Жодна країна-кандидат на членство в ЄС не впроваджувала таких масштабних реформ, як Україна. Проте Євросоюз не буде нікому пропонувати спрощених шляхів.
Про це під час брифінгу у Брюсселі заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє РБК-Україна.
За її словами, для України показники євроінтеграції здебільшого позитивні, як і для Албанії, Молдови і Чорногорії. Водночас перспективи неоднозначні для Сербії, Північної Македонії, Косово, Боснії та Герцеговини та Туреччини, а для Грузії – негативні.
„Чорногорія найбільше просунулася в процесі правонаступництва ЄС. Албанія має безпрецедентний імпульс, і обидві країни є лідерами на членство”, – сказала Каллас.
Вона зазначила, що для України членство в Євросоюзі „може бути важливою гарантією безпеки”.
„Жодна країна-кандидат ніколи не впроваджувала таких масштабних реформ під час війни. Це свідчить про надзвичайну відданість України членству”, – підкреслила глава зовнішньої політики.
Каллас зауважила, що можливості для розширення Європейського Союзу трапляються нечасто.
„Ці вікна можливостей відкриваються не дуже часто, але це вікно відкрите зараз, і ми повинні його використати. Водночас ми не будемо йти на компроміс і не пропонуватимемо жодних спрощених шляхів”, – наголосила вона.
За словами Каллас, повномасштабне вторгнення Росії в Україну та геополітичні зрушення підтверджують необхідність розширення. Вона назвала розширення „необхідністю, якщо Європа хоче бути сильним гравцем на світовій арені”.
За словами Бочорішвілі, з перших днів початку повномасштабної агресії Росії Грузія робила все, щоб завжди заявляти про політичну підтримку України.
Вона також розкритикувала негативну оцінку Грузії у звіті Єврокомісії про розширення, заявивши, що „висновки, зроблені у звіті Європейської комісії, повністю спотворюють реальні факти”.
При цьому міністерка знайшла виправдання тому, що Грузія не хоче запроваджувати санкції проти Росії.
„Ніхто не хоче вступати в конфронтацію з Росією і створювати додаткові виклики безпеці. Це цілком природно. Першочерговий обов’язок уряду – уникати загроз для країни. Це наш обов’язок, і якщо ми це робимо, то це не повинно викликати осуду – це повинно вітатися”, – заявила Бочорішвілі.
Вона також поскаржилася, що шлях інтеграції Грузії до Європейського Союзу і процес отримання статусу кандидата „якимось чином супроводжувалися негативним ставленням України – щоб Грузія не отримала статус кандидата”.
„Ми на власні очі бачили, які кампанії проводилися у 2022-2023 роках – до того, як ми отримали статус кандидата, і тут не раз проявлялася залученість України в цьому напрямку, що вони в різних формах виступали проти євроінтеграції Грузії. Це відбувалося, це не було приховано, всім нам відомо”, – стверджує міністерка.
Україна відтепер зможе брати участь у Європейському оборонному фонді. Про досягнення відповідної угоди повідомляє Суспільне з посиланням на посадовця Данського президентства в Раді ЄС.
Зазначається, що Верховна Рада та Європейський парламент домовилися про останній елемент пакету ReArm Europe.
„У тісній співпраці з переговірниками з Європарламенту та Комісії нам вдалося забезпечити, щоб Україна відтепер могла брати участь у Європейському оборонному фонді, що є важливим кроком для інтеграції української та європейської промисловості, на якому наполягали багато держав-членів протягом понад 1,5 року”.
Основні елементи угоди:
Мобілізація ресурсів бюджету ЄС для досліджень, розробок та інновацій у сфері оборони, а також інвестицій у промисловий потенціал та інфраструктуру шляхом внесення змін до деяких регламентів ЄС,
Програма Цифрова Європа
Європейський оборонний фонд
Механізм З’єднання Європи
Платформа Стратегічні технології для Європи (STEP) та Горизонт Європа.
Угода про асоціювання України до Європейського оборонного фонду створює нові можливості для українських суб’єктів приєднатися в майбутньому до спільних досліджень та розробок ЄС у сфері оборони. (Бюджет Фонду на 2021-2027 роки становить майже 7,3 млрд євро, з яких 2,7 млрд євро виділено на спільні дослідження в сфері оборони та 5,3 млрд євро на спільні проекти з розвитку потенціалу, що доповнюють національні внески).
Зазначається, що це призведе до збільшення інвестицій в інновації в галузі оборони, військову мобільність та технології подвійного призначення, що сприятиме підвищенню оборонної готовності ЄС, як того вимагала Європейська Рада в березні 2025 року.
Згідно з оновленими планами Євросоюзу, російські громадяни, найімовірніше, зможуть отримувати виключно одноразові візи. Це рішення є елементом ширшої стратегії Брюсселя, спрямованої на додаткове обмеження можливостей росіян для пересування Європою на тлі повномасштабної війни проти України.
Окремі країни ЄС, зокрема держави Балтії, пішли ще далі – вони або повністю заборонили в’їзд російським громадянам, або суттєво його обмежили. Водночас, як наголошують у Європейській комісії, ухвалення рішень щодо видачі віз залишилось у компетенції національних урядів. Через це Комісія не має юридичних підстав запроваджувати повну заборону на в’їзд для громадян РФ, але може максимальним чином ускладнювати процедури отримання візових документів.
За статистикою Єврокомісії, у 2024 році понад 500 тисяч росіян отримали шенгенські візи. Хоча це істотно менше, ніж у 2019 році, коли було видано понад 4 мільйони віз, показник залишається вищим за рівень 2023 року. Це свідчить про те, що попри загальне посилення обмежень, попит на поїздки до Європи з боку російських громадян зберігається.
Крім того, у межах 19-го санкційного пакета ЄС запроваджуються нові правила для російських дипломатів. Відтепер вони зобов’язані завчасно повідомляти країни Шенгенської зони про свої переміщення. Такий крок у Брюсселі розглядають як інструмент протидії „ворожій розвідувальній діяльності” Кремля та зміцнення безпеки всередині Союзу.
У щорічному звіті про розширення, який Європейська комісія складає для всіх держав-кандидатів, встановили крайній термін, до якого збереження формату телемарафону „Єдині новини” є можливим.
Про це пише „Європейська правда”.
Як відомо, у 2024 році Єврокомісія вперше оголосила, що українська влада має зупинити формат телемарафону „Єдині новини”.
Цього року у звіті Брюссель встановив конкретний термін, до якого збереження „марафону” є можливим.
„Перегляд потреби телемарафону як формату, що фінансується державою, має відбутися щонайпізніше до того, як Україна призупинить воєнний стан”, – стверджує звіт.
У звіті також нагадали, що опитування вже зараз підтверджують падіння довіри до марафону.
Розширення Європейського союзу в найближчі роки є реалістичним сценарієм, вважає єврокомісар Марта Кос.
Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
„Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
„Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
„Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
„Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, „на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
„Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос.
Польща планує розпочати створення національної системи боротьби з безпілотниками протягом декількох місяців, не чекаючи реалізації ініціативи Європейського Союзу щодо „стіни дронів”.
Про це, як пише „Європейська правда”, заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в інтерв’ю Bloomberg.
Цезарій Томчик сказав, що цього місяця міністерство оголосить про інвестиції в технології виявлення, глушіння і нейтралізації ворожих безпілотників в рамках ширшої програми протиповітряної оборони. Він не сказав, скільки коштуватимуть інвестиції, але мета полягає в тому, щоб польські компанії отримали щонайменше половину контрактів.
„Ми згодні з ідеєю посилення оборони неба над усім Європейським Союзом і готові розглянути зовнішні пропозиції або рішення. Але ми віддаємо пріоритет національним проєктам”, – сказав Томчик.
За його словами, „стіна безпілотників” ЄС може „доповнити” польську систему в майбутньому. „Якщо будуть якісь зовнішні інструменти, ми будемо використовувати їх повною мірою”, – сказав заступник міністра.
Томчик додав, що міністерство планує використовувати нову оборонну кредитну програму ЄС SAFE для фінансування безпілотного щита країни, але відмовився надати подробиці. З огляду на те, що Польща межує з Росією, Білоруссю та Україною, вона отримала найбільшу початкову суму в рамках програми SAFE, що дозволило їй отримати 43,7 млрд євро фінансування.
Уряд хоче, щоб перші нові можливості були введені в дію протягом трьох місяців після оголошення, а вся система протидії безпілотникам була завершена за два роки.
„Зброя проти безпілотників має бути комплексною. Вона повинна складатися з різних сенсорів і ефекторів, які працюють одночасно, спочатку виявляючи і ідентифікуючи об’єкти, а потім нейтралізуючи їх”, – сказав Томчик.
Він додав, що нові ініціативи по боротьбі з безпілотниками стануть „ще одним шаром” мережі протиповітряної оборони країни, поряд з уже розгорнутими системами дальнього і середнього радіуса дії. Всі ці елементи призначені для захисту від широкого спектру повітряних загроз, включаючи літаки, вертольоти, безпілотники і крилаті ракети.
Президент Сербії Александар Вучич запропонував європейським країнам закуповувати боєприпаси у сербської оборонної промисловості. При цьому він не заперечує, щоб потім їх передали українській армії.
Така заява Вучича була озвучена в інтерв’ю німецькому виданню Cicero.
Президент розповів, що сербські склади «повні боєприпасів», особливо багато країна має мінометних снарядів.
«І хоча я не хочу здаватися тим, хто постачає боєприпаси стороні, що воює, Європі потрібні боєприпаси. Я запропонував нашим друзям у Європі укласти угоду і закупити у нас все, що у нас є. Це було б феноменальним внеском у європейську безпеку», – сказав Вучич.
Коли його запитали про можливість того, що потім ці снаряди можуть опинитись в Україні, Вучич відповів, що не має заперечень.
«Покупці зможуть робити з ними все, що захочуть Я завжди говорив, що Сербія – нейтральна країна. Але ми абсолютно готові співпрацювати з європейськими арміями», – сказав він.
Вучич додав, що його країні «потрібні довгострокові контракти, щоб планувати». Наразі він чекає відповіді від європейських країн щодо своєї пропозиції.
Олександр Лукашенко заявив про розміщення російського ракетного комплексу „Орешник” в Білорусі та пригрозив ударами по країнах Європи. За його словами, вони з російським диктатором Путіним можуть будь-коли ухвалити таке рішення.
Про таке заявив самопроголошений президент Білорусі, передає 24 Канал із посиланням на білоруську інформагенцію BELTA.
Білоруський диктатор знову заговорив про російський ракетний комплекс „Орешник” і заявив, що вже у грудні він стане на бойове чергування на території його країни.
У Міноборони країни розповіли про підсумки поїздки до Вітебської області, де Лукашенко також повідомив, що Білорусь нібито вже обміняла розміщену раніше на своїй території ядерну зброю на новішу версію з Росії.
Ми наше ядерне озброєння обміняли – старе відправили назад до Росії, а нове вже завезли. Його довели до ладу, це дороге задоволення – обслуговувати таку зброю. Росіяни допомагають. Ми тренуємося, як її застосовувати – і з літаків, і ракетними системами. Ми цього не приховуємо, – заявив Лукашенко.
Він також підтвердив, що у грудні планується поставити на бойове чергування новітній російський ракетний комплекс „Орешник”, який, за даними розвідки, може мати радіус дії до 5 тисяч кілометрів і потенційно несе ядерні боєголовки.
Хочу, щоб вони розуміли, що ми можемо бахнути, якщо буде погано. Ось ми сядемо з Путіним, ухвалимо рішення і бахнемо. Тож не наривайтеся,– зухвало додав він.
Політики в Німеччині та Польщі – країнах, де проживає найбільша кількість українських біженців у Європейському Союзі, – почали висловлювати невдоволення через зростання кількості молодих українських хлопців, які прибувають останніми тижнями після того, як Київ пом’якшив правила виїзду.
Хоча в обох країнах ставлення до українців загалом залишається позитивним, їхня дедалі більша присутність стає темою, яку активно використовують ультраправі партії, пише Politico. У міру того як війна Росії проти України наближається до четвертої зими, ця дискусія, за прогнозами, посилюватиметься – мільйони українців ризикують залишитися без опалення, води та електрики через триваючі атаки Кремля.
У Німеччині представники правлячої коаліції канцлера Фрідріха Мерца попереджають: країна й надалі прийматиме українських біженців, але громадська підтримка України може знизитися, якщо молоді чоловіки сприйматимуться як такі, що „ухиляються від служби”.
„Нам нецікаво, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну. Україна ухвалює власні рішення, але нещодавні зміни в законі призвели до зростання еміграції, на що ми маємо відреагувати”, – заявив депутат Бундестагу від ХДС Юрген Гардт.
У Польщі права партія Konfederacja висловилася ще різкіше:
„Польща не може бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати батьківщину, перекладаючи витрати свого дезертирства на польських платників податків”.
ЗМІ пише, що після пом’якшення українських правил виїзду влітку приплив молодих українців різко зріс. Лише до Польщі з січня по кінець серпня 2025 року в’їхали близько 45 300 чоловіків віком 18-22 років. Після зміни правил – уже 98 500 за два місяці, тобто приблизно 1 600 на день.
