Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що після напівсекретної церемонії інавгурації Михеїла Кавелашвілі Грузія має переглянути свої розуміння демократії.
Про це він написав в мережі X (Twitter).
Грузія, певно, або трактує демократію по-своєму, або взагалі відмовляється від парламенту і президента, зазначив він.
„Ще один день у „традиційній” європейській демократії, де ніхто не сприймає „партію мрії” всерйоз, а людина, обрана і визнана лише власною партією, інавгурується на напівтаємній церемонії.
Грузія, певно, або трактує демократію по-своєму, або взагалі відмовляється від парламенту і президента.”, – написав Науседа, коментуючи інавгурацію „президента” Грузії.
На події в країні відреагувала також президентка Молдови Мая Санду.
„Сьогодні, як ніколи, ми підтримуємо народ Грузії в його боротьбі за свободу, демократію і європейське майбутнє. Ваша мужність і рішучість надихають нас усіх, і Молдова залишається поруч з вами на цьому спільному шляху”, – заявила вона.
🇱🇹🇺🇦 Lithuanian military aid-filled trucks have arrived in Ukraine. Continuing to enhance Ukraine’s military capabilities, we have delivered thousands of drones from Lithuanian manufacturers, as well as thermal cameras and five-ton telescopic handlers.#StandWithUkrainepic.twitter.com/as90gILkw3
For all those who want to make up reality as they go and set aside any standard to defend their golden boy Donald J Trump .. Here's the full swearing in, didn't place his hand on the bible once. It's like the thought never occured to him. pic.twitter.com/zOHv0o0Qoc
У Тбілісі відбулася інавгурація нового президента Грузії — Михайла Кавелашвілі, який здобув перемогу на виборах, проведених парламентом. Однак цей процес супроводжувався політичними суперечками та протестами.
Про це повідомляє „Ехо Кавказа”.
Кавелашвілі, проросійський кандидат, поки що отримав визнання лише п’яти країн і правлячої партії „Грузинська мрія”. На церемонії були присутні тільки члени цієї партії та виборці, що підтримали його кандидатуру.
Чинна президентка Грузії, Саломе Зурабішвілі, яка програла вибори, залишила палац Орбеліані, заявивши: „Я йду, але забираю з собою легітимність”.
Зурабішвілі, яка не визнає результати парламентських виборів, а також критикує правлячу партію за фальсифікації, виступила з офіційною заявою напередодні інавгурації Кавелашвілі. Вона запевнила, що залишиться в президентському палаці і закликала прихильників бути готовими до завтрашніх подій. „Я тут, і залишуся тут”, — сказала вона, оголосивши, що проведе ще одну ніч в резиденції.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив Бундестаг і призначив дострокові вибори після того, як депутати висловили вотум недовіри канцлеру Олафу Шольцю. Вибори відбудуться 23 лютого 2025 року. Про це повідомляє Bild.
Повідомляється, що Штайнмайєр оголосив про розпуск Бундестагу у п’ятницю, 27 грудня, та призначив дострокові вибори на 23 лютого 2025 року. Це рішення він ухвалив на запит канцлера Олафа Шольца, якому раніше депутати висловили вотум недовіри.
Про намір розпустити парламент ФРН Штайнмаєр оголосив ще 20 грудня. Тоді, за його словами, він переконався, що «більше немає жодних перспектив для створення стабільної парламентської більшості для федерального уряду».
У вівторок, 24 грудня, президентка Республіки Молдова Майя Санду офіційно склала присягу на свій другий термін у Палаці Республіки в Кишиневі.
Про це повідомляє „Еспресо” з посиланням на Newsmaker.
У своїй промові вона подякувала громадянам за новий мандат і підкреслила важливість єдності у складні часи.
Санду зазначила, що попри численні кризи, включаючи економічні труднощі, енергетичну кризу та наслідки російського вторгнення в Україну, країні вдалося зберегти мир і захистити демократичні цінності.
„Молдова опинилася в епіцентрі регіональних і глобальних криз: після пандемії – зростання цін, енергетична криза, газовий шантаж, тепер – шантаж темрявою. Але всі ці кризи бліднуть перед обличчям жорстокої війни на наших кордонах. Війна, яка змусила мільйони людей покинути свої домівки, завдала шкоди економіці та нанесла нам шрами як народу. Ми стали свідками трагедій і звірств, які ми не вважали можливими в наш час. У цих суворих обставинах ми вистояли, зберегли єдність і рішуче рухалися вперед. Нам вдалося зберегти мир і захистити нашу демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Дякую всім вам за патріотизм, мужність і єдність, за людяність і щедрість”, – наголосила вона.
У Грузії колегія виборців у суботу, 14 грудня, проголосувала за призначення депутата парламенту від правлячої партії «Грузинська мрія», колишнього футболіста Міхеїла Кавелашвілі, президентом країни.
Така процедура, яка замінила пряме голосування громадян під час виборів глави держави, використовувалася в країні вперше. Міхеїл Кавелашвілі на цих «виборах» був єдиним кандидатом у президенти.
Право бути присутніми на голосуванні мали лише виборники, члени ЦВК та уповноважені представники апарату парламенту. Журналістів усередині майже не було.
До колегії виборців увійшли 300 парламентаріїв, 211 із них – із «Грузинської мрії». Для обрання президента було достатньо простої більшості, тобто 151 голос. Кавелашвілі набрав 200 голосів членів колегії вибірників, випливає з підрахунків ЦВК.
Колишній футболіст тбіліського «Динамо» та «Манчестер Сіті». Після завершення спортивної карʼєри двічі балотувався до грузинського парламенту (у 2016-му та 2020-му). Певний час був депутатом від «Грузинської мрії», у 2022 році з неї вийшов, заснував фракцію в парламенті «Сила народу», яка врешті поділяє позицію «Грузинської мрії» з ключових питань (зокрема, щодо євроінтеграції, релігії тощо).
Президенту Південної Кореї Юн Сок Йолю можуть заборонити виїзд із країни через розслідування, пов’язане з його спробою оголосити воєнний стан у країні.
Про це повідомляє Yonhap із посиланням на поліцію.
Наразі Юн є підозрюваним у справі про державну зраду, заколот та зловживання владою.
«Спочатку необхідно забезпечити необхідні матеріали. Ми ухвалюємо рішення на основі всебічного аналізу, включаючи можливість того, що він залишить країну», – заявили в поліції.
На питання про можливість арешту Юна без ордера чиновник відповів, що це можливо, якщо буде дотримано всіх необхідних вимог. Поліція також не відкинула можливості особистого допиту Юна.
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що „щиро шкодує” за своє рішення про введення воєнного стану. Про це він сказав у суботу, 7 грудня, у відеозверненні, яке транслювалося на національному телебаченні, передає південнокорейське агентство Yonhap News.
„Мені щиро шкода, і я прошу вибачення у людей, які, мабуть, були дуже здивовані. Кажу прямо: не буде такої ситуації, як другий воєнний стан”, – сказав президент.
Юн Сок Йоль також пообіцяв взяти на себе відповідальність за свої дії і не намагатися уникнути покарання, якщо воно послідує.
„Я не збираюся уникати політичної та юридичної відповідальності за дії у зв’язку з оголошенням воєнного стану”, – заявив президент.
Президент також додав, що довіряє завдання стабілізації країни своїй партії та уряду, навіть ціною власної відставки. При цьому добровільно йти з посади він не планує.
Законопроєкт про імпічмент президента Південної Кореї Юн Сук Йоля не пройшов в парламенті країни через брак голосів.
Лише 195 з 300 присутніх депутатів взяли участь у голосуванні щодо законопроєкту про імпічмент, який був винесений на пленарне засідання у другій половині дня. Для ухвалення рішення про імпічмент необхідно, щоб за нього проголосувало щонайменше 200 депутатів (дві третини парламенту).
Як наслідок, подання про імпічмент було автоматично знято з розгляду.
Законопроєкт про імпічмент був провалений ще до того, як його поставили на голосування, оскільки частина депутатів покинула зал засідань ще до голосування.
Це вже втретє, коли в Південній Кореї голосують за законопроєкт про імпічмент чинному президенту. Раніше на пленарному засіданні Національної асамблеї були прийняті законопроєкти про імпічмент колишнім президентам Ро Му Хену в 2004 році і Пак Кин Хе в 2016 році.
Ідеї Путіна нагадують думки та вчинки Адольфа Гітлера, і російський диктатор піде з ними до кінця, вважає президент.
Голова Кремля Володимир Путін вважає, що „Україна – частина Росії”. Про це у п’ятницю, 29 листопада, зяавив президент України Володимир Зеленський у своєму інтервʼю Sky News.
„Ніхто, навіть під час цієї війни, не зміг змінити його думку”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що російський диктатор прагне „знищити все українське, усе, що пов’язано з Україною та українцями”.
Президент підкреслив, що ідеї та дії Путіна нагадують Адольфа Гітлера, і російський диктатор від них не відмовиться.
„Річ не в тім, що це звучить дуже голосно, що він Путін це Гітлер: у нього все те ж саме, тільки одна нація, світ однієї нації, пріоритет однієї нації. Це той самий метод, і він використовує ті самі кроки, ті самі наративи і ту саму дезінформацію в цьому випадку”, – наголосив Зеленський.
Дональд Трамп почав підготовку до формування адміністрації президента, повідомила організація, відповідальна за передачу влади.
Згідно з пресрелізом організації Trump Vance Transition, яка була заснована в серпні, протягом останніх двох місяців уже велася підготовка, і найближчими днями та тижнями Дональд Трамп обере своїх колег, разом із якими управлятиме країною.
Організацію, яка координує процес передачі влади, очолюють двоє бізнесменів – Лінда МакМахон, колишня глава Адміністрації малого бізнесу США (Small Businesses Administration), і Говард Лутнік.
Згідно з попередніми повідомленнями, у роботі братимуть участь і двоє синів Дональда Трампа – Ерік і Дональд Трамп-молодший, а також двоє колишніх конгресменів-демократів Роберт Кеннеді-молодший і Тулсі Габбард.
За даними ЗМІ, після перемоги Дональда Трампа на виборах він уже провів переговори з членами організації про початок роботи адміністрації.
Згідно з інформацією виборчої організації Республіканської партії, Майк Помпео, який був держсекретарем у першій адміністрації, а також обіймав посаду директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ), може знову бути включений до нової адміністрації Трампа. Бен Карсон може повернутися в адміністрацію як міністр житлового будівництва, а також Бетсі ДеВос – як міністр освіти.
З-поміж політиків-республіканців до уряду має шанс увійти бізнесмен Дуг Бургум, губернатор штату Північна Дакота, який може отримати Міністерство внутрішніх справ або енергетики. Крім нього, посаду може отримати сенатор від Флориди Марко Рубіо, ім’я якого також обговорювалося як держсекретаря.
Раніше Трамп пообіцяв, що до його адміністрації увійде Роберт Кеннеді-молодший, який раніше був демократом, а також Ілон Маск, який відповідатиме за питання скорочення бюджету та боргу.
У Дональда Трампа є час до 20 січня, дня інавгурації президента, щоб зібрати свій кабінет.
У процесі передачі влади необхідна співпраця представників уряду, що йде, і що приходить, а ця процедура в Сполучених Штатах має особливі правила.
Відповідно до правового звичаю, цей процес вивчається новообраним і експрезидентом, що покидає свою посаду, під час особистої зустрічі. Джо Байден ініціював зустріч із Дональдом Трампом у середу, коли телефоном привітав його з перемогою. Дональд Трамп прийняв запрошення та висловив подяку за це в заяві, опублікованій його передвиборною організацією.
I just spoke to President Volodymyr Zelenskyy of Ukraine. The conversation went very well. He, like President Putin, wants to make PEACE. We discussed a variety of topics having to do with the War, but mostly, the meeting that is being set up on Friday in Munich, where Vice…
— Donald J. Trump Posts From His Truth Social (@TrumpDailyPosts) February 12, 2025