Глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що після завершення переговорів щодо вступу України в Європейський Союз вона буде за три кроки до членства в організації, розповівши, що це за кроки.
Керівник зовнішньополітичного відомства України заявив, що інтеграція нашої країни в Європейський Союз стане подією глобального значення для Європи, інформує «НБН».
За словами міністра 25 червня відбудуться шість кластерів переговорів, які відкриватимуть та закриватимуться – фахівці працюватимуть у відповідних галузях, приводячи наше законодавство відповідно до стандартів організації.
Дипломат пояснив, що після завершення переговорного процесу щодо вступу України в ЄС необхідне виконання трьох кроків. По-перше, Єврокомісія має дати висновок про завершення діалогу та досягнення нашою країною відповідності критеріям вступу. По-друге, має бути рішення щодо підписання Угоди про вступ України в ЄС.
По-третє, цю угоду мають ратифікувати парламенти країн-членів організації. Кулеба зазначив, що лише після цього Україна стане повноправним членом Європейського Союзу.
[type] => post
[excerpt] => Глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що після завершення переговорів щодо вступу України в Європейський Союз вона буде за три кроки до членства в організації, розповівши, що це за кроки.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1719313289
[modified] => 1719313295
)
[title] => Кулеба назвав три кроки, після яких Україна стане повноправним членом Євросоюзу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=117170&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117177
[uk] => 117170
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 117171
[image] => Array
(
[id] => 117171
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg
[original_lng] => 87995
[original_w] => 1140
[original_h] => 760
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/201996-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1719302524:3
[views_count] => 2402
[_thumbnail_id] => 117171
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508335067000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1147
[1] => 53629
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Євросоюз
[1] => Кулеба
)
)
[1] => Array
(
[id] => 116222
[content] =>
Посли Євросоюзу схвалили переговорну рамку щодо вступу України до блоку. Переговори розпочнуться вже 25 червня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кореспондента „Радіо Свобода” Рікарда Йозвяка у Twitter та бельгійське головування в ЄС у Twitter.
„Угорщина більше не блокує переговорну рамку для України і, відповідно, Молдови. Компромісний текст узгоджено. Тепер Україна та Молдова мають офіційно розпочати переговори щодо вступу до Євросоюзу 25 червня”, – написав Йозвяк.
Головування Бельгії в ЄС підтвердило, що посли країн-членів підтримали рамки переговорів щодо вступу України та Молдови до блоку.
„Бельгійське головування скличе перші міжурядові конференції 25 червня”, – йдеться у повідомленні.
Такі конференції означають фактичний старт вступних переговорів.
Wir haben lange und redlich verhandelt. In wesentlichen Punkten ist mit der SPÖ keine Einigung möglich. Die Volkspartei steht zu ihren Versprechen: Wir werden leistungs- und wirtschaftsfeindlichen Maßnahmen oder neuen Steuern nicht zustimmen. Daher beenden wir die Verhandlungen… pic.twitter.com/evKgQbtTwq
Прем’єри Греції Кіріакос Міцотакіс та Польщі Дональд Туск звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням очолити ініціативу зі створення спільного щита протиповітряної оборони Євросоюзу.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело, яке ознайомилося з відповідним листом очільників урядів обох країн. За словами джерела, Міцотакіс і Туск попросили обговорити це питання на наступному саміті ЄС наприкінці червня, а сам лист про це надіслали фон дер Ляєн у четвер.
Прем’єри пропонують створити комплексну систему ППО, яка була б здатна захистити спільний повітряний простір ЄС від таких загроз, як літаки, ракети й дрони, йдеться в листі, на яке посилається агентство.
Як додають Міцотакіс і Туск, зазначає Bloomberg, розробка й фінансування великого об’єднаного європейського оборонного проєкту на європейському рівні дасть чіткий сигнал про те, що Європа об’єднана та рішуче налаштована діяти в інтересах самооборони.
Згідно з публікацією, прем’єри вказують, що європейський щит ППО також матиме значний мультиплікативний ефект, адже сприятиме модернізації європейської оборонної та безпекової галузі, а також значно вищому рівню співпраці та спільних проєктів.
Міцотакіс підняв ідею конкретної європейської оборонної ініціативи під час зустрічі з Туском у Польщі у квітні, повідомив агентству речник грецького уряду, який також підтвердив зміст листа.
Фон дер Ляєн підтвердила цю пропозицію від прем’єрів обох країн у X (Twitter), коли знову закликала до створення спільних оборонних проєктів.
«Нам потрібно менше фрагментації та спільні проєкти. Наприклад, щит протиповітряної оборони, запропонований прем’єрами Міцотакісом та Туском», – наголосила вона.
Нещодавно Туск заочно посперечався з польським президентом Анджеєм Дудою щодо загальноєвропейської системи протиракетної оборони «Небесний щит».
Дуда назвав ініціативу «німецьким бізнес-проєктом», на що Туск відповів, що для нього не має значення, «хто який бізнес має в питаннях озброєння чи оборони», важливо, щоб Польща була в більшій безпеці.
«Небесний щит» (ESSI) – це німецька ініціатива з наземної протиповітряної оборони (BODLUV) в Європі. Ініціатива була започаткована в серпні 2022 року і ґрунтується на необхідності посилення протиповітряної оборони в Європі і кращого об’єднання зусиль. Декларацію про приєднання до Меморандуму про взаєморозуміння вже підписали одинадцять країн.
Метою ESSI є краща координація і, за необхідності, об’єднання проєктів із закупівель протиповітряної оборони в Європі задля використання ефекту масштабу при закупівлі систем і поліпшення оперативної сумісності між країнами-партнерами. Це також уможливить співпрацю в галузі тренувань, технічного обслуговування систем і логістики. Участь Швейцарії в ESSI в першу чергу зосереджена на покращенні координації закупівельних проєктів BODLUV, навчанні та логістичних аспектах.
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Європейський союз погодив з Україною безпекові гарантії. Угоду можуть підписати не пізніше початку липня.
Про це повідомляє Welt.
За інформацією видання, посли 27 країн ЄС нещодавно погодили текст на одинадцяти сторінках під грифом «конфіденційно». У тексті угоди зазначається, що Європейський союз та його держави-члени відіграють ключову роль у довгостроковій безпеці та стійкості України через військову, гуманітарна, фінансову, торговельну та економічну підтримку. Також йдеться про розміщення біженців, підтримку реформ і санкцій, відбудову.
ЄС зобов’язується негайно провести консультації протягом 24 годин у разі нових атак. Проте це виключає участь європейських військ у бойових діях проти росії. Брюссель зобов’язується і надалі тренувати українських військових і допомагати обороні.
Як зазначає Welt, Фонд підтримки України у 2024 році матиме бюджет 5 млрд євро. До 2027 року бюджет може збільшуватися, це залежатиме від того, чого потребуватиме українська армія у майбутньому та які додаткові двосторонні внески зроблять країни ЄС.
ЄС також зобов’язується надати Україні масштабну підтримку у відбудові. Фінансову допомогу оцінюють у мільярди євро. Ще в лютому 2023 року Світовий банк оцінював вартість відновлення України в 411 млрд доларів, але відтоді масштаби руйнувань зросли.
У Брюсселі загалом очікують, що Єврокомісія невдовзі внесе пропозицію, яка передбачатиме створення певного фонду відбудови України та Сектора Газа.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Голова міністерства закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що ЄС необхідно створити власну об’єднану армію, щоб підтримувати мир у Європі.
Про це він сказав в інтерв’ю La Stampa.
Міністр також зазначив, що тісніша співпраця ЄС у сфері оборони є пріоритетом для очолюваної ним партії «Вперед, Італія». Якщо європейський блок хоче бути миротворцем у світі, то йому потрібна армія, додає він.
«У світі з такими потужними гравцями, як США, Китай, Індія, росія – з кризами від Близького Сходу до Індо-Тихоокеанського регіону – італійські, німецькі, французькі або словенські громадяни можуть бути захищені тим, що вже існує, а саме ЄС», – сказав Таяні.
.@italyinukr🇮🇹 proudly assumes #G7 Ambassadors' Ukraine Support Group presidency for 2024. Many thanks to @JPEmbUA🇯🇵 for their outstanding 2023 chairmanship. We remain committed to close cooperation with 🇺🇦 in fostering reforms & addressing Russia's aggression. pic.twitter.com/kwyHeZwIQh
Muito bom estar de novo em #Kyiv, desta vez com o meu colega João Costa para reiterarmos o nosso apoio à reconstrução da Ucrânia. Very good to be back in #Kyiv, with my colleague Education Minister João Costa, to reiterate our support for Ukraine's reconstruction. 🇵🇹🤝🇺🇦 https://t.co/ebYTYSmN6B
We are seeing another surge in insane Russian propaganda about alleged Ukrainian plans to use "dirty bombs" or attack nuclear plants. We officially refute these false claims. Ukraine has no intention or ability to take any such actions. Russia must stop spreading dangerous lies.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
Іспанське головування в Раді ЄС та Європейський парламент завершили переговори щодо закону, який запроваджує кримінальні звинувачення та покарання за порушення санкцій Євросоюзу.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомили у Раді ЄС.
Ця директива гарантує, що ті, хто порушує або обходить санкції ЄС, будуть притягнуті до відповідальності. Це набуває особливого значення в контексті російської агресивної війни проти України, зазначили у Раді ЄС.
Закон встановлює, що держави-члени повинні будуть визначити певні дії як кримінальні злочини.
До них належать:
допомога особам, на яких поширюються обмежувальні заходи ЄС, обійти заборону на в’їзд;
торгівля санкційними товарами та здійснення транзакцій з державами чи організаціями, які підпадають під обмежувальні заходи ЄС;
надання фінансових послуг або здійснення фінансової діяльності, які заборонені або обмежені;
приховування володіння коштами або економічними ресурсами фізичною, юридичною особою або органом, до якого застосовано санкції ЄС;
підбурювання, пособництво та сприяння цим правопорушенням також каратимуться як злочин.
Торгівля військовими матеріалами буде вважатися кримінальним злочином не лише у разі її умисного вчинення, але й у разі вчинення з серйозної недбалості.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб порушення санкцій ЄС каралося ефективними, пропорційними та стримуючими кримінальними покараннями.
Якщо порушення обмежувальних заходів відбувається навмисно, максимальне покарання має передбачати тюремне ув’язнення.
„Зокрема, держави-члени повинні забезпечити, щоб злочини, визначені цією директивою, каралися максимальним покаранням у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року або не менше п’яти років, залежно від злочину. Держави-члени можуть прийняти рішення про імплементацію законів, які передбачають більш суворі покарання”, – уточнили в Раді ЄС.
Крім ув’язнення, на порушників обмежувальних заходів ЄС можуть бути накладені штрафи.
Тепер попередня угода буде передана представникам країн-членів (Coreper) для схвалення. У разі схвалення текст буде офіційно затверджений Радою ЄС та Європейським парламентом.
Міністри ЄС із європейських справ під час неформальної зустрічі Ради міністрів Європейського Союзу в іспанському місті Мурсія розглянуть політику розширення Євросоюзу до 36 країн-членів.
Така інформація оприлюднена сьогодні на сайті Іспанського головування ЄС.
«28-29 вересня в місті Мурсія відбудеться неформальна зустріч міністрів із загальних справ та регіонального розвитку для обговорення питань, що пов’язані із розширенням ЄС, його Відкритою стратегічною автономією (OSA) та з політикою регіонального розвитку ЄС після 2027 року. В перший день неформальної зустрічі міністрів у четвер 28 вересня, головний фокус буде зосереджений на внутрішній підготовці ЄС до можливого розширення ЄС до 36 країн-членів», – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що політика розширення для ЄС є не лише покликом історії, але й геополітичною необхідністю. Для успішного розширення Європейський Союз має здійснити ряд важливих внутрішніх реформ та створити умови для збереження дієздатності європейських інституцій та бюджету ЄС в нових умовах.
Нині до складу ЄС входять 27 країн-членів. Серед країн-кандидатів – Україна, Молдова, в перспективі, – Грузія, а також країни Західних Балкан. Туреччина також формально є кандидатом на входження до Європейського Союзу.
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
Євросоюз планує продемонструвати свою підтримку на критичному для України етапі повномасштабної війни, стверджують джерела.
Євросоюз планує провести зустріч міністрів закордонних справ країн-членів у Києві. По це повідомило італійське видання ANSA у понеділок, 18 вересня.
За даними трьох різних джерел видання, наступне засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ, найімовірніше, відбудеться у столиці України на початку жовтня.
Вказано, що мета зустрічі в тому, щоб далі йти шляхом політичної інтеграції, продемонструвати підтримку ЄС на критичному для України етапі повномасштабної війни.
Також на цій зустрічі хочуть підбити підсумки деяких важливих питань, таких як збільшення військової допомоги та подальше посилення санкцій, зокрема щодо їхнього обходу Росією у у сфері високих технологій.
Приєднання до Євросоюзу вимагає великої праці і Єврокомісія завжди захищатиме цей принцип, запевнила Урсула фон дер Ляєн.
У складі Євросоюзу може бути понад 30 держав. Про це сказала глава Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європарламенті зі щорічною промовою про стан справ у ЄС в середу, 13 вересня.
Вона закликала Євросоюз сформулювати концепцію для успішного розширення союзу, заснованого на заслугах тієї чи іншої держави, яка прагне до членства у блоці.
„Ми маємо визначити концепцію успішного розширення ЄС”, – заявила вона.
Фон дер Ляєн висловила думку, що в ЄС можуть бути не 27, а понад 30 держав. Мова йде про майбутнє членство України, Молдови та країн Західних Балкан. Ще вона відзначила „важливість перспективи приєднання до ЄС для багатьох жителів Грузії”.
„Приєднання до ЄС має ґрунтуватися на заслугах. І Єврокомісія завжди захищатиме цей принцип. Вступ до союзу вимагає великої праці”, – зазначила глава ЄК і додала, що в деяких країнах вже видно прогрес.
Фон дер Ляєн заявила про важливість реформування Євросоюзу як інституту, зокрема шляхом зміни Договору ЄС і Європейської конвенції, якщо виникне така необхідність. Однак, додала вона, не потрібно „чекати змін Договору заради розширення” ЄС.
„Умов, за яких союз стане готовий до розширення, можна досягти швидше”, – сказала вона.
