За відсутності міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
Ізраїль відкладає рішення про продовження статусу захисту переселенцям з України, наданого після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Haaretz.
Через відсутність міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
Українські біженці, багато з яких прибули до Ізраїлю без легального статусу, отримали тимчасові дозволи на проживання та роботу зі щорічним продовженням. Термін дії таких дозволів закінчується наступного місяця.
Правозахисні організації та міжнародні структури, включно з Агентством ООН у справах біженців, закликають Ізраїль продовжити дію захисту. Вони зазначають, що багато українців не можуть повернутися додому, водночас невизначеність із продовженням документів заважає їм працювати.
Представники влади Ізраїлю повідомили, що питання перебуває на розгляді, а рішення мають ухвалити найближчим часом.
Міністерка житлового господарства Мона Кейзер планує „якнайшвидше” закрити житлові об’єкти, створені для українських біженців, після закінчення терміну дії тимчасового захисту ЄС у 2027 році.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє видання Dutch News.
Згідно з планами уряду, 135 000 українців, які проживають у Нідерландах, отримають трирічні дозволи на проживання з березня 2027 року, але вони також будуть відповідальні за своє житло та медичне обслуговування.
Критики зазначають, що плани, викладені в листі до парламенту минулого тижня, є недостатньо опрацьованими і не враховують поточний дефіцит житла.
„Мабуть, Кейзер має чарівне слово, яке дозволить усім цим людям раптово знайти житло на відкритому ринку”, – сказав Барт Діккешей з Heroyam, агентства, яке допомагає українцям оселитися в Нідерландах, в інтерв’ю Telegraaf. „Якщо ні, то цей лист – лише порожні слова”, – додав він.
Близько трьох чвертей українців у Нідерландах проживають у спеціальних житлових приміщеннях, створених урядом за останні три роки. Кейзер заявила, що „урядове житло має бути ліквідоване якомога швидше”, а фінансування муніципалітетів припинене.
Однак місцеві органи влади заявляють, що втрата фінансування спричинить проблеми.
Хоча дві третини українців працюють і минулого року внесли 3,5 млрд євро в економіку, „значна частина” з них матиме право на соціальну допомогу, визнала Кейзер.
Міністр внутрішніх справ Великої Британії Шабана Махмуд повідомила, що нові заходи у сфері міграції передбачають обов’язкове 20-річне очікування для тих, хто отримав притулок, перед подачею на постійне проживання.
Про це пише BBC.
«Я знаю, що незаконна міграція створює величезні розколи в нашій країні, і я вірю, що ми повинні діяти, якщо хочемо зберегти суспільну підтримку існування системи надання притулку», — зазначила Махмуд у програмі BBC Sunday with Laura Kuenssberg. Вона додала, що боротьба з незаконною міграцією є для неї «моральною місією».
За словами міністра, нові заходи також покликані усунути «несправедливі» умови, які дають деяким біженцям кращі привілеї, ніж громадянам Великої Британії. Зокрема, планується зробити надання житла та щотижневих допомог «дискреційними», а право на роботу для тих, хто може працювати, — обов’язковим для отримання підтримки.
Наразі статус біженця в Британії триватиме 20 років замість 5, а його перегляд планується кожні два з половиною роки. Особи, які використовують «безпечні та легальні маршрути», знаходять роботу та сприяють суспільству, зможуть подати заявку на постійне проживання раніше.
Запропонована модель натхненна системою Данії, де біженці отримують тимчасові дозволи на проживання та змушені повторно звертатися за притулком після закінчення строку.
Пропозиції Махмуд вже викликали критику з боку лейбористів, зокрема Клайва Льюїса, який застеріг, що данська модель нагадує «пункти розмов крайньої правиці». Водночас сама міністр підкреслила, що вона «дитина мігрантів» і боротьба з незаконною міграцією для неї — це моральне завдання.
Тіньовий міністр внутрішніх справ Кріс Філп відкинув план Махмуд, назвавши його «гімміками», а лідер Ліберальних демократів Ед Дейві закликав надати біженцям право на роботу, що, на його думку, було б «краще для економіки та для самих біженців».
Нова політика спрямована на те, щоб зробити Велику Британію менш привабливою для незаконних мігрантів і зменшити число перетинів на малих човнах та заяв на отримання притулку.
Політики в Німеччині та Польщі – країнах, де проживає найбільша кількість українських біженців у Європейському Союзі, – почали висловлювати невдоволення через зростання кількості молодих українських хлопців, які прибувають останніми тижнями після того, як Київ пом’якшив правила виїзду.
Хоча в обох країнах ставлення до українців загалом залишається позитивним, їхня дедалі більша присутність стає темою, яку активно використовують ультраправі партії, пише Politico. У міру того як війна Росії проти України наближається до четвертої зими, ця дискусія, за прогнозами, посилюватиметься – мільйони українців ризикують залишитися без опалення, води та електрики через триваючі атаки Кремля.
У Німеччині представники правлячої коаліції канцлера Фрідріха Мерца попереджають: країна й надалі прийматиме українських біженців, але громадська підтримка України може знизитися, якщо молоді чоловіки сприйматимуться як такі, що „ухиляються від служби”.
„Нам нецікаво, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну. Україна ухвалює власні рішення, але нещодавні зміни в законі призвели до зростання еміграції, на що ми маємо відреагувати”, – заявив депутат Бундестагу від ХДС Юрген Гардт.
У Польщі права партія Konfederacja висловилася ще різкіше:
„Польща не може бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати батьківщину, перекладаючи витрати свого дезертирства на польських платників податків”.
ЗМІ пише, що після пом’якшення українських правил виїзду влітку приплив молодих українців різко зріс. Лише до Польщі з січня по кінець серпня 2025 року в’їхали близько 45 300 чоловіків віком 18-22 років. Після зміни правил – уже 98 500 за два місяці, тобто приблизно 1 600 на день.
Перевагу віддаватимуть африканерам, котрі є нащадками європейських колоністів у Південній Африці й нині постають перед расовою дискримінацією.
Адміністрація Дональда Трампа оголосила про різке скорочення квоти на прийом біженців: відтепер США прийматимуть не більше ніж 7,5 тисячі осіб на рік. Про це повідомляє Reuters у пєятницю, 31 жовтня.
Це – найнижчий показник за всю історію американської програми переселення, адже раніше ліміт становив 125 тисяч. Нові правила набирали чинності з 1 жовтня.
Як зазначає Білий дім, особливу увагу буде приділено „жертвам незаконної або несправедливої дискримінації”, зокрема білим мешканцям Південної Африки. Раніше Трамп звинуватив владу ПАР у „геноциді білого населення”.
Водночас білі південноафриканці досі живуть помітно заможніше, ніж більшість темношкірих громадян країни – їхній середній дохід приблизно утричі вищий.
Паралельно з цим глава Білого дому розпорядився скасувати статус тимчасового захисту для громадян Афганістану, Гаїті, Венесуели та низки інших країн, котрі раніше отримали право тимчасово жити й працювати у США.
У Швейцарії з 1 листопада обмежують надання статусу захисту (Status S) для українських біженців, що походять із семи західних областей України. Про це повідомляє SRF.
Зазначається, що оскільки в Україні „стійка стабілізація… у середньостроковій перспективі не видається реалістичною”, швейцарський уряд і надалі надаватиме українцям статус захисту. Однак парламент Швейцарії вимагав розрізняти регіони України, повернення до яких вважається прийнятним, і тими, куди повернення є неприйнятним.
Уряд Швейцарії вважає прийнятним повернення українців до Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Нові правила набудуть чинності з 1 листопада цього року. Ті, хто вже отримав статус захисту, не підпадають під нові обмеження.
Також Федеральна рада вирішила, що статус захисту буде скасовано не раніше початку березня 2027 року.
„Щоб зрозуміти масштаб: серед біженців, які зараз перебувають у Швейцарії та мають статус захисту, лише трохи більше 10% походять із тих регіонів, які федеральна влада нині вважає безпечними”, – заявив редактор SRF Домінік Маєр.
Державний секретаріат з питань міграції (SEM) і надалі перевірятиме кожну заяву українців індивідуально. Якщо SEM відхилить клопотання про захист, оскільки особа походить із регіону, куди повернення вважається прийнятним, буде ухвалено рішення про видворення. Якщо ж у конкретному випадку виконання такого рішення виявиться юридично неможливим або індивідуально неприйнятним, особу тимчасово залишать у Швейцарії.
Українці, які за новими правилами більше не зможуть отримати статус захисту, можуть подати заяву про надання притулку. Крім того, вони можуть виїхати до однієї з країн ЄС.
[type] => post [excerpt] => У Швейцарії з 1 листопада обмежують надання статусу захисту (Status S) для українських біженців, що походять із семи західних областей України. Про це повідомляє SRF. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1759948140 [modified] => 1759945862 ) [title] => Швейцарія обмежить статус захисту для українців із семи областей [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165028&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165345 [uk] => 165028 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 165029 [image] => Array ( [id] => 165029 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58.png [original_lng] => 455898 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58-300x189.png [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58.png [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58.png [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58.png [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58.png [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-58.png [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1759935063:8 [_thumbnail_id] => 165029 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 844 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 482786821000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 11909 [1] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 164767 [content] =>
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість встановити рекордно низький ліміт на прийом біженців у 2026 році — всього 7,5 тисячі осіб.
Про це повідомляє газета The New York Times.
Зазначається, що більшість цих місць буде виділено для білого населення ПАР та інших груп, які, за формулюванням, зазнають „несправедливої дискримінації”.
New York Times пише, що нові правила фактично зачинять двері до США для тисяч сімей, які перебувають у таборах для біженців по всьому світу. Адже ліміт, встановлений адміністрацією Джо Байдена, передбачав можливість прийому 125 тисяч осіб.
Остаточне рішення щодо ліміту було відкладено через шатдаун. Джерело NYT зазначило, що поки Конгрес не погодить подальше фінансування, то США не прийматимуть нових біженців.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав законопроєкт, який регулює статус українських біженців та виплату їм фінансової допомоги.
Про це повідомив керівник президентської канцелярії Збігнєв Богуцький, його цитує Polskie Radio.
«Попередніми вето президент Республіки Польща змусив уряд, прем’єр-міністра Дональда Туска працювати і представляти рішення, які не були ідеальними, але однозначно кращими», – сказав Богуцький.
За його словами, рішення, прописані у документі, «фактично означають кінець туризму з України за рахунок польських платників податків». Богуцький також зазначив, що Навроцький більше не має наміру підписувати закони про підтримку громадян України «за цією формулою допомоги».
«Законопроєкт містить інформацію про конкретні пільги, які не будуть доступні громадянам України, які не працюють у Польщі, наприклад, коли йдеться про реабілітацію, програми лікування наркоманії, програми охорони здоров’я, покриття витрат на ліки, що відпускаються за рецептом, та багато інших пільг, включаючи послуги з лікування катаракти та стоматологічні послуги», – додав він.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що допомогу за програмою „800+” мають отримувати лише ті українці, які працюють у Польщі, тому він не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України.
Про це повідомили видання PAP та Wydarzenia Interia у понеділок, 25 серпня.
Навроцький наголосив, що допомогу 800+ повинні отримувати тільки українці, які працюють у Польщі.
„Закон про допомогу громадянам України не вносить цю поправку, навколо якої точилася публічна дискусія. Я не зміню своєї думки і вважаю, що 800+ повинні отримувати тільки ті українці, які беруть на себе зусилля працювати в Польщі. Я вважаю, що ми повинні забезпечити тут якусь соціальну справедливість”, – сказав президент.
За словами Навроцього, до поляків у своїй країні треба ставитися „як мінімум на рівних з нашими гостями з України”, що Навроцький назвав своєю принциповою позицією. Те ж саме стосується й охорони здоров’я. Видання пишуть, що поправка до закону про допомогу громадянам України передбачала продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
Программа 800+ передбачає виплату по 800 злотих щомісяця (близько 9 тисяч гривень за поточним курсом) на кожну дитину, яка не досягла 18 річного віку. Такі виплати отримують громадяни Польщі і від початку війни отримували українські біженці, які отримали тимчасовий притулок у Польщі. Термін закону про тимчасовий захист українців спливає через місяць – 30 вересня 2025 року. Однак Польща, як член ЄС, зобов’язана виконати директиву Євросоюзу щодо надання захисту українським біженцям до 4 березня 2026 року. Втім, директива не зобов’язує країни ЄС виплачувати українцям соціальні виплати, це питання регулює національне законодавство.
Уряд Туска пропонував залишити українським біженцям виплати на дітей 800+, а новий президент Навроцький пропонує виплачувати лише тим українцям, хто працює у Польщі.
Загалом у Польщі перебуває близько 1 млн укранських біженців. Кожен четвертий – дитина.
Європейський Союз має намір продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року.
Про це повідомив посол України в ЄС Всеволод Ченцов, передає «Європейська правда».
Відповідне рішення очікується під час засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, яке відбудеться 12–13 червня в Люксембурзі.
„Ми розраховуємо на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців, і виходимо з того, що це продовження буде до березня 2027 року”, — заявив дипломат.
Він зазначив, що рішення Єврокомісії було зумовлене безпековою ситуацією в Україні, яка, за його словами, „не покращується”.
„Варто враховувати, що приблизно половина українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС — це жінки, і близько третини — діти. ЄС, Єврокомісія та держави-члени ставляться до цієї ситуації відповідально”, — додав Ченцов.
Водночас у ЄС триває дискусія щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист. За словами Ченцова, наступного тижня до Брюсселя з візитом прибуде міністр національної єдності Олексій Чернишов. Він обговорюватиме це питання з єврокомісаром з питань міграції Магнусом Бруннером та іншими посадовцями.
За результатами консультацій Єврокомісія має окреслити своє бачення того, як може бути завершена дія директиви про тимчасовий захист після березня 2027 року.
