Кабінет міністрів України схвалив проект держбюджету-2025 для розгляду у другому читанні. У документі внесли зміни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у Telegram і нардепа Ярослава Железняка в Telegram.
Прем’єр запевнив, що незважаючи на певні зміни у проекті держбюджету, пріоритет залишився незмінним – оборона, обороноздатність та безпека України. На ці потреби уряд запропонував виділити 2 трлн 225 млрд гривень.
„Всі кошти українських платників податків підуть виключно на забезпечення сил безпеки та оборони, на виготовлення та закупівлю нової зброї, дронів та техніки”, – додав Шмигаль.
Також він зазначив, що іншими пріоритетами бюджету залишаються соціальна сфера, освіта та медицина.
За словами Шмигаля, до другого читання витрати держбюджету збільшили на 50 млрд гривень:
додаткові 24 млрд гривень – на освіту (12 млрд на доплати вчителям та ще 12 млрд на інвестиційні проекти в освітній сфері);
додаткові 6,3 млрд гривень – на медицину
додаткові 5 млрд гривень – на підтримку ветеранів.
дорожній фонд у 2025 році фінансуватися не буде, але на ремонт ділянок, важливих для оборони та функціонування економіки держави, хочуть виділити 12,6 млрд гривень.
При цьому уряд передбачив подальшу роботу програми єВідновлення та її фінансування в повному обсязі.
Нардеп Ярослав Железняк зазначив, що Кабмін передасть проект держбюджету до Ради.
„Далі наступного тижня його розглянуть депутати комітету (швидше за все) і за тиждень (на найближчому пленарному) з 19 листопада ухвалять у цілому”, – додав він.
Він запевнив, що норму регламенту про ухвалення бюджету до 20 листопада буде виконано.
Кабінет міністрів призначив нового голову правління «Укрзалізниці». Ним став Олександр Перцовський. Про це у понеділок, 21 жовтня, повідомили у пресслужбі державного перевізника.
Олександр Перцовський обійматиме посаду протягом трьох років. Його попередник Євген Лященко і надалі працюватиме на посаді члена правління. Крім того, з посад членів правління «Укрзалізниці» звільнили Володимира Крота, Ореста Логунова та Антона Мішина. Причини звільнення у пресслужбі державного перевізника не уточнили.
За даними інформаційного порталу MY.UA, Олександр Перцовський народився в місті Сєверодонецьк Луганської області. У 2008 році він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та отримав диплом фінансиста.
Протягом 2010-2016 років працював у логістичній компанії Deutsche Post DHL Group. З жовтня 2016 року обіймав посаду першого заступника генерального директора «Укрпошти». З 2020 року Олександр Перцовський є членом правління в «Укрзалізниці», до підвищення відповідав за пасажирський напрям.
На своїй посаді кожен новий міністр протягом осені повинен дати визначені результати, наголосив глава держави.
Президент очікує від замін в уряді ще більш активної роботи, ніж раніше. Про це заявив глава держави Володимир Зеленський під час відеозвернення в четвер, 5 вересня
„Відбулись урядові заміни. Я вдячний парламенту за підтримку відповідних кандидатур. І дуже важливо, щоб урядові інституції зараз працювали максимально активно – ще активніше, ніж це було раніше. На всіх рівнях. Більше інвестицій партнерів в оборонне виробництво України. Більш активне просування в перемовному процесі із Євросоюзом – це підготовка майбутньої угоди про вступ. Більше взаємодії та взаєморозуміння між центральною владою та громадами”, – сказав Зеленський.
Також президент очікує більше підтримки для фронту та постачання зброї, захисту енергетики та відбудови зруйнованого. Серед завдань також чітка ветеранська політика, протидія російській пропаганді за кордоном, робота з глобальною українською спільнотою та забезпечення фінансової стабільності держави.
„Є десятки таких цілком конкретних завдань, і на своїй посаді кожен протягом осені повинен дати визначені результати”, – наголосив Зеленьский.
Перш ніж робити висновки щодо перестановок в Кабміні варто зачекати доки вони пройдуть. Тільки після цього можна буде прокоментувати зміни.
Про це у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
“Для мене очевидно будь-які кадрові рішення зі знаком “+”. Тому що це, все ж таки, перезавантаження системи виконавчої влади. Для чого? Дивіться, дочекаймося всіх звільнень та призначень. Тому що там дехто позбавиться, наприклад, статусу в. о., дехто підвищить свої функціональні можливості, отримає додаткове навантаження, дехто перейде на інші роботи. Тобто подивимося, якою буде конфігурація, перш за все, виконавчої влади через два дні. І після цього ми зможемо це більш детально прокоментувати”, – наголосив Подоляк.
Він зауважив, що Україна зараз ввійшла в новий етап війни, а отже, країна має нові потреби.
“Дивіться, у нас новий етап війни. Тобто знову ж таки частково ініціатива в Україні, частково нові потреби, частково ми заходимо в новий опалювальний сезон. Є потреби фінансові, є потреби економічні, є потреби перебудувати економіку ще додатково. Є потреби інтенсифікувати переговори на зовнішніх ринках, раціонально пояснюючи чому математично вигідно сьогодні всім додатково вкластися в Україну, проінвестувати в Україну, чи там зброєю проінвестувати”, – пояснив він.
Подоляк заявив, що це інвестиції в безпекові гарантії не для України, а для всіх інших країн, які є її партнерами.
Радник керівника ОП зазначив, що покращити чи знову ж таки підвищити функціональність тих чи інших галузевих напрямків – це очевидно правильна тактика.
“Тому що ти не можеш завжди бути в одному статусі, тим більше під час війни. Це криза, це певний режим роботи, це є вигорання на різних рівнях. Не тільки на рівні соціальному, не тільки на рівні сім’ї тих людей, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Але на будь-якому рівні є певне вигорання, певна втрата функціональності. І для того, щоб все це оптимізувати безумовно треба ініціювати певні кадрові перестановки”, – підкреслив він.
Підсумувавши він зауважив, що після того, як будуть призначення на ті чи інші посади людей, можна буде зрозуміти хто за який напрямок відповідає, які тут є компетенції і які ми будемо мати результати в середньостроковій чи довгостроковій перспективі.
Державні інституції мають бути налаштовані так, щоб Україна досягла всіх результатів. Саме тому відбудеться низка кадрових змін у Кабінеті міністрів та Офісі президента.
Про це президент Володимир Зеленський розповів під час вечірнього звернення.
За словами Зеленського, осінь буде надзвичайно важливою для України. Тому необхідно посилити деякі напрямки в уряді, і підготовлені кадрові рішення. Також будуть зміни в Офісі президента.
„Я розраховую й на дещо іншу вагу окремих напрямків нашої зовнішньої та внутрішньої політики. Перше – треба більше взаємодії між центральною владою та громадами. Особливо зараз, у час підготовки до зимового сезону. Друге – Україна вже досягла значних результатів в оборонному виробництві”, – розповів Зеленський.
Третій напрямок – це посилення роботи з НАТО. На думку Зеленського, для цього потрібна особлива взаємодія. Четвертий напрямок – це Євросоюз та реальні переговори щодо членства, підготовка відповідних частин майбутньої угоди щодо членства.
„Це дуже чітка одночасно і юридична, і політична робота. За неї буде персональна відповідальність. І п’яте – треба поєднати все, чого Україна досягла у відносинах із партнерами – довіру до України, силу українського духу, відносини з партнерами – і ті завдання, які є перед нашою державою в протидії російській пропаганді, а також у захисті української культурної спадщини. Нам потрібен новий рівень одночасно інформаційної роботи, культурної та дипломатичної. І новий рівень відносин із глобальною українською спільнотою. Зараз час дати нові сили урядовим інституціям України, і я вдячний усім, хто допомагатиме”, – підкреслив президент.
Цього тижня у Кабінеті міністрів очікуються великі кадрові перестановки. Зокрема, призначать повноцінне керівництво на досі вакантні посади, а також змінять деяких міністрів.
Поінформовані джерела повідомили РБК-Україна про те, хто саме позбудеться посад в уряді і кого призначать їм на зміну.
Хто та які посади отримає у Кабміні
Замість міністра з питань стратегічних галузей Олександра Камишіна буде призначений один з його заступників, найпевніше, Сергій Боєв. На цю посаду також розглядають нинішнього керівника “Укроборонпрома” Германа Сметаніна.
Головою МЗС замість Дмитра Кулеби буде призначено його заступника Андрія Сибігу.
Посаду міністра юстиції замість Дениса Малюськи займе Ольга Стефанішина, при цьому вона збереже за собою і пост віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
На місце міністра екології Руслана Стрільця буде призначено чинну заступницю міністра енергетики Світлану Гринчук.
Вакантне крісло голови Міністерства аграрної політики займе голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
В.о. голови Мінспорту Матвій Бідний буде призначений повноцінним керівником міністерства.
На пост міністра культури на інформаційної політики буде призначено заступника голови Офісу президента Миколу Точицького.
Також буде звільнено віце-прем’єрку та міністра з питань реінтеграції Ірину Верещук, з кандидатом на заміну поки визначаються. Очікується, що це міністерство буде переформатоване у „міністерство єдності” чи „міністерство з питань діаспори”, остаточну концепцію ще фіналізують.
Немає визначеності з тим, хто займе посади голови Мінрегіону та Мінінфраструктури, а також чи будуть ці два міністерства існувати окремо, чи будуть об’єднані, як раніше. Пріоритетним варіантом станом на зараз є призначення на посаду голови Мінрегіону заступника голови ОП Олексія Кулеби.
В будь-якому разі, за словами джерел, прем’єр-міністр Денис Шмигаль на осяжну перспективу збереже свою посаду.
В українському уряду плануються кадрові перестановки – змінять понад 50% складу Кабінету міністрів. Зокрема, сьогодні, 4 вересня, буде „день звільнень”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram голови фракції „Слуга Народу” Давида Арахамії.
„Як і обіцяли, велике перезавантаження уряду вже можна очікувати цього тижня. Понад 50% штатної чисельності КМУ зазнають змін”, – написав Арахамія.
За його словами, „сьогодні буде день звільнень, а завтра – день призначень”.
Остаточний перелік буде визначений на засіданні фракції 4 вересня.
Цього тижня очікуються численні кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів. Ротації можливі й у Офісі президента.
Про це повідомляють кілька співрозмовників РБК-України у парламенті.
Зокрема, нинішніх керівників Мінкульту, Мінветеранів та Мінспорту можуть бути призначені повноцінними міністрами.
Також на вакантну посаду голови Мінрегіону можуть призначити заступника голови ОП Олексія Кулебу, а керівника „Нафтогазу” Олексія Чернишова – на посаду голови Мінінфраструктури. Обговорюється також можливе звільнення Ростислава Шурми з посади заступника голови ОП, на його місце може бути призначений нинішній керівник Мінстратпрому Олександр Камишін.
На цьому перестановки у Кабміні можуть не закінчитись. За словами джерел РБК-Україна, пости можуть втратити глави МЗС, Мін’юсту, Мінекології, а також віце-прем’єр із реінтеграції Ірина Верещук.
Як очікується, фінальне рішення на Банковій буде ухвалено сьогодні. Завтра відбудеться засідання фракції СН, на якому його оголосять депутатам, у середу ж відбудеться серія звільнень у Кабміні. За призначення нових міністрів депутати візьмуться у четвер.
Верховна Рада прийняла в цілому доопрацьований законопроєкт №8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з рф.
Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.
ЗА ухвалення закону проголосувало 265 народних депутатів. Голосували „за” по фракціям : „Слуга народу” – 173, „ЄС” – 25, „Батьківщина” – 17, „Голос”- 18, група „Платформа за життя та мир”, – 1, „За майбутнє” – 9, „Довіра” – 11, позафракційні – 11.
Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. Але окрім одного пункту – згідно нього громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ.
Нардеп Железняк також повідомив, що проти закону про заборону російської церкви в Україні проголосувало 29 народних депутатів, а четверо утримались. По фракціям : „СН” – 4 проти та 3 утримались, група „Платформа за життя та мир” (це колишні нардепи забороненої партії „Опозиційна платформа „За життя”- УНІАН) – 17 проти, „Відновлення України” (ще одна група з колишніх депутатів „ОПЗЖ”) – 7 проти та 1 утримався. Також проти проголосував один позафракційний депутат.
Железняк зазначає, що у фракціях „ЄС”, „Батьківщина”, „Голос” та в групах „За майбутнє”, „Довіра” жоден депутат не проголосував „проти” чи „утримався”.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на рішення ВР щодо заборони російської церкви. „Московської церкви в Україні не буде”, – написав він у Telegram. При цьому додав свій допис два дні тому, де зазначає, що церква в Україні буде позбавлена московського впливу.
„Ще з радянських часів церква у росії і для росії – це територія та вуха їх спецслужб. росія сьогодні є країною, яка руйнує храми в Україні. Для них не існує Бога, не існує віри. Це ширма для вбивств і насильства”- зазначив Єрмак.
Народний депутат України, заступник голови фракції „Слуга народу” Євгенія Кравчук написала у Facebook, що це історичне голосування у Верховній Раді за законопроект 8371 „Про захист конституційного ладу в діяльності релігійних організацій” в другому читанні в цілому.
„Від рішення РНБО у грудні 2022 року і указу Президента України Володимир Зеленський і до рішення парламенту шлях більше ніж півтора року! Нарешті Нарешті РПЦ як частина режиму держави-агресора буде заборонена, а також забороняється звʼязок із нею для українських релігійних організацій!”, – наголосила вона.
Народний депутат України Володимир В’ятрович (фракція „Європейська солідарність”) зазначає, що закон про заборону РПЦ в Україні ухвалено і це „безперечно історичне рішення”. „Ще один важливий крок стежкою свободи в напрямку: „Геть від Москви!”.
Уряд затвердив Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень до 2030 року і план дій з її реалізації до 2025 року.
Про це заявив голова підкомітету ВР з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями, нардеп від „Слуги народу” й голова Національної асоціації онкологів Валерій Зуб.
За його словами, документ почали розробляти ще у 2020 році, але подальшому просуванню завадила спочатку пандемія COVID-19, потім війна.
„Коли стратегія виносилася на Кабмін, почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Зрозуміло, що все було поставлено на паузу. Військовий час, інші пріоритети, зміна фінансування і про глобальні проєкти на деякий час ніхто навіть не думав”, – зазначив лікар.
Утім, із початком широкомасштабної війни кількість онкологічних випадків в Україні тільки збільшилася, через що і зросла летальність, додав Зуб, який є одним з ініціаторів розроблення документу.
„Тому особисто хочу подякувати президенту України Володимирові Зеленському за винесенення питання онкології на рівень Ради національної безпеки і оборони та відповідний указ про введення в дію рішення РНБО „Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень”. Хочу подякувати міністру охорони здоровʼя Віктору Ляшко, що саме під його керівництвом вдалося домогтися ухвалення Національної стратегії”, – підкреслив нардеп.
Він також окремо подякував всій команді МОЗ, відповідним департаментам, які взяли на себе всю надто складну бюрократію, а також лікарям-онкологам, які вносили свої правки і пропозиції.
За його словами, до стратегії входить окрім лікування також питання профілактики, скринінгу і діагностики.
