Марину Безрукову звільнено з посади директорки ДП «Агентство оборонних закупівель (АОЗ)».
Про це повідомила пресслужба Міноборони у п’ятницю, 31 січня.
«Сьогодні Міністерством оборони України з посади звільнено директора ДП МОУ Агентство оборонних закупівель Марину Безрукову. Тимчасово виконувачем обов’язків директора призначено Арсена Жумаділова», – йдеться в повідомленні.
У відомстві заявили, що рішення міністерства «обґрунтоване необхідністю гарантування стійкого та безперервного забезпечення фронту озброєнням та боєприпасами».
Серед ключових причин зміни керівника АОЗ Міноборони вказали такі: невиконання запланованих поставок для фронту, численні зауваження Генштабу з приводу неякісного планування оборонних закупівель та несвоєчасної комунікації з боку Агентства, необґрунтоване перенесення графіків поставок.Play Video
Також у Міноборони пообіцяли, що «абсолютно неприйнятними є численні витоки закритої інформації, які стануть окремим предметом розгляду правоохоронних органів».
У середу, 29 січня, українська делегація на чолі із заступником глави Міноборони України Сергієм Мельником взяла участь у засіданні Комітету національних сил резерву НАТО (NCR) та Об’єднаної конфедерації офіцерів резерву країн Альянсу (CIOR). На заході було заявлено, що наша країна готова ділитися бойовим досвідом з військовим блоком.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Міноборони.
Під час зустрічі українська сторона поділилася досвідом організації оборони, комплектування та підготовки резервних сил в умовах повномасштабної війни.
„Співпраця з CIOR та NCR допомагає нам зміцнювати систему оборони України та адаптувати її до стандартів НАТО. Ми також маємо власний унікальний бойовий досвід, яким готові поділитися. І це не про теоретичні напрацювання, а про реальні кейси, перевірені війною”, – наголосив Мельник.
Рютте тим часом, у своєму виступі, високо оцінив зусилля України з побудови системи національного опору.
Ключовими темами зустрічі стали поглиблення співробітництва між Україною та НАТО у сфері резервних сил, обмін досвідом у підготовці резервістів та організації оборони, а також можливості для інтеграції українських підходів у систему оборонного планування Альянсу.
Українська сторона також заявила про готовність розширювати взаємодію з іншими структурами НАТО.
[type] => post
[excerpt] => У середу, 29 січня, українська делегація на чолі із заступником глави Міноборони України Сергієм Мельником взяла участь у засіданні Комітету національних сил резерву НАТО (NCR) та Об'єднаної конфедерації офіцерів резерву країн Альянсу (CIOR)
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1738249980
[modified] => 1738240463
)
[title] => У Міноборони заявили, що Україна готова ділитися бойовим досвідом із НАТО
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=139327&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 139321
[uk] => 139327
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 139322
[image] => Array
(
[id] => 139322
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3.jpg
[original_lng] => 33637
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rutte-3.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1652
[_thumbnail_id] => 139322
[_edit_lock] => 1738233279:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_4c521a66b910f7b794f4ca3a6c2c7d97] =>
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Військову допомогу Україні надають вісім міжнародних коаліцій. До складу кожної входять від 14 до 21 країни.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.
„В межах роботи Контактної групи з питань оборони України діє вісім коаліцій спроможностей для надання ефективної допомоги відповідно до конкретних потреб Сил оборони України”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначили у Міноборони, у вересні 2023 році формат надання міжнародної допомоги Україні трансформувався у так званий „Рамштайн 2.0”.
Це означає, що союзники України переходять до надання військової допомоги переважно не на двосторонній основі, а у діяльності відповідних коаліцій. Їхньою метою є посилення координації, систематизації й, як наслідок, збільшення обсягів міжнародної військової допомоги.
Всі потреби Сил оборони України в озброєнні, військовій техніці та підготовці особового складу розділені за 8 напрямами коаліцій:
авіаційних спроможностей (14 країн);
морських спроможностей (18 країн);
інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони (14 країн);
артилерії (14 країн);
бронетанкової техніки та маневреності (14 країн);
дронів (16 країн);
розмінування (21 країна);
ІТ (17 країн).
Зазначається, що кожну коаліцію очолили країни-лідери, які координують їх роботу. Водночас деякі союзники взяли на себе провідні зобовʼязання одразу в кількох коаліціях.
Наприклад, США є лідером Коаліції авіаційних спроможностей та Коаліції артилерії, Франція – Коаліції інтегрованої ППО та ПРО і Коаліції артилерії, Німеччина – Коаліції бронетанкової техніки та маневреності і Коаліції інтегрованої ППО та ПРО, Велика Британія – Коаліції морських спроможностей та Коаліції дронів.
Також країнами-лідерами у різних коаліціях стали: Данія, Естонія, Італія, Ісландія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Польща.
Україні надають військову допомогу вісім міжнародних коаліцій, – Міноборони
Окрім того, постійно триває робота над залученням нових країн до участі у коаліціях.
Франція, окрім головування у вищезгаданих коаліціях, доєдналася ще до 5 ініціатив. Чехія, Іспанія, Швеція та Данія також стали учасниками 6 коаліцій, зокрема Коаліції інтегрованої ППО та ПРО.
Бельгія та Греція доєдналися до 5 коаліцій, в тому числі до Коаліції авіаційних спроможностей.
„Кінцевою метою всіх коаліцій є внесок в розвиток майбутньої структури Сил оборони, забезпечення західною технікою та озброєнням. Окрім цього, робота в коаліціях передбачає посилення взаємосумісності з НАТО, що наближає нас до членства в Альянсі”, – зазначили у Міноборони.
Польща наразі виключає можливість перебування польських військових на території України, але готова розглянути подальші кроки у майбутньому.
Про це розповів в інтерв’ю українській службі «Голосу Америки» глава Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
За його словами, наразі не було представлено жодного мирного плану від новообраного президента США Дональда Трампа. Однак теперішніх дискусіях є багато спекуляції. Тому Польща на цьому етапі виключає можливість перебування своїх військових на території України.
«Ми вважаємо, що такі рішення не повинні прийматися групою країн, саме НАТО має відігравати ключову роль у цьому рішенні», – пояснив Косіняк-Камиш.
Міністр наголосив, що Польща не планує вводити війська в Україну, поки мирний процес не завершено. Однак країна готова розглянути подальші кроки, коли цей етап настане.
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
Ключовою темою розмови стало узгодження графіку передачі озброєння, запланованого на найближчі два місяці. Умєров подякував Іспанії за передані раніше системи HAWK, „які значно посилили українську протиповітряну оборону”.
„Запропонував іспанській стороні долучитися до оснащення нових бригад наших Збройних Сил.
Окремо відзначив внесок Іспанії у підготовку українських військових, що є вагомим елементом нашої співпраці”.
Окрім постачання зброї, сторони обговорили залучення іспанських оборонних компаній до спільних проєктів в Україні, що може стати новим етапом співпраці у військово-технічній сфері.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Законопроект про демобілізацію вже практично готовий. Але реалізувати таку ініціативу неможливо, поки не будуть підготовлені резерви.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву першого заступника міністра оборони України Івана Гаврилюка на годині запитань до уряду.
„Проєкт закону практично розроблений і готовий до виходу і передачі до Верховної Ради через Кабінет міністрів. Але поки ми не підготуємо резерви військовослужбовців для заміни тих, хто воює зараз на лінії бойового зіткнення, це зробити (демобілізацію – ред.) практично неможливо”, – зазначив Гаврилюк.
Він пояснив, що демобілізація без підготовки резервів „призведе до втрати держави”.
У Польщі пройшли військову підготовку 26 тис. українських солдатів.
Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, пише Міноборони Польщі.
„Польща підготувала 26 тисяч українських солдатів. Це 1/3 всіх українських солдатів, які пройшли навчання за межами України”, – йдеться в повідомленні.
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Wojna w tej chwili jest w impasie. Rosja przegrała na Morzu Czarnym. Putin nadal walczy w Donbasie, a powietrzu jest wet za wet - Rosjanie bombardują przy użyciu bomb szybujących, Ukraińcy natomiast dokonują uderzeń dronami w rosyjskie rafinerie, fabryki broni. Na lądzie Putin… pic.twitter.com/wcHe64Kd1M
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 14, 2025
Міністерство оборони України запропонувало Швеції та Фінляндії підтримати український ОПК за прикладом „данської моделі”, тобто шляхом прямого фінансування виробників.
Як повідомляє пресслужба міністерства, заступник міністра оборони Сергій Боєв провів робочі розмови з керівниками оборонної політики міністерств Данії, Швеції та Фінляндії.
„Ми закликаємо й інших партнерів підтримати наше ОПК. Набуття власних спроможностей допоможе Україні почуватися впевненіше”, – звернувся до партнерів Боєв.
Для перехоплення стратегічної ініціативи на фронті потрібно багато часу підготовки. Крім того, для цього потрібна перевага у повітрі.
Про це в бліц-інтерв’ю розповів перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
„До кінця року залишилось два з половиною місяці. Перехоплення стратегічної ініціативи – це завдання дуже складне”, – сказав він.
За його словами, для того, щоби перехопити саме стратегічну ініціативу – не тактичну, не оперативну – це дуже важка робота і вона не робиться протягом місяця чи двох. Це вимагає залучення дуже великих ресурсів – як людських, так і озброєння, і військової техніки.
„І поки ми не здобудемо перевагу в повітрі чи хоча б часткову перевагу – на деяких напрямках – зробити це (перехопити стратегічну ініціативу, – ред.) буде для нас дуже складно”, – повідомив Гаврилюк.
Цілі росії
Відповідаючи на питання щодо цілей рф, Гаврилюк зазначив, що це „цілі, які вони собі ставлять, вони собі ставлять вже давно – вони хотіли за три дні бути в Києві”.
„Вже в них це не вийшло. І їхні цілі будуть досягнуті настільки, наскільки ми їм це дозволимо. Ми їм дозволяти цього не збираємося” – сказав він.
Гаврилюк не вважає, що росіяни досягли успіху у цьому році. „На сьогоднішній день можна вважати наступальні дії, при всіх невдачах, при можливі й втраті Селидового, Часового Яру, при втраті вже Вугледару. Це не можна вважати успіхом наступальної операції. Це провальна наступальна операція з боку росіян. Вони не досягли тієї мети, яка прописана в бойових статутах і яка була в бойових розпорядженнях підрозділів, які мали робити наступальні дії. Це головне”, – додав він.
За його словами, в бойових розпоряджаннях не прописується повзуче просування на 100 метрів. А наступальна операція по такій лінії фронту як на Сході має здійснюватися через прорив і просування вглиб.
„По бойовому статуту стоїть завдання прорвати лінію фронту в ширину 6-8 км, щоб туди можна було спрямувати ті резерви, які є, щоб оточити ворога і зайти йому в тили. Це є завдання наприклад наступаючої дивізії. На східному фронті – це 60 – 80 км – за великим рахунком мають наступати дві дивізії”, – розповів Гаврилюк.
Міністри оборони країн-членів G7 підтвердили тверду підтримку України на зустрічі, що відбулася в суботу в Неаполі (Італія), ідеться в підсумковій декларації, опублікованій на сайті Італії, яка головує цього року в G7.
„Ми підтверджуємо нашу тверду підтримку України, яка вже майже три роки захищається в жорстокій повномасштабній незаконній загарбницькій війні Росії”, – йдеться в документі.
Міністри оборони G7 засудили дії Росії, яка веде гібридну війну і безвідповідально використовує „ядерну риторику”.
„Ми вважаємо, що G7 разом із іншими міжнародними партнерами можуть відігравати ключову роль у процесі досягнення всеосяжного, справедливого і сталого миру відповідно до міжнародного права з повагою до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України”, – йдеться в декларації.
Зазначається, що для цього необхідно працювати над найширшою міжнародною підтримкою України.
