Герман Галущенко, якого раніше відсторонили від виконання обовʼязків міністра юстиції, звільнили з посади. „За” його відставку з посту глави Мін’юсту проголосували 323 народних депутатів Верховної Ради.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
Після обшуків і скандалу в енергетиці. Рада відправила Галущенка у відставку
Голосування у парламенті за відставку міністра юстиції Германа Галущенка розподілилося між фракціями так:
„Слуга Народу” – 200 голосів
„Європейська Солідарність” – 21
„Батьківщина” – 17
„Платформа за життя та мир”- 16
„Голос” – 14
„Відновлення України” – 11
„Партія „За майбутнє” – 11.
Виконання обов’язків міністра юстиції України тимчасово покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
Так, 4 жовтня президент повернув документ до Ради із пропозиціями.
„Памʼятаєте законопроєкт 11387, яким Рада запровадила штрафи для міністрів і інших посадовців, які не приходять на виклик. Це була моя правка, проголосували ми тоді 229 голосів. Що, говорять, викликало бурхливу реакцію всього Офісу Президента і….сьогодні законопроект повернули з повним вето”, – розповів нардеп Ярослав Железняк.
У своєму обґрунтуванні президент пише, що механізм звітування членів уряду України регулюється законодавством України, зокрема законом „Про Кабінет Міністрів України” та регламентом Верховної Ради.
„Ураховуючи наведене, слід констатувати, що запропоновані Законом нововведення не враховують, зокрема політико-правову природу відповідальності уряду України перед парламентом, а також обмеженість форм парламентського контролю конституційними нормами. … Водночас цей інститут мав забезпечити стабільність уряду України, його незалежність від поточних змін політичної кон’юнктури у представницькому органі”, – зазначається там.
Українську журналістку та громадську діячку Тетяну Чорновол визнали обраною народною депутаткою України. Апарат Верховної Ради засвідчив дострокове припинення повноважень народного депутата Андрія Парубія.
Про це повідомляється на сайті Центральної виборчої комісії (ЦВК).
У ЦВК повідомили, що до відомства надійшов документ з Апарату Верховної Ради, який засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія. Його вбили у Львові 30 серпня.
Зазначаться, що Парубій був обраний на позачергових виборах народних депутатів 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від Політичної партії „Європейська Солідарність”.
„ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку Політичної партії „Європейська Солідарність” під № 27, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах”, — йдеться у повідомленні.
Зазначимо, Тетяна Чорновол — журналістка та громадська діячка. Вона була членкинею фракції політичної партії „Народний фронт”, а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони у Верховній Раді VIII скликання.
Верховна Рада офіційно відновлює трансляції засідань парламенту. Постанову підписав спікер Руслан Стефанчук.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Трансляції засідань Верховна Рада України офіційно повертаються. Постанову про відновлення трансляцій Верховної Ради підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую при нагоді за чесний діалог та це рішення. Також дякую всім колегам по парламенту, які підтримали постанову», – написав Юрчишин на своїй фейсбук-сторінці.
Він додав, що найближче засідання – 16 вересня. «Ця дата має стати початком, відколи ви постійно зможете бачити трансляції наживо на Телеканал Рада», – додав нардеп.
Верховна Рада днями ухвалила у першому читанні законопроєкт №13452, який передбачає посилення відповідальності військових за непокору. Однак наразі у владі прийшли до висновку, що цей документ потребує допрацювання через ризик несправедливості.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram речниці „Слуги народу” Юлії Палійчук та сайтМіноборони України.
Зокрема, Палійчук опублікувала спільну заяву голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса та голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича.
У ній зазначається, що у законопроєкті №13452 до другого читання слід прибрати норми, які передбачають безальтернативність жорсткого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, та залишити можливість більш м’якого покарання.
„Виходимо з того, що текст законопроекту у первісному вигляді не був би підтриманий у парламентській залі”, – заявили глави комітетів.
Щодо проекту №13260 про посилення відповідальності за СЗЧ, то він розроблений за ініціативою та у повній співпраці з Міноборони та Генштабом ЗСУ.
У Міністерстві оборони підтримують позицію комітетів про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
Там додали, що вказані зміни позбавляють суди можливості врахувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично „перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів”.
У зв’язку з цим у міністерстві вважають, що цей законопроєкт потребує допрацювання спільно з профільними комітетами.
„Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – йдеться у повідомленні.
Окрім цього, у відомстві заявили, що разом з парламентарями досягли домовленості про цілковиту підтримку законопроєкту про військового омбудсмена.
У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови, який передбачає відновлення прямих трансляцій відкритих пленарних засідань у дев’ятому скликанні.
Про це йдеться у проєкті постанови №13719, поданому групою депутатів, серед яких голова парламенту Руслан Стефанчук.
Пряма трансляція роботи парламенту
Необхідність документа обґрунтовується зміною безпекової ситуації та потребою підвищити прозорість роботи парламенту навіть в умовах воєнного стану.
Прямі ефіри засідань не проводяться від початку повномасштабного вторгнення росії. Це було пов’язано з рішеннями Верховної Ради від вересня 2022-го та лютого 2023-го, які встановили особливий режим роботи парламенту й обмежили поширення інформації про перебіг засідань у реальному часі.
Автори проєкту постанови наголошують, що трансляції сприятимуть підзвітності Верховної Ради перед громадянами та зміцнять довіру суспільства до інституції. Крім того, це допоможе виконати міжнародні рекомендації, зокрема розроблені у межах Діалогів Жана Моне за мир і демократію.
Водночас у пояснювальній записці підкреслюється, що відновлення прямих ефірів має відбуватися з урахуванням вимог безпеки. Для цього передбачається скасувати чинну заборону щодо поширення інформації про перебіг пленарних засідань.
Що передбачає документ
Проєкт постанови уточнює порядок роботи парламентського телеканалу «Рада», який транслюватиме відкриті засідання. Також у документі прописано організацію виступів та заяв керівництва парламенту, а також проведення брифінгів народних депутатів.
Таким чином, після ухвалення постанови українці зможуть знову стежити за перебігом відкритих засідань Верховної Ради у прямому ефірі.
Народні депутати ухвалили законопроєкт, поданий президентом Володимиром Зеленським, який має відновити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Про це йдеться у трансляції телеканалу «Рада».
За відповідний законопроєкт № 13533 в цілому проголосували 331 парламентар.
Під час голосування у Маріїнському парку, що біля Верховної Ради, сотні людей закликали народних депутатів підтримати документ. hromadske наживо висвітлює цю акцію.
Володимир Зеленський заявляв, що його законопроєкт «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».
Згідно з текстом документа, який оприлюднили на сайті Ради, підпорядкування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) генеральному прокуророві скасовується. Серед інших положень — обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційна незалежність САП, спрощення процедури призначення прокурорів.
У Національному антикорупційному бюро заявили, що взяли участь у підготовці законопроєкту Зеленського. У відомстві також запевнили, що цей документ «відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП».
У Верховній Раді реєструють новий законопроєкт про повернення незалежності НАБУ і САП. Цю ініціативу підписали 48 народних обранців.
Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на голову комітету Верховної Ради з питань свободи слова та нардепа від партії „Голос” – Ярослава Юрчишина.
Ярослав Юрчишин розповів, що 48 народних депутатів з різних фракцій зареєстрували у Раді законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ та САП. За словами народного обранця, за документ можуть проголосувати вже 25 липня.
Реєструємо. Завтра можна голосувати. Турборежим та турборежим,
– зазначив Юрчишин.
Цей крок став відповіддю на ухвалений 22 липня закон №12414, що передбачає передачу повноважень над антикорупційними органами генпрокурору. Закон, підписаний президентом Зеленським, викликав масові протести в Києві та інших містах.
До слова, раніше Володимир Зеленський зазначав, що запропонує Верховній Раді новий законопроєкт для посилення антикорупційних органів. За словами президента, у діяльності органів не буде жодного російського впливу чи втручання, а всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть збережені.
Верховна Рада терміново збереться наступного тижня, щоб розглянути законопроєкт про незалежність НАБУ і САП.
Про це повідомили нардеп Ярослав Железняк в Telegram, нардеп Олексій Гончаренко в Telegram таза інформацією з джерел.
За словами Железняка, наступного тижня Раду зберуть, щоб скасувати резонансні норми про урізання повноважень НАБУ і САП.
Він розповів про плани зареєструвати законопроєкт, щоб скасувати скандальні норми. Для цього зібрано вже 45 підписів.
Зі свого боку Гончаренко підтвердив, що Рада збереться наступного тижня. Планується, що парламентарії розглядатимуть законопроект президента України Володимира Зеленського про незалежність НАБУ і САП.
За інформацією джерел РБК-Україна в парламенті, поки визначеності з датою розгляду цього проекту немає.
