Єврокомісія отримала лист від німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо „асоційованого членства” для України. Однак будь-які іноваційні рішення щодо розширення повинні базуватися на ключовому принципі ЄС.
Про це заявив речник Єврокомісії, повідомляє РБК-Україна.
В Єврокомісії вітають факт, що дискусія щодо членства України в ЄС відбувається серед держав-членів.
„Це свідчить про тверду рішучість держав-членів якомога швидше зробити розширення – реальним”, – сказав речник, закликавши просувати цю дискусію на рівень Європейської ради.
За його словами, стає дедалі очевиднішим, що розширення – це геостратегічна інвестиція в наш добробут, мир та безпеку. І вступ України до Євросоюзу також фундаментально пов’язаний із безпекою ЄС.
„Не менш важливо, щоб ми забезпечили завершення розширення ЄС з усіма країнами-кандидатами, які вже багато років працюють над тим, щоб приєднатися до нього. Будь-які інноваційні рішення також повинні базуватися на процесі, заснованому на заслугах (країн-кандидатів у проведенні реформ, – ред.)”, – зазначив речник.
Тому, як заявив речник, дивлячись у майбутнє, Єврокомісія має переконатися, що підхід до розширення відповідає поставленим цілям.
„Саме тому Єврокомісія продовжуватиме активно взаємодіяти з державами-членами та країнами-кандидатами для пошуку найкращих рішень, які зроблять нас сильнішими та безпечнішими як Союз”, – резюмував він.
Нагадаємо, сьогодні Reuters розповіло про лист, який Мерц відправив до Єврокомісії з ідеєю щодо „асоційованого членства” України. Ідея полягає в тому, щоб українські посадовці брали участь у самітах ЄС та зустрічах міністрів, але не голосували на них.
Європейські країни мають діяти єдино та з максимальною обережністю у будь-якому майбутньому діалозі з росією.
Про це йдеться у заяві державного секретаря Міністерства оборони Фінляндії Янне Куусели під час безпекового форуму Globsec.
За словами фінського посадовця, Європі рано чи пізно доведеться вести переговори з Москвою, оскільки росія „завжди буде сусідом”.
Водночас він наголосив, що початок такого діалогу потребує чіткої координації між європейськими країнами та розуміння правильного моменту для переговорів.
„Нам потрібно бути дуже уважними до часу та обережно оцінювати, чи є в іншої сторони справжня готовність до реальних переговорів та обговорень”, – додав Янне Куусели.
У Міністерстві оборони Фінляндії також закликали західні країни критично оцінювати дії Кремля та не дозволяти росії використовувати дипломатію як інструмент маніпуляцій.
Окремо Куусела підкреслив, що Європа у майбутньому дедалі більше залежатиме від України та її бойового досвіду.
За його словами, європейська безпека значною мірою спиратиметься на українські напрацювання у сфері оборони.
Як зазначається, міністри закордонних справ ЄС наступного тижня на Кіпрі обговорять можливих кандидатів на роль європейського переговірника з росією щодо завершення війни в Україні.
У Європейському Союзі вже розпочали дискусії щодо того, хто може представляти Європу на потенційних переговорах із російським диктатором Володимиром Путіним.
ЄС та Україна завершили перемовини щодо меморандуму про взаєморозуміння. Він передбачає макрофінансову допомогу на 8,35 млрд євро в межах кредиту ЄС для Києва: документ уже підписав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс
„Ми завершили переговори з Україною щодо меморандуму про взаєморозуміння, який лежить в основі нашої програми мікрофінансової допомоги в рамках кредиту на підтримку України”, – сказав Домбровскіс.
Він зазначив, що підписав меморандум сьогодні вранці. Тепер документ має ратифікувати Верховна Рада України – перш ніж кошти будуть вплачені.
За словами єврокомісара, український парламент має ратифікувати меморандум якнайшвидше, бажано наступного тижня. Це дозволить забезпечити виділення першого траншу в середині червня.
[type] => post
[excerpt] => ЄС та Україна завершили перемовини щодо меморандуму про взаєморозуміння. Він передбачає макрофінансову допомогу на 8,35 млрд євро в межах кредиту ЄС для Києва: документ уже підписав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1779388602
[modified] => 1779388605
)
[title] => ЄС підписав меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо допомоги на 8,35 млрд євро
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186844&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 186784
[uk] => 186844
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 180677
[image] => Array
(
[id] => 180677
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg
[original_lng] => 31389
[original_w] => 600
[original_h] => 300
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f-300x150.jpg
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg
[width] => 600
[height] => 300
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg
[width] => 600
[height] => 300
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg
[width] => 600
[height] => 300
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg
[width] => 600
[height] => 300
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9afe75d5365084c9cb30ce7192d24b1f.jpg
[width] => 600
[height] => 300
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 666
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 180677
[_edit_lock] => 1779377807:8
[_algolia_sync] => 903076861002
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 37
[1] => 977086
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 6520
[1] => 215
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => допомога
[1] => ЄС
[2] => Україна
)
)
[3] => Array
(
[id] => 186741
[content] =>
Україна прагне відновити європейський дипломатичний формат Е3 за участю Британії, Франції та Німеччини для проведення мирних переговорів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
За даними дипломатичних джерел, українська сторона більше не вважає США ефективними посередниками у переговорах. Через це український президент Володимир Зеленський „вбачає потенціал” у відновленні формату Е3.
З відповідною пропозицією глава держави вже звернувся до французького колеги Еммануеля Макрона під час телефонної розмови минулого тижня, заявивши про бажання наповнити цей формат „додатковим змістом”.
Джерело в E3 підтвердило ведення переговорів, проте конкретних домовленостей щодо прямих контактів із рф наразі немає.
За словами джерел, українська влада прагне, щоб європейські переговорники донесли до Кремля думку, що мирні переговори відповідають інтересам самої росії. Зокрема через те, що „Україна може зіпсувати росіянам святковий сезон”.
Очікується, що перешкоджання подорожам громадян рф та подальше зниження довіри до російського диктатора всередині країни можуть стати дієвим способом змусити Путіна добровільно сісти за стіл переговорів.
Формат E3 – це неформальний механізм дипломатичної співпраці між Францією, Німеччиною та Британією.
Він був створений у 2003 році для переговорів з Іраном щодо його ядерної програми. Тоді європейська трійка виступала головним посередником між Тегераном, США та Радою Безпеки ООН.
Наразі цей формат використовується ширше, зокрема для координації спільних позицій щодо санкцій, безпеки та ситуації на Близькому Сході.
США виведуть 5 000 військових із Європи, а в довгостроковій перспективі ця кількість може зрости.
Про це заявив головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, підтвердивши попередню заяву президента Дональда Трампа, передає Bloomberg.
За словами генерала, значну частину цього контингенту (близько 4 000 осіб) становить бронетанкова бригада, яку планували відправити до Польщі, але тепер вона повертається назад. Крім того, США скасували розгортання батальйону далекобійної артилерії чисельністю близько 1 000 солдатів у Німеччині.
Це рішення стало несподіванкою для Варшави. Польща вважає себе зразковим союзником НАТО і на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну збільшила свої військові витрати приблизно до 5% ВВП. Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш після телефонної розмови з очільником Пентагону Пітом Геґсетом заявив, що остаточного рішення щодо зменшення кількості американських військ у самій Польщі наразі немає.
Речник командування НАТО полковник Мартін О’Доннелл підкреслив, що це рішення «не стосується саме Польщі». Військові посадовці пояснюють, що розгортання бригади зупинили просто тому, що скасувати планову ротацію технічно легше та швидше, ніж виводити війська, які вже перебувають у країні.
Генерал Гринкевич запевнив, що перебуває на постійному зв’язку із союзниками на східному фланзі та вже провів зустріч із представниками Польщі і країн Балтії. Наразі Альянс вивчає загрози та шукає варіанти, як замінити американські підрозділи силами інших країн-членів НАТО.
Наприкінці тижня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. За інформацією дипломатів, союзники проситимуть США уникати подібних раптових рішень щодо переміщення військ у Європі в майбутньому.
У ЄС вважають суперечливим те, що частина військовозобов’язаних українців після виїзду автоматично отримує тимчасовий захист у країнах Європи.
Про це заявила спецпредставниця з питань українців у ЄС Ільва Йоханссон в інтерв’ю для Deutsche Welle.
Зазначається, що наразі у країнах Європейського Союзу тривають дискусії щодо можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом.
За словами Йоханссон, держави-члени ЄС наразі лише обговорюють це питання і спільного рішення поки немає.
„На мою особисту думку, не зовсім логічно виглядає те, що багато військовозобов’язаних чоловіків, які не мають права залишати Україну, щойно перетинають кордон, можливо, навіть нелегально, одразу отримують тимчасовий захист”, – зазначила вона.
Йоханссон додала, що вважає такий підхід „суперечливим сигналом” для України, оскільки ЄС одночасно підтримує Київ у війні проти росії, зокрема й військовим шляхом.
„Тому, на мою думку, є сенс запроваджувати певні винятки, але це питання ще не погоджене. Тож, подивимося. Проте, якщо якісь обмеження і будуть запроваджені, думаю, вони будуть дуже незначними”, – запевнила спецпредставниця з питань українців у ЄС.
[type] => post
[excerpt] => У ЄС вважають суперечливим те, що частина військовозобов’язаних українців після виїзду автоматично отримує тимчасовий захист у країнах Європи.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1779217680
[modified] => 1779215221
)
[title] => ЄС обговорює зміну правил захисту для частини українських чоловіків
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186647&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 186762
[uk] => 186647
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 186648
[image] => Array
(
[id] => 186648
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226.png
[original_lng] => 1089737
[original_w] => 1300
[original_h] => 820
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226-300x189.png
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226-768x484.png
[width] => 768
[height] => 484
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226-1024x646.png
[width] => 1024
[height] => 646
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226.png
[width] => 1300
[height] => 820
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226.png
[width] => 1300
[height] => 820
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-226.png
[width] => 1300
[height] => 820
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1779204421:8
[_thumbnail_id] => 186648
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 410
[translation_required_done] => 1
[_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
Молдова, як і Україна, заслужила своє місце в Європі, обравши європейський шлях у складних умовах і продовжуючи захищати цей вибір, а розширення ЄС є не послугою країнам-кандидатам, а стратегічним вибором для безпеки самої Європи.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.
«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.
Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.
«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.
У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.
За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.
«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.
Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.
«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.
Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.
[type] => post
[excerpt] => Молдова, як і Україна, заслужила своє місце в Європі, обравши європейський шлях у складних умовах і продовжуючи захищати цей вибір, а розширення ЄС є не послугою країнам-кандидатам, а стратегічним вибором для безпеки самої Європи.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1778863260
[modified] => 1778859109
)
[title] => Санду: Вступ України та Молдови до ЄС - це не послуга, а стратегічний вибір Європи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186402&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 186452
[uk] => 186402
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 186403
[image] => Array
(
[id] => 186403
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg
[original_lng] => 93964
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990-300x171.jpeg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/630-360-1777205882-990.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1778848410:3
[_thumbnail_id] => 186403
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 747
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 890842349002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 11500
[2] => 13469
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => Молдова
[2] => Санду
)
)
[7] => Array
(
[id] => 186159
[content] =>
В окремих заявах високої представниці ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас від імені ЄС повідомлено про приєднання України та сімох країн до обмежувальних заходів проти Росії та Білорусі.
Заяви опубліковані пресслужбою Ради ЄС, передає Укрінформ.
Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Чорногорія, Північна Македонія, Норвегія та Україна приєдналися до Рішення Ради від 23 квітня 2026 року, яке запровадило подальші обмеження, обмеживши тіньовий флот Росії, поширивши обмеження на додаткові 46 суден, а також посиливши гарантії щодо продажу танкерів з ЄС, щоб запобігти їхньому кінцевому використанню Росією. 11 суден також виключено зі списку після їх повернення до відповідності. Рішення додало два російські порти до порту третьої країни для їх зв’язку з тіньовим флотом та обходу обмеження цін на нафту. Воно також запровадило основу для майбутньої заборони на транспортування російської нафти та нафтопродуктів у повній координації та обговоренні з G7 та Коаліцією за обмеження цін на російську нафту.
Рішення також запровадило заборону на технічне обслуговування російських танкерів та криголамів для перевезення СПГ, заборону на послуги терміналів для СПГ.
Ним поширено заборону на транзакції на додаткові 20 російських банків та чотири банки в Киргизстані, Лаосі та Азербайджані, включено заборону на здійснення обмінів з російськими постачальникам криптопослуг, а також будь-якими децентралізованими платформи, що дозволяють торгівлю криптовалютою. Крім того, запроваджено заборону на використання криптовалюти RUBx та цифрового рубля.
Рішенням запроваджено нові обмеження та заборони на експорт та імпорт для подальшого послаблення військово-промислового комплексу Росії, активовано інструмент протидії обходу санкцій щодо Киргизстану, щоб запобігти продажу, постачанню, передачі або експорту до Росії верстатів та телекомунікаційного обладнання, імпортованого з ЄС та використовуваного для виробництва безпілотників та ракет у Росії. До списку, на який поширюються суворіші експортні обмеження, додано 60 організацій.
Рішення також було спрямоване проти онлайн-платформ, що поширюють контент підсанкційних пропагандистських ЗМІ. Контент цих «дзеркальних сайтів» та доменів заборонено до розповсюдження в ЄС.
Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Чорногорія, Північна Македонія, Норвегія та Україна також приєдналися до двох рішень Ради ЄС від 23 квітня 2026 року з огляду на участь Білорусі в російській агресії проти України.
Одним із них до санкційного списку включено три додаткові юридичні особи, а в іншому розширено перелік продукції, яка може сприяти військовому та технологічному розвитку Білорусі або розвитку її оборонного та безпекового сектору.
Останнє рішення також обмежило надання послуг, безпосередньо пов’язаних з туристичною діяльністю в Білорусі, та запровадило додаткові заборони на імпорт товарів, що дозволяє Білорусі диверсифікувати джерела доходів.
Крім того, рішенням було запроваджено заборону на участь у будь-яких транзакціях, що стосуються цифрової валюти Центрального банку Білорусі, або надання будь-якої підтримки розвитку такого проєкту. Також заборонено транзакції з постачальниками криптопослуг, зареєстрованими в Білорусі, або з будь-якими децентралізованими платформами, зареєстрованими в Білорусі, які дозволяють обмінюватися або переказувати криптоактиви.
Албанія, Боснія і Герцеговина, Ісландія, Ліхтенштейн, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Норвегія та Україна приєднуються до Рішення Ради ЄС від 23 квітня 2026 року щодо обмежувальних заходів щодо дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Тоді ЄС додав до санкційного списку 37 осіб та 80 організацій. Крім того, було змінено критерії включення до списку фізичних або юридичних осіб, організацій чи органів, які володіють, контролюють, керують або експлуатують судна тіньового флоту або іншим чином надають підтримку експлуатації таких суден.
Зазначені країни забезпечать відповідність своєї національної політики вказаним рішенням Ради ЄС, а Європейський Союз «бере до уваги це зобов’язання та вітає його».
[type] => post
[excerpt] => В окремих заявах високої представниці ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас від імені ЄС повідомлено про приєднання України та сімох країн до обмежувальних заходів проти Росії та Білорусі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1778689740
[modified] => 1778681436
)
[title] => До санкцій ЄС проти росії та Білорусі приєдналися вісім країн
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=186159&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 186253
[uk] => 186159
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 186160
[image] => Array
(
[id] => 186160
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890.webp
[original_lng] => 39568
[original_w] => 1000
[original_h] => 545
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890-300x164.webp
[width] => 300
[height] => 164
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890-768x419.webp
[width] => 768
[height] => 419
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/1000-545-1700487676-1890.webp
[width] => 1000
[height] => 545
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1778670659:3
[_thumbnail_id] => 186160
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 553
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 72935908000
[_oembed_f637bf191bf4d8379aff82f73349e1bf] =>
On the phone with President @ZelenskyyUA, I reiterated Europe’s full support for Ukraine as Russia doubles down on its brutal war of aggression.
Air defence and drone and counter-drone capabilities are among Europe’s most urgent defence priorities.
And Ukraine will be fully…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 27, 2026
Розслідування українських правоохоронців, у якому фігурує колишній глава ОП Андрій Єрмак, вказує на незалежність антикорупційних органів України.
Про це в коментарі РБК-Україна заявив спікер Єврокомісії.
„Це високорівневе розслідування показує, що антикорупційні органи в Україні функціонують і виконують свій мандат. Боротьба з корупцією та відмиванням грошей є центральним елементом нашого пакету розширення, який визначає нашу спільну позицію з цього питання”, – підкреслив він.
За словами спікера ЄК, боротьба з корупцією – це ключова умова для країни, яка хоче вступити до Євросоюзу, як і забезпечення верховенства права.
„Роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжними каменями верховенства права України як майбутньої держави-члена, має бути захищена. Комісія продовжуватиме уважно стежити за розвитком ситуації в міру її розвитку”, – додав він.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує на перші транші з 90 млрд євро підтримки від ЄС у червні.
Про це, як пише „Європейська правда”, він сказав у вечірньому зверненні в понеділок.
„У червні ж ми очікуємо на перші транші з європейського пакета підтримки для України – 90 мільярдів євро на два роки. Саме в червні кошти мають запрацювати на українську стійкість”, – сказав глава держави.
Урядовці, додав він, зараз в активній роботі із Єврокомісією, щоб це не затягувалося.
„Внутрішня наша стійкість, сильна зовнішньополітична робота – це основа нашого захисту, основа нашої оборони”, – додав Зеленський.
