Посли країн Європейського Союзу не змогли досягти згоди щодо ухвалення 18-го пакету санкцій проти російської федерації.
Про це повідомляє Суспільне, посилаючись на топ-дипломата ЄС.
За даними журналістів, усі сторони вже наблизилися до компромісу, проте остаточного рішення поки що не ухвалено.
Основною перешкодою залишається позиція Словаччини. Зокрема, напередодні у Братиславі відбулися переговори між представниками Єврокомісії та Словаччини, проте, як зазначив дипломат, «потрібно ще трохи часу».
Зазначається, що Братислава виступає не стільки проти самого пакету санкцій, скільки проти енергетичного плану RePower EU, який передбачає повну відмову від російських енергоносіїв до кінця 2027 року
Україна приєдналась до низки санкційних пакетів ЄС проти Росії, а також санкцій проти причетних до порушення прав людини у Білорусі та Ірані.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це оголосили у пресслужбі Офісу президента України.
Президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписав укази, що забезпечують синхронізацію України з низкою санкційних рішень Євросоюзу. Як зазначають, це стало першим етапом реалізації рішення РНБО від 27 червня 2025 року „Про синхронізацію санкційного тиску України, ЄС та інших учасників „Групи семи” на РФ і пов’язаних з нею суб’єктів”.
Таким чином, Україна синхронізувала свої санкції з 9–14 санкційними пакетами ЄС, санкціями проти причетних до порушення прав людини в Білорусі, а також рішеннями ЄС від 2011 та 2020–2025 років щодо осіб, причетних до порушення прав людини в Ірані та військової підтримки РФ у війні проти України.
Загалом під санкції потрапили 403 фізичні особи та 188 юридичних.
„Наша держава продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами. Україна очікує від міжнародної спільноти максимального відображення та підтримки українських санкцій у відповідних національних рішеннях”, – зазначили в Офісі президента.
Президент США Дональд Трамп скасував економічні санкції проти Сирії. Про це йдеться в його указі, який передбачає зняття багаторічної економічної блокади.
За словами заступника міністра фінансів США з питань тероризму та фінансової розвідки Бреда Сміта, це рішення має «покласти край ізоляції країни від міжнародної фінансової системи, створити умови для глобальної торгівлі та стимулювати інвестиції з боку сусідніх країн та США».
Також скасований надзвичайний стан, запроваджений указом колишнього президента Джорджа Буша після окупації Сирією Лівану та її прагнення до розробки зброї масового знищення та ракетних програм.
Рішення стало результатом домовленостей, досягнутих під час зустрічі Дональда Трампа з новим президентом Сирії Ахмадом аль-Шараа, яка відбулася в травні.
Влада США вважає, що цей крок може стати шансом для стабілізації ситуації в Сирії.
Україна синхронізувала свої санкції з європейськими, приєднавшись до усіх пакетів ЄС проти Ірану та нових обмежень проти рф.
Про це у вечірньому зверненні в неділю 29 червня заявив президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, українські інституції почали виконувати рішення РНБО України щодо синхронізації санкції Європи та українських санкцій.
«Повністю синхронізовані 13-й та 14-й пакети санкцій ЄС. Це тепер будуть на 100% також санкції України… Так само на 100% синхронізуємо пакет санкцій ЄС щодо режиму в Ірані», – оголосив він.
Зеленський пообіцяв, що Україна продовжить роботу щодо синхронізації санкцій.
«Я очікую від всіх наших інституцій у державі швидкого руху», – додав президент.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп підтримає нові санкції проти росії, які передбачають мита для країн, що купують товари в рф.
Про це американський законодавець сказав в інтервʼю ABC News.
За словами Грема, під час суботньої гри в гольф Трамп сказав йому, що „настав час діяти – рухати ваш законопроєкт уперед”.
„Наступного дня після липневої перерви ми ухвалимо законопроєкт”,- заявив Грем.
Також Грем нагадав, що ініційований ним законопроєкт щодо санкцій проти рф, передбачає введення 500% мита для країн, які купують товари у росії і не допомагають Україні.
1 квітня стало відомо, що до Сенату США внесено законопроєкт про нові санкційні заходи проти росії. Згідно з документом, може бути запроваджено 500% тариф на імпорт товарів із країн, які продовжують закуповувати російську нафту та іншу сировину.
Пропоновані заходи спрямовані на посилення економічного тиску на росію і створення додаткових перешкод для країн, які продовжують торгівлю російськими енергоресурсами.
Ініціатива представлена сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом і сенатором-демократом Річардом Блюменталем. Наразі відомо, законопроєкт підтримує 82 сенатори США зі 100.
Україна має намір ініціювати санкційні кроки щодо тих країн, які є найбільшими покупцями російської нафти.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час конференції Fair Play, присвяченої запровадженню додаткових санкцій проти рф, передає „Інтерфакс-Україна„.
Сибіга зазначив, що Україна дуже уважно слідкує за зростанням товарообігу окремих держав, зокрема Центральної Азії, з росією. Зокрема, за окремими напрямками фіксується суттєве зростання.
„І ми бачимо, що це та продукція, яка має подвійне призначення і використовується росією при виготовленні воєнної продукції. Ми також будемо реагувати і закликати до цього наших партнерів щодо країн, а їх не так багато, які найбільше споживають російської нафти. При цьому використовується тіньовий флот, тому найближчим часом ми будемо ініціювати відповідні санкційні кроки щодо тих країн, які найбільше купують російської нафти”, – заявив глава МЗС.
Також міністр зауважив, що російська нафта, газ та пов’язані продукти, які забезпечують до 50% надходжень до федерального бюджету росії, продовжують потрапляти на європейські ринки. Так, тільки за квітень цього року росія заробила від продажу енергоресурсів близько 13 мільярдів доларів, тоді як один місяць агресії рф близько 1 мільярда доларів.
Окрім цього, Сибіга сказав, що росія досі знаходить доступ до критично важливих компонентів, сировини, обладнання та програмного забезпечення іноземного виробництва.
„За результатом аналізу рештків російських ракет і дронів, ми постійно виявляємо іноземні компоненти, виготовлені щонайменше в 19 країнах світу… Тому дуже важливо, щоб усі наші союзники задіяли увесь свій санкційний потенціал та інструментарій, щоб зупинити подальшу мілітаризацію російської економіки”, – сказав глава зовнішньополітичного відомства.
Європейська рада не змогла затвердити 18-й пакет санкцій проти росії за війну проти України через позицію Словаччини.
Про це повідомив редактор Радіо Свобода Рікард Юзвяк.
«Лідери не дійшли згоди щодо останнього пакета санкцій – 18-го. Словаччина досі не дала зеленого світла. Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями», – написав журналіст у соцмережі Х.
У спільному комюніке, оприлюдненому на сайті Європейської ради, зазначається, що Європейський Союз разом із міжнародними партнерами й надалі прагне послабити здатність росії продовжувати війну проти України. Основним інструментом для досягнення цієї мети залишаються санкції.
«Європейська рада наполягає на тому, щоб росія продемонструвала справжню політичну волю припинити свою війну агресії, погодилася на таке припинення вогню та розпочала змістовні переговори. Європейський Союз готовий за необхідності посилити тиск задля досягнення цієї мети, зокрема за допомогою нового потужного пакету санкцій, який також включатиме заходи щодо подальшого обмеження доходів росії від енергетики», – йдеться у документi.
Також за даними Reuters, лідери ЄС погодилися продовжити санкції, уже запроваджені проти росії через війну в Україні, ще на шість місяців.
Австралія оголосила про запровадження нових санкцій проти росії. До списку внесено 37 фізичних осіб і 7 компаній.
Про це повiдомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Австралії.
Міністр закордонних справ Австралії вніс до санкційного списку 37 фізичних осіб і 7 юридичних осіб, які підпадають під дію Autonomous Sanctions Regulations 2011 за критеріями, що стосуються росії. Санкції передбачають як фінансові обмеження, так і заборону на в’їзд до країни.
За даними росЗМІ, під санкції Австралії потрапив російський співак Ярослав Дронов відомий під псевдонімом Shaman. Також санкції запровадили проти членів керівництва низки російських компаній.
Коли США вирішать ввести санкції, то це означатиме, що вікно для переговорів з Росією, ймовірно, закриється, зазначив Марко Рубіо.
Влада США поки не запроваджує нові санкції проти Росії, бо хоче мати простір для переговорів про угоду щодо завершення війни в Україні. Про це сказав державний секретар США Марко Рубіо, повідомляє Politico в середу, 25 червня.
Виданя нагадує, що президент України Володимир Зеленський та інші європейські лідери сподіваються переконати президента США Дональда Трампа на саміті НАТО в Гаазі ввести нові санкції проти Росії, бо її Володимир Путін неодноразово відхиляв американські пропозиції про припинення вогню.
„Якщо ми зробимо те, чого всі тут від нас хочуть, а саме втрутимося і розгромимо їх (росіян – ред.) новими санкціями, ми, ймовірно, втратимо можливість вести з ними переговори про припинення вогню, і хто тоді буде з ними розмовляти?”, – сказав Рубіо.
Він запевнив, що Трамп „знатиме правильний час і місце” для нових економічних заходів і Білий дім працює з Конгресом, щоб забезпечити президенту США відповідну гнучкість.
Водночас Рубіо підкреслив, що коли США вирішать ввести санкції, то це означатиме, що вікно для переговорів з Росією, ймовірно, закриється.
„Якщо він (Трамп – ред.) це зробить, це буде майже визнанням того, що переговори найближчим часом не відбудуться. Ми будемо продовжувати взаємодію. У тому сенсі, що якщо у нас з’явиться можливість щось змінити і змусити їх сісти за стіл переговорів, ми нею скористаємося”, – зазначив очільник Держдепу.
За словами Рубіо, Москва вважає, що може досягти своїх територіальних цілей на полі бою – з чим у Вашингтоні не згодні.
„Наше відчуття таке, що росіяни будуть намагатися досягти на полі бою того, чого вони вимагали за столом переговорів, а саме збереження адміністративних кордонів певних територій тощо. Ми вважаємо, що їм буде набагато складніше досягти цього, ніж вони думають”, – додав Рубіо.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ очікує на впровадження нових, більш жорстких санкцій з боку Європейського Союзу, спрямованих проти військового бюджету росії.
Про це глава української дипломатії повідомив після зустрічі з новопризначеною верховною представницею ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Каєю Каллас.
«Обговорили наступні кроки ЄС щодо посилення санкційного тиску на росію. Очікуємо, що вони будуть справді жорсткими й вдарять по воєнному бюджету путіна», — зазначив Сибіга.
Сторони також обговорили перспективи євроінтеграції України. Сибіга підкреслив, що Україна виконала всі вимоги для відкриття першого переговорного кластеру, а блокування цього процесу однією з країн ЄС є неприйнятним.
Глава МЗС також подякував Євросоюзу за підтримку, зокрема в оборонній сфері, та висловив вдячність Каллас за її особисте лідерство.