Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) уважно спостерігає за ініціативою українського уряду в новому законі про регулювання прав національних меншин, які проживають в Україні. Позитивним моментом є те, що 4 червня 2021 року політики проведуть всеукраїнську онлайн-дискусію щодо законопроєкту з представниками організацій, котрі займаються захистом прав нацменшин. Однак нам незрозуміло, чому текст законопроєкту досі ніде не опублікований. Чинний закон 1992 року про національні меншини, відповідно до європейської практики надає відносно широкі права національностям, які проживають у країні. Ми сподіваємося, що новий регламент ще більше розширить, а не обмежить існуючі права нацменшин, тому звертаємо увагу осіб, які приймають рішення на те, що неможливо вести предметну дискусію з національними меншинами щодо цього питання, не знаючи змісту проєкту. Тож закликаємо оприлюднити повний текст законопроєкту до прийняття рішення та провести справжнє суспільне обговорення цього важливого для майбутнього України питання.
Ужгород, 31 травня 2021 року
Керівництво ТУКЗ-КМКС
[type] => post
[excerpt] => Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) уважно спостерігає за ініціативою українського уряду в новому законі про регулювання прав національних меншин, які проживають в Україні. Позитивним моментом є те, що 4 червня 2021 року політики прове...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1622570580
[modified] => 1622721442
)
[title] => Заява керівництва ТУКЗ-КМКС щодо суспільного обговорення стосовно законопроєкту про нацменшини в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=24617&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 24604
[uk] => 24617
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 5821
[image] => Array
(
[id] => 5821
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2.jpg
[original_lng] => 21811
[original_w] => 745
[original_h] => 350
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2-300x141.jpg
[width] => 300
[height] => 141
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2.jpg
[width] => 745
[height] => 350
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2.jpg
[width] => 745
[height] => 350
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2.jpg
[width] => 745
[height] => 350
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2.jpg
[width] => 745
[height] => 350
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/kmksz-2.jpg
[width] => 745
[height] => 350
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3604
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 5821
[_edit_lock] => 1622710511:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_2422cd0daba82da3cc5e1264216bddf2] =>
A Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség képviseletében ma délután részt vettem a jobbközép pártokat tömörítő...
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Захист національних меншин повинен бути основною умовою прагнень вступу України до Європейського Союзу, заявили депутатки Європарламенту від «Фідес» Андрея Бочкор і Кінга Гал, під час відеоконференції робочої групи з питань меншин законодавчого органу ЄС у четвер, 25 березня.
Метою зустрічі було інформування європейських високопосадовців про вороже ставлення до закарпатських угорців та звуження їхніх прав.
Співголова робочої групи, Кінга Гал, зазначила, що права меншин в Україні, зокрема угорців на Закарпатті, дедалі більше порушуються з тижня на тиждень. «Тих, хто відстоює свою громаду, залякують. Очевидно, немає політичної волі дотримуватися одного з найбільш фундаментальних принципів Європейського Союзу», – підкреслила депутат. Вона закликала Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля звернути увагу влади України на те, що порушення прав меншин несумісні з основними принципами ЄС, та перешкоджають прагненню України до вступу у союз.
Депутатка Європарламенту закарпатського походження, Андрея Бочкор, підкреслила, що ставлення до меншин в Україні відображає стан демократії та державних реформ у країні. «Хоча, було б важливо, – додала вона, – щоб реформи в Україні забезпечили кращі умови життя для всіх членів суспільства».
«Прогресу можна досягти лише в тому випадку, якщо європейські та міжнародні партнери не закриватимуть очі на порушення прав угорської меншини та погрози в їх бік, а чітко вкажуть, що це неприйнятно», – підкреслила А. Бочкор.
Участь у засіданні взяв і голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради Василь Брензович. Він зазначив, що з 2014 року становище угорських меншин стає «дедалі сумнішим і безнадійнішим», і в країні ведеться ворожа антиугорська кампанія – часто за сприяння української влади. Він також розповів про те, що проти кількох угорських організацій відкриті провадження за звинуваченням у державній зраді та сепаратизмі. Обвинувачені не мають права захищатися на волі.
На засіданні робочої групи презентували й анонс фільму, який показує дії, націлені проти закарпатських угорців, залякуючі акції та звуження їхніх прав, які тривали протягом 2019-2021 років.
MTI
[type] => post
[excerpt] => Захист національних меншин повинен бути основною умовою прагнень вступу України до Європейського Союзу, заявили депутатки Європарламенту від «Фідес» Андрея Бочкор і Кінга Гал, під час відеоконференції робочої групи з питань меншин законодавчого ор...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1616753886
[modified] => 1616753888
)
[title] => Депутати Європарламенту: захист національних меншин має бути головною умовою прагнень України до вступу до ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=20691&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 20650
[uk] => 20691
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 20651
[image] => Array
(
[id] => 20651
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2.jpg
[original_lng] => 65339
[original_w] => 1200
[original_h] => 798
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2-1024x681.jpg
[width] => 1024
[height] => 681
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2.jpg
[width] => 1200
[height] => 798
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2.jpg
[width] => 1200
[height] => 798
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/eu-ua-flag2.jpg
[width] => 1200
[height] => 798
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 10131
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 20651
[_edit_lock] => 1616747682:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_2422cd0daba82da3cc5e1264216bddf2] =>
A Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség képviseletében ma délután részt vettem a jobbközép pártokat tömörítő...
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
23 березня відбулось чергове засідання ради Вишківської ОТГ. На порядку денному було 25 питань, які стосувалися, зокрема, медичної, освітньої, бюджетної та сфери землекористування. На засіданні депутати обрали і заступника голови територіальної громади.
За кандидата фракції «КМКС» присутні депутати проголосували одноголосно. Вперше за тривалий час 26 депутатів ради прийняли одноголосне рішення щодо кадрового питання. Засідання тривало протягом майже восьми годин, проте відбулося без конфронтацій, всі питання щодо діяльності територіальної громади вдалося схвалити одноголосно.
«Під час засідання ради були розглянуті та схвалені питання, які сприятимуть розвитку ОТГ. Також обрано заступника голови територіальної громади, який займатиметься соціальною сферою, міжнародними зв’язками ОТГ. Також внесли необхідні зміни щодо роботи виконавчої комісії. Крім того, схвалили ряд нагальних земельних питань», – повідомив Ярослав Гайович, голова Вишківської ОТГ.
Для фракції «КМКС» ПУУ в раді було важливо, аби у Вишківській ОТГ очільну посаду отримала людина, яка представлятиме інтереси угорської громади, до якої сміливо зможуть звертатися місцеві.
«Це великий крок уперед для нас, для угорської громади Вишкова, адже вдалося обрати заступником голови ОТГ – представницю Товариства угорської культури Закарпаття, за яку проголосували одноголосно. Сподіваємося, що вона успішно виконуватиме покладені на неї обов’язки на посаді», – каже голова фракції «КМКС» ПУУ Габріелла Сабов.
«Для мене велика честь, що фракція «КМКС» висунула мене на цю посаду. І велике спасибі за вотум довіри депутатів. Я докладатиму максимум зусиль, щоб виконувати доручені мені завдання», – повідомила новообрана заступниця голови Вишківської ОТГ Рената Варенка.
У раду Вишківської ОТГ у результаті виборів потрапило 26 депутатів від 7-ми партій. Представники угорців не мають більшості в раді. Протягом минулих місяців співпраця між представниками різних партій не була безхмарною, через що засідання були довготривалими, між депутатами часто виникали суперечки, для деяких із них було характерним гальмувати роботу територіальної громади. Проте фінал останнього засідання подає надії на подальшу плідну співпрацю задля розвитку територіальної громади.
Єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Варгеї у п’ятницю провів онлайн-зустріч із головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем та депутатом Європарламенту Андреєю Бочкор.
Олівер Варгеї ініціював розмову з метою отримати інформацію про політику щодо нацменшин в Україні та її вплив на угорську громаду Закарпаття.
Під час зустрічі голова ТУКЗ-КМКС поінформував про розвиток правового статусу угорців Закарпаття й інших нацменшин в Україні з моменту здобуття країною незалежності, а також зобов’язання, прийняті Україною щодо своїх меншин у юридичному плані. Василь Брензович підкреслив, що угорці Закарпаття – лояльні громадяни України, вони підтримують європейську інтеграцію країни, а також нагадав, що угорці Закарпаття підтримали і незалежність України. Щодо обмеження прав, яке триває з 2014 року, обласний депутат наголосив, що угорці Закарпаття вже сотню років мають усталену систему освіти – від дошкільних до вищих навчальних закладів, яку новий закон про освіту в Україні докорінно змінює та унеможливлює. Утиски угорської інтелігенції Закарпаття, звинувачення в сепаратизмі, сфабриковані провадження проти фондів закарпатських угорців та негативна кампанія у ЗМІ проти угорської громади ускладнюють мирне співіснування в країні. Щодо проєкту нещодавно опублікованого Закону про національні меншини, Василь Брензович наголосив, що, крім позитивних аспектів тексту, закон робить крок назад із точки зору освіти та використання рідної мови порівняно з правами, прописаними у законі 1992 року та Конституції. За словами голови ТУКЗ-КМКС, угорці Закарпаття відкриті до діалогу, готові до того, щоб спільно знайти вирішення проблем національних меншин та до спільної роботи над текстом закону про меншини, але такої можливості досі не отримали.
Депутат Європарламенту Андрея Бочкор наголосила, що прогрес України на демократичному шляху відповідає інтересам усіх. Вона подякувала Єврокомісару з питань розширення і сусідства ЄС Оліверу Варгеї за пильний контроль за розвитком подій в Україні та засудження діяльності радикального сайту «Миротворець», спрямованої проти неї та закарпатських угорців. Наголосила також, що радикальні угруповання та погляди перешкоджають процесу європейської інтеграції країни. А. Бочкор також назвала відрадним, що під час засідання Рада асоціації Україна-ЄС Олівер Варгеї чітко дав зрозуміти українській стороні, що вона повинна відповідати за дотримання прав нацменшин.
Депутат Європарламенту також звернула увагу на приховані законодавчі зміни, які відбуваються, незважаючи на міжнародні зобов’язання, як приклад, навела закон про вищу освіту. Посилаючись на нещодавні політичні події, вона назвала процедуру відстеження осіб із подвійним громадянством неприйнятним та зазначила, що дискримінація громадян за національною ознакою суперечить європейським цінностям. Щодо угорської політики на Закарпатті, Андрея Бочкор підкреслила, що ТУКЗ-КМКС є однією з найстаріших організацій в Україні, яка вже понад 30 років безперервно представляє інтереси закарпатців.
Єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Варгеї подякував за надану достовірну інформацію та зазначив, що порушував питання угорської меншини Закарпаття перед українською стороною під час засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Єврокомісар наголосив: Україна повинна гарантувати повагу прав національних меншин і права на використання мови та освіту рідною мовою повинні бути належним чином врегульовані під час підготовки проєкту Закону про національні меншини, до якої також потрібно долучити і представників нацменшин, що українська сторона пообіцяла зробити. Олівер Варгеї висловив сподівання, що українська сторона залучить у підготовку проєкту закону Василя Брензовича, голову ТУКЗ-КМКС, оскільки ніхто не знає краще, ніж самі меншини, їхніх потреб – ані Європейська комісія, ані уряд України. Прагне до такого ж діалогу і з іншими національностями України: румунами, поляками, болгарами.
Єврокомісар повідомив, що ситуація меншин в Україні стає дедалі більшою проблемою, яка стоїть на шляху країни до європейської інтеграції, і захист меншин не тільки є вимогою щодо інтеграції до Європейського Союзу, але його відсутність також заважає зближенню з НАТО.
Прес-реліз Андреї Бочкор
[type] => post
[excerpt] => Єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Варгеї у п’ятницю провів онлайн-зустріч із головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем та депутатом Європарламенту Андреєю Бочкор.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1615634073
[modified] => 1615634075
)
[title] => Андрея Бочкор та Василь Брензович поінформували Єврокомісара з питань розширення і сусідства ЄС про забезпечення прав нацменшин в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=20037&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 20001
[uk] => 20037
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 20002
[image] => Array
(
[id] => 20002
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics.jpg
[original_lng] => 158024
[original_w] => 1929
[original_h] => 1005
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics.jpg
[width] => 1929
[height] => 1005
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/varhelyi-bocskor-brenzovics.jpg
[width] => 1929
[height] => 1005
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 6106
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 20002
[_edit_lock] => 1615629422:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_2422cd0daba82da3cc5e1264216bddf2] =>
A Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség képviseletében ma délután részt vettem a jobbközép pártokat tömörítő...
Якщо набуті права меншин можна скасувати в Україні, це можна зробити в будь-якій країні регіону, попереджає Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). В інтерв’ю виданню «Krónika» політик розповів про президентство Володимира Зеленського, повне скасування мовних прав, неможливість навчатися рідною мовою та спільні дії з румунами.
– Ми спілкуємося в Будапешті. Ви перебуваєте тут уже тривалий час. Яка причина цього?
– Проти фондів ТУКЗ-КМКС уже протягом приблизно двох років ведеться слідство, були проведені обшуки, в тому числі і в моєму помешканні. Наразі готується обвинувальний акт. Звинувачення – підтримка сепаратизму та зрада. Згідно з українським законодавством, це карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років. Друга причина полягає в тому, що захищатися на волі немає можливості, а в СІЗО можна провести кілька років. Тому ми вирішили дочекатися публікації обвинувального акту. Цього ще не сталося.
– Останнім часом багато чуємо про позбавлення закарпатських угорців прав, але набагато менше про те, що зараз відбувається в Україні. Що зараз на східному фронті? Чи Україна все ще воює з Росією? Наскільки стабільною можна назвати Україну?
– Є якась відносна стабільність. У результаті подій 2014 року Україна втратила Крим, який анексувала Росія. Як відомо, на сході України розгорнувся збройний конфлікт. Цей конфлікт із часом заморозився і перетворився на своєрідну сталу війну. Останнім часом не відбулося значних військових подій, але і вирішення ситуації не видно. Процеси наклали свій відбиток на всю Україну, яка все ще переживає дуже важку соціальну, економічну та політичну кризу. З цієї кризи також не видно виходу. ВВП України все ще нижче рівня 1991 року. Відбулося значне скорочення кількості населення, занепад економіки та промисловості. Занепад економічного розвитку, безумовно, позначився і на соціальному становищі країни, внаслідок чого в Україні спостерігається значна еміграція та працевлаштування за кордоном. Більше половини населення країни живе нижче прожиткового мінімуму.
– Останніми роками Україна була відома тим, що Києвом, країною та й місцевою політикою керували корумповані олігархи. Чи щось змінилося в цьому плані після обрання Володимира Зеленського главою держави?
– Ми не бачимо значних змін. Олігархічна система склалася за часів президентства Леоніда Кучми. Відтоді більша частина економіки України контролюється кількома олігархами. Вплив цих олігархів не зменшився. Останнім часом лунали голоси, що Зеленський намагатиметься якось трансформувати цю систему. Але це буде зовсім непростим завданням. Можливо, вдасться відтіснити деяких олігархів, але для того, щоб ліквідувати цю корумповану систему та олігархічне панування, потрібно з основ реорганізувати суспільство та економіку.
– І закарпатські угорці, й Угорщина покладали великі сподівання на президента Зеленського. Сьогодні ми бачимо, що у важливих питаннях, які стосуються прав меншин, не відбулося змін. Буде створено список осіб із подвійним громадянством, які не зможуть обіймати державні посади. Чи є якісь ознаки для оптимізму?
– Близько сімдесяти відсотків виборців-угорців на Закарпатті на президентських виборах підтримали Зеленського. Ця підтримка, звісно, була насамперед не Зеленського, а скоріше голосом невдоволення політикою ексглави держави Петра Порошенка. В ході кампанії Зеленський намагався уникати висловлювань щодо питань мови та освіти, але натякав, що відбудуться позитивні зміни. Він називав проблему війни та миру одним із головних питань, які слід вирішувати в першу чергу. Пізніше підтвердилось, що в цій справі прогресу не досягнуто. Мінський договір, який мав би стати єдиним прийнятним на міжнародному рівні способом вирішення цього конфлікту, у його нинішній формі київський уряд не бажає реалізовувати. Водночас, нової домовленості немає. Стає дедалі більш очевидним, що Зеленський продовжує попередню політику Порошенка щодо прав меншин, яка глибоко розділяє українське суспільство та надзвичайно шкодить угорській громаді Закарпаття. Закон про середню освіту не приніс жодних покращень, а набрання чинності мовного закону скасовує мовні права в Україні, спричиняє багато конфліктів і буде продовжувати це робити в майбутньому. Що стосується питання подвійного громадянства: українська влада неодноразово намагалася вирішити його. На мою думку, подвійне громадянство зараз не заборонено українським законодавством. Планується подальше обмеження прав людей із подвійним громадянством, що суперечить рівності прав.
– Досі в загальних рисах уже багато йшлося про позбавлення прав, що спричинить закон про освіту. Як конкретно цей закон впливає на закарпатських угорських школярів, студентів?
– Закон набув чинності, а на меншин, які розмовляють мовами Європейського Союзу, його дія поширюватиметься з 2023 року. Це фактично означає повне скасування навчання мовами національних меншин в Україні. Не може бути шкіл з угорською, румунською, російською чи болгарською мовою навчання. Можуть бути лише школи з українською мовою навчання, в яких можуть бути угорські чи румунські класи. Закон у дискримінаційний спосіб виділяє чотири групи. У першій групі – українці, вони можуть навчатися рідною мовою від першого класу до університету. До другої групи належать кримські татари, які можуть здобувати освіту рідною мовою до закінчення середньої школи. Третю групу складають меншини, які розмовляють мовами Європейського Союзу, тобто угорці, румуни та болгари, які можуть навчатись рідною мовою в початкових класах, і певний відсоток також може вивчати кілька предметів мовою у старших класах. У четвертій групі – росіяни, які не мають права вивчати рідну мову. Надалі у вищих навчальних закладах можна навчатись лише українською мовою. Це означає, що право меншин на освіту рідною мовою, гарантоване Конституцією України та міжнародними договорами, підписаними Україною, більш-менш втрачені згаданими національностями.
– Яка ситуація з мовним законом?
– Насправді мовні права скасовані повністю. Використання мов меншин в адмініструванні було витіснено у приватну сферу. Навіть у бізнесі не можна використовувати рідну мову меншин, що вже спричиняє конфлікти на рівні приватного сектору. Наприклад, у ресторані, у магазині клієнта можна обслуговувати на його рідній мові, якщо він спеціально попросить про це. У питанні використання мови відбувся величезний крок назад, і ці норми також суперечать положенням, закріпленим в українській конституції, міжнародним зобов’язанням Києва, положенням мовної Хартії. Ці заходи продовжують підсилювати напруженість у країні, оскільки Україна залишається багатоетнічною, багатомовною країною.
– Пояснимо: якщо угорець заговорить рідною мовою, привітається угорською у ресторані, це вже є достатнім показником мови діалогу згідно із законом, або йому доводиться окремо попросити, в цьому випадку, угорського офіціанта використовувати їх спільну мову в громадському місці?
– Він повинен попросити, щоб із ним спілкувалися рідною мовою. Угорський офіціант апріорі зобов’язаний обслуговувати, в цьому випадку, угорського гостя українською мовою.
– Румуни України також знаходяться у тому ж човні, що й угорці Закарпаття. Чи є якась співпраця з ними щодо позбавлення прав меншин?
– Співпраця і була, і є. Водночас угорська – єдина організована меншина в Україні, румуни не мають партії та всеохоплюючої громадської організації. Співпраця з румунами Буковини та молдаванами в Одеській області (частина румунської меншини в Україні визнає себе молдаванами) існувала завжди. Ми в тій самій ситуації, що і румуни, вони також намагаються зберегти свою систему освіти, ми часто відвідували разом різні європейські органи, ми координуємо нашу стратегію щодо збереження мовних прав.
– Як ви вважаєте, той драматичний процес, котрий відбувається в Україні щодо позбавлення прав нацменшин, який меседж надсилає угорцям у Трансільванії? Чи можна взяти якісь уроки з того, що відбувається на Закарпатті?
– Відомо, що угорці Трансільванії також багато пережили у своїй історії двадцятого століття. Але це справедливо для всіх угорських громад, які живуть за кордоном. Очевидно, що угорці Трансільванії були в гіршій ситуації під час Чаушеску, ніж угорська громада на Закарпатті за часів Брежнєва чи Горбачова. Зараз угорська громада на Закарпатті перебуває у складнішій ситуації. Урок полягає в тому, що права угорців за кордоном є неміцними. В Україні прийняті під час зміни режиму, незабаром після цього, закон про громадянство, Конституція України, мовний закон хоча і не були досконалими, але надавали широкі права нацменшинам. І не забуваймо також про двосторонні міждержавні договори. Міжнародні договори, укладені Європейською Радою, до яких приєдналися країни регіону, також гарантували певні мовні та освітні права. Здавалося, ці документи та законодавство роблять наше майбутнє передбачуваним. Потім виявилося, що це зовсім не так, і держава може дуже швидко скасувати ці права. Окрім того, не вистачає міжнародного тиску з цього приводу. Ось чому такі ініціативи, як Minority SafePack, є важливими. Ми повинні спробувати спрямувати Європейське співтовариство у напрямку закладання міцної основи для прав корінних національних меншин. Якщо права можна скасувати на Закарпатті, це можна зробити в будь-якій із країн Карпатського басейну.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Закарпатський угорський політик, депутат Європарламенту Андрея Бочкор у дописі на своїй сторінці у соцмережі повідомила, що розповіла про ситуацію закарпатських угорців на ще одному форумі – засіданні Християнсько-демократичного інтернаціоналу (IDC-CDI) 18 лютого.
«Як представник Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), взяла участь у засіданні Християнсько-демократичного інтернаціоналу (IDC-CDI), котре об’єднує представників правоцентриських партій та організацій, в якому ТУКЗ-КМКС має статус спостерігача», – йдеться в дописі А. Бочкор.
«Під час виступу я звернула увагу представників партій та голови Інтернаціоналу Андреса Пастрани на системне обмеження прав нацменшин в Україні, що тривають останніми роками в сфері освіти, і використання рідної мови, а також на залякуючі дії проти закарпатської угорської громади та її організацій, які здійснюються для політичного тиску з використанням засобів секретних служб».
«З огляду на ці тривожні події, голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович у листі, а я, у свою чергу, під час виступу, звернулася із проханням до голови IDC-CDI засудити у своїй заяві політичний тиск на закарпатських угорців та системне звуження прав нацменшин».
W ramach ?? prezydencji w #V4 Premier @MorawieckiM zwołał dziś na godz. 12 pilne spotkanie VTC premierów Wyszehradu. Spotkanie będzie poświęcone rosyjskim aktom sabotażu w ??, eskalacji przez ?? sytuacji na Ukrainie i Białorusi i współpracy #V4 we wzmacnianiu bezp. w regionie.
Проти ТУКЗ-КМКС триває політичне «полювання на відьом». Голову організації та її благодійні фонди звинувачують у сепаратизмі. Тим часом на місцевих виборах у жовтні Товариство угорської культури Закарпаття досягло історичного успіху, але владі вдалося перешкодити угорській фракції знову стати частиною коаліції в обласній раді. Йосипа Борто, заступника голови ТУКЗ-КМКС, депутата обласної ради, у перші дні 2021-го, який обіцяє стати для закарпатських угорців ще важчим роком, ніж минулий, ми розпитали про деталі ситуації та результати роботи попередньої обласної ради.
– На минулорічних місцевих виборах у жовтні ТУКЗ-КМКС досягло історичного успіху. Як ви оцінюєте ситуацію, що виникла після виборів?
– На місцевих виборах 25 жовтня минулого року ми продемонстрували ще кращі результати, ніж у 2015-му, які тоді називали історичним успіхом. За список «КМКС» Партії угорців України до обласної ради проголосувало понад 39 тисяч виборців, що становить 11,5% проти 9,5%, отриманих у 2015 році. Цей результат вразив і нас. Адже хоча 12% населення Закарпаття назвали себе угорцями під час останнього перепису населення, багато хто з нашої громади відтоді вже виїхав за кордон, погіршувала шанси й епідемія, тому не лише ми, а й усі закарпатські політики були здивовані цим справді історичним успіхом. Тим паче, що перед виборами наші опоненти говорили про нас зневажливо, вважали, що ми навіть не потрапимо до обласної ради, оскільки опитування прогнозували для нас результат лише 3,5%.
– На жаль, у нинішній політичній ситуації цей успіх на виборах не міг бути конвертований на владні посади, на відміну від 2015 року…
– Цього разу 8 із 10 партій, які брали участь у виборах, потрапили до Закарпатської обласної ради. Ось чому переговори про створення коаліції затягнулися й через різні інтереси почали ставати несерйозними. У суботу, 28 листопада, наш голова Василь Брензович зібрав керівництво ТУКЗ-КМКС та 8 наших депутатів, які пройшли до обласної ради. Тоді ми прийняли рішення тимчасово призупинити участь у переговорах про коаліцію, а згодом, коли стане зрозуміло, хто з ким хоче сформувати більшість, сісти за стіл переговорів. У неділю голова проінформував наших партнерів по переговорах про це рішення. У понеділок, 30 листопада, він уже ніяк не міг піти на переговори про створення коаліції, бо вранці, коли вийшов за ворота свого будинку, на нього вже чекали співробітники спецслужб. Відомо, які події розгорнулися після цього. Служба безпеки України (СБУ) провела обшук у його будинку, батьківському домі в селі Запсонь, в офісах Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та двох фондів, якими керує Василь Брензович, – «Закарпатського центру економічного розвитку Еган Еде» в Ужгороді та «За Закарпатський угорський інститут» у Берегові. На п’яти об’єктах працювала велика кількість представників органу спеціального призначення, які провели ретельну роботу. Хоча, наскільки мені відомо, жодних доказів не було знайдено, проти голови нашої організації порушили кримінальну справу на серйозній основі. Його звинуватили в сепаратизмі й хочуть довести, що він працює всупереч інтересам України на чолі ТУКЗ-КМКС та згаданих фондів і прагне зруйнувати її територіальну цілісність. Це очевидна нісенітниця. Два з половиною роки тому проти Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку Еган Еде» вже було порушено кримінальне провадження за звинуваченням у сепаратизмі. Тоді провели обшуки та вилучили документи, але доказів цих звинувачень досі не знайдено. Жодних об’єктивних доказів, що підтверджують висунуті обвинувачення, і не може бути, оскільки це політичні звинувачення. З іншого боку, це дуже серйозні політичні звинувачення, за які, згідно з українським законодавством, передбачено позбавлення волі на строк від 12 до 15 років та повну конфіскацію майна. Шість партій з тих, які пройшли до обласної ради, одразу засудили акцію, ініційовану проти ТУКЗ-КМКС з політичних мотивів, кілька з них засудили обшуки ще до офіційної заяви ТУКЗ-КМКС. «Слуга народу» акцію не засудила, але дистанціювалася від подій. Я говорю про серію антиугорських виступів, оскільки ще перед обшуками ЗМІ створили всеукраїнський скандал у зв’язку з виконанням гімну в с. Сюрте, невідомий у масці біля Берегова записав відеозвернення з погрозами, маю на увазі листи з погрозами, які надійшли на адресу угорських організацій, з’явилася інформація про отруєння водопостачальної мережі Берегова, про яке досі невідомо, була то правда чи ні, але факт, що правоохоронні органи відкрили провадження в цій справі. У світлі всього цього можна констатувати, що проти угорців Закарпаття розпочався непрямий напад.
– Зрештою була сформована більшість в обласній раді, до якої «КМКС» Партія угорців України не ввійшла, і 8 її депутатів навіть не брали участі в установчому засіданні.
– Ми були присутні на урочистій частині першого засідання ради, але, коли перейшли до питання обрання керівництва обласної ради, на знак протесту вирішили не брати в цьому участі, висловивши солідарність з нашим головою. Під час цієї частини засідання ради я коротко про це повідомив, і ми вийшли із зали. Після 5-годинного засідання, яке відбулося після цього, було обрано голову обласної ради та двох його заступників.
Коаліційну більшість сформовано із чотирьох партій: «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність» та «Рідне Закарпаття». Ми разом із трьома іншими політичними силами були змушені піти в опозицію. Не з радістю, але ми приймаємо цю роль. Відтоді я підкреслив у кількох заявах, що ми готуємося до конструктивної ролі в опозиції, будемо підтримувати всі ініціативи, які приносять користь Закарпаттю та людям, котрі тут мешкають, зокрема угорцям. Як активна опозиція будемо порушувати питання, що, на нашу думку, є важливими і входять до компетенції обласної ради.
– Українська преса звинувачувала «КМКС» у тому, що представники партії не з’явилися на важливе засідання обласної ради, де голосували за бюджет Закарпаття на наступний рік.
– Шестеро моїх колег-депутатів повідомили перед засіданням, що не зможуть узяти участь у голосуванні з питань бюджету з різних, але прийнятних причин. Того дня ми з Ілдикою Орос були в будівлі ради і ще до голосування знали, що й без нас голосів для ухвалення бюджету вистачить. Саме тоді ми отримали інформацію, що на засідання ради Вилоцької ОТГ збирається прийти багато людей і є побоювання, що там можуть трапитися жорсткі інциденти. Я повідомив керівництву обласної ради, чому ми не маємо змоги бути присутніми на засіданні. Разом з Ілдикою Орос ми дали інтерв’ю журналістам, в якому намагалися заспокоїти людей. Потім я одразу поїхав у Вилок, де взяв участь у 4-годинному засіданні. На щастя, зменшити напругу вдалося. Саме тому нас не було, коли голосували за бюджет. На жаль, порівняно з кризовим бюджетом цього року, бюджет області на наступний рік довелося додатково обрізати. Тож мушу зазначити, що у фінансовому плані на бюджетну сферу очікує не багато хорошого у 2021-му.
– Протягом останніх п’яти років фракція «КМКС» в обласній раді створювала баланс, завдяки чому ми отримали важливі посади в обласному керівництві й домоглися прийняття низки рішень, сприятливих для угорської громади. Тепер доведеться тимчасово відмовитися від цієї переваги?
– Ми завершили успішний цикл в обласній раді. Протягом перших чотирьох років політична ситуація була дуже сприятливою – без нас не мала більшості жодна зі сторін. Тож якщо ми щось дуже просили в наших партнерів по коаліції, більшість обласної ради зазвичай ухвалювала необхідне рішення. Навіть наші політичні звернення щодо законів про освіту та мову, які обмежують права меншин, неодноразово були прийняті Закарпатською обласною радою, такого прикладу ніде в Україні не було. Крім того, солідарність з нами виявили й представники опозиції, багато депутатів поза коаліцією також проголосували за звернення. Тому в Києві в сепаратизмі звинувачували вже не лише нас, угорців, але й Закарпатську обласну раду та все Закарпаття.
Заспокоює те, що антиугорські провокації не знайшли підтримки в краї, у всіх випадках вони вчинялися людьми з-за меж нашої області.
Ми змогли делегувати заступників директорів департаментів освіти, культури та охорони здоров’я облдержадміністрації. Керівником управління національностей та релігій став наш представник, що також було дуже важливо. Торік, після президентських та парламентських виборів, напруженість між українськими політичними силами на Закарпатті, яка характеризувала попередні чотири роки, зникла. Тоді в обласній раді вже не було опозиції, наша роль зменшилася, але можу сказати, що й надалі приймалися рішення, сприятливі для ТУКЗ-КМКС.
За останні п’ять років наша фракція в облраді, окрім захисту інтересів угорської громади, мала такі пріоритети: ремонт доріг, екологічні питання (захист від паводків, захист лісів, заборона на видобуток важких металів), розвиток туризму та покращення умов перетину кордону, зокрема відкриття нових пунктів пропуску.
Тепер уперше, наскільки мені відомо, представництво угорців у Закарпатській обласній раді змушене бути в опозиції. Побачимо, які можливості це нам дасть.
– Що з пріоритетних питань фракції вдалося реалізувати?
– Щось вдалося, щось – ні, є кілька незавершених проєктів.
На Закарпатті настільки багато поганих доріг, що запропонована нами програма, яку ми підтримали, повинна тривати протягом багатьох років, аби ситуація в цьому плані стала прийнятною. Утім вважаю програму будівництва доріг в області успішною. За останні три роки було відремонтовано більше ділянок автошляхів, ніж за останні 30 загалом. Ми були серед ініціаторів зміни парадигми, суть якої полягала в тому, щоб витрачати 90% тих невеликих грошей, які були в наявності, на ямковий ремонт.
Тепер ми змінили пропорції: 90% коштів, призначених для цієї мети, ідуть на капітальний ремонт і лише 10% – на ямковий. Кожен, хто їздить Закарпаттям, може побачити, скільки доріг оновилося. Зокрема завдяки лобіюванню фракції КМКС за п’ять років вдалося відремонтувати автошляхи загального користування в районах, населених угорцями, на загальну суму понад 200 мільйонів гривень. Тільки у 2020-му на цих територіях було оновлено десять доріг загального користування на 78 мільйонів гривень.
Ми намагалися багато чого зробити, щоб покращити умови перетину кордонів, але тут я можу повідомити про незначні досягнення. Питання державного кордону явно не є компетенцією області, за це відповідає уряд у Києві. Потрібно розширити існуючі пункти пропуску та відкрити нові. А також розвантажити КПП біля Чопа, створивши ще один ПП для вантажного руху. Пункт перетину кордону поблизу с. Велика Паладь, який уже практично добудований, також потрібно відкрити. Ми зробили все можливе для реалізації цих проєктів розвитку, але повинні продовжувати боротьбу, оскільки це в інтересах не лише Закарпаття, але й України в цілому. Якщо країна хоче бути членом Європейського Союзу, недостатньо підписати тисячу документів, ми повинні бути пов’язані з європейськими державами, а для цього потрібні сумісні кордони.
Ми успішно боролися за те, щоб не допустити відновлення видобутку важких металів у Мужієві, хоча в цьому випадку зіткнулися з дуже серйозними групами інтересів. Стосовно соляних шахт Солотвина намагалися зробити все можливе, щоб запобігти техногенній катастрофі, а також спробували оцінити можливість використання запасів солі в довгостроковій перспективі за допомогою наукових методів.
Маємо спільний з Угорщиною проєкт із захисту від граду, що убезпечить тих, хто працює в сільському господарстві, та інших. У багатьох випадках ТУКЗ-КМКС виступало зв’язком між Угорщиною й Закарпаттям. Завдяки нашій організації надходила підтримка для фермерів, підприємців, медичних закладів, державних установ, що збагатило як нашу область, так і Україну загалом. Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) у рамках благодійної акції зібрало три мільйони гривень, тож ми допомогли лікарням у боротьбі з епідемією.
Хоча в Україні нас намагаються представити ворогами, ми продовжуватимемо розпочату роботу, поки зможемо, і сподіваємося, для цього будемо й надалі одержувати фінансову та моральну підтримку від угорського уряду. Водночас намагаємося дати зрозуміти керівництву України, що програми, які зараз атакують, не спрямовані на відокремлення краю. Наші субсидії допомагають добробуту жителів Закарпаття, а також служать інтересам України.
???? In the nearest future Lithuania will provide Ukraine with additional military support: M113, M577, ammunition for the preparation of the reserve and other necessary support.
Our @USEmbassyKyiv team is safe after another wave of Russian strikes on civilian sites. Grateful to those responding and working to keep us safe, and heartbroken for those hurt, here and across Ukraine.
Russia’s continued strikes in Ukraine pose a direct threat to civilians and civilian infrastructure. The Embassy urges US citizens to shelter in place and depart Ukraine now using privately available ground transportation options when it is safe to do so. https://t.co/0Y5V9TLBYX
#Russia's wild terror will not be stopped by any negotiations. Only air defense systems, tanks and long-range artillery can stop it. No more restrictions on arming #Ukraine. #ATACMS.
BREAKING: The «first» Leopard 2 has arrived in Kyiv ? There will be more of them.✊ Thank you to @Bundeskanzler my colleague Boris Pistorius and the German people. The tank coalition is marching... to victory! pic.twitter.com/4VY2YaovBi
Як відомо, останнім часом закарпатські угорці почуваються неспокійно через систематичні погрози і різного роду провокації, спрямовані проти угорської громади. Не можна тут оминути й обшуки, проведені представниками СБУ в помешканні одного з лідерів угорців Закарпаття, голови ГО «ТУКЗ – КМКС» Василя Брензовича, а також в офісах організацій угорців Закарпаття в Ужгороді та Берегові.
З цього приводу в суспільства накопичилось чимало питань. Отож деякі з них «Карпатському об’єктиву» прокоментував заступник голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття», відомий місцевий політик Йосип Борто.
– Рік, що минає, був неоднозначним для «ТУКЗ – КМКС». Спочатку успіх на виборах, а потім провокації та погрози. Чи пов’язуєте ви ці речі?
– Так, я думаю, що вони залежні одна від одної. На виборах до органів місцевого самоврядування ми досягли історичного успіху. В обласну раду за список нашої партії проголосували понад 39 тисяч виборців – 11,5% усіх голосів. Це кращий результат, ніж у 2015 році, коли ми теж були дуже успішні – тоді набрали лише 9,5% голосів. Отож ми отримали 8 мандатів із 64 у Закарпатській обласній раді. Це одна 8-ма частина. Ми так само мали великий успіх на виборах в Ужгородську і Берегівську районні ради. В Ужгородську – набрали найбільше голосів за всю історію й отримали 6 мандатів.
Але нам не вдалося конвертувати цей успіх у політичний вплив, тобто посади в керівництві цих рад. Так вийшло, що ми опинилися в опозиції і в обласній, і в Ужгородській районній раді. В облраду пройшло 8 партій. І конфігурація коаліції могла бути різною. Однак більшість мали утворити мінімум чотири партії. Тому після виборів почалися переговорні процеси. Ми також долучилися до них. Але було настільки багато невизначеності та непослідовності серед учасників цього процесу, що настав час, коли керівництво нашої партії разом із тими депутатами, котрі пройшли в обласну раду, прийняло рішення тимчасово вийти з переговорів. Нехай кристалізуються бажання та наміри політичних сил, які потрапили до ради. А ми в разі потреби пізніше би підключились. Це було в суботу, і в неділю наш голова Василь Брензович повідомив про це іншим учасникам переговорного процесу. А вже в понеділок він не з’явився на зустріч із представниками політичних сил, бо того дня з самого ранку до нього прийшли (маються на увазі працівники СБУ з обшуками, – авт.).
Після чого ми зробили заяву, були обурені, засуджуємо ті звинувачення і ті події. Окрім обшуків, проводилися також різні провокаційні акції, про які, я думаю, читачі знають. Штучно створені хвилі після подій, котрі відбулися на сесії в Сюртівській громаді, навколо того, що там після державного гімну окремі депутати та гості виконали угорську молитву, яка нині є гімном Угорщини. Проти них відкрито кримінальне провадження, їх звинувачують у державній зраді. Крім нас, заяви щодо цих подій зробили і представники семи інших партій, що пройшли до обласної ради. Вони також засудили ці події й висловили солідарність із нашою політичною силою «КМКС» і нашим керівником Василем Брензовичем. Представник однієї з партій просто відмежувався від усього, що відбулося.
Після цих подій, після наступів на нашу спільноту ми вважали, що не маємо морального права далі брати участь у переговорних процесах і виборах керівництва обласної ради. Тому на першому урочистому засіданні Закарпатської обласної ради нового скликання, коли перейшли до розгляду питання про обрання керівництва, ми зробили коротку заяву й покинули залу. Після чого сесія продовжила свою роботу, обрали голову, заступників… Заяву про причини нашого рішення зробив я. Ми вирішили діяти так, аби продемонструвати засудження тих подій і висловити солідарність із нашим керівником Василем Брензовичем. Але, наголошую, ця акція була тільки одного разу. Далі ми маємо намір продовжити роботу. Оскільки виборці голосували за нас, щоб ми могли представляти їхні інтереси, і ми це робимо. Ми повинні й будемо боротися за те, чого хочемо досягти, що обіцяли своїм виборцям. Далі бачимо, що не входимо до більшості, а отже, маємо намір стати конструктивною опозицією. Будемо підтримувати всі проєкти рішень, які ведуть до покращення умов життя закарпатців. Однак водночас будемо активно порушувати ті питання, що є проблемами для наших краян.
Тому ми прийшли на друге пленарне засідання обласної ради і голосували майже за всі проєкти рішень, окрім того, яке стосувалося створення профільних комісій. І не тому, що до 9 існуючих додали ще одну. Це рішення, між іншим, ми вважаємо правильним. Це комісія з адмінреформи, тож нині є актуальною. Але ми вважаємо неправильним підхід, коли поділили комісії та їхнє керівництво суто між чотирма фракціями, що утворили коаліцію. Дуже несправедливо і недемократично, коли до найважливішої комісії – бюджетної – увійшли тільки представники провладних фракцій. А з опозиції включили лише одного депутата. Між іншим, від нашої партії це Василь Брензович, котрий наразі відсутній. І можливо, тривалий час його не буде. Тобто немає ніякого контролю з боку опозиції над бюджетним процесом, над використанням бюджетних коштів. Є дві партії, представлені в цій комісії кількома депутатами, – 6 депутатів від двох фракцій, і є три фракції, котрі взагалі не представлені ніким. Тобто опозиція не може виконувати свою основну функцію – контроль за використанням бюджетних коштів. Усюди в демократичному світі так є, це основна функція опозиції. Тому ми не підтримали згадане рішення.
А ось на третє засідання обласної ради, де, між іншим, розглядалося таке важливе питання, як бюджет на 2021 рік, ми планували прийти. Бо бюджет, який би не був слабенький (цьогоріч зменшили фінансування ще на 200 млн грн), але його треба приймати. Інакше бюджетники не матимуть зарплат, а державні установи – грошей на функціонування, не буде коштів на соціальну сферу й того мізеру на розвиток, що передбачені в проєкті бюджету. Тому ми готові були голосувати, однак не змогли взяти участь у засіданні. Річ у тім, що шестеро наших депутатів з поважних причин не змогли прийти, а ті двоє, які з’явилися, – я та Ілдико Орос, – щойно почався розгляд питань, змушені були терміново покинути засідання. До нас зателефонували із Вилоцької громади й повідомили, що там дуже серйозні проблеми та велика напруга. Потенційно могли відбутися далеко не мирні акції: конфронтація загострилася настільки, що могла призвести до насильства. Тому нас дуже просили туди поїхати і зняти напругу. Ми провели там чотири години переговорів, результатом яких стало те, що нічого поганого не відбулося. Ми поїхали у Вилок, бо знали, що там треба гасити вогонь. А в обласній раді і так є більшість, котра проголосує за бюджет. Це пояснення, чому фракції «КМКС» не було на третьому засіданні. Кажу це тому, що в ЗМІ поширювали інформацію, начебто ми блокуємо роботу ради. Це є неправда.
– Ви згадували про Василя Брензовича. Наскільки відомо, підозру йому так і не висунули?
– Після проведення обшуків нинішній голова обласної ради заявив, посилаючись на інформацію від силовиків, начебто Василю Брензовичу буде оголошено підозру. І там досить серйозні звинувачення, котрі передбачають позбавлення волі від 7 до 12 років. Однак підозри Василю Івановичу поки що не було, і сподіваємося, не буде. Кримінальні провадження проти Благодійного фонду «Еган Еде» відкрито вже 2,5 року тому. У процесі цієї справи проведені неодноразові обшуки та перевірка документації. Але нічого не знайшли. Ні фінансових порушень, ні доказів, які б довели звинувачення у справі. Десь рік тому також було відкрито кримінальне провадження по іншому благодійному фонду, що знаходиться в Берегові, котрий теж очолює Василь Брензович. І ось у рамках цих кримінальних проваджень Запорізький суд видав дозвіл на обшуки. Що відбувається наразі, ми не знаємо.
– А Василь Іванович як зараз почувається?
– Через хворобу він виїхав в Угорщину лікуватися.
– Чи пов’язаний його теперішній стан із цією стресовою ситуацією?
– Думаю, пов’язаний. Можна собі уявити, коли людина віддала стільки своєї енергії, сил та знань, щоб організувати роботу всіх цих благодійних організацій, аби допомогти закарпатцям. І дійсно ця допомога реальна. А замість того, щоб хтось за це подякував, звинуватили безпідставно в сепаратизмі, державній зраді… Звичайно, будь-кому було би недобре на душі. А ще до всього можуть посадити за ґрати на 7–12 років. Хто такий сильний, що витримає подібне без наслідків для здоров’я?
– Як, на вашу думку, це все може позначитися на українсько-угорських відносинах?
– Стан цих відносин, на жаль, і без того напружений. Ми сподівалися, що ця напруга буде спадати. Але, як бачимо, останні події демонструють, що вона, навпаки, посилюється. Це все штучно створено, однозначно. Я досі впевнений і сподіваюся на сто відсотків, що це напруга не між національностями, не між людьми. На Закарпатті тисячу років мирно, дружно живуть представники багатьох різних національностей. Є багато змішаних сімей. І тут люди звикли з повагою ставитися до мови, культури, традицій, віри інших національностей. Можливо, частина людей уже й знаходиться під впливом усіх цих маніпуляцій, але абсолютна більшість і надалі хоче миру, дружби та стабільності.
Але водночас є сили, котрі явно зацікавлені створити напругу, посіяти ворожнечу, проводити провокаційні акції. Сподіваюся, що тут і надалі не буде підґрунтя. Тобто все це буде безрезультатним, як і до цього часу. Та неприємності воно приносить неабиякі, і чим далі, тим більше. І на міждержавних відносинах відображається зовсім не позитивно. Тому я вважаю, що треба покінчити із залякуванням, з цими провокаційними акціями. А влада має захищати всіх, і представників національних меншин у тому числі. Якщо ці провокаційні акції проводяться людьми, котрі приїхали з-за кордону, то влада повинна їх знайти і покарати відповідно до закону. І не дозволити повторення та продовження такого безчинства.
На міждержавному рівні створені міжурядові комісії, які мають завдання сісти за стіл переговорів, скласти список тих питань, котрі є проблемними і спричиняють напругу між двома державами. Пройтися по цих питаннях і демократично, шукаючи компроміс, – бо кожна зі сторін має свою позицію та інтереси, – підготувати такий документ, котрий можуть підписати перші особи обох держав – президент України та прем’єр-міністр Угорщини. Таким кроком можна зняти напругу, відновити і продовжити ту конструктивну роботу, яка проводилася Україною та Угорщиною до 5 вересня 2017 року, коли прийняли закон про освіту. Саме з цієї точки починаються всі проблеми. Легко не буде, але це можливо. І ми дуже сподіваємося саме на такий розвиток подій.
А кримінальні справи, безпідставно відкриті проти наших благодійних організацій, вважаю, треба закрити. Ми неодноразово зверталися до відповідних органів із такими проханнями. Адже ці фонди працюють в інтересах мешканців Закарпаття. Через ці організації законно і прозоро у формі грантових проєктів надходить благодійна допомога Угорщини нашим людям. Це і соціальна, і економічна допомога якраз тим, хто цього потребує. Бюджетникам, людям зайнятим в аграрному секторі, селянам, котрі займаються підприємництвом. Закарпатці отримують допомогу з Угорщини, щоб розвивати свій бізнес, щоб витримати негаразди, котрі з’явилися в сім’ях через економічні проблеми. Влада має бути зацікавлена, щоб наші громадяни не виїжджали зі свого рідного краю, аби заробити на хліб, на виживання. А мали можливості для достойного життя тут, удома. Ми працюємо якраз над такими проєктами, щоб підтримувати людей. І допомагаємо дуже багатьом. Наприклад, через благодійну організацію «Еган Еде» за ті роки, відколи вона працює, отримали допомогу для 16600 наших краян на суму 11,5 мільярда форинтів (понад мільярд гривень). Це серйозна допомога простим людям, сім’ям. Завдяки їй нам удалося частково призупинити еміграцію закарпатців. Вони вже вдома можуть знайти умови для нормального життя.
Сподіваємося, Україна скоро досягне того рівня, коли в цій допомозі не буде потреби. І ми завжди наголошуємо на тому, що допомога надходитиме, тільки допоки ми в такому стані. Мільйони українців нині вимушені працювати за кордоном. На жаль, ми в буквальному сенсі будуємо Європу в інших державах, а не вдома, в Україні. Ми маємо тут створити потужну європейську державу. Але людей мотузкою не прив’яжеш. Потрібно їм реально допомогти, щоб вони тут могли знайти можливості для покращення свого життя. І ця допомога якраз дає такі можливості. То чому її не привітати? А настане час, і ми будемо процвітаючою державою, про яку мріємо і яку заслужили як народ, як громадяни, тоді ми подякуємо. І, може, прийде час, зможемо самі допомогти як велика потужна держава маленькій бідній Угорщині. Чому не піти таким шляхом? А не придумувати всілякі сепаратизми та безпідставні звинувачення тим людям, котрі працюють на благо нашого краю, я повторюю, законним і прозорим шляхом. Там можна проконтролювати кожен форинт та кожну гривню. Ніхто не може сісти на ці потоки і вкрасти бодай копійку від людей. Окрім того, податки накопичуються в державному бюджеті та бюджетах органів місцевого самоврядування. Наприклад, цього року лише із соціальних допомог виплатили 34 мільйони гривень податків. Із них 20 мільйонів залишаються в органах місцевого самоврядування. Це я вже не кажу про те, що людина, котра претендує й отримує грантову допомогу, зобов’язана зареєструватись як підприємець і платити податки.
А інфраструктурні проєкти! Через три різні програми тільки цього року оновлено 32 установи на суму 314 мільйонів гривень. Це школи, дитячі садочки, амбулаторії сімейної медицини, будинки культури. І це тільки те, що було зроблено за сприяння нашої організації «КМКС». Бо окремо йде програма оновлення і будівництва садочків, яку виконує педагогічне товариство, котре очолює Ілдико Орос. Тобто це корисно не тільки людям, а й органам місцевого самоврядування, державі в цілому. Уряд Угорщини має наміри продовжити цю допомогу. Просто тепер і вони задумалися, потрібно це робити чи ні.
– Як ви думаєте, буде Угорщина продовжувати допомагати?
– Усе залежить від розвитку подій. Якщо закриють кримінальні справи проти наших благодійних фондів, то продовження допомоги буде. Якщо ж ні й усе це і надалі триватиме, то це під великим питанням. Вони ж не хочуть нам біди.
Ми отримали сигнал з Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у відносинах вони готові до відновлення конструктивного діалогу, – повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю, опублікованому на сайті ТСН у середу.
«Я вам скажу, напевно, ексклюзив, я ще нікому про це не говорив. Ми отримали сигнал з Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у відносинах, вони готові до відновлення конструктивного діалогу. І ми позитивно відповімо на цей сигнал», – повідомив міністр.
Кулеба пообіцяв, що з початком нового року Угорщина буде у фокусі, і «ми спробуємо вийти з того негативу, в якому опинилися».
Він також додав, що візит Віктора Орбана до Києва не знятий з порядку денного. «Я вас запевняю, що президент України готовий провести таку зустріч. Але вона повинна бути змістовною і перезавантажити відносини», – сказав міністр та зазначив, що «завдання дипломатів зараз підійти до цього моменту».
«Ми відкриті до цієї зустрічі», – запевнив міністр закордонних справ.
(vb/tsn.ua)
[type] => post
[excerpt] => Ми отримали сигнал з Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у відносинах вони готові до відновлення конструктивного діалогу, – повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв'ю, опублікованому на сайті ТСН у середу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1609353273
[modified] => 1609353274
)
[title] => Кулеба: Угорщина дала сигнал, що хоче діалогу після історії з обшуками на Закарпатті
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=16394&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 16391
[uk] => 16394
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 16392
[image] => Array
(
[id] => 16392
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222.jpg
[original_lng] => 266269
[original_w] => 1000
[original_h] => 563
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba222.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 5120
[_thumbnail_id] => 16392
[_edit_lock] => 1609346292:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_79b58b1452e68fa305436e51db0dbcd4] =>
Urmas Reinsalu barátom, Észtország külügyminisztere sem tartozik a nemzetközi liberális mainstream kedvencei közé....
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Українська влада приділяла замало уваги ситуації на Закарпатті. Про це заявив голова МЗС Дмитро Кулеба в ефірі каналу „Україна 24”, коментуючи низку скандалів на Закарпатті, пов’язаних з Угорщиною.
Кулеба зазначив, що Україна регулярно нагадує Угорщині про межі дозволеного.
„У нас дуже простий підхід. Я завжди кажу про це своєму угорському колезі: ми розуміємо, що вас турбує доля етнічних угорців на території України, ви маєте право про них турбуватися, але ви маєте робити це в межах „червоних ліній”, окреслених українським законодавством. Іноді вони заступають за ці лінії – ми б’ємо їх по руках”, — сказав він.
Угорщина не буде повністю блокувати відносини України з НАТО, впевнений міністр закордонних справ.
„Наші відносини розвиваються як атракціон Американські гірки – то вгору, то вниз. Ми не закривали жодних майданчиків для діалогу. Наприклад, коли у нас відносини були по висхідній, то влітку нам вдалося отримати статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Угорщина не наклала вето на це рішення. Угорщина не буде повністю блокувати відносини України з НАТО”, — сказав він.
Нагадаємо, СБУ провела на Закарпатті обшуки у функціонерів одного з угорських благодійних фондів, яких підозрюють у порушенні державного суверенітету України. МЗС Угорщини засудило такі дії України й викликало українського посла для пояснень.
[type] => post
[excerpt] => Українська влада приділяла замало уваги ситуації на Закарпатті. Про це заявив голова МЗС Дмитро Кулеба в ефірі каналу "Україна 24", коментуючи низку скандалів на Закарпатті, пов'язаних з Угорщиною.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1608898366
[modified] => 1608899009
)
[title] => Міністр закордонних справ розповів про наслідки скандалів з Угорщиною для України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=16239&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 16236
[uk] => 16239
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 16237
[image] => Array
(
[id] => 16237
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba.jpeg
[original_lng] => 83758
[original_w] => 730
[original_h] => 414
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba-300x170.jpeg
[width] => 300
[height] => 170
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba.jpeg
[width] => 730
[height] => 414
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba.jpeg
[width] => 730
[height] => 414
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba.jpeg
[width] => 730
[height] => 414
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba.jpeg
[width] => 730
[height] => 414
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kuleba.jpeg
[width] => 730
[height] => 414
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 6478
[_thumbnail_id] => 16237
[_edit_lock] => 1608891809:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_152895bcda6566aa31f56ae66f55be63] =>
[_oembed_time_152895bcda6566aa31f56ae66f55be63] => 1608891184
[_oembed_79b58b1452e68fa305436e51db0dbcd4] =>
Urmas Reinsalu barátom, Észtország külügyminisztere sem tartozik a nemzetközi liberális mainstream kedvencei közé....
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Rozmawiałem dzisiaj ponownie z premierem Węgier V. Orbanem. I po raz kolejny zapewnił mnie o poparciu dla daleko idących sankcji skierowanych wobec Rosji. W tym także o zablokowaniu systemu SWIFT.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
