Конституційний суд на засіданні, яке відбулось сьогодні не ухвалив рішення щодо мовного закону. Дата наступного слухання поки невідома.
Велика палата КСУ розглянула подання щодо конституційності мовного закону, проте рішення ухвалено не було. Про це повідомляється на сайті суду у підсумку результату розгляду справ за 3 листопада.
„Розгляд справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань”, – інформують у суді.
Як повідомлялося, КС у вівторок, 3 листопада, продовжив розгляд подання щодо конституційності закону „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яке надійшло до суду 21 червня 2019 року.
Україна більше не планує змінювати закон про освіту, однак налаштована імплементувати його в такий спосіб, щоб захищати і свої інтереси, і інтереси інших країн, зокрема Румунії, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час візиту до Бухареста, інформує інформаційне агентство Interfax-Україна.
Очільник української дипломатії повідомив: «Як міністр закордонних справ України я маю діяти відповідно до чинного законодавства своєї держави. Коли Закон «Про освіту» було ухвалено, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього. Україна внесла зміни до цього закону і виконала рекомендації Венеціанської комісії».
Він також наголосив: «Ми не плануємо більше змінювати цього закону, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн», а відтак додав, що офіційний Київ налаштований забезпечити імплементацію згаданого закону так, щоб інтереси України й, зокрема, Румунії були захищені.
Глава дипломатичного відомства дав зрозуміти, що українська сторона не зацікавлена в асиміляції румунів в Україні, але прагне покращити їхню інтеграцію в українське суспільство. «Я хочу ще раз наголосити, що для мене румунська меншина в Україні є нашим надбанням. І тому ми працюватимемо так, щоб румуни в Україні залишалися румунами, але при цьому були українцями, були інтегровані в наше суспільство», – наголосив Кулеба.
Глава МЗС України також запевнив, що Україна налаштована вирішувати в дусі взаємної поваги до національних інтересів України та Румунії всі проблемні питання, зокрема такі чутливі, як питання національних меншин.
«Ми поважаємо позицію Бухареста щодо питань захисту прав національних меншин. Я бачу, що Бухарест поважає позицію Києва в цьому питанні, і ми готові вести діалог», – зазначив Дмитро Кулеба.
[type] => post
[excerpt] => Україна більше не планує змінювати закон про освіту, однак налаштована імплементувати його в такий спосіб, щоб захищати і свої інтереси, і інтереси інших країн, зокрема Румунії, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час віз...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1599577281
[modified] => 1599577283
)
[title] => Кулеба: Україна більше не змінюватиме закону про освіту на вимогу інших країн
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=10354&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 10351
[uk] => 10354
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 633
[image] => Array
(
[id] => 633
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba.jpg
[original_lng] => 64196
[original_w] => 800
[original_h] => 494
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba-300x185.jpg
[width] => 300
[height] => 185
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba-768x474.jpg
[width] => 768
[height] => 474
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba.jpg
[width] => 800
[height] => 494
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba.jpg
[width] => 800
[height] => 494
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba.jpg
[width] => 800
[height] => 494
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/kuleba.jpg
[width] => 800
[height] => 494
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 6397
[_thumbnail_id] => 633
[_edit_lock] => 1599566392:2
[_oembed_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] =>
[_oembed_time_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] => 1599566482
[_oembed_bcf3bfe48856deb9d09719db6c26c260] =>
[_oembed_time_bcf3bfe48856deb9d09719db6c26c260] => 1599566483
[_edit_last] => 2
[_oembed_f9260c79d4a07d494741a7632d57b9aa] =>
[_oembed_time_f9260c79d4a07d494741a7632d57b9aa] => 1607952732
[_oembed_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] =>
[_oembed_time_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] => 1613930415
[_oembed_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] =>
[_oembed_time_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] => 1613930415
[_oembed_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] =>
[_oembed_time_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => 1632972952
[_oembed_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] =>
[_oembed_time_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => 1643913138
[_oembed_b1a0f2f110a1c4cdb57a73a9fdc1cd9d] => {{unknown}}
[_oembed_78c8b7d8ac4c29dc19fcd52f8f30c4d9] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 831461518002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 71
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мовний закон
)
)
[2] => Array
(
[id] => 7894
[content] =>
Верховна Рада має ухвалити окремий закон, який регулюватиме статус російської і мов інших нацменшин.
Про це зазначив представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський під час усних слухань у справі про конституційність „мовного закону”, цитує „Укрінформ„
„Верховна Рада має ухвалити окремий закон, який буде регулювати статус російської мови і інших мов нацменшин”, – сказав Веніславський.
За словами Веніславського, закон „Про забезпечення функціонування української мови як державної” стосується правового регулювання застосування виключно української.
Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов.
Веніславський також запевнив, що позиція президента щодо української мови як єдиної державної залишається незмінною.
7 липня Конституційний суд України розпочав розгляд подання 51 народного депутата про відповідність Конституції закону „Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Справу розглядає Велика палата КС. Засідання проходить у формі усного слухання.
Нардепи, які звернулись до КС з конституційним поданням, вказали, що закон про мову не відповідає Конституції і не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення „фактично означатимуть дискримінацію російськомовних громадян”.
Конституційний Суду 7 липня розпочне розгляд подання нардепів щодо конституційності закону про українську мову, повідомляється у порядку суду.
Пленарне засідання в формі усного провадження розпочнеться о 10:00.
Автори подання наполягають на неконституційності оспорюваного закону, оскільки він „спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин України, дискримінацію громадян за мовними ознаками”.
Крім того, нардепи вважають, що мовний закон порушує конституційні права громадян на використання і захист рідної мови, розвиток мовної самобутності корінних народів і національних меншин України, а також звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Також автори подання вважають, що закон був прийнятий з порушеннями конституційної процедури, що „ставить під загрозу застосування такого невід’ємного елементу принципу верховенства права як принцип правової визначеності”.
Раніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков анонсував зміни до мовного закону. Він зазначив, що з цього питання є відповідні законопроекти, і один з них вже пройшов розгляд у профільному комітеті Ради.
Про це з посиланням на генсека НАТО Йенса Столтенберга пише „Інтерфакс-Україна”.
„Союзники з НАТО вирішили надати Україні статус партнера з розширених можливостей, тому що Україна довела, що вона високо цінний партнер для НАТО. Це шлях подальшого поглиблення нашого партнерства з Україною. Щодо зустрічі на міністерському рівні в рамках засідання Комісії Україна-НАТО – проблему ще не вирішено. Це те, що ми ще повинні вирішити, і я сподіваюся, що ми знайдемо це рішення”, – сказав Столтенберг.
Втім, за його словами, актуальною залишається проблема блокування засідань Комісії Україна-НАТО Угорщиною через мовний закон. Генсек НАТО сподівається, що розв’язання цього питання вдасться знайти.
"Стара пісня про нове" - так можна назвати слова Посла Угорщини про ?? закони. Українське законодавство ніхто не змінюватиме на вимогу іноземної країни! Трактуємо такі закиди як відхід від конструктивного треку, над яким працюють міністри @DmytroKuleba і #Szijjartohttps://t.co/T3HoNqZeAY
Радий чути від @jensstoltenberg, що двері @NATO для #України відчинені. Дякую, що ви особисто й члени Альянсу підтримують нас у бажанні досягти членства у #НАТО. Наша найближча мета – ПДЧ. Ми серйозно ставимося до реформ, оскільки це насамперед зміцнення нашого оборонного сектору pic.twitter.com/mlQ8hm51Mm
Президент Угорщини Янош Адер бере участь у Саміті Кримської платформи в Києві.Áder János Magyarország Köztársasági Elnöke részt vesz a Krimi Platform Csúcstalálkozóján Kyivben.
Millî Savunma Bakanı Hulusi Akar, ülkemize resmî bir ziyaret gerçekleştiren Finlandiya Savunma Bakanı Antti Kaikkonen ile heyetler arası görüşmelere başkanlık etti. Görüşme sonrası her iki Bakan ortak basın toplantısı düzenledi.https://t.co/C12kox8xB8#MSB#HulusiAkarpic.twitter.com/sFdWienDOB
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
This will be the first meeting between Ukraine, the European Union, and NATO in this trilateral format. I look forward to meeting @JensStoltenberg and @JosepBorrellF to strengthen our partnership and cooperation in defending Ukraine and Europe. https://t.co/QA0g0I0B3W
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
The Georgian government’s decision to pass legislation on so-called “foreign agents” is a step in the wrong direction and takes Georgia 🇬🇪 further away from European and Euro-Atlantic integration. We urge #Georgia to change course and to respect the right to peaceful protest.
— NATO Spokesperson Farah Dakhlallah (@NATOpress) May 15, 2024
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков ще раз підтвердив свою попередню заяву про те, що до закону про мову слід внести зміни, зазначивши, що це потрібно робити таким чином, щоб задовольнити всіх, включаючи закордонних партнерів України.
Про це він заявив під час брифінгу після засідання погоджувальної ради.
“Я відповів, що зміни потрібні: є питання, що мають влаштовувати всіх. Це не економіка, коли це буде влаштовувати великий чи малий бізнес — там будуть питання… Але якщо ми говоримо про мовне питання, гуманітарне, повернення територій — потрібно враховувати позиції всіх”, — вважає Разумков.
Він підкреслив, що “Слуга народу” єдина політсила, що не підіймала це питання, що “ділило б інших”.
“Зараз наближаються знов вибори, і для деяких політсил це можливість зберегти чи примножити свій результат. Але всі питання, що розколюють суспільство не мають бути у політиків на устах”, — зазначив голова ВР.
Він наголосив, що ні в кого нема питань, що єдиною державною мовою в Україні є українська мова.
“Ніхто не говорить про другу, третю чи десяту державну мову, але коли ми повертаємось до питання іноземних партнерів, ми ж поважаємо, але мої колеги вибірково поважають позиції партнерів”, — сказав Разумков.
Проте він підкреслив, що виступи нардепів мають бути державною мовою.
“Це державна інституція, ми приймаємо закони українською, і висловлювати позицію по ним маємо також українською”, — додав парламентар.
[type] => post
[excerpt] => Голова Верховної Ради Дмитро Разумков ще раз підтвердив свою попередню заяву про те, що до закону про мову слід внести зміни, зазначивши, що це потрібно робити таким чином, щоб задовольнити всіх, включаючи закордонних партнерів України
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1591034472
[modified] => 1591034473
)
[title] => Разумков: Нам потрібно змінити закон про мову, щоб влаштовував усіх
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=6365&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 6361
[uk] => 6365
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 6363
[image] => Array
(
[id] => 6363
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2.jpg
[original_lng] => 116919
[original_w] => 1080
[original_h] => 608
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/razumkov2.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 6768
[_thumbnail_id] => 6363
[_edit_lock] => 1591023673:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] =>
[_oembed_time_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] => 1591023807
[_oembed_bcf3bfe48856deb9d09719db6c26c260] =>
[_oembed_time_bcf3bfe48856deb9d09719db6c26c260] => 1591023807
[_oembed_f9260c79d4a07d494741a7632d57b9aa] =>
[_oembed_time_f9260c79d4a07d494741a7632d57b9aa] => 1608121665
[_oembed_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] =>
[_oembed_time_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] => 1614239023
[_oembed_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] =>
[_oembed_time_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] => 1614741664
[_oembed_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] =>
[_oembed_time_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => 1632729616
[_oembed_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] =>
[_oembed_time_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => 1643697911
[_oembed_b1a0f2f110a1c4cdb57a73a9fdc1cd9d] => {{unknown}}
[_oembed_78c8b7d8ac4c29dc19fcd52f8f30c4d9] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 831455986002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 714
[1] => 71
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Dmitro Razumkov
[1] => мовний закон
)
)
[6] => Array
(
[id] => 6226
[content] =>
На законодавчому рівні вирішення існуючих перекосів найближчим часом не передбачається.
Чинний закон
про державну мову не враховує інтереси всіх громадян України. Таку думку
висловив спікер Верховної Ради Дмитро Разумков в інтерв’ю виданню Главком,
опублікованому в середу, 27 травня.
„Ця
проблема, дійсно, є, і на сьогодні ми її не врегулювали. Дуже багато людей у
нас у країні говорять різними мовами, і інтереси всіх повинні бути враховані.
Якщо прибрати з цього процесу політику і політиків…”, – сказав він.
Разумков
висловив особисту думку, що закон про мову треба міняти – зазначивши, що в
найближчі тижні така ініціатива точно не буде розглядатися.
За словами
спікера, в самій парламентській більшості, що складається з депутатів правлячої
партії Слуга народу, немає єдності щодо мовного питання.
„Фракція
в цьому випадку досить різноманітна. Від занадто радикально налаштованих на
захист української мови депутатів до тих, хто буде займати абсолютно протилежну
позицію. Але більша частина, мені так здається, буде дотримуватися саме
центристської позиції, і в цьому питанні так само”, – сказав Разумков.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) вважає шокуючим та обурливим те, що в умовах нинішньої кризової ситуації Президент України без поправок підписав Закон України «Про загальну середню освіту», прийнятий Верховною радою 16 січня 2020 року, котрий, ігноруючи Конституцію та міжнародні зобов’язання держави, позбавляє національні меншини можливості навчання рідною мовою. Ми вкрай занепокоєні тим фактом, що, всупереч обіцянкам, нове політичне керівництво України продовжує політику, яку розпочав попередній уряд та яка спрямована проти національних меншин.
Підписаний Президентом закон
є надзвичайно дискримінаційним щодо національних меншин, ігнорує рекомендації Венеціанської
комісії та національних меншин. Вважаємо неприйнятним, що угорці Закарпаття не можуть
бути офіційно корінною меншиною на своїй батьківщині, хоча живуть тут тисячу років.
Василь Брензович,
голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття»
Останнім часом у мовному питанні спостерігається зміна тренду. За даними одного з останніх досліджень, переважна більшість українського населення підтримує можливість навчатися на різних мовах.
https://youtu.be/NHi5kzCunbs
33% опитаних вважає, що держава має забезпечити для громадян можливість навчатися на російській мові по всій території України. 40 % опитаних вважає, що цю можлівисть потрібно забезпечити тільки на тих територіях, де більшість населення російськомовне. Тобто 73 % населення підтримує право навчатися на рідній мові.
[type] => post
[excerpt] => Дедалі частіше можна почути, що Україна має змінити свою мовну політику та повернутися до виконання тих зобов’язань, які вона взяла на себе у власній Конституції та у міжнародних домовленостях.
[autID] => 10
[date] => Array
(
[created] => 1583860500
[modified] => 1583861183
)
[title] => 73% українців підтримують можливість навчання у школах на інших мовах. ВІДЕО
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=3972&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 3958
[uk] => 3972
)
[aut] => nyesi
[lang] => uk
[image_id] => 3960
[image] => Array
(
[id] => 3960
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3.jpg
[original_lng] => 313356
[original_w] => 1511
[original_h] => 850
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3.jpg
[width] => 1511
[height] => 850
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3.jpg
[width] => 1511
[height] => 850
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/oktat3.jpg
[width] => 1511
[height] => 850
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 6014
[_thumbnail_id] => 3960
[_edit_lock] => 1583854121:2
[_oembed_bcf3bfe48856deb9d09719db6c26c260] =>
[_oembed_time_bcf3bfe48856deb9d09719db6c26c260] => 1583853987
[_edit_last] => 2
[_oembed_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] =>
[_oembed_time_c1d24299b3fef5ddfe4b08baeba879cb] => 1585895719
[_oembed_f9260c79d4a07d494741a7632d57b9aa] =>
[_oembed_time_f9260c79d4a07d494741a7632d57b9aa] => 1609310485
[_oembed_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] =>
[_oembed_time_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] => 1614502016
[_oembed_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] =>
[_oembed_time_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] => 1614502016
[_oembed_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] =>
[_oembed_time_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => 1633110546
[_oembed_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] =>
[_oembed_time_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => 1643802076
[_oembed_bc3c9a747d9db84423359c0cf69d5084] => {{unknown}}
[_oembed_b1a0f2f110a1c4cdb57a73a9fdc1cd9d] => {{unknown}}
[_oembed_78c8b7d8ac4c29dc19fcd52f8f30c4d9] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 508004790000
[labels] => Array
(
[0] => moviemovie_creation
[1] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 27
[1] => 45
[2] => 51
[3] => 13
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Відео
[1] => Думки
[2] => Новини
[3] => Новини дня
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 71
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мовний закон
)
)
[9] => Array
(
[id] => 3414
[content] =>
Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної
політики Олександр Ткаченко вважає, що ухвалення мовного закону, яке відбулось
в останні дні каденції минулої Ради, заклало багато ризиків – для суспільства
загалом і для нових депутатів.
«Щодо цього мовного закону є питання, скажімо, штрафи за
використання мови у сфері послуг», – сказав Олександр Ткаченко в інтерв’ю
«Главкому».
За словами Ткаченка, нардепи на базі комітету з питань гуманітарної
та інформаційної політики розпочали підготовку до національного круглого столу
щодо мовного питання. Таким чином законодавці хочуть знайти компромісний
підхід, який би об’єднував країну.
«Це непросте питання. Ми будемо до цієї дискусії залучати
фахівців, науковців, експертів. Тому, якщо розпочинати цю дискусію і йти
вперед, то потрібно чітко усвідомлювати всі ризики, з якими ми можемо
стикнутися. Така дискусія незабаром розпочнеться. Принаймні, вчені, до яких ми
звернулися з такою ідеєю, відреагували: слава богу, нарешті можна почати.
Суспільство давно вже чекає відвертої, але спокійної розмови з цього питання.
Якщо робити зміни, то лише комплексно, не вибірково. Тому ми в цьому законі про
медіа практично не торкалися мови», – сказав Ткаченко.
Ткаченко також прокоментував скандальні висловлювання
продюсерка серіалів «1+1» Олени Єремєвої, яка заявила, що для неї непросто
«знайти тональність української мови, щоб глядач її сприймав». Ткаченко
переконаний, що її слова були вирвані з контексту. «Вона пояснювала економіку
серіалів і яким чином вона працює. Олена не торкалася мовного питання», –
переконує нардеп, який раніше керував холдингом «1+1» мільярдера Ігоря
Коломойського.
Нагадаємо, Рада ухвалила у другому читанні «мовний закон» – законопроєкт «Про функціонування української мови як державної» 25 квітня 2019 року. Закон підтримали 278 нардепів, повідомляє Главком.
