Європейський Союз може вже найближчими тижнями перейти до старту першого етапу переговорів про вступ України, оскільки лідери блоку вважають, що попередні умови для цього виконані.
Як зазначається, під час саміту на Кіпрі в четвер, 23 квітня, учасники домовилися, що перші переговори про вступ можуть розпочатися у найближчі тижні або місяці. Водночас конкретні строки повноправного членства України в ЄС залишаються невизначеними. Для порівняння, процес вступу Хорватії, останньої країни, що приєдналася до ЄС, тривав близько десяти років.
Обговорення відбулися на тлі нового імпульсу з боку Києва щодо членства в ЄС після того, як Угорщина зняла вето з довгострокового кредиту обсягом 90 млрд євро.
Попри домовленість про початок переговорів, у багатьох країнах ЄС зберігається обережність щодо пришвидшення процесу, який зазвичай триває роками. Заявка Києва вважається чутливою через можливі наслідки для бюджету ЄС, сільського господарства та транспортного сектору.
Президент Литви Гітанас Науседа наголосив на важливості «результатоорієнтованого» підходу та назвав 2030 рік орієнтовною ціллю для вступу України.
Також обговорюється німецька пропозиція щодо «асоційованого членства», яка передбачає поступову інтеграцію України в програми ЄС без права голосу. Українська сторона заявляє про готовність до поетапного доступу до окремих програм, але наполягає на повноправному членстві.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер підтримав ідею розгляду різних моделей інтеграції, зазначивши, що розширення ЄС може відбуватися за багаторівневою системою співпраці.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив проти ідеї прискореного вступу України в Європейський Союз, наполягаючи, що Київ має пройти повний процес приєднання до блоку.
Про це, як пише „Європейська правда”, Сікорський заявив в інтерв’ю RMF24.
Політика запитали про позицію майбутнього прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра, який заявляв, що він не підтримує прискореного вступу України в ЄС.
Сікорський погодився зі словами Мадяра, заявивши, що позиція його країни є ідентичною. На його переконання, Україна має пройти повний процес євроінтеграції, як це свого часу зробила Польща.
„Він говорить те, що є також і нашою позицією. У Єврокомісії з’явилася ідея про прискорене членство. Цього не буде. Ми вважаємо, що Україна має виконати всі умови, так само як це довелося зробити нам. І, звісно, будуть складні розділи переговорів, такі як сільське господарство чи транспорт”, – заявив польський міністр.
Процес вступу України до Європейського Союзу в повній мірі не буде швидким, однак матиме стратегічне значення для більшої безпеки та добробуту всієї Європи.
Таку заяву сьогодні у Берліні зробив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
«Окрім усього того, що об’єднує нас у зв’язку з триваючою незаконною агресивною війною росії, ми також поділяємо мету вступу України до Європейського Союзу. Ми розуміємо, що це не може статися швидко і в повній мірі, але вступ України до ЄС стане стратегічно важливим кроком для більшої безпеки та благополуччя Європи», – сказав він.
Також Мерц закликав «інтенсивно» продовжувати реформи в Україні в сферах подолання корупції та правової держави.
«Кожен успіх цієї реформи – це крок в бік Європи, і це в інтересах Європи», – додав він.
За словами канцлера Німеччини, ФРН хоче показати Україні «шляхи, як вона може крок за кроком наближатися до Європейського Союзу».
«Йдеться, не про членство «другого сорту», а про процес поступового наближення. У цьому процесі Україна має виконати певні завдання, і Європейський Союз також має виконати свої завдання. Адже існують критерії як для процесу вступу, так і для подальшого членства», – уточнив Мерц.
[type] => post
[excerpt] => Процес вступу України до Європейського Союзу в повній мірі не буде швидким, однак матиме стратегічне значення для більшої безпеки та добробуту всієї Європи.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1776246240
[modified] => 1776201544
)
[title] => Мерц про вступ України до ЄС: це не може статися швидко
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183467&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183547
[uk] => 183467
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 183468
[image] => Array
(
[id] => 183468
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large.jpg
[original_lng] => 146833
[original_w] => 1140
[original_h] => 760
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/volodymyr-zelenskyj-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1776190834:3
[_thumbnail_id] => 183468
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 592
[translation_required_done] => 1
[_oembed_bd6a58cad667962426d87bd4dd029850] =>
Ich habe heute Nachmittag mit US-Präsident Donald Trump die Situation in Iran, Israel und in der Ukraine besprochen. Wir haben verabredet, weiter in engem Kontakt zu bleiben. Unser Austausch wird bald fortgesetzt.
— Bundeskanzler Friedrich Merz (@bundeskanzler) March 22, 2026
Європейський Союз не закрив дискусії про можливість вступу України у 2027 році, хоча наразі немає узгоджених обрисів цього процесу.
Про це заявив на зустрічі з журналістами у Києві віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, повідомляє кореспондент „Європейської правди”.
Віцепрем’єр визнав, що зараз немає чіткої моделі вступу України в Європейський Союз, але наголосив, що вважає це „не проблемою, а суперуспіхом”, тому що, залишивши відкритими варіанти, ЄС веде активну дискусію з цього приводу.
Качка підкреслив, що наразі до цієї дискусії долучені також країни, які зазвичай вважають скептиками: „Дуже креативна робота йде в Німеччині, Франції, Нідерландах”.
„Думаю, в травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України в ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею проговорювати модель вступу в Європейський Союз у 2027 році”, – заявив віцепрем’єр.
Він не став уточнювати, чому очікує ясності саме у травні, лише констатував, що „травень вважають місяцем, коли концептуалізуються певні підходи” у Раді ЄС.
Також Тарас Качка наголосив, що вирішальним питанням лишається швидкість впровадження реформ, оскільки виконання Україною зобов’язань не дискутується.
„Усі чекають від нас прогресу у виконанні „бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити в Європейський Союз”, – додав він. „Я сподіваюсь, що Верховна Рада підтримає нинішній темп схвалення законопроєктів по ЄС. В нас зараз є близько 100 законопроєктів у Верховній Раді, які тою чи іншою мірою закривають „бенчмарки”, – заявив віцепрем’єр.
Росія намагається перешкодити вступу України до Євросоюзу, оскільки це гарантія безпеки для всієї Європи. Тому країнам-членам блоку необхідно визначити чітку дату для українського членства.
Як передає РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив у зверненні до європейських міністрів.
Голова держави наголосив, що на Близькому Сході та в Перській затоці всі сприймають Україну як частину Європи. І внесок України в глобальну стабільність розглядають як внесок Європи.
„Тоді чому в деяких ключових питаннях Україна все ще обмежена як частина Європи? Членство України в ЄС – це гарантія безпеки: для нас і Європи. Наш потенціал – людський, технологічний, військовий – це потенціал Європи”, – звернув увагу Зеленський.
За його словами, саме тому Росія намагається різними методами зупинити вступ України до ЄС. Своєю чергою Київ уже готовий до відкриття кластерів у переговорах про членство в Євросоюзі.
„Ключ до зупинки зусиль Росії – це встановлення чіткої дати вступу України. Чітка дата – це гарантія того, що Росія зазнає поразки, а ми доб’ємося успіху. Будь ласка, давайте зробимо це”, – сказав він європейським міністрам.
У черзі на вступ до ЄС можуть з’явитися нові, більш “привабливі” кандидати, які потенційно здатні потіснити Україну. Йдеться про економічно розвинені держави, які відповідають більшості критеріїв Євросоюзу.
Про це повідомляє Politico.
Як зазначає видання, після повномасштабного вторгнення росії в Україну та на тлі сумнівів щодо надійності США, навіть заможні країни, такі як Ісландія та Норвегія, почали знову розглядати можливість членства в ЄС.
„Членство в ЄС завжди пропонувало стабільність і процвітання європейським країнам. Зараз ми бачимо, що ті, хто не входить до ЄС, дедалі більше усвідомлюють, що у світі конкуруючих впливів місце за столом переговорів у ЄС також пропонує підвищену безпеку та захист”, – сказала комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.
За даними джерел, одним із ключових факторів змін стала політика президента США Дональда Трампа після його повернення до Білого дому у 2025 році.
„Зараз не найкращий час, щоб діяти поодинці, Трамп все змінює”, – повідомив норвезький чиновник.
Зокрема, Ісландія може стати першою, хто відновить переговори про вступ, адже країна прискорила підготовку до референдуму.
Нові привабливі кандидати
Водночас для чинних членів ЄС приєднання багатших країн виглядає більш привабливим, ніж розширення за рахунок бідніших держав Східної Європи, серед яких Україна, Молдова, Сербія та Чорногорія.
„Ці фінансові міркування означають, що буде важко переконати нинішніх членів у тому, що ці бідніші країни мають бути прийняті. Існуючі члени отримають ще меншу частку коштів ЄС”, – зазначається у статті.
Крім економічного фактору, європейські уряди також зважають на політичні ризики.
„Ми не хочемо повторення Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли у нас буде ще один (угорський прем’єр-міністр Орбан”, – каже один із дипломатів.
Натомість країни з усталеними демократичними інститутами, як-от Норвегія та Ісландія, мають значно кращі шанси на швидкий вступ.
„Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б простіше приєднатися. Вони практично на 80 відсотків наблизилися до мети” у питанні закріплення законів ЄС у своїх правових системах. Якщо вони захочуть приєднатися – а це залежить тільки від них самих – це може статися дуже швидко”, – сказав представник ЄС у коментарі виданню.
Трамп змінює все
Трамп неодноразово ставив під сумнів готовність Вашингтона прийти на допомогу своїм союзникам, і тепер країни, які раніше покладалися на членство в НАТО для забезпечення своєї безпеки, шукають альтернативи. Подібно до статті 5 НАТО, Договір про ЄС містить пункт про взаємну оборону – статтю 42.7.
Норвегія подала заявку на вступ до ЄС у 1992 році, але через два роки на референдумі відхилила її. Хоча більшість норвежців, як і раніше, не підтримують членство в ЄС, кількість прихильників членства зростає протягом останніх 18 місяців. Гнів Трампа на адресу Норвегії через рішення не присуджувати йому Нобелівську премію миру, схоже, також сприяв зміні поглядів людей.
Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році на тлі фінансової кризи, але заморозила переговори у 2013 році після суперечки щодо рибальської політики та зміни економічних умов. Вона відкликала свою заявку у 2015 році.
Взаємна оборона
Звичайно, ісландці та норвежці цілком можуть відмовитися від вступу до ЄС, особливо якщо адміністрація Трампа послабить войовничу риторику. Чорногорія та Україна цілком можуть завершити свої переговори до того, як Осло чи Рейк’явік ухвалять рішення.
Або ж ті столиці, які блокували будь-яке розширення ЄС з моменту вступу Хорватії у 2013 році, можуть продовжувати накладати вето на будь-яких нових учасників.
Хоча остаточних рішень ще не ухвалено, в Європі все частіше звучить думка: в умовах тиску з боку російського диктатора Володимира Путіна і лідера Китаю Сі Цзіньпіна „діяти поодинці” стає надто ризиковано.
Єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що Україна не стане членом ЄС до 2027 року.
Заяву Марти Кос із саміту „Конкурентна Європа” передає Politico.
„Усі в цій кімнаті знають, що Україна не може стати членом ЄС 1 січня 2027 року. Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте і в Україні, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними”, — повідомила Марта Кос.
Єврокомісарка наголосила, що Україна є ключовим партнером ЄС в галузі інновацій, оборони та інших стратегічних секторів, які можуть допомогти підвищити глобальну конкурентоспроможність.
30 січня президент Зеленський назвав 2027 рік можливою датою вступу до Європейського Союзу, оскільки до цього часу країна буде готова технічно, за оцінками українських дипломатів. Йдеться про відкриття переговорних кластерів з узгодження національного законодавства із законодавством ЄС. Втім, за словами президента, ЄС має знайти пришвидшений формат вступу для України.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос відреагувала та сказала, що багато держав-членів ЄС хотіли б бачити Україну в складі блоку вже у 2027 році. За її словами, попри те, що точні терміни вступу наразі невідомі, робота над прискоренням євроінтеграції країни активно триває. Водночас канцлер Німеччини Мерц назвав такі терміни „неможливими”, оскільки виконання вимог щодо вступу зазвичай триває кілька років.
19 грудня 2025 року стало відомо, що Україна завершила всі необхідні процедури для відкриття всіх шістьох переговорних кластерів для вступу в Євросоюз.
Попри технічну готовність Києва і схвалення переговорних позицій урядом, для фактичного відкриття кластерів необхідне одностайне рішення всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Саме принцип консенсусу є головним викликом для України на цьому етапі.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим і залежить від досягнення миру та проведення реформ.
Про це повідомляє Politico.
„Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року”, – наголосила вона.
За словами Кос, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови – досягти миру та провести необхідні реформи.
„Спочатку потрібен мир – це важливо – потім треба провести реформи… інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші і коли їхні інвестиції будуть у безпеці”, – додала єврокомісарка.
Водночас вона наголосила, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони та інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.
[type] => post
[excerpt] => Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим і залежить від досягнення миру та проведення реформ.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1774375620
[modified] => 1774373925
)
[title] => У Єврокомісії назвали дві умови для вступу України в ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=181705&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 181702
[uk] => 181705
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 181703
[image] => Array
(
[id] => 181703
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.jpg
[original_lng] => 21672
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 551
[_thumbnail_id] => 181703
[_edit_lock] => 1774366730:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 783988883002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 977086
[5] => 43
[6] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
[6] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 27325
[1] => 11898
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вступ до ЄС
[1] => Єврокомісія
)
)
[8] => Array
(
[id] => 180984
[content] =>
Виконання вимог Європейського Союзу потребує від України ухвалення близько 300 законів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів віцепрем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка.
Відповідаючи на запитання, скільки всього Раді треба буде прийняти законів на виконання європейських вимог, Качка сказав: „Якщо говорити про всі наші завдання, це близько 300 законів”.
Він пояснив, що замість дроблення законів по одному, ефективніше формувати кілька великих законопроєктів, які охоплюють ключові сфери.
Наприклад, це судочинство, правоохоронні органи та Кримінально-процесуальний кодекс.
Деякі завдання реалізуються на рівні Кабміну, зокрема щодо судової експертизи та створення наглядових рад. В Офісі генерального прокурора призначення на посади має відбуватися за конкурсами, а сама інституція – бути незалежною.
„І має бути не лише процедура, а і сама інституція всередині, яка буде відбирати – теж до неї має бути довіра”, – сказав віцепрем’єр.
За його словами, із найближчих проєктів також буде великий блок щодо оновленої антикорупційної стратегії. Це буде друге покоління антикорупційної стратегії. В її рамках є аналіз кожного кроку, кожного рішення і процедури, яка є в державі, і того, що треба поправити.
„Перше покоління цієї стратегії дуже добре спрацювало, не всі сто відсотків пунктів виконані, але рівень виконання достатньо високий, і він допомагає вичищати такі корупціогенні чинники в бюрократії. І тому ця оновлена антикорупційна стратегія дуже важлива, вона буде акцентована також і на сферу верховенства права, де що можна поправити”, – розповів Качка.
Він додав, що у рамках стратегії передбачено фінансовий контроль та аудит.
„Марек Белька, який очолює аудиторську комісію в рамках Ukraine Facility, підготував дуже гарний звіт про внутрішній аудит. Його впровадження фактично приведе нас у відповідність до ЄС. Це перші кроки, на яких ми з Мартою Кос будемо концентруватися”, – сказав віцепрем’єр.
Качка підкреслив важливість залучення міжнародних експертів для формування інституцій та проведення конкурсів. За його словами, міжнародні фахівці вже присутні практично у всіх процесах.
„Цей досвід болісний для всіх, бо потрібно зрозуміти українську культуру і нові елементи, які приносять міжнародники. Потім з’являються різні інсинуації, чи вони самі працюють, чи ними хтось „кукловодить”, – пояснив він.
Також залучення міжнародників потрібно для вступу в ЄС, для побудови цієї довіри.
„Це треба для того, щоб нам довіряли всередині ЄС. Для чого треба ця довіра? Треба розуміти, що ЄС працює тоді, коли умовний митник в Миколаївській області видав якийсь документ, і цей документ діє аж до Португалії, без будь-яких сумнівів”, – пояснив Качка.
Україна продовжує переговори про визначення конкретної дати свого вступу до Європейського Союзу. Остаточне рішення залежить від усіх держав-членів ЄС, а не від Європейської комісії.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів віцепрем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка.
„Те, що ми чули від Урсули фон дер Ляйєн, це абсолютно нормальна позиція, що вона не може говорити про дату. І це, до речі, абсолютно нормальна заява від президента Європейської комісії, тому що ці переговори про вступ ми ведемо із державами-членами Європейського Союзу”, – зазначив Качка.
Він додав, що Європейська комісія тут виступає як ad hoc інституція, яка діє від імені держав-членів.
„Поки всі держави-члени Європейського Союзу не погодяться на певну дату, Комісія взагалі не може в таких категоріях говорити. Я думаю, що ця дискусія має тривати далі, доти, доки ця дата не з’явиться”, – пояснив віце-прем’єр.
За його словами, активне впровадження реформ у сфері верховенства права може створити більш оптимістичну атмосферу для прискорення процесу.
„Але якщо ми будемо більш амбітні по реформах у сфері верховенства права, це створить більш оптимістичну атмосферу”, – додав Качка.
