Уряд Норвегії пропонує збільшити загальний обсяг фінансування Програми підтримки Нансена для України до 135 млрд норвезьких крон (12,7 млрд дол.) і продовжити її ще на три роки – до 2030 року.
Про це йдеться у пресрелізі уряду.
«Норвегія рішуче підтримує Україну. Україна має величезну потребу як у військовій, так і в цивільній підтримці у своїй боротьбі проти агресії Росії. Ми збільшуємо асигнування на 2024 рік до загальної суми 27 млрд норвезьких крон (2,5 млрд дол. – ред.). Водночас ми продовжуємо Програму підтримки Нансена для України ще на три роки та збільшуємо загальну структуру фінансування з 75 млрд до 135 млрд норвезьких крон. Здатність України захищати себе є важливою для українського народу, а також для забезпечення безпеки Європи», – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Він додав, що уряд проінформував парламент Норвегії про масштаби та цілі цієї підтримки, а також про зусилля щодо подальшого розвитку Програми підтримки, щоб забезпечити її адаптацію до потреб України, на основі інформації, отриманої від усіх політичних партій.
Зараз уряд пропонує збільшити загальну структуру фінансування Програми підтримки Нансена для України з 75 млрд норвезьких крон до щонайменше 135 млрд норвезьких крон і продовжити дію програми до 2030 року.
«Україна потребує широкої підтримки, щоб продовжувати протистояти загарбницькій війні росії. Уряд Норвегії збільшив асигнування на військову підтримку на 2,5 млрд норвезьких крон у перший рік Програми підтримки, а цього року ми збільшили внески ще більше. Вкрай важливо, щоб заходи, які ми впроваджуємо, адекватно відображали потреби України та були узгоджені з іншою міжнародною військовою підтримкою, яка надається Україні», — сказав міністр оборони Бйорн Арільд Грам.
Зазначається, що уряд запропонував збільшити асигнування Україні ще на 5 млрд норвезьких крон у 2024 році, довівши загальний внесок Норвегії до 27 млрд норвезьких крон.
Нова пропозиція означає, що цивільна підтримка буде збільшена до 10 млрд норвезьких крон, а військова — до 17 млрд норвезьких крон.
Більша військова підтримка дасть змогу Україні посилити протиповітряну оборону та закупити інше важливе обладнання. Цивільна ж підтримка України допомагає підтримувати роботу важливих для держави функцій, поки країна захищається від агресії росії.
Норвегія також надає кошти на ремонт та інвестиції в енергетичну інфраструктуру, яка була зруйнована російськими атаками.
Варто зазначити, що пропозицію уряду тепер має схвалити парламент.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, виступаючи перед журналістами, однозначно дав зрозуміти, що Канада повністю підтримує Україну у використанні далекобійної зброї для захисту своєї цивільної інфраструктури.
За словами Трюдо, Канада повністю підтримує Україну в застосуванні під час війни зброї великої дальності. Мета цього – запобігти і не дати росії продовжити знищення української цивільної інфраструктури, наголосив прем’єр.
Крім того, він вказав на дестабілізаційні зусилля президента рф Володимира Путіна. На думку Трюдо, російський лідер намагається підірвати порядок, заснований на міжнародних правилах.
«Тому Канада та інші союзники чітко виступають за те, щоб Україна виграла війну проти росії», – наголосив прем’єр-міністр.
У Білому домі також висловилися на цю тему: Сполучені Штати наразі не планують оголошувати нову політичну позицію щодо того, як Україна може використовувати передані їй ракети великої дальності.
Президент США Джо Байден провів зустріч з прем’єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером. Лідери підтримали Україну в її протистоянні російській агресії.
Про це повідомляє сайт Білого дому.
Зазначається, що Байден і Стармер обговорили низку зовнішньополітичних питань, що становлять взаємний інтерес. Зокрема, лідери підтвердили свою непохитну підтримку України, яка продовжує захищатися від російської агресії.
Крім того, вони висловили глибоке занепокоєння у зв’язку з наданням Іраном та Північною Кореєю летальної зброї росії, а також підтримкою Китаєм російської оборонно-промислової бази.
Президент США і британський прем’єр також підтвердили свою непохитну відданість безпеці Ізраїлю, нагальну необхідність укладення угоди про припинення вогню, яка дозволить звільнити заручників і посилити допомогу в Секторі Газа.
Також лідери підтвердили необхідність для Ізраїлю робити більше для захисту цивільного населення і вирішення жахливої гуманітарної ситуації у регіоні. І засудили напади підтримуваних Іраном хуситів на комерційне судноплавство в Червоному морі.
Президент Франції Еммануель Макрон у четвер, 29 серпня, пообіцяв поглибити зв’язки з Великою Британією у сферах оборони, безпеки, міграції та енергетики після зустрічі з британським прем’єр-міністром Кіром Стармером у Парижі, повідомляє Reuters.
Стармер і Макрон домовилися про важливість подальшого зміцнення й розширення тісних відносин між Британією і Францією найближчими місяцями, а також про тіснішу співпрацю з метою ліквідації маршрутів нелегальної міграції й посилення обміну розвідувальною інформацією, заявив речник британського уряду,
Два лідери також обговорили необхідність деескалації ситуації на Близькому Сході, повторивши заклик до негайного припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у Секторі Гази.
Крім того, вони погодилися, що важливо продовжувати підтримувати Україну в боротьбі проти російського вторгнення, щоб допомогти забезпечити оборону й безпеку як Києва, так і європейського континенту загалом.
Стармер і Макрон уже зустрічалися на полях самітів НАТО та Європейського політичного співтовариства, також цього місяця вони провели телефонну розмову.
Кандидатка на пост президента США від демократів Камала Гарріс виступила з промовою, де згадала про Україну. Вона висловилась про свою позицію щодо підтримки країни.
Про це вона заявила в п’ятницю, 23 серпня, на з’їзді від демократичної партії.
Віцеканцлер країни Роберт Габек заявив, що Німеччина і надалі підтримуватиме Україну.
Про це пише Berliner Morgenpost.
“Україна в майбутньому отримає гроші, на які вона зможе закупити гостро необхідні системи озброєння. Наскільки я знаю, це станеться наприкінці року”.
Він нагадав, що Україна отримає 50-мільярдний кредит, виплата якого відбуватиметься за рахунок заморожених активів російського Центробанку.
Ще 4 мільярди євро, за словами Габека, будуть доступні з федерального бюджету у 2025 році. А якщо цього не станеться, то владі “доведеться провести нову дискусію”, а підтримку доведеться “шукати іншим способом”.
Він визнав, що перехід до запланованої моделі з кредитом від G7 може стати проблемою, “якщо нові замовлення більше не зможуть бути розміщені через те, що попередні бюджетні асигнування вичерпані”.
“Це вимагатиме забезпечення того, щоб системи озброєнь були замовлені зараз, а оплачені пізніше з фондів G7”, – сказав Габек.
На запитання, чи піде Німеччина назустріч, якщо США припинять підтримку України – наприклад, за президентства Дональда Трампа, – Габек відповів: “Так. Тоді ми не залишимо Україну наодинці”.
Британський уряд підтвердив незмінну підтримку України у відповідь на зауваження президента Володимира Зеленського про уповільнення британського лідерства.
Про це заявив у понеділок речник прем’єр-міністра Кіра Стармера, повідомляє The Guardian.
„Прем’єр-міністр Британії залишається абсолютно рішучим у своїй підтримці України. З точки зору нашої підтримки, знову ж таки, вона є непохитною”, – сказала речниця Стармера.
Однак за її словами, позиція британського уряду щодо використання Україною ракет дальнього радіуса дії Storm Shadow не змінилася.
Цими вихідними президент України Володимир Зеленський заявив, що початку повномасштабного вторгнення російської федерації Британія демонструвала справжнє лідерство в підтримці для Києва. Однак останнім часом ситуація дещо змінилась.
Мова була про дозвіл використовувати британські ракети Storm Shadow для ударів по росії. Варто зауважити, що ракети Україні отримує від трьох країн – Британії, Франції та США.
Чехія і Україна підтримують президента України Володимира Зеленського в боротьбі проти брутальної російської агресії, сказав Мілей на пресконференції ввечері в понеділок після переговорів із Павелом.
Про це Хав’єр Мілей говорив у Празі на зустрічах із чеським колегою Петром Павелом і прем’єром Чехії Петром Фіалою.
Чеський президент, зі свого боку, сказав, що голови двох держав дійшли згоди про необхідність захисту демократії, світового порядку, заснованого на правилах, і дотримання цих правил, включно з територіальною цілісністю і суверенітетом.
За його словами, Чехія і Аргентина мають близькі позиції з багатьох питань. Зокрема, обидві країни підтримують право Ізраїлю боротися з тероризмом.
Тема підтримки України була однією з головних і під час зустрічі Мілея з Фіалою.
Хав’єр Мілей, який прийшов до влади в грудні 2023 року, постійно висловлює підтримку Україні в її боротьбі проти російської агресії. Зокрема, він змінив свої плани і прибув на нещодавній Глобальний саміт миру, де підписав декларацію на підтримку Києва, а перед тим його країна приєдналася до Контактної групи з питань оборони України, відомої також як група «Рамштайн». Аргентина обіцяє надати Україні гуманітарну допомогу і допомогу з розмінуванням територій.
Навесні Мілей анонсував, що прибуде до України з візитом у червні цього року, але наразі такий візит не відбувся. В перебігу нинішнього перебування в Європі президент Аргентини перед Чехією відвідав Іспанію й Німеччину. За офіційними повідомленнями, Прага має бути останнім пунктом цього візиту.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що схвалений напередодні Палатою представників пакет допомоги Україні слід наповнити далекобійною зброєю та засобами протиповітряної оборони.
Про це він сказав у інтерв’ю на NBC News.
„Це й артилерія, і стратегічна далекобійна зброя, ATACMS – це все важливо, щоб не втрачати людей на фронті. Тому що ми їх втрачаємо через те, що у нас немає відповідної далекобійної зброї. Нам потрібно це і ППО. Це наші пріоритети зараз”, – сказав глава держави.
Також він наголосив, що завдяки цій підтримці в України буде шанс на перемогу.
„Зараз у нас є шанс стабілізувати ситуацію і перехопити ініціативу, тому нам дійсно потрібно мати системи озброєння”, – додав Зеленський.
Тому зараз Україна чекає на позитивне рішення Сенату й сподівається, що зможе одержати допомогу без затримок.
Президент також прокоментував нещодавні повідомлення про те, що експрезидент США Дональд Трамп у разі обрання тиснутиме на Україну, щоб вона віддала частину території Росії в обмін на припинення війни. Президент України заявив, що не вірить чуткам і сумнівається у тому, що Путін коли-небудь погодиться на таке врегулювання та буде дотримуватися його.
„Стратегія припинення війни має базуватися не на словах Путіна чи інших людей з його оточення, а на чомусь дуже конкретному, чомусь дуже відчутному в Україні, незалежній та демократичній”, – зазначив Зеленський.
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
Після того, як повітряна атака Ірану на Ізраїль була відбита кількома державами, чеські політики закликали до подібного розгортання для захисту повітряного простору України.
Після захисту Ізраїлю кількома державами від іранської повітряної атаки чеський міністр з питань європейських справ Мартін Дворжак хоче подібного розгортання для України, що підтримала його колега і головний кандидат від партії Stan на європейських виборах Дануше Нерудова, повідомляє n-tv.
„Нічна атака аятоли на Ізраїль була успішно відбита завдяки швидкій міжнародній реакції та готовності захистити повітряний простір. Прикро, що ми не захищаємо повітряний простір над Україною з такою самою рішучістю”, – зазначив Дворжак на X 14 квітня.
Його колега по партії і головний кандидат від партії Stan на європейських виборах Дануше Нерудова погодилася. „Україна заслуговує на такий самий енергійний захист, який Ізраїль справедливо отримав від своїх союзників учора (13 квітня – ред.) ввечері”, – заявив чеський політик.
Речник ізраїльської армії контр-адмірал Даніель Хагарі після іранської атаки на Ізраїль 13 квітня повідомив, що Ізраїль та його союзники в регіоні перехопили „переважну більшість” ракет і безпілотників, десятки яких збили за межами території Ізраїлю.