Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович наголошує, що винні у жахливій загибелі мирного населення в Краматорську повинні бути притягнуті до відповідальності.
Про це повідомляється на сайті Ради Європи.
“Винні у серйозних порушеннях прав людини, як-от напад у Краматорську, мають бути притягнуті до відповідальності. Такі напади також можуть бути воєнними злочинами за міжнародним гуманітарним правом. Усі, хто бажає залишити райони, які постраждали або перебувають під загрозою воєнних дій, повинні мати можливість зробити це безпечно”, – зазначила Міятович.
На її думку, удар по міському району України „є черговою демонстрацією відвертої зневаги до життя мирних жителів, що, на жаль, стала стійкою ознакою цієї воєнної агресії”.
Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про припинення будь-яких відносин з білоруссю через її активну участь в агресії російської федерації проти України.
Як зазначається, Комітет міністрів призупиняє право білорусі брати участь у засіданнях і заходах РЄ.
Це стосується й участі білорусі у часткових угодах Ради Європи включаючи Венеційську комісію, але без шкоди для прав білорусі як договірної сторони міжнародних конвенцій.
Комітет міністрів РЄ також вирішив призупинити будь-яке технічне співробітництво з білоруссю.
Водночас Комітет міністрів Ради Європи підтримуватиме та зміцнюватиме зв’язки з білоруським громадянським суспільством та опозицією в еміграції. Незабаром буде оприлюднено інші ініціативи в цьому напрямку, йдеться у повідомленні.
[type] => post
[excerpt] => Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення про припинення будь-яких відносин з білоруссю через її активну участь в агресії російської федерації проти України.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1647541020
[modified] => 1647541585
)
[title] => Рада Європи припиняє відносини з Білоруссю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=44164&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 44192
[uk] => 44164
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 44165
[image] => Array
(
[id] => 44165
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[original_lng] => 147934
[original_w] => 1140
[original_h] => 639
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-768x430.jpg
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large-1024x574.jpg
[width] => 1024
[height] => 574
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/rada-yevropy-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1647534562:8
[_thumbnail_id] => 44165
[_edit_last] => 8
[views_count] => 3168
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 831553298002
[_oembed_91478bb126135805c2ff67b9147413c5] =>
📍 At the border between Poland and Belarus.
Poland is facing hybrid attacks from across the border.
We stand in solidarity with our Member State.
In our new EU budget, we have proposed to triple border management funding.
Шість країн з 46 держав-членів Ради Європи утрималися під час історичного голосування за вигнання РФ з організації.
Про це йдеться у статті „Європейської правди”.
Рішення вигнати Росію Асамблея підтримала рекордною більшістю голосів, але від шести країн не проголосував жоден депутат. Це Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Сербія, Словаччина, Словенія.
Рішення не брати участі в голосуванні вочевидь зумовлене небажанням ображати Росію.
Молдова до останнього вагалася зі своєю позицією і її депутати не висловлювалися на дебатах щодо нападу РФ на Україну, хоча таку можливість мали усі.
Два депутати від правлячої партії PAS натиснули кнопку „за” на фінальному голосуванні, але вони стали єдиними у асамблеї, хто не голосував за більшість поправок, що робили резолюцію сильнішою.
Спільний комітет Ради Європи, що об’єднує керівництво ПАРЄ, представників держав-членів та генерального секретаря організації, рекомендує застосувати щодо Росії виключну процедуру, що веде до виключення цієї держави з РЄ.
Про це заявив президент ПАРЄ Тіні Кокс на пресконференції у Страсбурзі.
Тіні Кокс заявив, що під час засідання Спільного комітету був консенсус щодо рішення, яке має бути офіційно ухвалене пізніше у п’ятниці.
„Я давно в ПАРЄ, і вперше бачу таку єдність на всіх рівнях. Рішення за Комітетом міністрів, але в розумінні, що (очікуване рішення) це стаття 8 – призупинення участі РФ у всіх органах Ради Європи”, – пояснив Тіні Кокс.
Формально це рішення має ухвалити Комітет міністрів РЄ, засідання якого відбудеться надвечір, однак Кокс кілька разів наголосив, що наразі розглядається лише один варіант дій. „Розпочавши війну проти України, Росія дала відповідь, що вона не може бути частиною нашої організації”, – заявив Кокс, відповідаючи на запитання „Європейської правди”.
Варто зауважити, що Тіні Кокса вважають одним з найбільш проросійських членів ПАРЄ, досі він системно захищав інтереси РФ в усіх ситуаціях, зокрема, був адвокатом зняття санкцій з РФ у ПАРЄ у 2019 році, однак цього разу він висловлювався з абсолютною категоричністю про неприпустимість дій РФ та про її несумісність з принципами організації.
Згадана ст. 8 каже, що будь-який член Ради Європи, який cерйозно порушив статтю 3 Статуту РЄ (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод. – ЄП), може бути покараний шляхом „призупинення представництва (в КМРЄ), а також Комітет може попросити його вийти з Ради Європи”. За словами Кокса, наразі формально йдеться про призупинення. Утім, за бажання, Комітет міністрів може також розглянути виключення РФ з організації, додав Кокс.
У березні планується провести термінову позачергову сесію ПАРЄ через події в Україні, представників Росії на неї вже не допустять.
„Якщо КМРЄ ухвалить рішення про те, щоби призупинити членство, це означатиме, що РФ не зможе брати участь у всіх активностях організації… Не можна так порушити фундаментальні принципи Ради Європи і далі продовжувати працювати у ній”, – заявив Кокс.
Russia unleashed another salvo of missiles on Ukraine this Saturday. Russia will not stop until it is stopped. The global community must focus on enforcing a just and lasting peace: arming Ukraine, including with F-16s to close the sky, and implementing Ukraine’s Peace Formula.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
На своєму засіданні 8 грудня 2021 року Комітет з питань національної єдності Національних зборів Угорщини погодився, що питання національних меншин має залишатися на порядку денному Ради Європи, та одноголосно ухвалив резолюцію щодо пріоритету питання національних меншин під час головування Угорщини в Комітеті Міністрів Ради Європи.
На засіданні Комітету з питань національної єдності Національних зборів Угорщини в середу Державний секретар з питань політики безпеки Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Пейтер Стараі наголосив: питання національних меншин маємо залишати на порядку денному Ради Європи, оскільки небагато держав-членів це зроблять разом із нами чи без нас.
Держсекретар нагадав, що під час головування Угорщини в Комітеті Міністрів Ради Європи наприкінці листопада першочерговою метою було внесення зазначеного питання до порядку денного.
Пейтер Стараі назвав головування Угорщини успішним, але у зв’язку з ситуацією меншин він зазначив, що зараз у Раді Європи набагато більший політичний інтерес приділяється роботі «з іншими типами меншин». «Ми повинні бути пильними, ми повинні бути уважними, тому що в сучасній Європі це не один із пріоритетів», – зауважив він і наголосив, що це одне з питань, щодо якого має існувати національний консенсус, щоб ефективно представляти угорські інтереси.
Держсекретар зазначив, що не очікує досягнення консенсусу щодо колективних прав національних меншин у найближчому майбутньому, оскільки ці права не закріплені в законодавстві ЄС. Це схоже на подвійні стандарти, коли у випадку національних меншин йдеться про індивідуальні права, а у випадку ЛГБТ — про колективні права, зазначив Пейтер Стараі.
Ференц Андраш Калмар, уповноважений міністра, відповідальний за питання розвитку політики сусідства Угорщини, під час виступу згадав про проведені заходи на зазначену тему під час головування Угорщини.
За його словами, на першій великій конференції на цю тему розглянули рамки, на які можна покладатися в цій сфері. Зазначалося, що питання захисту національних меншин є «забутою темою» і що серйозного прогресу щодо нього в нинішньому політичному контексті не очікується, але необхідно використовувати наявні можливості. На другій зустрічі запрошені етнічні дослідницькі інститути та НУО зазначили, що європейські інституції не використовуватимуть свій досвід та потенціал у прийнятті рішень чи моніторингу. На другому заході запрошені дослідницькі інститути та громадські організації наголосили, що європейські інституції не використовують свій досвід та потенціал у прийнятті рішень чи моніторингу, додав уповноважений міністра, нагадавши, що під час третьої конференції розглянули діючу юридичну практику, а на наступній на тему «Перспективи збереження ідентичності» наголошувалося на принципах, закладених протягом шести місяців угорського головування, та важливості продовження розпочатої роботи. Ференц Андраш Калмар назвав успіхом повернення питання захисту національних меншин «на головну політичну арену».
Уповноважена прем’єр-міністра Каталін Сілі на зустрічі наголосила на важливості проголошення права на захист національної ідентичності громадянським правом п’ятого покоління. Вона зазначила, що права корінних європейських меншин мають бути закріплені у резолюції Європейського парламенту, як і права людей африканського походження.
Уповноважена міністра Гайналка Югас наголосила на важливості того, як Угорщина позиціонує себе в дискурсах про національні меншини в Раді Європи та Європейському Союзі, оскільки це також може вплинути на період головування Угорщини в Раді Європейського Союзу в 2024 році.
Комітет одноголосно схвалив текст резолюції, який винесуть на розгляд парламенту.
У прийнятій резолюції Комітет з питань національної єдності висловлює задоволеня тим, що Угорщина винесла питання національних меншин на перший план під час свого шестимісячного головування в Комітеті Міністрів Ради Європи, тим самим відстоюючи права закордонних угорських громад на міжнародній арені. Комітет також вітає проведення п’яти міжнародних конференцій з питань національних меншин під час головування за участі міжнародних партнерів, спрямованих сприяти змістовному двосторонньому та багатосторонньому діалогу у сфері захисту меншин. Комітет надає великого значення «Страсбурзькій декларації про покращення становища та прав національних меншин у Європі», схваленій на конференції «Ідентичність національних меншин у різноманітних суспільствах: європейські перспективи» у Страсбурзі 19 жовтня 2021 року. У декларації Угорщина, як головуюча в Комітеті Міністрів ЄС, закликала Комітет міністрів доручити Міжурядовому комітету експертів з питань боротьби з дискримінацією створити відповідно робочу групу. Завдання робочої групи – до кінця наступного року підготувати проєкт рекомендації щодо активної політичної участі молоді – представників національних меншин, а також дослідження про регулярні проблеми та передові практики захисту регіональних мов та мов меншин у державах – членах ЄС.
Комітет вітає включення до Страсбурзької підсумкової декларації принципів, викладених у брошурі «Принципи захисту національних меншин у Європі – посилення ролі Ради Європи у захисті національних меншин», розробленої Каталін Сілі та Ференцом Калмарем.
Комітет продовжує підтримувати закордонні угорські громади, включаючи корінні національні меншини, які проживають в Європі. Комітет переконаний, що співпраця – це єдиний спосіб подолання труднощів та підтримки миру й стабільності.
[type] => post
[excerpt] => На своєму засіданні 8 грудня 2021 року Комітет з питань національної єдності Національних зборів Угорщини погодився, що питання національних меншин має залишатися на порядку денному Ради Європи, та одноголосно ухвалив резолюцію щодо пріоритету пит...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1639152540
[modified] => 1639149465
)
[title] => Питання національних меншин має залишатися на порядку денному в Раді Європи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=35434&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35408
[uk] => 35434
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 35409
[image] => Array
(
[id] => 35409
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-scaled.jpg
[original_lng] => 593323
[original_w] => 2560
[original_h] => 1333
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-2048x1066.jpg
[width] => 2048
[height] => 1066
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/download-1-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1333
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3603
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35409
[_edit_lock] => 1639142266:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 831514383002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 19119
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Рада Європи
)
)
[5] => Array
(
[id] => 32987
[content] =>
Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна та Рада Європи можуть продовжувати спільну роботу, бо зуміли „перегорнути сторінку” та подолати турбулентність у відносинах. Вона була викликана необґрунтованим та безпідставним поверненням російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи.
Про це йшлося на брифінгу за участю голови МЗС Дмитра Кулеби спільно з генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Буріч.
За словами глави МЗС, Україна та Рада Європи налагодили відносини у тому числі й завдяки принциповій позиції генсекретаря Ради.
„Можемо на повній швидкості надолужувати втрачене та розвивати відносини з Радою Європи на користь і України, і Європи загалом”, – додав він.
Крім того, Кулеба на зустрічі з Пейчинович-Бурич домовилися про початок спільної роботи з підготовки плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки.
[type] => post
[excerpt] => Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна та Рада Європи можуть продовжувати спільну роботу, бо зуміли "перегорнути сторінку" та подолати турбулентність у відносинах. Вона була викликана необґрунтованим та безпідставним поверненням російської дел...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1636051980
[modified] => 1636047609
)
[title] => Зуміли «перегорнути сторінку». Україна та Рада Європи можуть розвивати відносини, – Кулеба
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=32987&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 32978
[uk] => 32987
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 32979
[image] => Array
(
[id] => 32979
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917.png
[original_lng] => 896571
[original_w] => 1750
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-300x123.png
[width] => 300
[height] => 123
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-768x316.png
[width] => 768
[height] => 316
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-1024x421.png
[width] => 1024
[height] => 421
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917-1536x632.png
[width] => 1536
[height] => 632
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917.png
[width] => 1750
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/kep-2021-11-04-141917.png
[width] => 1750
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3488
[_thumbnail_id] => 32979
[_edit_lock] => 1636040410:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_f151c0d5173cd7090d9cb93c6b1d0f51] =>
#Russia's wild terror will not be stopped by any negotiations. Only air defense systems, tanks and long-range artillery can stop it. No more restrictions on arming #Ukraine. #ATACMS.
Following our honest and constructive discussion, we instructed our diplomatic teams to work on the next steps in our bilateral relations and peace efforts.
Brazilian representative will continue to take part in the Peace Formula meetings. pic.twitter.com/kC7f6MF0FZ
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 20, 2023
Hoje me reuni em Nova York com o presidente ucraniano Volodymyr Zelensky. Tivemos uma boa conversa sobre a importância dos caminhos para construção da paz e de mantermos sempre o diálogo aberto entre nossos países.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
7 липня у Києві відбулася зустріч представників закарпатської угорської громади із делегацією Ради Європи з метою обговорення питання захисту нацменшин. Закарпатську угорську громаду на заході представляли ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос, директор телеканалу TV21 Ungvár Золтан Кулін, директор Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття Йосип Резеш та голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич.
Детальніше про зустріч в інтерв’ю виданню Kárpátalja.ma розповів Іштван Черничко.
– Темою нашої зустрічі з делегацією Ради Європи був захист меншин та гарантування права використання мов нацменшин. У 2003 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію про захист національних меншин, яка покладає на державу певні зобов’язання та забезпечує право використання мов меншин у кількох сферах. Сюди входять, зокрема, сфера освіти, засоби масової інформації, судова влада, державне управління, культурне життя.
Відповідно до міжнародної конвенції, Україна зобов’язалася кожні три роки звітувати перед Радою Європи про дотримання прописаних у документі правил.
До останнього звіту, який Україна надсилала до Ради Європи, ми підготували так звану «тіньову доповідь», в якій виклали власний досвід щодо дотримання Конвенції. На наш погляд, Україна не дотримує власних зобов’язань. Захист мов меншин влада обмежила, схваливши кілька законів та документів, які звужують права меншин та права меншин на використання рідної мови.
Метою візиту моніторингової місії Ради Європи було ознайомитися на місці з виконанням зобов’язань Хартії. Окрім зустрічі з представниками української держави, представники делегації особисто заслухали і думки представників меншин.
Представники держави повідомили, що Україна насправді успішно виконує вимоги у всіх сферах, гарантуючи всі права. Ми, в свою чергу, поділились власним досвідом. Ми звернули увагу на те, як Закон про освіту 2017 року обмежує наші права; що прийнятий у 2020 році закон про загальну та середню освіту підтверджує все, що міститься в Законі про освіту 2017 року; що закон про державну мову, прийнятий у 2019 році, впливає на наше повсякденне життя, що на сьогоднішній день не розроблений новий закон про національні меншини, яким українська держава пообіцяла врегулювати наші права.
Проєкт закону про меншини існує, проте закону досі немає. Однак і проєкт не є задовільним для нас, оскільки він містить низку пунктів, які, порівняно з нашою нинішньою ситуацією, ще більше погіршують можливості використання мов меншин.
Ми також доповіли делегації, що скасування Закону про мову 2012 року створило певну невизначеність; що Уповноважений з питань захисту державної мови та його відомство іноді навіть поза власною компетенцією намагається змусити представників угорської громади Закарпаття говорити державною мовою. Наприклад, до «мовного омбудсмана» надійшла скарга на угорськомовну сторінку у Facebook Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, хоча інститут не має офіційної сторінки у цій соцмережі.
Але ми можемо також згадати випадок, коли скарга поступила на угорську школу, оскільки учні давали різдвяний концерт угорською мовою, або ж іще один, коли заяву написали на директора Солотвинської школи за те, що він давав інтерв’ю в угорськомовній програмі на телеканалі TV21 Ungvár угорською та низку інших випадків. Ці та багато інших випадків ми представили моніторинговій місії не лише усно, а й письмово, як доказ невиконання Україною рекомендацій щодо підтримки мов меншин.
– Яким був результат зустрічі?
Делегація Ради Європи підготує звіт на основі даних, почутих і побачених тут. Їх доповідь буде передана Уряду України та Раді Європи, а після обговорення внесуть пропозиції Україні.
Ми сподіваємось, що на основі сказаного та письмових доказів Рада Європи закликає Україну гарантувати основні права меншин. Адже, якщо Україна хоче інтегруватися до Європи, вона також повинна дотримуватися міжнародних стандартів.
Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич висловила стурбованість ситуацією з правами людини в анексованому Росією Криму. Про це вона заявила у Вільнюсі на конференції з питань реформ в Україні, повідомляє Радіо Свобода в четвер, 8 липня.
За її словами, Рада Європи стала першою міжнародною організацією, що засудила незаконну анексію Криму і Севастополя.
„Наш Комітет міністрів чітко заявляв, що кризу потрібно вирішувати мирно, на принципах територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України, підкріпленої суворим дотриманням міжнародного права… Ми стурбовані ситуацією з правами людини, яка склалася зараз на кримському півострові”, – сказала Пейчинович-Бурич.
Вона додала, що в травні Комітет міністрів прийняв рішення, запропонувавши їй звернутися до всіх сторін із тим, щоб допустити до анексованого Криму органи Ради Європи та організувати випуск регулярних звітів про ситуацію з правами людини на півострові.
Стратегія деокупації Криму – час нової редакції. Черговість засобів деокупації – політико-дипломатичних, військових, економічних тощо – вимагає зміни пріоритетів.
Словенія розпочала своє піврічне головування у Раді ЄС, змінивши в цій ролі Португалію.
Головування Словенії триватиме з 1 липня до 31 грудня 2021 року. Своїм гаслом вона обрала „Об’єднана стійка Європа” (Together. Resilient. Europe).
Як зазначається у комюніке до початку головування, програма Любляни буде зосереджена на чотирьох основних сферах: відновлення блоку, робота над стійкістю і здобуттям стратегічної автономії; обмірковування майбутнього Європи; підтримка європейського способу життя, верховенства права і європейських цінностей; підвищення безпеки та стабільності у сусідніх з ЄС країнах.
„Словенське головування у Раді ЄС буде активно працювати над посиленням стійкості ЄС до криз у сфері охорони здоров’я, економіці, енергетиці, кліматі, сфері кібербезпеки. Працюючи разом, підтримуючи одне одного і діючи солідарно задля блага кожного громадянина ЄС – це ключове для підвищення стійкості Євросоюзу”, – додають у ньому.
Нагадаємо, останні пів року перед цим у Раді ЄС головувала Португалія, а наступною після Словенії стане Франція.
Угорщина почала головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Передача повноважень від Німеччини відбулася під час зустрічі міністрів закордонних справ Ради Європи 21 травня в Гамбурзі.
Як повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на пресконференції після засідання, присвяченого програмі головування, яке триватиме до 17 листопада, пріоритет надаватиметься трьом напрямам: захисту прав національних меншин, релігійних громад та дітей і родин.
Щодо прав національних меншин, він виокремив Європейську громадянську ініціативу із захисту корінних нацменшин під назвою Minority SafePack, яка не була взята на порядок денний Європейської комісії. У контексті штаб-квартири Ради Європи Петер Сійярто висловив сподівання, що завдяки угорському головуванню «Страсбург працюватиме краще, ніж Брюссель».
Торкаючись питання захисту релігійних громад, міністр підкреслив, що по сусідству з ЄС поширюється «переслідування християн». Особливе занепокоєння викликає те, що в ряді європейських країн демонстрації у зв’язку з ізраїльсько-палестинським конфліктом мали «явно антисемітські тони».
Стосовно захисту дітей та сімей Петер Сійярто підкреслив, що через пандемію коронавірусу багато дітей стали недосвідченими користувачами мережі, які «нічого не підозрюють», і саме вони становлять «незахищену цільову аудиторію злочинців та людей з хворобливою схильністю».
Міністр додав, що захист дітей та сімей вимагає широкого й суворого європейського регулювання. Угорщина також запроваджує «надзвичайно суворі» правила в цій сфері, додав він.
Петер Сійярто також зазначив, що в Раді Європи представлені як східна, так і західна частини Європи, тому це чудова платформа для відновлення культурного діалогу між Сходом і Заходом, така необхідна для подолання ескалації політичних конфліктів та риторики «холодної війни».
А відтак підкреслив, що Угорщина як країна Центральної Європи зацікавлена в діалозі, а не в конфлікті.
«Ми зовсім не хочемо «холодної війни», – заявив очільник угорського МЗС.
Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас запевнив у підтримці його країною головування Угорщини, під час якого слід керуватися спільними цінностями.
Марія Пейчинович Бурич, Генеральний секретар Ради Європи, наголосила, що головування Німеччини «поставило високу планку», і додала, що багатостороння співпраця з питань захисту прав людини, демократії та верховенства права є «можливо, важливішою, ніж будь-коли досі».
Рада Європи, яка об’єднує 47 європейських країн, зокрема держави – члени Європейського Союзу, визначає себе як «провідна правозахисна організація континенту». Вона виступає за свободу слова та засобів масової інформації, свободу зібрань, рівність і захист меншин, а також допомагає членам у боротьбі з корупцією та реалізацією судової реформи. Венеціанська комісія, заснована в 1949 році, – це група експертів з конституційного права в її складі, яка допомагає країнам світу юридичними порадами.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Угорщина почала головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Передача повноважень від Німеччини відбулася під час зустрічі міністрів закордонних справ Ради Європи 21 травня в Гамбурзі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1621706460
[modified] => 1621691002
)
[title] => Угорщина перейняла головування в Раді Європи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=24020&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 23982
[uk] => 24020
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 23983
[image] => Array
(
[id] => 23983
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1.jpg
[original_lng] => 664771
[original_w] => 1975
[original_h] => 1338
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1-300x203.jpg
[width] => 300
[height] => 203
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1-768x520.jpg
[width] => 768
[height] => 520
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1-1024x694.jpg
[width] => 1024
[height] => 694
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1-1536x1041.jpg
[width] => 1536
[height] => 1041
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1.jpg
[width] => 1975
[height] => 1338
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/szijjarto2-1.jpg
[width] => 1975
[height] => 1338
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3581
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 23983
[_edit_lock] => 1621680202:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_9a87cf467b46665a7361519048a98285] =>
[_oembed_time_9a87cf467b46665a7361519048a98285] => 1621695665
[_oembed_f5c4a51d5b69e5768ee1f8fee93d51b9] =>
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
