Європейський Союз прагне притягнути росію до відповідальності за воєнні злочини, скоєні в Україні, заявив комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.
Уже понад чотири роки рф веде повномасштабну війну проти України. Згідно з даними ООН, станом на весну 2026 року внаслідок агресії загинуло понад 15 тисяч українських мирних жителів, поранень зазнало більше ніж 43 тисячі осіб. Кількість жертв серед цивільного населення знову почала зростати в першому кварталі 2026-го, повідомив Кубілюс.
Європейський Союз підтримує ініціативи, які охоплюють повний цикл притягнення до відповідальності. За останні місяці було досягнуто значного прогресу в створенні Міжнародної комісії з розгляду претензій та Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України.
За словами єврокомісара, після одержання в грудні 2025 року широкої міжнародної підтримки ЄС має намір прискорити процес ратифікації, щоб комісія з розгляду претензій могла якомога швидше розпочати свою роботу.
Наразі пропозиція очікує на схвалення Європейського парламенту, аби завершити процедуру під час засідання Комітету міністрів Ради Європи, яке відбудеться в Кишиневі в середині травня.
Держави-члени демонструють прогрес також у здійсненні власних ратифікацій. Кубілюс привітав успіхи Ради Європи в прийнятті тексту угоди про створення трибуналу та наголосив на важливості швидкого просування процесу. Європейська комісія запропонувала ЄС приєднатися до розширеної часткової угоди про створення трибуналу, яку планують фіналізувати до зустрічі в Кишиневі.
Кубілюс підкреслив, що ЄС фінансує підготовчу роботу комісії з розгляду претензій та Спеціального трибуналу. Мета полягає в тому, щоб комісія почала розгляд перших справ до кінця 2027 року, а трибунал запрацював на початку 2028-го.
Робота ведеться в тісній співпраці з державами-членами та міжнародними партнерами. Крім того, Євросоюз продовжує підтримувати зусилля української влади через Цивільну місію ЄС та міжнародну експертну співпрацю.
Європейський Союз розробляє пакет тимчасових привілеїв для України, який передбачає ширший доступ до європейського ринку та інституцій без негайного повноправного членства.
Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів, обізнаних з ходом обговорень.
Нова пропозиція з’явилася після того, як лідери ЄС відхилили ідею Єврокомісії про „прискорене розширення”, яке передбачало вступ України до завершення ключових реформ. Натомість у Брюсселі розглядають модель „прискореної поступової інтеграції”, що має дати Україні відчутні переваги вже зараз, поки вона продовжує виконувати необхідні для членства реформи.
„Країни-члени чітко дали зрозуміти, що членство в короткостроковій перспективі буде дуже важко уявити”, – сказав один із дипломатів.
„Але нам потрібна позитивна пропозиція щодо того, як ми можемо краще рухатися вперед разом до того часу”, – додав він.
До розробки нової пропозиції активно залучені Німеччина та Франція, пише Politico.
Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав прискорене членство України неможливим. Водночас він запропонував надати Києву право участі в засіданнях Європейської ради без права голосу та залучати до окремих форматів Європарламенту.
Зі свого боку Литва пропонує надати Україні проміжний статус „держави, що приєднується”. Раніше такий статус отримували країни, які вже підписали договір про вступ і чекали на його ратифікацію.
У документі стверджується, що випадок України „свідчить про те, що її європейський шлях досяг рівня сталості та спрямованості, який заслуговує на подібне визнання”.
Водночас Україна наполягає на конкретній економічній допомозі.
Посол України в ЄС Всеволод Ченцов заявив, що Київ прагне „поетапного доступу до єдиного ринку ЄС, пов’язаного з прогресом у реформах, глибшої участі в програмах та інституціях ЄС, а також швидкого укладання Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислових товарів (ACAA)”.
Цей документ дозволить переміщувати українські промислові товари через європейський кордон без додаткових перевірок. Україна також просить залучити її підприємства до обговорення промислової стратегії Єврокомісії у таких галузях, як автомобілебудування, металургія та хімічна промисловість.
За словами Ченцова, такі кроки принесуть „негайні економічні вигоди” та зміцнять довіру інвесторів, водночас зробивши шлях України до ЄС взаємовигідним ще до вступу.
Європейські чиновники наголошують, що новий пакет привілеїв у жодному разі не замінить офіційний процес вступу. За словами комісара ЄС з питань розширення Марти Кос, сподівання на повноправне приєднання України у 2027 році залишаються „нереальними”. Проте віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка повідомив, що очікує на відкриття офіційних переговорних кластерів „найближчими тижнями”.
Високопоставлений чиновник Європейської ради зазначив, що Україна зможе закрити переговорні кластери до кінця 2027 року лише за умови збереження нинішніх темпів реформ.
Британія створить об’єднані військово-морські сили з дев’ятьма європейськими країнами для стримування майбутніх російських загроз з боку „відкритого морського кордону” на півночі.
Про це повідомив глава Королівського флоту адмірал сер Гвін Дженкінс, передає The Guardian.
У своїй промові Дженкінс зазначив, що 10 країн-членів Об’єднаних експедиційних сил (JEF) підписали заяву про наміри створити „багатонаціональні морські сили”, які діятимуть як „доповнення до НАТО”.
До складу альянсу увійдуть Велика Британія, Нідерланди, усі п’ять країн Північної Європи (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція) та три країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія). Канада також розглядає можливість приєднатися.
Дженкінс зазначив, що попри кризу, яка триває на Близькому Сході, де Ормузька протока залишається закритою через американо-ізраїльську війну проти Ірану, „Росія залишається найсерйознішою загрозою для нашої безпеки”.
„За останні два роки кількість російських вторгнень у наші води зросла майже на третину”, – сказав командувач британського флоту, додавши, що, на його думку, Велика Британія має „відкритий морський кордон із Росією на півночі”.
Новими військово-морськими силами „за необхідності командуватимуть” із британського військового штабу в Нортвуді (на північному заході Лондона). Вони будуть „створені для негайного вступу в бій у разі потреби, маючи реальні можливості, реальні військові плани та реальну інтеграцію”, – зазначив Дженкінс.
Водночас джерела видання у військово-морських силах зазначають, що британський флот відчуває кризу з наявністю кораблів через брак попередніх інвестицій. Для підвищення боєздатності Дженкінс анонсував, що „безекіпажні кораблі супроводу” – великі морські дрони – ходитимуть поруч із британськими військовими кораблями у найближчі два роки.
Об’єднані експедиційні сили (Joint Expeditionary Force, JEF) – це військово-політична коаліція на чолі з Великою Британією створена у 2014 році у відповідь на анексію Криму для швидкого реагування на загрози – до введення в дію статті 5 договору про НАТО.
💬 Britain has been magnificent in its support for Ukraine, for many of the same reasons that we are helping Ukraine.
You, too, have been a victim of Russia's actions. In fact, the term 'hybrid war' does not quite capture it; this has amounted to state terrorism. Your citizens…
— Ministry of Foreign Affairs 🇵🇱 (@PolandMFA) May 31, 2026
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає 6 млрд євро на закупівлю дронів власного виробництва в рамках кредиту на 90 млрд євро.
Про це вона заявила під час виступу у Європарламенті, передає Укрінформ.
„Навесні ми сказали, що надамо кредит на 90 млрд – тим чи іншим чином. І ми виконали обіцянку”, – сказала фон дер Ляєн.
Так, перший оборонний пакет в рамках кредиту „буде спрямований на безпілотники з України для України – вартістю близько 6 мільярдів євро”.
„Поки росія посилює агресію, Європа посилює нашу підтримку України”, – наголосила президентка Єврокомісії.
Також вона нагадала, що в рамках 90-мільярдного кредиту, розблокованого раніше цього місяця, ЄС виплатить перший транш у розмірі 45 мільярдів євро на 2026 рік вже до кінця цього кварталу.
Одна третина кредиту йде на бюджетні потреби, а дві третини – на оборонні зусилля, додала фон дер Ляєн.
“Найперше — безпека і оборона. Тут українці пишуть нові правила сучасної війни. Ефективне застосування українських морських дронів разом із підтримкою партнерів уможливило безпечну навігацію в морі та роботу українського зернового коридору, важливого для глобальної продовольчої безпеки”, — заявила Свириденко.
Країни працюватимуть над диверсифікацією маршрутів енерго- та газопостачання, зокрема розвитком Вертикального газового коридору.
У межах Ініціативи Тримор’я Україна запропонувала деякі проекти:
продовження маршруту Via Carpathia від Жешува через Львів до Києва,
продовження Rail2Sea до порту Одеси,
створення спеціальних потужностей для зворотного потоку газу в українські підземні газосховища з інтерконекторів із сусідніми державами.
Юлія Свириденко додала, що в Інвестиційному фонді Тримор’я має бути окреме вікно для українських проєктів. “Очікуємо, що перший пакет фінансування буде відкритий під час майбутнього польського головування. Це дозволить швидше запускати практичні рішення у сфері інфраструктури, логістики та енергетики”, – йдеться в її заяві.
Європейський оборонний союз міг би інтегрувати оборонні можливості країн-членів ЄС, а також України, Британії та Норвегії.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.
„Членство в НАТО для України наразі недоступне. Повноцінне членство у ЄС – це складний процес, який не може гарантувати швидку інтеграцію оборонних можливостей”, – заявив Кубілюс.
За його словами, найефективнішим інструментом для України у найближчі роки може стати пошук нового інструменту, який би зосереджувався саме на інтеграції європейських оборонних можливостей.
„Нам потрібен Європейський оборонний союз, який дозволить інтегрувати оборонні можливості України, Британії та Норвегії з оборонними можливостями країн-членів ЄС”, – підкреслив європейський комісар з питань оборони.
Він зазначив, що така інтеграція могла б забезпечити Україні надійні гарантії безпеки після встановлення справедливого миру, а також слугувати важливою основою для її ефективного відновлення.
Кубілюс також підкреслив, що паралельне приєднання України до спільного ринку та Європейського оборонного союзу в найближчій перспективі стало б „чітким елементом європейської стратегічної політики щодо України”.
Києву в майбутній мирній угоді із Москвою, можливо, доведеться змиритися із втратою територій. Такі поступки пов’язуються з перспективами вступу України до ЄС.
Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
„У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у якийсь момент, сподіваємося, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською„, – зазначив він.
Німецький канцлер зауважив, що президенту України Володимиру Зеленському, якщо він хоче донести це до свого народу і заручитися його підтримкою, потрібно провести референдум.
Водночас Мерц застеріг від надмірних сподівань на швидкий вступ, зазначивши, що Київ не може приєднатися до блоку під час війни. Крім того, Україна, за його словами, спочатку має відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та боротьби з корупцією.
„Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року – це нереалістично„, – переконаний Мерц.
Канцлер Німеччини запропонував проміжні кроки, такі як надання Україні статусу спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, це отримало широку підтримку серед європейських лідерів на саміті на Кіпрі.
Уряд України направив до Європейської комісії необхідні документи для отримання 2,7 млрд євро у рамках механізму Ukraine Facility, на які Україна може претендувати після нещодавнього завершення ряду реформ.
Про це, як передає кореспондентка “Європейської правди”, заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє у Брюсселі 27 квітня.
Україна звернулася до ЄС з проханням перерахувати їй 2,7 млрд євро після успішного ухвалення низки законопроєктів в рамках механізму фінансування Ukraine Facility.
“Щодо 2,7 млрд, я можу підтвердити, що Україна справді подала свій запит на платіж. Зараз ми обробляємо цей запит”, – повідомив Мерсьє.
Він додав, що наразі не може надати конкретну оцінку запиту та дату, коли саме Україна може отримати ці кошти.
[type] => post
[excerpt] => Уряд України направив до Європейської комісії необхідні документи для отримання 2,7 млрд євро у рамках механізму Ukraine Facility, на які Україна може претендувати після нещодавнього завершення ряду реформ.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1777314660
[modified] => 1777303991
)
[title] => Україна направила до ЄС запит на виплату 2,7 млрд євро в обмін на ухвалені закони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184616&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 184701
[uk] => 184616
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 184617
[image] => Array
(
[id] => 184617
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96.jpeg
[original_lng] => 1142441
[original_w] => 1920
[original_h] => 1075
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-300x168.jpeg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-768x430.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-1024x573.jpeg
[width] => 1024
[height] => 573
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-1536x860.jpeg
[width] => 1536
[height] => 860
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96.jpeg
[width] => 1920
[height] => 1075
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96.jpeg
[width] => 1920
[height] => 1075
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1777293192:3
[_thumbnail_id] => 184617
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 509
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 892792935001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 59
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => закон
)
)
[9] => Array
(
[id] => 184580
[content] =>
Однією з причин збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра є розблокування погодженого раніше репараційного кредиту ЄС для України в розмірі 90 млрд євро.
Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спільної пресконференції з президентом Молдови Майєю Санду в Києві.
На думку президента, саме кредит від ЄС є причиною масованої атаки Росії на Дніпро 25 квітня, яка тривала понад 20 годин.
„Зараз ми розблокували гроші. Це реакція. На мій погляд, це реакція номер один на те, що вони розуміють, що Україна не на одинці і є фінанси на внутрішнє виробництво”, – сказав Зеленський.
