Заява ТУКЗ-КМКС щодо внесення змін до законів України, які стосуються окремих сфер прав національних меншин (громад).
Товариство угорської культури Закарпаття послідовно та стало підтримує інтеграційні зусилля України, спрямовані на вступ до Європейського Союзу. Тому вітає зміни, внесені 8 грудня 2023 року Верховною Радою України до низки законів щодо прав національних меншин, які забезпечують реалізацію цих прагнень.
Деякі положення закону можна вважати перспективними, оскільки вони відновлюють певні мовні права, які раніше мала угорська нацменшина. Особливо у сфері освіти, виготовлення й розповсюдження друкованої продукції та використання ЗМІ.
Позитивним можна вважати те, що закон наповнює конкретним змістом деякі раніше не визначені правові категорії. Під час розробки законопроєкту була врахована частина рекомендацій Венеціанської комісії, а також проведені консультації з організаціями нацменшин.
Важливим кроком уперед є те, що, відповідно до статті 7 Закону про освіту, гарантується право національних меншин, у тому числі угорської, здобувати освіту рідною мовою. Можна вважати позитивним і те, що діти, які до 2018 року почали навчання угорською мовою, можуть продовжувати його до закінчення здобуття середньої освіти.
Водночас із прикрістю констатуємо, що прийнятий закон і надалі не дозволяє використовувати мови національних меншин на рівні вищих адміністративних одиниць (району, області). Застосування мовних прав на рівні населених пунктів досі залежить від рішення більшості, а це означає, що їхня реалізація в переважній частині населених пунктів стає ілюзорною.
Закон пов’язує можливість користуватися мовними правами з поняттям «традиційного» розселення національної меншини й установлює відповідний рівень у 10%. Таким чином, нацменшини, які проживають у меншій пропорції, тобто в діаспорі, практично не мають мовних прав, а це ще більше прискорює процес асиміляції.
Закон торкається лише мовних прав нацменшин, тоді як інші аспекти повністю виключені. Зокрема документ і надалі не передбачає вільного використання національної символіки. Закон також не забезпечує створення умов для представництва нацменшин.
Деякі положення мають дискримінаційний або просто декларативний характер, що допускає довільне тлумачення. Визначення кількох понять залишається неясним. Це ставить додаткові запитання, особливо щодо права на освіту рідною мовою «поряд із державною».
Закон і надалі не відповідає всім рекомендаціям Венеціанської комісії, не забезпечує права нацменшин, гарантовані Конституцією та іншими міжнародними документами, і не відновлює в повному обсязі раніше існуючі права нацменшин.
Сподіваючись, що ця зміна до закону є лише першим кроком у процесі відновлення повноти національних прав, які раніше були в закарпатських угорців, ТУКЗ-КМКС, відповідно до чинної програми, продовжує підтримувати євроінтеграційні прагнення України. Ми бажаємо, щоб Україна стала європейською, демократичною, правовою державою, у якій поважаються права людини та національних меншин.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Після пленарного засідання Угорської постійної конференції (Máért) про результати заходу на пресконференції поінформували віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шемйен і Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі. Наше видання поспілкувалося також із головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем та депутаткою Європарламенту Андреєю Бочкор.
Держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі підкреслив, що «національно-політичний тиждень» завершився зустріччю Ради діаспори Угорською постійною конференцією. Одноголосне прийняття підсумкової декларації є вагомим доказом національної єдності, підкреслив Потапі. Наступний тематичний рік назвали Роком національної співпраці, що свідчить про важливість національної єдності.
«Ми зробимо все, щоб і надалі підтримувати угорців, які проживають в Україні та на Закарпатті та які мають намір повернутися», – сказав Арпад Янош Потапі закарпатським ЗМІ. За його словами, уряд Угорщини щодня працює над тим, щоби започатковані програми тривали, а угорська інституційна система на Закарпатті залишалася функціональною. «Відрадно, що, незважаючи на війну та всі інші труднощі, закарпатські угорці тримаються. Це всім нам дає надію», – зазначив держсекретар.
За словами голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича, закарпатські угорці ще ніколи не були у настількі складній ситуації, як зараз. «Світ змінюється, вирують кровопролитні війни, і, на превеликий жаль, одна з таких жахливих воєн триває в нашій країні», – зазначив він. Угорщина підтримує Україну та засуджує російську агресію, а також закликає до якнайшвидшого припинення вогню та початку мирних переговорів.
«Безсумнівно, що в закарпатських угорців, крім соціальних умов життя, були обмежені і їхні права, бо, можна сказати, і цікаво, і сумно, що в Радянському Союзі у сфері освіти ми мали більше прав», – наголосив Василь Брензович. Закарпатські угорці теж зацікавлені у якнайшвидшому припиненні вогню, мирних переговорах, нормалізації дипломатичних і добросусідських відносин між Угорщиною та Україною. «Уряд України теж має зробити для цього певні кроки: насамперед у сфері прав національних і меншин», – підкреслив голова ТУКЗ-КМКС. «Закарпатські угорці, звісно, вдячні за постійну підтримку Угорщини. Дякуємо!» – сказав на завершення Василь Брензович.
За словами депутатки Європарламенту Андреї Бочкор, у нинішньому процесі розширення Європейського Союзу, в якому бере участь і Україна, надзвичайно важливо, щоби закарпатським угорцям були повернуті раніше набуті ними права.
На пленарному засіданні Угорської постійної конференції в п’ятницю в підсумковій резолюції, підписаній усіма учасниками, було зафіксовано: збереження і подальше зміцнення єдності угорської нації і надалі залишається непохитною стратегічною метою. Об’єднавчі та зміцнюючі націю цілі реалізовуватимуться у співпраці, разом із представниками нації, які проживають у Карпатському басейні та в діаспорі. В документі вказали і на те, що транскордонна підтримка, вибудована та зміцнена на системному рівні, у рамках програм триватиме і надалі. Усі із спільною відповідальністю докладатимуть зусиль для того, щоби угорці залишалися та розвивалися на своїй батьківщині, а також зберігали свої культурні та природні цінності, а це гарантуватиме, що кожна угорська родина зможе безпечно виховувати майбутнє угорське покоління на своїй батьківщині.
У документі наголошується, що закордонні угорські громади по той бік кордону можуть зберегтися лише за умови сильного представництва їхніх інтересів, яке можна зміцнити співпрацею угорців. У резолюції також підкреслюється, що закордонні угорці мають право на автономію, і можуть розраховувати на підтримку Угорщини та всіх угорців у її успішній реалізації.
Віцепрем’єр Жолт Шемйен підкреслив, що економічний розвиток і підтримка етнічних партій є надзвичайно важливими для збереження ідентичності закордонних угорців. Він нагадав, що обсяг національно-політичної підтримки, спрямованої на збереження ідентичності, з 2010 року зріс із 13 млрд до 150 млрд форинтів.
Жолт Шемйен наголосив, що кожна дитина, яка навчається в угорськомовному навчальному закладі, щороку отримує 100 тисяч форинтів. Цю підтримку в Карпатському басейні отримують 220 тисяч молодих людей, а загалом, включаючи представників діаспори, нею користуються 300 тисяч осіб.
Успішно триває і програма «Határtalanul» (Без кордонів), яка сприяє шкільним класним транскордонним екскурсіям та зміцненню зв’язків у межах Карпатського басейну. На програму розвитку дошкільних навчальних закладів виділили 90 млрд форинтів, приділивши особливу увагу Закарпаттю, яке перебуває у найважчій ситуації. Шемйен зазначив, що, незважаючи на війну та еміграцію, жодної угорськомовної школи не довелося закрити.
Підтримку родин поширили і на закордоння, а також нині у діаспорі отримують допомогу 2013 стипендіантів, – підсумував Шемйен. Загальна сума іноземних інвестицій становить майже 500 мільярдів форинтів, що підкреслює важливість підтримки, спрямованої на економічний розвиток, яка, крім збереження закордонних угорських громад, зміцнює економіку Угорщини, – додав віцепрем’єр.
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
Під час виступу в рамках Дня Закарпаття в Брюсселі депутатка Європарламенту Андрея Бочкор наголосила, що Україні потрібен якнайшвидший мир, а також зазначила, що військовий призов та питання щодо навчання рідною мовою викликають занепокоєння в закарпатських угорців.
Андрея Бочкор підкреслила, що війна, яка триває вже понад півтора року, залишає відбиток на житті краян.
«Неабияке занепокоєння в угорців викликають призов до армії та ймовірність того, що з наступного року школярі угорської національності з 5-го класу вже не зможуть навчатися рідною мовою», – зазначила депутатка. Вона додала, що така ситуація ще більше посилює необхідність припинення російсько-української війни та встановлення миру, оскільки, за її словами, це може відродити віру в майбутнє.
Під час виступу на заході «День Закарпаття», який відбувся у вівторок увечері в Інституті Ліста в Брюсселі вже увосьме, Андрея Бочкор повідомила, що мета цьогорічного дійства – привернути увагу до становища закарпатської угорської громади, розповісти про важке повсякденне життя в умовах війни та представити зріз місцевого угорського прикладного й сценічного мистецтва.
На її думку, можливість обговорити становище закарпатських угорців у Брюсселі має велике значення. «Важливо, щоб Євросоюз не забував про права закарпатських угорців та представників інших національностей в Україні», – додала євродепутатка.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович під час свого виступу наголосив, що збереження закарпатської угорської громади навіть у нинішніх складних обставинах – результат праці багатьох людей.
«Сподіваюся, одного дня демократична Україна, Україна, де поважають права національних меншин, розпочне й успішно завершить переговори про вступ до Європейського Союзу», – додав Василь Брензович.
Відтак президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного товариства Ілдико Орос зазначила, що десять років тому угорська партія «Фідес» серйозно поставилася до реалізації ініціативи об’єднання угорської нації та забезпечила платформу й можливість представити інтереси закарпатської угорської громади в Брюсселі. Таким чином Закарпаття було нанесене на мапу Європи, його проблеми почуті і в Брюсселі.
За її словами, в області підтримується розвиток угорської громади. Це, зокрема, підтвердили й організовані під час Дня Закарпаття в Інституті Ліста в Брюсселі виступ акторів Закарпатського обласного угорського драматичного театру та художня виставка місцевого скульптора й художника Петра Матла «По п’ять», присвячена трагічній історії угорців і німців, яких у 1944 році зібрали на так звані «триденні маленькі роботи» й вивезли в ГУЛАГ.
«І вистава, і картини демонструють притаманні закарпатцям стійкість і віру в майбутнє та Бога», – додала Ілдико Орос.
Томаш-Іван Ковач, посол Угорщини в Бельгії та Люксембурзі, у своєму виступі підкреслив, що «з початком російсько-української війни значення нації зросло ще більше».
«Бути угорцем, належати до угорської нації – це питання не лише національності і навіть не громадянства», – зауважив дипломат. Угорців пов’язують мова, культура та почуття єдності, додав він.
«Закарпаття, люди, що живуть у цьому краї, становлять дуже важливу ланку в тій спільноті, яку ми називаємо угорською нацією», – наголосив посол.
12 липня був оприлюднений текст резолюцій, прийнятих на генеральній асамблеї IDC-CDI, яка об’єднує християнсько-демократичні партії. В одній з них 106 партій спільноти висловлюють солідарність з Україною та її народом. Резолюція була ініційована «ТУКЗ – КМКС» – Партією угорців України та підтримана партіями Угорщини та іншими угорськими партійними організаціями за її межами, повідомила Андрея Бочкор на своїй сторінці у соцмережі. Депутат від партії Фідес від імені закарпатської угорської громади подякувала за політичну підтримку громадян охопленої війною України.
