Великобританія та Україна підписали 100-річну угоду про партнерство. Вона покликана побудувати міцні зв’язки між двома країнами в усьому спектрі відносин: від торгівлі, безпеки та оборони, до науки та технологій, освіти, культури тощо.
Детальніше про підписання угоди і що передбачає 100-річне партнерство між Україною та Британією – в матеріалі РБК-Україна.
Відповідну угоду підписав президент України Володимир Зеленський із прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером, який напередодні прибув до Києва з неанонсованим візитом.
„Сьогодні дійсно історичний день. Відносини України та Великої Британії близькі як ніколи. Ми вийшли на новий рівень, це більше, ніж стратегічні відносини. Ми підписали угоду про 100-річне партнерство”, – заявив Зеленський.
Відповідний документ сприятиме військовому співробітництву країн в морській безпеці через нову структуру для посилення безпеки в Балтійському, Чорному та Азовському морях і стримування триваючої російської агресії.
Також він об’єднає експертів для розвитку науково-технологічного партнерства в таких сферах, як охорона здоров’я та хвороб, агротехніка, космос і дрони, а також для побудови дружби через навчальні проєкти.
Крім того, буде запущено нову розроблену Британією схему перевірки зерна, для відстеження вкраденого зерна з окупованих українських територій.
Документ також закріплює позицію Великобританії як пріоритетного партнера України в енергетичному секторі, стратегії видобутку критично важливих корисних копалин та виробництві „зеленої” сталі.
„Від спільної роботи на світовій арені до подолання бар’єрів для торгівлі та зростання та розвитку культурних зв’язків, Великобританія та Україна будуть виступати одна за одну для оновлення, перебудови та реформ для майбутніх поколінь”, – заявили в уряді Британії.
У британському відомстві також наголошували, що 100-річне партнерство є „важливим кроком у підтримці довгострокової безпеки України”, гарантуючи, що „вона більше ніколи не буде вразливою до тієї жорстокості, яку завдала їй РФ”. Угода зобов’язує Британію стояти пліч-о-пліч із суверенною Україною протягом наступного століття.
Офіс президента України вже оприлюднив зміст угоди про сторічне партнерство.
В документі зазначається, що членство в НАТО є найкращою гарантією її безпеки й Сполучене Королівство рішуче підтримує незворотний шлях України до членства в НАТО.
Зазначено, що сторони розвиватимуть сфери, важливість яких для євроатлантичного миру і стабільності виходить далеко за межі війни, визнаючи важливу роль України у захисті євроатлантичної безпеки й звертаючи особливу увагу на оперативну сумісність і внесок України як майбутнього союзника НАТО.
Визнається, що відновлення та відбудова України є життєво важливими для успіху на цьому шляху і що разом сторони можуть бути лідерами у багатьох ключових секторах, відстоюючи спільні цінності, відкриті інклюзивні суспільства та забезпечуючи можливості для всіх.
Своєю чергою Україна продовжуватиме розбудову свого потенціалу і спроможності запобігати й протидіяти корупції в державному та приватному секторах відповідно до своїх зобов’язань у рамках угоди.
Водночас сторони домовилися про наступне:
Зміцнення обороноздатності.
Зміцнення безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО.
Побудова партнерства у сфері морської безпеки.
Посилення економічного та торговельного співробітництва.
Посилення співпраці у сфері енергетики, клімату та переходу до чистої енергії.
Посилення співпраці у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності.
Протидія іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням.
Зміцнення позицій як лідерів у галузі науки, технологій та інновацій.
Використання потенціалу соціокультурних зв’язків.
Співробітництво з питань міграції.
В документі зазначено, що там, де існують умови для добре керованої та безпечної мобільності, сторони здійснюватимуть поступові кроки для полегшення подорожування громадян і відвідування країн одна одної, а також започаткують регулярні контакти та обмін інформацією про результати міграції та політичні наміри.
При цьому передбачено, що сторони можуть укладати додаткові угоди або домовленості, які є необхідними та доцільними для виконання цієї угоди.
Ця угода набирає чинності з дати отримання сторонами останнього повідомлення про виконання їхніх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
Вона залишатиметься чинною протягом 100 років, якщо жодна зі сторін не припинить її дію. До того ж в неї можуть бути внесені зміни, а будь-які спори щодо тлумачення або застосування цієї угоди вирішуватимуться шляхом консультацій між сторонами і не можуть бути передані на вирішення до будь-якого національного чи міжнародного трибуналу, суду або третьої сторони.
Європа незабаром може опинитися під сильним тиском. Мета такого тиску полягатиме в досягненні угоди з Москвою.
Про це повідомляє міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в соцмережі X.
„Незабаром на нас можуть чинити сильний тиск з метою досягнення угоди з Москвою. Але на яку угоду може погодитися розумна Європа? Звичайно, не на просту угоду, яка дасть змогу Москві відновитися”, – підкреслив Сікорський.
Він уточнив, що Європа набагато сильніша, ніж вважають російські лідери, а росія – набагато слабша, ніж вважає багато європейців.
Глава МЗС звернув увагу, що Україна заслуговує на мир, але „це має бути мир на справедливих умовах, а не капітуляція”.
„Ми не повинні встановлювати жорсткі часові обмеження на нашу підтримку: це підштовхне росію до продовження бойових дій. Замість цього ми повинні зробити все можливе, щоб поліпшити позиції Києва в майбутніх переговорах”, – додав він.
У понеділок, 18 листопада, США та Філіппіни підписали угоду про обмін військовою інформацією, зміцнивши зв’язки за два місяці до вступу на посаду президента Дональда Трампа.
Міністр оборони США Ллойд Остін та його філіппінський колега Гілберто Теодоро підписали Угоду про загальну безпеку військової інформації в Манілі.
Згідно з повідомленням, новий пакт відкриває можливості для обміну секретною оборонною інформацією на тлі зростання активності Китаю в Південнокитайському морі та на Тайвані.
Крім того, угода регулює процеси закордонних військових продажів певних секретних технологій, що сприятиме поглибленню співпраці у сфері оборонного обладнання між двома країнами.
Це рішення відображає прагнення союзників зміцнити стосунки, що розвивалися під час президентства Джо Байдена та філіппінського лідера Фердинанда Маркоса-молодшого.
З огляду на можливе повернення Дональда Трампа до президентського крісла в січні, угода є важливим кроком у зміцненні оборонних позицій обох держав у контексті глобальної геополітики.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр закордонних справ Японії Такеш Івая підписали угоду про посилення співпраці у сфері безпеки інформації.
Про це повідомив Шмигаль в Telegram.
За його словами, Японія є серед лідерів у підтримці України й загальний обсяг допомоги досяг 12,1 млрд доларів. Особливо важливою для України є підтримка енергетичного сектору та співпраця у сфері гуманітарного розмінування.
«Під час зустрічі переконався, що Японія буде стояти пліч-о-пліч з Україною. Такеші Івая запевнив, що Японія буде робити все для відновлення України через підтримку державного та приватного сектору», – зазначив прем’єр.
Президент Володимир Зеленський також зустрівся з Такеші Іваєю, який після формування нового уряду здійснив свій перший двосторонній візит до України.
«Ви були на нашому боці з початку повномасштабного вторгнення росії, ви нам допомагали. Ми високо цінуємо ту допомогу, яку уряд Японії та народ Японії надали Україні», – зазначив Зеленський.
Президент також відмітив виділення Японією 3 млрд доларів у межах рішення G7 щодо кредиту на 50 млрд дол., який погашатимуть за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Уряд Словаччини вирішив скасувати угоду про громадянство, укладену з Угорщиною в 1961 році.
Про це повідомляє угорськомовне словацьке видання Új Szó.
Відповідно до угоди, діти, батьки яких мали подвійне громадянство, або один з них був громадянином Угорщини, а інший – Словаччини, отримували громадянство за рішенням батьків. Якщо вони не могли домовитися, то дитина ставала громадянином держави, на території якої проживала.
Згідно з інформацією уряду Словаччини, цю угоду виконувала лише словацька сторона, оскільки Угорщина в 1999 році в односторонньому порядку визнала її недійсною.
Згідно з обґрунтуванням уряду, позбавляти дитину громадянства Словаччини суперечить конституції.
Мета угоди – запобігти подвійному громадянству неповнолітніх дітей, що, однак, суперечить конституції, Європейській угоді про громадянство та Загальній декларації прав людини – саме так обґрунтовує розірвання угоди уряд Фіцо.
Словаччина також скасовує аналогічну угоду, укладену колись із Радянським Союзом, яка тепер поширюється лише на Росію. Рішення уряду ще має бути схвалено парламентом, термін дії угоди закінчується через 12 місяців після вручення повідомлення про розірвання іншій стороні.
Подвійного громадянства і надалі немає.
Однак це ще не означає, що словацькі угорці можуть віднині брати угорське як друге громадянство без будь-яких наслідків. Згідно з рішенням уряду Роберта Фіцо від 2010 року, кожен, хто приймає інше громадянство, втрачає громадянство в Словаччині.
Цей крок став реакцією уряду Словаччини на те, що в 2010 році Угорщина почала надавати подвійне громадянство закордонним угорцям.
У 2021 році в Словаччині була прийнята поправка до закону, яка регулює ситуацію подвійного громадянства, але це ще не дозволяє словацьким угорцям без наслідків використовувати можливість, яку надає Угорщина. Відповідно до поправки, не втрачає словацького громадянства особа, яка набуває громадянства іншої країни внаслідок народження, усиновлення чи шлюбу або проживає в іншій країні не менше п’яти років.
Тобто, словацькі угорці можуть безкарно отримати угорське громадянство лише тоді, якщо проживають в Угорщині не менше п’яти років.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
На засіданні міністрів оборони G7 Україна та Німеччина пдписали угоду щодо негайних дій з посилення системи протиповітряної оборони України.
Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.
«Досягаємо конкретних кроків, які забезпечать захист цивільного населення та об’єктів критичної інфраструктури. Угода передбачає домовленості, згідно з якими країни-підписанти робитимуть внески у спільні проєкти або фінансуватимуть власні проєкти, спрямовані на зміцнення спроможностей ППО Збройних сил України», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, шо окрім України, до проєкту долучаться ще п’ять країн: Німеччина, Бельгія, Норвегія, Нідерланди та Данія.
У Міноборони висловили вдячність Німеччині та країнам-учасницям угоди за внесок у безпеку України.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Про це йдеться на сайті президента України.
Йдеться про те, що Греція надаватиме додаткові ресурси для прискорення підготовки українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16.
Також в угоді є пункти про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти Росії, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків.
Україна та Греція співпрацюватимуть в галузях культури, освіти та мистецтва. Греція також зобов’язалася брати участь у відновленні й реконструкції України та підтримувати Формулу миру, а також майбутнє членство України в ЄС і НАТО.
Кабінет міністрів України та уряд Республіки Маврикій 15 жовтня затвердили угоду про взаємне скасування візових вимог.
Про це повідомив постійний представник Кабміну у ВР Тарас Мельничук.
„Положеннями угоди передбачається запровадження безвізового режиму взаємних поїздок громадян України та Республіки Маврикій – предʼявників всіх видів паспортних документів строком до 90 днів протягом 180 днів”, – написав Мельничук.
Зазначається, що на засіданні у Москві був присутній міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян.
Того ж вечора речник МЗС Вірменії оголосив, що країна не приєдналася до двох заяв, прийнятих раніше того ж дня. Водночас він не надав жодних подробиць такого рішення.
Так, у першій заяві, запропонованій для підписання, йшлося про принципи співробітництва у забезпеченні безпеки в Євразії. Друга заява була про неприпустимість застосування односторонніх обмежувальних заходів у міжнародних відносинах. Вона рекомендувала державам-членам утримуватися від ухвалення, розширення або застосування таких заходів.
Ухвалення другої заяви відбулося на тлі західних санкцій, застосованих до Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.
Окрім прийняття цих двох заяв, міністри закордонних справ країн-учасниць СНД обмінялися думками з актуальних питань міжнародного порядку денного та схвалили низку планів дій. Вони також вирішили провести наступне засідання Ради міністрів 11 квітня 2025 року в Казахстані.
Під час зустрічі Мірзоян висвітлив питання регіональної стабільності та безпеки, що стосуються Вірменії. Він торкнувся ключових останніх подій щодо врегулювання відносин між Вірменією та Азербайджаном, зокрема, підписання мирного договору.
Міністри оборони Литви та Німеччини підписали угоду про постійне базування німецьких військ у Литві. Документ регулює правовий статус військових, використання інфраструктури та надання послуг.
Вільнюс та Берлін підписали угоду, яка передбачає, що німецькі війська на постійній основі базуватимуться у Литві. Документ окреслює основні деталі угоди, але потребує ратифікації парламентами обох сторін. Про це пише Міноборони Литви.
Угода регулює правовий статус німецьких військових сил, цивільних службовців і членів їхніх сімей у Литві, а також надання цивільних послуг, таких як охорона здоров’я, транспортування та освіта дітей військовослужбовців.
Угоду підписали міністр національної оборони Лаурінас Кащюнас, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус і парламентський державний секретар МЗС Тобіас Лінднер.
Перш ніж набути чинності, угоду ще повинні ратифікувати парламенти обох країн.
Це історичний підпис, необхідний для переведення німецької бригади на постійне перебування в Литві. Це ще один важливий крок до практичної реалізації цього проекту та доказ непохитної прихильності Німеччини забезпеченню безпеки Литви. (…) Це підніме безпеку нашої країни на наступний рівень і посилить стримування та оборону НАТО
– сказав міністр національної оборони Лаурінас Кащюнас.
Угода встановлює порядок використання визначених військових територій, порядок прибуття та відходу німецьких збройних сил, пересування їх в Литовській Республіці, а також можливість німецьких солдатів і державних службовців отримувати медичні послуги та інші питання.
Документ передбачає можливість для німецьких солдатів створювати військові склади та їдальні, військову пошту, радіостанцію, автошколи та військово-медичні установи.
Оскільки кількість німецьких солдатів, які прибувають до Литви, поступово зростатиме, вони тимчасово використовуватимуть інфраструктуру литовської армії поблизу Вільнюса – у Неменчіне та Рокантішках.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
