У четвер, 23 жовтня, в Брюсселі відбудеться засідання Європейської Ради. На зустрічі розглядатиметься використання заморожених активів рф для надання Україні фінансової допомоги на найближчі роки.
Про це йдеться у заяві голови Європейської Ради Антоніу Кошти, повідомляє сайт відомства.
Очільник відомства зазначив, що росія продовжує свої нещадні атаки проти цивільного населення України та її цивільної інфраструктури.
З огляду на ситуацію, на засіданні буде обговорюватися посилення підтримки України з боку ЄС, зокрема шляхом підтвердження готовності надавати фінансову допомогу країні на найближчі роки. Також будуть розглянуті ймовірні варіанти використання заморожених російських активів.
На початку обговорення українського питання, учасники зустрічі заслухають президента Володимира Зеленського.
„Росія платить високу й дедалі зростаючу економічну ціну за свою агресію, і ми підсумуємо наші зусилля, спрямовані на подальше посилення тиску на неї. І підтримка України, і тиск на росію залишаються двома необхідними умовами для досягнення справедливого й тривалого миру”, – йдеться у заяві Кошту.
Окрім ситуації в Україні, учасники зустрічі обговорять дорожню карту з підвищення оборонної готовності ЄС до 2030 року, економічну ситуацію в єврозоні, а також підтримку ЄС у відновленні Сектору Газа після завершення війни у регіоні.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас прибула з робочим візитом до Києва у понеділок, 13 жовтня.
Як повдіомляє РБК-Україна, про це Калас написала у Twitter.
Каллас опублікувала фото, на якому видно, що її зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга на київському залізничному вокзалі.
„Сьогодні я перебуваю в Києві для проведення переговорів щодо фінансової та військової підтримки, безпеки енергетичного сектора України та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини”, – написала Каллас.
Вона також відзначила мужність українського народу, якою він „надихає увесь світ”.
„Їхня стійкість вимагає нашої повної підтримки”, – додала вона.
Військові Бундесверу не можуть просто збивати дрони в повітряному просторі країни, що значною мірою пов’язано із заходами захисту, введеними для того, щоб уникнути повторення нацистського минулого країни.
Німецька конституція, ухвалена після Другої світової війни, прямо забороняє військовим або Бундесверу відігравати ключову роль у внутрішній безпеці країни. Це пов’язано з тим, що ті, хто її розробляв, пам’ятали про те, як нацисти та їхні поплічники у внутрішній політиці зловживали військовою силою Німеччини для боротьби з лівими політичними силами.
Але сьогодні, як зазначається, на тлі появи дронів у повітряному просторі країни, ці конституційні заходи захисту обмежують здатність Німеччини захищатися від провокацій Москви.
«Ми повинні внести поправки до законів, щоб єдині, хто може цим займатися, а саме Бундесвер, також отримали повноваження для цього», — сказав POLITICO Томас Рьовекамп, голова комітету з питань оборони в німецькому Бундестазі та член консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца.
Хоча Бундесвер теоретично може взяти до рук зброю на території країни в разі масштабного вторгнення, вторгнення дронів досі не вважаються достатньо серйозними атаками. Згідно з чинним законодавством, Бундесвер може збивати дрони лише над військовими базами.
Німецька поліція має законне право збивати такі дрони, якщо вважає це необхідним, але не має для цього технічних можливостей. «Федеральна поліція, а також майже всі поліцейські сили, наразі не мають жодних можливостей для захисту від дронів», — сказав Рьовекамп.
Наразі Бундесвер може надавати лише те, що в Конституції називається «адміністративною допомогою» у захисті від дронів. Його сили можуть, наприклад, допомагати ідентифікувати дрони або передавати інформацію на запит, як це сталося нещодавно, коли дрони були помічені над аеропортом Мюнхена.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт планує створити підрозділ з протидії дронам у складі федеральної поліції та заснувати національний центр протидії дронам, який дозволить поліції, розвідувальним органам і військовим об’єднати ресурси. Міністр також має намір просунути закон, який дозволить військовим збивати дрони в повітряному просторі Німеччини в разі, якщо буде визнано, що існує загроза життю людей. Однак конституційність такого закону залишається невизначеною.
Але єдиним довгостроковим рішенням, на думку деяких, є зміна конституції Німеччини, щоб дозволити військовим відігравати більш активну роль у внутрішніх справах країни.
«Світ змінився, і більше немає різниці між внутрішньою та зовнішньою безпекою. Дивлячись у майбутнє, ми повинні адаптувати наші конституційні положення до реальності» – сказав Рьовекамп.
[type] => post
[excerpt] => Військові Бундесверу не можуть просто збивати дрони в повітряному просторі країни, що значною мірою пов'язано із заходами захисту, введеними для того, щоб уникнути повторення нацистського минулого країни.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1760194560
[modified] => 1760179782
)
[title] => Німеччина не може збивати російські дрони через післявоєнну конституцію
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165331&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165410
[uk] => 165331
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 165332
[image] => Array
(
[id] => 165332
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108.png
[original_lng] => 381979
[original_w] => 774
[original_h] => 440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108-300x171.png
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108-768x437.png
[width] => 768
[height] => 437
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108.png
[width] => 774
[height] => 440
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108.png
[width] => 774
[height] => 440
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108.png
[width] => 774
[height] => 440
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-108.png
[width] => 774
[height] => 440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1760168983:8
[_thumbnail_id] => 165332
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1329
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 439320066001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 134688
[1] => 215
[2] => 1110128
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дрони
[1] => ЄС
[2] => німецькі війська
)
)
[3] => Array
(
[id] => 165320
[content] =>
Лідери трьох ключових країн Європи оголосили про спільні зусилля щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії, наголошуючи на важливості координації зі США та зміцнення міжнародної позиції.
Під час нещодавньої телефонної розмови лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодили просування до спільного використання вартості заморожених російських активів для підтримки Збройних сил України. У заяві, опублікованій урядом Німеччини, зазначається, що ці дії спрямовані на створення тиску на росію та стимулювання її до переговорів.
Європейські лідери наголосили на необхідності тісної співпраці зі Сполученими Штатами, щоб забезпечити узгодженість міжнародних зусиль і підвищити ефективність заходів впливу. Спільна стратегія включає оцінку і розподіл заморожених активів, що, на думку експертів, може стати значущим фактором у продовженні тиску на росію в умовах конфлікту.
У рамках телефонної розмови також було відзначено угоду про перемир’я в Газі. Лідери „трійки” заявили про готовність відновити гуманітарну допомогу одразу після набуття перемир’ям чинності, що підкреслює баланс між військовою підтримкою України та збереженням міжнародної гуманітарної відповідальності.
Спільні зусилля з використання заморожених російських активів розглядаються як частина ширшої стратегії тиску, що включає економічні санкції та дипломатичні заходи. На думку аналітиків, така координація зі США посилює можливості Європейського Союзу впливати на глобальні політичні процеси і підтримувати Україну в умовах напруженості.
„Столиці країн ЄС поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня. Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоб блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію”, – йдеться в матеріалі.
Бельгія має найбільший інтерес у цій справі серед 27 країн ЄС, оскільки на її території знаходиться фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшість російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року. Влада країни побоюється, що їй доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку Росії, і тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично передбачає можливе використання коштів платників податків для покриття відповідних витрат.
„Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну”, – наголосив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.
Він також додав ще одну умову – „гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій”, оскільки „арбітражні процедури можуть з’явитися ще через кілька років”.
Бельгія окреслила низку „червоних ліній”, серед яких відмова від підтримки будь-яких заходів, що можуть трактуватися як конфіскація активів, юридичне зобов’язання та чіткі гарантії, що європейські країни поділять усі поточні й майбутні ризики для Euroclear та самої Бельгії, а також угода про негайне виділення коштів у разі, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад після укладення мирної угоди.
Прем’єр Бельгії зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, хоча Комісія наполягає, що позика не передбачає захоплення державних активів РФ. Він підкреслив, що різниця між репараційним кредитом і конфіскацією надзвичайно незначна і тривале заморожування активів може розцінюватися як квазіконфіскація.
Де Вевер також висловив занепокоєння щодо можливого порушення двосторонніх інвестиційних угод Бельгії та Люксембургу з Росією 1989 року, а також того, що китайські інвестори можуть забрати депозити з Euroclear через страх потенційної конфіскації. За словами високопоставленого дипломата ЄС, ці питання залишаються складними, і гарантії мають бути надійними.
Представники Європейського Союзу вважають, що нові вимоги США щодо торгових поступок та інших заходів можуть підірвати нещодавню угоду, спрямовану на запобігання торговельній війні.
Зазначається, що раніше у жовтні адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала ЄС нову пропозицію щодо впровадження „взаємної, справедливої та збалансованої” торгівлі.
Співрозмовники агентства не розкрили подробиць вимог США, але зазначили, що чиновники ЄС вважають ці прохання максималістськими, а поступки – значними.
Нові вимоги США з’явилися в той час, коли обидві сторони готуються до переговорів щодо наступних кроків після торговельної угоди, укладеної влітку. Угода встановлює 15-відсоткове мито на більшість європейських товарів, що ввозяться до США.
За словами джерел, Вашингтон шукав можливостей для обговорення законодавства ЄС, включно з цифровими та технологічними правилами.
Євросоюз неодноразово заявляв, що збереження регуляторної автономії є „червоною лінією” у цих обговореннях, але блок консультуватиметься зі США з кожного питання.
„Наразі ми зосереджені на сумлінному виконанні спільної заяви ЄС-США, яка є важливою для збереження нашої неперевершеної трансатлантичної торгівлі, захисту бізнесу й збереження робочих місць. Ця заява є нашою основою для спільної стратегічної співпраці”, – сказав речник Єврокомісії Олоф Гілл, коли його попросили прокоментувати вимоги США.
Уряди країн ЄС домовилися обмежити пересування російських дипломатів у межах Європейського Союзу у відповідь на зростання кількості спроб диверсій, які, за розвідданими, часто очолюють шпигуни під дипломатичним прикриттям.
Про це повідомило видання Financial Times, пише „Європейська правда”.
Згідно із запропонованими правилами, російські дипломати, які працюють у столицях країн ЄС, будуть зобов’язані повідомляти інші уряди про свої плани подорожей перед тим, як перетнути кордон країни, де вони акредитовані.
Ініціатива, яку просуває Чехія, є частиною нового пакета санкцій, що його готує Брюссель у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Для ухвалення пакета потрібна одностайна підтримка держав-членів.
За даними розвідок ЄС, російські шпигуни, які видають себе за дипломатів, часто керують агентурою або операціями за межами країни, де вони акредитовані, щоб уникнути нагляду контррозвідки.
Уряд Чехії наполягає на введенні таких обмежень ще з травня минулого року. Прага вже заборонила в’їзд кільком російським дипломатам, підозрюваним у причетності до розвідувальної діяльності. Втім, сотні дипломатів і далі акредитовані в сусідній Австрії – і звідти можуть легально перетинати кордон із Чехією.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що обмеження необхідні для відновлення принципу взаємності. „Немає сенсу в тому, щоб російський дипломат, акредитований в Іспанії, міг приїхати до Праги, коли йому заманеться. Ми повинні застосовувати сувору взаємність у видачі короткострокових дипломатичних віз відповідно до Віденської конвенції”, – сказав Ліпавський виданню.
Комісія з претензій для компенсації Україні збитків від російської агресії може запрацювати до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
За словами Берсе, Комісія з претензій (міжнародна комісія з розгляду вимог України щодо компенсації шкоди, завданої російською агресією – ред.) знадобиться кілька місяців для наступного кроку, бо є активне залучення держав-членів Реєстру. Зараз тривають активні консультації між державами-членами Ради Європи.
„Ми сподіваємося, і працюємо в цьому напрямку, досягти угоди про створення Комісії до кінця 2025 року”, – наголосив генсек.
Щодо фінансування майбутніх компенсацій Берсе зазначив, що це стане предметом окремих обговорень між країнами-членами.
„Саме це питання ми маємо обговорювати з державами-членами. Ми повинні сприймати це дуже серйозно. Реєстр уже працює дуже добре, я б сказав. Зараз надійшло близько 60 000 заявок”, – повідомив він.
Генсек також додав, що в межах Реєстру передбачено 43 категорії претензій, а українська сторона проявляє активну зацікавленість у співпраці.
„Ваш Генеральний прокурор висловив великий інтерес до співпраці з Радою Європи щодо Реєстру, це також могло б відіграти певну роль, і було б доцільно, щоб Україна була залучена”, – пояснив Берсе.
За його словами, обговорення стосуватимуться і можливості використання заморожених російських активів, однак остаточне рішення ще не ухвалене.
„Обговорюється пряме фінансування від держав-членів… І є обговорення щодо заморожених активів. Щодо заморожених активів, наскільки мені відомо, наразі не зрозуміло, чи буде згода всіх зацікавлених держав”, – сказав він.
Берсе наголосив, що, попри складнощі, процес створення Комісії є безпрецедентним кроком у міжнародній практиці та свідчить про політичну рішучість підтримати Україну.
„Тільки тому, що ми точно не знаємо, як виглядатиме кінцевий пункт призначення, ми не повинні зупиняти наш шлях. Ми повинні йти настільки далеко, наскільки можемо… Це єдиний спосіб дійсно забезпечити рух”, – резюмував генсек Ради Європи.
Європейський Союз продовжив санкції, запроваджені проти осіб, відповідальних за «дестабілізуючі дії росії за кордоном», до 9 жовтня 2026 року. Про це в п’ятницю повідомила Європейська рада, яка обґрунтувала своє рішення «триваючими гібридними діями рф».
Наразі санкції застосовуються до 47 осіб та 15 організацій і передбачають заборону на в’їзд до Європейського Союзу та замороження коштів, що зберігаються в ЄС. Крім того, громадяни країн Євросоюзу та організації й банки, зареєстровані на території ЄС, не можуть надавати фінансові кошти особам, внесеним до списку.
8 жовтня 2024 року Рада з питань закордонних справ Європейського Союзу прийняла рамкові правила щодо обмежувальних заходів у відповідь на «дестабілізуючі дії» росії.
Система санкцій спрямована проти осіб, які беруть участь у заходах та політиці російського уряду, що підривають основні цінності, безпеку, стабільність, незалежність і територіальну цілісність ЄС та його держав-членів, а також проти осіб, відповідальних за гібридні дії проти країн, які не є членами ЄС, та міжнародних організацій.
У травні Євросоюз розширив сферу застосування обмежувальних заходів, щоб мати змогу впливати на матеріальні засоби, пов’язані з дестабілізуючими діями росії, та на фінансових спонсорів дестабілізуючих дій, а також призупиняти ліцензії на мовлення російських ЗМІ, які беруть участь у дезінформації.
У заяві Європейської ради нагадується, що в липні цього року ЄС засудив тривалі гібридні дії росії проти Євросоюзу, його держав-членів та партнерів.
Крім того, підкреслюється, що протягом останніх років ЄС спостерігав навмисну та систематичну зловмисну поведінку росії, наприклад, кібератаки, диверсії, порушення роботи життєво важливої інфраструктури, фізичні напади, маніпулювання інформацією та інші приховані або примусові заходи. Ці дії посилилися з початку війни проти України і, ймовірно, триватимуть у майбутньому, ідеться в заяві.
ЄС та його держави-члени й надалі будуть використовувати всі доступні засоби для запобігання зловмисним діям, реагування на них та для їхнього стримування, наголошує Європейська рада.
