Якщо набуті права меншин можна скасувати в Україні, це можна зробити в будь-якій країні регіону, попереджає Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). В інтерв’ю виданню «Krónika» політик розповів про президентство Володимира Зеленського, повне скасування мовних прав, неможливість навчатися рідною мовою та спільні дії з румунами.
– Ми спілкуємося в Будапешті. Ви перебуваєте тут уже тривалий час. Яка причина цього?
– Проти фондів ТУКЗ-КМКС уже протягом приблизно двох років ведеться слідство, були проведені обшуки, в тому числі і в моєму помешканні. Наразі готується обвинувальний акт. Звинувачення – підтримка сепаратизму та зрада. Згідно з українським законодавством, це карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років. Друга причина полягає в тому, що захищатися на волі немає можливості, а в СІЗО можна провести кілька років. Тому ми вирішили дочекатися публікації обвинувального акту. Цього ще не сталося.
– Останнім часом багато чуємо про позбавлення закарпатських угорців прав, але набагато менше про те, що зараз відбувається в Україні. Що зараз на східному фронті? Чи Україна все ще воює з Росією? Наскільки стабільною можна назвати Україну?
– Є якась відносна стабільність. У результаті подій 2014 року Україна втратила Крим, який анексувала Росія. Як відомо, на сході України розгорнувся збройний конфлікт. Цей конфлікт із часом заморозився і перетворився на своєрідну сталу війну. Останнім часом не відбулося значних військових подій, але і вирішення ситуації не видно. Процеси наклали свій відбиток на всю Україну, яка все ще переживає дуже важку соціальну, економічну та політичну кризу. З цієї кризи також не видно виходу. ВВП України все ще нижче рівня 1991 року. Відбулося значне скорочення кількості населення, занепад економіки та промисловості. Занепад економічного розвитку, безумовно, позначився і на соціальному становищі країни, внаслідок чого в Україні спостерігається значна еміграція та працевлаштування за кордоном. Більше половини населення країни живе нижче прожиткового мінімуму.
– Останніми роками Україна була відома тим, що Києвом, країною та й місцевою політикою керували корумповані олігархи. Чи щось змінилося в цьому плані після обрання Володимира Зеленського главою держави?
– Ми не бачимо значних змін. Олігархічна система склалася за часів президентства Леоніда Кучми. Відтоді більша частина економіки України контролюється кількома олігархами. Вплив цих олігархів не зменшився. Останнім часом лунали голоси, що Зеленський намагатиметься якось трансформувати цю систему. Але це буде зовсім непростим завданням. Можливо, вдасться відтіснити деяких олігархів, але для того, щоб ліквідувати цю корумповану систему та олігархічне панування, потрібно з основ реорганізувати суспільство та економіку.
– І закарпатські угорці, й Угорщина покладали великі сподівання на президента Зеленського. Сьогодні ми бачимо, що у важливих питаннях, які стосуються прав меншин, не відбулося змін. Буде створено список осіб із подвійним громадянством, які не зможуть обіймати державні посади. Чи є якісь ознаки для оптимізму?
– Близько сімдесяти відсотків виборців-угорців на Закарпатті на президентських виборах підтримали Зеленського. Ця підтримка, звісно, була насамперед не Зеленського, а скоріше голосом невдоволення політикою ексглави держави Петра Порошенка. В ході кампанії Зеленський намагався уникати висловлювань щодо питань мови та освіти, але натякав, що відбудуться позитивні зміни. Він називав проблему війни та миру одним із головних питань, які слід вирішувати в першу чергу. Пізніше підтвердилось, що в цій справі прогресу не досягнуто. Мінський договір, який мав би стати єдиним прийнятним на міжнародному рівні способом вирішення цього конфлікту, у його нинішній формі київський уряд не бажає реалізовувати. Водночас, нової домовленості немає. Стає дедалі більш очевидним, що Зеленський продовжує попередню політику Порошенка щодо прав меншин, яка глибоко розділяє українське суспільство та надзвичайно шкодить угорській громаді Закарпаття. Закон про середню освіту не приніс жодних покращень, а набрання чинності мовного закону скасовує мовні права в Україні, спричиняє багато конфліктів і буде продовжувати це робити в майбутньому. Що стосується питання подвійного громадянства: українська влада неодноразово намагалася вирішити його. На мою думку, подвійне громадянство зараз не заборонено українським законодавством. Планується подальше обмеження прав людей із подвійним громадянством, що суперечить рівності прав.
– Досі в загальних рисах уже багато йшлося про позбавлення прав, що спричинить закон про освіту. Як конкретно цей закон впливає на закарпатських угорських школярів, студентів?
– Закон набув чинності, а на меншин, які розмовляють мовами Європейського Союзу, його дія поширюватиметься з 2023 року. Це фактично означає повне скасування навчання мовами національних меншин в Україні. Не може бути шкіл з угорською, румунською, російською чи болгарською мовою навчання. Можуть бути лише школи з українською мовою навчання, в яких можуть бути угорські чи румунські класи. Закон у дискримінаційний спосіб виділяє чотири групи. У першій групі – українці, вони можуть навчатися рідною мовою від першого класу до університету. До другої групи належать кримські татари, які можуть здобувати освіту рідною мовою до закінчення середньої школи. Третю групу складають меншини, які розмовляють мовами Європейського Союзу, тобто угорці, румуни та болгари, які можуть навчатись рідною мовою в початкових класах, і певний відсоток також може вивчати кілька предметів мовою у старших класах. У четвертій групі – росіяни, які не мають права вивчати рідну мову. Надалі у вищих навчальних закладах можна навчатись лише українською мовою. Це означає, що право меншин на освіту рідною мовою, гарантоване Конституцією України та міжнародними договорами, підписаними Україною, більш-менш втрачені згаданими національностями.
– Яка ситуація з мовним законом?
– Насправді мовні права скасовані повністю. Використання мов меншин в адмініструванні було витіснено у приватну сферу. Навіть у бізнесі не можна використовувати рідну мову меншин, що вже спричиняє конфлікти на рівні приватного сектору. Наприклад, у ресторані, у магазині клієнта можна обслуговувати на його рідній мові, якщо він спеціально попросить про це. У питанні використання мови відбувся величезний крок назад, і ці норми також суперечать положенням, закріпленим в українській конституції, міжнародним зобов’язанням Києва, положенням мовної Хартії. Ці заходи продовжують підсилювати напруженість у країні, оскільки Україна залишається багатоетнічною, багатомовною країною.
– Пояснимо: якщо угорець заговорить рідною мовою, привітається угорською у ресторані, це вже є достатнім показником мови діалогу згідно із законом, або йому доводиться окремо попросити, в цьому випадку, угорського офіціанта використовувати їх спільну мову в громадському місці?
– Він повинен попросити, щоб із ним спілкувалися рідною мовою. Угорський офіціант апріорі зобов’язаний обслуговувати, в цьому випадку, угорського гостя українською мовою.
– Румуни України також знаходяться у тому ж човні, що й угорці Закарпаття. Чи є якась співпраця з ними щодо позбавлення прав меншин?
– Співпраця і була, і є. Водночас угорська – єдина організована меншина в Україні, румуни не мають партії та всеохоплюючої громадської організації. Співпраця з румунами Буковини та молдаванами в Одеській області (частина румунської меншини в Україні визнає себе молдаванами) існувала завжди. Ми в тій самій ситуації, що і румуни, вони також намагаються зберегти свою систему освіти, ми часто відвідували разом різні європейські органи, ми координуємо нашу стратегію щодо збереження мовних прав.
– Як ви вважаєте, той драматичний процес, котрий відбувається в Україні щодо позбавлення прав нацменшин, який меседж надсилає угорцям у Трансільванії? Чи можна взяти якісь уроки з того, що відбувається на Закарпатті?
– Відомо, що угорці Трансільванії також багато пережили у своїй історії двадцятого століття. Але це справедливо для всіх угорських громад, які живуть за кордоном. Очевидно, що угорці Трансільванії були в гіршій ситуації під час Чаушеску, ніж угорська громада на Закарпатті за часів Брежнєва чи Горбачова. Зараз угорська громада на Закарпатті перебуває у складнішій ситуації. Урок полягає в тому, що права угорців за кордоном є неміцними. В Україні прийняті під час зміни режиму, незабаром після цього, закон про громадянство, Конституція України, мовний закон хоча і не були досконалими, але надавали широкі права нацменшинам. І не забуваймо також про двосторонні міждержавні договори. Міжнародні договори, укладені Європейською Радою, до яких приєдналися країни регіону, також гарантували певні мовні та освітні права. Здавалося, ці документи та законодавство роблять наше майбутнє передбачуваним. Потім виявилося, що це зовсім не так, і держава може дуже швидко скасувати ці права. Окрім того, не вистачає міжнародного тиску з цього приводу. Ось чому такі ініціативи, як Minority SafePack, є важливими. Ми повинні спробувати спрямувати Європейське співтовариство у напрямку закладання міцної основи для прав корінних національних меншин. Якщо права можна скасувати на Закарпатті, це можна зробити в будь-якій із країн Карпатського басейну.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
«Після укладення в 2014 році Угоди про асоціацію, а згодом і Угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Україною, Брюссель може справедливо очікувати, що Київ діятиме відповідно до європейських принципів!» – заявила Андрея Бочкор в інтерв’ю виданню Pesti Srácok.
Депутат європарламенту від «Фідес – КДМП» закарпатського походження, котра і сама потрапила до «списку смерті» українських радикалів, схвально відгукнулася про критику глави зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозепа БорреляУкраїни, яка явно не сподобалася Києву. Однак, на думку Андреї Бочкор, критика ЄС потрапила в точку: незважаючи на спроби применшити значення цього питання, українські ЗМІ стежать за тим, що каже Євросоюз.
У будь-якому випадку, за словами депутата, немає однозначної відповіді на питання, наскільки серйозними є наміри України приєднатися до ЄС. Вона зазначила, що такі напіввоєнізовані організації, які виступають проти угорців на Закарпатті, навряд чи відкриті до європейської інтеграції. Інші відчувають ностальгію за Радянським Союзом та вважають за краще уявляти себе в російському світі.
Водночас членство чітко відповідало б інтересам закарпатських угорців.
Андрея Бочкор каже: хоча Угорщина послідовно виступає за незалежність та територіальну цілісність України, підтримує її європейську інтеграцію, допомога замовчується.
– Мої колеги в Брюсселі неодноразово запитували, чому ми не відмовляємося від нашої політики ветування вступу до НАТО, і ми завжди пояснюємо, що лише так ми можемо зберегти свої переговорні позиції, – сказала вона, підтвердивши, що не всім у Брюсселі подобається цей угорський крок.
У той же час євродепутат не погодилася з такою характеристикою відносин між країнами як «заморожений конфлікт», вона висловила сподівання, що проблеми можуть бути вирішені у спільних точках.
– Закарпатські угорці також не очікують нічого іншого, як того, щоб визнати їх корінною меншиною та забезпечити умови для їхнього виживання, як це робить Угорщина, резюмувала депутат.
Нещодавно Андрея Бочкор дала інтерв’ю виданню Magyar Nemzet, в якому критично відгукнулася про те, що Брюссель часто ставиться до України як до писанки.
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Рада Сюртівської ОТГ була створена у листопаді минулого року, об’єднавши дванадцять сіл. Українські ЗМІ спричинили всеукраїнський скандал через те, що на першому засіданні депутати заспівали угорський гімн разом із державним. Проти голови ради та представників органу місцевого самоврядування було порушено кримінальне провадження за звинуваченням у державній зраді та сепаратизмі. У день народження нашого гімну ми поспілкувалися з головою ОТГ Арпадом Пушкарем про кримінальне провадження, а також ситуацію в Сюртівській ОТГ.
– Яка ситуація зі справою про виконання гімну, що набула розголосу на всю країну?
– Справа про виконання гімну досі офіційно не закрита. Депутати були дуже обурені через неї, адже відео, де ми після виконання державного співаємо національний гімн, на свій телефон зафіксувала донька кандидата на посаду голови, котрий програв вибори. У Сюрте ми протягом десятиліть розпочинаємо кожне засідання таким чином. Але вони представили це у ЗМІ таким чином, ніби державний гімн не виконувався, що ми сепаратисти та співаємо угорський гімн замість українського. Насправді все було так, як і зазвичай, лише досі це нікому не впадало в око.
– Після першого засідання ради керівник однієї з фракцій повідомив: депутати угорської національності були обурені тим, що жінка, яка знімала відео, та голова виборчої комісії, котра також була людиною кандидата, що програв, показово сіли під час виконання угорського гімну…
– Ті, хто програв, чіпляються за все. Хоча на їхню вимогу голоси були перераховані, це не покращило їхньої ситуації. Зрештою, вони причепилися до угорського гімну. Відео розмістили у соцмережі Facebook, а потім до нас навідалися журналісти з телевізійними камерами. Вони зробили з виконання нашого гімну справу національного масштабу, хоча в Україні в цей час були і більш нагальні проблеми. Мене та депутатів допитали представники Служби безпеки України, їм ми також повідомили, що цим ми не порушили закон, що Конституція дає нам право це робити. Зрештою, нас попросили не бути такими пустотливими та більше не виконувати угорського гімну. З тих пір у нас були три засідання ради, на кожному з яких був присутній представник СБУ, котрий зміг переконатись, що український гімн лунав і на початку, і в кінці засідання. Більше того, я запропонував: якщо вони наполягатимуть, ми включимо його після прийняття кожного рішення. Однак у цьому випадку нас слід попередити заздалегідь, оскільки тоді нам доведеться розпочинати засідання ради раніше.
– Тож уже не співаєте угорський гімн? Виконуєте прохання?
– Тепер ми маємо виходити із ситуації інакше. На початку кожного засідання ради ми згадуємо померлих хвилиною мовчання. В цей час ми співаємо угорський гімн мовчки, всередині, в душі. Думаю, що цього нам не можна заборонити. І зняти це на відео також не можна.
– Окрім того, що депутатський корпус через справу з гімном став відомим на всю країну та поруч із частими через це виступами у ЗМІ, чи мали обранці час для змістовної роботи?
– Робота триває. Вчора відбулося засідання земельної комісії, виникли гострі дебати. Йдеться ж про дванадцять сіл, із різними поглядами різноманітних людей. Намагаємося знаходити прийнятні для всіх компроміси, як очільник із досвідом, намагаюся представляти правильний напрямок. Обіцянки виборчої кампанії, звісно ж, виконаємо, але шістдесяти днів недостатньо для чудових результатів. У грудні був прийнятий бюджет, його дохідну частину зможемо виконати, адже за основу взяли минулий рік, «коронавірусний». Дохід семи сільських рад у 2020-му становив 28 мільйонів гривень, стільки ж плануємо на поточний. На жаль, 2021 рік починається не набагато краще. Більшість малих підприємців не має доходу, магазини закриті, дохід упав. Незважаючи на це, на фінансування найважливіших проєктів, зарплат, утримання закладів будемо мати достатньо грошей. Маємо і деякі резерви, сподіваюся і на якнайшвидше покращення економічної ситуації.
– Яка ситуація з процесом передачі сільрад?
– У всіх шести сільрадах, які увійшли до ОТГ, провели інвентаризацію, складено протокол, ми взяли майно на баланс. Вони ще мають подати річний баланс, і тоді може офіційно розпочатися ліквідація місцевих рад.
У селах Геївці, Часлівці, Ратівці, Паладь Комарівці та Галоч уже працюють старости, вже видали і перші довідки, кожен має діловода для допомоги в роботі. Маємо ще трьох землемірів та представників військкомату. Триває виготовлення печаток, щоби старости могли виконувати функції секретарів, посвідчувати документи тощо. У понеділок уже офіційно призначили керівників управлінь, котрі перемогли у конкурсі. Управління культури очолюватиме Марія Рояк, управління освіти – Тюнде Пекар, бухгалтерію – Василина Ракоці. Керівником управління охорони здоров’я стане Іван Парада, фінансів – Габріелла Леврінц. Шукаємо керівника служби у справах дітей.
– Тим часом завершилося будівництво амбулаторії у селі Батфа…
– Триває оформлення документів закладу, збудованого за державні кошти. Наприкінці січня відбудеться урочиста передача будівлі, де медичну допомогу надаватимуть мешканцям села Батфа.
28 січня у Паладь Комарівцях відбудуться збори мешканців. Там уже протягом шести років працюють над тим, щоб відкрився пункт пропуску в бік села Руська на українсько-словацькому кордоні. Хочемо запитати думку мешканців із цього приводу. Якщо рішення буде позитивним, рада ОТГ на стороні цієї справи. Поява пункту пропуску була б вигідною для всієї ОТГ, сподіваюся, що все вийде. Ми позитивно ставимося до цієї ініціативи.
– У нинішній ситуації вистачить ресурсів для розвитку?
– У 2021 році ми найбільше хочемо завершити розпочате будівництво у школах сіл Сюрте та Ратівці, і ми маємо закінчити будівництво та облаштувати амбулаторію в Ратівцях. У селі Часлівці маємо вирішити питання введення в експлуатацію побудованої системи водопостачання, де незабаром ми проведемо громадський форум із цього приводу. Будь-який подальший розвиток залежатиме від економічної ситуації та наших доходів у майбутньому.
[type] => post
[excerpt] => Рада Сюртівської ОТГ була створена у листопаді минулого року, об’єднавши дванадцять сіл. Українські ЗМІ спричинили всеукраїнський скандал через те, що на першому засіданні депутати заспівали угорський гімн разом із державним. Проти голови ради та ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1612272893
[modified] => 1612272937
)
[title] => Арпад Пушкар: «Співаємо гімн мовчки, в душі»
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=18012&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 17880
[uk] => 18012
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 17886
[image] => Array
(
[id] => 17886
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1.jpg
[original_lng] => 911462
[original_w] => 2500
[original_h] => 1302
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1-1536x800.jpg
[width] => 1536
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1-2048x1067.jpg
[width] => 2048
[height] => 1067
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/puskar-1.jpg
[width] => 2500
[height] => 1302
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 6066
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 17886
[_edit_lock] => 1612267712:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) бачить розвиток двосторонніх відносин та ситуацію закарпатських угорців у похмурих тонах, водночас вважає, що, незважаючи на труднощі, краще вести переговори, ніж не вести їх зовсім. Про це Василь Брензович розповів у інтерв’ю виданню «Magyar Nemzet», опублікованому в понеділок.
– З нагоди візиту Петера Сійярто до Києва в середу українські націоналісти знову погрожували угорським організаціям на Закарпатті, що «буде текти угорська кров», якщо міністр закордонних справ Угорщини не відмінить поїздку. Це вже котра відкрита погроза за останні роки, невідомі раніше підпалили офіс ТУКЗ-КМКС, і ваше ім’я з’явилося на сайті української націоналістичної організації «Миротворець» у списку «ворогів» України. Чи можемо стверджувати, що угорці Закарпаття з часу зміни режиму ніколи не жили в такій залякуючій атмосфері?
– Так, можемо. Починаючи з 2014 року, тривають безпрецедентні події: антиугорські марші, листи з погрозами, підпал нашого офісу. На жаль, це стало звичним явищем і завжди передує подіям, які можуть мати важливе значення в українсько-угорських відносинах. Тепер це був візит Петера Сійярто. За жестами угорського уряду та пропозицією нових актів допомоги Україні послідувала погроза угорцям Закарпаття.
– Із чим пов’язана активізація українських націоналістів та посилення антиугорських настроїв?
– Після подій 2014 року в Україні поширилися націоналістичні настрої. Спочатку угорців почали виставляти у негативному світлі українські ЗМІ. Це було зовсім не виправдано, оскільки закарпатські угорці становлять лише 0,3 відсотка населення України і є лояльними громадянами країни. Угорщина також із самого початку зробила все можливе, щоб Україна інтегрувалася до європейських структур. Наприклад, Угорщина відіграла значну роль у наданні безвізового режиму з ЄС. Однак про це українська преса не говорила, угорців Закарпаття постійно виставляли як сепаратистів, які не бажають вчити українську мову. А Угорщину – країною, яка плете інтриги та має на меті повернути Закарпаття. Це постійне товкмачення протягом минулих років було успішним, адже, згідно з останніми опитуваннями, українці після Росії найбільш негативно ставляться до Угорщини.
– Крім націоналістів, переслідування відчувається і з боку держави. У вашому будинку представники Служби безпеки України теж провели обшук, посилаючись на кримінальну справу, згідно з якою угорські організації підозрюються у прагненні порушити територіальну цілісність держави та зміни меж кордонів. А уповноваженому міністра уряду Угорщини Іштвану Грежі заборонили в’їзд до країни через імовірне угорське втручання у жовтневі місцеві вибори в Україні. Що можна робити в цій ситуації?
– Намагаємося вижити і продовжувати свою роботу в складних обставинах. Украй абсурдно забороняти в’їзд таким людям, які зробили дуже багато, щоб доставити на Закарпаття різну гуманітарну допомогу та сприяти розвитку регіону. Розслідування проти благодійних фондів тривають роками. Через ці фонди угорське Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ і Фонд Бетлен Габор надали Закарпаттю значні субсидії, які мали позитивний вплив на розвиток регіону та, до речі, принесли значні податкові надходження для України. Зараз проти них триває розслідування за звинуваченням у сепаратизмі, хоча, як не парадоксально, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Петер Сійярто погодились із тим, що на Закарпатті немає угорського сепаратизму. Також суперечливим є і той факт, що, поки тривають обшуки, а українська преса пише про співробітників цих організацій як про тих, хто фінансує сепаратизм, фонди продовжують працювати протягом останніх двох років, їхні рахунки не заблоковані, втілюються різні грантові проєкти. Це також свідчить про те, що тривають тиск та залякування. Щодо розслідування проти фондів, Дмитро Кулеба заявив, що потенційні підсудні повинні будуть доводити свою невинність у суді, нібито не існує презумпції невинуватості і не прокуратура повинна доводити свої звинувачення.
– Ви як поставилися до обшуків у вашому будинку? Здивувалися чи у світлі подій останніх років розраховували вже на це?
– Не здивувався, адже різні допити та збір документів тривають уже два роки. Однак спосіб обшуку був надзвичайно грубим і лякаючим, оскільки не було жодних підстав для того, щоб обшуки проводили озброєні люди в масках. З іншого боку, ми спокійно ставимося до розслідувань, оскільки нам нема чого приховувати. Фонди діють прозоро, відповідно до українського законодавства.
– Закон про освіту, прийнятий у 2017 році, а потім прийнятий у 2019 році Закон про мову обмежують угорців у використанні рідної мови. Наскільки застосування цього законодавства є відчутним на практиці?
– Відчутне. Оскільки ці закони створюють напругу та невизначеність. Хоча нові правила для угорських шкіл набудуть чинності в 2023 році, все ж кожен розмірковує про те, яке майбутнє чекає на його дитину на Закарпатті, якщо ця система шкільної освіти зміниться та в основному зникне. Як приклад, ми побачили як минулого року одним махом закінчилася російськомовна освіта в Україні. З іншого боку, окрім мовних питань, цей закон містить й інші абсурдні речі: наприклад, у містах із населенням менше п’ятдесяти тисяч неможливе створення середньої школи. Якщо це не змінять, доведеться закрити сорок угорських середніх шкіл ще до введення мовних санкцій. Це означає, що можливість викладати угорською в середній школі існуватиме лише в Ужгороді та Мукачеві. Також своєрідною, майже безпрецедентною у світі практикою в Україні є й визначення мови, якою повинні спілкуватися надавач та отримувач послуг у приватному бізнесі, на державній службі, у ресторанах, магазинах та перукарнях. Вони можуть перейти на іншу мову, лише домовившись про це. Ми вже бачили приклади зловживання цим, і в Україні існує навіть «мовна поліція», яка контролює дотримання цих правил.
– Закон про освіту та мову був розроблений на підставі того, що меншини, які проживають в Україні, недостатньо добре володіють українською мовою. Чи є в цьому правда?
– Я визнаю, що українську мову в угорських школах викладають не належним методом. Ми неодноразово звертали на це увагу і багато зробили для покращення цієї ситуації. Я, як учитель, який викладав у російсько-угорській двомовній школі, де угорці також навчались у російських класах, знаю, які методи не покращують рівень знань та мовних навичок дітей. Якщо їх одразу змушувати навчатися не рідною мовою, вони не тільки не зможуть розмовляти цією мовою на належному рівні, але й не зможуть оволодіти матеріалами інших предметів. З іншого боку, йдеться про права людини. Правом людини є те, щоби батьки могли вибирати, якою мовою буде навчатися їхня дитина. Парадоксально, але найкращих результатів на олімпіадах з української мови за останні роки досягли випускники російських шкіл. І хоча йдеться про далеку від угорської мову, угорські школярі не досягали гірших за середні результатів випускних іспитів з української мови.
– Погіршення українсько-угорських відносин і, паралельно, погрози з боку українських націоналістів почалися ще за часів президентства Петера Порошенка, але, видно, вони не припинилися і за Володимира Зеленського. Ви чекали від Зеленського більшого?
– Усі очікували від нього більшого. Перед виборами, щоб максимізувати голоси, він намагався уникати цієї теми, тоді як Порошенко зосередився на питанні розширення застосування української мови. Усі очікували, що ці жорсткі заходи будуть переглянуті, але цього не сталося. В результаті рейтинг Зеленського та його партії різко впав: через півтора року після виборів партія «Слуга народу» – лише четверта за популярністю в Україні.
– Незважаючи на всі труднощі, угорський уряд намагається підтримувати канали зв’язку з Києвом. Чи бачите ви шанс на те, що двосторонні відносини рано чи пізно почнуть рухатися в позитивному напрямку?
– Найближчим часом – ні. Візит Петера Сійярто також засвідчив, що ми тупцюємо на одному місці. В той час, як Угорщина робить широкі жести – днями подарувала сотню апаратів штучної вентиляції легень – і надає пропозиції, це ні до чого не призводить. Ці жести взагалі не висвітлюють цетральні українські ЗМІ, вони не оцінені українською стороною. У нинішній політичній ситуації я насправді не бачу значного прогресу в освітньому чи мовному питаннях. Перед візитом Дмитро Кулеба заявив, що змін до закону про освіту вносити не будуть, але під час обговорень вони принаймні домовились, що обговорять це питання на засіданні Спільного комітету з питань освіти. Викликає в мене занепокоєння і те, що роками та десятиліттями немає прогресу в реалізації інфраструктурних проєктів, важливих як для обох сторін, так і для Закарпаття, – таких як реконструкція мосту через річку Тиса, розбудова нових пунктів пропуску та сполучення автострад. Також був надзвичайно цікавий момент у візиті в середу: жоден з обраних закарпатських угорських депутатів не брав участі в переговорах, але був нещодавно призначений президентом голова обласної адміністрації та його заступник, це свідчить про те, що Україна під час комунікації двох країн покладатиметься на цих двох осіб. Тим не менше, краще вести переговори, ніж не вести їх зовсім. Намір Петера Сійярто та угорського уряду налагодити нормальний діалог є втішним.
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
У Закарпатській ОДА працюють над тим, щоби Берегівська лікарня, яка є спільним проєктом України та Угорщини, була відкрита у 2021 році в присутності перших осіб обох країн.
Голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков, який був присутній на зустрічі міністрів МЗС України та Угорщини 27 січня у Києві, розповів про наслідки цих перемовин для Закарпаття. З чого ж саме розпочнеться історія успіху Закарпатської області – як приклад добросусідства України та Угорщини? Чи відбудеться планована зустріч Володимира Зеленського та Віктора Орбана саме на Закарпатті й чому як плацдарм для цього готують Берегівську райлікарню, що розбудовувалася за програмою “Велике будівництво”, а також на кошти уряду Угорщини? Чи допомагатиме Угорщина регіону з вакцинами від ковіду?
– На зустрічі міністрів ішлося про те, щоб Закарпаття стало історією успіху для України та для Угорщини. Що конкретно може зараз пропонувати область і в чому саме готові Закарпаття підтримати угорці, аби ця історія успіху почалася?
– Насправді історія успіху Закарпаття в сенсі україно-угорських відносин уже почата. У нас давно є проєкти, які рухаються незалежно від погоди у відносинах між країнами. Це реконструкція Берегівської лікарні, також це активна й успішна співпраця з Угорською екуменічною службою, у межах якої днями одинадцятьом областям України передали 50 сучасних апаратів ШВЛ. А перед тим восени угорці передали 50 апаратів ШВЛ закарпатським лікарням, що борються з коронавірусом.
Найближчим часом заплановано до обговорення та затвердження інфраструктурні проєкти з транскордонного співробітництва, реконструкцію доріг, будівництво залізничної колії європейського стандарту від кордону з Угорщиною до станції Ужгород.
Угорська сторона також бере участь у проєкті «Безпечне Закарпаття» – у межах якого йдеться про розширення мережі відеонагляду в регіоні. Також це про заплановану очистку каналу Верке в місті Берегове, ще – про закінчення будівництва сміттєпереробного заводу на Берегівщині…
– Чи якось локалізуватиметься запланований онлайн-бізнесфорум між підприємцями України та Угорщини тут, на Закарпатті? Якщо так – то де саме? І що від нього очікуєте?
– Формат цього форуму, який справді планується, визначений онлайн-спілкуванням. Звісно, що ми зробимо все можливе, щоб організаційна частина, її офлайн-програма була саме на Закарпатті.
Відносно очікувань від форуму скажу так: поза сумнівом, цей форум відкриє нові можливості як для закарпатських і українських загалом, так і для угорських підприємців щодо спільних проєктів та інвестицій. Будь-яке спілкування щодо бізнесу і співпраці є само по собі позитивним і перспективним, і повністю вписується у концепт розбудови добрих стосунків між сусідніми країнами, тісно пов’язаними спільною історією.
– Про можливу зустріч В. Зеленського та В. Орбана дотично також ішлося – чи буде вона проведена на Закарпатті, можливо? Де її варто би провести в такому випадку і що показати?
– Так, сторони підтвердили, що зустріч Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана є на порядку денному. Завдання під час підготовки до зустрічі: зробити її максимально результативною, щоб вона відкрила нову сторінку відносин на основі принципу взаємної поваги.
Зі свого боку ОДА робить усе, щоб Берегівська лікарня, яка є спільним проєктом країн, була відкрита в 2021 році у присутності перших осіб України й Угорщини.
Як тільки Україна й Угорщина роблять кроки назустріч, одразу з’являються провокації
– Щодо погроз від провокаторів угорцям – як відомо, остання була вчора на електронну пошту консульства, а перед тим, схожі – у грудні. Чи стежите за тим, як розслідуються ці справи? Є якісь підозрювані особи? Була неофіційна інформація про російський слід у цих справах – чи можете таке підтвердити в цих випадках?
– Я не маю інформації про деталі цих брудних повідомлень, про замовників і виконавців. Але, як на мене, абсолютно зрозуміло, що це – провокації, які, до того ж, дуже примітивні. Знаю, що правоохоронці відповідально працюють над цими випадками.
Як тільки наші країни роблять крок назустріч одна одній, навіть тільки при натяку на такі кроки, одразу з’являються провокаційні речі, щоб зашкодити цьому логічному руху.
Важливо давати правильну оцінку провокаціям, не піддаватися на них, і чітко, швидко реагувати в правовій площині.
У співпраці влади в області з Партією угорців КМКС є конструктив
– Як зараз іде співпраця між владою та угорською громадою в області після грудневих скандалів з обшуками, виїздом лідера угорців Ласло Брензовича в Угорщину? Чи угорці в опозиції? Чи є конструктив, у чому він?
– Я інакше дивлюся на ситуацію, можливо через те, що є юристом за освітою. Відбуваються юридичні процедури, у межах кримінального провадження. Україна – правова держава, і кожен її громадянин має право на судовий захист. Більш того, в межах міжнародних процедур можна звертатися до європейських судових інстанцій. У будь-якому випадку, я не маю права коментувати кримінальне провадження, що є у стадії досудового слідства.
Щодо конструктиву від фракції КМКС в обласній раді, то всі ми знаємо, що частина рішень обласної ради приймається за одноголосної підтримки всіх фракцій, в тому числі й КМКС. Тому співпраця налагоджується, і це нормально, бо обласні депутати мають дбати і про своїх виборців, і про Закарпаття в цілому.
Офіційно про вакцину від ковіду з Угорщини поки що невідомо
– Неофіційно нещодавно йшлося про те, що угорці начебто готові будуть поставляти вакцину від ковіду для закарпатців (як свого часу поставляли вакцину від кору). Чи це правда, і чи є така ймовірність?
– Офіційно про вакцину від ковіду з Угорщини поки що невідомо. Але я упевнений, що як у минулому, так і в майбутньому Україна й Угорщина допомагатимуть одна одній. Підтвердженням цього є той факт, що сьогодні, завдяки співпраці з Урядом Угорщини та Національним центром охорони здоров’я Угорщини, Закарпаття отримало 2000 доз вакцини Verorab. Це якісна багатокомпонентна вакцина для профілактики кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту. Препарат буде розподілено між медичними закладами області. Ми вдячні угорським партнерам за підтримку, особливо у сфері охорони здоров’я.
– Ви були присутні на зустрічі міністрів разом зі своїм заступником паном Петрушкою, котрий раніше керував Берегівською РДА – чи підтвердите тези про “потепління” в українсько-угорських відносинах після цієї зустрічі?
– Це поза сумнівом так: тези про потепління у відносинах підкріплюються реальними справами. Обидві сторони мають обнадійливі очікування щодо зміцнення українсько-угорських відносин, і вчорашня зустріч міністрів, на яку пан Петер Сійярто прибув на запрошення пана Дмитра Кулеби, говорить саме про це.
Дмитро Іванович підкреслив, що попри деякі труднощі у відносинах ключові речі залишаються поза дужками. Мова про послідовну підтримку Угорщиною суверенітету та територіальної цілісності України у її протидії російській агресії, підтримку України в ЄС з боку Угорщини, спільні зусилля з подолання пандемії COVID-19 та реабілітацію в Угорщині українських дітей, які постраждали від російської агресії на Донбасі.
Це важливо: співпраця і стосунки тривають, і Україна зайвий раз наголосила на тому, що відкрита для добросусідства та поглиблення співпраці на принципах дотримання законодавства. Пан Сійярто підтримує цей підхід. Я мав змогу відчути, що між міністрами існує взаємна повага та бажання рухатися далі, як добрі сусіди. Більше того, в мене склалося стійке враження, що в багатьох питаннях спілкування міністрів нагадувало зустріч друзів.
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Rozmawiałem dzisiaj ponownie z premierem Węgier V. Orbanem. I po raz kolejny zapewnił mnie o poparciu dla daleko idących sankcji skierowanych wobec Rosji. W tym także o zablokowaniu systemu SWIFT.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
Андрея Бочкор, депутат Європейського парламенту (ЄП) закарпатського походження, розповіла про зміни в ЄП, зокрема ті, що були спричинені епідемією коронавірусу, стосунки між Україною та Європейським Союзом, нинішню ситуацію угорської меншини на Закарпатті та майбутні плани.
– Через півтора року після виборів до Європарламенту, що відбулися в травні 2019 року, які ваші оцінки порівняно з останнім п’ятирічним циклом?
– Поточний період відрізняється від попереднього в кількох аспектах. Склад Європарламенту докорінно змінився: майже 60% нових депутатів мають певний політичний досвід, посилилися ліберальні, зелені та ліві фракції. Таким чином політичні партії, які сповідують традиційні християнсько-консервативні цінності, дещо відтісняються. Дедалі більше відчувається відрив від традиційних цінностей і мислення, а основні ліберальні політичні теми набувають більшої ваги. Це ускладнило налагодження діалогу та знаходження компромісів, особливо щодо певних питань, зокрема цінності сім’ї, прав жінок, мігрантів. Тлумачення поняття меншин також провокує гострі суперечності.
У той час як порушення прав людини та меншин у далеких країнах депутати Європарламенту голосно та рішуче засуджують, наприклад, висловили солідарність із рухом Black Lives Matter («Життя чорних важливі», – ред.), такої ж солідарності немає, зокрема, щодо корінних національних меншин або навіть жертв нападів ісламістів. Я дуже часто відчуваю, що ми говоримо, але не чуємо одне одного. На мій превеликий жаль, цей зсув «уліво» розпочався і в Європейській народній партії, у представників якої виникає бажання догодити ліберальним засобам масової інформації та голосним неурядовим організаціям. Подвійні стандарти, полювання на «політичних відьом» дедалі більш помітні в поточному циклі, оскільки ті, хто відстоює власні принципи і не бажає влитися в цей основний потік pc (політ коректності, – ред.), стають зайвими елементами. У березні цього року діяльність Європарламенту була дещо порушена через швидке поширення епідемії COVID-19. Після певних вагань та прийняття спеціальних рішень ЄП не зупинив свою роботу, незважаючи на пандемію, хоча рішення відтоді приймаються із сумнівною законністю у формі онлайн-голосування. Через правила безпеки та обмеження подорожей з березня пленарні засідання проводяться в Брюсселі, а не Страсбурзі, що є незвичним в історії Європарламенту, але необхідним.
Перший період поточного циклу характеризується появою й прийняттям історично важливих тем та рішень. Маю на увазі, наприклад, переговори з Великобританією про Brexit, голосування за 7-річний бюджет ЄС та пакет відновлення економіки Next Generation, а також заходи з протидії поширенню COVID-19. Попередній цикл характеризувався передбачуваністю, натомість у теперішньому їй на зміну прийшли швидке прийняття необхідних рішень, адаптація та робота в цифровому просторі.
– Незважаючи на несподівані події 2020 року – пандемію та її наслідки, – робота не зупинилася. Чи привела до якихось змін діяльність нового керівництва Європарламенту та Європейської комісії?
– Звичайно, нові лідери привнесли нові пріоритети, нові принципи, а отже, і зміни. Це відображається в управлінні Європарламенту та Європейської комісії. Голова ЄП, соціаліст, часто приймає свавільні, спірні рішення, наприклад, власні ліві погляди в заявах представляє так, ніби це позиція всього Європарламенту, тому його часто критикують. ЄП також нерідко плутає свою роль, прагнучи збільшити владу. Єврокомісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн розпочала роботу повним ходом, але епідемія COVID-19 перевернула повсякденне життя Європейського Союзу, а заразом і будні тих, хто приймає рішення. Основна увага, хоча й дещо із запізненням, була зосереджена головним чином на протиепідемічних заходах, проблемі вакцин та відновленні економіки.
Нинішнє керівництво, незважаючи на COVID-19 та вирішення найважливіших питань, має реалізовувати й політичний план дій: запропонували нові правила надання притулку в ЄС, а з незгодними державами-членами хочуть домовитися про запровадження механізму верховенства права. Крім того, Єврокомісія та Європарламент часто втручаються в питання субсидіарності, тобто у сфери, що входять до компетенції держав-членів, тим самим постійно присоромлюючи Угорщину чи Польщу через дрібниці, тоді як у Франції, наприклад, учителя історії позбавляють життя за його принципи або на Мальті вбивають журналістів. Однак про ці випадки мовчать, про них не можна навіть згадувати. Сподіваюся, протягом наступного періоду ми станемо свідками позитивних змін, але, з точки зору реальності, вважаю, що справжні зміни можливі лише після того, як на найвищих рівнях припиниться «полювання на відьом» стосовно певних країн-членів, відбудеться повернення до основних принципів Європейського Союзу, до поваги суверенітету та субсидіарності держав-членів, розпочнеться боротьба з фейковими новинами. Без усього цього важко говорити про зміни.
– На пленарному засіданні в Брюсселі 14 грудня Європарламент обговорив програму захисту меншин, європейську громадянську ініціативу, яка закликає захищати права корінних меншин у Європейському Союзі. Здається, існує можливість прогресу в питанні правового статусу корінних меншин Європи?
– Так, на мою думку, це дуже великий крок уперед щодо прав меншин. Вважаю прогресом те, що питання про становище національних меншин у Європейському Союзі обговорили на пленарних дебатах та прийняли резолюцію, в якій Європарламент «запевняє в підтримці громадянської ініціативи, котра отримала мільйон підписів, – Minority SafePack (MSP)». Резолюція закликає Комісію розробити спільні рамки правил ЄС із захисту прав меншин, а держави-члени – вжити всіх необхідних заходів для поваги прав представників меншин та забезпечити повне дотримання цих прав. Ми – ті, хто відстоює права меншин, – дуже сподіваємося, що Європейська комісія у своїй офіційній відповіді в січні нарешті сформулює конкретні пропозиції щодо захисту меншин, адже бажання 1,2 мільйона громадян ЄС не можна просто проігнорувати. Як відомо, Європейська комісія відмовилась у 2013 році реєструвати цю ініціативу, але організатори подали апеляцію до Європейського Суду, який у 2017 році скасував рішення Комісії, що дозволило розпочати збір підписів. І через три роки після цього ми вже сподіваємося на прогрес у питанні захисту меншин. Вважаю, що це також матиме величезний вплив на партнерів та країни-кандидати, оскільки зробить ще більш важливою повагу до прав меншин у таких країнах, як, наприклад, Україна, де ці права постійно обмежуються, ледь не до примусової асиміляції, на що в більшості випадків ЄС також не звертає уваги.
– Ви вже неодноразово засвідчили, що як депутату закарпатського походження вам не байдужа доля рідного краю та закарпатських угорців. Під час роботи в Європарламенті яких результатів вдалося досягти щодо закарпатських угорців?
– Як я вже зазначала, перед нами стоїть дуже важке завдання із забезпечення та захисту прав корінних національних меншин, оскільки ЄС до цього часу постійно стверджував, що це компетенція держав-членів, і тим більше дотримувався цієї позиції, коли йшлося про національну меншину сусідньої країни чи країни-партнера. У 2014 році, розпочинаючи свою роботу як депутат, я вірила, що і Європейський Союз, і Україна, яка обрала європейський, демократичний шлях, будуть партнерами в досягненні реальних результатів у питаннях щодо основних прав людини та меншин, у спільній роботі, спільних цілях і розробці спільного напряму на основі принципів рівності та різноманітності. На жаль, я зіткнулася з протилежним. Здається, геополітичні, економічні та інші аспекти перевершують європейські цінності. У багатьох випадках, коли я повідомляла своїм колегам-депутатам про катастрофічну ситуацію меншин в Україні та про постійні обмеження прав, отримувала відповідь, що я перебільшую проблему й питання становища угорської громади на Закарпатті не є настільки важливим, як безумовна підтримка України. Чим більше Україна наближається до ЄС, тим більше ЄС пробачає їй, особливо стосовно обмеження прав меншин. Однак позитивом вважаю те, що серед чиновників Євросоюзу, які мають стосунок до справ з Україною, немає жодного, котрий би не знав і не чув про ТУКЗ-КМКС та прагнення відстоювати інтереси закарпатської угорської громади. За роки роботи я організувала кілька конференцій на цю тему із залученням представників угорців Закарпаття та інших національних меншин України. У своїх виступах, поправках до звітів, у питаннях комітету я звертала увагу на порушення прав закарпатських угорців, напади, неприйнятні й дискримінаційні закони про освіту та мову, вияви ненависті та ворожнечі, кампанії, спрямовані проти закарпатських угорців, які все ще тривають. Лише останні події: обшуки СБУ в будинку голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича, в офісі організації та її благодійних фондів, політичний тиск і той факт, що через мою діяльність мене внесли до так званого «списку смерті» сайту «Миротворець», – вплинули на європейських політиків. Здається, що ЄС пробуджується тільки через жорсткі події. Досі лише Угорщина та її уряд виступали проти конфронтації, яка спіткала закарпатських угорців, але тепер, окрім делегації «Фідес-КДМП», свою солідарність у зв’язку зі згаданими подіями висловили також фракція Європейської народної партії та ряд депутатів Європарламенту. Крім того, Єврокомісар Олівер Варгеї та Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і питань безпеки Жозеп Борель теж публічно виступили, визнавши контент сайту «Миротворець» неприйнятним, та закликали його закрити. Запевнили, що зроблять усе від них залежне в межах компетенції задля захисту прав меншин, особливо щодо ситуації угорської меншини. На жаль, мають статися такі радикальні події, аби ЄС звернув увагу на проблему. Сподіваюся, що 2021 рік нарешті принесе позитивні зміни в життя закарпатських угорців і Україна виконає свої міжнародні зобов’язання, зокрема пов’язані з підписанням Рамкової конвенції про захист національних меншин та ратифікацією Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також рекомендації Венеціанської комісії в галузі освіти та мови.
Водночас хочу згадати і про кілька позитивних моментів. Я дуже рада, що за час своєї депутатської роботи мала можливість представити історичне, культурне й гастрономічне різноманіття та традиції нашого краю на міжнародній арені, у центрі Європейського Союзу. Спершу на виставці в будівлі Європейського парламенту в Брюсселі в рамках експозиції була висвітлена тема так званих «маленьких робіт», голокосту закарпатських угорців. Після цього в Європарламенті, Інституті Балашші та Посольстві Угорщини в Брюсселі відбувся ряд інших заходів. Зокрема День Закарпаття в Брюсселі проводився вже п’ять разів. Під час цього заходу в рамках театральних вистав, народних музичних постановок, презентації фільмів, а також конференцій та виступів ми показали долю угорців Закарпаття, їхню наполегливу силу, об’єднаність, унікальність, а завдяки фотовиставці представили нашу архітектурну, культурну, сакральну та історичну спадщину, чудові краєвиди Закарпаття.
– Які плани на 2021 рік?
– Мої плани значною мірою залежать від ситуації з епідемією, яка, сподіваємося, невдовзі буде вирішена завдяки вакцинації. У 2020 році дуже не вистачало контактів з електоратом, оскільки ми не могли приймати відвідувачів, організовувати культурні заходи. Довелося перенести, наприклад, День Закарпаття в Брюсселі, конференції проводити лише в онлайн-форматі. У зв’язку з тим, що вести переговори очно або приходити в офіси могли тільки зрідка, робота стала дуже знеособленою. Тому сподіваюся, що у 2021 році життя повернеться у звичне русло і в цьому плані. Ми знову зможемо організовувати конференції, слухання в Брюсселі та Страсбурзі, які набагато ефективніші й достовірніші, коли проводяться за особистої присутності експертів. Сподіваюся, що в нас, як і раніше, буде змога приймати групи відвідувачів і наші гості матимуть можливість побувати в прекрасних містах Брюсселі та Страсбурзі, у будівлі Європейського парламенту, дізнатися про його роботу, а отже, мою діяльність. Ми хотіли б організувати перенесені виставки та заходи, під час яких зможемо вчергове познайомити громадян Європи з нашим краєм, представити його унікальні, чудові цінності.
Безперечно, незважаючи на всі труднощі, я продовжуватиму боротися за права закарпатських угорців, за їхнє краще, безпечніше майбутнє, оскільки вважаю, що Україна може стати рівноправним членом Європейського Союзу, лише якщо прийме європейські правила гри, не вдаватиметься до залякування та тиску, створить правову визначеність і рівність, гарантує мирне життя, а також вирішить проблеми країни, а не маскуватиме їх, створюючи штучну напругу й негативний настрій, малюючи ворожі образи.
Сподіваюся, що колись ми зможемо повернутися до раціонального та перспективного українсько-угорського діалогу, заснованого на взаємній повазі, партнерстві та пошуку рішення, яке забезпечить стійкий і дієвий консенсус. Сподіваюся, що багаторічне мирне співіснування на Закарпатті триватиме й угорська громада і надалі почуватиметься вдома на своїй батьківщині.
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
Před zítřejším summitem Evropského politického společenství jsem se dnes v Jerevanu ještě stihl poprvé od voleb setkat s ukrajinským prezidentem @ZelenskyyUa. S panem prezidentem jsme jednali na čtyři oči, známe se dlouho, poprvé jsme se viděli v roce 2019, celkem už čtyřikrát.… pic.twitter.com/13vVKH5MAy
Щодо закарпатських угорців, 2020-й рік перевершив події 2019-го. Ми поспілкувалися з головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем про те, що сталося минулого року, і попросили його окреслити, який рік чекає на закарпатських угорців та Товариство у 2021-му, з огляду на торішні події.
– Новорічне привітання Президента України Володимира Зеленського минулого року, в якому Глава держави говорив також угорською, у багатьох викликало сподівання на розвиток українсько-угорських відносин. Але надії розвіялися дуже швидко, і виступи проти представників угорської меншини продовжилися.
– Минулий рік справді розпочався з цього привітання, але згодом виявилося, що в політиці щодо меншин не відбулося змін. Адже після цього були вжиті заходи, які негативно вплинули на ситуацію закарпатських угорців. На жаль, сподівання переважної більшості населення країни на обрання президентом Володимира Зеленського та парламентські вибори не виправдалися, оскільки більша частина попередньої політики продовжується, про що свідчить відсутність змін до законів про освіту та мову. Зараз, із ухваленням та підписанням закону про середню освіту та відновленням антиугорської кампанії в ЗМІ, зміни, на які ми сподівались на виборах нового глави держави, не відбулись. Розпочалось впровадження законів проти меншин, які обмежують використання рідної мови в публічній сфері. Зараз, у січні, це пошириться на сферу обслуговування, що є серйозним кроком назад порівняно з попередніми роками.
– Минулий рік поставив перед усім світом безпрецедентні виклики. Епідемія коронавірусу стала несподіваною та застала непідготовленими заклади охорони здоров’я, в тому числі на Закарпатті. Товариство угорської культури Закарпаття та благодійний фонд КМКС негайно розпочали збір коштів для забезпечення засобами захисту та іншим необхідним обладнанням медичних працівників.
– Оскільки ми розуміли, що нам усім загрожує пандемія, вирішили спільно спробувати запобігти проблемам. У наявному стані системи охорони здоров’я на Закарпатті, поширення коронавірусу було серйозною загрозою для нашого суспільства. Ми знали, що не забезпечені основні умови для захисту здоров’я: не вистачало дезінфікуючих засобів, захисного одягу, масок і, звичайно, апаратів ШВЛ. Тож вирішили зробити все можливе, щоб допомогти із забезпеченням необхідного медичного обладнання в нашому краї. У березні ми ініціювали збір коштів для придбання необхідного медичного обладнання медичним працівникам та мешканцям області. В рамках благодійної акції вдалося зібрати понад 3 мільйони гривень. Завдяки цим коштам ми закупили необхідні засоби для обласних, районних та міських лікарень, а також амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Ми надали допомогу цими засобами всім закарпатським населеним пунктам, де проживають угорці. Долучилися до акції, перерахувавши кошти благодійному фонду, окрім наших співробітників, працівників газет, телеканалу, інституту, також кількасот організацій, приватних осіб, підприємців, як вітчизняних, так і з-за кордону. Окрім Закарпаття, пожертви також надходили з Угорщини, Іспанії, Польщі та Канади. Все це свідчить про силу угорської співпраці. Завдяки благодійній акції ТУКЗ-КМКС, ми також передали апарат ШВЛ вартістю 583 тисячі гривень Берегівській районній лікарні. Благодійний збір – це історія успіху, оскільки Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) під час епідемії було тією організацією, яка надала найбільшу допомогу під час епідемії коронавірусу, тому що надавали її на самому початку, коли всього бракувало.
Звичайно, ми відчували солідарність угорської держави, угорської нації протягом усього року. Уряд Угорщини, зокрема, надав області 50 апаратів ШВЛ для захисту від коронавірусу. Частину вантажу 23 вересня в Ужгороді особисто передав міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Другу частину допомоги – 32 апарати – 5 жовтня у Берегові вручив очільник Угорської Екуменічної служби допомоги Ласло Легел.
– Незважаючи на економічні труднощі, спричинені пандемією, багато установ в області були оновлені завдяки підтримці угорського уряду.
– За останній період угорська інфраструктура на Закарпатті розвинулась до безпрецедентного рівня завдяки допомозі, що надходила з різних джерел з Угорщини. Оновилися майже всі дитячі садочки та амбулаторії, вдалося відремонтувати багато шкіл. За підтримки міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини в рамках програми «Східне партнерство» ми модернізували понад сотню об’єктів в області. Ми вдячні за підтримку, і, на жаль, ми вкрай її потребуємо, адже з власних джерел такі покращення ми б не змогли реалізувати. До цього вихователі дитячих садків, вчителі та лікарі працювали в цих закладах у негідних умовах. На Закарпатті не залишилося населеного пункту, де не проведено ремонту мережі закладів.
– Ці події майже зовсім не висвітлюються в українській пресі.
– В Україні за останній час антиугорська політика не змінилася. Центральні українські ЗМІ досі публікують матеріали, котрі як угорців Закарпаття, так і політику Угорщини висвітлюють у негативному контексті, і просто ігнорують надзвичайно важливі жести, які Угорщина робить для України. Підтримка угорських установ на Закарпатті також суттєво покращить ситуацію з українським бюджетом, адже це мало би фінансуватися з українського бюджету.
– Із утворенням об’єднаних територіальних громад та нових районів практично завершилася адміністративна реформа. Як це впливає на самоврядування угорців на Закарпатті?
– Фактично вся українська адміністративна система знаходиться у перехідному періоді і ми не знаємо, що буде з новою адміністрацією. Ми також не знаємо, наприклад, якою буде функція збільшених районів. Децентралізація розпочалася з великим запалом. План полягає в тому, що проблеми доведеться вирішувати на місцях, там, де вони виникають, таким чином ОТГ отримують ширші права, водночас повноваження районів не визначені. Тепер це буде щось нове, ніхто не знає, як це буде працювати, побачимо. Відбулися вибори, створено район із центром у м. Берегово, в якому угорське населення – не більшість, але, знову ж таки, за цим послідувала істерія в українських ЗМІ. Ми знаємо, що, врешті-решт, переважна більшість ОТГ, за винятком кількох, була створена відповідно до волі та бачення угорців Закарпаття. Створені ОТГ та райони і розпочалася відповідна робота, пов’язана з цим.
– ТУКЗ-КМКС мало історичний успіх на осінніх місцевих виборах, які відбулися згідно з новим законом про вибори, але створення місцевих рад було нелегким. Як можна забезпечити права та інтереси виборців «КМКС» Партії угорців України в органах місцевого самоврядування?
– Попри всі труднощі, угорці Закарпаття змогли вистояти; вони підтвердили своє прагнення до збереження і під час виборів, оскільки ми досягли надзвичайно хороших результатів на місцевих виборах: у нас 8 представників в обласній раді, маємо депутатів у всіх місцевих радах, де проживає значна кількість угорців. Все це також дає надію на те, що ми матимемо позитивний вплив на майбутнє закарпатських угорців на місцях. Це надзвичайно серйозне досягнення, і тому я хотів би подякувати виборцям. Створення коаліцій можна вважати успішним. У найважливішому для нас Берегівському районі головою райради став кандидат від «КМКС» Карло Резеш. У важливому для нас місті Берегово головою став Золтан Бабяк, якого ми підтримуємо, і маємо значну кількість представників у ряді інших місцевих рад.
– З якими почуттями ви особисто пережили виступ СБУ проти угорських організацій?
– Цього можна було очікувати, оскільки розслідування проти нас, засноване на абсолютно безпідставних звинуваченнях, триває вже 2 роки. Цілком очевидно, що це мало закінчитися у певній формі. І це виразилось у такій грубій, жорсткій, антиугорській атаці на всі наші офіси. Дуже дивним є те, що, незважаючи на такі серйозні звинувачення, які отримали Фонд ім. Егана Еде чи Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут», ці установи продовжують функціонувати та виконують свою роботу. Очевидно, що акція мала на меті залякування.
Дуже добре було б знати, коли це божевілля нарешті закінчиться, оскільки воно не має абсолютно ніякого підґрунтя. На жаль, останніми тижнями та місяцями антиугорська істерія знову досягла піку в Україні. Безпідставні справи створюють напруженість як в угорській громаді Закарпаття, так і в українсько-угорських відносинах. Вже в серпні з’явилися повідомлення про мінування, майже всі угорські організації отримали листи із погрозами, а після виборів відбулася вже згадана операція спецслужб, в якій взяли участь понад 100 осіб, у тому числі повністю озброєні спецпризначенці.
Істерія продовжилася так званою історією «гімну у с. Сюрте». Центральна преса днями мусолила цю тему, крім того, заборонили в’їзд у країну особам, діяльність яких позитивно впливала як на українсько-угорські відносини, так і на розвиток Закарпаття.
Вершками на торті вкотре став екстремістський сайт «Миротворець». Раніше на ньому вже були розміщені прізвища угорців, а тепер до списку внесли депутатку Європарламенту Андрею Бочкор, і мене. Думаю, я встановив певний рекорд, оскільки я внесений не лише у цей список, але є й у російському списку санкцій. Закарпатських угорців знову намагаються залякати та знову викликати проти нас істерію, що дуже небезпечно як з огляду на громаду, так і на суспільний мир в Україні, а також негативно впливає на українсько-угорські відносини. Більше того, тепер, коли це вже поширилося і на члена Європарламенту, напруга виникла між Україною та всім Європейським Союзом.
– За таких умов програми підтримки угорського уряду продовжуватимуться?
– Незважаючи на складні обставини, ми реалізуємо ті надзвичайно важливі речі, які життєво важливі для угорців Закарпаття. Програми підтримки економічного розвитку, мережі опорних шкіл, Програма «Східне партнерство» продовжуватимуться, незважаючи на тиск, який чиниться на нас.
– На вашу думку, що в Україні могло б позитивно вплинути на життя угорців на Закарпатті?
– На сьогодні немає перспектив змін, які могли б покращити можливості угорців на Закарпатті. Але будемо сподіватися!
– Життя угорців на Закарпатті значною мірою пов’язане з розвитком українсько-угорських відносин. Що може вплинути на їх покращення, в чому ви бачите можливість цього?
– Очевидно, що ці питання слід обговорювати, сподіваємось, що ці переговори відновляться або продовжуватимуться. Зараз позиції знаходяться дуже далеко одна від одної.
– На завершення, що б ви хотіли передати закарпатським угорцям, а також представникам інших національностей Закарпаття?
– Сподіваємось, що наступний рік буде кращим, ніж минулий. Оскільки число 21 виграшне і у грі в карти, будемо сподіватися, що новий рік принесе більше позитивних зрушень. Сподіваюся, що переможе здоровий глузд: припиняться безпідставні атаки, а відносини між двома країнами та ситуація угорської громади на Закарпатті покращаться в майбутньому. Ми робитимемо все для цього, як це робили і досі.
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
«Я маю достатню кількість різнокаліберної зброї, я б стріляв у кожного ворога, хто став на мою землю, поки зброю тримають руки і поки дивляться очі», – заявив Леонід Кравчук, перший Президент України в телеефірі, повідомляє видання korrespondent.net.
В інтерв’ю телеканалу Україна 24 політик повідомив, що погоджується із заявою президента Володимира Зеленського про масову мобілізацію жінок і чоловіків у разі нового нападу Росії. За словами Кравчука, це нормальна реакція патріота, який любить свою землю.
Кравчук нагадав, коли він був уже не президентом, йому також поставили подібне запитання і він відповів подібно до Зеленського: «Я сказав, що маю достатню кількість різнокаліберної зброї, я б стріляв у кожного ворога, хто став на мою землю, поки зброю тримають руки і поки дивляться очі». «Я буду бити ворога, а не жити за принципом «підставляти другу щоку», – зазначив Л. Кравчук.
[type] => post
[excerpt] => «Я маю достатню кількість різнокаліберної зброї, я б стріляв у кожного ворога, хто став на мою землю, поки зброю тримають руки і поки дивляться очі», – заявив Леонід Кравчук, перший Президент України в телеефірі, повідомляє видання korrespondent.net.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1609156620
[modified] => 1609155263
)
[title] => Кравчук: Я б стріляв у кожного ворога, поки зброю тримають руки
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=16303&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 16294
[uk] => 16303
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 16295
[image] => Array
(
[id] => 16295
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[original_lng] => 54213
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/kravcsuk.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 5215
[_thumbnail_id] => 16295
[_edit_lock] => 1609148064:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_8ac67295040e0874c8b199c00b6e5de3] =>
[_oembed_time_8ac67295040e0874c8b199c00b6e5de3] => 1609149423
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
У Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ на один рік акредитували спеціальність «Початкова освіта». Процес пройшов не зовсім гладко, оскільки Служба безпеки України (СБУ) вийшла за межі своєї компетенції. Секретна служба стверджувала, що особа ректора інституту не відповідає вимогам, викладеним у чинних законах. На прохання Kárpátlaja.ma Ільдіко Орос заявила, що належними документами підтвердила свою невинність та подала скаргу до СБУ як приватна особа.
Ільдіко Орос, президент ЗУІ
– Відповідно інформацій поданих на веб-сайті інституту, нещодавно була акредитована спеціальність «Початкова освіта». Як відбувається цей процес?
– Відповідно до українського регламенту, спочатку потрібно отримати діючу ліцензію від міністерства, а потім перед присудженням диплома ми подаємо запит на акредитацію, яку надає Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
Для цього існує певна процедура: необхідно подати відповідні досьє, а потім до нас направляють виїзний комітет, який складається з трьох осіб, задля оцінки реального стану закладу. Потім група експертів вирішує, беручи до уваги думку комітету, чи надати акредитацію спеціальності, якщо так, то на один або на п’ять років. Після цього НАЗЯВО ухвалює заключне рішення.
Щодо акредитації спеціальності «Початкова освіта», яка відбулася в січні 2019 року, рішення експертної комісії було позитивним, цього року залишилася лише одна формальність: заключна постанова ради комітету з контролю якості освіти.
– Рішення було непростим …
– На наше здивування, голова комісії не виніс цю пропозицію на голосування, сказавши, що вони отримали листа від СБУ, в якому висловлювали сумніви щодо дипломів ректора інституту. Крім того, були підняті інші сумнівні питання, тому було запропоновано переглянути дану справу і направити до нас повторну комісію.
– Коли вам стало відомо про відкладення голосування?
– Ця зустріч транслювалася у прямому ефірі, тому кожен, хто має відношення до вищої освіти, міг ознайомитися з цим відеоматеріалом. За даними сайту 4,5 тисяч глядачів спостерігали за цим процесом. Таким чином ми дізналися та були шоковані, оскільки даним листом СБУ втрутилася безпосередньо у професійний процес, зробивши це в кінці процедури, на яку вона не має юридичного права. Надавати думку з професійних питань не є завданням секретної служби. До речі, це відзначили і члени комітету. Тим не менше, тоді голосування не відбулося, пізніше справа була відкладена через введення карантину.
– Що сталося далі?
– В інтересах інституту Центр забезпечення якості надіслав нам листа від СБУ з проханням відповісти на нього, підтверджуючи документами питання. Ми це виконали. На своєму наступному засіданні комітет прийняв позитивне рішення щодо акредитації.
Це означає, що перешкода для видачі дипломів магістра була видалена у 2020 році, і розпочалася вступна кампанія. Це великий крок у житті інституту, оскільки всі наші курси рівня «магістр» акредитовані, за винятком спеціальності «англійської мови та літератури».
– На чому СБУ ґрунтувала свої звинувачення?
– На жаль, вони посилалися на веб-сайти, включаючи сторінки, які з’являться і зникають протягом ночі, та статті, у яких згадують інститут та мою особу. Ці матеріали зазвичай були опубліковані анонімно, а звинувачення не підтверджувались реальними доказами.
Як правило, ми не реагуємо на подібні статті, тому що вважаємо недоцільним сперечатися з тим, хто не осмілюється надіслати нам будь-які звинувачення відкрито.
Однак за ними стояло ім’я – СБУ. Справа також мала деморалізуючий вплив на інститут і особисто на мене, оскільки, відкрито було заявлено, що я не здобула ступінь доктора наук в Угорщині. Все це, посилаючись на газетну статтю. Це сильно шкодить моїй честі, моїй репутації перед працівниками університетів, академіками, науковцями, які можуть сумніватися у моїй академічній доброчесності.
– Крім того, звинувачують тих людей, які видали диплом …
– Саме так. Йдеться не лише про мою особу, а й про тих, хто навчав мене тоді чи брав участь у докторському процесі, тому я вирішила, як фізична сторона, подати скаргу на СБУ, щоб зберегти свою моральну чистоту та авторитет. Я не просила фінансової компенсації, лише символічно одну гривню, бо йдеться не про суму грошей, а про порушення прав багатьох важливих установ та осіб, які залучені до наукового життя.
Вони заплямували честь мого наукового керівника, оскільки поставили під сумнів існування мого вченого ступеня, не знайшовши моєї роботи. Вони навіть не змогли б її знайти, бо у 2001 році в той час документи мали подавати лише у паперовому вигляді. Роботи зберігалися в університетській бібліотеці. Кожен, хто бажає ознайомитися з дисертацією, може подати запит і оглянути роботу. Це зробила і я, щоб довести те, що ця наукова праця існує. Також робота є у вільному доступі на edu.com (веб-сайті, що публікує наукові праці – ред.).
Таким чином, як професору, так і науковій раді Дебрецена є образливим вважати, що хтось, можливо, отримав докторський ступінь, не беручи участі в процедурі або без дисертації.
– Вам довелося визнати ступінь еквівалентним в Україні?
– Так. Відповідно до українсько-угорської угоди про еквівалентність, обидві країни підтверджують ступінь, відповідно до власних норм. Для цього я повинна була подати заявку на сертифікацію до Міністерства закордонних справ Угорщини, після того як в Міністерстві освіти було підтверджено, що я фактично брала участь у цій процедурі.
Пізніше мені також довелося попросити посольство України в Будапешті довести, що: Ildiko Orosz – це та сама особа, яка фігурує в моєму українському паспорті як Ільдіко Орош (Ildiko Oros), оскільки наші імена були переписані кирилицею, потім транслітеровані на латиницю, таким чином вони трохи змінювалися. Тож, коли вони відкрито говорили мені, що у них є сумніви щодо мого докторського ступеня, вони також порушили права Міністерства освіти та Міністерства закордонних справ Угорщини або, принаймні, припустили, що вони не діяли справедливо. Вони також образили посольство України, яке видало довідку про те, що я – та сама людина, яка отримала ступінь в Дебреценському університеті після трьох років денної форми навчання.
– Як проходило провадження в Україні?
– В Україні, відповідно до загальноприйнятих норм, я зробила переклад залікової книжки, диплома з апостилем, своїх дисертаційних буклетів та завірила це нотаріально, а потім мені довелося підготувати поширений буклет, в якому я описала зміст своєї роботи українською мовою. Потім я все це, разом із публікаціями, подала до Міністерства освіти. Надалі вони передали цей буклет двом незалежним професорам, які були моїми опонентами. Я захистила свою дисертицію двічі: вперше в Дебреценському університеті, а вдруге в Тернопільскому національному університеті. Вдруге я захистила наукову роботу українською мовою перед Педагогічною науковою радою Тернопільського університету. Рішення було прийняте одноголосно, таким чином я отримала ступінь кандидата наук.
Тобто той, хто припускав, що я не захищала дисертацію, ставив під сумнів чесність та працю українських нотаріальних контор, роботу Міністерства освіти України, роботу та доброчесність докторської ради Тернопільського університету та всіх 20 відомих професорів, які брали участь у таємному голосуванні. Мова йде не лише про мою особу, а й про те, що поставлена під сумнів робота багатьох чесних людей, які працюють в науці. Ось чому я вважала за необхідне подати скаргу.
– Як ви думаєте, якою була мета звинувачення?
– Це не перший раз, коли я або інститут зустрілися з перехресним вогнем ЗМІ з необґрунтованими звинуваченнями, а також з невідомими, неназваними організаціями та журналістами, інформації яких СБУ використовувала для обґрунтовування своїх підозр.
Завжди були подібні випадки. Зараз, як і раніше вони хотіли зіпсувати престиж інституту, заплямувавши моє ім’я. Це з нами трапляється вже не вперше. Те саме відбулося в середині 2000-х, коли подібні наклепи були конкретно на мою особу. Тоді ці звинувачення опублікувала газета Kárpáti Igaz Szó. Після того як з’явилося ім’я того, хто написав статтю, можна було подати позов. Тоді я виграла цю справу. Це не єдиний випадок їхніх спроб заплямувати моє ім’я. Минулого року був позов про білборди, коли мене, як представника обласної ради, через те, що я відстоювала права своєї громади, показали у ролі сепаратиста.
Я подала на них в суд, де задовольнили мою вимогу, але, на жаль, провадження протягом двох років постійно припинялося, незважаючи на те, що докази явно на моєму боці.
Найдивніше для мене те, що позивачем була організація – СБУ, якій доручено розкривати етнічний конфлікт. Вона повинна стояти на боці громадян України та займатися подібними справами. Ось чому я вирішила спробувати забезпечити свою праведність в суді.
– Що ви очікуєте від позову?
– Я хочу жити в демократичній країні, де, як писав Петефі: «За столом правосуддя всі мають право на місце». Для цього нам потрібно надати можливість забезпечити собі справедливість.
За моїм досвідом скарги угорців Закарпаття залишаються без розгляду, нікого не притягнено до відповідальності за скоєні погрози. На сьогоднішній день ми не знаємо, хто пошкодив статую Діви Марії в римо-католицькій церкві в м. Берегово у липні 2008 року, хто зламав меч статуї Петефі в м. Ужгород та руку його меморіалу в м. Берегово. Хто намагався порушити мир між національностями Закарпаття оманливими, граматично неправильними угорськомовними плакатами. Ніхто не був покараний за пошкодження меморіалу на Верецькому перевалі. Ми не знаємо, хто зірвав кокарду і залякав угорську молодь перед 15 березня. На сьогодні не було винесено жодного вироку щодо політичних битв за білборди 2018 року, коли нас зробили ворогами країни.
Я вважаю, що ми повинні боротися за свою справедливість засобами права та законів. Я зробила позов, щоб нарешті зрозуміти: цей закон і право в інтересах людей, чи це просто інструмент, який потрібно використовувати проти нас. На жаль, в цьому плані нічого не змінилося, а демокрації ніби і не існувало. Позов довго не хотіли реєструвати, а потім відмовили у розгляді через начебто відсутність доказів щодо порушення особистих прав людини.
– У цьому випадку, що можна зробити, як Ви хочете діяти?
Звичайно, я попросила свого адвоката подати позов ще раз. Це також пов’язано з тим, що зараз триває акредитація спеціальності «Англійська мова та література», яка проводилася онлайн, тож це було складно, проте комісія висловила своє задоволення на заключному засіданні та пообіцяла опублікувати їх звіт у письмовому вигляді на онлайн платформі в зазначений термін. Хоча встановлений законодавством термін минув, звіт ще все не опублікований. 2 грудня нам довелося завантажити документи щодо переакредитації навчальної програми на веб-сайт агентства із забезпечення якості спеціальності «Початкова освіта», яку ми вчасно завантажили, але отримали відгук про те, що вона буде прийнята лише після 12 січня. Тим часом запланований обшук СБУ відбувся в офісах кількох закарпатських громадських організацій, включаючи Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут» та обшук будинку голови фонду Василя Брензовича. Таким чином, виникає відчуття дежавю, ніби повторилася процедура минулого року, і ніби професійний орган чекає думки з даних питань від СБУ, організації, що не має на це права. З моменту весняної перевірки я здала мандат ректора, і в установі на цю посаду обрали іншого, тобто, хоча я довела достовірність вимог СБУ, оскільки нарешті спеціальність «Початкова освіта» отримала акредитацію на один рік, покликатися на підозру щодо моєї особи було безпідставно. У правовій державі спецслужба не повинна втручатися у дані питання, оскільки це не їхня робота. Це закріплено у низці міжнародних договорів та рекомендацій, таких як посібник ОБСЄ «Люблянські рекомендації щодо інтеграції різноманітних суспільств», Рекомендація №46 якого говорить: «Органи безпеки та охорони правопорядку повинні бути професійними, підзвітними та мають у повній мірі дотримуватися прав людини». Я думаю, що важливо звернути на це увагу вітчизняної та міжнародної спільноти, оскільки в нашій країні ситуація не є демократичною. Я хочу повідомити про справу представників країн ЄС та НАТО, акредитованих в Україні.
– На який результат Ви очікуєте?
Я не маю ілюзій, оскільки, згідно з моїм досвідом на сьогоднішній день, питання угорської меншини не цікавить європейську та світову громадськість. Що б з нами не відбувалося, як би нас не позбавляли прав меншин, як би не погрожували, вони не реагують, ніби життя угорців не має значення. Однак моє сумління не дозволяє мені мовчати, бо, як ми знаємо з творів Міхая Бабича, «співучасник серед грішників, той який мовчить». Якщо ми не звалимо бар’єри для демократії та верховенства права, вони ніколи не зруйнуються. За моїм досвідом, якщо всі згуртуються, то рано чи пізно ми зможемо зруйнувати ці стіни. Я звертаю увагу всіх, щоб ви не замовчували правопорушення: пишіть заяви, не для того щоб добитися правди, а для того, щоб задокументувати погрози, щоб пізніше на міжнародних форумах не могли заперечувати скільки разів і скільком погрозам ми піддаємося. На що я б також звернула увагу всіх громадян, це дотримуватися віри як християни і, як ми читаємо в Біблії, той, хто вірить у Бога, не боїться. Сьогодні кожному угорцеві, хто живе на Закарпатті, потрібна ця міцна віра в Бога, бо вони хочуть досягти того, що, за висловом Аттіли Йожефа, «Бадьорі ми, як те й годиться, від страху, а не від надій».
[type] => post
[excerpt] => У Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ на один рік акредитували спеціальність «Початкова освіта». Процес пройшов не зовсім гладко, оскільки Служба безпеки України (СБУ) вийшла за межі своєї компетенції. Секретна служба ствердж...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1607445462
[modified] => 1607445212
)
[title] => «Ми хочемо жити у правовій державі» – Ільдіко Ороc подала позов проти Служби безпеки України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=15263&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 15257
[uk] => 15263
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 15258
[image] => Array
(
[id] => 15258
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[original_lng] => 696195
[original_w] => 700
[original_h] => 433
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko-300x186.png
[width] => 300
[height] => 186
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/orosz-ildiko.png
[width] => 700
[height] => 433
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 5590
[_thumbnail_id] => 15258
[_edit_lock] => 1607437905:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_78d0ee6e69781c344f84c5bd2e7dd4d9] =>
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
Єлизавета Корольова десятки років наполегливо працює в мукачівському осередку ТУКЗ-КМКС, і мукачівці можуть сміливо звертатися до неї, незалежно від національності. Цього разу ми вирішили поспілкуватись із нею про її роботу та майбутні вибори.
– Ви очолюєте Мукачівський осередок ТУКЗ-КМКС уже четвертий рік поспіль, однак брали участь у роботі організації ще задовго до того, як очолили її. Де люди можуть зустрітися з вами, чим ви займаєтесь день у день?
– Я навчалася в Санкт-Петербурзі, там і створила сім’ю, після чого в 1991 році ми повернулися до Мукачева. Мукачівський підрозділ Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС був заснований у 1989 році, коли нам вдалося придбати нашу будівлю на вулиці Ілони Зріні. Єва Гулачі хотіла створити там бібліотеку, я перейняла естафету від неї, і мені вдалося її створити. Спочатку я працювала бібліотекарем, а з 1993 року – і секретарем мукачівського осередку КМКС. Для нас це чудова річ, оскільки це єдина бібліотека, що утримується осередком. Я перебуваю на посаді голови осередку чотири роки, але протягом останніх 29 років я залишалася невід’ємною частиною його роботи. З 2001 року я є головним референтом Мукачівського офісу Благодійного фонду «КМКС». Щосереди люди можуть зустрітися зі мною у будівлі нашої організації на вулиці Зріні, я приймаю з 9 години ранку.
– Що характеризувало останні п’ять років, яких успіхів досягло ТУКЗ-КМКС у міській та районній радах Мукачева?
– На виборах 2015 року троє наших кандидатів увійшли до Мукачівської міської ради. Головою цієї невеликої фракції був Іштван Шінк. Власне, я була членом виконавчого комітету протягом останніх п’яти років, тому добре знаю, як працює рада. Багато разів я підвищувала свій голос, коли бачила, що хтось намагається ущемляти угорські інтереси. Наприклад, на початку цього року з меморіалу Першої світової війни «Pro Patria» на кладовищі зникли іменні таблички. Нам удалося вчасно втрутитися, і об’єкт було відремонтовано таким чином, що старі меморіальні дошки були повернуті на свої місця. Чи візьмімо, наприклад, клуб пенсіонерів, який є ровесником Мукачівського осередку нашої організації. Їх виставили на вулицю за одну ніч. Довгий час вони збирались в бібліотеці, поки після довгих пошуків мені не вдалося пролобіювати для них одне з приміщень замку Ракоці.
– Чому представництво угорської нацменшини в раді ОТГ є важливим у цій новій ситуації?
– Як жінка, як мати, скажу: представництво інтересів – не одне з найзаповітніших моїх бажань. Я все розглядаю як роботу. Вже давно живу своє життя так, що вранці, встаючи з ліжка, роблю не те, що хочу, а те, що потрібно. Щоразу, коли Господь Бог ставить переді мною завдання, спочатку я часто буваю не впевнена, що впораюсь із ним. Але потім я усвідомлюю, що Він знає краще, і також дає мені сили та наполегливості для виконання цих завдань. Наприклад, у 2019 році у нас було 29 заходів, досить було відзвітуватись про все це, не говорячи вже про організацію та їх проведення.
Ми бажаємо Єлизаветі багато сил і наполегливості у її роботі, сподіваємось, що вона зможе завоювати довіру людей на виборах і гідно представлятиме їхні інтереси!
Looks like we’ve got the Zelenskyy interview. We’ve been trying for two years, and with particular intensity after interviewing Putin in February. The point is to bring Americans much-needed information about the conflict that’s completely reshaping their country’s position in…
