Після місяців дебатів парламент Аргентини підтримав запропонований президентом Хав’єром Мілеєм пакет економічних реформ.
Про це у п’ятницю, 28 червня, повідомляє France24.
„Ми налаштовані дати уряду президента Мілея інструменти для реформування держави раз і назавжди”, – сказав очільник правлячого блоку Габріель Борнороні.
Тепер уряд зможе запровадити жорсткі заходи економії, спрямовані на те, щоб до кінця 2024 року дефіцит аргентинського бюджету впав до нуля.
Мілей називає свою законодавчу ініціативу „найкращими фіскальними змінами в історії не лише Аргентини, а всього людства”.
За словами політолога та економіста Пабло Тігані, рішення парламенту означає „повний успіх для уряду”. Однак в економічній галузі „це буде повернення до політики 1990-х років з дерегуляцією, приватизацією та безумовним відкриттям економіки, що завдасть важкого удару по промисловості та малих і середніх підприємствах”.
Реформи Мілея спрямовані на відновлення економіки і передбачають оголошення надзвичайного економічного стану, скорочення пенсій і послаблення трудових прав.
Проти економічних реформ президента виступають ліві політичні партії, профспілки та громадські організації.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення виплат за автострахуванням.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Про це свідчать дані в картці документа №8300 на сайті Верховної Ради.
Законопроєктом пропонується поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених у країнах Європейського Союзу, і розширити застосування „європротоколу” – оформлення заяви про страхове відшкодування у разі ДТП без участі поліції.
Зараз ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю, становить 320 тисяч гривень на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих, – 160 тисяч гривень на одного потерпілого, але не більш ніж 800 тисяч гривень на одну страхову подію.
Упродовж двох років після введення закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб, до 1 млн гривень на одного потерпілого та 20 млн гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб, – до 2 млн гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.
Також документ передбачає запровадження:
швидкого здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію закону (зараз це роки, а пропонується до 90 днів);
прямого врегулювання у всіх випадках ДТП, у яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до свого страховика, навіть якщо винуватець не застрахований;
порядку розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі, необхідному для відновлення транспортного засобу, та поширення дії страхового покриття на пасажирів транспортного засобу, який спричинив ДТП.
Окрім того, строк розгляду заяви про здійснення страхової виплати зменшиться з 90 до 60 днів із дня подання заяви про здійснення страхової виплати. Він передбачає встановлення вичерпного переліку документів, необхідних для отримання страхової виплати та підстав для відмови у здійсненні такої виплати.
У Брюсселі створили оперативну групу з розширення ЄС. Аналітики на чолі з чеським політиком підтримуватимуть комунікацію з владою країн-кандидатів. ЄК думає направити в Україну „своїх людей” для допомоги з реформами.
У Брюсселі при аналітичній незалежній організації „Європейський центр політики” (European Policy Center), яка працює з 1997 року, створили Оперативну групу з розширення ЄС, що сприятиме процесу вступу до блоку 10 країн, серед яких Україна, Молдова та Грузія.
Очолив групу Штефан Фюле – чеський політик, який з 2009 по 2014 рік обіймав посаду єврокомісара з питань політики розширення та сусідства. Про це у четвер, 10 жовтня, оголосила координаторка групи Теона Леврелашвілі під час дискусії „Пакет з розширення ЄС-2023: чи відповідає він новій геополітичній ері?”.
За словами Фюле, головні завдання групи полягатимуть в комунікації експертів з представниками Європейської Комісії, країн-членів ЄС і держав-кандидатів та у формуванні оцінок у вигляді звітів і рекомендацій щодо важливих питань, аби допомогти процесу євроінтеграції країн Західних Балкан, України, Молдови та Грузії.
Перше засідання групи вже відбулося. Воно було присвячене питанням безпеки. Як наголосив Фюле, безпековий та оборонний вимір процесу розширення має бути посилений.
Брюссель хоче підсилити реформи в Україні своїми кадрами
Генеральний директор генерального директорату з питань сусідства та розширення Єврокомісії Герт Ян Коопман, який взяв участь у дискусії, зауважив, що як представник Єврокомісії „особливо пишається” тим, що дві країни – Україна, де триває війна, і Молдова, яка потерпає від її наслідків, – „повною мірою заслужили наші рекомендації про відкриття переговорів про вступ до ЄС”.
При цьому він повідомив, що для того, щоби підтримати темп реформ в Україні, котра перебуває у стані війни, в Єврокомісії думають над тим, аби направити для роботи в українських органах влади „своїх людей”.
За словами Коопмана, за останній рік українська влада продемонструвала „вражаючу здатність” досягати результатів у проведенні реформ. „Але нам треба їх (українську владу. – Ред.) зміцнити ще більше, підтримати реформу публічного адміністрування через тренінги і також призначити деяких наших людей в адміністрацію, щоб допомогти їм з тими завданнями, які будуть життєво важливими”, – додав він.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Переданий від Сполучених Штатів Америки перелік пріоритетних реформ для якнайшвидшої інтеграції в Європу є саме пропозицією, а не ультиматумом.
Про це заявив радника керівника Офісу президента України Михайло Подоляк в ефірі національного телемарафону.
„По-перше, ми прагматично та раціонально ставимось до будь-яких пропозицій від партнерів. Це саме пропозиція, а не ультиматум”, – йдеться у заяві.
Подоляк пояснив, що ці пропозиції лунають, бо війна потребує певних реформ щодо оборонної промисловості, щодо інвестиційної привабливості, щодо справедливості як такої.
„Наші партнери говорять так: дивіться, якщо росія спроможна частку своїх ресурсів інвестувати в продовження війни і навіть, якщо росія програє, потрібно, щоб Україна виглядала інакше, то ми повинні розуміти свої стратегічні пріоритети. Тобто і ми, і партнери маємо розуміти, куди інвестувати гроші”, – сказав Подоляк.
Більшість пунктів є реалістичними
Також він сказав, що більшість цих пунктів є реалістичними. Також Подоляк пояснив, що президент Володимир Зеленський наполягає на тому, що Україні треба завершити реформу правосуддя як концепції.
Радник керівника Офісу президента України окремо пояснив щодо термінів і сказав, що безумовно це реалістичні речі за умови однієї речі, яку ми маємо не забувати – темп, інтенсивність та масштабність війни.
Глава Української держави поінформував учасників загальних дебатів ГА ООН про замах на його радника Сергія Шефіра.
Президент Володимир Зеленський під час виступу на 76-й сесії Генасамблеї ООН увечері в середу, 22 вересня, розповів про замах на його радника Сергія Шефіра і назвав цей інцидент „ціною змін у країні”.
Так, глава держави повідомив, що близько третьої ночі (за часом у Нью-Йорку) йому надійшли десятки дзвінків про те, що на помічника президента України скоєно замах.
„12 пострілів, три потрапили у водія. Ось вам ціна змін у державі, ось вам ціна реформ”, – зазначив Зеленський і додав, що і Шефір, і водій живі.
Відзначимо, до виступу український лідер прокоментував інцидент із замахом у бесіді із журналістами. Зеленський заявив, що залякати його і нинішню владу не вийде.
„Я досить спокійно ставлюся до будь-яких залякувань, але мені здається, що це перехід на інший рівень відносин тих чи інших груп із владою. Вважаю, що ми обов’язково будемо реагувати тільки на рівні законодавства, абсолютно справедливо і відстоювати інтереси українських громадян, які нам дали права змінювати державу”, – уточнив він.
Глава держави резюмував, що після виступу на загальних дебатах ГА ООН повернеться в Україну і докладніше вивчить ситуацію.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
??Ukrainian peace summit to be held on February 24 at the #UN headquarters in #NewYork
The summit will discuss #Ukraine's security, food and energy security, as well as the de-occupation of Ukrainian territories. pic.twitter.com/iyfJ5MaQnw
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
