Європейський парламент під час голосування на пленарному засіданні у четвер, 9 жовтня, не підтримав два подання про вотум недовіри Європейській комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн.
Про це передає кореспондентка „Європейської правди” зі Страсбурга.
Європарламент не підтримав вимоги політгруп „Ліві” та „Патріоти за Європу” щодо відставки фон дер Ляєн.
За подання щодо вотуму недовіри Єврокомісії від політичної групи „Ліві” проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
За подання від крайньоправої групи „Патріоти для Європи” проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Це означає, що чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишається на посадах.
Варто додати, що у обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту.
Більшість Сейму Латвії 2 жовтня відхилила вимогу опозиційних депутатів про відставку прем’єр-міністерки Евіки Сіліні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Delfi.
Вотум недовіри був ініційований опозиційними Національним об’єднанням і „Об’єднаним списком” (ОС). Голосування відбувалося на тлі розбіжностей у самій коаліції – між „Новою Єдністю”, „Прогресивними” і Союзом зелених і селян (СЗС). Партнери по коаліції пообіцяли працювати разом, принаймні наразі, щоб ухвалити „бюджет безпеки” на наступний рік.
Цього разу опозиція обґрунтувала вимогу відставки Сіліні тим, що „уряд тривалий час не може ухвалити чітких рішень щодо припинення економічного співробітництва з Росією та Білоруссю”.
„Нова Єдність” має в Сеймі 25 мандатів, СЗС – 16, а „Прогресивні” – вісім. У ОС 13 мандатів, у Національного об’єднання – 12, у партії „Латвія на першому місці” і „Стабільності!” – по вісім. Також є 10 позафракційних депутатів, деякі з яких забезпечують уряду Сіліні мінімальну більшість у парламенті.
Урсула фон дер Ляєн залишиться на чолі Європейської комісії. За вотум недовіри в Європейському парламенті проголосували лише 175 депутатів проти – 360.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Європарламенту.
Кількість голосів „за” виявилася значно нижчою за дві третини, необхідних для успіху пропозиції про відставку фон дер Ляєн і всієї Єврокомісії.
За цю пропозицію проголосували праві групи „Патріоти Європи” і „Європа суверенних націй”, а також інші європейські консерватори і реформісти та кілька делегацій лівих.
Фон дер Ляєн, яка не була присутня на засіданні парламенту під час голосування, перебуває зараз у Римі на конференції з відновлення України.
Дебати в Європарламенті супроводжувалися бурхливими оплесками, вигуками та свистом, у якийсь момент навіть довелося втрутитися спікеру. Урсулі фон дер Ляєн висловити вотум недовіри, що може призвести до втрати мандата всієї колегії комісарів. Хоча очікується, що сильніші партії захищатимуть фон дер Ляєн, це внесення дало простір для вираження образи та незгоди, які назрівали у власних рядах.
Перед голосуванням щодо недовіри Єврокомісії, яке відбудеться в четвер, Урсула фон дер Ляєн мала виступити на свій захист у понеділок. Пропозицію вніс румун Георге Піперя, і наприкінці червня вона отримала необхідну 10-відсоткову підтримку.
Ініціатива викликає розбіжності навіть серед Європейських консерваторів і реформістів (ECR). Співголова цієї фракції Нікола Прокаччіні вже зазначив, що хоча їхні члени зможуть вільно голосувати щодо згаданого питання, він не підтримуватиме повалення Комісії.
Прокаччіні аргументував, що пропозицію можна було б подати ще за попереднього правління фон дер Ляєн, але відтоді Комісія стала більш розбірливою в багатьох аспектах. Наприклад, намагається серйозніше ставитися до міграції та почала займати більш гнучку позицію щодо зеленого переходу.
Останнє є особливо делікатним питанням. Адже кілька тижнів тому Єврокомісія відкликала пропозицію, спільно запропоновану Соціал-демократами (S&D) та ліберальною партією Renew. Це сталося після того, як Урсулу фон дер Ляєн попросили зробити це представники кількох правих партій у парламенті. Законопроєкт передбачає відповідальність компаній за необґрунтовані заяви щодо їхньої екологічної діяльності.
Імовірно, інцидент значною мірою був комунікаційною помилкою, оскільки відкликання здійснили на підставі винятку для малих компаній, який парламент мав би узгодити з Радою Європи. Через відкладення переговорів переноситься й прийняття проєкту.
Під час згаданих дебатів критика лідера Соціал-демократичної партії була зосереджена на Манфреді Вебері, який очолює Народну партію, тоді як ліберали та «зелені» наголосили на своїх вимогах прозорості, за які ЄНП часто голосувала разом із правими партіями.
У своїх промовах вони наголошували також на тому, щоб поставити Вебера перед вибором: або він серйозно підійде до союзу з центристськими партіями своєї фракції, яка також переобрала фон дер Ляєн, або співпрацюватиме з тими, хто насправді не зацікавлений у сильній Європі.
Сам Вебер виступив перед слуханнями, наголосивши, що його партія проголосувала разом з центристами у 90% голосувань у парламенті. Він назвав цю ініціативу антиєвропейською змовою, такою, що дуже симпатизує президенту росії Володимиру Путіна. За його словами, це просто марна трата часу.
Урсула фон дер Ляєн висловила подібну думку й використала термін «екстремістський» стосовно тих депутатів Європарламенту, які хотіли притягнути її до відповідальності за прозорість закупівель вакцин. Вона сказала, що рішучі спільні дії, вжиті під час пандемії, є свідченням сили ЄС. «Це Європа солідарності, яку я люблю, і це Європа, яку ненавидять екстремісти», – зазначила президентка Єврокомісії.
Хоча фон дер Ляєн досі не публікує стенограму своїх особистих переписок з очільником Pfizer, вона наголосила, що консультувалася з численними експертами та лідерами держав-членів, які, повністю знаючи про контракти, могли вільно вирішувати, який тип і скільки вакцини придбати.
Голосування з цього питання відбудеться в четвер. Для заміни чинної Єврокомісії буде потрібна більшість у дві третини голосів. Партійні фракції, незадоволені роботою Народної партії, уже заздалегідь заявили, що не братимуть участі у спробі усунення Урсули фон дер Ляєн. А сама вона зазначила, що розуміє критику й має намір пройти кожен крок законодавства разом з парламентом.
Ультраправий румунський євродепутат Георге Піперя ініціював оголошення вотуму недовіри президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн через видалення листування з керівництвом компанії – виробника вакцин проти коронавірусу Pfizer.
Про це повідомляє Politico.
Піперя заручився необхідною підтримкою 70 депутатів Європарламенту для проведення голосування про недовіру фон дер Ляєн через так званий Pfizergate.
Ідеться про таємне листування глави Єврокомісії з Альбертом Бурлою, генеральним директором фармацевтичного гіганта Pfizer, під час обговорень щодо постачання до ЄС вакцин у розпал пандемії коронавірусу.
Нині в Європарламенті оцінюють прийнятність пропозиції Піпері, і в разі схвалення дебати щодо голосування за вотум недовіри фон дер Ляєн може відбутись у середині липня.
Під час слухань глава Єврокомісії повинна буде з’явитися в Європарламенті, аби захистити себе, після чого відбудуться дебати, під час яких лідери політичних груп висловлять свою думку.
Опитані Politico найбільші політичні групи Європарламенту – від рідної для фон дер Ляєн Європейської народної партії, до соціалістів та лібералів з „Оновити Європу” – підтвердили, що голосуватимуть проти вотуму недовіри.
Пропозиція отримала підтримку лише депутатів Європарламенту з ультраправих груп „Патріоти за Європу” та „Європа суверенних націй”, та їхніх голосів буде недостатньо для ухвалення рішення.
La presidente della Commissione europea, Ursula von der Leyen, e il presidente americano, Donald Trump, si sono stretti la mano e hanno avuto un breve scambio sul sagrato di piazza San Pietro prima dell'avvio della cerimonia funebre per l’ultimo saluto a Papa Francesco… pic.twitter.com/VAZoQMalyJ
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu
Національна асамблея, нижня палата парламенту Франції, очікувано відхилила третій вотум недовіри уряду Франсуа Байру щодо так званого бюджету соціального забезпечення.
Про це передає „Європейська правда” з посиланням на Le Figaro.
Вотум недовіри, висунутий уряду Байру в понеділок після того, як він застосував спецпроцедуру за статтею 49.3 Конституції для схвалення бюджетного документа в обхід парламенту, зібрав лише 121 голос із мінімум необхідних 289.
Рішення було очікуваним, оскільки вотум – як і три попередні – не підтримали соціалісти та ультраправі з „Національного обʼєднання”, без чиїх голосів як уряд, так і опозиція не мають більшості.
Провал вотуму недовіри означає остаточне ухвалення бюджету соціального забезпечення в нижній палаті парламенту Франції. Тепер він має бути ухвалений у Сенаті орієнтовно 17-18 лютого.
Нездатність Франції узгодити бюджет на 2025 рік на тлі зміни уряду відлякала інвесторів і підірвала довіру бізнесу та населення.
Нинішнє голосування відклали, проте в опозиції заявили, що найближчим часом спробують скликати ще одне голосування
У вівторок опозиційні партії Словаччини відкликали голосування у парламенті за вотум недовіри, спрямований на відставку кабінету прем’єр-міністра Роберта Фіцо, заявив віце-спікер парламенту Петер Зіга.
Опозиція протестувала проти пропозиції Фіцо зробити сесію таємною на тій підставі, що він ділився конфіденційною інформацією, і заявила, що найближчим часом оголосить новий вотум недовіри.
Вони заявили, що найближчим часом спробують скликати ще одне голосування, повідомляє Reuters.
Сьогодні у Словаччині опозиційні сили спробували відправити у відставку ліво-націоналістичний уряд Роберта Фіцо, звинувативши прем’єр-міністра в намаганні добитися виходу країни з ЄС.
Фіцо підтримує відносини з росією під час війни в Україні, минулого місяця зустрівся з путіним і припинив офіційну військову допомогу Києву.
Він також неодноразово критикував санкції проти росії та загострив розбіжності з Києвом після припинення поставок російського газу через Україну наприкінці 2024 року.
Незважаючи на зростання занепокоєння щодо напрямку зовнішньої політики його уряду, Фіцо не збирається змінювати політичний курс і викликав подальші суперечки, нещодавно заявивши про можливий вихід Словаччини з Євросоюзу.
За його словами, необхідно підготуватися до «усіх можливих кризових ситуацій», з якими ЄС може зіткнутися в короткостроковій перспективі, припускаючи навіть розпад Євросоюзу.
«Це не можна трактувати інакше, ніж те, про що ми попереджали: що уряд Фіцо готує ґрунт для виведення Словаччини з Європейського Союзу», – заявив у парламенті Міхал Шимечка, лідер опозиційної партії «Прогресивна Словаччина».
«Я вважаю це такою екзистенціальною загрозою нашим національним інтересам, що нам більше нічого не потрібно, щоб оголосити недовіру цьому уряду», – сказав він.
Фіцо сказав парламенту, що зовнішня політика визначається членством в НАТО та ЄС, але Словаччина не може бути «статичною» у світі, якиц швидко розвивається.
«Що, якщо прийде група з 3-4 великих країн і скаже, пані та панове, або буде супердержава, де ви втратите весь свій національний суверенітет… або підете своїм шляхом? – сказав Фіцо. – Ми говоримо про розвиток, який може статися дуже швидко».
Крім того, прем’єр-міністр звинувачує опозицію в підготовці народних протестів з метою захоплення влади, що опозиція заперечує.
Конгрес депутатів, нижня палата парламенту Іспанії, як і очікувалось, у середу не підтримав ініційований ультраправою партією Vox вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Педро Санчеса.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на RTVE.
Вотум недовіри підтримали 53 депутати, що лише на один голос більше, ніж має Vox. Проти висловився 201 обранець, ще 91 – утримався під час голосування.
Vox оголосила про свій намір висунути вотум недовіри після того, як уряд Санчеса в грудні 2022 року реформував закони про заколот і розкрадання, щоб послабити правовий тиск на каталонських сепаратистів.
Кандидат на посаду прем’єр-міністра Іспанії Рамон Тамамес, якого запропонувала ультраправа партія в разі відставки уряду Санчеса, під час дебатів у середу нарікав на „повернення двох Іспаній” у парламент – лівої та правої.
Сам прем’єр перед голосуванням звернувся до „соціальної більшості” країни, щоб дати зрозуміти, що „Іспанія не стоїть на межі розриву” і що „апокаліпсис, який вони (Vox. – Ред.) проголосили, не настав і не очікується”.
Як і напередодні, Санчес виправдовував досягнення коаліційної уряду, зокрема, подолання пандемії коронавірусу, протиставивши це партіям, які прагнуть лише „регресу”.
Нагадаємо, що це була вже друга спроба Vox висловити вотум недовіри чинному уряду Іспанії. Перша спроба скинути Санчеса в жовтні 2020 року за його боротьбу з пандемією коронавірусу провалилася.
Коаліція Санчеса з лівою партією Podemos, яка керує в меншості за підтримки регіоналістських і навіть сепаратистських партій в Каталонії і Країні Басків, намагається відновитися після нещодавнього розколу з приводу закону про сексуальну згоду, який ненавмисно призвів до скорочення термінів ув’язнення для сотень засуджених злочинців.
Партнери сподіваються відновити свою репутацію виконавців прогресивних та ефективних законів до того, як Іспанія в липні перебере на себе головування в Раді ЄС.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
У Хорватії опозиція провалила вотум недовіри правому прем’єр-міністру Андрею Пленковичу, – повідомило в п’ятницю хорватське громадське телебачення HRT.
Пропозицію підтримали 56 депутатів Європарламенту, 77 виступили проти. Для заміни глави уряду потрібно було б 76 голосів „за” у 151-місному парламенті (Сабор).
Під час марафону дебатів минулої п’ятниці опозиція засудила прем’єр-міністра з низки питань. Його звинувачували у закритті нафтопереробного заводу Sisak (Сісак), нездатності відновити країну після землетрусу, провалі реформ у секторі охорони здоров’я та кількох корупційних справах за участі колишніх міністрів.
Уряд відкинув звинувачення на адресу прем’єр-міністра, а парламентські дебати також засвідчили, що більшість рішуче підтримує Пленковича.
Вперше з моменту вступу на посаду прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича у 2016 році парламент проголосував за його відставку. Останніми роками опозиція безуспішно намагалася відкликати кількох міністрів уряду і весь кабінет.
Пропозиція була подана рухом „Патрія” (Domovinski Pokret), якому вдалося зібрати 33 підписи опозиційних депутатів, необхідні для внесення питання про недовіру до порядку денного парламенту.
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
Уряду Румунії на чолі з Флоріном Кицу оголосили вотум недовіри.
Про це повідомляють Euronews і AFP.
Парламент переважною більшістю голосів (281 депутат за) підтримав вотум недовіри, який внесла лівоцентристська Соціал-демократична партія. Її члени вважають, що робота Кабінету міністрів стала причиною погіршення економічної ситуації та призвела до зниження рівня життя.
У червні цього року румунська парламентська опозиція вже пропонувала винести вотум недовіри уряду, але тоді парламент проголосував проти.
Зараз вотум не підтримали лише Національна ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії.
Кицу обійняв посаду премʼєра менше ніж рік тому і відразу ж потрапив під шквал критики через провальну боротьбу з коронавірусом — Румунія перебуває на одному з останніх місць в Європі за рівнем вакцинації.
У вересні премʼєр звільнив міністра юстиції через суперечку про фонд регіонального розвитку, після чого у країні почалася політична криза.
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
