Спікер чеського парламенту Томіо Окамура обурився через українську символіку – цього разу він висловив невдоволення акцією, яка відбулася у Празі 24 січня з нагоди Дня Соборності України.
Про це Окамура написав у соцмережі Х, передає „Європейська правда”.
Окамура заявив, що 30-метровий український прапор на Карловому мосту – це провокація.
„На мій погляд, це непотрібна провокація українців щодо наших громадян, які не погоджуються з масовою міграцією українців до Чехії. Ця акція в одному з найпам’ятніших місць чеської історії, безумовно, не сприяє добрим чесько-українським відносинам”, – вважає спікер чеського парламенту.
Він заявив, що повага до країни, що приймає, та її символів „має бути зрозумілою”.
„Ми тут не в Україні, а в Чехії. Чи можете ви уявити, щоб чеські емігранти в минулому 28 жовтня вивішували 30-метрові прапори на Ейфелевій вежі, Біг-Бені тощо?” – написав Окамура.
Він зазначив, що вже поговорив з міністром закордонних справ Петром Мацінкою щодо цього, аби „забезпечити, щоб така подія більше не повторилася в такому місці”.
„А наш уряд готує новий закон щодо посилення умов перебування іноземців, включно з українцями, у Чехії”, – додав він.
[type] => post
[excerpt] => Спікер чеського парламенту Томіо Окамура обурився через українську символіку – цього разу він висловив невдоволення акцією, яка відбулася у Празі 24 січня з нагоди Дня Соборності України.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1769621820
[modified] => 1769621431
)
[title] => Спікер парламенту Чехії назвав «провокацією» захід з нагоди Дня Соборності України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=176434&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 176364
[uk] => 176434
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 176365
[image] => Array
(
[id] => 176365
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok.png
[original_lng] => 1401586
[original_w] => 1323
[original_h] => 826
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok-300x187.png
[width] => 300
[height] => 187
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok-768x479.png
[width] => 768
[height] => 479
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok-1024x639.png
[width] => 1024
[height] => 639
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok.png
[width] => 1323
[height] => 826
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok.png
[width] => 1323
[height] => 826
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/praga-ukranok.png
[width] => 1323
[height] => 826
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 527
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 176365
[_edit_lock] => 1769614231:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 709444437000
[_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що найближчим часом внесе кандидатуру на призначення спецпредставником для контактів із демократичними силами Білорусі.
Про це він заявив в інтерв’ю „Європейській правді”.
За його словами, зустріч президента України Володимира Зеленського з лідеркою білоруської демократичної опозиції Світланою Тихановською свідчить про новий, системний підхід України до „білоруського треку”.
Міністр зазначив, що отримав відповідне доручення від президента і найближчим часом внесе кандидатуру на розгляд. Назву посади ще визначають, однак йдеться про посадовця, відповідального за контакти з демократичними білоруськими силами.
„Зараз я отримав доручення від президента призначити спецпредставника і ближчим часом внесу кандидатуру на розгляд. Назву цієї посади ми ще визначаємо, але це буде посадовець, уповноважений для контактів з демократичними білоруськими силами”, – розповів Сибіга.
Він також звернув увагу, що майже третина промови Зеленського у Вільнюсі була присвячена білоруському питанню.
„Для нас дійсно важливо зберігати відносини з представниками демократичної Білорусі. Ми віримо, що настане час, і Білорусь – демократична Білорусь – стане четвертим учасником Люблінського трикутника”, – сказав міністр.
Міністр оборони Михайло Федоров провів розмову зі своєю французькою колегою Катрін Вотрен.
“Розраховуємо на постачання боєприпасів від Франції – як для систем ППО SAMP/T і Crotale, так і далекобійних засобів. Вдячний за готовність уже найближчим часом передати додаткові ракети французького виробництва”, – повідомив міністр.
Він додав, що Україна очікує на додаткове постачання літаків Mirage 2000-5, що суттєво посилить українські спроможності у повітрі.
Крім того, Михайло Федоров відзначив принципову позицію Франції щодо обмеження діяльності “тіньового флоту” РФ.
Також міністр запевнив, що Україна готова переводити співпрацю на новий рівень, зокрема у сфері обміну даними та спільної аналітики.
Парламентська асамблея Ради Європи підтвердила, що проведення виборів в умовах воєнного стану суперечить міжнародним демократичним стандартам, та закликала держави-члени продовжувати підтримку України з метою організації безпечних і інклюзивних виборів після завершення війни.
Як інформує Укрінформ, про це йдеться в резолюції „Вибори в часи кризи”, яку у вівторок на сесії ПАРЄ в Страсбурзі підтримали 100 делегатів (6 утримались).
„Асамблея підтверджує, що відповідно до міжнародних демократичних стандартів вибори не можуть проводитися в умовах воєнного стану”, – йдеться в тексті, автори якого посилаються на попередні резолюції ПАРЄ.
Серед найсерйозніших викликів для прав, свобод та роботи демократичних інституцій ПАРЄ виділяє повномасштабну війну Росії.
„Кризи та реагування, яке повинна забезпечити держава, можуть мати глибокі наслідки для прав і свобод, а також для функціонування демократичних інституцій. Пандемія COVID-19, терористичні атаки, стихійні лиха та, що найсерйозніше, широкомасштабна агресивна війна, розпочата РФ проти України, – все це чинить значний тиск на держави-члени РЄ, що вимагає виняткових заходів для підтримки демократичних процесів”, – пояснюється в документі.
Асамблея зазначає, що виборчі процеси дедалі частіше проходять у „постійному контексті ризику та вразливості” через поляризацію, дезінформацію, іноземне втручання, кібератаки та наслідки конфліктів. У зв’язку з цим ПАРЄ закликає держави-члени оновлювати виборче законодавство, забезпечувати прозорість рішень про можливе перенесення виборів, зміцнювати кіберзахист і розвивати стратегії протидії дезінформації.
ПАРЄ також наполягає на терміновому переглядів підходів до національної безпеки та захисту виборів на тлі війни РФ проти України та гібридних загроз проти держав-членів Ради Європи.
Водночас Асамблея закликає до підтримки держав, що постраждали від тривалих конфліктів або надзвичайних ситуацій, із „особливою увагою до України”, аби забезпечити проведення „безпечних, інклюзивних та надійних виборів, відповідно до європейських і міжнародних стандартів, щойно це дозволять умови”.
Україна отримує від європейських партнерів хороші сигнали щодо готовності активніше та сильніше тиснути на Росію.
Як повідомляє РБК-Україна, про це повідомив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 27 січня.
За словами Зеленського, існує „дуже щира цікавість” з боку партнерів щодо переговорів з США та російською стороною. Партнери підтримують Україну, також активно працюють всі залучені до переговорів команди.
„Сьогодні якраз ми з урядовцями та командою Офісу Президента працювали із документом щодо відбудови. Я сподіваюся, що наші партнери так само ставляться до завдань”, – зазначив він.
Зеленський окреслив низку питань першочергової важливості, над якими ведеться дуже активна робота:
чіткі гарантії безпеки для України та Європи;
чіткі зобов’язання і можливості для відбудови України;
реальні можливості достойно закінчити цю війну.
„Зараз жодних сумнівів не може бути ні в кого у світі, що це за війна, хто її почав, чому війна досі триває. Всі розуміють, що це російська війна. І відповідальність також російська, щоб війну закінчити. І тиск на Росію має бути”, – підкреслив президент.
При цьому, зазначив Зеленський, є „хороші сигнали” від європейських партнерів щодо готовності тиснути на росіян. Важливо, щоб посилився тиск на „тіньовий флот” РФ та на всю інфраструктуру експорту російської нафти.
Україна та Європа багато виграють, якщо доходи росіян будуть обрізані ще більше, ніж це є зараз. Росія вже має колосальні проблеми із федеральним бюджетом, економічними показниками, інфляцією.
„Це все хороші, правильні сигнали для того, щоб мир все ж таки настав. Чим для Росії складніше, тим мир ближче”, – резюмував Зеленський.
Загалом Україна отримає 447 генераторів, які розподілять між Києвом, Кропивницьким та прифронтовими громадами.
Другу партію розподілять по прифронтових громадах.
„Загалом Механізм цивільного захисту ЄС надав понад 10 000 генераторів від початку повномасштабного вторгнення. Ми дуже раді цим генераторам, але це лише маленька частина того, що ЄС надає Україні”, – зазначила посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення ЄС допоміг Україні на 190 млрд євро.
Своєю чергою, заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк подякувала за допомогу Україні і наголосила, що влада намагається приділяти увагу великим містам, як Дніпро та Київ.
„Столиця отримає ще два великих генератори. Вони ще в дорозі. Сподіваємося, що наші польські колеги швидко вирішать проблеми з митною системою, яка, на жаль, не витримала морозів”, – прокоментувала вона.
Український Червоний Хрест займався доставкою генераторів і, за потреби, допомагав їх встановлювати.
Президент США Дональд Трамп заявив, що завершення війни Росії проти України „вже наближається”, наголосивши на своєму прагненні припинити кровопролиття.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю американській радіостанції WABC.
За словами Трампа, він розглядає війну Росії проти України як один із ключових міжнародних конфліктів, який потребує якнайшвидшого політичного вирішення.
„Ми маємо мир на Близькому Сході. Подумайте лише… і зараз, до того всього, у нас є ще й рада миру… Більшість воєн завершено. Майже всі. Я не знав, що їх було вісім, коли балотувався, але в результаті я їх припинив – вісім воєн, а зараз, як я вважаю, з’являється дев’ята”, – зазначив Дональд Трамп.
Американський лідер наголосив, що прагне припинення кровопролиття та зменшення людських втрат.
Він додав: „Але там справжня кривава бійня. Загибель багатьох солдатів… Я хотів би, щоб це припинилося”.
Водночас Дональд Трамп знову повторив свою тезу про те, що раніше вважав розв’язання цього конфлікту відносно простим завданням.
Росія здійснила перше цього року постачання зрідженого природного газу з проєкту Arctic LNG 2 до Китаю.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на дані аналітичної компанії LSEG, передає LB.ua.
Зазначається, що газовоз Buran був завантажений СПГ на плавучому сховищі Saam неподалік російського порту Мурманськ, яке використовується заводом Arctic LNG 2.
Після цього судно доставило вантаж до південно-західного регіону Китаю — Гуансі — через Суецький канал. Такий маршрут кораблі Arctic LNG 2 почали використовувати через зимові обмеження навігації Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя РФ.
Проєкт Arctic LNG 2, 60% якого належить російській компанії „Новатек”, мав стати одним із найбільших СПГ-заводів у Росії з проєктною потужністю 19,8 млн метричних тонн на рік. Втім, його перспективи суттєво ускладнили санкції США, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України.
„Новатек” розпочав виробництво на заводі у грудні 2023 року, однак постачання вантажів кінцевим споживачам стартували лише у серпні 2025 року. Усі поставки здійснювалися виключно до Китаю.
За даними LSEG, упродовж минулого року Arctic LNG 2 доставив до китайського термінала Бейхай 23 вантажі загальним обсягом близько 1,3 млн метричних тонн СПГ, зокрема зі сховищ поблизу Мурманська та зі східної частини півострова Камчатка.
Крім того, дані LSEG свідчать, що на завод Arctic LNG 2 для завантаження прибув перший російський танкер льодового класу Arc7 „Алексей Косыгин”.
У початкових проєктах 20-пунктного мирного плану, який обговорюється на переговорах під егідою США, була зафіксована дата вступу України до Євросоюзу у 2027 році. Однак наразі це положення переглядається через заперечення з боку окремих держав-членів ЄС.
За даними видання, саме відсутність консенсусу всередині Євросоюзу стала причиною перегляду конкретних термінів вступу України, попри те що Вашингтон розглядав євроінтеграцію Києва як одну з ключових складових ширшого мирного врегулювання.
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголосив, що для вступу України до ЄС необхідна „дуже смілива політична воля” з боку всіх держав-членів блоку.
„Для України і для Європи важливо, щоб усі країни ЄС взяли на себе чітке політичне зобов’язання щодо нашого вступу якомога швидше, бажано з конкретною датою”, – зазначив Качка.
Він підтвердив, що Київ і надалі сподівається на прискорення євроінтеграційного процесу в межах мирних домовленостей, однак визнав, що наразі узгодженої дати вступу немає.
У ЄС паралельно обговорюють можливість перегляду самого механізму розширення, зокрема створення дворівневої моделі членства. Такий підхід дозволив би Україні приєднатися до Євросоюзу ще до повного виконання всіх вимог, але з обмеженим доступом до окремих переваг.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Україна потенційно може бути готовою до вступу до 2030 року. Водночас, за словами Качки, в умовах геополітичної необхідності цей процес може бути суттєво скорочений, хоча остаточні терміни залишаються предметом переговорів.
Переговори між Україною, США та ЄС також охоплюють питання фінансування післявоєнної відбудови, обсяг якої оцінюється у близько 800 млрд євро до 2040 року, а також умови надання подальшої фінансової допомоги та виконання антикорупційних зобов’язань.
[type] => post
[excerpt] => У початкових проєктах 20-пунктного мирного плану, який обговорюється на переговорах під егідою США, була зафіксована дата вступу України до Євросоюзу у 2027 році. Однак наразі це положення переглядається через заперечення з боку окремих держав-чле...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1769455620
[modified] => 1769448711
)
[title] => Деякі країни ЄС проти вступу України до блоку у 2027 році за планом США, - FT
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=176263&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 176260
[uk] => 176263
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 176261
[image] => Array
(
[id] => 176261
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1.jpg
[original_lng] => 22714
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/kacska-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 583
[_thumbnail_id] => 176261
[_edit_lock] => 1769441511:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 665479581002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 43
[4] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Статті
[4] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 27325
[1] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вступ до ЄС
[1] => Україна
)
)
[9] => Array
(
[id] => 176265
[content] =>
Президент Володимир Зеленський заявив, що для України важливо встановити конкретну дату вступу до ЄС у мирній угоді, щоб забезпечити чіткі гарантії безпеки та запобігти будь-якому блокуванню її членства.
Про це він сказав під час спільної прес-конференції з президентами Литви та Польщі у Вільнюсі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Другий рівень гарантій безпеки для України – це європейські гарантії безпеки, Коаліція бажаючих, і найголовніше – членство в Європейському Союзі. Це гарантії економічної безпеки для України. Ми прагнемо до 2027 року, вказуючи точну дату, коли Україна буде готова [до вступу до ЄС]. Технічно Україна буде готова в першій половині 2026 року з точки зору відкриття всіх кластерів. Повністю технічно ми будемо готові в 2027 році, на нашу думку. Ми хочемо, щоб у нашому договорі була конкретна дата про припинення війни, щоб усі сторони дотримувалися цих угод, включаючи агресора, який підпише план із двадцяти пунктів, якщо настане цей момент, щоб ніхто не міг нас потім блокувати», – сказав Президент України.
Зеленський зазначив, що основними гарантіями безпеки для України є двосторонні угоди зі Сполученими Штатами. За його словами, відповідний документ вже готовий на 100%.
«Ми чекаємо на готовність наших партнерів – дату та місце підписання. Після цього документ буде передано на ратифікацію до Конгресу США та до українського парламенту, згідно з нашими домовленостями», – додав Президент.
