«Я маю достатню кількість різнокаліберної зброї, я б стріляв у кожного ворога, хто став на мою землю, поки зброю тримають руки і поки дивляться очі», – заявив Леонід Кравчук, перший Президент України в телеефірі, повідомляє видання korrespondent.net.
В інтерв’ю телеканалу Україна 24 політик повідомив, що погоджується із заявою президента Володимира Зеленського про масову мобілізацію жінок і чоловіків у разі нового нападу Росії. За словами Кравчука, це нормальна реакція патріота, який любить свою землю.
Кравчук нагадав, коли він був уже не президентом, йому також поставили подібне запитання і він відповів подібно до Зеленського: «Я сказав, що маю достатню кількість різнокаліберної зброї, я б стріляв у кожного ворога, хто став на мою землю, поки зброю тримають руки і поки дивляться очі». «Я буду бити ворога, а не жити за принципом «підставляти другу щоку», – зазначив Л. Кравчук.
[type] => post
[excerpt] => «Я маю достатню кількість різнокаліберної зброї, я б стріляв у кожного ворога, хто став на мою землю, поки зброю тримають руки і поки дивляться очі», – заявив Леонід Кравчук, перший Президент України в телеефірі, повідомляє видання korrespondent.net.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1609156620
[modified] => 1609155263
)
[title] => Кравчук: Я б стріляв у кожного ворога, поки зброю тримають руки
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=16303&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 16294
[uk] => 16303
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 16295
[image] => Array
(
[id] => 16295
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[original_lng] => 54213
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 4812
[_thumbnail_id] => 16295
[_edit_lock] => 1609148064:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_8ac67295040e0874c8b199c00b6e5de3] =>
[_oembed_time_8ac67295040e0874c8b199c00b6e5de3] => 1609149423
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
У Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ на один рік акредитували спеціальність «Початкова освіта». Процес пройшов не зовсім гладко, оскільки Служба безпеки України (СБУ) вийшла за межі своєї компетенції. Секретна служба стверджувала, що особа ректора інституту не відповідає вимогам, викладеним у чинних законах. На прохання Kárpátlaja.ma Ільдіко Орос заявила, що належними документами підтвердила свою невинність та подала скаргу до СБУ як приватна особа.
Ільдіко Орос, президент ЗУІ
– Відповідно інформацій поданих на веб-сайті інституту, нещодавно була акредитована спеціальність «Початкова освіта». Як відбувається цей процес?
– Відповідно до українського регламенту, спочатку потрібно отримати діючу ліцензію від міністерства, а потім перед присудженням диплома ми подаємо запит на акредитацію, яку надає Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
Для цього існує певна процедура: необхідно подати відповідні досьє, а потім до нас направляють виїзний комітет, який складається з трьох осіб, задля оцінки реального стану закладу. Потім група експертів вирішує, беручи до уваги думку комітету, чи надати акредитацію спеціальності, якщо так, то на один або на п’ять років. Після цього НАЗЯВО ухвалює заключне рішення.
Щодо акредитації спеціальності «Початкова освіта», яка відбулася в січні 2019 року, рішення експертної комісії було позитивним, цього року залишилася лише одна формальність: заключна постанова ради комітету з контролю якості освіти.
– Рішення було непростим …
– На наше здивування, голова комісії не виніс цю пропозицію на голосування, сказавши, що вони отримали листа від СБУ, в якому висловлювали сумніви щодо дипломів ректора інституту. Крім того, були підняті інші сумнівні питання, тому було запропоновано переглянути дану справу і направити до нас повторну комісію.
– Коли вам стало відомо про відкладення голосування?
– Ця зустріч транслювалася у прямому ефірі, тому кожен, хто має відношення до вищої освіти, міг ознайомитися з цим відеоматеріалом. За даними сайту 4,5 тисяч глядачів спостерігали за цим процесом. Таким чином ми дізналися та були шоковані, оскільки даним листом СБУ втрутилася безпосередньо у професійний процес, зробивши це в кінці процедури, на яку вона не має юридичного права. Надавати думку з професійних питань не є завданням секретної служби. До речі, це відзначили і члени комітету. Тим не менше, тоді голосування не відбулося, пізніше справа була відкладена через введення карантину.
– Що сталося далі?
– В інтересах інституту Центр забезпечення якості надіслав нам листа від СБУ з проханням відповісти на нього, підтверджуючи документами питання. Ми це виконали. На своєму наступному засіданні комітет прийняв позитивне рішення щодо акредитації.
Це означає, що перешкода для видачі дипломів магістра була видалена у 2020 році, і розпочалася вступна кампанія. Це великий крок у житті інституту, оскільки всі наші курси рівня «магістр» акредитовані, за винятком спеціальності «англійської мови та літератури».
– На чому СБУ ґрунтувала свої звинувачення?
– На жаль, вони посилалися на веб-сайти, включаючи сторінки, які з’являться і зникають протягом ночі, та статті, у яких згадують інститут та мою особу. Ці матеріали зазвичай були опубліковані анонімно, а звинувачення не підтверджувались реальними доказами.
Як правило, ми не реагуємо на подібні статті, тому що вважаємо недоцільним сперечатися з тим, хто не осмілюється надіслати нам будь-які звинувачення відкрито.
Однак за ними стояло ім’я – СБУ. Справа також мала деморалізуючий вплив на інститут і особисто на мене, оскільки, відкрито було заявлено, що я не здобула ступінь доктора наук в Угорщині. Все це, посилаючись на газетну статтю. Це сильно шкодить моїй честі, моїй репутації перед працівниками університетів, академіками, науковцями, які можуть сумніватися у моїй академічній доброчесності.
– Крім того, звинувачують тих людей, які видали диплом …
– Саме так. Йдеться не лише про мою особу, а й про тих, хто навчав мене тоді чи брав участь у докторському процесі, тому я вирішила, як фізична сторона, подати скаргу на СБУ, щоб зберегти свою моральну чистоту та авторитет. Я не просила фінансової компенсації, лише символічно одну гривню, бо йдеться не про суму грошей, а про порушення прав багатьох важливих установ та осіб, які залучені до наукового життя.
Вони заплямували честь мого наукового керівника, оскільки поставили під сумнів існування мого вченого ступеня, не знайшовши моєї роботи. Вони навіть не змогли б її знайти, бо у 2001 році в той час документи мали подавати лише у паперовому вигляді. Роботи зберігалися в університетській бібліотеці. Кожен, хто бажає ознайомитися з дисертацією, може подати запит і оглянути роботу. Це зробила і я, щоб довести те, що ця наукова праця існує. Також робота є у вільному доступі на edu.com (веб-сайті, що публікує наукові праці – ред.).
Таким чином, як професору, так і науковій раді Дебрецена є образливим вважати, що хтось, можливо, отримав докторський ступінь, не беручи участі в процедурі або без дисертації.
– Вам довелося визнати ступінь еквівалентним в Україні?
– Так. Відповідно до українсько-угорської угоди про еквівалентність, обидві країни підтверджують ступінь, відповідно до власних норм. Для цього я повинна була подати заявку на сертифікацію до Міністерства закордонних справ Угорщини, після того як в Міністерстві освіти було підтверджено, що я фактично брала участь у цій процедурі.
Пізніше мені також довелося попросити посольство України в Будапешті довести, що: Ildiko Orosz – це та сама особа, яка фігурує в моєму українському паспорті як Ільдіко Орош (Ildiko Oros), оскільки наші імена були переписані кирилицею, потім транслітеровані на латиницю, таким чином вони трохи змінювалися. Тож, коли вони відкрито говорили мені, що у них є сумніви щодо мого докторського ступеня, вони також порушили права Міністерства освіти та Міністерства закордонних справ Угорщини або, принаймні, припустили, що вони не діяли справедливо. Вони також образили посольство України, яке видало довідку про те, що я – та сама людина, яка отримала ступінь в Дебреценському університеті після трьох років денної форми навчання.
– Як проходило провадження в Україні?
– В Україні, відповідно до загальноприйнятих норм, я зробила переклад залікової книжки, диплома з апостилем, своїх дисертаційних буклетів та завірила це нотаріально, а потім мені довелося підготувати поширений буклет, в якому я описала зміст своєї роботи українською мовою. Потім я все це, разом із публікаціями, подала до Міністерства освіти. Надалі вони передали цей буклет двом незалежним професорам, які були моїми опонентами. Я захистила свою дисертицію двічі: вперше в Дебреценському університеті, а вдруге в Тернопільскому національному університеті. Вдруге я захистила наукову роботу українською мовою перед Педагогічною науковою радою Тернопільського університету. Рішення було прийняте одноголосно, таким чином я отримала ступінь кандидата наук.
Тобто той, хто припускав, що я не захищала дисертацію, ставив під сумнів чесність та працю українських нотаріальних контор, роботу Міністерства освіти України, роботу та доброчесність докторської ради Тернопільського університету та всіх 20 відомих професорів, які брали участь у таємному голосуванні. Мова йде не лише про мою особу, а й про те, що поставлена під сумнів робота багатьох чесних людей, які працюють в науці. Ось чому я вважала за необхідне подати скаргу.
– Як ви думаєте, якою була мета звинувачення?
– Це не перший раз, коли я або інститут зустрілися з перехресним вогнем ЗМІ з необґрунтованими звинуваченнями, а також з невідомими, неназваними організаціями та журналістами, інформації яких СБУ використовувала для обґрунтовування своїх підозр.
Завжди були подібні випадки. Зараз, як і раніше вони хотіли зіпсувати престиж інституту, заплямувавши моє ім’я. Це з нами трапляється вже не вперше. Те саме відбулося в середині 2000-х, коли подібні наклепи були конкретно на мою особу. Тоді ці звинувачення опублікувала газета Kárpáti Igaz Szó. Після того як з’явилося ім’я того, хто написав статтю, можна було подати позов. Тоді я виграла цю справу. Це не єдиний випадок їхніх спроб заплямувати моє ім’я. Минулого року був позов про білборди, коли мене, як представника обласної ради, через те, що я відстоювала права своєї громади, показали у ролі сепаратиста.
Я подала на них в суд, де задовольнили мою вимогу, але, на жаль, провадження протягом двох років постійно припинялося, незважаючи на те, що докази явно на моєму боці.
Найдивніше для мене те, що позивачем була організація – СБУ, якій доручено розкривати етнічний конфлікт. Вона повинна стояти на боці громадян України та займатися подібними справами. Ось чому я вирішила спробувати забезпечити свою праведність в суді.
– Що ви очікуєте від позову?
– Я хочу жити в демократичній країні, де, як писав Петефі: «За столом правосуддя всі мають право на місце». Для цього нам потрібно надати можливість забезпечити собі справедливість.
За моїм досвідом скарги угорців Закарпаття залишаються без розгляду, нікого не притягнено до відповідальності за скоєні погрози. На сьогоднішній день ми не знаємо, хто пошкодив статую Діви Марії в римо-католицькій церкві в м. Берегово у липні 2008 року, хто зламав меч статуї Петефі в м. Ужгород та руку його меморіалу в м. Берегово. Хто намагався порушити мир між національностями Закарпаття оманливими, граматично неправильними угорськомовними плакатами. Ніхто не був покараний за пошкодження меморіалу на Верецькому перевалі. Ми не знаємо, хто зірвав кокарду і залякав угорську молодь перед 15 березня. На сьогодні не було винесено жодного вироку щодо політичних битв за білборди 2018 року, коли нас зробили ворогами країни.
Я вважаю, що ми повинні боротися за свою справедливість засобами права та законів. Я зробила позов, щоб нарешті зрозуміти: цей закон і право в інтересах людей, чи це просто інструмент, який потрібно використовувати проти нас. На жаль, в цьому плані нічого не змінилося, а демокрації ніби і не існувало. Позов довго не хотіли реєструвати, а потім відмовили у розгляді через начебто відсутність доказів щодо порушення особистих прав людини.
– У цьому випадку, що можна зробити, як Ви хочете діяти?
Звичайно, я попросила свого адвоката подати позов ще раз. Це також пов’язано з тим, що зараз триває акредитація спеціальності «Англійська мова та література», яка проводилася онлайн, тож це було складно, проте комісія висловила своє задоволення на заключному засіданні та пообіцяла опублікувати їх звіт у письмовому вигляді на онлайн платформі в зазначений термін. Хоча встановлений законодавством термін минув, звіт ще все не опублікований. 2 грудня нам довелося завантажити документи щодо переакредитації навчальної програми на веб-сайт агентства із забезпечення якості спеціальності «Початкова освіта», яку ми вчасно завантажили, але отримали відгук про те, що вона буде прийнята лише після 12 січня. Тим часом запланований обшук СБУ відбувся в офісах кількох закарпатських громадських організацій, включаючи Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут» та обшук будинку голови фонду Василя Брензовича. Таким чином, виникає відчуття дежавю, ніби повторилася процедура минулого року, і ніби професійний орган чекає думки з даних питань від СБУ, організації, що не має на це права. З моменту весняної перевірки я здала мандат ректора, і в установі на цю посаду обрали іншого, тобто, хоча я довела достовірність вимог СБУ, оскільки нарешті спеціальність «Початкова освіта» отримала акредитацію на один рік, покликатися на підозру щодо моєї особи було безпідставно. У правовій державі спецслужба не повинна втручатися у дані питання, оскільки це не їхня робота. Це закріплено у низці міжнародних договорів та рекомендацій, таких як посібник ОБСЄ «Люблянські рекомендації щодо інтеграції різноманітних суспільств», Рекомендація №46 якого говорить: «Органи безпеки та охорони правопорядку повинні бути професійними, підзвітними та мають у повній мірі дотримуватися прав людини». Я думаю, що важливо звернути на це увагу вітчизняної та міжнародної спільноти, оскільки в нашій країні ситуація не є демократичною. Я хочу повідомити про справу представників країн ЄС та НАТО, акредитованих в Україні.
– На який результат Ви очікуєте?
Я не маю ілюзій, оскільки, згідно з моїм досвідом на сьогоднішній день, питання угорської меншини не цікавить європейську та світову громадськість. Що б з нами не відбувалося, як би нас не позбавляли прав меншин, як би не погрожували, вони не реагують, ніби життя угорців не має значення. Однак моє сумління не дозволяє мені мовчати, бо, як ми знаємо з творів Міхая Бабича, «співучасник серед грішників, той який мовчить». Якщо ми не звалимо бар’єри для демократії та верховенства права, вони ніколи не зруйнуються. За моїм досвідом, якщо всі згуртуються, то рано чи пізно ми зможемо зруйнувати ці стіни. Я звертаю увагу всіх, щоб ви не замовчували правопорушення: пишіть заяви, не для того щоб добитися правди, а для того, щоб задокументувати погрози, щоб пізніше на міжнародних форумах не могли заперечувати скільки разів і скільком погрозам ми піддаємося. На що я б також звернула увагу всіх громадян, це дотримуватися віри як християни і, як ми читаємо в Біблії, той, хто вірить у Бога, не боїться. Сьогодні кожному угорцеві, хто живе на Закарпатті, потрібна ця міцна віра в Бога, бо вони хочуть досягти того, що, за висловом Аттіли Йожефа, «Бадьорі ми, як те й годиться, від страху, а не від надій».
[type] => post
[excerpt] => У Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ на один рік акредитували спеціальність «Початкова освіта». Процес пройшов не зовсім гладко, оскільки Служба безпеки України (СБУ) вийшла за межі своєї компетенції. Секретна служба ствердж...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1607445462
[modified] => 1607445212
)
[title] => «Ми хочемо жити у правовій державі» – Ільдіко Ороc подала позов проти Служби безпеки України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=15263&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 15257
[uk] => 15263
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 15258
[image] => Array
(
[id] => 15258
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[original_lng] => 696195
[original_w] => 700
[original_h] => 433
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko-300x186.png
[width] => 300
[height] => 186
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 5181
[_thumbnail_id] => 15258
[_edit_lock] => 1607437905:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Єлизавета Корольова десятки років наполегливо працює в мукачівському осередку ТУКЗ-КМКС, і мукачівці можуть сміливо звертатися до неї, незалежно від національності. Цього разу ми вирішили поспілкуватись із нею про її роботу та майбутні вибори.
– Ви очолюєте Мукачівський осередок ТУКЗ-КМКС уже четвертий рік поспіль, однак брали участь у роботі організації ще задовго до того, як очолили її. Де люди можуть зустрітися з вами, чим ви займаєтесь день у день?
– Я навчалася в Санкт-Петербурзі, там і створила сім’ю, після чого в 1991 році ми повернулися до Мукачева. Мукачівський підрозділ Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС був заснований у 1989 році, коли нам вдалося придбати нашу будівлю на вулиці Ілони Зріні. Єва Гулачі хотіла створити там бібліотеку, я перейняла естафету від неї, і мені вдалося її створити. Спочатку я працювала бібліотекарем, а з 1993 року – і секретарем мукачівського осередку КМКС. Для нас це чудова річ, оскільки це єдина бібліотека, що утримується осередком. Я перебуваю на посаді голови осередку чотири роки, але протягом останніх 29 років я залишалася невід’ємною частиною його роботи. З 2001 року я є головним референтом Мукачівського офісу Благодійного фонду «КМКС». Щосереди люди можуть зустрітися зі мною у будівлі нашої організації на вулиці Зріні, я приймаю з 9 години ранку.
– Що характеризувало останні п’ять років, яких успіхів досягло ТУКЗ-КМКС у міській та районній радах Мукачева?
– На виборах 2015 року троє наших кандидатів увійшли до Мукачівської міської ради. Головою цієї невеликої фракції був Іштван Шінк. Власне, я була членом виконавчого комітету протягом останніх п’яти років, тому добре знаю, як працює рада. Багато разів я підвищувала свій голос, коли бачила, що хтось намагається ущемляти угорські інтереси. Наприклад, на початку цього року з меморіалу Першої світової війни «Pro Patria» на кладовищі зникли іменні таблички. Нам удалося вчасно втрутитися, і об’єкт було відремонтовано таким чином, що старі меморіальні дошки були повернуті на свої місця. Чи візьмімо, наприклад, клуб пенсіонерів, який є ровесником Мукачівського осередку нашої організації. Їх виставили на вулицю за одну ніч. Довгий час вони збирались в бібліотеці, поки після довгих пошуків мені не вдалося пролобіювати для них одне з приміщень замку Ракоці.
– Чому представництво угорської нацменшини в раді ОТГ є важливим у цій новій ситуації?
– Як жінка, як мати, скажу: представництво інтересів – не одне з найзаповітніших моїх бажань. Я все розглядаю як роботу. Вже давно живу своє життя так, що вранці, встаючи з ліжка, роблю не те, що хочу, а те, що потрібно. Щоразу, коли Господь Бог ставить переді мною завдання, спочатку я часто буваю не впевнена, що впораюсь із ним. Але потім я усвідомлюю, що Він знає краще, і також дає мені сили та наполегливості для виконання цих завдань. Наприклад, у 2019 році у нас було 29 заходів, досить було відзвітуватись про все це, не говорячи вже про організацію та їх проведення.
Ми бажаємо Єлизаветі багато сил і наполегливості у її роботі, сподіваємось, що вона зможе завоювати довіру людей на виборах і гідно представлятиме їхні інтереси!
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Орос Ільдіко – провідний боєць закарпатських угорців, яка не перший рік є депутатом обласної ради і членом комітету з питань освіти, науки, культури, церкви, молоді, спорту, національних меншин та інновацій, а також головою Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. та Товариства угорських педагогів Закарпаття (ТУПЗ-КМПС). Перед початком місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня, ми поспілкувалися з пані Ільдіко про результати останнього її п’ятирічного циклу та про її подальші плани.
– Будь ласка, оцініть останні п’ять років як депутат, а також як голова комітету.
– Я вважаю великим досягненням саме по собі те, що головою комітету з питань освіти, культури та меншин змогла стати особа угорської національності. Таким чином, ми мали можливість узяти участь у розгляді питань, які торкалися культури, освіти, спорту або ж молоді. Також вважаю важливим той факт, що завдяки роботі комітету та чолі фракції ТУКЗ-КМКС ми змогли створити правову базу для використання грантів та фінансової допомоги з Угорщини. У цей період ми прийняли п’ятирічну програму розвитку культури та мови меншин, а також програму розвитку культури та спорту, яка включає використання іноземної допомоги у розвитку закладів освіти та культури. Частиною роботи комітету було також призначення керівників установ. Дозвольте навести приклад: той факт, що в Ужгородському замку була відкрита масштабна виставка історії угорців у Карпатському басейні, – створена за значної підтримки Угорщини, – також пов’язана з тим, що в Комітеті з питань культури та освіти колегія дослухалась до слів директора і, таким чином, у замку можуть теж проходити програми, пов’язані з угорською мовою, а також угорські фестивалі. За останні п’ять років закладам культури, дитсадкам та будинкам культури вдалося виділити майже 40 мільйонів гривень державних коштів. Також у цей період нам вдалося завершити ремонт дитячих садків у с. Вербовець та Дюла Виноградівського району, ми змогли пролобіювати фінансову допомогу для дитячого садка у с. Велика Добронь та відремонтувати актовий зал великодоброньської школи. Також вважаю важливим згадати, що ми брали участь у підготовці програм, які наразі ще не видно, але вони будуть відчутні в довгостроковій перспективі.
– Як вдалося фракції КМКС обстоювати свою точку зору?
– У перший рік ми спробували оцінити наші можливості, і наша концепція Берегівського регіону народилася одразу, коли про ОТГ ще ніхто не говорив. Суть цієї концепції полягала у тому, щоб з’єднати тутешні угорські села з містом. З цією метою ми намагалися відремонтувати дороги, щоб дорогами між угорськими селами можна було пересуватись. Наш розподіл завдань всередині фракції був дуже вдалим, і заступнику голови обласної ради Йосипу Борто завжди вдавалося обстоювати точку зору та виконувати волю фракції КМКС. Загалом, ми успішно лобіювали за розвиток угорських громад. Я хотіла б окремо виділити наділення берегівської лікарні статусом центральної, а також те, що ми запропонували відремонтувати нову частину лікарні, побудовану угорським урядом, плани реконструкції якої були підготовлені зусиллями Єлизавети Біров, тодішнього керівника відділу охорони здоров’я. На сьогодні Президент України також виступив на стороні проєкту: він також прагне закінчити ремонт згаданої лікарні. Вважаю це хорошим результатом. Якщо лікарня буде готова, відповідно до розробленої нами концепції, професійно-технічну школу охорони здоров’я можна було б перенести до приміщень лікарні епохи Чехословаччини, а колишня ратуша могла б стати гідним центром Берегівської ОТГ. Кожен угорський проєкт, реалізований ТУКЗ-КМКС або ТУПЗ-КМПС за останні п’ять років, завжди залежав від того, чи були права власності в порядку. Отже, п’ять років, що залишились за нами, можна назвати успішними, оскільки ми відремонтували понад сімдесят сім дитячих садків, усі з яких перебувають у державній власності. Усі ці гарні результати також пов’язані з тим, що в колегії були люди, з якими ми могли б працювати, і у нас була сильна фракція КМКС. І наступні п’ять років залежатимуть від того, кого ми оберемо зараз: якщо до органів влади потраплять люди, з якими ми зможемо співпрацювати, ми продовжимо нашу роботу.
Фото: Фракція КМКС Закарпатської обласної ради
– На цьогорічних місцевих виборах ви знову балотуєтесь у кольорах ТУКЗ-KMKС як кандидат до обласної ради.
– Із 1990 року я безперервно присутня в обласній раді. Я не могла брати участь в одному циклі. Все залежить від політики, вона визначає більшу частину нашого життя, і ми повинні взяти на себе свою частку цього. У більшості випадків гроші чи можливості є завжди на те, за що проголосують люди, тому я думаю, що важливо бути там, на цих місцях. Якщо нас там не буде, то більшість буде приймати рішення відповідно до власних інтересів. Тож для того, щоб наші інтереси з’явились у Закарпатській обласній раді, нам потрібно бути там у радах. Якщо ми не підемо на виборчі дільниці у неділю, ми відмовимося від своїх можливостей. Однак замість нас інші громадяни поставлять на посади людей, які не представлятимуть інтересів закарпатських людей. Кожен повинен робити на своєму місці те, чого вимагають інтереси громади. Я б хотіла і надалі представляти інтереси закарпатських громад там, де вони вирішуються. Наприклад, частково завдяки нашій фракції нам удалося відкласти практичне застосування Закону про освіту до 2023 року. Також ми неодноразово піднімали питання про оголошення прикордонних переходів у Дзвінкове та Косоно цілодобовими. Наразі цього не вдалося досягти, але чим більше ми про це говоримо, тим важливішим це питання буде, і я впевнена, що ми зможемо досягти нашої мети. Якщо нас не буде в обласній раді, то не буде кому озвучити ці думки. Кожен представляє актуальні проблеми свого району в раді, що є цілком логічним, оскільки в області працює різноманітна команда. Наше завдання – якомога масштабніше представити колективні інтереси жителів Закарпаття. Протягом останніх п’яти років ми завжди намагалися приділити увагу допомозі угорським громадам, де вони потрібні – від Ужгорода до Ясіня.
– Які плани є ключовими для роботи?
– Перш за все, я вважаю важливим покращити та розвинути дорожню мережу, щоб ми могли найкоротшим шляхом дістатися до сусідніх сіл з інших навколишніх. Розвиток цих доріг у багатьох випадках був скасований адміністрацією радянської системи і з тих пір процес не було відновлено. Якби до найближчого міста, або районного центру – Берегова можна було без проблем дістатись на авто, то це також вплинуло б на економічну активність людей, які тут мешкають. Якби згадані села берегівського району можна було з’єднати громадським транспортом, це дало б значний поштовх розвитку регіону, запустити економіку, хоча б, наприклад, створивши набагато більше транспортних компаній, оскільки мобільність є важливим пріоритетом у розвитку регіону. Завдяки програмі розвитку дитячих садочків, замість держави ми б відремонтували всі ДНЗ, а також заклади охорони здоров’я. Розробляється наш базовий шкільний проєкт, який також потребує партнерів, оскільки вони є державними установами. Ми також хотіли б створити центр професійного навчання в Тячівському районі. У Вишкові інститут уже придбав дві ділянки – це все буде завданням майбутнього, але завдяки цьому нам вдасться повністю залучити все Закарпаття в кровообіг професійно-технічної освіти, що може стати великою допомогою для молоді, яка не планує вчитися у вищих навчальних закладах. Це вимагає, щоб ми не викрикували вказівки на поле, будучи ззовні під час гри, а були на ньому, коли приймаються рішення, та обстоювали інтереси громади.
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Еніка Вароді – кандидат у депутати до Хустської районної ради та Вишківської ОТГ. Молода дівчина була активним організатором заходів ще в студентські роки, її завжди цікавили політика та громадське життя. Крім того, хобі Еніки – це народознавство та збереження традицій, вона є засновником і керівником ансамблю угорських народних танців «Шодро». Еніка – журналіст тижневика «Карпатолйо», виконавець народних танців Закарпатського ансамблю, закарпатський координатор програм мережі Будинку традицій у Будапешті, виконавчий директор Благодійного фонду «Вишково». Будучи освіченою молодою дівчиною, яка розмовляє кількома мовами, як член команди КМКС вона також намагається зробити свій внесок у розвиток Хустського району та рідного Вишкова.
– Ти народилася у Вишкові, живеш там з батьками, маєш дві молодші сестри, навчалася в середній школі ім. Ференца Келчеї, потім закінчила Реформатський ліцей у с. Великі Береги, досі холостячка. Що ще ми повинні знати про тебе?
– Після закінчення школи я вступила на факультет міжнародних відносин Ужгородського національного університету, а також паралельно навчалася за спеціальністю «Угорська мова та література». Після закінчення вишу вступила до докторської школи етнографії Дебреценського університету, де зараз, після трьох років навчання, готуюся до захисту докторської дисертації.
– Ти відома як виконавець народних танців. Твій інтерес до етнографії та збереження традицій починався з народного танцю?
– Це почалося ще в дитинстві, і дійсно з народних танців. Я ходила до танцювального гуртка при школі, щороку відвідувала літній табір народної музики, народного танцю та ремесел у с. Петрово, де надихалася всім цим. Коли була студенткою в Ужгороді, ми з друзями організували перші танцювальні вечори в Ужгородській ЗОШ №10 ім. Дойко Габора. Тоді це ще не було настільки усвідомленим, ми не хотіли робити це на більш серйозному рівні, просто займалися цим для власного задоволення. Згодом нас ставало дедалі більше, і новим місцем для танцювальних вечорів ми обрали кафе «Під замком». Зрештою наш гурт та мене разом з моїм тодішнім танцювальним партнером почали запрошувати в інші місця для проведення фольклорних вечорів. Нам надходило дедалі більше запрошень та програм, ми мали дати гурту назву, так виник ансамбль «Шодро». Цей старт виявився надзвичайно успішним. Незабаром ми одержали підтримку від угорського уряду, і завдяки цьому нам вдалося популяризувати нашу ідею. Була створена постійна база для розвитку руху танцювальних вечорів на Закарпатті.
– Ти докторант, співробітник угорської мережі Будинку традицій, виконавець народних танців, музикант, 7-й рік поспіль працюєш журналістом тижневика «Карпатолйо», а також уже певний час є репортером Верхньотисянського району в ефірі TБ21-Ужгород. Багато людей могли зустрітися з тобою як журналістом чи телерепортером…
– У 2014 році, коли я закінчила університет, на Закарпатті було започатковано кілька медіа-курсів, на які я записалася. Ференц Молнар, тодішній головний редактор «Карпатолйо», зв’язався зі мною й запропонував приєднатися до команди газети. Відтоді я працюю журналістом.
Менеджер ФІФА Шандор Варга заснував благодійний фонд «Вишково», в якому я стала членом опікунської ради, а з 2015 року є виконавчим директором фонду. Наше гасло: «Жителі Вишкова разом заради Вишкова», тому ми організували багато програм та акцій. Паралельно фонд створив ТБ-Вишково, головним завданням якого є висвітлення місцевих новин про поточні події. Я приєдналася до телевізійної команди у 2012 році. Там зібралася дуже хороша компанія, ми щотижня готували випуск новин та різні телепрограми. Робили це активно протягом п’яти років, за цей час ТБ-Вишково розрослося настільки, що наш короткометражний фільм був включений до угорського Міжнародного кінофестивалю «Лакітелек» (Lakiteleki Nemzetközi Filmfesztivál), а один із репортажів транслювався на угорському телеканалі Echo. Коли був заснований TБ21-Ужгород, мені надійшла пропозиція, і відтоді я працюю репортером новин Верхньотисянського регіону.
– Зараз ти вирішила спробувати представляти інтереси людей Вишківської ОТГ у Хустській районній раді. Розвивати сільську місцевість, яку ти так любиш, – справа непроста.
– Наразі через свій молодий вік я ще не маю досвіду роботи в місцевому самоврядуванні. Однак, що стосується моєї освіти, то я здобула професійну кваліфікацію в галузі політики, зокрема зовнішньоекономічних відносин та дипломатії, і мала можливість побути стажистом у команді депутатки Європарламенту Андреї Бочкор у Брюсселі. Я б хотіла зробити все можливе, щоб Вишково та район стали кращими. Завдяки адміністративній реформі система місцевого самоврядування трансформується, кожен матиме нові завдання та повноваження. Вважаю важливим, щоб ми представили на цих місцевих виборах організацію, яка завдяки своєму засновнику та першому голові Шандору Фодо тісно пов’язана з Вишковом і має 30-річний досвід у відстоюванні інтересів громади. ТУКЗ-КМКС довело, що працює на розвиток Закарпаття, і хоча воно здебільшого підтримує угорську нацменшину, реалізація наших цілей слугувала б інтересам усіх національностей в області, як і більшості українців. Я переконана, що ми можемо змінити ситуацію, лише якщо до органів місцевого самоврядування потраплять люди, для яких важливо, щоб прийняті там рішення задовольняли потреби нашої громади, а не олігархів чи групи людей з економічними інтересами. ТУКЗ-КМКС розпочала цю передвиборчу кампанію з хорошою командою, і я сподіваюся, що жителі Вишкова та нового Хустського району підтримають нас у досягненні наших спільних цілей.
[type] => post
[excerpt] => Еніка Вароді – кандидат у депутати до Хустської районної ради та Вишківської ОТГ. Молода дівчина була активним організатором заходів ще в студентські роки, її завжди цікавили політика та громадське життя. Крім того, хобі Еніки – це народознавство ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1603275185
[modified] => 1603275186
)
[title] => Еніка Вароді: «Сподіваюся, що жителі Вишкова та нового Хустського району підтримають нас у досягненні наших спільних цілей»
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=12516&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 12419
[uk] => 12516
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 12421
[image] => Array
(
[id] => 12421
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb.jpg
[original_lng] => 152386
[original_w] => 1001
[original_h] => 522
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb.jpg
[width] => 1001
[height] => 522
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb.jpg
[width] => 1001
[height] => 522
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb.jpg
[width] => 1001
[height] => 522
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/varadi-eniko-fb.jpg
[width] => 1001
[height] => 522
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 8018
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 12421
[_edit_lock] => 1603264414:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_083536a582815e672c72501514157bc2] =>
[_oembed_time_083536a582815e672c72501514157bc2] => 1652757803
[_oembed_74415faad48e282c61b9999623e85db0] =>
[_oembed_time_74415faad48e282c61b9999623e85db0] => 1658905466
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Іштван Локіта – голова Гатянської сільської ради Берегівського району з 2011 року. Гать – його рідне село. Молодий управлінець народився в 1985-му, закінчив Берегівську угорську гімназію ім. Габора Бетлена, згодом отримав диплом Київського юридичного університету. На місцевих виборах 25 жовтня висувається кандидатом у депутати Берегівської районної ради від «КМКС» Партії угорців України.
– Перебуваючи на посаді сільського голови, з якими проблемами стикалися та як їх вирішували?
– Як і більшість новачків, які беруться до роботи, з великим ентузіазмом. Однак українські реалії дуже швидко дали зрозуміли, що насправді все йде не так, як людина собі спланувала.
Щодо бюджету Гатянська сільрада також перебувала не в найкращій ситуації, були місяці, коли коштів бракувало навіть на виплату зарплат, водночас щороку нам вдавалося щось розвивати. Одним із найбільших інвестиційних проєктів минулих років стало будівництво будинку панахиди, яке ми завершили торік. Нам вдалося також зробити наш дитячий садок одним із найгарніших закладів району. Незважаючи на брак коштів, ми все ж утеплили зовнішні стіни, обштукатурили та пофарбували їх, відремонтували стіни в приміщеннях, створили ігрові кімнати для дітей. Крім того, завдяки ТУКЗ-КМКС відремонтували амбулаторію, за що дуже вдячні, оскільки в підсумку отримали медичний заклад європейського рівня. Найприємнішою новиною для мене стала заява голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича, зроблена під час церемонії передачі амбулаторії, про те, що роботи із заміни даху будинку культури розпочнуться вже в жовтні в рамках Програми «Східне партнерство», загальна сума інвестиції становить 3,8 мільйона гривень. Це будівля площею 2200 кв. метрів у центрі села, де також розташовані сільська бібліотека, пошта та сільська рада. У 1996 році на будинку культури встановили тимчасову конструкцію, бо плоский дах постійно протікав, але це теж не вирішило проблеми. Крім того, у рамках проєкту Фонду ім. Габора Бетлена (Bethlen Gábor Alapkezelő Zrt.) ми отримали грант на заміну вікон у розмірі 1,5 мільйона форинтів.
– З якою метою йдете на вибори? Які ваші плани?
– У першу чергу, звісно, щоб далі розвивати село. Це будуть нові умови. Ще неясно, як складатиметься бюджет, але є певні сподівання, оскільки село Гать дає чималі суми з податків на прибуток, з яких місцеве самоврядування нічого не отримує. Наразі більша частина цих коштів іде до Києва, менша – у район. Проте більшість податків відтепер надходитиме в ОТГ, тому вважаю, що ми матимемо велику суму, завдяки якій зможемо розвивати далі наше село.
Дуже хотів би навести порядок у центральній частині, повністю відремонтувати будинок культури, який буде громадським простором для мешканців. Також потрібно модернізувати вуличне освітлення, бо воно застаріло. Є багато справ, і я впевнений, що наше село може продовжувати розвиватися в співпраці з КМКС.
– Як кандидат що ви вважаєте найбільш важливим?
– Для мене моє рідне село завжди було найголовнішим, адже серце кожного б’ється за своє. Вважаю важливими охорону здоров’я та освіту рідної мовою, хочу покращувати громадський простір, продовжити впорядкування кладовища. Протягом минулих років я був також пресвітером, і за підтримки Угорщини нам вдалося оновити й церкву. Роботи розпочали з реконструкції вежі, потім зробили ремонт зовнішніх та внутрішніх стін, а сьогодні потроху добудовуємо парафіяльний будинок. Дуже сподіваюся, що з Божою поміччю та за підтримки людей ми зможемо продовжувати працювати на благо нашого села, адже проводимо агітацію, розповідаючи про виконану роботу, а не виголошуючи порожні обіцянки, як інші партії!
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Каталін Палко – кандидат від КМКС в обласну раду та раду Чопської ОТГ. У нашому інтерв’ю ми поговорили про її життя, роботу та місцеві вибори, призначені на 25 жовтня.
– Ви народилися в селі Соломоново і продовжуєте тут жити…
– Я тут народилася, тут закінчила дев’ятирічку, потім угорську середню школу в м. Чопі. Відтак вступила на кафедру угорської мови та літератури Ужгородського державного (нині національного) університету, де отримала диплом у 1983 році. Тоді я не змогла влаштуватися вчителем, тож пішла працювати в місцевий дитячий садок, де спочатку була вихователькою, а згодом завідуючою до 1993-го. Відтоді викладаю угорську мову та літературу, а також історію в Соломонівській ЗОШ І–ІІ ступенів. Я дуже люблю свою роботу, все життя хотіла бути вчителем.
– Ви педагог, крім того, очолюєте місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Соломоново.
– Ця робота мені також дуже подобається, люблю працювати з людьми. Я витрачаю багато часу на організацію заходів, адже, окрім діяльності в ТУКЗ-КМКС, готую дітей до різних виступів у школі, що частково теж організаційна робота. З Товариством проводимо кілька заходів протягом року, ці завдання дають мені багато позитиву.
У Соломонові 1200 мешканців, з яких приблизно 85% – угорці. Однак протягом останніх 15 років тут оселилося багато людей інших національностей. До нас належить також і невелике поселення Страж, де мешкає 400 осіб, переважно слов’ян. Ця невеличка громада була створена в чехословацькі часи, а згодом розрослася.
– На території села розташовані магазини, заклади громадського харчування та автозаправні станції, які обслуговують автомобільний пункт пропуску «Чоп – Загонь», тут знаходиться також автозавод «Єврокар». Завдяки цьому Соломонівська сільрада є найбагатшою в Ужгородському районі, а можливо, і в усій області. Ви, напевно, не раді нинішній адміністративній реформі…
– Відтепер Соломоново разом з іще 8 селами стане частиною Чопської ОТГ, і нам доведеться розділяти наші доходи. Чесно кажучи, ми очікували певного інформування від голови сільської ради або вищих органів влади про можливості, які має наш населений пункт у рамках адміністративної реформи. Очільниця сільради Галина Малинич не проводила громадських слухань з цього приводу, натомість вона та депутати виступили проти будь-якого приєднання села. За їхніми словами, тоді гроші будуть втрачені, на розвиток не вистачатиме. Урешті-решт, коли терміни спливли, ми дізналися, що приєднані до Чопа. Це логічно, оскільки населені пункти межують.
Незважаючи на початкові песимістичні прогнози, на мою думку, в цій ситуації мешканці Соломонова можуть мати й певні вигоди. Транспортне сполучення, наприклад, у нас дуже погане, автобуси ходять рідко і в незручний час. Якщо у вас немає машини, то до Чопа дістатися важко, це слід і можна виправити. Хоча наш прибуток відтепер і надходитиме до загального бюджету, можливо, стане перевагою те, що повноваження ради ОТГ будуть більшими, ніж досі в сільських рад. Замість попередніх хаотичних «акцій» у Соломонові, можна буде підійти до розвитку територій громад більш професійно.
До нашого дитячого садочка та школи ходять діти і з Чопа. Раніше нас лякали, що ці заклади закриють. Наскільки мені відомо, поки буде достатньо дітей, і дитячий садок, і школа функціонуватимуть. Вважаю, якщо є голова ОТГ, який виконує роль голови сім’ї, котрого оточують розумні, прагматичні, вольові однодумці, вони зможуть набагато краще керувати більшою територією, ніж було досі. Соломоново – багате село, але я вірю, що після створення ОТГ з’являться робочі місця. Тоді, можливо, молодь та чоловіки залишаться вдома, бо я більше боюся еміграції з нашого села, а не приєднання його до ОТГ. Наша сила в єдності, разом будемо сильнішими та гучнішими. Упевнена, що це може принести й користь для нас.
– Соломоново досі навіть не приймало грошей на розвиток з бюджету району. Незважаючи на це, чи є в селі невирішені проблеми?
– Найбільша проблема – відсутність якісної питної води. Будівництво водопровідної системи починалося кілька разів, на що вистачило б і грошей. Вважаю, що тут не буде водопроводу, поки за справу не візьметься компетентне керівництво. Прокладання каналізаційної системи – також важливе завдання. У села вже давно багато грошей, але погляньте навколо: цього не видно. За відсутності обґрунтованих планів розвитку ми далеко не пішли. Ось чому я із задоволенням прийняла пропозицію балотуватися в депутати ради Чопської ОТГ. Хочу бути там, де приймаються рішення, аби в складі фракції КМКС впливати на їхнє спрямування в правильне русло. Я завжди була оптимісткою перед виборами. Вважаю, що нинішні вибори – переломні для закарпатських угорців. Якщо ми зараз об’єднаємося та виявимо силу, то зможемо взяти свою долю у власні руки. Цього разу ми вирішуємо також долю та можливості наступного покоління.
[type] => post
[excerpt] => Каталін Палко – кандидат від КМКС в обласну раду та раду Чопської ОТГ. У нашому інтерв’ю ми поговорили про її життя, роботу та місцеві вибори, призначені на 25 жовтня.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1602521354
[modified] => 1602521355
)
[title] => Каталін Палко: «Наша сила в єдності, разом будемо сильнішими та гучнішими»
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=12059&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 12030
[uk] => 12059
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 12031
[image] => Array
(
[id] => 12031
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-scaled.jpg
[original_lng] => 415515
[original_w] => 2560
[original_h] => 1333
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-2048x1067.jpg
[width] => 2048
[height] => 1067
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/palko-katalin-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1333
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 5933
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 12031
[_edit_lock] => 1602510433:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Президент Володимир Зеленський вважає єдиним шансом зберегти Україну – її членство в НАТО. При цьому перспективи вступу в Альянс президент не вважає фантазією.
Про це Зеленський заявив в інтерв’ю BBC.
За його словами, Україна йде в НАТО, членство в Альянсі дозволить забезпечити безпеку в регіоні.
„Так, це правда, у нас потужна армія в 200 тисяч (людей – ред.), ми оновлюємо техніку. Але цього мало. Єдиний шанс, я про це говорю і Сполученим Штатам і країнам ЄС, якщо ви не хочете втрачати Україну, ви повинні її підтримувати. А членство в НАТО – це дуже важливий сигнал Російській Федерації і це найважливіша підтримка”, – сказав Зеленський.
Президент додав, що не вважає фантазією перспективи членства України в НАТО.
„Війна між Україною і Росією – це теж була фантастика. Ніхто в це не вірив. У нас сім’ї були. Країни жили пліч-о-пліч, поважали один одного. А зараз у нас війна, зараз у нас ненависть. Українці не хочуть спілкуватися з росіянами. Тому якщо хтось говорить, що НАТО – це фантастика, ну що ж, подивимося”, – додав Зеленський.
25 жовтня на виборчій дільниці я поставлю тобі 5 важливих питань.5 питань, які нам раніше ніхто ніколи не ставив. 5 питань, щоб дізнатися саме твою думку!
Вдячний @VeniceComm та @giannibuquicch1 за рішення щодо КСУ. 2 схвалені документи дають важливі орієнтири, як уникнути невідворотної шкоди антикорупційній реформі й реформувати КС, щоб нинішня ситуація не повторилась. Позиції Комісії врахують при підготовці судової реформи в ??. pic.twitter.com/c27IWRmJbU
Україна – це Європа. І ми – європейці. Ми – центр і серце Європи. За географією, духом, цінностями й прагненнями. Ми довели це на Майдані й доводимо щодня, змінюючи нашу державу, будуючи незалежність і наше майбутнє, захищаючи східний кордон Європи. ?? обов’язково буде в #EU ?? pic.twitter.com/U2xxWKj9bx
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2021
30-річчя визнання Угорщиною незалежності України та встановлення дипвідносин стало гарною нагодою вперше поговорити з #Орбан. Поки що телефоном, але впевнений, що особиста зустріч стане новим поштовхом в ??-?? взаєминах. Запросив Прем'єр-міністра відвідати Україну у 2022 році.
?Na conferência de imprensa após a reunião com Volodymyr Zelensky, António Costa disponibilizou o apoio técnico de Portugal na adesão da Ucrânia à UE mas lembra que pode ser processo moroso. https://t.co/H3H7QIkldY
Today Prime Minister @BorisJohnson presented President @ZelenskyyUa with the Sir Winston Churchill Leadership Award for incredible courage, defiance and dignity in the face of Putin’s barbaric invasion.
Ukraine's president Volodymyr Zelenskyy has told Sky News he is "very happy" and "thankful" that Germany has decided to supply 14 Leopard 2 tanks - but warned the quantity and delivery time of the vehicles is "critical".
Вітаю історичне рішення ?? Сенату щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом ?? народу. Вдячний усім сенаторам, які ініціювали й підтримали резолюцію. Черговий важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та увічнення пам‘яті мільйонів закатованих голодом… pic.twitter.com/R2ww1Yqv1Z
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 17, 2023
"Russia should be grateful if Ukraine is in NATO. Since Ukraine will never come to their territory in the future," Zelenskyi said.
"Russia says it is fighting NATO on the territory of Ukraine to justify their actions to the Russian society. But in truth it is because they don't… pic.twitter.com/9e8CNm9ZUD
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
During our first-ever meeting, Armenian Prime Minister @NikolPashinyan and I focused on the security situation in the South Caucasus. Ukraine is interested in the region’s stability and friendly relations with its nations. We also discussed our bilateral cooperation and… pic.twitter.com/xtOB2XvXsl
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 5, 2023
We strive for peace in all of Europe: countries big or small, east or west. Our shared values and vision unite us, and #Ukraine is part of this. In Granada we've assured @ZelenskyyUa he can rely on our ongoing support. pic.twitter.com/AaqZvTzRzo
While in Oslo, I had a call with Poland’s Prime Minister @DonaldTusk. I congratulated my friend on his appointment and the beginning of a new chapter in our bilateral relations.
As the #EUCO summit approaches, we discussed its upcoming decisions that will bring the entire…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 13, 2023
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
As Swiss President Viola Amherd and I previously agreed, the first Peace Summit will take place on June 15-16 in Burgenstock, near Luzern, Switzerland.
Heads of state and government from all continents are invited and expected to attend.
The summit will serve as a platform to…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 2, 2024
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
У закарпатських угорців попереду великий виклик, адже життєво необхідно, щоб на майбутніх місцевих виборах були обрані депутати ОТГ та очільники населених пунктів, котрі бажають і можуть діяти в інтересах громади. Ще одна мета, яку потрібно досягти, – щоб очільником нового великого Берегівського району, де компактно проживають угорці, хоча й становлять лише 40 відсотків місцевого населення, стала людина, яка відстоюватиме наші інтереси та є представником нашої нації.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) висуває кілька кандидатів у депутати Берегівської районної ради. Один із них – фермер, член Благодійного фонду «Pro Agricultura Carpatica», нині депутат Виноградівської райради Іштван Гал, з котрим спілкуємося про його політичну та фермерську діяльність.
– Коли та як ви стали депутатом?
– Протягом усього життя я намагався триматись подалі від «політики», навіть ніколи не висувався в депутати сільради. У нашій сім’ї термін «політик» був лайкою, і жоден член моєї родини ніколи не вступав до жодної партії. Мої батьки були інтелектуалами в галузі сільського господарства, сам я теж вчився на інженера сільськогосподарського машинобудування й думав, що сільське господарство є поза політикою. Вважав, що наша робота – обробляти землю, а завдання політика – займатися політикою. Моя політична діяльність полягала в тому, що я ходив голосувати на виборах кожні чотири роки.
А п’ять років тому, на моє велике здивування, Йосип Борто, заступник голови ТУКЗ-КМКС, звернувся до мене й повідомив, що Товариство хоче висунути мене в депутати Виноградівської райради першим у списку. Він сказав, що певний час стежив за моєю фермерською діяльністю і йому сподобалось, з яким захопленням я розповідав про поточні програми й ідеї та захищав їх, коли в когось виникали певні сумніви. За його словами, майбутній фракції КМКС у райраді потрібні депутати саме з таким запалом. І я погодився, адже людині важко сказати «ні» своєму колишньому вчителю фізики, котрого він досі поважає.
– Яких успіхів та результатів ви досягли і що вам не вдалося зробити, будучи депутатом?
– Я хотів би зазначити, що у Виноградівській районній раді було не сім кремих депутатів КМКС, а об’єднана фракція з 7 членів. Питання порядку денного ми наперед обговорювали між собою, і якщо навіть мали якісь розходження в поглядах, то під час засідань голосували вже однаково. Тому кожен результат, якого ми досягли, спільний.
На жаль, угоди, досягнутої до виборів, інша угорська організація не дотримувалась і, відвернувшись від КМКС, приєдналася до коаліції двох українських партій. Тож ми потрапили в опозицію, а в опозиції важко показати вражаючі результати. Проте нам вдалося досягти чимало: ремонту доріг, оновлення угорських культурно-освітніх закладів, а також медзакладів у населених угорцями селах району тощо. Ми намагалися боротися за фінансові ресурси, щоб сприяти розвитку якомога більшої кількості населених угорцями сіл, адже зобов’язалися представляти угорське населення всього району. Оскільки бюджет районної ради постійно боровся з дефіцитом, для вирішення справді важливих питань ми зверталися за допомогою до депутатів фракції КМКС в обласній раді й здебільшого отримували її, за що хочу подякувати.
Нам вдалося заручитися підтримкою більшості депутатів у кількох питаннях, важливих для місцевих угорців з принципової точки зору. Наприклад, ми прийняли резолюцію, згідно з якою державні установи та компанії, що працюють у районі, зобов’язані надавати угорськомовним клієнтам допомогу їхньою рідною мовою. Як наслідок, у багатьох місцях з’явилися таблички та наклейки «Тут також і угорською мовою!».
Декілька установ погодилися найняти працівників, які володіють угорською мовою, але через низьку зарплату заявок не надходило. Ми також домоглися, щоб угорська мова й надалі мала в районі регіональний статус. Таким чином посадова особа, котра обслуговує угорськомовних мешканців угорською, не діє протиправно, хоча, згідно з новим мовним законом, більше не могла би цього робити.
Одноголосно була підтримана й наша петиція, відповідно до якої слід розширити угорську систему запобігання граду й на Закарпаття. У цьому питанні досягнуто значного прогресу: завдяки рішучості Йосипа Борто було подано заявку на участь у спільний тристоронній Програмі «Україна – Угорщина – ЄС».
Що насправді розчарувало, то це знайомство з українськими політичними реаліями. Окрім КМКС, майже немає партії, яка б працювала за принципами, що справді захищають інтереси громади. Майже за всіма українськими партіями стоїть олігарх або місцевий «маленький король», котрий хоче ще більше примножити власне багатство, завоювавши політичну владу. Для того щоб зберегти свою владу й залякати тих, хто думає інакше, вони використовують усі засоби та брудні методи. Це дуже розчарувало.
– Ви згадували, що також займаєтеся фермерством.
– Я працюю фермером-консультантом у Берегівському та Виноградівському районах з 2003-го, тобто 17 років. Спочатку, будучи консультантами з овочівництва Фонду «Терра Дей» (Terra Dei Alapítvány), ми намагалися допомогти фермерам здобути теоретичні знання та професійний досвід, необхідні для успішного овочівництва, а потім наша діяльність поширилася й на Благодійний фонд «Pro Agricultura Carpatica».
Тож, крім надання консультацій, нашим завданням стала також розробка та реалізація різних програм розвитку сільського господарства. Ми склали план розвитку угорського сільського господарства на Закарпатті, який став невід’ємною частиною Програми економічного розвитку Егана Еде, а потім і оголошених на основі цієї стратегії сільськогосподарських програм.
Велику популярність здобула наша соціальна програма «Перший крок», у рамках якої угорські сім’ї, що виховують дітей, отримують безвідсоткову підтримку для створення своєї сімейної ферми. Кількість родин, які беруть участь у програмі, наблизилася до 300, і щороку на цю програму великий конкурс.
Однак, мабуть, найближчою для мого серця є закарпатська частина благодійної акції «Хліб угорців», в організації та проведенні якої я беру участь з самого початку. Заради цієї благородної справи нам вдалося об’єднати історичні церкви, соціальні й громадські організації на Закарпатті та згуртувати фермерів, щоб разом надавати допомогу тим, хто її потребує.
– Тепер також візьмете участь у виборах?
– Як відомо, у рамках реформи адміністративний поділ територій суттєво трансформується, створюються ОТГ, об’єднуються райони. На прохання КМКС я братиму участь у виборах як кандидат у депутати Берегівської районної ради.
[type] => post
[excerpt] => У закарпатських угорців попереду великий виклик, адже життєво необхідно, щоб на майбутніх місцевих виборах були обрані депутати ОТГ та очільники населених пунктів, котрі бажають і можуть діяти в інтересах громади. Ще одна мета, яку потрібно досягт...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1601305171
[modified] => 1601312692
)
[title] => Закарпатець Іштван Гал – політик та сільськогосподарський дорадник
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=11434&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 11397
[uk] => 11434
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 11398
[image] => Array
(
[id] => 11398
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan.jpg
[original_lng] => 32016
[original_w] => 1000
[original_h] => 521
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan.jpg
[width] => 1000
[height] => 521
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan.jpg
[width] => 1000
[height] => 521
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan.jpg
[width] => 1000
[height] => 521
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/gal-istvan.jpg
[width] => 1000
[height] => 521
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 7794
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 11398
[_edit_lock] => 1601321930:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Адміністративна реформа є внутрішнім питанням України. Жодна країна світу не може втручатися в це питання.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час візиту до Бухарест, передає кореспондент РБК-Україна.
Він зазначив, що консультації з сусідніми країнами проводилися, і реформа проводиться з урахуванням європейських стандартів та інтересів національних меншин.
„Що стосується адміністративної реформи, це внутрішнє питання України, жодна країна світу не буде нас вчити, як проводити адміністративну реформу в країні”, – сказав Кулеба.
У той же час, Кулеба додав, що закон про мову Україна не буде мінятися, так як він відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії.
„Ми не плануємо більше змінювати цей закон (про освіту – ред.), але ми зацікавлені імплементувати цей закон, щоб інтереси України і конкретно у цьому випадку, інтереси Румунії були захищені”, – сказав він.
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
