Законопроект про мобілізацію Верховна рада України розгляне у першому читанні завтра, 11 січня. Документ розглянуть з пропозиціями Комітету з нацбезпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата України Ярослава Железняка у Telegram та нардепа Олексія Гончаренка у Telegram.
Обидва парламентарії зазначають, що голова фракції „Слуга народу” Давид Арахамія повідомив про початок розгляну законопроекту про мобілізацію у сесійній залі. Рада почне розгляд документа у першому читанні 11 січня.
Народні депутати будуть розглядати законопроект з пропозиціями Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Нардепи наголошують, що це не означає, що законопроект ухвалять у тому вигляді, яким він надійшов до Ради. Законопроєкт відправлять на доопрацювання до другого читання.
im Westen der #Ukraine errichtet die #FFG - Flensburger Fahrzeugbaugesellschaft ein Instandsetzungshub für reparaturbedürftige Panzerfahrzeuge - wie den von ihr gelieferten #Leopard1. pic.twitter.com/p7qv8I64OX
Президент України Володимир Зеленський призначив свого нового представника у Верховній раді. Ним стала нардеп Галина Михайлюк.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ №823, опублікований на сайті Офісу президента.
„Призначити Михайлюк Галину Олегівну представником президента України у Верховній раді України (за згодою)”, – йдеться у документі.
Указ датований сьогоднішнім днем, 20 грудня 2023 року.
Галина Михайлюк народилася у 1987 році у Києві. Закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю „Банківська справа”, а також аспірантуру кафедри цивільного права Національного університету „Одеська юридична академія”. Навчалася в Університеті Йорка (Велика Британія, міжнародне корпоративне та комерційне право).
Михайлюк була обрана народною депутаткою від „Слуги народу” за номером 47 у партійному списку. З 2019 року вона є заступницею голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.
Радий дізнатися, що Дональд Трамп у безпеці та не постраждав. Найкращі побажання йому та його родині. Добре, що підозрюваного в спробі замаху швидко затримали. Наш принцип: верховенство права понад усе, і політичному насильству немає місця ніде у світі. Щиро сподіваємося, що всі…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 16, 2024
Верховна Рада України ухвалила Закон „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри” (реєстр. №10140-д).
„Ухваленим законом вноситься комплекс суттєвих змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, а також відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України „Про запобігання корупції”, „Про забезпечення права на справедливий суд”, „Про Вищу раду правосуддя”, „Про Вищий антикорупційний суд”, „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, – йдеться в повідомленні.
Так, змінено структуру розділу IV „Порядок зайняття посади судді” та викладено його в новій редакції, розділивши його зміст на самостійні глави: глава 1 „Кандидат на посад судді”; глава 2 „Добір на посаду судді місцевого суду”; глава 3 „Конкурс та призначення на посаду судді”; глава 4 „Переведення судді до іншого суду”.
Положеннями вказаного розділу визначено основні критерії доброчесності та компетентності суддів (кандидата на посаду судді), а також передбачено, що Вища рада правосуддя буде затверджувати Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності, що відповідає заходам з виконання Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки.
Крім того, змінено правила складання кваліфікаційного іспиту (як в межах добору, так і в межах кваліфікаційного оцінювання), проведення конкурсних процедур та порядок призначення на посаду, вирішено проблему, яка довгий час існує із переведенням суддів за результатами конкурсу.
На переконання членів комітету, реалізація ухваленого закону забезпечить удосконалення процедур суддівської кар’єри з метою їх приведення у відповідність до сучасних потреб та викликів, які стоять перед судовою владою та державою.
Як пояснив народний депутат Олексій Гончаренко, законопроєкт передбачає:
– зміну строку, до якого суддя зобов’язаний щорічно подати декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності з 1 лютого на 1 травня;
– врегульовується норма, що не може претендувати на посаду судді особа, яка обіймає посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ);
– уповноважує ВРП затверджувати Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після погодження з ВККСУ, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності (ГРД).
Верховна рада прийняла законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди. Зокрема була прийнята редакція Комітету з правками на яких наполягав бізнес.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал народного депутата Ярослава Железняка.
За словами Железняка, законопроєкт підтримали 248 народні депутати.
Серед правок, на яких наполягав бізнес:
пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5-ть раз;
пороги для підакцизних підняти у 2 рази;
вступ в силу товарної відкладається до середини 2024-го року;
враховано наполягання щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину;
суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за „контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями. Вони повинні бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства й мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання.
Як пояснив народний депутат, прийняття законопроєкту також було вимогою макрофіну від Європейського союзу на 1,5 млрд євро.
У 2022 році Рада Європейського союзу погодила надання Україні допомоги на суму 18 млрд євро протягом 2023 року. Вже в січні поточного року наша країна отримала перший транш допомоги у розмірі 3 млрд євро. Тоді ж повідомлялось, що майбутні виплати у розмірі 1,5 мільярда євро на місяць продовжуватимуться з березня. Зокрема вони залежатимуть від задовільного прогресу у виконанні узгоджених умов
Сьогодні, 9 грудня, Верховна Рада призначила народного депутата Ярослава Юрчишина (фракція „Голос”) на посаду голови Комітету з питань свободи слова.
Про це повідомив член фракції „Голос” Ярослав Железняк.
За його словами, ухвалення відповідного проєкту постанови №10296 підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні в суботу.
Як повідомлялося, 20 вересня Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича (група „Платформа за життя і мир”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова.
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт №10262, яким Національне агентство із запобігання корупції отримає право на перевірку майна, набутого чиновниками до публічної служби. Відповідний законопроєкт на засіданні 8 грудня підтримали 308 депутатів.
Законопроект має усунути дірки в системі е-декларування та пропонує повернути повторну перевірку активів, які вже були перевірені, якщо щодо них є нова інформація. Також, відповідно до норм закону, НАЗК отримає можливість з’ясовувати походження майна набутого до призначення на посаду.
Єврокомісії на шляху до інтеграції в ЄС, яка у звіті звернула увагу на необхідність скасування обмежень повноважень НАЗК стосовно продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Верховна рада ухвалила закон, який враховує рекомендації Венеційської комісії щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Проект №10288-1 підтримали 317 депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
За його словами, це доопрацьована всіма фракціями версія. Закон – вимога, вказана Європейською комісією і важлива для подальшої євроінтеграції, додав він.
Законопроект був поданий 5 грудня і поки що відсутній на сайті парламенту.
Водночас народний депутат Ірина Геращенко повідомила в Telegram, що в залу винесли депутатський, а не урядовий законопроект №10288.
„Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни”, – написала вона.
Згідно з ухваленим законом у політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни – агресора. При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС, розповіла депутат.
„Цей законопроект реалізує рекомендації Венеційської комісії на захист прав меншин, але це не стосується мови країни-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково”, – додала Геращенко.
У складі Верховної Ради залишився лище 401 народний обранець. Це новий антирекорд в історії парламенту.
Верховна Рада позбавила депутатських повноважень трьох нардепів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у п’ятницю, 8 грудня.
Зокрема, парламент достроково припинив повноваження Дмитра Шпенова (позафракційний), Максима Єфімова (депутатська група Відновлення України) і Віталія Данілова (фракція Батьківщина).
Зараз у Верховній Раді лише 401 нардеп і це новий антирекорд. Але Данілова незабаром має замінити інший депутат за списком Батьківщини.
У Верховній раді планують на законодавчому рівні зобов’язати українців носити військовий квиток.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг нардепа, члена комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського.
„Щоб уникнути питань пов’язаних з тим, чи є громадянин військовозобов’язаним, не військовозобов’язаним, може отримати повістку, чи не може отримати повістку, ми передбачаємо, що військовозобов’язані під час воєнного стану повинні мати з собою і документ, що підтверджує особу, і документ, що засвідчує перебування на військовому обліку”, – заявив нардеп.
Зазначимо, у територіальних центрах комплектування і зараз радять українцям носити з собою військовий квиток.
Водночас, як зазначають юристи, це не закріплено на рівні закону.
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
We continue to take a leading role in supporting Ukraine.
That’s why, during my visit to Kharkiv and Kyiv, I’m announcing a Drone Action Plan.
With €400M, we will provide advanced drones for reconnaissance, defense, and attack. Nearly half will be developed in the Netherlands. pic.twitter.com/eDNigQFgoF
У Раді наголошують, що необхідно невідкладно знайти шляхи виходу із ситуації, що склалася на українсько-польському кордоні.
Верховна Рада 22 листопада звернулася до нових Сейму і Сенату Польщі щодо продовження плідної подальшої співпраці між народами двох країн та щодо розблокування кордону з Україною. Про це повідомляється на сайті ВР.
В пояснювальній записці до проєкту постанови наголошується на важливості добросусідства у відносинах України та Польщі в умовах надзвичайно важкої соціально-економічної ситуації в нашій країні, спричиненої знищенням або пошкодженням значної частини промислового потенціалу України внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Зазначається, що ситуація ускладнилася у зв’язку з блокуванням пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.
„Блокування руху товарів через кордон неминуче призведе до погіршення і так складної соціально-економічної ситуації в Україні, ускладнить можливості відновлення економіки нашої країни. За таких обставин, необхідно невідкладно знайти шляхи виходу із ситуації, що склалася на українсько-польському кордоні”, – наголосили нардепи.
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO