Нещодавні масовані атаки Росії проти цивільної інфраструктури в Україні, зокрема, проти критично важливих енергетичних об’єктів, ставлять під загрозу ядерну безпеку.
Про це заявила речниця Європейської комісії Анітта Гіппер під час спілкування з журналістами в Брюсселі 10 листопада, передає кореспондентка „Європейської правди”.
Те, що Росія атакує українську енергетику, зокрема критичну інфраструктуру, становить загрозу ядерній безпеці, переконані в Єврокомісії.
„Путін продовжує тероризувати українців. Ми бачимо, що своїми ударами він цілеспрямовано атакує критично важливу енергетичну інфраструктуру, зокрема підстанції, які постачають електроенергію до атомних електростанцій. Ця масована атака призвела до перебоїв з електро-, водо– та теплопостачанням і поставила під загрозу також ядерну безпеку”, – заявила Гіппер.
Вона повідомила, що, окрім роботи з підтримки України, Європейський Союз „постійно працює над санкціями (проти РФ – „ЄП”), над підтримкою України в енергетичній сфері, над військовою допомогою”.
„Також продовжуємо співпрацю з країнами-партнерами, щоб мобілізувати додаткову підтримку і допомогти Україні як найбільшому отримувачу нашої допомоги в енергетичному секторі”, – додала речниця ЄС.
Київ отримав від Брюсселя найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів звіту – позитивний результат.
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада.
„Звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу підтверджує: Україна впевнено рухається до членства у Євросоюзі та готова відкрити кластери 1, 2 та 6. Це найкращий результат оцінювання на сьогодні – доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів”, – зазначив глава держави.
Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
„Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує „рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
„Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
Рішення Сполучених Штатів про зменшення кількості військового контингенту у Румунії та інших державах ЄС не вплине на плани Європейського Союзу з реалізації першої частини оборонної програми „Варта східного флангу” (Eastern Flank Watch) у 2026 році.
Про це журналістам в Брюсселі заявив речник Єврокомісії Тома Реньє, передає кореспондентка Європейської правди.
У 2026 році ЄС планує посилити оборонні спроможності східного флангу, незалежно від рішення США зменшити військовий контингент у Європі.
„Що стосується безпосередньо військ, то, звісно, ми беремо до уваги цю заяву (США про виведення частини військового контингенту з Румунії – „ЄП”). Але, щоб було цілком зрозуміло, це жодним чином не змінює наших планів щодо реалізації дорожньої карти з питань оборони, яку ми представили, а також чотирьох ключових напрямів, визначених у ній”, – наголосив Реньє.
Він нагадав, що ЄС має чітку мету: розпочати запуск проєкту „Варта східного флангу в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року – „забезпечити перші початкові операційні спроможності Eastern Flank Watch”.
„Звісно, ми беремо до відома цю заяву, але в нас є чітке бачення та визначений курс щодо зміцнення європейської обороноздатності”, – заявив Тома Реньє.
Речник додав, що всі оборонні плани ЄС будуть реалізуватися у тісній координації з НАТО та партнерами по НАТО.
[type] => post
[excerpt] => Рішення Сполучених Штатів про зменшення кількості військового контингенту у Румунії та інших державах ЄС не вплине на плани Європейського Союзу з реалізації першої частини оборонної програми "Варта східного флангу" (Eastern Flank Watch) у 2026 році.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1761755400
[modified] => 1761753610
)
[title] => Єврокомісія: виведення військ США не вплине на плани посилення східного флангу ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=167159&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 167159
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 167160
[image] => Array
(
[id] => 167160
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee.webp
[original_lng] => 126750
[original_w] => 1597
[original_h] => 898
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee-1536x864.webp
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee.webp
[width] => 1597
[height] => 898
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1d97b8cb-55c3-479c-863b-e2d1f6ee.webp
[width] => 1597
[height] => 898
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1761746496:3
[_thumbnail_id] => 167160
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 951
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 476486465001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 44331
[1] => 11898
[2] => 401
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війська
[1] => Єврокомісія
[2] => США
)
)
[3] => Array
(
[id] => 166087
[content] =>
Європейська комісія вітає будь-які спроби політичного врегулювання вторгнення Росії в Україну. Про це заявив представник ЄК Олоф Гілл, коментуючи ймовірну зустріч в Угорщині президента США Дональда Трампа й нелегітимного глави РФ Володимира Путіна.
„Якщо запропонована зустріч слугує цій меті, ми її вітатимемо”, – сказав він.
Кремлю давно час припинити „безглузду й незаконну агресію”, вказав речник. Він також зазначив, що дати переговорів у Будапешті ще не підтвердили.
Прессекретарка з питань зовнішньої політики Аніта Гіппер зазначила, що санкції Європейського союзу, введенні щодо росіян за розв’язану в Україні війну, не забороняють Путіну, міністру закордонних справ РФ Сергієві Лаврову й іншим чиновникам прибути у країни ЄС.
„У нас заморожено активи Путіна й Лаврова, але немає безпосередньої заборони на в’їзд, цього ніколи до них не застосовували”, – заявила вона, відмовившись коментувати „гіпотетичні сценарії”, які змоделювали на брифінгу журналісти.
Дозвіл на проліт літака глави Кремля самостійно даватимуть країни, повітряний простір яких він перетне, додала Гіппер.
Європейська комісія запропонувала розширити ініціативу зі створення «стіни дронів» на східному фланзі Європи на весь континент.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на свої джерела.
За даними журналістів, рішення було ухвалене після того, як деякі країни заявили, що почуваються «обділеними» через неможливість брати участь в ініціативі.
Так, країни Південної та Західної Європи вважають, що залучення лише держав Східної Європи ігнорує загрози безпілотників у їхній частині континенту.
Очікується, що пропозиція ЄК буде включена до «дорожньої карти готовності до оборони», яку Комісія як виконавчий орган Європейського Союзу представить у четвер.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що запропонувала ідею щодо надання Україні „репараційної позики” на базі заморожених російських активів.
Про це вона сказала на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.
Як зазначила фон дер Ляєн, ЄС потрібне більш структурне рішення для військової підтримки України.
„І саме тому я висунула ідею репараційної позики, яка базуватиметься на заморожених російських активах”, – сказала вона.
Президентка ЄК пояснила, що позика надаватиметься не одним платежем, „а траншами і з певними умовами”.
„І ми зміцнимо власну оборонну промисловість, забезпечивши, щоб частина кредиту пішла на закупівлі в Європі і з Європою”, – додала вона.
Фон дер Ляєн окремо наголосила, що не буде жодного вилучення російських активів.
„Україна має повертати кредит, якщо росія платить репарації”, – зауважила вона.
Frau von der Leyen hält sich für Ludwig XIV und will Kontakte zur Rüstungsindustrie nicht vollständig offenlegen. Daher verklage ich sie nun vor dem europäischen Gericht 👇🏼 https://t.co/whtSwRqvGx
У Бельгії українська делегація 25 вересня розпочала двосторонні скринінгові зустрічі з Єврокомісією за переговорним розділом 13 «Рибальство та водний промисел». Зустрічі триватимуть 25 та 26 вересня та проходять у гібридному форматі (онлайн та офлайн). Українську делегацію очолює віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, який бере участь онлайн. Про це повідомив Офіс Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Розділ 13 належить до Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Цей кластер є фінальним сегментом у процесі скринінгу України з Єврокомісією.
До складу делегації входять представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Верховної Ради України та інших органів влади.
Відкриваючи засідання, Тарас Качка наголосив, що Україна прагне розвивати сектор рибальства за європейськими принципами сталого використання ресурсів та боротьби з незаконним, нерегульованим і незареєстрованим виловом (IUU fishing).
«Сьогодні ми представимо нашу відповідність до стандартів ЄС у цій сфері, а також продемонструємо переваги української рибної галузі. Вона є достатньо розвиненою та має вагоме економічне значення. Україна готова й надалі розвивати галузь у відповідності до правил ЄС задля взаємного інтересу та економічного розвитку як України, так і всього Союзу», – зазначив Віцепремʼєр.
Окремо він підкреслив важливість врахування безпекового контексту з акцентом на Чорному та Азовському морях.
«росія намагається незаконно розширити свій вплив у Чорному та Азовському морях, порушуючи міжнародне право та тимчасово окупувавши Крим та частину прибережних регіонів України. Тому важливо, щоб подальше формування політики рибальства Європейського Союзу та щодо України в межах переговорного процесу враховувало цей аспект», – заявив Тарас Качка.
У перший день сесії фахівці ЄС та України розглянуть:
загальні принципи Спільної рибної політики ЄС (Common Fisheries Policy, CFP) та базове регулювання;
плани щодо вилову та допустимі квоти (discard plans, fishing opportunities);
ринкову політику для рибної та водної продукції;
інспекцію та контроль у сфері рибальства;
боротьбу з незаконним, нерегульованим і незареєстрованим виловом (IUU fishing);
системи збору даних.
У другий день, 26 вересня, обговорять:
розвиток водного промислу;
діяльність Регіональних організацій з управління рибальством (RFMOs);
Європейська Комісія затвердила пропозицію щодо нового, 19-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії і оприлюднить зміст пакета у п’ятницю, 19 вересня.
Про це журналістам у Брюсселі повідомила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, передає кореспондентка „Європейської правди”.
Єврокомісія оголосить зміст нового пакета санкцій проти Росії 19 вересня.
Варто зауважити, що 19-й пакет санкцій має бути затверджений Радою ЄС, і для його ухвалення необхідна одноголосна підтримка всіх 27 держав-членів ЄС.
„19-й пакет буде представлений сьогодні у другій половині дня президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та високою представницею ЄС у закордонних справах Каєю Каллас”, – повідомила Піньо.
Вона наразі не назвала точного часу, коли відбудеться презентація пакета.
Індія допомагає створити шлях до завершення війни Росії проти України. Делі відіграє в цьому процесі важливу роль.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на главу Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у соцмережі X.
Фон дер Ляєн розповіла, що провела розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.
„Ми тепло вітаємо продовження залученості Індії у взаємодію з президентом Зеленським (президентом України Володимиром Зеленським – ред.). Індія відіграє важливу роль у тому, щоб спонукати Росію припинити агресивну війну і допомогти створити шлях до миру”, – зазначила глава ЄК.
Вона також додала, що війна РФ проти України має глобальні наслідки для безпеки та підриває економічну стабільність. Відповідно, вона становить загрозу для всього світу.
За словами фон дер Ляєн, у майбутньому ЄС та Індія планують узгодити спільний стратегічний порядок денний на наступному саміті ЄС-Індія, який може відбутися вже у 2026 році.
Глава ЄК зазначила, що повністю прихильна завершенню переговорів про Угоду про вільну торгівлю до кінця цього року. Для цього прогрес потрібен уже зараз.
[type] => post
[excerpt] => Індія допомагає створити шлях до завершення війни Росії проти України. Делі відіграє в цьому процесі важливу роль.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1757184600
[modified] => 1757180763
)
[title] => Голова ЄК після дзвінка з Моді: Індія відіграє важливу роль у припиненні війни в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=162230&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 161986
[uk] => 162230
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 161584
[image] => Array
(
[id] => 161584
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[original_lng] => 28467
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1798
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 161584
[_edit_lock] => 1757170036:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 376711227002
[_oembed_91478bb126135805c2ff67b9147413c5] => {{unknown}}
[_oembed_d874afa3179a95cf98b6e045be041989] => {{unknown}}
[_oembed_f637bf191bf4d8379aff82f73349e1bf] =>
On the phone with President @ZelenskyyUA, I reiterated Europe’s full support for Ukraine as Russia doubles down on its brutal war of aggression.
Air defence and drone and counter-drone capabilities are among Europe’s most urgent defence priorities.
And Ukraine will be fully…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 27, 2026
Зустріч прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з президентом росії володимиром путіним проводилася виключно в рамках двосторонніх відносин і не відображає позицію ЄС.
Про це заявила представниця Єврокомісії Аніта Гіппер, її цитує LIGA.net.
Вона зазначила, що будь-які зустрічі з російською стороною мають відповідати спільній позиції країн блоку.
«Згідно з політиками ЄС, ми обмежуємо відносини до необхідного мінімуму та ізолюємо росію на міжнародному рівні», – сказала Гіппер.
Представниця ЄК наголосила, що Словаччина раніше підтримала цю політику разом із 26 іншими членами Євросоюзу.
