Президент Європейської Ради Антоніу Коста скликав позачерговий саміт ЄС на 6 березня, посилаючись на вирішальний момент для України та європейської безпеки, повідомляє MTI.
У повідомленні, опублікованому в неділю, Антоніу Кошта написав: «Під час своїх консультацій європейські лідери висловили спільну прихильність темі зміцнення європейської оборони і сприяння миру на континенті та довгостроковій безпеці України».
«Я вирішив скликати позачергове засідання Європейської Ради 6 березня. Це визначальний момент для України і для безпеки Європи», – заявив він.
Президент Європейської Ради глав держав підкреслив, що він буде працювати з Президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн і всіма державами-членами, щоб забезпечити готовність ЄС до прийняття рішень 6 березня.
У повідомленні, опублікованому в неділю ввечері, Урсула фон дер Ляєн повідомила, що перед будівлею Єврокомісії піднято прапор України.
Вона нагадала, що в понеділок 24 лютого виповнюється три роки відтоді, як Росія розпочала «повномасштабне вторгнення» в Україну.
За її словами, український прапор перед штаб-квартирою Єврокомісії в Брюсселі «майорить високо і гордо в самому серці Європи, де йому і належить бути».
Відсутність Чехії на скликаному президентом Франції Емманюелем Макроном саміті європейських лідерів на тлі останніх дій адміністрації Дональда Трампа може бути повʼязана з її неготовністю відправляти війська в Україну.
Про це порталу Novinky сказало джерело в уряді Чехії на умовах анонімності, пише „Європейська правда”.
Співрозмовник Novinky зазначив, що Чехія „ніколи не висловлювала готовності відправити війська в Україну для гарантування можливого припинення вогню”.
„Можливо, саме тому нас сьогодні не буде в Парижі, тому що запрошуються країни, які чітко визначилися з цим”, – додало джерело.
Представник уряду Чехії Отакар Фолтин в коментарі Novinky зазначив, що у разі, якщо країна відсутня на переговорах, її інтереси „представляє один або кілька її союзників після консультацій”, але не уточнив, хто це може бути.
А в офісі премʼєр-міністра Чехії Петра Фіали порталу надали його коментар, згідно з яким саміт у Парижі – це чергова неформальна зустріч, яка ні до чого не призведе.
„Прем’єр-міністр переконаний, що подальші неформальні дискусії, до того ж через тиждень після Європейської ради і за кілька днів до виборів у Німеччині, ні до чого не приведуть і Європу не будуть сприймати серйозніше після чергової вечері. Необхідно починати діяти”, – ідеться в коментарі.
Макрон ініціював екстрений саміт після того, як спеціальний посланник президента США Дональда Трампа по Україні Кіт Келлог здивував Європу, заявивши, що вона не матиме місця за столом переговорів про припинення російсько-української війни.
За попередніми даними, у зустрічі візьмуть участь Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Італія, Іспанія та Данія, яка представлятиме балтійські та скандинавські країни.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловив очікування, що європейські лідери „дуже серйозно” обговорять проблеми, створювані президентом США Дональдом Трампом.
[type] => post
[excerpt] => Відсутність Чехії на скликаному президентом Франції Емманюелем Макроном саміті європейських лідерів на тлі останніх дій адміністрації Дональда Трампа може бути повʼязана з її неготовністю відправляти війська в Україну.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1739820900
[modified] => 1739812438
)
[title] => У Чехії пояснили, чому їх не запросили на євросаміт у Парижі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=141285&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 141357
[uk] => 141285
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 141286
[image] => Array
(
[id] => 141286
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976.jpeg
[original_lng] => 84063
[original_w] => 980
[original_h] => 551
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976-768x432.jpeg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976.jpeg
[width] => 980
[height] => 551
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976.jpeg
[width] => 980
[height] => 551
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976.jpeg
[width] => 980
[height] => 551
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/167976.jpeg
[width] => 980
[height] => 551
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1739805327:3
[_thumbnail_id] => 141286
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 523
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b53ba3a8354efa241310db1092992212] =>
On my way to London to highlight Europe’s ongoing support to Ukraine that can lead to just and lasting peace in Ukraine.
The path to peace is strength.
Weakness breeds more war.
We will support Ukraine, while undertaking a surge in European defence.
Європейські лідери планують провести неформальну зустріч щодо України, деталі якої наразі обговорюються. Представник французького головування підтвердив, що Франція веде переговори зі своїми союзниками про можливий саміт, хоча жодного конкретного рішення ще не прийнято, повідомляє Reuters.
На Мюнхенській конференції з безпеки міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нагадав про ініціативу президента Франції Еммануеля Макрона щодо скликання саміту в Парижі.
Сікорський наголосив на важливості європейської єдності, особливо у світлі непередбачуваності політики США.
Пізніше міністр закордонних справ Польщі підтвердив цей план у Twitter, підкресливши, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск візьме участь у зустрічі європейських лідерів у понеділок на запрошення Макрона. «Ми повинні показати нашу силу і єдність», – написав він на своїй сторінці.
Джерело з французького головування, однак, уточнило – якщо саміт і відбудеться, то точно не в неділю. Наразі не зрозуміло, чи буде запрошення надіслано лише країнам – членам ЄС, чи йдеться про ширше представництво і чи буде запрошений на захід Президент України Володимир Зеленський.
Ініціатива Макрона, безумовно, пов’язана з чутками про те, що США виключать Європу з російсько-українських мирних переговорів.
Держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запрошені на зустріч міністрів закордонних справ ЄС, заплановану на 12 лютого в Брюсселі, повідомляє видання Politico.
Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас повідомила, що надіслала запрошення Рубіо на зустріч міністрів закордонних справ ЄС, щоби він «поінформував про позицію США».
Досі Україна не мала офіційних контактів із новою адміністрацією президента США Дональда Трампа, тож ця міністерська зустріч може стати першою.
Хоча Рубіо проігнорував зустріч цього тижня, Каллас повідомила, що розмовляла з ним по телефону та обговорила тему війни росії в Україні, вплив Ірану та виклики, які створює Китай.
ЄС відходить на другий план у американсько-українських переговорах
Представники Києва хотіли б зустрітися зі своїми американськими колегами, щоб обговорити плани адміністрації Трампа щодо припинення війни росії проти України. Офіційні особи США зробили низку публічних заяв про те, як саме нова адміністрація хоче покласти край війні, але досі не зв’язувалися з Києвом по дипломатичних каналах.
Президент США неодноразово хвалився тим, як швидко він припинить повномасштабне вторгнення росії після вступу на посаду, тоді як представники України наполягали на тому, що будь-яка мирна угода повинна включати сприятливі умови для України.
[type] => post
[excerpt] => Держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запрошені на зустріч міністрів закордонних справ ЄС, заплановану на 12 лютого в Брюсселі, повідомляє видання Politico.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1738333440
[modified] => 1738322692
)
[title] => У фокусі мирні переговори: українських та американських дипломатів також запросили на саміт міністрів закордонних справ ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=139413&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 139286
[uk] => 139413
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 139287
[image] => Array
(
[id] => 139287
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2.jpg
[original_lng] => 74937
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/rubio-2.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 925
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 139287
[_edit_lock] => 1738315759:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_b53ba3a8354efa241310db1092992212] => {{unknown}}
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 666211
[1] => 7370
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мирні переговори
[1] => саміт
)
)
[4] => Array
(
[id] => 133438
[content] =>
Кліматичний саміт у Баку зайшов у глухий кут: малі острівні держави та групи найменш розвинених країн вийшли з центрального раунду переговорів. «Ми відчуваємо, що нас не почули», – заявила від імені багатьох міністерка навколишнього середовища Колумбії Сусана Мухамад.
Кліматична конференція COP 29 мала завершитися в п’ятницю, але навіть у суботу ще не було помітно жодних ознак можливої угоди. Тому в другій половині дня малі острівні та бідні держави, щоб привернути увагу до своїх проблем, вийшли з центрального раунду переговорів.
«Ми приїхали на цю кліматичну конференцію, аби досягти справедливої угоди», – заявила представниця Самоа, речниця Групи малих острівних держав Паолеї Лутеру, в якої склалося враження, що їхні вимоги ніхто серйозно не сприймає.
Після виходу малі острівні держави зробили емоційне звернення до громадськості: «Ми буквально тонемо. Як нам повертатися до жінок, чоловіків і дітей у наших країнах, уклавши угоду, що піддаватиме їх ще більшій небезпеці?»
Основна тема обговорення на кліматичному саміті стосується коштів, які індустріально розвинені країни зобов’язалися надати тим, що розвиваються, задля захисту клімату та адаптації до наслідків його зміни до 2035 року. Наразі загальна сума, виділена на ці потреби, становить 250–300 мільярдів доларів США, але бідніші країни хотіли б, щоб її збільшили до 1,3 трильйона доларів США.
За оцінками економістів, до кінця десятиліття країнам, що розвиваються, знадобиться щонайменше трильйон доларів на рік, аби впоратися з наслідками зміни клімату і перейти на відновлювану енергетику.
Відповідні заходи мають бути спрямовані на скорочення глобальних викидів парникового вуглекислого газу, які в основному утворюються за рахунок викопного палива, зокрема нафти, нафтопродуктів і вугілля, пише Spiegel. Дебати йдуть не тільки про те, чи варто збільшувати фінансування питань із захисту клімату, але й про те, хто повинен за це платити.
Крім того, документи, отримані німецьким виданням, схоже, підтверджують, що Саудівська Аравія та Азербайджан намагаються заблокувати прийняття кліматичної угоди.
Західні індустріальні країни наполягають на тому, щоб такі розвинені економіки, як Китай, або багаті експортери нафти, зокрема Саудівська Аравія та Азербайджан, збільшили свої внески. Наразі ці країни вважаються такими, що розвиваються, тому не надають кошти, а отримують їх.
Делегація ЄС очікує, що переговори продовжаться, незважаючи на протести з боку малих острівних держав і найменш розвинених країн. Учасники саміту зробили все можливе, щоб навести мости, зазначив головний переговірник від Євросоюзу Вопке Хукстра. Але він не впевнений, що це приведе до позитивних наслідків.
Ердоган сказав, що Путін „займається пошуком у плані досягнення постійного припинення вогню”.
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган на полях саміту БРІКС у Казані запропонував Путіну відновити контакти щодо чорноморського судноплавства.
Як зазначило видання Reuters, Туреччина і генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш давно прагнуть до того, щоб торгові судна могли безперешкодно ходити через Чорне море.
Путін заявив, що Ердоган „вкотре відновив ці пропозиції щодо продовження контактів, пов’язаних із судноплавством у Чорному морі”. „У мене навіть не було часу прочитати матеріали… Подивимося. Ми ніколи не відмовлялися від цього”, – прокоментував російський диктатор.
Зі свого боку Ердоган сказав, що Путін „займається пошуком у плані досягнення постійного припинення вогню”. Турецький президент додав, що обговорював із Путіним зерновий коридор і можливий обмін полоненими.
„Ми хочемо почати мирні переговори між двома країнами якнайшвидше і досягти вигідного результату”, – зазначив Ердоган.
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ зобов’язався провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
Європейська комісія 30 жовтня надасть щорічну оцінку прогресу країнам, які претендують на членство в Європейський Союз (ЄС). Зокрема це стосуватиметься й України. Про це у п’ятницю, 18 жовтня, розповіла Суспільному посолка Європейського Союзу (ЄС) в Україні Катаріна Матернова.
Серед іншого, вона вказала на роль медіа в громадянському суспільстві і зауважила, що вони відіграють значну роль в боротьбі з корупцією та дезінформацією.
Матернова зауважила, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ЄС витратив близько 15 мільйонів євро для підтримки майже 15 засобів масової інформації (ЗМІ), які займаються перевіркою тих чи інших фактів (fact-checking), що стосуються корупції та зловживань.
„Я думаю, що в Україні особлива ситуація, тому що грошей бракує. Ви ведете війну, і це коштує багато життів, а також грошей. Тож Європейський Союз є одним із тих, хто рішуче підтримує незалежні ЗМІ”, – сказала посолка.
Матернова розповіла, що особисто брала участь у семінарах для регіональних медіа, де навчають журналістів. За її словами, незалежні ЗМІ та їх підтримка відіграють фундаментальну роль у процесі євроінтеграції України
„Тобто менш ніж за два тижні, ми побачимо видання 2024 року так званого пакету розширення. Це щорічна оцінка прогресу Європейської комісії, за якою оцінюються країни, які претендують на членство в ЄС. Оцінюватимуть й Україну”, – розповіла посолка.
[type] => post
[excerpt] => Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ зобов'язався провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1729335480
[modified] => 1729332231
)
[title] => ЄК оцінить прогрес країн, які претендують на членство в ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=129922&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 129988
[uk] => 129922
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 129923
[image] => Array
(
[id] => 129923
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es.jpg
[original_lng] => 77521
[original_w] => 1140
[original_h] => 760
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/es.jpg
[width] => 1140
[height] => 760
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1729321891:3
[_thumbnail_id] => 129923
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 819
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b53ba3a8354efa241310db1092992212] =>
On my way to London to highlight Europe’s ongoing support to Ukraine that can lead to just and lasting peace in Ukraine.
The path to peace is strength.
Weakness breeds more war.
We will support Ukraine, while undertaking a surge in European defence.
Сьогодні, 9 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибуде до Хорватії для участі в саміті „Україна – Південно-Східна Європа”. Зустріч відбудеться в Дубровнику.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Index.
Захід організував Зеленський спільно з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем.
Це вже третій саміт у такому форматі: перший відбувся в Афінах у серпні 2022 року, а другий – у лютому 2024 року в Тирані.
Головна мета зустрічі в Дубровнику – продемонструвати солідарність країн регіону з Україною, яка понад два з половиною роки протистоїть російській агресії.
Подія також збирає високопоставлених представників регіону, серед яких президентка Словенії Наташа Пірц Мусар, президентка Чорногорії Яків Мілатовіч, президентка Косова Вьоса Османі, а також прем’єр-міністри Греції, Болгарії, Албанії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини.
Росія не планує брати участі у другому саміті миру.
Про це заявила речниця міністерства закордонних справ рф Марія Захарова.
„Сам цей процес нічого спільного із врегулюванням не має… Ми в таких самітах брати участь не будемо”, – заявила представниця країни-агресора.
Водночас Захарова заявляє, що Москва буцімто не відмовляється від політико-дипломатичного врегулювання війни.
„Готові до обговорення справді серйозних пропозицій, що враховують ситуацію „на землі”, геополітичні реалії, що складаються, і сформульовану 14 червня Путіним відповідну ініціативу”, – заявила речниця російського МЗС.
Нагадаємо, що 14 червня диктатор рф путін заявив, що українські військові повинні нібито вийти з тимчасово окупованих територій в межах адміністративних кордонів для „мирних переговорів” з росією. Тоді рф „негайно припинить вогонь”.
На початку 2025 року в Латвії відбудеться міжнародний саміт, з метою популяризувати діяльність коаліції дронів.
Про це повідомляє Delfi, з посиланням на заяву очільника латвійського Міноборони Андріса Спрудса під час засідання «Рамштайн».
Згідно зі словами глави латвійського оборонного відомства, для того, щоб допомогти Україні отримати перевагу у використанні безпілотників, створити надійні ланцюги поставок компонентів та розвивати виробництво дронів у країнах НАТО, необхідно сприяти діяльності коаліції дронів та обмінюватися інформацією про інновації у сфері БПЛА.
Спрудс наголосив, що саміт у Латвії стане місцем зустрічі керівництва коаліції, експертів з різних країн, представників держав та індустрії дронів.
Згідно з його словами, Латвія уклала угоду з Україною про навчання українських військових пілотуванню безпілотників, а у 2025 році країна виділить коаліції дронів 20 мільйонів євро.Play Video
Він також закликав учасників «Рамштайну» надати Україні підтримку, забезпечуючи її дронами та зробивши фінансовий вклад у фонд коаліції для підтримки виробництва нових БПЛА.
