Країни НАТО наступного року планують виділити Україні близько 60 млрд доларів. Окрім того, Альянс планує співпрацювати з українською оборонною промисловістю, використовуючи її знання та досвід.
Про це заявив голова представництва НАТО в Україні Патрік Тернер, повідомляє „Суспільне”.
„Допомогу за цими пакетами (в рамках ініціативи PURL – ред.) або вже надано, або вона ще перебуває в процесі надходження до України. Ми активно працюємо над організацією та фінансуванням наступних пакетів. Це довгострокова й масштабна ініціатива, тому загальний обсяг підтримки буде значним”, – заявив Тернер.
За його словами, це ключовий елемент у загальній військовій допомозі Україні, яку надають союзники Альянсу.
„Наприклад, у 2024 році країни НАТО надали Україні військової допомоги на понад 50 млрд доларів. Остаточні цифри за цей рік ще не визначені. Уряд України повідомив своїх партнерів, зокрема в НАТО, що 2026 року загальний оборонний бюджет країни становитиме 120 млрд доларів, з яких половину профінансує Україна, а половину – міжнародні партнери”, – сказав він.
Глава представництва Альянсу в Україні також підкреслив, що ініціатива PURL є дуже важливою частиною цієї загальної підтримки, хоча загальна допомога не обмежується лише нею.
„Виділення 60 млрд наступного року – це дуже велика й практична підтримка, знов таки, ініціатива PURL. Це життєво необхідна підтримка”, – додав Тернер.
За його словами, НАТО також хоче працювати з українською промисловістю та інноваціями. Важливо зрозуміти та вивчити, як Україна переходить від створення концепції спроможності до передачі озброєння в застосування на полі бою за лічені тижні.
„Є так званий Комплексний пакет допомоги НАТО Україні (КПД), який передбачає цілу низку напрямків надання нелетальної підтримки України. Він охоплює як допомогу, пов’язану з умовами на полі бою, так і довгострокові програми, наприклад, підтримку лікарень або допомогу ветеранам. Це є одним із пріоритетних напрямків допомоги НАТО”, – підкреслив він.
Крім того, за словами дипломата, у Польщі діє спільний центр, який займається вивченням та впровадженням бойового досвіду та допомогою у протидії загрозам на полі бою.
„Дуже важливо працювати з Україною над досягненням низки цілей для подальшого підвищення нашої взаємосумісності, а також над деякими пріоритетними реформами. Завжди буває так, що потенційні члени НАТО, знаєте, проводять реформи, які хотіли б бачити члени НАТО, і Україна робить значний прогрес у проведенні таких реформ”, – підсумував Тернер.
[type] => post
[excerpt] => Країни НАТО наступного року планують виділити Україні близько 60 млрд доларів. Окрім того, Альянс планує співпрацювати з українською оборонною промисловістю, використовуючи її знання та досвід.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1762344900
[modified] => 1762340500
)
[title] => НАТО планує надати Україні 60 млрд доларів: в Альянсі розкрили плани на 2026 рік
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=167761&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 167741
[uk] => 167761
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 167742
[image] => Array
(
[id] => 167742
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner.jpg
[original_lng] => 27825
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/turner.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 455
[_thumbnail_id] => 167742
[_edit_lock] => 1762333306:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 496484278002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 977086
[5] => 43
[6] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
[6] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 166402
[1] => 117
)
[tags_name] => Array
(
[0] => допомога Україні
[1] => НАТО
)
)
[1] => Array
(
[id] => 167635
[content] =>
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне сказав, що Альянс підтримуватиме Україну до того часу, коли сторони зможуть сісти за стіл переговорів.
Про це він розповів в інтервʼю BBC.
За словами Каво Драгоне, НАТО „буде підтримувати Україну до того дня, коли ми зможемо сісти за стіл переговорів для досягнення тривалого миру”.
Він додав, що з оперативного погляду війна росії проти України зайшла в глухий кут, тому „майже настав час сісти за стіл переговорів, бо йдеться про марну трату життів”.
Водночас голова Військового комітету НАТО назвав війну стратегічною поразкою для господаря Кремля Владіміра Путіна, незважаючи на повільне просування російських сил на полі бою в останні тижні.
„Вони не отримають дружнього або маріонеткового уряду (в Україні. – Ред.), як у Білорусі. Путін не досягне успіху”, – сказав Каво Драгоне.
На запитання, чи готові європейські країни продовжувати підтримувати оборону України, адмірал відповів ствердно. Він назвав корисним той факт, що Європа отримала своєрідний сигнал тривоги і тепер бере на себе відповідальність за власну оборону.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне сказав, що Альянс підтримуватиме Україну до того часу, коли сторони зможуть сісти за стіл переговорів.
Як пише „Європейська правда”, про це він розповів в інтервʼю BBC.
За словами Драгоне, НАТО „буде підтримувати Україну до того дня, коли ми зможемо сісти за стіл переговорів для досягнення тривалого миру”.
Він додав, що з оперативного погляду війна Росії проти України зайшла в глухий кут, тому „майже настав час сісти за стіл переговорів, бо йдеться про марну трату життів”.
Водночас голова Військового комітету НАТО назвав війну стратегічною поразкою для господаря Кремля Владіміра Путіна, незважаючи на повільне просування російських сил на полі бою в останні тижні.
„Вони не отримають дружнього або маріонеткового уряду (в Україні. – Ред.), як у Білорусі. Путін не досягне успіху”, – сказав Драгоне.
На запитання, чи готові європейські країни продовжувати підтримувати оборону України, адмірал відповів ствердно. Він назвав корисним той факт, що Європа отримала своєрідний сигнал тривоги і тепер бере на себе відповідальність за власну оборону.
У НАТО вважають, що війна між росією та Україною фактично зайшла в глухий кут, а спроби Кремля досягти переваги завершилися стратегічною поразкою.
Про це заявив голова військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне, повідомляє РБК-Україна з посиланням на BBC.
Драгоне заявив, що НАТО буде стояти з Україною до того дня, „коли ми зберемо її за столом переговорів для довготривалого миру”.
Голова військового комітету НАТО додав, що з оперативної точки зору, на його думку, війна між росією та Україною зайшла в глухий кут, і „майже настав час сісти та поговорити, бо це марна трата життів”.
Вказуючи на той факт, що повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році призвело до приєднання до західного альянсу ще двох країн – Фінляндії та Швеції, – адмірал Драгон назвав війну стратегічною невдачею російського диктатора Володимира Путіна, попри нещодавній повільний, поступовий прогрес росії на полі бою.
„Вони не отримають дружнього чи маріонеткового уряду, як у Білорусі. Путін не досягне успіху”, – додав він.
На запитання, чи готові європейські країни продовжувати підтримувати оборону України, він відповів, що так. На його думку, це корисно, що вони отримали своєрідний сигнал тривоги й тепер беруть на себе відповідальність за власну оборону.
Щодо ризику майбутніх вторгнень чи нападів, адмірал Драгон сказав, що якщо десь і буде таке місце – і він наголосив на умовному способі – то це, ймовірно, будуть країни Балтії: Естонія, Латвія та Литва.
Але він зазначив, що, як заявляє НАТО, буде запрошено застосування статті 5, яка вважає напад на одну країну рівнозначним нападу на всі, і що НАТО стане на їх захист.
Зауважимо, що раніше сьогодні американський президент Дональд Трамп висловив упевненість, що війну в Україні можливо врегулювати у короткі строки. На його думку, для цього треба кілька місяців.
Після оголошення про скорочення американського контингенту в Румунії інші члени НАТО надішлють свої війська до країни, щоб заповнити прогалину.
Про це сказала міністр закордонних справ Румунії Оана Цою в інтерв’ю RFE/RL, передає Укрінформ.
«Звісно, ми всі хотіли, щоб ця (військова – ред.) присутність США залишалася незмінною або щоб існували сценарії, за яких ця присутність буде збільшена», – зазначила глава румунської дипломатії.
За її словами, Вашингтон ухвалив рішення на основі «обґрунтованого аналізу», який передбачає, що європейським членам НАТО необхідно «збільшити власну обороноспроможність».
«До кінця цього року та в наступному ми побачимо… сильнішу присутність НАТО в Румунії та сильнішу здатність НАТО втручатися у випадку, якщо Румунія зазнає прямої загрози», – сказала Цою.
Вона уточнила, що «йдеться про союзні сили».
Раніше президент США Дональд Трамп применшив важливість рішення про скорочення американської військової присутності в Румунії. «Я можу вам про це (скорочення контингенту в Румунії – ред.) розповісти, але це не дуже суттєво. Це не має великого значення», – сказав Трамп у розмові з журналістами на борту літака Air Force One під час повернення з Південної Кореї до Вашингтона.
Водночас рішення про скорочення чисельності військових США викликало критику з боку експертів з оборонної політики від Республіканської партії у Вашингтоні. У спільній заяві голови комітетів Сенату та Палати представників з питань збройних сил Роджер Вікер та Майк Роджерс заявили, що виступають «рішуче проти» цього кроку. Вони наголосили, що, хоча європейські союзники погодилися взяти на себе «історичний рівень» тягаря колективної оборони, переозброєння Європи потребуватиме часу.
«Передчасне виведення американських військ зі східного флангу НАТО, і лише через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Румунії, підриває стримування та ризикує спровокувати подальшу російську агресію», – додали вони.
Скорочення чисельності американських військ у Європі очікувалося протягом кількох місяців, відколи було оголошено, що Пентагон проведе Глобальний огляд збройних сил.
Міністр закордонних справ росії Сергій Лавров під час виступу на Міжнародній конференції з євразійської безпеки у Мінську заявив, що москва начебто готова запропонувати країнам Європейського Союзу та НАТО «гарантії безпеки».
Лавров заявив, що у росії «немає і не було намірів нападати на жодну з країн – членів НАТО чи Євросоюзу».
«Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії», – сказав Лавров.
Водночас він поскаржився, що європейські лідери «не хочуть розглядати ці гарантії на колективній основі», оскільки, за його словами, «прагнуть безпеки не за участю росії, а проти неї».
Зима 2025 року може стати поворотною у війні, і міжнародна підтримка України виходить на новий рівень. Європейські союзники обговорюють посилення допомоги, щоб країна змогла витримати російські удари та зберегти стійкість своєї енергетичної системи.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що майбутні місяці стануть визначальними для України.
„Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна залишатися здатною захищатися”, – зазначив політик від ХДС після переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та іншими представниками альянсу в Брюсселі.
Європейські дипломати наголошують, що йдеться не лише про військову допомогу, а й про підтримку енергетичного сектору, який стає головною метою російських атак.
За словами Вадефуля, Німеччина усвідомлює свою особливу відповідальність у координації зусиль партнерів. Він нагадав, що так звана Коаліція охочих у п’ятницю домовилася „мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла витримати цю зиму”. Міністр наголосив: „Україна може розраховувати на Німеччину в будь-який час”.
Така заява прозвучала на тлі нової хвилі масованих атак Росії по критичній інфраструктурі, спрямованих на підрив системи енергопостачання України перед холодним сезоном. Берлін і партнери НАТО прагнуть не допустити, щоб удари противника послабили обороноздатність країни та поставили під загрозу постачання населення.
Німецька дипломатія підкреслює, що стабільне енергопостачання взимку стане не тільки гуманітарним, а й стратегічним фактором. Від здатності України протистояти енергетичному шантажу залежить загальна динаміка війни та єдність західних союзників.
[type] => post
[excerpt] => Зима 2025 року може стати поворотною у війні, і міжнародна підтримка України виходить на новий рівень. Європейські союзники обговорюють посилення допомоги, щоб країна змогла витримати російські удари та зберегти стійкість своєї енергетичної системи.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1761650400
[modified] => 1761646879
)
[title] => НАТО і Німеччина готують план підтримки України перед зимовими атаками рф
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=167010&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 167007
[uk] => 167010
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 167008
[image] => Array
(
[id] => 167008
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes.jpg
[original_lng] => 52575
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/nemet-katonak-nato-hadgyakorlat-kikepzes.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 631
[_thumbnail_id] => 167008
[_edit_lock] => 1761639679:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 480213526002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 977086
[5] => 43
[6] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
[6] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 117
[1] => 276
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАТО
[1] => росія
[2] => Україна
)
)
[7] => Array
(
[id] => 165998
[content] =>
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час переговорів з українським прем’єром Юлією Свириденко висловив підтримку прагненню України приєднатися до Європейського Союзу, але не в НАТО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію Кабінету міністрів.
„Якщо ваша країна ухвалила рішення і ви вірите, що ваше майбутнє – у Європейському Союзі, ми також віримо, що той факт, що ви будете в ЄС, буде корисним для стабільності регіону та для наших двосторонніх відносин”, – сказав Фіцо.
Він додав, що після вступу України до ЄС співпраця між країнами стане ще тіснішою.
„Коли ви будете в ЄС, наше співробітництво може бути більш інтенсивним, ніж воно є зараз”, – зазначив словацький прем’єр.
Водночас Фіцо наголосив, що Словаччина має іншу позицію щодо членства України в Північноатлантичному альянсі.
„У нас відрізняються погляди щодо членства України в НАТО, хоча ми за членство України в ЄС. Я відкрито говорив про це з паном Зеленським. Я вважаю, що тепер стан, який зараз, є добрим для шукання миру, який би відповідав Хартії ООН”, – сказав він.
Прем’єр також повідомив, що сторони готують спільну дорожню карту співпраці.
„Актуальний стан наших відносин буде підтверджений підписанням спільної дорожньої карти спільних дій. У нас буде підтримана дорожня карта спільних ініціатив. По суті, ми просто хочемо сказати, де ми знаходимося, що ми вже зробили, про що домовилися і що можемо додати ще”, – підсумував Фіцо.
Держави-члени НАТО чинять дедалі більший тиск на Альянс, щоб той вжив рішучих заходів проти гібридної війни Росії, посилив можливості протиповітряної оборони вздовж російського кордону за допомогою сучасних технологій та озброєних безпілотників.
НАТО розглядає дедалі серйозніші заходи безпеки на своїх східних кордонах. Альянс планує розгорнути озброєні безпілотники та послабити правила щодо відкиття вогню пілотами, щоб стримати російські провокації. Мета – чітко дати Москві зрозуміти, що Альянс більше не терпітиме порушень свого повітряного простору та ескалації гібридної війни.
Держави-члени НАТО, включаючи Францію, Велику Британію та країни на східному кордоні, запропонували оснастити дрони, що використовуються для спостереження, зброєю, щоби вони за потреби могли негайно реагувати на загрози. Крім того, пропонують послабити правила для пілотів щодо відкриття вогню, тобто, в певній ситуації їм не потрібно буде візуально ідентифікувати ворожий літак – достатньо буде радіолокаційних даних або схем руху.
Ці пропозиції спрямовані на те, щоб НАТО продемонструвало більш рішучу силу стримування в регіоні після того, як російські безпілотники та винищувачі неодноразово порушили повітряний простір НАТО.
В останні місяці Польща, Румунія та Естонія також повідомляли про подібні інциденти. Був навіть випадок, коли літаки НАТО вступили в пряме зіткнення з російськими бойовими безпілотниками.
Озброєні дрони виведуть захист кордонів на новий рівень
Занепокоєння Альянсу не безпідставне, адже неідентифіковані дрони нещодавно спричинили збої в роботі аеропортів Бельгії, Данії та Німеччини, що, на думку кількох розвідувальних служб, є частиною гібридної війни Росії. Ці дії, разом із кібератаками та диверсіями, спрямовані на дестабілізацію країн НАТО та ЄС. За словами Метью Віттакера, посла США в НАТО, Альянс щодня працює над тим, щоб «забезпечити краще реагування на гібридні та асиметричні загрози», повідомляє Financial Times. За його словами, розгортання озброєних дронів слугуватиме не лише для реагування, але й для стримування.
Дипломатичні джерела НАТО повідомляють, що переговори ще перебувають на ранній стадії, але більшість країн-членів підтримують більш рішучі дії. Водночас кілька країн, зокрема Німеччина, застерігають від послаблення правил ведення бойових дій, оскільки це може призвести до прямого військового зіткнення з Росією.
Європейський Союз також розробляє власну відповідь. Європейська комісія хоче обмежити пересування російських дипломатів у межах ЄС, оскільки, за даними розвідки, багато з них здійснюють шпигунські та диверсійні операції в інших країнах. Розглядають і розгортання систем боротьби з дронами за рахунок коштів ЄС. Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, в Європейському парламенті заявила: «Це серія навмисних, цілеспрямованих атак у сірій зоні проти Європи. І Європа повинна відповісти. Росія хоче нас розділити – ми повинні відповісти єдністю».
Тим часом НАТО вже розпочало операцію «Eastern Sentry» (Східний вартівник), яка посилює протиповітряну оборону східних держав-членів. Хоча Альянс ще не ухвалив рішення щодо розгортання збройних безпілотників, більшість експертів вважають, що це стане поворотним моментом у політиці реагування НАТО.
[type] => post
[excerpt] => Держави-члени НАТО чинять дедалі більший тиск на Альянс, щоб той вжив рішучих заходів проти гібридної війни Росії, посилив можливості протиповітряної оборони вздовж російського кордону за допомогою сучасних технологій та озброєних безпілотників.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1760360760
[modified] => 1760358664
)
[title] => НАТО розглядає дедалі серйозніші заходи безпеки
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165516&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 165178
[uk] => 165516
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 165179
[image] => Array
(
[id] => 165179
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1.jpg
[original_lng] => 46060
[original_w] => 1347
[original_h] => 758
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/dron-1.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 632
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 165179
[_edit_lock] => 1760348039:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 450398658002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1274340
[1] => 117
)
[tags_name] => Array
(
[0] => заходи безпеки
[1] => НАТО
)
)
[9] => Array
(
[id] => 165191
[content] =>
Президент США Дональд Трамп у четвер запропонував НАТО розглянути питання про виключення Іспанії з альянсу через відставання країни у витратах на оборону, пише Politico.
„У нас був один відстаючий – Іспанія. Потрібно зателефонувати їм та з’ясувати, чому вони відстають”, – сказав Трамп під час двосторонньої зустрічі з президентом Фінляндії Александром Стуббом.
„У них також все добре завдяки багатьом речам, які ми зробили. У них все гаразд. Вони не мають виправдань для цього, але це нормально. Чесно кажучи, можливо, вам варто вигнати їх із НАТО”, – сказав Трамп.
На саміті у червні союзники по НАТО домовилися виконати вимогу Трампа про виділення 5% ВВП на оборонні витрати, включаючи 3,5% на основні військові витрати та 1,5% на ширші інвестиції у сферу безпеки. Іспанія була єдиною країною, яка відмовилася дотримуватися цього цільового показника.
