ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що юридичне започаткування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України відкриває шлях до реального покарання російського керівництва. Він подякував ПАРЄ, котра першою підтримала ініціативу. Про це глава держави повідомив у Телеграм.
“ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. І ми це дуже цінуємо”, – наголосив президент.
Він пояснив, що трибунал, юридично започаткований 25 червня, дає змогу реально притягнути до відповідальності керівництво російського режиму, який учиняв злочини проти України та українців.
“Будемо працювати над встановленням справедливості для всіх постраждалих. Злочинці мають пройти через лаву підсудних у Гаазі та бути покараними”, – додав він.
Зеленський також висловив вдячність президенту Парламентської асамблеї Ради Європи Теодоросу Русопулосу за роботу ПАРЄ.
На конференції “Відновлення справедливості для України”, що відбулася у Гаазі, 44 держави висловили готовність працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.
Ідею створити спецтрибунал щодо злочину агресії Росії та використати її заморожені активи на користь України підтримали 44 держави. Вони підписали відповідну політичну декларацію на конференції “Відновлення справедливості для України”, що у вівторок, 2 квітня відбулася в Гаазі. Текст декларації був опублікований на порталі уряду Нідерландів.
Так, підсумковий документ підписали Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, Британія і США. Загалом у конференції брали участь 57 країн.
Країни-підписанти засуджують триваючу агресію Росії проти України як кричуще порушення міжнародного правопорядку і нагадують про рішення суду ООН ще від 16 березня 2022 року, яким Росію зобов’язали припинити бойові дії.
Також країни висловлюються за посилення спільних зусиль для забезпечення належного розслідування та відповідальності за усі порушення міжнародного права, скоєні під час війни Росії проти України, включно зі злочином агресії.
Країни вітають обіцянки, озвучені на конференції різними державами, щодо подальшої підтримки розслідувань, та відзначають роль усіх інституцій, вже залучених до роботи, зокрема, Міжнародного кримінального суду, який видав безпрецедентний ордер на арешт Володимира Путіна.
У декларації вітають минулорічне створення Міжнародного центру з притягнення до відповідальності за злочин агресії проти України (ICPA) при Євроюсті як координаційної платформи за участі України і п’яти держав-учасниць Спільної слідчої групи (JIT), із залученням США та Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, що є підтримкою для національних розслідувань.
Також країни підтверджують наміри працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України, що має сприяти покаранню вищого військово-політичного керівництва РФ, та “вітають значний прогрес у цьому напрямку”, закликаючи держави й міжнародні організації допомогти з напрацюванням юридичної бази та міжнародної підтримки для завершення цього процесу. Також вітають готовність Нідерландів прийняти цей спецтрибунал.
У другому розділі декларації, що присвячений компенсації завданих Україні збитків, вітають початок роботи Реєстру збитків, який з 2 квітня починає приймати заявки.
Країни-підписанти запевняють, що суверенні активи РФ у їхній юрисдикції залишаться замороженими, доки Росія не припинить агресію проти України і не сплатить за завдані збитки, а також вітають дискусії щодо можливості використання цих активів та доходів від них на користь України.
За підсумками конференції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба констатував, що якщо на початку повномасштабної війни до ідеї спецтрибуналу ставилися скептично, то тепер її підтримують багато країн і вона знайшла відображення у підсумковій декларації конференції.
Створення спецтрибуналу для засудження злочину агресії росії підтримують більше 20 країн.
Про це розповів під час пресконференції, приуроченої до річниці війни, генпрокурор Андрій Костін, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Зараз більше 20 країн, включаючи головних партнерів України, входять до Координаційної групи, яка займається просуванням ідеї трибуналу і в той же час обговорювати юридичні конструкції, за яких трибунал буде працювати”, – сказав Костін.
За його словами, обговорюються різні підходи щодо створення спецтрибуналу. Перша модель полягає в укладанні міжнародного договору на зразок того, відповідно якого був свого часу створений Нюнберзький трибунал. Друга модель також передбачає укладення міжнародного договору, який базуватиметься на резолюції Генасамблеї ООН.
Третя модель – це так зазначив гібридна модель, яка була застосована у трибуналі по засудженню злочинів у Косово. Зокрема, ця модель передбачає заочне засудження вищого керівництва росії за українським законодавством. Однак, на думку генпрокурора, недоліком цієї моделі є те, що президент, прем’єр і міністр закордонних справ Росії, зможуть уникнути відповідальності, оскільки відповідно українського законодавства вони мають імунітет.
“Ця ідея обговорюється, але вона не досягне своєї мети. Тим більше, що всі ці люди (російські високопосадовці – ред.) є підозрюваними у нашому кримінальному провадження за злочин агресії. Якщо ми так само можемо ці справи передати до суду і отримати вирок за українським правом, то який сенс застосовувати українське право на міжнародному рівні?”, – вважає генпрокурор.
Водночас він не виключає заочне засудження російських високопосадовців за злочин агресії.
“Модель, яку ми будемо застосовувати при роботі трибуналу, буде передбачати можливість заочного засудження. Тому що правила трибуналу – це умови міжнародного договору, який буде підписаний країнами, які його створюватимуть”, – зазначив Костін.
Він додав, що наразі створення спецтрибуналу перебуває на стадії прийняття політичного рішення у країнах-партнерах.
