Верховна рада схвалила у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації.
Про це повідомляє нардеп Ярослав Железняк в Telegram.
243 народних депутатів підтримали проект закону, 12 – проти і утримались – 45.
„Законопроєкт прийнято без пропозицій Комітету. Далі внесення правок до 21 лютого і друге читання”, – заявив Железняк.
За його словами, найбільш ймовірно законопроєкт в цілому буде прийнято в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні.
Рада схвалила у першому читанні законопроект про мобілізацію
25 грудня Кабмін вніс до Верховної ради проект закону щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Але через низку зауважень цей проект було відкликано 11 січня. Після чого, 30 січня в Раду внесли оновлений законопроект.
В ньому уряд запропонував знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Але що стосується санкцій для ухилянтів, то тепер їх пропонують запроваджувати через суд. Більше про ключові нововведення з проекту РБК-Україна розписувало окремо в матеріалі.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини розкритикував урядовий законопроєкт про мобілізацію, заявивши, що він містить суперечливі положення і не відповідає Конституції.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації.
Він наголосив, що Україні дійсно слід нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Проте, за словами омбудсмена, законопроєкт №10449 не може розв’язати це питання, оскільки має низку суперечливих норм.
Лубінець розповів, що частину зауважень до законопроєкту на Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вже озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова.
Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок
– заявив омбудсмен.
Зокрема, омбудсмен вказав на нормативний казус у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.
Тут питання у відмітках: формулювання „зняти” та „виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання
– йдеться у пояснені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Окрім того, омбудсмен звернув увагу на те, що згідно з законопроєктом військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни
Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України
– підкреслив Дмитро Лубінець.
Він також розкритикував норму, щодо обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, за невиконання якого передбачена юридична відповідальність.
Омбудсмен наголошує, що це не відповідає положенням Конституції України, Закону України „Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.
Разом з тим Лубінець нагадав, що згідно з Конституцією представники ТЦК та СП не можуть здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян. За його словами, це дозволено виключно працівникам Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян
– підкреслює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Омбудсмен зауважив, що позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які навчаються на контакті, теж суперечить Конституції України.
Окремо Лубінець вказав на норму, що передбачає призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.
Як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним
– впевнений Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Лубінець також розкритикував чинну редакцію Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу”, яка не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
За його словами, є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.
Напередодні мав зустріч із Міністром оборони України Рустемом Умєровим і позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження
NEW: Belarus President Alexander Lukashenko says the country is shifting to a rotational mobilisation model, calling up selected military units in cycles to prepare them for possible war scenarios, including what he described as a potential "ground operation."
Seems like we need to prepare for a WW3, especially Europe, Especially Poland and the neighbors.
Belarusian dicktator Lukashenko announced that the country is launching “targeted mobilizations," and Belarus is preparing for war. pic.twitter.com/5jva2R7PVd
Новий законопроект уряду про мобілізацію може пройти перше читання у Раді вже цього тижня. Швидкість подальшого розгляду та ухвалення залежить від того, чи вистачить голосів за скорочення процедури та спірні норми.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна з „У пошуках компромісу. Якою буде мобілізація в Україні і що не так із новим законопроектом”.
Як зазначається в матеріалі, законопроект №10449 вже включений до порядку денного сесії. Наступним важливим етапом стане скорочення термінів подання альтернативних проектів з 14 до 7 днів, для чого потрібне окреме голосування та підтримка щонайменше 226 депутатів. Воно може відбутися не раніше 6 лютого, і якщо нардепи схвалять скорочення термінів, то є шанс розпочати розгляд уже цього тижня.
Потім має відбутися засідання профільного комітету, який підтримає урядову або альтернативну версію (за наявності) – не раніше 6 лютого. Відповідно, винесення до зали на перше читання – не раніше ніж 7 лютого.
Якщо законопроект ухвалять у першому читанні, буде голосування за скорочення терміну поправок, теж з 14 до 7 днів. Потім комітет має розглянути правки, не виключено, що не встигне раніше ніж до кінця місяця. Якщо правок буде багато, процедура може затягтися, що змістить дату голосування у другому читанні. Як зазначив депутат від „Голосу” Ярослав Железняк, закон навряд чи набуде чинності до березня, при тому що він передбачає перехідний період в один місяць.
Позиція „Слуги народу”
Заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв підтвердив, що перше читання теоретично може бути і цього тижня. „Чи будуть голоси в залі, важко спрогнозувати. З того, що я чую, у багатьох колег є питання до законопроекту. Але ми також розуміємо, що законопроект про мобілізацію необхідний. Що стосується другого читання, не думаю, що хтось взагалі може спрогнозувати терміни. Все залежить від кількості правок. Може бути умовних 10-20, а може й тисяча”, – розповів він РБК-Україна.
Співрозмовник видання у „Слузі народу” підтвердив, що є плани на вівторок проголосувати за скорочення терміну внесення альтернативних проектів до семи днів. Відповідно, за основу його можуть розглянути у парламенті вже 7 лютого. За його оцінкою, голосів для першого читання має вистачити.
За його словами, найбільш дискусійними виглядають норми щодо роботи електронного кабінету, адже далеко не всі мають доступ до інтернету. А також – зі зняттям відстрочки для опікунів людей із ІІІ групою інвалідності. Щодо обмежень щодо блокування рахунків та інших прав, то в новій редакції їх застосовуватимуть за ухвалою суду, а не за рішенням голови ТЦК. Тож у частини депутатів перестороги відпали.
Крім того, у Раді, за даними РБК-Україна, справді проговорювалося скорочення терміну подання правок між читаннями до 7 днів. Це у тому випадку, якщо законопроект буде проголосовано за основу. Однак співрозмовник РБК-Україна в СН сумнівається, що рішення про терміни буде схвалено у парламенті. Тим більше з огляду на те, що в цей документ нардепи вже збираються внести багато поправок.
Новий законопроект про мобілізацію
Нагадаємо, 30 січня уряд повторно вніс до Верховної ради законопроект про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби.
Серед пропозицій уряд хоче, щоб повістки військовозобов’язаним надсилалися через електронний кабінет призовника, а тим, хто не з’явився, обмежували права.
[type] => post
[excerpt] => Новий законопроект уряду про мобілізацію може пройти перше читання у Раді вже цього тижня. Швидкість подальшого розгляду та ухвалення залежить від того, чи вистачить голосів за скорочення процедури та спірні норми.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1707158820
[modified] => 1707158384
)
[title] => Коли можуть прийняти новий закон про мобілізацію: що кажуть у Раді
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102902&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102893
[uk] => 102902
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 102894
[image] => Array
(
[id] => 102894
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[original_lng] => 51376
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/legfelso-tanacs-rada-parlament.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2511
[_thumbnail_id] => 102894
[_edit_lock] => 1707151191:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 1202856249001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 53447
[2] => 51
[3] => 13
[4] => 43
[5] => 19
[6] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Новини дня
[4] => Статті
[5] => Терміново
[6] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 242
[1] => 51776
)
[tags_name] => Array
(
[0] => законопроєкт
[1] => мобілізація
)
)
[3] => Array
(
[id] => 102576
[content] =>
Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов вважає, що головне, щоб новий законопроект про мобілізацію був справедливим. Хоча норми документу поки обговорювати зарано, оскільки треба дочекатись остаточної редакції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Українське радіо„.
„Головне – щоб усе було справедливо. Слово „справедливість” лунає у нашого президента відносно цього законопроєкту як ключовий дороговказ у цьому питанні. Все має бути по справедливості”, – сказав він.
Данілов зазначив, що захист держави – це обов’язок усіх громадян України, це обов’язок, прописаний у Конституції, у відповідних нормативно-правових актах.
„Хочу, щоб всі зрозуміли, що війна триває не тільки на лінії фронту, війна йде на всій території нашої країни”, – зауважив секретар РНБО, додавши, що „усі мають бути залучені, усі мають працювати на перемогу України”.
Данілов також підкреслив, що”зараз закону немає, є проєкт закону”.
„Коли депутати Верховної ради ухвалять цей акт, коли президент його підпише і він уже буде нормою закону, тоді ми зможемо говорити, що це норма закону. Сьогодні це проект закону, який депутати Верховної ради можуть ухвалити в тій чи іншій редакції. Це вже право депутатів голосувати за цю норму чи в якийсь спосіб її змінити, відредагувати. Коли буде закон, тоді ми зможемо остаточно розглядати це питання”, – наголосив він.
Він також звернувся з проханням дочекатися остаточної редакції, щоб робити ті чи інші висновки, в якому вигляді буде цей законопроект.
„Головне – щоб він був справедливий”, – наголосив Данілов.
Новий законопроект про мобілізацію вже зареєстрований в парламенті. Кабмін вніс документ до Ради 30 січня після доопрацювання. Зазначимо, що це вже друга спроба змінити норми мобілізації в Україні.
Зокрема, попередній законопроект відкликали з Ради через суперечливість норм в ньому, наприклад, через пропозицію скасування відстрочки для людей з інвалідністю III групи та надсилання повісток електронною поштою.
Для цього треба буде внести зміни до статті 19 закону про державну службу.
Новий законопроект про мобілізацію від Кабміну пропонує ввести вимогу для людей, які вперше влаштовуються на державну службу. Зокрема, на роботу прийматимуть лише тих, хто має базову загальновійськову підготовку чи проходив військову службу. Виключення становлять непридатні до служби особи.
Як вказується у тексті законопроекту „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” на сайті Верховної Ради, для цього треба буде внести зміни до статті 19 закону про державну службу.
„На державну службу не може вперше вступити особа чоловічої статі віком до 60 років, яка не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, звільнених від проходження базової військової служби відповідно до статті 18 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” або визнаних за станом здоров’я непридатними до проходження військової служби”, – вказується у документі.
У представленому урядом України законопроекті щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби для жінок допускається служба в армії лише за умови добровільної згоди. Положення стосовно військового обліку залишається.
Про це йдеться у відповідному проєкті закону, оприлюдненому 30 січня на сайті парламенту.
У документі йдеться про те, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
” (№12) Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку”, – вказано в проекті закону.
Зауважимо, що у попередній редакції у пункті 12 формулювання „в добровільному порядку” не було зазначено. Тоді йшлося про те, що жінки, які „перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час”.
Також в новому проекті закону зазначається, що у мирний час – коли не діє режим воєнного стану – жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві „тільки в добровільному порядку (за контрактом) „.
Крім того, в документі вказується, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в затвердженому Міноборони переліку, та які „придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням”.
[type] => post
[excerpt] => У представленому урядом України законопроекті щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби для жінок допускається служба в армії лише за умови добровільної згоди. Положення стосовно військового обліку залишається.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1706712600
[modified] => 1706710223
)
[title] => Законопроєкт про мобілізацію: які зміни уряд пропонує для жінок
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102292&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102283
[uk] => 102292
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 98577
[image] => Array
(
[id] => 98577
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak.jpg
[original_lng] => 187164
[original_w] => 1200
[original_h] => 630
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak-300x158.jpg
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak-768x403.jpg
[width] => 768
[height] => 403
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak-1024x538.jpg
[width] => 1024
[height] => 538
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak.jpg
[width] => 1200
[height] => 630
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak.jpg
[width] => 1200
[height] => 630
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/noi-katonak.jpg
[width] => 1200
[height] => 630
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2822
[_thumbnail_id] => 98577
[_edit_lock] => 1706703129:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 508264956000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 144927
[1] => 242
[2] => 51776
)
[tags_name] => Array
(
[0] => жінки
[1] => законопроєкт
[2] => мобілізація
)
)
[6] => Array
(
[id] => 102175
[content] =>
Кабінет міністрів України затвердив новий законопроєкт про мобілізацію. Документ незабаром внесуть до Верховної Ради.
Про це повідомило джерело в уряді.
Як розповіло джерело, новий законопроєкт, що стосується мобілізації, військового обліку та проходження військової служби, був внесений Міноборони та доопрацьований народними депутатами.
Що відомо про новий законопроєкт щодо мобілізації
Нагадаємо, що українська влада працює над новим законопроєктом щодо мобілізації після того, як минулий було відкликано.
Попередній документ, зокрема, передбачав низку обмежень і санкцій щодо військовозобов’язаних громадян України, які ухиляються від мобілізації. Також викликало обурення пропозиція скасування відстрочки для людей з інвалідністю III групи та надсилання повісток електронною поштою.
NEW: Belarus President Alexander Lukashenko says the country is shifting to a rotational mobilisation model, calling up selected military units in cycles to prepare them for possible war scenarios, including what he described as a potential "ground operation."
Seems like we need to prepare for a WW3, especially Europe, Especially Poland and the neighbors.
Belarusian dicktator Lukashenko announced that the country is launching “targeted mobilizations," and Belarus is preparing for war. pic.twitter.com/5jva2R7PVd
Як ми вже повідомляли, на Закарпатті з робочим візитом перебуває міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який зустрівся в Ужгороді з керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком та міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
Журналіст Віталій Глагола опублікував коротке відео зі спільної пресконференції, на якій Дмитро Кулеба повідомив, що під час зустрічі йшлося також про мовний закон і що було домовлено врегулювати це питання з обох сторін.
Угорська сторона підготувала перелік питань, котрі, на її думку, потребують роз’яснення або уточнення. Українська попросила певного часу для вивчення цього документа. Було також вирішено, що через 10 днів спільна комісія від двох МЗС має представити на розгляд урядів обох країн конкретні напрацювання щодо цих питань, повідомив Кулеба.
Він також зазначив, що питання повернення національним меншинам прав щодо освіти та використання рідної мови в Україні вирішені щодо всіх національних спільнот. «Сьогодні ми отримали додаткові запити від угорської сторони, ми їх опрацюємо. Я дякую Петеру, котрий визнав той факт, що принципово найважливіший крок зроблений. Україна виконала свої зобов’язання перед Європейським Союзом, але це питання ще і двостороннє, тому ми детально опрацюємо його у двосторонньому порядку, чесно і конструктивно. Ми хочемо, щоб усі наші громадяни були щасливі, незалежно від їхньої національності», – повідомив Кулеба.
Петер Сійярто, у свою чергу, заявив, що Угорщина хоче лише «повернути угорцям Закарпаття права, які вони мали до 2015 року. Це основа». Уряд Угорщини сформував перелік із 11 пунктів своїх прохань, серед яких, зокрема, відновлення правового статусу шкіл нацменшин, відновлення можливості складання випускних іспитів угорською мовою та необмежене використання угорської мови у вищій освіті, культурі, адміністративному управлінні та суспільному житті.
VV
[type] => post
[excerpt] => Як ми вже повідомляли, на Закарпатті з робочим візитом перебуває міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який зустрівся в Ужгороді з керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком та міністром закордонних спр...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1706552389
[modified] => 1706552506
)
[title] => Кулеба щодо мовного закону: «Ми зійшлися на тому, що хочемо врегулювати це питання з двох сторін»
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102088&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102063
[uk] => 102088
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 102066
[image] => Array
(
[id] => 102066
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul.jpg
[original_lng] => 246032
[original_w] => 970
[original_h] => 505
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul.jpg
[width] => 970
[height] => 505
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul.jpg
[width] => 970
[height] => 505
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul.jpg
[width] => 970
[height] => 505
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/kul.jpg
[width] => 970
[height] => 505
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3833
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 102066
[_edit_lock] => 1706545307:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_algolia_sync] => 1202855962001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 53927
[1] => 242
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Дмитро Кулеба
[1] => законопроєкт
)
)
[8] => Array
(
[id] => 102072
[content] =>
Йдеться про проєкти законів „Про Бюро економічної безпеки України” і „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України”
Кабмін подав до ВР законопроєкти щодо БЕБ, зокрема „Про Бюро економічної безпеки України”, який є в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук.
Зазначається, що законопроєкт № 10439 розроблено для вдосконалення правових засад діяльності Бюро економічної безпеки України.
У проєкті закону пропонується:
передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора БЕБ, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень;
уточнити підстави звільнення директора БЕБ
встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ.
Крім того, уряд подав законопроект №10440 „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України”.
У законопроєкті пропонується:
надати підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмові доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, за винятком негласних слідчих (розшукових) дій, детективом БЕБ або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні;
удосконалити порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання вказаної ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена;
надати виключне правоорганам БЕБ та Національному антикорупційному бюро України в межах їх компетенції порушувати питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
вилучити Національну поліцію України та Службу безпеки України з переліку органів державного фінансового контролю.
[type] => post
[excerpt] => Йдеться про проєкти законів "Про Бюро економічної безпеки України" і "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України"
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1706548380
[modified] => 1706548585
)
[title] => Уряд зареєстрував два законопроєкти про Бюро економічної безпеки
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=102072&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102141
[uk] => 102072
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 102073
[image] => Array
(
[id] => 102073
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597.jpg
[original_lng] => 103428
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/3186597.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1706541408:3
[views_count] => 2658
[_thumbnail_id] => 102073
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7dc5b422033e4fbe2a0da71b83498630] =>
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Президент України Володимир Зеленський 22 січня внесе в Раду законопроект про множинне громадянство.
Про це він заявив під час привітання з Днем Соборності, пише сайт президента.
„Сьогодні я вношу у Верховну раду України ключовий законопроєкт, який дасть змогу ухвалити комплексні зміни до законодавства та запровадити інститут множинного громадянства”, – заявив він.
За словами Зеленського, це дасть змогу мати українське громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу, окрім громадян росії.
„Всі, хто в періоди різних хвиль еміграції вимушено залишив рідну землю, опинившись у Європі, США, Канаді, країнах Азії, Латинської Америки. Всі, хто допомагає нам попри сотні й тисячі кілометрів від рідної землі. Іноземні добровольці, які стали на захист України, усі, хто воює за свободу України, як за рідну Батьківщину. І Україна стане для них такою”, – додав президент.
