Три десятки депутатів Європейського парламенту долучились до заклику якнайшвидше передати Україні винищувачі четвертого покоління F-16, навчання на яких українські льотчики почнуть у серпні.
Листа в середу опублікував ініціатор кампанії, депутат Європарламенту від Чехії Томаш Здеховський, пише „Європейська правда”.
Підписанти звернення до держав-членів ЄС закликають терміново підтримати пришвидшене передання бойових винищувачів F-16 Fighting Falcon, оскільки це необхідно для „зміцнення оборони й наступальних спроможностей України”.
„Надання Україні цих високотехнологічних винищувачів значно посилить її протиповітряну оборону, гарантує кращий захист цивільного населення й стримуватиме подальшу агресію”, – зазначають євродепутати.
Також вони вказують, що без F-16 вся інша військова допомога, яку Захід надав Україні, „може не досягти повного потенціалу”.
Серед підписантів листа – євродепутати Радослав Сікорський та Андрюс Кубілюс, які вже давно активно підтримують Україну. Здеховський уточнив, що звернення вже сьогодні, 19 липня, скерують очільникам держав-членів ЄС.
Le conseil des ministres a approuvé le 25ème paquet d'aide à l'Ukraine : 100 millions € seront alloués à la maintenance et au support des F16 dans le cadre de la coalition internationale F16 On continue !
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Комітет Європарламенту з конституційних питань ввечері у понеділок, 12 червня, запропонував збільшити кількість місць на 11, розділивши їх між дев’ятьма країнами, щоб відобразити демографічні зміни в ЄС.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Європарламенту.
Зазначається, що Іспанія і Нідерланди отримають по два додаткових місця в Європарламенті.
Згідно із пропозицією, Австрія, Данія, Фінляндія, Словаччина, Латвія, Словенія та Ірландія матимуть по одному додатковому місцю.
У проєкті доповіді підкреслюється необхідність швидких дій, щоб дозволити державам-членам здійснити необхідні зміни на національному рівні до виборів до Європарламенту наступного року.
Пропозицію буде винесено на голосування на пленарному засіданні Європарламенту в четвер.
Місця в Європарламенті зазвичай розподіляють пропорційно чисельності населення кожної країни.
Наразі в Європарламенті 705 депутатів, але після виходу Великої Британії з ЄС 73 місця залишилися незайнятими. 27 місць були раніше розподілені між 14 найменш представленими країнами ЄС.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Європейський парламент підтримав пропозиції Єврокомісії про термінове постачання Україні боєприпасів і ракет. Залишилось узгодити план з Єврорадою та ще раз проголосувати у липні.
Відповідну доповідь було проголосовано 1 червня у Брюсселі в рамках пленарного засідання Європарламенту.
Зазначається, що цей законопроєкт 3 травня подала на розгляд парламенту Європейська комісія. 1 червня за нього проголосували 446 євродепутатів, 67 виступили проти та 112 утрималися. Далі євродепутати проведуть переговори з Європейською радою, щоб проголосувати узгоджене рішення на пленарному засіданні у липні.
Зокрема, у пропозиціях Європейської комісії йдеться про те, що цей підхід складається з двох компонентів.
Так, перший пропонує заходи, спрямовані на збільшення виробничих потужностей оборонної промисловості ЄС. Другий – передбачає заходи, спрямовані на зміцнення внутрішнього ринку та гарантування надійних постачань.
При цьому Єврокомісія пропонує виділити на ці пропозиції 500 мільйонів євро з дати набуття законом чинності до 30 червня 2025 року
“Сьогоднішнє рішення свідчить про значний крок вперед для безпеки та оборони нашого Союзу, і особливо у нашій твердій підтримці України перед російською агресією. Воно підвищить нашу здатність реагувати на виклики безпеки. Це перемога для Європи та для нашої колективної безпеки. Парламент тепер готовий до переговорів з Радою, і ми сподіваємося досягти угоди якнайшвидше”, – наголосив керівник переговорної групи Європейського парламенту Крістіан Бушой.
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Вибори до Європейського парламенту пройдуть 6-9 червня 2024 року. Таке рішення схвалили посли ЄС, оголосило Шведське головування в Раді Євросоюзу.
Вибори в 27 державах-членах ЄС, у яких братимуть участь понад 400 мільйонів європейських виборців, визначать склад асамблеї, що налічує приблизно 700 місць, на наступні п’ять років.
Як повідомляє AFP, парламент, що базується в Страсбурзі, також затвердить призначення вищих посадових осіб Брюсселя, включаючи президента Європейської комісії. Чинна президентка Урсула фон дер Ляєн не підтвердила, що балотуватиметься на другий термін.
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Депутати Європейського парламенту проголосували за приєднання ЄС до Стамбульської конвенції про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, повідомив у середу Європарламент.
За інституційне приєднання ЄС до Конвенції Ради Європи (що налічує 46 країн-членів), яка була прийнята в травні 2011 року, проголосували 472 депутати, проти – 62, утрималися – 73.
Приєднання ЄС до Стамбульської конвенції не звільняє країни-члени від необхідності ратифікувати її самостійно, підкреслили депутати Європарламенту. Конвенція спрямована на запобігання насильству, безкарності злочинців та захист жертв, наголосили вони.
Станом на березень 2019-го Конвенцію підписали 46 країн та Європейський Союз.
12 березня 2012 року першою її ратифікувала Туреччина, а протягом 2013–2019 років ще 33 країни: Албанія, Андорра, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Данія, Північна Македонія, Естонія, Фінляндія, Франція, Греція, Грузія, Нідерланди, Хорватія, Ісландія, Ірландія, Польща, Люксембург, Мальта, Монако, Чорногорія, Німеччина, Норвегія, Італія, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Іспанія, Швейцарія, Швеція, Сербія, Словенія.
Конвенція набула чинності 1 серпня 2014 року.
У жовтні 2015-го Європейська комісія дійшла висновку, що приєднання ЄС до Конвенції створить узгоджену структуру на рівні Євросоюзу для боротьби з насильством щодо жінок, покращить профілактику, а також захист і підтримку жінок та дітей, які постраждали від насильства.
У 2021 році Суд Європейського Союзу підтвердив, що ЄС може ратифікувати Конвенцію кваліфікованою більшістю голосів. Наступним кроком Рада Євросоюзу може остаточно затвердити приєднання ЄС до Конвенції, повідомили в Європейському парламенті.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
Глава Європарламенту Роберта Метсола підтримує початок переговорів щодо членства України у Євросоюзі. Але для цього потрібно виконати рекомендації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву чиновниці в ефірі телемарафону.
„Якщо рекомендації будуть виконані, чому їх (переговори щодо членства України в ЄС – ред.) не розпочати цього року? Для мене це не питання. Питання про те, що кожна країна має пройти свій шлях. Коли країна виконує свої зобов’язання, законодавчо, політично, економічно, розуміючи поточні труднощі та геополітичний контекст, чому ні?”, – заявила Метсола.
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Європарламент схвалив перше законодавство ЄС щодо відстеження платежів у криптовалютах, наглядом у цій сфері та боротьби з відмиванням коштів.
Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту, пише „Європейська правда”.
Євродепутати схвалили 529 голосами „за” перший у законодавстві ЄС проєкт щодо відстеження трансферів криптоактивів – як біткоїн або інші електронні гроші. Цей проєкт Європарламент і Рада ЄС попередньо узгодили між собою ще влітку.
Мета нового закону – подбати про те, щоби операції з криптоактивами, як і усі фінансові операції, можливо було відстежувати і блокувати підозрілі платежі. Зокрема, йдеться про поширення на них так званого „travel rule”, що означає, що інформація про джерело активу і його бенефіціара має передаватися разом із транзакцією і зберігатися „по обидва боки” операції.
Також закон регулюватиме транзакції обсягом понад 1000 євро із так званих self-hosted wallets (адреса гаманця з криптоактивом приватної особи) під час взаємодії із гаманцями, які керуються провайдерами послуг у сфері криптоактивів. Правила не застосовуватимуться до операцій між двома особами без участі провайдера, або у випадках, коли провайдери діють від свого імені.
Окрім того, євродепутати 517 голосами підтримали нові спільні правила щодо нагляду і захисту прав споживачів (MiCA), із запобіжниками проти маніпуляцій на ринку і фінансових злочинів.
Задля зниження ризиків відмивання коштів через операції з криптоактивами Європейське агентство з цінних паперів і ринків має створити публічний реєстр надавачів послуг у сфері криптоактивів, які діють у ЄС без дозволу.
Задля зниження „вуглецевого сліду” від діяльності галузі, великі надавачі послуг повинні будуть розкривати дані про споживання електроенергії їхньою інфраструктурою.
Проєкти ще має погодити Рада ЄС, після публікації в Офіційному журналі ЄС вони набудуть чинності через 20 днів.
Дедалі більше депутатів Європарламенту вимагають від Європейської комісії роз’яснити, скільки поїздок її представники здійснили за рахунок лобістів та юридичних фірм. Адже видання Politico опублікувало інформацію про те, що співробітники одного з департаментів брали участь у кількох десятках оплачених поїздок. Оприлюднені дані посилюють тиск на інституції Європейського Союзу, які й без того намагаються відновити довіру до себе в розпал корупційних скандалів.
До Європейської комісії надходить дедалі більше вимог пояснити, скільки безкоштовних поїздок чиновники здійснили за рахунок лобістів та юридичних фірм, повідомляє Politico.
Згідно з інформацією, опублікованою Єврокомісією, минулого року посадові особи департаменту з питань конкуренції взяли участь у 150 відрядженнях, які були частково або повністю оплачені третіми сторонами, зокрема 23 з цих поїздок певною мірою профінансували юридичні фірми, консультанти та промислові групи.
Занепокоєння з цього приводу висловили політики, які борються за прозорість. Вони побоюються, що стосунки між галузевими лобістами, найбільшими світовими компаніями та офіційними особами ЄС, відповідальними за врегулювання найбільших бізнес-угод, уже надто тісні.
Оприлюднена інформація посилює тиск на інституції Європейського Союзу, які й без того намагаються відновити довіру до себе в розпал корупційних скандалів, що постійно зростають.
Минулого місяця Європейська комісія посилила свої правила щодо витрат на проїзд, адже з’ясувалося, що (колишній) генеральний директор її департаменту з питань транспорту Генрік Гололеї сам собі підписав безкоштовні рейси до Катару. Чиновники більше не можуть приймати оплачені подорожі чи проживання, за винятком, якщо їх оплачують університети, уряди держав-членів або такі великі міжнародні організації, як ООН або G20.
Правила Європейського парламенту стосовно поїздок передбачають, що до кінця наступного місяця після поїздки депутати повинні офіційно звітувати про здійснений проїзд, проживання та грошові кошти, оплачені третьою стороною.
Як заявила єврокомісарка з питань конкуренції Маргрете Вестагер, виконавчий орган ЄС вивчить інформацію про минулорічні відрядження, здійснені депутатами за рахунок юридичних фірм і промислових груп. А відтак додала, що ще занадто рано говорити про те, чи обмежать нові правила можливості для поїздок чиновників.
Але наслідки нової системи вже відчутні – кількість відряджень поменшала. Декілька чиновників заявили, що через обмежений бюджет Комісії були змушені скасувати участь у конференціях або мали долучитися до них не особисто, а дистанційно.
«На мою думку, дуже важливо не обмежувати нашу роботу, тому що кожна поїздка виправдана. Ми їздимо не для розваги, а для роботи», – заявила Вестагер.
Прессекретарка Єврокомісії Аріанна Подеста стала на захист оплачуваних поїздок, зазначивши, що вони дозволили зосередити бюджет Комісії на відрядженнях для проведення розслідувань. На її переконання, виступи на конференціях, лекції та участь у наукових дебатах завжди були важливою частиною діяльності департаменту з питань конкурентної політики.
Але в майбутньому це доведеться робити онлайн, заявила Подеста.
Оплачені поїздки людей, які працюють у великому антимонопольному відомстві ЄС, – особливо чутливе питання з огляду на те, що відомство відіграє важливу роль у затвердженні мільярдних угод та вивченні діяльності найбільших компаній світу.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Європарламент схвалив резолюцію, у якій підтверджує підтримку європейського майбутнього Молдови та закликає почати переговори про її членство вже цього року, якщо усі умови Єврокомісії будуть виконані.
Про це повідомила пресслужба Європарламенту, пише „Європейська правда”.
Текст схвалили 19 квітня 555 голосами „за”, тоді як ще 49 проголосували проти і 26 – утрималися.
У резолюції зазначають, що Молдова продовжує переживати численні труднощі – через спроби шантажу та дестабілізації з боку Кремля й економічні наслідки війни в Україні, та позитивно відзначають реакцію молдовської влади на ці виклики.
Євродепутати підтверджують підтримку європейської перспективи Молдови та визнають її прогрес у необхідних реформах. „Вони закликають розпочати переговори про вступ наприкінці 2023 року, якщо Молдова виконає визначені Єврокомісією 9 кроків”, – зазначають у комюніке.
Кишинів закликають продовжувати реформи у сфері демократії і верховенства права, рухатися до повного виконання Угоди про асоціацію з ЄС і угоди про зону вільної торгівлі, посилювати боротьбу з організованою злочинністю, підвищувати свою енергетичну безпеку.
Окрім того, європарламентарі закликають покарати санкціями осіб, причетних до спроб дестабілізувати ситуацію у Молдові – згадуючи, зокрема, олігархів Ілана Шора та Влада Плахотнюка і пов’язані з ними організації і компанії, а також закликають посприяти їхній екстрадиції до Молдови.
Крім того, депутати закликають ЄС розширити санкційний режим та уможливити санкції за корупцію, яка підриває інституції, демократичний лад і стабільність країни.
Парламентарі засуджують енергетичний шантаж РФ щодо Молдови та закликають ЄС допомагати країні збільшувати енергетичну незалежність.
[type] => post [excerpt] => Європарламент схвалив резолюцію, у якій підтверджує підтримку європейського майбутнього Молдови та закликає почати переговори про її членство вже цього року, якщо усі умови Єврокомісії будуть виконані. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1681928880 [modified] => 1681920579 ) [title] => У Європарламенті закликали почати переговори про вступ Молдови до ЄС цього року [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=76543&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 76613 [uk] => 76543 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 76544 [image] => Array ( [id] => 76544 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main.jpg [original_lng] => 154265 [original_w] => 747 [original_h] => 560 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main.jpg [width] => 747 [height] => 560 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main.jpg [width] => 747 [height] => 560 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main.jpg [width] => 747 [height] => 560 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main.jpg [width] => 747 [height] => 560 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/54-main.jpg [width] => 747 [height] => 560 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1681910001:3 [_thumbnail_id] => 76544 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 2064 [translation_required_done] => 1 [_oembed_616704523d3bb597cb923e6ffc3725cf] =>
I strongly condemn Russia's brutal attack on port infrastructure in Odesa region. Russia must be held accountable for every piece of infrastructure destroyed. My thoughts are with all those affected. Moldova stands firmly with Ukraine.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Європейський парламент схвалив угоду, яка дозволяє безвізовий в’їзд до ЄС власникам паспортів, виданих у Косові, що дає право на короткострокове проживання, повідомили в Європарламенті.
Згідно з угодою, після офіційного запровадження нові правила дозволять власникам паспортів Косова подорожувати до Європейського Союзу без візи й перебувати на його території протягом 90 днів. Метою поїздки може бути відрядження, туризм або сімейний візит, але не працевлаштування.
Безвізовий режим буде введений з 1 січня 2024 року. Таким чином увесь регіон Західних Балкан підпадатиме під дію однієї візової системи. ЄС запровадив безвізовий режим для Північної Македонії, Чорногорії та Сербії у 2009 році, а для Албанії й Боснії та Герцеговини – у 2010-му.
Відповідні документи, що підтверджують угоду, в середу підпише у Страсбурзі президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.
У повідомленні зазначається, що Європарламент підтримує лібералізацію візового режиму з Косовом з початку процесу у 2016 році, адже Єврокомісія встановила, що країна виконала всі необхідні для цього вимоги. На сьогодні Косово – єдина держава в регіоні Західних Балкан, громадяни якої не мають права на короткострокове проживання в ЄС і не користуються перевагами безвізового режиму в Шенгенській зоні.
Надання безвізового режиму для Косова не впливає на позицію окремих країн – членів ЄС щодо його статусу. У Євросоюзі досі не визнають Косово незалежною державою Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина та Іспанія.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
