Президент Польщі Анджей Дуда підписав суперечливий закон, який передбачає призупинення права на притулок.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF FM.
Дуда зазначив, що цей закон необхідний для зміцнення безпеки польських кордонів і безпеки поляків.
„Сьогодні я прийняв рішення, що так званий закон про надання притулку, який останнім часом обговорювався в польському суспільно-політичному просторі, набуде чинності. Я підписав цей закон і вважаю, що він необхідний для зміцнення безпеки наших кордонів, для зміцнення безпеки поляків”, – заявив Дуда в середу перед вильотом до Риму.
Він додав, що закон створює можливість для уряду запровадити інструменти для обмеження міграції до Польщі, включаючи пошук притулку в Польщі.
Підписати закон нещодавно закликали прем’єр-міністр Дональд Туск, а також віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Уряд планує інформаційну кампанію іноземними мовами, спрямовану на мігрантів у країнах їхнього походження, щоб утримати їх від спроб перетнути кордон.
Будь-яке призупинення права на отримання притулку повинно бути територіально обмежене і обмежене в часі до 60 днів, але потім може бути продовжене шляхом голосування в парламенті.
Польський телеканал TVN24 зазначив, що закон передбачає виняток для неповнолітніх без супроводу дорослих, вагітних жінок і особливо вразливих осіб, які, як і раніше, зможуть просити притулку.
„Це ми до кінця виконали один з прострочених маяків МВФ де дедлайн був 31 грудня минулого року.
Насправді змінено концепцію і вирішено створити два суди:
Спеціалізований окружний адміністративний суд
Спеціалізований апеляційний адміністративний суд до вищих спеціалізованих судів (як суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення Спеціалізованого окружного адміністративного суду)”, – йдеться в повідомленні.
За словами нардепа, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) має оголосити конкурс на посади суддів протягом одного місяця після набрання чинності законом. Конкурси мають враховувати особливості, визначені законопроєктом, із залученням Експертної ради (протягом трьох років).
До складу експертної ради увійдуть 6 осіб: 3 від Ради суддів України та 3 від міжнародних і іноземних організацій.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр підписав закон про внесення в змін у Конституцію щодо послаблення «боргового гальма», що також розблокує 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє NTV, з посиланням на офіс німецького президента.
Зазначається, що Штайнмаєр підписав закон, який практично скасовує правило «боргового гальма». Тепер його має опублікувати федеральний вісник законів.
Таким чином, набув чинності фінансовий пакет, за допомогою якого Німеччина має намір інвестувати сотні мільярдів євро в оборону та інфраструктуру, а також дозволити федеральним землям брати запозичення для свого розвитку.
Витрати на оборону, розвідслужби та кібербезпеку, що перевищують 1% ВВП, звільнять від боргового правила. Це також розблокує виділення 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Відповідно до схваленого закону, протягом наступних 12 років на інвестиції в інфраструктуру може бути залучено 500 млрд євро.
Верховна рада ухвалила у другому читанні зміни до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деякі інші законодавчі акти щодо створення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду.
Закон №12368-1 підтримали 234 нардепи, написав Ярослав Железняк.
Ухвалення законопроєкту було одним із маяків Міжнародного валютного фонду.
Документ передбачає створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Вони виконуватимуть функції ліквідованого Окружного адміністративного суду (ОАСК).
Вища кваліфікаційна комісія суддів України має оголосити конкурс на посади суддів протягом одного місяця після набрання чинності законом.
В адміністративному суді можна буде оскаржувати призначення міністрів, керівників усіх антикорупційних органів, прокурорів Державного бюро розслідувань, а також укази центральних органів влади (крім указів президента).
[type] => post
[excerpt] => Верховна рада ухвалила у другому читанні зміни до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деякі інші законодавчі акти щодо створення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адм...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1740586680
[modified] => 1740583259
)
[title] => Рада затвердила створення двох нових судів
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=142502&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 142701
[uk] => 142502
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 142504
[image] => Array
(
[id] => 142504
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1.jpg
[original_lng] => 119373
[original_w] => 1140
[original_h] => 639
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1-768x430.jpg
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1-1024x574.jpg
[width] => 1024
[height] => 574
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/215322-1-large-1.jpg
[width] => 1140
[height] => 639
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1740576080:3
[_thumbnail_id] => 142504
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 2298
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508427452000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 59
[1] => 418789
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закон
[1] => суддя
)
)
[4] => Array
(
[id] => 140480
[content] =>
Президент США Дональд Трамп підписав указ, який скасовує політику адміністрації Джо Байдена щодо поетапної відмови від федеральних закупівель виробів із одноразового пластику, зокрема – соломинок для напоїв.
Трамп зазначив, що паперові соломинки – „нефункціональні, містять хімічні речовини, які можуть становити загрозу для здоров’я людини; вони дорожчі у виробництві, ніж пластикові; і часто вимагають використовувати кількох соломинок”.
„Це абсурдна ситуація. Ми повертаємось до використання пластикових соломинок”, – сказав Трамп під час підписання указу.
Раніше передвиборчий штаб Трампа продавав фірмові пластикові соломинки зі слоганом: „Ліберальні паперові трубочки не працюють”.
Парламент Іраку ухвалив зміни до закону про особистий статус, які, за словами критиків, фактично легалізують дитячі шлюби. Прихильники поправок стверджують, що вони відповідають ісламським принципам і спрямовані на зменшення західного впливу на іракську культуру.
Про це розповідає РБК-Україна із посиланням на The Guardian.
Зміни надають ісламським судам більше повноважень у сімейних питаннях, зокрема щодо шлюбу, розлучення та спадщини. Це, на думку активістів, підриває закон про особистий статус 1959 року, який об’єднав сімейне законодавство та забезпечив базові гарантії для жінок.
Зокрема, чинне законодавство Іраку встановлює мінімальний вік для шлюбу на рівні 18 років. Однак зміни дозволяють духовним лідерам вирішувати питання шлюбу на основі їхньої інтерпретації ісламського права. Деякі тлумачення допускають укладення шлюбів із дівчатами у ранньому підлітковому віці, а за нормами школи Джафарі – навіть із дев’яти років.
Зміни, які підтримали переважно консервативні шиїтські депутати, викликали різку критику правозахисників. Інтісар аль-Маялі, правозахисниця та членкиня Іракської жіночої ліги, назвала ці поправки „катастрофічними” для прав жінок і дівчат..
На сесії парламенту також було ухвалено закон про загальну амністію, який, на думку критиків, вигідний сунітським ув’язненим та особам, причетним до корупції. Крім того, депутати затвердили закон про повернення земель, спрямований на вирішення територіальних претензій курдів.
Сесія завершилася хаосом. Деякі депутати протестували проти процедурних порушень, інші підіймалися на трибуну. Парламентський чиновник, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що половина депутатів, присутніх на сесії, не голосувала, через що було порушено кворум.
Спікер парламенту Махмуд аль-Машхадані назвав ухвалення цих законів „важливим кроком у напрямку зміцнення справедливості та організації повсякденного життя громадян”.
Парламент вніс зміни до законів. Також передбачається створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців.
Рада внесла зміни до законів Про військовий обов’язок і військову службу, Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів та Основ законодавства про охорону здоров’я. Про це 18 грудня повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Закон передбачає створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців. Дані про медичні огляди будуть автоматично передаватися в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Також законом передбачено:
створення єдиної бази даних про військовослужбовців ЗСУ та військовослужбовців Державної служби спеціального транспорту;
присвоєння єдиного унікального електронного ідентифікатора для однозначної ідентифікації військовослужбовця.
Зазначається, що ці дані будуть використовуватися в єдиній інформаційній системі у сфері національної безпеки та оборони Міноборони, Державному вебпорталі електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, а також для надання публічних (електронних публічних) послуг, в тому числі адміністративних та соціальних послуг військовослужбовцям та членам їх сімей.
Крім того, забезпечується інформаційна взаємодії між Електронною системою охорони здоров’я та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Це необхідно для отримання Міністерством оборони інформації про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку.
Дані будуть вноситися до Єдиного державного реєстру з метою забезпечення національної безпеки та оборони.
Нардепи ухвалили у другому читанні законопроєкт про військову службу в Україні іноземців та людей без громадянства. Добровольці зможуть підписувати контракти з ЗСУ.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
За його словами, законопроект №12023 «Про внесення змін до порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства» у другому читанні підтримали 276 депутатів.
Закон передбачає, що іноземцям та людям без громадянства в Україні буде дозволено підписувати контракти зі Збройними силами України, Державною спецслужбою транспорту та Національною гвардією для проходження служби на посадах як рядового, сержантського та старшинського, так і офіцерського складу.
Також у документі сказано, що передбачається створення Центру рекрутингу іноземців. Там вони проходитимуть перевірку за пунктами:
чи законно зазначені особи перебувають на території України;
чи притягували їх до адміністративної або кримінальної відповідальності за законами України;
чи пов’язані вони з розвідувально-підривною діяльністю іноземних держав проти України;
а також інші обставини, які можуть перешкоджати прийняттю особи на військову службу за контрактом.
Українські вина скоро отримають нове маркування, що полегшить виробникам вихід на ринки Європейського Союзу. Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт, який сприятиме розширенню географії експорту українських вин та відкриттю нових ринків для вітчизняних виноробів.
Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Йдеться про законопроєкт №9139, який приводить законодавство про виноградарство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.
Новий закон відкриє виноробам доступ до експортних ринків
Як зазначила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, українська виноробна галузь на шляху до євроінтеграції зіткнулася з численними проблемами, які гальмують експорт вин на світові ринки. Деякі з цих проблем вирішує прийнятий законопроєкт, що має на меті привести норми виноробного законодавства у відповідність до вимог ЄС, а також сприяє дерегуляції цієї галузі, замінюючи застарілі інструменти регулювання.
Шуляк підкреслила, що українські вина вже експортуються в 49 країн, але нове галузеве законодавство, яке відповідає міжнародним стандартам, створить можливості для виходу на нові експортні ринки.
Створять кадастр виноградників та реєстр виноробів
Однією з ключових проблем, з якими зіткнулася виноробна галузь на шляху до євроінтеграції, є відсутність в Україні реєстру виробників винограду та вина і кадастру виноградників. Законопроєкт №9139 передбачає створення такого реєстру, який включатиме інформацію про виробників винограду, виноробної продукції, виноградні ділянки та інші дані, необхідні для контролю та регулювання галузі.
Закарпатське вино
Серед важливих змін є також оновлення термінів та визначень, а також класифікація сортів винограду та вимог до виробництва, які тепер будуть відповідати стандартам ЄС. Це включає нові терміни, пов’язані з географічними зазначеннями, що повинні відповідати сучасним правилам, прийнятим у Європі.
Шуляк зазначила, що деякі українські виробники вже почали реєструвати свої географічні зазначення. Зокрема, цьогоріч „Виноробна карта України” поповнилася новим географічним зазначенням — „Закарпаття/Закарпатське вино”. Подібна практика географічних зазначень поширена і на інші українські продукти, як-от гуцульська бриндзя чи мелітопольська черешня.
Окрім цього, за новим законопроєктом, маркування виноробної продукції в Україні зміниться, і стане аналогічним до європейського, що дозволить українським винам відповідати міжнародним стандартам.
Шуляк підсумувала, що цей законопроєкт є важливим для українських виноробів, і зміни, ухвалені в парламенті, є результатом спільного рішення між владою та бізнесом, враховуючи пропозиції та зауваження виробників.
Нагадаємо, у травні цього року, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (№5473-Д), який удосконалює законодавство щодо державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. На прийнятті цього законопроекту наполягала Українська рада бізнесу, адже чинне регулювання та штрафи ускладнювали роботу підприємців в поточних складних умовах.
22 серпня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону №9139 «Про виноград, вино та продукти виноградарства». Цей документ, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства, підтримало 311 народних депутатів. Закон набере чинності з 1 січня 2026 року.
Основною метою Закону є приведення українського галузевого законодавства у відповідність до міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства. Закон також імплементує положення регламентів ЄС, які стосуються ведення виноградарства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, та контролю у сфері виноградарства і виноробства.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібну крадіжку чужого майна.
Це зазначено у картці закону №11068 на сайті парламенту.
Раніше крадіжка чужого майна була кримінальним діянням, якщо його вартість становила понад 302 гривні 80 копійок. Тепер поріг кримінальної відповідальності за крадіжку підвищено до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3028 гривень.
Також посилено адміністративну відповідальність за дрібні крадіжки:
за крадіжку до 757 гривень – штраф від 850 до 1700 гривень;
за крадіжку від 758 до 3028 гривень – штраф 1700–5100 гривень;
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
Радий дізнатися, що Дональд Трамп у безпеці та не постраждав. Найкращі побажання йому та його родині. Добре, що підозрюваного в спробі замаху швидко затримали. Наш принцип: верховенство права понад усе, і політичному насильству немає місця ніде у світі. Щиро сподіваємося, що всі…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 16, 2024
