Велика Британія призупинила просування угоди про передачу суверенітету над архіпелагом Чагос Маврикію після того, як президент США Дональд Трамп виступив проти цієї домовленості.
Про це повідомляє ВВС.
У британському уряді підтвердили, що законопроєкт, необхідний для реалізації угоди, не встигнуть ухвалити до завершення поточної парламентської сесії.
Що передбачала угода
Політичну домовленість між Лондоном і Порт-Луї оголосили 3 жовтня 2024 року. Вона передбачала, що Велика Британія визнає суверенітет Маврикія над архіпелагом Чагос, включно з островом Дієго-Гарсія. Водночас передбачалося збереження роботи спільної британсько-американської військової бази на Дієго-Гарсія на основі довгострокової оренди.
Чому питання Чагосу чутливе
Питання архіпелагу Чагос залишається предметом міжнародних суперечок багато років. У 2019 році Міжнародний суд ООН дійшов висновку, що процес деколонізації Маврикія не був законно завершений після відокремлення архіпелагу, а Генеральна Асамблея ООН закликала Велику Британію завершити своє управління цими територіями. Саме ці міжнародно-правові рішення були одним з аргументів на користь укладення угоди.
Чому угоду призупинили
За даними AP та Reuters, вирішальним чинником стала зміна позиції Вашингтона. Якщо раніше Трамп сигналізував про підтримку домовленості, то згодом назвав її помилковою. У Лондоні наголосили, що від самого початку були готові рухатися далі лише за умови підтримки США, зважаючи на стратегічне значення бази на Дієго-Гарсія для британської та американської безпеки.
Чого чекати в перспективі
Станом на квітень 2026 року угода не скасована остаточно, але її реалізація фактично заморожена на невизначений час. У британському уряді заявляють, що продовжують контакти зі США та Маврикієм і все ще вважають цю домовленість найкращим шляхом для забезпечення довгострокового майбутнього бази. Водночас AP зазначає, що повернення законопроєкту до парламенту найближчим часом не очікується.
Наступного тижня Велика Британія прийме офіційних представників країн-союзниць для проведення переговорів щодо ситуації з Ормузькою протокою.
Про це Politico розповів неназваний британський посадовець.
За словами співрозмовника видання, представники 41 країни зберуться вперше з того часу, як президент США Дональд Трамп оголосив про припинення вогню з Іраном.
Трамп посилив тиск на союзників по НАТО, вимагаючи від них представити власні плани щодо забезпечення свободи судноплавства через протоку.
Однак наступний раунд переговорів, який організовує Велика Британія, відбудеться на нижчому рівні, ніж перший раунд 2 квітня.
Якщо в першому раунді переговорів брали участь міністри закордонних справ, то в наступному – посадовці на рівні політичних директорів.
Співрозмовник відмовився назвати дату проведення переговорів, але зазначив, що вони відбудуться після засідань багатонаціональних робочих груп, на яких будуть розроблені практичні рішення.
Велика Британія очікує, що під час переговорів будуть розглянуті економічні та політичні заходи, такі як санкції та співпраця з Міжнародною морською організацією з метою звільнення суден, що застрягли в Перській затоці.
Велика Британія наполягає, що не може бути жодних зборів за проходження суден Ормузькою протокою.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про втому від впливу глобальних політичних рішень на рахунки за енергію для британців.
Про це повідомляє The Guardian.
За словами Стармера, рахунки за електроенергію у Великій Британії залишаються нестабільними через міжнародні кризи, спричинені діями президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна.
«Мені набридло, що сім’ї по всій країні бачать, як їхні рахунки за електроенергію то зростають, то зменшуються, а рахунки підприємств за електроенергію також зростають і зменшуються через дії Путіна чи Трампа в усьому світі», – наголосив прем’єр.
Він підкреслив, що уряд прагне зменшити залежність країни від зовнішніх факторів і забезпечити стабільність енергетичного ринку. За його словами, Велика Британія має стати «країною, де люди не залежать від подій за кордоном».
Стармер також акцентував на необхідності стабілізації ситуації на Близькому Сході та відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку, що є ключовим маршрутом для постачання енергоносіїв.
Він зазначив, що Лондон разом із союзниками працює над «практичним планом» для якнайшвидшого відновлення морської логістики після досягнення режиму припинення вогню в регіоні.
Окрім цього, прем’єр розкритикував удари на Близькому Сході, заявивши, що вони «мають припинитися», попри невизначеність щодо деталей можливого перемир’я.
В уряді Великої Британії заявили, що „активно” вивчають можливості сприяння розблокуванню Ормузької протоки.
Про це заявив міністр енергетичної безпеки та вуглецевої нейтральності Британії Ед Мілібенд, якого цитує The Guardian.
Мілібенда запитали, чи розглядає Велика Британія можливість відправки тральщиків або безпілотників для пошуку мін у протоку, через яку проходить близько п’ятої частини світової нафти.
„Ми ведемо переговори з нашими союзниками. Існують різні способи забезпечити можливість морських перевезень. Ми активно вивчаємо разом з нашими союзниками, що можна зробити, тому що дуже важливо, щоб протока була знову відкрита”, – сказав він у відповідь.
Міністр охарактеризував відкриття протоки як „пріоритет для всього світу” і заявив, що „розглядаються будь-які варіанти, які можуть привести до відкриття протоки”.
Іран атакував судна і, за повідомленнями, почав мінувати Ормузьку протоку, фактично закривши її для морського судноплавства, що призвело до значного зростання світових цін на нафту. Минулого року через протоку щодня проходило близько 20 млн барелів нафти.
Міністерство закордонних справ росії викликало посла Великої Британії Найджела Кейсі та посла Франції Ніколя де Рів’єра зв’язку з ударом ЗСУ по Брянську.
Повідомляється, що в результаті удару загинули семеро людей.
“[Їм] було висловлено рішучий протест у зв’язку з нанесеним ЗСУ 10 березня ударом по Брянську крилатими ракетами, виробленими спільним французько-британським концерном MBDA”, – заявили в МЗС рф.
Як заявляли в ЗСУ, метою удару, завданого ввечері у вівторок, був завод мікроелектроніки “Кремний Эл”.
Використання під час удару ракет Storm Shadow підтвердили обидві сторони конфлікту – зокрема, губернатор області та Генштаб ЗСУ.
У Кремлі наполягають, що атака була б неможлива без залучення британських і французьких фахівців, а також без передачі розвідданих.
Лондон і Париж офіційно не коментують застосування своїх ракет на території росії.
“Кремний Эл” – це критично важлива ланка в ланцюжку виробництва російського “високоточного” озброєння. Завод спеціалізується на дискретній напівпровідниковій техніці та інтегральних мікросхемах, які є “мізками” та “нервовою системою” сучасної зброї, зокрема ракет “Іскандер”.
У Великій Британії заарештували трьох чоловіків за підозрою в шпигунстві на користь Китаю. Один з них виявився чоловіком депутатки.
Поліція Лондона повідомила, що в рамках антитерористичного розслідування 39-річного чоловіка заарештували в Лондоні, 68-річного чоловіка – в Повісі, Уельс, а 43-річного чоловіка – в Понтіклані, Уельс. За словами правоохоронців, всі троє підозрюваних перебувають під вартою й немає “безпосередньої чи прямої загрози для громадськості”.
Один із затриманих виявився Девідом Тейлором – чоловіком депутатки від Лейбористської партії Джоані Рід.
Вона заявила, що ніколи не бачила нічого, що змусило б її підозрювати чоловіка у “порушенні будь-якого закону”.
Рід каже, що вона “не бере участі” в бізнес-діяльності Тейлора й ні вона сама, ні її діти не є частиною цього розслідування. Жінка додала, що ніколи не була в Китаї й ніколи не виступала з будь-яких питань, пов’язаних з Китаєм.
“Наскільки мені відомо, я ніколи не зустрічалася з жодними китайськими компаніями, поки була депутаткою парламенту, жодними китайськими дипломатами чи державними службовцями, а також не висловлювала жодного занепокоєння міністрам чи будь-кому іншому від імені, навіть випадково, китайських інтересів. Я соціал-демократка, який вірить у свободу слова, вільні профспілки та вільні вибори. Я не є шанувальницею чи захисницею диктатури Комуністичної партії Китаю“, – говорить Рід.
Велика Британія оголосила новий пакет військової, гуманітарної та відновлювальної допомоги Україні. Вже працює штаб із 70 осіб, а підготовка британських військ фінансується урядом на суму 200 мільйонів фунтів стерлінгів.
Про це повідомляє міністерство закордонних справ Британії.
Штаб для багатонаціональних сил уже діє
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про посилення підтримки України в межах „Коаліції бажаючих”, створеної спільно з партнерами. Мова про підготовку до можливого розгортання міжнародних сил після досягнення миру в Україні.
У рамках цих багатонаціональних сил для України вже працює штаб з 70 осіб, а підготовка британських військ фінансується урядом на суму 200 мільйонів фунтів стерлінгів.
Новий пакет допомоги
Новий пакет передбачає додаткову фінансову допомогу в кількох напрямках:
20 млн фунтів – на відновлення та захист енергетичної системи України;
5,7 млн фунтів – гуманітарна допомога громадам на передовій;
медичне наставництво – британські військові хірурги та медики навчають українських спеціалістів;
навчання українських пілотів вертольотів на британській авіабазі.
Також оголошено про виділення 30 млн фунтів на підтримку стійкості українського суспільства та документування можливих воєнних злочинів.
Новий пакет є продовженням оголошеної допомоги на початку цього місяця. Зокрема тоді йшлося про:
півмільярда фунтів на підтримку протиповітряної оборони;
1000 легких багатоцільових ракет (LMM) для захисту від атак російських дронів.
Що заявили у Лондоні про підтримку України
Стармер наголосив, що підтримка України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи.
„Велика Британія з вами, сильніша ніж будь-коли. Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – заявив він.
Міністр оборони Джон Гілі заявив, що Лондон і надалі посилюватиме військову допомогу Києву разом із союзниками.
„Путін недооцінив волю українського народу. З нашою підтримкою вони продовжують боротися з величезною мужністю”, – зазначив він.
Іноземні війська в Україні
Європейські країни озвучують різні оцінки можливого миротворчого контингенту в Україні – йдеться про цифри від 15 до 30 тисяч військових.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що хоче стати першим главою відомства, який направить британських військових до України. За його словами, це стане сигналом завершення війни та досягнення миру.
Про це Гілі написав у своїй колонці в The Telegraph.
Гілі заявив, що прагне стати першим очільником оборонного відомства, який направить британські війська до України після укладення мирної угоди.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення він наголосив, що 2026 рік має стати роком завершення війни.
„Я хочу бути тим міністром оборони, який направить британські війська в Україну – тому що це означатиме, що ця війна нарешті завершена. Це означатиме, що ми досягли миру шляхом переговорів. А безпечна Європа потребує сильної, суверенної України”, – написав він.
Коаліція охочих і миротворча місія
Британський уряд разом із союзниками працює над створенням так званої „Коаліції охочих”. Йдеться про багатонаціональні миротворчі сили, які мають гарантувати безпеку України від нової російської агресії після припинення війни.
Минулого місяця у Парижі прем’єр-міністр Великої Британії підписав із президентом Володимиром Зеленським та президентом Франції Еммануелем Макроном декларацію про намір направити британські війська після досягнення миру. Уже створено штаб чисельністю 70 осіб.
Нові пакети допомоги
Гілі повідомив таокож про виділення 200 млн фунтів стерлінгів для підготовки британських Збройних сил до можливої участі в багатонаціональній місії. Кошти спрямують на модернізацію техніки, засобів зв’язку та закупівлю систем протидії безпілотникам.
Окремо Британія допомагає Україні розробляти новий перехоплювач дронів із застосуванням штучного інтелекту для знищення „шахедів”. Проєкт під назвою Octopus має посилити спроможності у протидії масованим атакам ворога..
Іноземні війська у Європі
Європейські країни озвучують різні цифри щодо чисельності миротворчого контингенту в Україні. Лунають і 15, і 20 тисяч осіб, а дехто сподівається на 30 тисяч миротворців.
Що стосується урядів держав-партнерів України, наразі жодних військових планів не оприлюднено, проте основну частину миротворців мають надіслати Британія і Франція. Ці країни будуть відповідати за наземний і повітряний компоненти.
А от серед населення в Європі найбільше підтримують відправку військ до України в Британії, щодо світу загалом – у Канаді. Французи та німці проти відправки своїх солдатів до України навіть після завершення війни.
[type] => post
[excerpt] => Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що хоче стати першим главою відомства, який направить британських військових до України. За його словами, це стане сигналом завершення війни та досягнення миру.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1771763400
[modified] => 1771761451
)
[title] => «Я хочу відправити війська до України»: міністр оборони Британії озвучив рішучу заяву
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178860&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178851
[uk] => 178860
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 178852
[image] => Array
(
[id] => 178852
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1.jpg
[original_lng] => 25418
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/healy-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 517
[_thumbnail_id] => 178852
[_edit_lock] => 1771755470:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 721973213002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 53447
[2] => 51
[3] => 13
[4] => 37
[5] => 977086
[6] => 43
[7] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Новини дня
[4] => Світ
[5] => Світ
[6] => Статті
[7] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 811
[1] => 521993
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Великобританія
[1] => міністр оборони
)
)
[8] => Array
(
[id] => 175355
[content] =>
Велика Британія зупинила роботу свого посольства у Тегерані, евакуювала свого посла та весь персонал на тлі можливих дій США проти Ірану.
Про це інформує Politico.
Пряма мова представника британського уряду: „Ми тимчасово закрили британське посольство в Тегерані, яке тепер буде працювати дистанційно”.
Він додав, що рекомендації Міністерства закордонних справ щодо подорожей були оновлені з урахуванням цих змін у консульській діяльності.
Велика Британія наразі не рекомендує подорожувати до Ірану, а британським громадянам, які вже перебувають у країні, радять „ретельно зважити” можливість продовження свого перебування там.
Європейські дипломати заявили, що 12 січня британського посла в Ірані разом з європейськими дипломатами викликали на напружену зустріч з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі.
Своєю чергою, британський міністр з питань Близького Сходу Геміш Фалконер викликав посла Ірану в Лондоні на зустріч 13 січня.
Mojtaba Hosseini Khamenei, an Iranian politician, and eldest son of Ayatollah Ali Khamenei, who was elected the next Supreme Leader of Iran, has been killed in U.S. strikes in Tehran 😯
Велика Британія та Польща домовилися про тіснішу співпрацю щодо посилення захисту повітряного простору.
Про це повідомляє Politico.
„Велика Британія та Польща домовилися про тіснішу співпрацю у сфері запобігання повітряним та ракетним загрозам, прагнучи посилити захист свого неба”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що дві країни-союзники по НАТО активізують спільну підготовку пілотів гелікоптерів та разом працюватимуть над новими можливостями у протидії атакам з повітря.
Британські та польські військовослужбовці навчатимуться разом у віртуальних середовищах для вдосконалення методів протиповітряної оборони, а вісім польських військових пілотів гелікоптерів пройдуть навчання у Великій Британії за програмою військової авіації НАТО.
Окрім того, двоє польських інструкторів будуть постійно дислокуватися на базі RAF Shawbury у Вест-Мідлендсі для повного ротаційного туру.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі назвав Польщу „важливим союзником Британії в цю епоху зростаючих загроз” та заявив, що вони разом „активно захищають Європу та протистоять загрозі з боку (Володимира) Путіна”.
