Дії, які порушують права угорської громади, ускладнять ухвалення в Угорщині рішень щодо підтримки України, які вимагають певних жертв – заявив у понеділок у Брюсселі міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Як повідомили в МЗС Угорщини, на прес-конференції, що відбулася в перерві засідання Ради ЄС, міністр повідомив, що головною темою і цього разу була війна в Україні. «Я так бачу, що хоч і почався новий рік, але ставлення до війни не змінилося, панує та сама воєнна атмосфера», – зазначив Сійярто.
Як приклад, він навів те, що Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель запропонував блоку виділити ще 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру на військову допомогу Україні разом з додатковими 45 мільйонами для військової тренувальної місії ЄС в Україні.
«Наша позиція чітка: якнайшвидше потрібен мир […] Чим далі хтось географічно від України, тим менше він безпосередньо відчуває наслідки війни, отже і прагнення до якнайшвидшого встановлення миру, можливо, менш присутнє», – сказав Сійярто.
«Будь-яке рішення, яке може призвести до продовження або потенційної ескалації війни, суперечить нашим інтересам, тому ми не вважаємо хорошою ідеєю збільшувати поставки зброї, але в той же час ми не перешкоджаємо виконанню відповідного рішення Європейського Союзу», – повідомив міністр.
Відтак Петер Сійярто порушив питання про концентровані та серйозні наступи на угорську громаду в Україні.
Він рішуче виступив проти раптового, непоодинокого та необґрунтованого звільнення директорів і вчителів угорських шкіл, а також проти того, що заклади зобов’язують знімати угорську національну символіку. Усе це – ознаки серйозного, концентрованого антиугорського натиску.
«Усе це неприйнятно, заходи проти цього маємо вжити не тільки ми, угорці, але й Європейський Союз. Неприйнятно, щоб хтось представляв це як двостороннє питання», – додав він.
За словами міністра закордонних справ Угорщини, Україна, як кандидат на членство в ЄС, має поважати правила Союзу, а забезпечення прав національних меншин є спільною цінністю та обов’язком.
Міністр підкреслив, що вони розраховували на те, що під час переговорів про членство ситуація національних громад в Україні покращиться.
«Це було б логічно, це було б правильно, це було б слушно, але це не відбувається», – констатував він, підкресливши, що ухвалені в грудні правила, на додаток до небезпечних правових атак, створюють ще гіршу ситуацію, і це викликає серйозне занепокоєння,.
На думку Сійярто, потрібно повернутися до законів, які діяли до 2015 року, і назвав неприйнятним унеможливлення роботи угорськомовних шкіл.
«Концентровані напади на угорців і антиугорські дії дуже ускладнюють найближчим часом ухвалення рішень, які вимагають від Угорщини певних жертв заради підтримки України», — сказав міністр.
«Тому ми очікуємо від України поваги прав угорської громади […], а також очікуємо, що Європейський Союз теж виступить щодо цього питання», – додав він.
Відповідаючи на питання щодо теми, Петер Сійярто наголосив, що наразі складається враження, що українці не беруть до уваги жодних закликів з боку європейських держав.
«Україна згодом потребуватиме європейських політичних рішень, які без нас не прийматимуться, і чим більше прав забирають в угорської громади, чим довше будуть тягнути з поверненням прав національної меншини, які колись вже існували, тим важче буде нам в Угорщині приймати рішення, які вимагають від нас жертв», – заявив міністр закордонних справ.
Панельні дискусії 31-го літнього вільного університету в м. Тушнад у п’ятницю були присвячені ситуації закордонних угорців, темі майбутнього ЄС та угорців.
На традиційному форумі лідерів закордонних угорських громад депутатка Європарламенту від партії «Фідес» закарпатського походження Андрея Бочкор зазначила, що росія напала на Україну, обґрунтовуючи свої дії захистом росіян, які там живуть, і це дискредитує весь захист прав нацменшин. Політикиня назвала ключовим інтересом якнайшвидше закінчення війни. А відтак висловила думку, що значна частина закарпатських угорців, які виїхали за кордон, повернеться на батьківщину.
Очільник словацької партії угорської спільноти «Альянс» Крістіан Форро відзначив, що організація була створена восени минулого року шляхом злиття трьох угорських партій Словаччини. Він висловив сподівання, що політичне об’єднання за результатами виборів 2024 року потрапить до парламенту, тож словацькі угорці знову будуть представлені в законодавчому органі, де зможуть порушити, зокрема, питання щодо «Декретів Бенеша».
Голова Союзу угорців Воєводини Іштван Пастор повідомив, що за останні три роки угорсько-сербські відносини плідно розвивались як у Сербії, так і на міждержавному рівні. У Сербії угорську громаду розглядають як партнера. А у вересні була підписана двостороння угода про стратегічне партнерство між двома державами.
Очільник партії «Демократичний союз угорців Румунії», міністр навколишнього середовища Барна Танцош серед успіхів угорців Трансильванії відзначив те, що за підсумками виборів 2020 року представникам партії вдалося потрапити до уряду Румунії та отримати посаду міського голови Марошвашаргея.
Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі зауважив, що в новітній історії Угорщини не було такого успішного 12-річного періоду, як той, котрий щойно завершився. Проте наступного року через зовнішні обставини успіхом вважатиметься вже саме збереження досягнутих результатів.
Темі підтримки угорської діаспори була присвячена окрема панельна дискусія, під час якої заступник держсекретаря Пейтер Сіладі повідомив, що Угорщина витрачає від одного до півтора відсотка річного бюджету на національну політику. Лише один відсоток з цієї суми йде на діаспору, але все одно вдалося досягнути помітних результатів.
Під час панельної дискусії «Угорське майбутнє 2030» міністр культури та інновацій Янош Чак зазначив, що Карпатський басейн генерує стільки талантів, скільки не може використати. Завдання міністерства – трансформувати цей потенціал в енергію, плекати таланти. «Завдання угорської держави – бачити ідеї, бачити чемпіонів і підтримувати їх», – підкреслив міністр.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто під час слухань у Будапешті в понеділок наголосив, що національна політика – невід’ємна частина зовнішньої політики, тому, формуючи відносини із сусідніми країнами, уряд прагне налагодити співпрацю, яка покращує умови життя тамтешніх угорських національних громад.
Виступаючи на слуханні перед парламентським Комітетом з питань національної єдності, глава міністерства наголосив: якщо будуть історії успіху із сусідніми країнами, спільні інвестиції, які створюють хорошу основу для співпраці на основі взаємної поваги, то поліпшення відносин між двома країнами покращить і становище угорської національної громади, що проживає на території сусідньої країни.
Міністр зазначив, що до 2010 року ми мали період, коли відносини між Угорщиною та сусідніми країнами були надзвичайно поганими, коли уряди деяких сусідніх країн та уряд Угорщини «практично не розмовляли між собою». Зараз ситуація якісно інша, додав він.
За його оцінкою, із шістьма сусідніми країнами вдалося ще більше покращити відносини у 2021 році, виняток – лише Україна. Зі всіма сусідніми країнами цього року прагнули досягти нових спільних історій успіху, що вдалося реалізувати, тому, за винятком України, стосунки із сусідами кращі наприкінці року, ніж були на початку року, додав міністр.
Пейтер Сійярто зазначив, що протягом року провів 41 особисту консультацію з міністрами закордонних справ сусідніх країн.
Він нагадав, що з Румунією була підписана угода, яка дозволила відкрити дві з десяти побудованих раніше доріг, котрі не використовувалися або мали дуже обмежене використання. До 2024 року буде завершено будівництво третього автомагістрального сполучення, тоді ж з’явиться і сучасне залізничне сполучення між Будапештом, Бухарестом і Констанцою, повідомив міністр.
Спільно із Сербією було збудовано газовий інтерконектор, що з’єднує обидві країни, розпочали будівництво сучасної залізничної лінії Будапешт – Белград, а також розпочато розвиток залізничного сполучення Сегед – Суботиця. У Словаччині збудували високовольтні підключення до електромереж та розпочали будівництво мосту в прикордонному Іпойдамашді.
Міністр підкреслив, що торгівля не надто постраждала від важкого періоду: торгівля із сусідніми країнами за дев’ять місяців цього року зросла на 20%.
Він також повідомив, що не в Будапешті потрібно визначати, що добре для закордонних угорських національних громад, а слід запитувати, що їм потрібно, щоб краще почуватися в місці проживання. Коли це запитання ставилося після 2010 року, відповідь була, що вони хочуть мати можливість економічно зміцнювати свої громади, пояснив Сійярто.
За його словами, саме тому було вирішено запустити низку програм економічного розвитку в шести сусідніх країнах. На Закарпатті за п’ять років із моменту існування цих програм загалом було надано 16,5 млрд форинтів підтримки 34 тисячам підприємств, у результаті чого інвестиції становили 22 млрд форинтів.
У Воєводині загалом було надано 57 мільярдів форинтів 14 тисячам підприємств, створено інвестиції на 118 мільярдів форинтів. У Трансільванії було схвалено 6 тисяч заявок на 88 мільярдів форинтів, інвестиції становили 174 мільярди форинтів. У Словаччині було підтримано 3800 підприємств на загальну суму 21,5 мільярда форинтів, в Прекмур’ї у Словенії 651 підприємство отримало підтримку на загальну суму 2,4 мільярда форинтів, повідомив міністр.
Він заявив, що програми розвитку продовжать, оскільки зрозуміло, що такі інвестиції зміцнюють як угорську національну громаду, так і їхню країну проживання.
Пейтер Сійярто зазначив, що під час пандемії сусіднім країнам надали допомогу на загальну суму близько двох мільярдів форинтів, зокрема, це апарати штучної вентиляції легень, тести та необхідні засоби захисту.
Голова комітету Карой Панцел (Фідес) назвав покращення відносин із сусідніми країнами великим успіхом зовнішньої політики. За його словами, докладається максимум зусиль для відкриття нових пунктів пропуску, тому що легальному перетину кордону потрібно допомогти, а незаконний – припинити.
Відповідаючи на питання Яноша Бенчіка, (незалежний) Пейтер Сійярто зазначив, що зовнішня політика має ґрунтуватися на взаємній повазі, тому не добре, що європейська зовнішня політика складається майже виключно із санкцій та заяв про осуд, що завдає серйозної шкоди європейській економіці.
Він також наголосив: важливо, щоб якомога більше закордонних угорців взяли участь у виборах наступного року, адже угорці, які живуть за кордоном, також є частиною нації. Золтан Феньвеші (Фідес) подякував уряду за підтримку угорських підприємців за кордоном.
[type] => post
[excerpt] => За його словами, саме тому було вирішено запустити низку програм економічного розвитку в шести сусідніх країнах. На Закарпатті за п’ять років із моменту існування цих програм загалом було надано 16,5 млрд форинтів підтримки 34 тисячам підприємств,...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1638899220
[modified] => 1638896917
)
[title] => Сійярто: із шістьма сусідніми країнами ми змогли покращити відносини в 2021 році, Україна – єдиний виняток
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=35158&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35103
[uk] => 35158
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 35104
[image] => Array
(
[id] => 35104
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205.jpg
[original_lng] => 217357
[original_w] => 1673
[original_h] => 941
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205.jpg
[width] => 1673
[height] => 941
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/szijjarto-1205.jpg
[width] => 1673
[height] => 941
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3902
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35104
[_edit_lock] => 1638890055:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_04cd7d2473f00ebc2f1f8f9c835b2f6d] =>
[_oembed_time_04cd7d2473f00ebc2f1f8f9c835b2f6d] => 1638892024
[_algolia_sync] => 831514297002
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 34440
)
[tags_name] => Array
(
[0] => угорська громада
)
)
[3] => Array
(
[id] => 29273
[content] =>
Для врегульування мовних та освітніх питань потрібно знайти такий вихід, який буде однаково прийнятним як для української так і для угорської сторони. На цьому наголосив держсекретар Міністерства закордонних справ Угорщини Левенте Модьор після зустрічі з керівниками Товариства угорської культури Закарпаття.
7 липня у Києві відбулася зустріч представників закарпатської угорської громади із делегацією Ради Європи з метою обговорення питання захисту нацменшин. Закарпатську угорську громаду на заході представляли ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос, директор телеканалу TV21 Ungvár Золтан Кулін, директор Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття Йосип Резеш та голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич.
Детальніше про зустріч в інтерв’ю виданню Kárpátalja.ma розповів Іштван Черничко.
– Темою нашої зустрічі з делегацією Ради Європи був захист меншин та гарантування права використання мов нацменшин. У 2003 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію про захист національних меншин, яка покладає на державу певні зобов’язання та забезпечує право використання мов меншин у кількох сферах. Сюди входять, зокрема, сфера освіти, засоби масової інформації, судова влада, державне управління, культурне життя.
Відповідно до міжнародної конвенції, Україна зобов’язалася кожні три роки звітувати перед Радою Європи про дотримання прописаних у документі правил.
До останнього звіту, який Україна надсилала до Ради Європи, ми підготували так звану «тіньову доповідь», в якій виклали власний досвід щодо дотримання Конвенції. На наш погляд, Україна не дотримує власних зобов’язань. Захист мов меншин влада обмежила, схваливши кілька законів та документів, які звужують права меншин та права меншин на використання рідної мови.
Метою візиту моніторингової місії Ради Європи було ознайомитися на місці з виконанням зобов’язань Хартії. Окрім зустрічі з представниками української держави, представники делегації особисто заслухали і думки представників меншин.
Представники держави повідомили, що Україна насправді успішно виконує вимоги у всіх сферах, гарантуючи всі права. Ми, в свою чергу, поділились власним досвідом. Ми звернули увагу на те, як Закон про освіту 2017 року обмежує наші права; що прийнятий у 2020 році закон про загальну та середню освіту підтверджує все, що міститься в Законі про освіту 2017 року; що закон про державну мову, прийнятий у 2019 році, впливає на наше повсякденне життя, що на сьогоднішній день не розроблений новий закон про національні меншини, яким українська держава пообіцяла врегулювати наші права.
Проєкт закону про меншини існує, проте закону досі немає. Однак і проєкт не є задовільним для нас, оскільки він містить низку пунктів, які, порівняно з нашою нинішньою ситуацією, ще більше погіршують можливості використання мов меншин.
Ми також доповіли делегації, що скасування Закону про мову 2012 року створило певну невизначеність; що Уповноважений з питань захисту державної мови та його відомство іноді навіть поза власною компетенцією намагається змусити представників угорської громади Закарпаття говорити державною мовою. Наприклад, до «мовного омбудсмана» надійшла скарга на угорськомовну сторінку у Facebook Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, хоча інститут не має офіційної сторінки у цій соцмережі.
Але ми можемо також згадати випадок, коли скарга поступила на угорську школу, оскільки учні давали різдвяний концерт угорською мовою, або ж іще один, коли заяву написали на директора Солотвинської школи за те, що він давав інтерв’ю в угорськомовній програмі на телеканалі TV21 Ungvár угорською та низку інших випадків. Ці та багато інших випадків ми представили моніторинговій місії не лише усно, а й письмово, як доказ невиконання Україною рекомендацій щодо підтримки мов меншин.
– Яким був результат зустрічі?
Делегація Ради Європи підготує звіт на основі даних, почутих і побачених тут. Їх доповідь буде передана Уряду України та Раді Європи, а після обговорення внесуть пропозиції Україні.
Ми сподіваємось, що на основі сказаного та письмових доказів Рада Європи закликає Україну гарантувати основні права меншин. Адже, якщо Україна хоче інтегруватися до Європи, вона також повинна дотримуватися міжнародних стандартів.
