Андрея Бочкор, депутат Європейського парламенту (ЄП) закарпатського походження, розповіла про зміни в ЄП, зокрема ті, що були спричинені епідемією коронавірусу, стосунки між Україною та Європейським Союзом, нинішню ситуацію угорської меншини на Закарпатті та майбутні плани.
– Через півтора року після виборів до Європарламенту, що відбулися в травні 2019 року, які ваші оцінки порівняно з останнім п’ятирічним циклом?
– Поточний період відрізняється від попереднього в кількох аспектах. Склад Європарламенту докорінно змінився: майже 60% нових депутатів мають певний політичний досвід, посилилися ліберальні, зелені та ліві фракції. Таким чином політичні партії, які сповідують традиційні християнсько-консервативні цінності, дещо відтісняються. Дедалі більше відчувається відрив від традиційних цінностей і мислення, а основні ліберальні політичні теми набувають більшої ваги. Це ускладнило налагодження діалогу та знаходження компромісів, особливо щодо певних питань, зокрема цінності сім’ї, прав жінок, мігрантів. Тлумачення поняття меншин також провокує гострі суперечності.
У той час як порушення прав людини та меншин у далеких країнах депутати Європарламенту голосно та рішуче засуджують, наприклад, висловили солідарність із рухом Black Lives Matter («Життя чорних важливі», – ред.), такої ж солідарності немає, зокрема, щодо корінних національних меншин або навіть жертв нападів ісламістів. Я дуже часто відчуваю, що ми говоримо, але не чуємо одне одного. На мій превеликий жаль, цей зсув «уліво» розпочався і в Європейській народній партії, у представників якої виникає бажання догодити ліберальним засобам масової інформації та голосним неурядовим організаціям. Подвійні стандарти, полювання на «політичних відьом» дедалі більш помітні в поточному циклі, оскільки ті, хто відстоює власні принципи і не бажає влитися в цей основний потік pc (політ коректності, – ред.), стають зайвими елементами. У березні цього року діяльність Європарламенту була дещо порушена через швидке поширення епідемії COVID-19. Після певних вагань та прийняття спеціальних рішень ЄП не зупинив свою роботу, незважаючи на пандемію, хоча рішення відтоді приймаються із сумнівною законністю у формі онлайн-голосування. Через правила безпеки та обмеження подорожей з березня пленарні засідання проводяться в Брюсселі, а не Страсбурзі, що є незвичним в історії Європарламенту, але необхідним.
Перший період поточного циклу характеризується появою й прийняттям історично важливих тем та рішень. Маю на увазі, наприклад, переговори з Великобританією про Brexit, голосування за 7-річний бюджет ЄС та пакет відновлення економіки Next Generation, а також заходи з протидії поширенню COVID-19. Попередній цикл характеризувався передбачуваністю, натомість у теперішньому їй на зміну прийшли швидке прийняття необхідних рішень, адаптація та робота в цифровому просторі.
– Незважаючи на несподівані події 2020 року – пандемію та її наслідки, – робота не зупинилася. Чи привела до якихось змін діяльність нового керівництва Європарламенту та Європейської комісії?
– Звичайно, нові лідери привнесли нові пріоритети, нові принципи, а отже, і зміни. Це відображається в управлінні Європарламенту та Європейської комісії. Голова ЄП, соціаліст, часто приймає свавільні, спірні рішення, наприклад, власні ліві погляди в заявах представляє так, ніби це позиція всього Європарламенту, тому його часто критикують. ЄП також нерідко плутає свою роль, прагнучи збільшити владу. Єврокомісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн розпочала роботу повним ходом, але епідемія COVID-19 перевернула повсякденне життя Європейського Союзу, а заразом і будні тих, хто приймає рішення. Основна увага, хоча й дещо із запізненням, була зосереджена головним чином на протиепідемічних заходах, проблемі вакцин та відновленні економіки.
Нинішнє керівництво, незважаючи на COVID-19 та вирішення найважливіших питань, має реалізовувати й політичний план дій: запропонували нові правила надання притулку в ЄС, а з незгодними державами-членами хочуть домовитися про запровадження механізму верховенства права. Крім того, Єврокомісія та Європарламент часто втручаються в питання субсидіарності, тобто у сфери, що входять до компетенції держав-членів, тим самим постійно присоромлюючи Угорщину чи Польщу через дрібниці, тоді як у Франції, наприклад, учителя історії позбавляють життя за його принципи або на Мальті вбивають журналістів. Однак про ці випадки мовчать, про них не можна навіть згадувати. Сподіваюся, протягом наступного періоду ми станемо свідками позитивних змін, але, з точки зору реальності, вважаю, що справжні зміни можливі лише після того, як на найвищих рівнях припиниться «полювання на відьом» стосовно певних країн-членів, відбудеться повернення до основних принципів Європейського Союзу, до поваги суверенітету та субсидіарності держав-членів, розпочнеться боротьба з фейковими новинами. Без усього цього важко говорити про зміни.
– На пленарному засіданні в Брюсселі 14 грудня Європарламент обговорив програму захисту меншин, європейську громадянську ініціативу, яка закликає захищати права корінних меншин у Європейському Союзі. Здається, існує можливість прогресу в питанні правового статусу корінних меншин Європи?
– Так, на мою думку, це дуже великий крок уперед щодо прав меншин. Вважаю прогресом те, що питання про становище національних меншин у Європейському Союзі обговорили на пленарних дебатах та прийняли резолюцію, в якій Європарламент «запевняє в підтримці громадянської ініціативи, котра отримала мільйон підписів, – Minority SafePack (MSP)». Резолюція закликає Комісію розробити спільні рамки правил ЄС із захисту прав меншин, а держави-члени – вжити всіх необхідних заходів для поваги прав представників меншин та забезпечити повне дотримання цих прав. Ми – ті, хто відстоює права меншин, – дуже сподіваємося, що Європейська комісія у своїй офіційній відповіді в січні нарешті сформулює конкретні пропозиції щодо захисту меншин, адже бажання 1,2 мільйона громадян ЄС не можна просто проігнорувати. Як відомо, Європейська комісія відмовилась у 2013 році реєструвати цю ініціативу, але організатори подали апеляцію до Європейського Суду, який у 2017 році скасував рішення Комісії, що дозволило розпочати збір підписів. І через три роки після цього ми вже сподіваємося на прогрес у питанні захисту меншин. Вважаю, що це також матиме величезний вплив на партнерів та країни-кандидати, оскільки зробить ще більш важливою повагу до прав меншин у таких країнах, як, наприклад, Україна, де ці права постійно обмежуються, ледь не до примусової асиміляції, на що в більшості випадків ЄС також не звертає уваги.
– Ви вже неодноразово засвідчили, що як депутату закарпатського походження вам не байдужа доля рідного краю та закарпатських угорців. Під час роботи в Європарламенті яких результатів вдалося досягти щодо закарпатських угорців?
– Як я вже зазначала, перед нами стоїть дуже важке завдання із забезпечення та захисту прав корінних національних меншин, оскільки ЄС до цього часу постійно стверджував, що це компетенція держав-членів, і тим більше дотримувався цієї позиції, коли йшлося про національну меншину сусідньої країни чи країни-партнера. У 2014 році, розпочинаючи свою роботу як депутат, я вірила, що і Європейський Союз, і Україна, яка обрала європейський, демократичний шлях, будуть партнерами в досягненні реальних результатів у питаннях щодо основних прав людини та меншин, у спільній роботі, спільних цілях і розробці спільного напряму на основі принципів рівності та різноманітності. На жаль, я зіткнулася з протилежним. Здається, геополітичні, економічні та інші аспекти перевершують європейські цінності. У багатьох випадках, коли я повідомляла своїм колегам-депутатам про катастрофічну ситуацію меншин в Україні та про постійні обмеження прав, отримувала відповідь, що я перебільшую проблему й питання становища угорської громади на Закарпатті не є настільки важливим, як безумовна підтримка України. Чим більше Україна наближається до ЄС, тим більше ЄС пробачає їй, особливо стосовно обмеження прав меншин. Однак позитивом вважаю те, що серед чиновників Євросоюзу, які мають стосунок до справ з Україною, немає жодного, котрий би не знав і не чув про ТУКЗ-КМКС та прагнення відстоювати інтереси закарпатської угорської громади. За роки роботи я організувала кілька конференцій на цю тему із залученням представників угорців Закарпаття та інших національних меншин України. У своїх виступах, поправках до звітів, у питаннях комітету я звертала увагу на порушення прав закарпатських угорців, напади, неприйнятні й дискримінаційні закони про освіту та мову, вияви ненависті та ворожнечі, кампанії, спрямовані проти закарпатських угорців, які все ще тривають. Лише останні події: обшуки СБУ в будинку голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича, в офісі організації та її благодійних фондів, політичний тиск і той факт, що через мою діяльність мене внесли до так званого «списку смерті» сайту «Миротворець», – вплинули на європейських політиків. Здається, що ЄС пробуджується тільки через жорсткі події. Досі лише Угорщина та її уряд виступали проти конфронтації, яка спіткала закарпатських угорців, але тепер, окрім делегації «Фідес-КДМП», свою солідарність у зв’язку зі згаданими подіями висловили також фракція Європейської народної партії та ряд депутатів Європарламенту. Крім того, Єврокомісар Олівер Варгеї та Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і питань безпеки Жозеп Борель теж публічно виступили, визнавши контент сайту «Миротворець» неприйнятним, та закликали його закрити. Запевнили, що зроблять усе від них залежне в межах компетенції задля захисту прав меншин, особливо щодо ситуації угорської меншини. На жаль, мають статися такі радикальні події, аби ЄС звернув увагу на проблему. Сподіваюся, що 2021 рік нарешті принесе позитивні зміни в життя закарпатських угорців і Україна виконає свої міжнародні зобов’язання, зокрема пов’язані з підписанням Рамкової конвенції про захист національних меншин та ратифікацією Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також рекомендації Венеціанської комісії в галузі освіти та мови.
Водночас хочу згадати і про кілька позитивних моментів. Я дуже рада, що за час своєї депутатської роботи мала можливість представити історичне, культурне й гастрономічне різноманіття та традиції нашого краю на міжнародній арені, у центрі Європейського Союзу. Спершу на виставці в будівлі Європейського парламенту в Брюсселі в рамках експозиції була висвітлена тема так званих «маленьких робіт», голокосту закарпатських угорців. Після цього в Європарламенті, Інституті Балашші та Посольстві Угорщини в Брюсселі відбувся ряд інших заходів. Зокрема День Закарпаття в Брюсселі проводився вже п’ять разів. Під час цього заходу в рамках театральних вистав, народних музичних постановок, презентації фільмів, а також конференцій та виступів ми показали долю угорців Закарпаття, їхню наполегливу силу, об’єднаність, унікальність, а завдяки фотовиставці представили нашу архітектурну, культурну, сакральну та історичну спадщину, чудові краєвиди Закарпаття.
– Які плани на 2021 рік?
– Мої плани значною мірою залежать від ситуації з епідемією, яка, сподіваємося, невдовзі буде вирішена завдяки вакцинації. У 2020 році дуже не вистачало контактів з електоратом, оскільки ми не могли приймати відвідувачів, організовувати культурні заходи. Довелося перенести, наприклад, День Закарпаття в Брюсселі, конференції проводити лише в онлайн-форматі. У зв’язку з тим, що вести переговори очно або приходити в офіси могли тільки зрідка, робота стала дуже знеособленою. Тому сподіваюся, що у 2021 році життя повернеться у звичне русло і в цьому плані. Ми знову зможемо організовувати конференції, слухання в Брюсселі та Страсбурзі, які набагато ефективніші й достовірніші, коли проводяться за особистої присутності експертів. Сподіваюся, що в нас, як і раніше, буде змога приймати групи відвідувачів і наші гості матимуть можливість побувати в прекрасних містах Брюсселі та Страсбурзі, у будівлі Європейського парламенту, дізнатися про його роботу, а отже, мою діяльність. Ми хотіли б організувати перенесені виставки та заходи, під час яких зможемо вчергове познайомити громадян Європи з нашим краєм, представити його унікальні, чудові цінності.
Безперечно, незважаючи на всі труднощі, я продовжуватиму боротися за права закарпатських угорців, за їхнє краще, безпечніше майбутнє, оскільки вважаю, що Україна може стати рівноправним членом Європейського Союзу, лише якщо прийме європейські правила гри, не вдаватиметься до залякування та тиску, створить правову визначеність і рівність, гарантує мирне життя, а також вирішить проблеми країни, а не маскуватиме їх, створюючи штучну напругу й негативний настрій, малюючи ворожі образи.
Сподіваюся, що колись ми зможемо повернутися до раціонального та перспективного українсько-угорського діалогу, заснованого на взаємній повазі, партнерстві та пошуку рішення, яке забезпечить стійкий і дієвий консенсус. Сподіваюся, що багаторічне мирне співіснування на Закарпатті триватиме й угорська громада і надалі почуватиметься вдома на своїй батьківщині.
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
Před zítřejším summitem Evropského politického společenství jsem se dnes v Jerevanu ještě stihl poprvé od voleb setkat s ukrajinským prezidentem @ZelenskyyUa. S panem prezidentem jsme jednali na čtyři oči, známe se dlouho, poprvé jsme se viděli v roce 2019, celkem už čtyřikrát.… pic.twitter.com/13vVKH5MAy
Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор відстоює права національних меншин, зокрема закарпатських угорців, із 2014 року. Під час дебатів щодо Східного партнерства в Європарламенті у вівторок депутат звернула увагу не лише на напади на угорську громаду в Україні, але і на погрози на її адресу, а саме її включення у так званий «список смерті» українського сайту «Миротворець». Під час дебатів депутатка попросила Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля вжити конкретних кроків та закликати Україну ліквідувати сайт «Миротворець» і гарантувати безпеку угорської громади, яка проживає в Україні, та осіб, котрі відстоюють основні права людини та нацменшин.
Шановні колеги!
Ніколи б не подумала, що таке може трапитися, що за свою парламентську діяльність – намагаючись захистити права угорської меншини на Закарпатті на європейському рівні – мене включать до так званого «списку смерті» сайту «Миротворець» як «ворога України». Однак це сталося, і що ще серйозніше – нападів зазнаю не лише я за те, що їх захищаю – але й вони також стикаються з постійним політичним тиском, нападами та залякуванням протягом останніх місяців. Я постійно наголошую, що в Україні існує величезна проблема з дотриманням основних прав меншин, особливо у ставленні до угорської меншини. У листопаді угорська громада Закарпаття кілька разів зазнала нападів у формі провокацій, ворожих виступів та відеозвернень. Згодом озброєні представники Служби безпеки України організовано атакували центральний офіс Товариства угорської культури Закарпаття, його керівника та благодійні організації. Безпрецедентно жорсткі дії проти установ ґрунтувались на сфабрикованих звинуваченнях, спрямованих на обмеження діяльності організацій та залякування угорської громади Закарпаття.
Шановний Верховний представнику! Прошу вжити конкретних заходів, закликати український уряд закрити сайт «Миротворець» і забезпечити захист угорської громади та осіб, котрі відстоюють людські та права нацменшин в Україні!
Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки вважає ворожий зміст українського сайту «Миротворець» абсолютно неприйнятним. Жозеп Боррель повідомив, що зовнішньополітична служба ЄС підтримує контакт із угорською та українською сторонами. «Права угорської меншини повинні бути забезпечені, слід шукати конструктивні відповіді для вирішення проблем», – додав він.
Олівер Варгеї, комісар Євросоюзу з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення, заступився за депутатку Європарламенту блоку «ФІДЕС-КДНП».
Нагадаємо, Андрею Бочкор, депутатку Європарламенту від партії «Фідес» закарпатського походження, включили до «списку смерті» на сайті проєкту «Миротворець» за «замах на суверенітет і територіальну цілісність України». «Незважаючи на те, що Андрея Бочкор є уродженкою Берегова та громадянкою України, в Європарламенті вона представляє інтереси політичної партії «Фідес», лідером якої є угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан», – йдеться на сайті «Миротворця».
Комісар ЄС Олівер Варгеї у своєму дописі в Twitter назвав цей крок «неприйнятним нападом». Він також підкреслив, що обраному демократичним шляхом депутату важливо мати можливість виконувати свою роботу і слід поважати права особи – представника національної меншини.
the Hungarian foreign minister raised the issue of the Hungarian minority in #Ukraine at the EU foreign affair council today. no one else reacted to the point
На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС поінформував колег про небезпечний курс РФ на загострення. Я запропонував покроковий план дій задля стримування подальшої ескалації РФ. Основний елемент: підготовка нового пакету секторальних санкцій. Персональних вже недостатньо. pic.twitter.com/M94Jy6oeBk
Мав предметну розмову з Президентом ЄК @vonderleyen. Висновок ЄК щодо заявки України на членство в #ЄС буде підготовлений протягом декількох місяців. Уряду та ЄК надано доручення. Спільно рухаємося до нашої стратегічної мети.
Щиро вітаю рішення лідерів ЄС надати Україні статус кандидата. Це унікальний та історичний момент у відносинах ?? та ??. Вдячний @CharlesMichel, @vonderleyen і лідерам держав Євросоюзу за підтримку. Майбутнє України – в ЄС. https://t.co/o6dJVmTQrn
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
У зв’язку з відкритими та грубими погрозами Андреї Бочкор, у листі до президента Європарламенту депутати групи «Фідес-КДНП» висловили обурення та глибоку стурбованість.
Депутати Європарламенту від блоку «Фідес-КДНП» звернулися у листі до голови Європарламенту Давида Сассолі у зв’язку з тим, що депутат Європарламенту за списком партії Фідес включена до «списку смерті» проєкту «Миротворець», екстремістської правої групи, яка створює перелік «ворогів України». Депутатська група просить Європарламент висловити свою солідарність із депутаткою, а також закликати Україну, щоб влада запобігала таким погрозам, розпалюванню ворожості та ненависті щодо членів Європарламенту та членів угорської громади в Україні.
У листі до Давида Сассолі керівник делегації «Фідес-КДНП» Тамаш Дойч звертає увагу голови Європарламенту на те, що Андреа Бочкор є депутатом Європейського парламенту та представником делегації Угорської народної партії з 2014 року, а також представляє угорців, які проживають в Україні. Андреа Бочкор зблизька стежила за подіями в Україні і часто піднімала питання про обмеження прав угорської меншини, яка там живе.
Нещодавно вона рішуче виступила проти жорстоких нападів Служби безпеки України проти Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), голови організації та ряду інших угорських організацій, посилаючись на необґрунтовані звинувачення. Вона назвала ці напади політичним тиском та залякуванням, які становлять серйозну загрозу для організацій меншин.
the Hungarian foreign minister raised the issue of the Hungarian minority in #Ukraine at the EU foreign affair council today. no one else reacted to the point
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Rozmawiałem dzisiaj ponownie z premierem Węgier V. Orbanem. I po raz kolejny zapewnił mnie o poparciu dla daleko idących sankcji skierowanych wobec Rosji. W tym także o zablokowaniu systemu SWIFT.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Міжнародне право чітке. ?? може звільняти свої території, застосовуючи будь-які інструменти. Крим – ??. Тому погрози офіційних осіб Рф про «удари відплати» – це тільки фіксація наміру вчинення масових убивств і спроба лякати у традиційному стилі Рф. Завжди ігноруйте Медведєва.
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
G7 representatives met this morning with international business associations in Ukraine to discuss ways to improve Ukraine’s business and investment climate. Despite Russian threats, all G7 countries are staying in Kyiv and will continue their work to support Ukraine! pic.twitter.com/TXv6C59GL7
«Україна та Закарпаття під час пандемії Covid-19 та напередодні місцевих виборів» – онлайн-конференцію на таку тему провели у четвер удень за участі закарпатських угорських лідерів, угорських депутатів Європарламенту, провідних політиків ЄС та Угорщини. Організатором та модератором спілкування стала депутат Європарламенту від Угорщини за списком партії «Фідес» закарпатського походження Андрея Бочкор.
Комісар Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства та перемовин щодо розширення Олівер Варгеї, відкриваючи конференцію, наголосив, що у своїй роботі вважає важливими справи не лише України, а й Закарпаття. Інформуючи про питання порядку денного саміту Україна-ЄС, який відбудеться 6 жовтня, він нагадав, що з 2014 року, тобто після «революції гідності», ЄС надає Україні 200 млн євро на рік на підтримку проведення реформ. Він назвав важливими місцеві вибори 25 жовтня, які, крім формування ОТГ, завершать перший етап адміністративної реформи. Водночас наголосив, що Києву потрібно ще подолати довгий шлях до успішного завершення процесу. Єврокомісар зазначив, що Україна, як член Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи, повинна дотримуватися міжнародних конвенцій про національні меншини та принципів і положень, викладених у відповідних протоколах. «Для українського уряду настав час розглядати меншини як партнерів та залучати їх до розробки нового закону про меншини», – зазначив він та підкреслив, що цю позицію він озвучує під час кожної зустрічі з українськими лідерами. «Я продовжую наполягати на тому, щоб Україна повністю виконала рекомендації Венеціанської комісії», – підсумував Олівер Варгеї.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович щодо епідемічної ситуації на Закарпатті нагадав, що Товариство першим поспішило на допомогу медичним працівникам, які були без належних засобів захисту, спочатку організувавши масштабний благодійний збір, а потім придбавши необхідні засоби, що залишилося осторонь уваги українських мас-медіа. Він також зазначив, що Угорщина була і залишається бути країною, яка з усіх сусідніх держав надає найбільшу підтримку Закарпаттю під час пандемії, яскравим свідченням чого є передача закарпатським закладам охорони здоров’я 50 апаратів ШВЛ на загальну суму 3 мільйони під час візиту міністра закордонних справ Угорщини Петра Сійярто минулого тижня. Голова ТУКЗ-КМКС подякував Угорщині та уряду країни і за те, що у прикордонних населених пунктах вдалося здійснити ремонт усіх амбулаторій, а це особливо важливо під час розпалу епідемії.
Щодо адміністративної реформи, В. Брензович зазначив, що вона – на шкоду угорцям Закарпаття, зокрема, з огляду на те, що зі створенням ОТГ буде ліквідовано багато інтелектуальних робочих місць, не менш важливий мінус – і зменшення частки угорців у нових адміністративних одиницях, зокрема, в Берегівському районі. «Досвід показує, що реформи децентралізації в Україні завжди закінчуються централізацією, це має зауважити і ЄС, – звернув увагу на цю проблему Варгеї Брензович. – Усупереч очікуванням, ситуація меншин, включаючи угорців на Закарпатті, не покращилася після президентських та парламентських виборів в Україні, триває тиск на угорців та їхні інституції, і йдеться не лише про права меншин, але й права людини».
Розповідаючи про майбутні місцеві вибори, Василь Брензович підкреслив, що новий закон про виборче право не є «незрілим», тому наразі багато невизначеності. Залишилися і старі серйозні проблеми, наприклад, довільне формування округів та підкуп виборців. Наголосив, що зараз надзвичайно важливо, аби всі пішли на виборчі дільниці, тих, хто працює за кордоном, закликав приїхати додому голосувати, якщо це можливо, оскільки на кону – збереження ефективного представництва інтересів угорців. Тож В. Брензович звернувся до Державного секретаря з питань національної політики Угорщини Арпада Яноша Потапі, який також брав участь в онлайн-конференції, посприяти перетину кордону для угорських виборців із Закарпаття, які працюють за кордоном.
У своєму виступі депутат Європарламенту Андрея Бочкор, перш ніж надати слово євродепутату Кінзі Гал, нагадала, що в 90-х роках національні меншини в Україні мали широкі права, які, однак, почали обмежувати. За її словами, цей процес слід якомога швидше зупинити, оскільки це не європейська практика.
Кінга Гал, у свою чергу, наголосила, що робить усе можливе, щоб питання порушення прав угорців Закарпаття залишалося на порядку денному в Європейському парламенті. «В той час, коли ЄС підтримує Україну, набуті права угорців там втрачаються, і настрої проти громади «підігріваються», – зазначила депутатка. Вона висловила думку – поблажливість Європейської комісії щодо таких дій Києва свідчить про те, що вони не досягли «больового порогу» організації, хоча це не українсько-угорська проблема, а загальноєвропейська.
Арпад Янош Потапі, Державний секретар, відповідальний за національну політику Угорщини, підкреслив: угорський уряд і надалі надаватиме підтримку угорцям Закарпаття, тим більше з огляду на постійні невдачі в політиці щодо меншин в Україні. «Незважаючи на те, що проводяться зустрічі на рівні міністрів, прогресу у забезпеченні прав меншин та прав людини закарпатських угорців немає», – сказав Потапі. За його словами, нестерпно, що в Україні переслідують організації, які курують програми підтримки Угорщини, і навіть реалізація програми Шандора Петефі, яка виконує культурну місію, стала неможливою. На думку Держсекретаря, Україна порвала зі своєю дружньою щодо національностей політикою, натомість позиціонує себе як національна держава, що не добре нікому, оскільки здійснено такий крок назад, який призвів до гіршої ситуації щодо національної політики, ніж у Радянському Союзі.
Державний секретар нагадав, що вся підтримка, яку надає Угорщина, покликана допомогти закарпатським угорцям залишатися на батьківщині. Для цього, наголосив він, необхідно зміцнити інституційну систему, а 25 жовтня, проголосувавши, зберегти сильне представництво захисту інтересів угорців. «Якщо угорська громада не об’єднається і втратить це, то втратить інші інституції, чого не можна допускати», – наголосив Потапі.
«Угорці Закарпаття повинні показати результат на місцевих виборах, тим більше, що п’ять років тому це вдалося. Вдалося залучити представників угорських інтересів до органів місцевого самоврядування», – додав він та підкреслив, що угорці Закарпаття повинні зберегти свої політичні позиції навіть в умовах, коли не до кінця зрозумілі всі пункти нового закону про вибори.
Голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, Президент Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос під час виступу також відзначила, що з моменту обрання Володимира Зеленського президентом відбулися кроки назад щодо забезпечення прав меншин, зокрема права на освіту рідною мовою. За її словами, листування Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства з державними органами з питань освіти займає вже тисячі сторінок, але позитивного ставлення з боку Києва немає. І. Орос пояснила, що в Міністерстві освіти досі працює стара гвардія. «Ситуація погіршилася настільки, що закарпатські угорські навчальні заклади не лише не отримують належної державної підтримки, але й почалися офіційні переслідування організацій, які займаються розподіленням підтримки, наданої Угорщиною, на місцях, більше того, підступним способом намагаються унеможливити роботу Закарпатського угорського інституту», – повідомила І. Орос. Вона звернула увагу на положення угорсько-українського договору 1993 року, згідно з яким Україна не забиратиме права меншин. За її словами, для врегулювання ситуації було б достатньо взяти за основу Закон про меншини Угорщини та забезпечити ті самі права для угорців на Закарпатті, які угорський закон надає українській меншині в Угорщині. Вона також назвала важливим питання визнання закарпатських угорців корінною меншиною в Україні, щоб отримати ті ж права, які надані кримським татарам.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, перший заступник голови обласної ради Йосип Борто поінформував про заходи, вжиті на Закарпатті для запобігання поширенню Covid-19. Він згадав благодійну акцію БФ КМКС, яка, за його словами, на початку пандемії була справжнім порятунком для персоналу закладів охорони здоров’я. Щодо адміністративної реформи, створення нових районів, об’єднаних територіальних громад, він наголосив на важливості високої явки угорців на місцевих виборах 25 жовтня. «Захист та забезпечення інтересів угорців Закарпаття можливий лише в тому випадку, якщо громада направить достатню кількість представників на всі рівні місцевого самоврядування», – підкреслив Й. Борто.
Журналіст Мігай Дебрецені, власкор агентства MTVA в Ужгороді, як «польовий» репортер, під час виступу повідомив, що жителі Закарпаття втомилися від карантину, який триває вже півроку. Крім того, за його словами, Україна вступила у другу хвилю епідемії коронавірусу, не «закривши» першої. Він назвав неможливість перетину кордону однією з найбільших проблем для місцевого населення, оскільки засоби існування багатьох закарпатців, а також можливість підтримки родинних зв’язків, залежать від відкритих кордонів. Він назвав абсурдним, що через 30 років у регіоні знову опустилася «залізна завіса».
У своєму заключному слові Андрея Бочкор підкреслила, що Україна повинна усвідомити: угорська меншина Закарпаття – це не проблема, а ресурс, і якщо Київ вважає інтеграцію в ЄС важливою, то повинен визнати, що шлях до цього веде через Закарпаття. Наголошуючи на важливості місцевих виборів, А. Бочкор закликала всіх, хто має право голосу, долучитися до голосування, назвавши утримання позиції закарпатських угорців в органах місцевого самоврядування завданням номер один.
Депутат Європейського парламенту закарпатського походження Андрея Бочкор в інтерв’ю тижневику «Kárpátalja» розповіла про минулий п’ятирічний цикл, зміни після парламентських виборів, досвід та плани на майбутнє.
– 23–26 травня 2019 року були проведені вибори до Європейського парламенту. Відповідно до результатів, після п’ятирічного циклу ви продовжуватимете роботу в Європарламенті як депутат із Закарпаття від фракції «Фідес-ХДНП». Що можете виокремити за минулі п’ять років та які зміни вже відбулися після травневих виборів?
– Для мене велика честь продовжувати роботу в Європейському парламенті (ЄП), адже минулі п’ять років довели, що закарпатська угорська громада має багато таких проблем, про котрі повинен дізнатися міжнародний та європейський політикум. Вважаю, що з 2014 року Закарпаття потрапило на політичну мапу Європи і всі знають про те, що в Україні є закарпатська угорська громада, котра має організацію із захисту своїх інтересів, вона готова відстоювати власні права та боротися за те, щоб у закарпатських угорських дітей було угорське майбутнє. Мандат у Європейському парламенті, по-перше, дав мені можливість виступити на кількох форумах: пленарних засіданнях, засіданнях комісій, розповісти під час них про нашу точку зору; по-друге, я змогла забезпечити керівникам громадських організацій закарпатських угорців можливість представити власну точку зору щодо ситуації в Україні безпосередньо депутатам Європарламенту та іншим посадовцям ЄС.
Вдалося організувати багато важливих зустрічей, зокрема, з головою Європейської народної партії Йозефом Даулем, головою Європарламенту Антоніо Таяні та з тепер уже колишнім єврокомісаром з питань розширення та політики добросусідства Йоханнесом Ханом, колишнім віцепрезидентом Європейського комітету регіонів Маркку Марккулом. Про становище закарпатських угорців я повідомила в листі й керівникам Європарламенту та Єврокомісії, зокрема, про ходу націоналістів 15 березня, про підрив офісу ТУКЗ – КМКС в Ужгороді, а також про негативні наслідки прийнятих «освітнього» та «мовного» законів. Таким чином, становище закарпатських угорців було постійно на порядку денному під час офіційних засідань координаційних рад України та ЄС.
Після виборів у 2019 році відбулося чимало змін. У 2014-му, коли я стала депутатом Європарламенту, роботу могла розпочати в більш об’єднаному парламенті: сформувалися фракції та політичні сили, котрі мали ідеологію та сталі принципи, діяли визначені «правила гри», які потрібно було вивчити. Проте Європарламент «посунувся» в ліберально-лівому напрямку, іноді фракції вже не вели ідеологічну політику, тож ми мали конфлікти навіть з представниками своєї політичної сили. Після 2015 року серйозні розбіжності виникали в першу чергу через міграційну кризу, депутати – прибічники міграції здійснили кілька грубих випадів проти Угорщини. З 2019 року вести політику в Європарламенті стає дедалі важче, адже тепер він ще більш фрагментарний, з’явилися крайні погляди та сили, крім того, у фокусі опинилася нова тема, котру ми між собою називаємо «кліматичною істерією». Прикриваючись нею, ЄС намагаються нав’язати ліві погляди щодо Європи, а традиційні християнські цінності, сім’я, нація та консервативні переконання дедалі більше маргіналізуються.
– Чи є вже істотні зміни у фундаментальних питаннях, що впливають на долю всієї Європи, у роботі Європарламенту та нового керівництва Єврокомісії?
– У травні 2019 року був обраний новий склад парламенту, який, окрім того, що є фрагментарним, наповнений більш радикальними, голоснішими представниками, котрі використовують дуже незвичні методи роботи. У зв’язку з цим, порівняно з 2014 роком, часто помічаємо, що нові депутати не дотримуються регламенту, традицій Європарламенту, часто перешкоджають роботі, через що іноді важко знаходити компроміси. Уже в липні розпочалися палкі дискусії, які розпалювали угорські ліві та ліберальні політики. Вони намагалися перешкодити, аби представники фракції «Фідес-ХДНП» отримали посади в комісіях. До прикладу, в моєму випадку вибори заступника голови комітету з питань культури та освіти довелося відкласти. Проте ці чвари ні до чого не призвели, адже до осені з фракціями вдалося провести переговори, результатом котрих стало моє призначення на цю посаду, бо врешті-решт узяли до уваги мій досвід роботи та рекомендації моїх колег.
Вибори нової Єврокомісії також стали тривалим процесом. І тут довелося відчути напади лівих – прибічників міграції, зелених та лібералів, і в підсумку Ласло Трочані, кандидатуру котрого уряд Угорщини висунув спершу на посаду уповноваженого члена Єврокомісії, не був призначений. За цих обставин лобіювання стало досить складною справою, проте ці напади підсилили важливість політичного захисту та відстоювання угорських інтересів. Успіх нашої роботи, а також роботи угорського уряду показує й те, що в особі Олівера Варгеї, незважаючи ні на що, до угорців потрапила важлива сфера – посада єврокомісара з питань сусідства й розширення. Це дуже важливо і для нас, закарпатських угорців, адже саме угорець відповідатиме, зокрема, за відносини ЄС та України.
– Які важливі результати вашої діяльності протягом попередніх років в Європарламенті щодо закарпатських угорців ви б виокремили?
– Політика в Європейському Союзі насправді є «політикою малих кроків», тим більше, коли йдеться про нацменшини. ЄС не вважає захист прав корінних народів настільки важливим, як захист прав мігрантів та біженців, саме тому на це постійно потрібно звертати увагу. З точки зору закарпатських угорців, особливо важливо говорити про захист прав та інтересів, а також про реальне становище угорської громади Закарпаття. На мою думку, велике значення має проведення різноманітних заходів, форумів та конференцій, під час яких ми можемо розповісти правдиву інформацію про Україну та закарпатських угорців.
Вважаю важливим результатом те, що під час циклу 2014–2019 років до
більшості документів, звітів та резолюцій, які встановлюють відносини між Європейським Союзом та Україною, вдалося внести положення про захист меншин, котрі звертають увагу України на те, що під час процесу європейської інтеграції, втілення реформ повинні враховуватися й інтереси національних меншин. Ми завжди наголошували, що рідна мова для нацменшин – найважливіший засіб виживання. Тобто використання рідної мови, освіта рідною мовою та медіа є першочерговими з точки зору існування громади. На жаль, незважаючи на те, що ці тези потрапили до багатьох документів, наприклад, до заключних декларацій саміту Україна – ЄС, Україна по-своєму інтерпретує ці пункти й заявляє на європейських форумах, що вони не зменшують, а збільшують права нацменшин, ліквідовуючи їхні школи, адже забезпечують тим самим нашу інтеграцію в українське суспільство.
Прикро, що з цим аргументом погоджується багато депутатів Європарламенту, адже країни Балтії вжили такі ж освітні та лінгвістичні заходи для усунення панування російської мови та росіян. Однак наш випадок інший, оскільки 150-тисячна закарпатська угорська громада не становить загрози для української мови чи національної свідомості, але про це зазвичай забувають. ЄС залишається байдужим до виконання Україною положень про захист нацменшин, бо вважає важливим збереження України на «європейському шляху».
Разом із тим Закарпаття вдалося розмістити не лише на політичній, але й на культурній мапі: завдяки вже традиційним заходам ми представили минуле та цінності області. Протягом минулих років провели п’ять Днів Закарпаття у Брюсселі, під час яких вдалося репрезентувати історичні корені, особливості, мистецькі здобутки та культурні цінності закарпатської угорської громади, які є важливими з точки зору її розвитку. У 2019 році ми організували новий захід для популяризації Закарпаття за підтримки Міністерства закордонних справ Угорщини під назвою «Тисяча облич Закарпаття». Він був проведений у Римі, в тамтешній Угорській академії, за участі голови ТУКЗ – КМКС Василя Брензовича та ректора Закарпатського угорського інституту Ілдики Орос. Крім того, ми провели його і в приміщенні Консульства Угорщини в Нью-Йорку, де отримали позитивні відгуки щодо важливості побудови іміджу.
