Румунія й далі допомагатиме Україні, яка зазнала повномасштабної агресії росії.
Про це на пресконференції запевнив т.в.о. президента країни Іліє Болоян, його цитує Defense Romania.
У Mind з’явився телеграм-канал Mind tweet, де ви першими отримуєте головні новини, що мають вплив на економіку та бізнес. Підпишіться, щоб зберегти ваш час та гроші.
Повідомляють, що Болоян провів консультації з парламентськими партіями й формуваннями, під час яких учасники висловили принципову готовність Румунії й далі підтримувати Україну.
За словами Болояна, це «не просто підтримка жертви перед агресором», а, по суті, «підтримка безпеки» Румунії.
Т.в.о. президента вважає, що Румунія також може зазнати агресії – «якщо такі підходи росії залишаться», то «Україна може стати лише першою жертвою».
Водночас Болоян заявив, що обговорювати скерування війську в Україну як миротворців поки зарано, оскільки немає мирної угоди й парламентської підтримки в Румунії для такого кроку.
«Румунія могла б стати хабом для транзиту військ», – припустив т.в.о. президента.
Іліє Болоян вважає, що європейські країни повинні більше сприяти континентальній обороні, зокрема збільшуючи витрати на військову інфраструктуру та оборонну промисловість.
У Румунії очільник Сенату Іліє Болоян офіційно прийняв повноваження як тимчасовий президент країни у зв’язку з відставкою Клауса Йоганніса, якому ще не обрали наступника.
Про це повідомляє Digi24, пише „Європейська правда”.
Церемонія передачі повноважень відбулася о 12:00 у палаці Котрочень, офіційній резиденції президента.
Під час неї Іліє Болоян, який досі був президентом Сенату і тимчасовим лідером Національної ліберальної партії, перейняв повноваження від Клауса Йоганніса, який подав у відставку.
Клаус Йоганніс оголосив, що 12 лютого йде у відставку з посади президента Румунії. Своє рішення він мотивував бажанням уникнути кризи в країні, яку могло викликати його відсторонення з посади.
Другий термін Йоганніса закінчився 21 грудня, але оскільки нового президента не було обрано, Конституційний суд Румунії дозволив йому залишатися на посаді до обрання наступника.
Проте парламентська опозиція неодноразово закликала до відставки Йоганніса. Завтра парламент мав голосувати за його відсторонення.
«Сьогодні в парламенті Румунії розпочалася процедура відсторонення президента з посади. Це марний крок, оскільки в будь-якому разі за кілька місяців я покину свою посаду після виборів нового президента. Це необґрунтований підхід, оскільки я ніколи — повторюю, ніколи — не порушував Конституцію… За кілька днів румунський парламент проголосує за моє відстронення, і у Румунії буде криза… Усі ці зусилля матимуть наслідки як усередині країни, так і, на жаль, за її межами», – сказав Йоганніс у зверненні.
«Щоб уберегти Румунію та румунських громадян від цієї кризи, від цього непотрібного та негативного розвитку подій, я йду у відставку з посади президента Румунії. Я покину свою посаду післязавтра, 12 лютого», – заявив він.
Кандидат у президенти Румунії від правих радикалів Келін Джорджеску, який переміг у першому турі минулорічних президентських виборів у Румунії, результати котрого скасували, націлився на прагнення Секейського краю отримати автономію. За його словами, меншини повинні радіти, що мають землю і воду в Румунії.
Під час виступу в ефірі Realitatea Plus у неділю ввечері, Джорджесу розкритикував політиків і «проплачених журналістів» за те, що вони не зважають на вимоги щодо автономії Секейського краю.
«Тема автономії Секейського краю, Трансільванія, постійно обговорюється вже протягом тридцяти п’яти років. Ніхто з цього політичного класу, ані медіа, чи певні журналісти, знаєте, котрі, так би мовити, найманці (…), не займалися цією темою. (…) Те, що про це мовчать, викликає серйозні запитання. Постійно ведуться розмови на цю тему, яка є абсолютно безпідставною та неправдивою та не має нічого спільного з історією народу. Ми тут від створення світу. Викрадені артефакти, наприклад, шолом Коцофенешті, доводять, що ми тут понад 2500 років», – додав Джорджеску, маючи на увазі артефакти дакійської культури, викрадені минулих вихідних із музею Дрентса в Ассені, Нідерланди.
Джорджеску – палкий шанувальник «Залізної гвардії» та легіонерського руху, які вчиняли масові вбивства в 1930-1940-х роках, і неодноразово вихваляв їхніх лідерів.
Він не робив дружніх заяв і про угорців. За його словами, меншини повинні радіти, що мають землю та воду в Румунії. Іншим разом він ставив прикладом для наслідування рішення воєводи Мігая заборонити угорську мову.
Значний резонанс Джорджеску викликав своєю заявою щодо України, згідно з якою Румунія претендує на кілька територій, які зараз належать Україні, включно з північними частинами колишнього угорського комітату Марамарош. За його словами, решта Закарпаття належить Угорщині, а Львів – Польщі.
Джорджеску назвав Україну фіктивною державою, якої не існує.
МЗС України назвало заяви неприйнятними та звинуватило Джорджеску в тому, що ним керують із Москви. Водночас МЗС Румунії дистанціювалося від цих слів, заявивши, що Румунія виступає за територіальну цілісність України.
Після телевізійного виступу в неділю політик спробував пом’якшити свою заяву про Україну, наголосивши, що у своїй заяві щодо розподілу українських територій він покликався на «абсолютно теоретичну гіпотезу».
Міністерство закордонних справ розкритикувало висловлювання румунського політика Келіна Джорджеску про Україну – відповідну заяву зробив речник відомства Георгій Тихий 30 січня.
Він назвав слова Джорджеску виявом «крайньої неповаги» до України та українського народу.
За словами Тихого, Київ засуджує будь-які дії та заяви, які зазіхають на суверенітет та територіальну цілісність України, а також суперечать міжнародним нормам, статуту ООН і «базовим демократичним цінностям».
«На тлі таких заяв абсурдно виглядають спроби Каліна Джеорджеску позиціонувати себе як «незалежного» політика: озвучені ним тези повністю тотожні тезам російської пропаганди, що вказує на повну залежність від господарів у Москві», – вважає він.
Речник МЗС висловив переконання, що в інтересах Румунії є відновлення справедливого та стійкого миру в сусідній Україні та розвиток обох держав:
«Нагадуємо, що в плани Кремля та його маріонеток такий розвиток подій не входить. Цінуємо, що Румунія та румунський народ твердо підтримують Україну з самого початку повномасштабної війни Росії проти нашої держави».
Напередодні колишній кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску під час публічної дискусії заявив, що вважає «неминучим» поділ України, назвавши її «вигаданою державою».
Маловідомий раніше незалежний кандидат Келін Джорджеску здобув перемогу в першому турі голосування на виборах 24 листопада, набравши приблизно 23 відсотки голосів. У другому турі виборів 8 грудня він мав зустрітися з проєвропейською правоцентристкою Єленою Ласконі.
Однак після того, як Рада національної безпеки Румунії розсекретила документи, які вказують на можливе втручання неназваного «державного суб’єкта» (ймовірно, йдеться про Росію), Конституційний суд скасував перший тур голосування і наказав провести нові вибори, які мають пройти в найближчі кілька місяців.
Джорджеску спробував оскаржити рішення, але суд відхилив його апеляцію.
Перше місце ультраправого кандидата в першому турі президентських виборів викликало побоювання і протести, особливо серед молодих румунів, щодо майбутнього демократії в країні.
Ультраправий проросійський румунський політик Келін Джорджеску назвав Україну вигаданою державою і заявив, що її поділ між сусідніми державами – невідворотний.
Про це він сказав під час дискусії з журналістом Іоном Кристою.
Джорджеску, говорячи про новий розподіл світу, продиктований з Білого дому, розмріявся про розподіл українських територій після укладення миру та про вигоду Румунії.
«Світ змінюється. Кордони будуть змінюватися. Більше того – якщо кордони зміняться, то де будемо ми? У нас є Північна Буковина – інтерес. У нас є Буджак, у нас є Північний Марамуреш – правильно? Від колишнього… як воно називалося… Закарпаття! Є ще угорці… Львів, який залишиться з поляками, і Малоросія…», – заявив Джорджеску.
На запитання, чи він вірить у розділ України, політик відповів ствердно.
«На сто відсотків, так і буде. Ну, у них немає іншого шляху! Дорога до чогось подібного неминуча. Україна – це вигадана держава. Це Українська Радянська Соціалістична Республіка», – заявив Джорджеску.
У середу, 8 січня, урядова коаліція Румунії ухвалила рішення про проведення повторних президентських виборів. Перший тур голосування відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня.
Про це офіційно оголосила партія PNL після зустрічі, пише News.ro.
„Рішення враховує необхідність проведення першого туру виборів одночасно з частковими виборами в деяких повітах (вибори мерів у 13 муніципалітетах, мерії Буштені, мерії Залеу та ради округу Біхор) і необхідність, щоб дати виборів не збігалися зі святами Великодня та Флорії”, — йдеться у повідомленні.
Коаліція підтвердила, що Крін Антонеску залишиться її кандидатом на президентських виборах. Також було вирішено, що до 27 січня державний бюджет буде представлено на розгляд коаліції, а парламент ухвалить його в перший тиждень лютого.
Швеція виділяє близько 26 млн євро Румунії як підтримку для заміщення системи Patriot, яку Бухарест передав Україні у 2024 році.
Про це оголосила пресслужба уряду Швеції, пише „Європейська правда”.
Шведський уряд вирішив виділити 300 млн крон, що складає приблизно 26 млн євро, щоб допомогти Румунії придбати для себе нову систему Patriot замість переданої Україні.
Ці кошти будуть виділені з оголошених раніше пакетів підтримки для України, оскільки опосередковано це підтримка посилення української ППО.
Допомога надається у рамках очолюваного Німеччиною проєкту з посилення ППО України, що займається координацією зусиль партнерів для надання Україні додаткових засобів, а також підтримкою тих країн, які погодились передати наявні у них системи.
Протягом перших шести місяців на кордоні проводитимуться вибіркові перевірки мандрівників для запобігання злочинній діяльності.
Болгарія та Румунія скасували перевірки на кордоні з Євросоюзом і офіційно приєдналися до Шенгенської зони. Про це повідомляє Euronews у середу, 1 січня.
„Коли годинник пробив опівніч, міністр внутрішніх справ Болгарії Атанас Ілков і міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою на прикордонному пункті, на мосту через Дунай офіційно відкрили право на вільне пересування по Шенгенській зоні, безмежному регіону Європи”, – йдеться у повідомленні.
До сьогодні жителям цих країн доводилося довго стояти в чергах на 30 сухопутних кордонах між Румунією та Болгарією в очікуванні офіційних перевірок. Тепер 25 млн мешканців цих двох країн приєдналися до майже 450 млн громадян ЄС, які вже могли вільно пересуватися Шенгенською зоною.
Проте, принаймні протягом перших шести місяців на кордоні проводитимуться вибіркові перевірки мандрівників для запобігання злочинній діяльності, причому особлива увага приділятиметься великим автомобілям.
Також кордон Болгарії з Туреччиною, як зовнішній кордон Євросоюзу, з нового року стає зовнішнім кордоном Шенгенської зони, який з 2 січня почне патрулювати спільний контингент зі 100 поліцейських з країн ЄС.
Румунія проведе повторні президентські вибори 23 березня та 6 квітня 2025 року. Попередні результати були анульовані через масштабні кібератаки та підозри у зовнішньому втручанні.
Правляча коаліція Румунії на засіданні в суботу, 28 грудня, визначилася з датою проведення президентських виборів. Голосування у першому турі відбудеться 23 березня, повідомляє Digi24.
Як повідомляється, другий тур президентських виборів проведуть 6 квітня.
Проєвропейська коаліція PSD-PNL-UDMR уже публічно оголосила про підтримку колишнього виконувача обов’язків президента Румунії Кріна Антонеску як свого спільного кандидата. Серед інших кандидатів – Елена Ласконі (USR), Нікушор Дан (незалежний), Келін Джорджеску (незалежний) і Даніель Фунеріу (незалежний).