Туреччина перекинула 6 винищувачів F-16 та комплекси протиповітряної оборони (ППО) на територію Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК).
Як пояснило Міністерство оборони Туреччини, з огляду на останні події розгортання сил почалося сьогодні в рамках поетапного плану посилення безпеки в регіоні.
Зокрема, як наголосили в міністерстві, цей крок суттєво підвищить рівень захисту ТРПК.
„Після оцінок, заснованих на розвитку подій, додаткові заходи будуть вживатися, якщо це буде визнано необхідним”, – додало міністерство.
Водночас, як пише видання Мілітарний, не виключено, що ці винищувачі можуть залучати до ударів по території Ірану, а також до можливого використання проти угруповань у Сирії чи Іраку.
Видання зазначило, що Туреччина має один із найбільших у світі парків F-16, який налічує близько 260 літаків.
При цьому турецькі повітряні сили країни мають літаки різних модифікацій: від старіших Block 30 до сучасніших Block 50+. Більшість цих літаків Туреччина виготовила на власних потужностях за ліцензією США.
Через складні відносини зі США Туреччина розробила власну програму модернізації винищувачів. Це дозволяє країні самій оновлювати винищувачі до рівня, що наближається до найновішого Block 70 Viper.
Розгортання відбулося в межах заходів протиповітряної та протиракетної оборони з боку НАТО на тлі нещодавніх подій у регіоні.
НАТО розгорнуло на сході Туреччина систему протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Про це повідомило Міноборони країни у вівторок, 10 березня.
“Система Patriot, призначена для підтримки захисту нашого повітряного простору, розміщується в Малатьї”, – мовиться у повідомленні.
В оборонному відомстві зауважили, що розгортання відбулося в межах заходів протиповітряної та протиракетної оборони з боку НАТО, окрім тих заходів, які Туреччина вживає на національному рівні.
„На тлі нещодавніх подій у нашому регіоні вживаються необхідні заходи для безпеки наших кордонів і повітряного простору, а також проводяться консультації з НАТО та нашими союзниками, – додали у заяві.
Туреччина викликала посла Ірану в Анкарі і зажадала пояснень після того, як з Ірану в бік Туреччини була запущена балістична ракета, висловивши свій протест і занепокоєння з приводу цього інциденту.
Про це повідомляє Daily Sabah.
Посол Ірану в Анкарі Мохаммад Хасан Хабіболлазаде був викликаний до Міністерства закордонних справ, де турецькі посадовці висловили реакцію Анкари і занепокоєння з приводу балістичної ракети, запущеної з Ірану в бік Туреччини.
Під час зустрічі турецька влада зажадала від іранської сторони пояснень щодо інциденту і наголосила на серйозності ситуації.
Джерела повідомили, що Туреччина висловила сподівання, що такі інциденти не повторяться, і наголосила на необхідності уникати кроків, які можуть ще більше загострити напруженість у регіоні.
До Міністерства закордонних справ Туреччини був викликаний посол Ірану Мохаммад Хасан Хабіболлахзаде у зв’язку із атакою балістичної ракети, яку перехопила система ППО НАТО.
Про це повідомляє Daily Sabah.
Зазначається, що послу Ірану буде висловлений протест через інцидент з ракетою, яка була випущена в бік Туреччини.
Крім того, керівник відділу комунікацій в адміністрації президента Туреччини Бурханеттін Дуран зазначив, що відповідні відомства відстежують ситуацію в режимі реального часу і діють у повній координації.
Туреччина продовжує дипломатичні зусилля, спрямовані на зниження напруженості та зміцнення стабільності в регіоні, сказав Дуран.
Туреччині, імовірно, доведеться мимохіть приєднатися до ядерних перегонів, вважає голова турецького МЗС Хакан Фідан.
Туреччина буде змушена замислитися над здобуттям власної ядерної зброї, якщо така з’явиться в інших країнах на Близькому Сході. Про це заявив міністр закордонних справ республіки Хакан Фідан в ефірі CNN Turk.
„Ми не хочемо бачити в регіоні драматичні зміни, які можуть порушити поточний баланс сил. Це може підштовхнути країни, наприклад, які мають проблемні питання з Іраном, до прагнення мати ядерну зброю. І тоді нам, мабуть, доведеться мимоволі приєднатися до цих перегонів”, – заявив урядовець.
Він нагадав, що Туреччина з 1980 року є учасником Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
На думку міністра, в цій угоді є несправедливі положення, включаючи те, що країни, які мали ядерну зброю на момент підписання документа 1967 року, зберігають за собою цей статус.
„Це п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН (Великобританія, Китай, Росія, США та Франція, – ред.). Натомість передбачалося, що іншим країнам забезпечать трансфер технологій у сфері мирного атома, а держави, які мають ядерну зброю, докладуть усіх зусиль для позбавлення від нього. Однак жоден із цих двох пунктів виконаний не був. В результаті має місце ядерна несправедливість», – пояснив свою думку Фідан.
Урядовець припускає, що деякі країни підуть шляхом ядерного озброєння, якщо США послаблять захисну „парасольку”, яку традиційно надають своїм союзникам.
„У майбутньому ми можемо побачити дедалі більше країн, які прагнуть володіти ядерною зброєю. І це будуть не Іран чи якась країна Близького Сходу. Це будуть країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Європи”, – додав міністр.
Після багатьох років, коли Туреччину розглядали як “проблему”, Європейський Союз тепер бачить її як частину рішення. У міру розгортання переговорів для завершення війни рф проти України потенційна роль Туреччини в післявоєнному порядку — особливо як миротворця й регіонального політичного гравця в Чорноморському регіоні, робить її важливим партнером для ЄС. Однак Брюссель робить обережні кроки щодо країни, яка відступає від демократії і чий лідер Реджеп Таїп Ердоган ув’язнив відомих політичних опонентів, пише Politico.
У спробі “розморозити відносини”, єврокомісар з питань розширення Марта Кос відвідає Туреччину в п’ятницю, 6 лютого.
“Мир в Україні змінить реалії в Європі, особливо в Чорноморському регіоні. Туреччина буде для нас дуже важливим партнером. Підготовка до миру і стабільності в Європі передбачає підготовку міцного партнерства з Туреччиною”, — заявила Кос напередодні своєї поїздки.
“В останніх звітах про розширення ЄС ми бачимо відхід від стандартів ЄС, особливо в питаннях верховенства права та демократії. Я знаю, що Туреччина має дуже довгу демократичну традицію, а також сильне громадянське суспільство, і саме це ми маємо бачити, щоб зміцнити довіру між ЄС і Туреччиною”, — додала вона.
В Анкарі, щоб зробити перші кроки до зближення, Кос візьме участь у церемонії, на якій Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Туреччина підпишуть угоду про кредити на 200 мільйонів євро для проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Банк призупинив надання нових кредитів Туреччині в 2019 році через суперечку щодо видобутку нафти й газу біля берегів Кіпру.
Також у п’ятницю Єврокомісія оприлюднить дослідження на тему “просування міжрегіональної програми зв’язків” з Туреччиною, Центральною Європою та Південним Кавказом. У дослідженні, з яким ознайомилося Politico, окреслено, які інвестиції необхідні для зміцнення транспортних, торговельних, енергетичних та цифрових зв’язків уздовж Транскаспійського коридору, що з’єднує Китай, Центральну Азію, Південний Кавказ та Чорне море.
Це символічні перші кроки до зближення Анкари з ЄС, але це не те, чого Туреччина насправді хоче від Євросоюзу — а саме, оновленої угоди про митний союз. Стара угода була підписана в 1995 році.
Нові торговельні угоди, підписані Брюсселем з Індією та групою південноамериканських країн МЕРКОСУР, ставлять Туреччину в невигідне конкурентне становище. Анкара буде змушена надати безмитний доступ для товарів з цих країн, але така пільга не буде взаємною.
Навіть мер Стамбула Екрем Імамоглу, чий арешт у березні минулого року викликав масові протести по всій країні та міжнародне засудження, висловився на користь оновлення угоди про митний союз. У зверненні, надісланому з тюремної камери до глав Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Євроради Антоніу Кошти та Європарламенту Роберти Метсоли, Імамоглу попросив ЄС оновити митну угоду з Туреччиною.
“Митний союз залишається єдиною нормативно-правовою базою, на якій ґрунтуються відносини між Туреччиною та ЄС. Після укладення угод про вільну торгівлю між ЄС та МЕРКОСУР і Індією асиметричні наслідки для Туреччини стають дедалі більш очевидними”, — заявив Імамоглу в четвер, 5 лютого, в дописі в соціальних мережах.
Оновлення угоди з Туреччиною вимагатиме схвалення Ради ЄС. Однак Греція і Кіпр категорично проти потепління відносин ЄС із Туреччиною без попереднього “жесту доброї волі” з боку Анкари.
За словами представника ЄС, Кіпр хоче, щоб Анкара дозволила його кораблям заходити в турецькі порти. Анкара не визнає Кіпр після спроби державного перевороту в 1974 році.
“Міцність будь-якого майбутнього партнерства має ґрунтуватися на добрих політичних відносинах з нашими державами-членами, а особливо на добросусідських відносинах та відносинах з Кіпром”, — сказала Кос.
Заступниця міністра Кіпру з європейських справ Марілена Рауна заявила Politico, що головування країни в Раді ЄС “може стати можливістю” для відносин між Євросоюзом і Туреччиною.
“Кіпр займав конструктивну позицію. І ми сподіваємося, що Туреччина також буде діяти конструктивно”, — додала вона.
Досі Анкара не виявляла особливого бажання зробити крок до “примирення”. Минулого року Туреччина відхилила пропозицію президента Кіпру про те, щоб Анкара відкрила свої порти для суден під прапором Кіпру в обмін на спрощення доступу до європейських віз для турецьких бізнесменів.
Однак переформатування геополітичних і торговельних відносин президентом США Дональдом Трампом може змусити Європу й Туреччину знову зблизитися.
“Світ змінюється …Відносини між Туреччиною та ЄС також повинні адаптуватися. Ці відносини можна зміцнити, спираючись на взаємні інтереси. Ми сподіваємося, що зможемо реалізувати цю філософію на практиці. Стратегічною метою Туреччини залишається вступ до Європейського Союзу, і це повинно бути дороговказом у наших відносинах”, — заявила посол Туреччини в ЄС Япрак Балкан.
Поновлення переговорів про вступ поки що не входить у плани ЄС. Проте Кос зазначає, що “потрібно по-новому поглянути на відносини” ЄС із Туреччиною.
“Моя поїздка до Анкари… має на меті відновлення довіри та вивчення можливостей покращення наших економічних відносин для обох сторін”, — додала вона.
Туреччина є потужним військовим союзником, країна має другі за чисельністю збройні сили в НАТО і займає важливе стратегічне положення в Середземномор’ї та на Близькому Сході. Контроль Анкари над Босфором дає їй величезний вплив на регіональну безпеку, і вона відіграла ключову роль в укладенні Чорноморської угоди в липні 2022 року, яка гарантувала безпечний прохід суден, що перевозять українське зерно.
[type] => post
[excerpt] => Після багатьох років, коли Туреччину розглядали як “проблему”, Європейський Союз тепер бачить її як частину рішення. У міру розгортання переговорів для завершення війни рф проти України потенційна роль Туреччини в післявоєнному порядку — особливо ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1770390360
[modified] => 1770379510
)
[title] => ЄС прагне відродити зв'язки з Туреччиною: причина — Politico
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=177234&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 177296
[uk] => 177234
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 177235
[image] => Array
(
[id] => 177235
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp
[original_lng] => 9418
[original_w] => 770
[original_h] => 489
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171-300x191.webp
[width] => 300
[height] => 191
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171-768x488.webp
[width] => 768
[height] => 488
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1770372314:2
[_thumbnail_id] => 177235
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 516
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 727596256000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 668
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => Туреччина
)
)
[6] => Array
(
[id] => 176665
[content] =>
Туреччина готова відігравати роль посередника між Іраном та США для зниження напруженості та розв’язання наявних проблем.
Про це йшлося під час телефонної розмови Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана та президента Ірану Масуда Пезешкіана, повідомляє Укрінформ із посиланням на директорат з комунікацій адміністрації президента Туреччини.
“Туреччина готова відігравати роль посередника між Іраном та США для зниження напруженості та розв’язання проблем”, – сказав у ході розмови Ердоган.
Вказується, що президенти обговорили двосторонні відносини між Туреччиною та Іраном, а також ескалацію військової напруженості в регіоні.
Президент Ердоган також анонсував зустріч з міністром закордонних справ Ірану, який зараз перебуває в Туреччині.
Посол США в Туреччині Том Баррак вважає, що Туреччина наближається до зняття з озброєння російської системи протиракетної оборони С-400, що дозволить розблокувати їй продаж винищувачів F-35.
Про це повідомляє Bloomberg.
На конференції в Абу-Дабі в п’ятницю Баррак висловив сподівання, що питання щодо закупівлі Туреччиною F-35 „будуть вирішені протягом найближчих чотирьох-шести місяців”.
На запитання, чи наближається Туреччина до позбавлення від російської системи С-400, він відповів „так”.
Придбання Туреччиною ракет С-400 майже десять років тому призвело до її виключення з програми розробки F-35 і змусило США запровадити санкції проти деяких турецьких оборонних компаній. Це заважає їм купувати багато видів американського військового обладнання.
Хоча Туреччина не використовує систему С-400, вона все ще володіє ракетами, радарами та іншим обладнанням, що входить до її складу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан вважає, що потенційна угода між Україною та росією може забезпечити мир у регіоні на 50−70 років.
Про це він сказав в інтерв’ю Welt am Sonntag, опублікованому в неділю, 30 листопада.
Фідан зазначив, що угода має містити зобов’язання сторін «не нападати одна на одну за жодних обставин».
«Якщо вдасться домовитися, це може привести до 50, 60, 70 років миру в регіоні. Можливо, навіть більше», — заявив турецький міністр.
Водночас він зауважив, що мирна угода не означає відмову від власних заходів безпеки.
«Ні європейці, ні росіяни цього не зроблять, а продовжать готуватися до різних сценаріїв. НАТО також буде це робити. Час покаже, наскільки можна буде зберегти мир. Але й Росія страждає економічно та соціально і виграла б від угоди», — зазначив Фідан.
Окрім цього, він стверджує, що наразі Україна та росія «більш ніж раніше готові укласти мир».
«Вони побачили масштаби людських страждань і руйнувань та усвідомили власні обмеження», — заявив міністр.
За його словами, російський диктатор Володимир Путін готовий погодитися на припинення вогню та всеохопну мирну угоду за певних умов.
«Ця позиція була доведена до відома української сторони, і ми беремо участь у деяких її аспектах. Ця війна також завдає росії дуже високих витрат», — заявив Фідан.
[type] => post
[excerpt] => Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан вважає, що потенційна угода між Україною та росією може забезпечити мир у регіоні на 50−70 років.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1764583140
[modified] => 1764548883
)
[title] => Глава МЗС Туреччини вважає, що угода між Україною та Росією могла б забезпечити мир у регіоні на 50−70 років
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=170657&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 170633
[uk] => 170657
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 170658
[image] => Array
(
[id] => 170658
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1.webp
[original_lng] => 29594
[original_w] => 900
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1-300x150.webp
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1-768x384.webp
[width] => 768
[height] => 384
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1.webp
[width] => 900
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1.webp
[width] => 900
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1.webp
[width] => 900
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1798392b05218d416b282966df4283b0-1.webp
[width] => 900
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1764541687:12
[_thumbnail_id] => 170658
[_edit_last] => 12
[views_count] => 1103
[_algolia_sync] => 590885632000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 977086
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 161546
[1] => 668
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мир в Україні
[1] => Туреччина
)
)
[9] => Array
(
[id] => 170589
[content] =>
Міністерство закордонних справ Туреччини занепокоєно нападом безекіпажних катерів у Чорному морі на підсанкційні нафтотанкери KAIROS та VIRAT, що сталися 28 листопада у біля узбережжя країни.
„Ми з занепокоєнням сприймаємо напади, здійснені 28 листопада на комерційні танкери KAIROS і VIRAT під прапором Гамбії в Чорному морі. Ці інциденти, що сталися в виключній економічній зоні Туреччини в Чорному морі, створили серйозну загрозу безпеці судноплавства, життю, майну та навколишньому середовищу в регіоні”, – наголошується у заяві.
Зазначається, що МЗС Туреччини підтримує контакти з „відповідними сторонами, щоб запобігти поширенню та подальшій ескалації війни в Чорному морі, а також уникнути будь-якого негативного впливу на економічні інтереси та діяльність Туреччини в регіоні”.
Міністерство транспорту та інфраструктури Туреччини повідомило, що порожній танкер KAIROS, що прямував до російського порту Новоросійськ, за 28 миль від узбережжя Туреччини, загорівся через зовнішній вплив, стан 25 осіб на борту задовільний.
Також зазначається, що 20 членів екіпажу на борту судна VIRAT перебувають у доброму стані. На місці події працюють бригади берегової охорони.
