Наш портал стежить за розвитком подій щодо об’єднання Вишкова та Велятина шляхом створення Вишківської ОТГ.
Останніми днями на Хустщині активно розвиваються події. Наш портал постійно інформує наших читачів про те, яких заходів ужили жителі смт Вишково та с.Велятино, щоб запобігти перспективному плану створення ОТГ, відповідно до якого ці населені пункти будуть приєднані до Хустської ОТГ. 18 травня на позачерговій зустрічі представники смт Вишково та с.Велятино офіційно ратифікували Вишківську ОТГ відповідно до законів України.
У понеділок, у другій половині дня, смт Вишково та с.Велятино провели позачергове засідання, на якому офіційно проголосували за об’єднання в спільну ОТГ, що також було зафіксовано у відповідному документі. Все це відбулося згідно з чинним законодавством України за погодження управління Закарпатської ОДА.
Однак цей факт не є гарантією, що Вишківська ОТГ може бути створена. Адже для цього потрібне схвалення Києва. Минув уже майже тиждень, як лідери Вишкова та Велятина зустрілися з головою Закарпатської ОДА, щоб висловити свій протест проти приєднання населених пунктів до Хустської ОТГ та з метою уточнення й відновлення справи, але з боку уряду все ще глибока тиша.
Губернатор Закарпаття Олексій Петров заспокоював усіх минулої п’ятниці та запевнив, що Закарпатська облдержадміністрація підтримує створення Вишківської ОТГ, тому вони в листі звернулись до Кабінету Міністрів України, в якому попросили про внесення змін до узгодженого довгострокового плану та уточнення цього питання.
Чи справді усе це було непорозумінням? Або ж заздалегідь спланований, сприятливий крок із боку уряду, що зіграє на руку олігархам, на який пішла влада всупереч волі народу, прийнявши рішення звичним для них корумпованим способом. Чи можемо ми очікувати змін від Слуги народу? Або вони такі ж самі, як корумповані лідери та уряди, що обіцяють казкове майбутнє людям, тим часом, незважаючи ні на що, „мутять” свої нечисті справи? Чи має значення воля простих людей? Чи може Вишково та Велятино вирішувати своє власне майбутнє?
Яким чином складеться доля Вишківської ОТГ, наразі залежить лише від уряду. Адже лідери Вишкова та Велятина зробили все, що в їхніх силах, для того, щоб створити Вишківську ОТГ. І зараз усі з нетерпінням чекають, яким чином Київ розставить усі крапки над і.
Мешканці сіл Вишково і Велятино Хустського району прийшли на зустріч із головою обласної адміністрації Олексієм Петровим. Громада виступила проти затвердженого Кабінетом Міністрів України проекту перспективного плану Закарпатської області.Так, за поданням обласної влади пропонувалося утворити 64 ОТГ, натомість в уряді погодили 63.
Як повідомляв Karpat.in.ua, Кабінет Міністрів України на засіданні 13 травня затвердив перспективні плани формування територій громад п’яти областей, серед них і Закарпатської. Згідно з цим планом, смт Вишково та Велятино будуть приєднані до міста Хуст. Це рішення викликало обурення серед місцевих жителів, оскільки перспективний план прийнятий урядом усупереч волі громад.
Проєкти на створення об’єднаних територіальних громад місцеві органи самоврядування мали розробити до кінця квітня. Як повідомив голова селища Вишково Ярослав Гайович, після прийняття одностайного рішення створити ОТГ на базі селища Вишково та села Велятино, до обласної державної адміністрації ще наприкінці минулого року подали необхідні документи, які селищу повернули на доопрацювання. Відтак, відповідні документи про створення окремої ОТГ, яка складається з Вишківської селищної та Велятинської сільської рад, було знову подано.
В Україні, яка прямує до Європейського Союзу, «чудеса» відбуваються щодня не лише в створенні та прийнятті законів, а й у державному управлінні. Хоча партія «Слуга народу» поставила за мету служити народу, все частіше приймаються авторитарні рішення, які звертають з європейського демократичного шляху. Хто зацікавлений у прийнятті рішення, щоб Вишково та Велятино були приєднані до Хустської ОТГ? Адже кількості людей при об’єднанні Хуста та тих населених пунктів, що добровільно об’єдналися з містом, вистачає. Ймовірно, не це стало причиною прийняття відповідного рішення.
Не слід забувати, що одними з найбільших туристичних територій району є Велятино і Шаян, що також належать до Вишківської селищної ради. Курортні зони мають високий дохід, а території багаті на родовища мінеральних та термальних вод. Чи не було жодних спекуляцій для врахування певних інтересів під час прийняття цього рішення?
Як і на якій підставі уряд прийняв своє рішення, поки невідомо, але, напевно, він вирішив питання про майбутнє людей, які там проживають, без участі та врахування думки місцевого населення.
Представники селищної ради Вишкова 13 травня увечері провели позачергову нараду для обговорення затвердженого урядом перспективного плану, котрий викликав велике обурення.
Зранку 14 травня лідери Вишкова та Велятина у Хустській районній адміністрації спільно намагатимуться оскаржити рішення, ухвалене урядом, повідомив Славік Ключкей, депутат селищної ради Вишкова.
Свою думку проти затвердженого перспективного плану та об’єднання з Хустом місцеві мешканці висловлюють у соціальних мережах. Українці та угорці поширюють світлини та пишуть коментарі такого змісту: «Вишково – не Хуст! Ми проти об’єднання!», «Я категорично проти приєднання Вишкова до Хустської ОТГ». На сьогодні з громадської ініціативи планували провести і акцію протесту. Проте на прохання керівництва селищної ради акцію перенесли.
13 травня селищний голова Вишкова Ярослав Гайович у відеозверненні у соцмережах повідомив місцевим мешканцям про те, що, згідно з рішенням уряду, Вишково приєднають до об’єднаної територіальної громади з центром у м. Хуст, – пише тижневик «Kárpátalja». – Загалом райцентр об’єднає навколо себе 11 населених пунктів.
Кабінет міністрів прийняв відповідне рішення, проігнорувавши бажання місцевих жителів, каже селищний голова. «Декілька годин тому ми отримали повідомлення про затвердження перспективного плану. Виявилося, що Вишківська – у складі Хустської ОТГ. Надзвичайно неприємно читати таке рішення Кабінету міністрів, яке прийняте всупереч волі Вишківської і Велятинської громад, позаяк проведено 5 сесій, проведено громадські обговорення, дискусії мешканців сіл. І прийнято одностайне рішення: створити ОТГ на базі селища Вишково та села Велятино. Така ж думка була і в мешканців села Велятино. Тобто ми досягли одностайності в цьому питанні і направили відповідний пакет документів у Закарпатську ОДА ще минулого року», – повідомив Ярослав Гайович.
Документи обласна адміністрація повернула на доопрацювання. «Після цього ми провели відповідну роботу з документами і у Велятині, і у Вишкові, наш пакет документів перебуває в облдержадміністрації. Завтра планую піти на особистий прийом до губернатора, доведу думку громади до його відома, і буду просити його сприяння допомогти нам у вирішенні цієї справи», – розповів селищний голова.
Представники селищної ради Вишкова 13 травня увечері провели позачергову нараду для обговорення зазначеного питання.
Кабінет міністрів України на засіданні в середу затвердив перспективні плани формування територій громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Полтавської та Чернігівської областей, передає кореспондент УНН.
«Сьогодні проектами розпоряджень 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 пропонується затвердити перспективні плани формування територій громад Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Полтавської та Чернігівської областей у відповідності до критеріїв, методик і формування спроможних територіальних громад та захоплення всієї території області», – заявив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
З його слів, станом на 12 травня урядом затверджено перспективні плани формування територій та громад 12 областей, а саме Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької, Житомирської, Вінницької, Черкаської, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Донецької та Луганської.
Згідно з законом, який набув чинності 13 травня, вибори до місцевих рад, призначені на 25 жовтня 2020 року, відбудуться на новій територіальній основі.
Закарпатська облдержадміністрація подала для розгляду та затвердження Кабінету Міністрів України у новій редакції Перспективний план формування територій громад Закарпатської області.
Перспективний план формування територій громад Закарпатської області містить 64 ОТГ і був поданий 21 лютого 2020 року.
У плані є Оноківська та Холмківська ОТГ в Ужгородському районі, та Неліпинська ОТГ у Свалявському районі, існування котрих нещодавно було поставлено під сумнів. Водночас, нагадаємо Перспективний план від Закарпатської ОДА носить лише рекомендаційний характер. Останнє слово все одно залишається за урядом.
Списки об’єднаних громад можна знайти на офіційному сайті управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
У селі Жнятино з ініціативи виконкому сільської ради та місцевих мешканців у неділю, 9 лютого, відбулися загальні збори. Ініціатори обурені тим, що невелика меншість намагається нав’язати свою волю більшості жителів, прагнучи, аби Жнятино стало частиною Горондівської ОТГ. І це незважаючи на те, що з 2017 року під час загальних зборів мешканців села вже двічі ухвалювалося рішення про приєднання до Мукачівської об’єднаної громади. Троє депутатів сільради намагаються через суд анулювати попередні рішення Жнятинської сільської ради про приєднання до Мукачівської ОТГ.
На загальні збори, котрі були оголошені на 14-ту годину, громадяни йшли масово, і місцевий будинок культури дуже швидко заповнився вщент. З півсотні мешканців стояли на вулиці, оскільки вже не вміщалися, а люди ще йшли та йшли, старі й молоді, спілкуючись між собою як угорською, так і українською. Тож голова села Янош Орос вирішив провести збори у дворі сільської ради, аби кожен присутній зміг долучитися до обговорення, тим паче, що цьому сприяла й сонячна погода.
До цього часу представники місцевої ради вже зібрали 400 підписів під реєстром присутніх. Від них я дізнався, що разом із головою Горонди прийшли й жителі села, котрі не зможуть узяти участь у голосуванні. На зборах з’явилися також дві телевізійні знімальні групи, депутат облради Міклош Товт та колишній заступник голови ОДА Віктор Мікулін. Жнятинський сільський голова Янош Орос у своїй промові, виголошеній українською, детально розповів присутнім про події, котрі передували ситуації, що склалася, а також про ті нечесні спроби, за допомогою яких незначна меншість намагалася вплинути на неї. Він наголосив, що не може цього допустити і боротиметься всіма можливими засобами, аби втілити в життя бажання жнятинців. Після виступу очільника сільради Наталія Матей, член виконкому, зачитала текст звернення, надісланого до відповідних органів у столицю.
Відтак слово присутньому на зборах голові Горонди вже не надали. Заявили, що запрошений він не як оратор, а для того, аби почув, що жнятинці думають про приєднання до Горондівської ОТГ. Обурений Іван Туряниця перед телекамерами став доводити, що законним шляхом Жнятино не може приєднатися до Мукачева та наскільки важливим було б його долучення до об’єднання сусідніх сіл Горонда та Страбічово.
Організатори зборів закликали трьох депутатів – прибічників та агітаторів за об’єднання з Горондівською ОТГ – пояснити, чому приєднання до Горонди краще, ніж до Мукачева.
Першим виступив Юрій Фазекаш, котрий наголосив, що представляє думку мешканців Жнятина. Проте присутні його освистали й не дозволили говорити далі: «Ти живеш у Горонді, лише прописаний у Жнятині. Ти нас зрадив», – гукали з натовпу.
Інший депутат – прибічник приєднання до Горонди Михайло Балог звинуватив голову Жнятина Яноша Ороса в тому, що він роз’єднав та натравив один проти одного мешканців села, котрі досі жили в мирі та взаєморозумінні. На його думку, заради збереження свого крісла він спершу підписав щось з депутатами Берегова (більшість котрих – угорці), однак що він мав на увазі конкретно, так і не з’ясувалося. А тепер, мовляв, хоче «здати» село мукачівцям. Тут ситуація загострилася, мешканці дедалі гучніше висловлювали своє невдоволення. Урешті-решт Михайло Балог так і не навів жодного аргументу стосовно того, чому він вважає приєднання Жнятина до Горонди кращим, ніж до Мукачева. Проте дехто перерахував переваги приєднання до міста.
Відтак Наталія Матей закликала присутніх розділитися: прибічникам приєднання до Мукачева стати на один бік, до Горонди – на інший. Так, згідно з правилами демократії, дебати були врегульовані: з натовпу з понад 400 чоловік приблизно 20 виявилися прихильниками об’єднання з Горондою. Один із місцевих мешканців звернув увагу на те, що навколо голови Горонди стоять не жнятинці, а жителі Горонди. А кілька сотень жнятинців – прибічників приєднання до Мукачева – опинилися з натовпом з іншого боку, разом українці, угорці, роми.
Горондівський сільський голова Іван Туряниця і тепер не міг змиритися з рішенням жнятинців, доводив свою правоту перед телекамерами.
Насамкінець присутній на зборах ексзаступник голови ОДА Віктор Мікулін зазначив, що, на його думку, жнятинці обрали кращу можливість. Раніше в перспективному плані не було ОТГ з центром у Горонді, котра навряд чи є спроможною, не має сучасної інфраструктури та жодних перспектив для розвитку. Незважаючи на це, вони отримали право на створення об’єднаної громади, проведено й вибори. Віктор Мікулін підкреслив: Жнятину буде краще, якщо не долучатиметься до необдуманих ініціатив Горонди.
Епопея із невизначеністю навколо Жнятинської громади отримала чергове продовження.
Опісля усіх можливих дискусій на рівні чиновницьких кабінетів, місцеві і досі без належної підтримки у своєму, цілком законному, бажанні бути приєднаними до Мукачівської ОТГ.
Цієї неділі активна громада вирішила вкотре зібратися на позачергові збори. Місцеві жителі переконані, їх перспектива не у Горондівській ОТГ, а в Мукачівській. Кажуть, свою думку готові відстоювати і в жодному разі не бажають бути розмінною монетою політичних рішень.
Мукачівська міська рада та очільник міста із радістю приймуть в ОТГ село Жнятино. Таке приєднання мешканці села, котре має значний земельний потенціал, уже кілька разів позитивно схвалювали. Проте сусіднє село Горонда створило свою громаду, до котрої всіма способами намагається приєднатися Жнятино. Відмовитися від цього наміру вони не бажають навіть з огляду на те, що принаймні 90% жнятинців не прагнуть приєднання до Горонди. Збір підписів, проведений нечесно, маніпулятивний телевізійний сюжет, кампанія проти голови села та скасування в суді рішення сільської ради – такі засоби використовують представники с. Горонда.
Ми звернулися до голови села Яноша Ороса, аби він розповів із самого початку, що призвело до нинішнього стану. «Ще у 2017 році до мене звернувся голова села Горонда Іван Туряниця із пропозицією створити ОТГ. Я пояснив, що це рішення має ухвалюватися на зборах мешканців села. 13 серпня 2017 року ми провели відповідні збори, де мешканці одноголосно висловили своє небажання приєднуватися до Горондівської ОТГ. 28 серпня депутати сільради також схвалили рішення, що не будемо приєднуватися до Горондівської ОТГ. Мешканці села – як угорці, так й українці – одностайні в бажанні приєднатися до Мукачівської ОТГ, адже це вигідніше з точки зору охорони здоров’я тощо. Відтак я звернувся до Мукачівського міського голови Андрія Балоги, депутатів міськради, усі запевнили, що підтримують наше рішення», – розповідає сільський голова.
Жнятино історично завжди населяли представники різних національностей. Нині з 2000 мешканців 70% – угорці, решта – українці. Анна Богуш, землемір сільської ради, живе в тій частині села, де мешкають здебільшого українці. Вона доповнює розповідь голови села: «Наше село та Горонда колись належали до одного колгоспу. Маючи такий досвід, мешканці Жнятина – ані угорці, ані українці – не бажають більше такої спільноти. Щоправда, у нас уже живуть молоді люди, котрі переселилися сюди з Горонди, одружилися. Мабуть, лише вони за таке об’єднання. Але їх дуже мало. Також мешканцям Горонди вдалося чимось «переманити» трьох депутатів сільради на свій бік. До того ж, один із них мешкає в Горонді, лише прописаний у Жнятині». Пані Богуш додає, що згодом у селі з’явилися чутки, ніби голова села – угорець – прагне приєднати населений пункт до Берегова, де незабаром не буде навіть лікарні, адже її перенесуть до Виноградова. І що старшим людям доведеться їздити аж у Виноградів до лікарні. Через це 135 мешканців підписали петицію проти приєднання до Берегова, тепер їх використовують на користь Горонди. Це махінації, адже і ті, хто там підписався, бажають приєднання до Мукачева.
«Незважаючи на рішення селян, при розробці перспективного плану області на початку 2019 року Жнятино «прималювали» до Горонди, – веде далі розповідь сільський голова Янош Орос. – Нас навіть не спитали. Дехто, особливо спритний, почав розпускати чутки, що я підписав договір про приєднання села до Берегова. Всередині літа двоє депутатів розпочали збір підписів проти приєднання до Берегова. 8 вересня 2019 року я знову зібрав мешканців села, де 203 присутніх проголосувало за приєднання до Мукачева. Можливість приєднання до Горонди навіть не розглядалася. Після зборів мешканців, під час засідання, депутати прийняли рішення, що Жнятино приєднається до Мукачівської ОТГ. Опісля і Мукачівська міська рада схвалила позитивне рішення про наше приєднання. Згідно із законами депутати сільради знову проголосували щодо цього питання – так само, як і Мукачівська міська рада. Ми розпочали підготовку необхідних документів, котрі відвезли на схвалення до голови ОДА. Ми були здивовані, що керівник області не підписав документи, надіслав їх на доопрацювання. Проте, що саме потрібно доопрацьовувати, не зазначив. Думаю, хотів затягувати час. Тоді ми розпочали збір підписів. Так, 1040 підписів були за приєднання до Мукачева. Проте і цього було недостатньо для схвалення головою ОДА. Ми надіслали у зв’язку з цим листа і до Києва.
Тим часом двоє депутатів сільради, котрі підтримують інтереси Горонди, через Адміністративний суд намагаються скасувати рішення Жнятинської сільської ради про бажання приєднатися до Мукачівської ОТГ. Я досі систематично відвідую судові засідання. На засіданні сільради для ухвалення рішення повинні бути присутніми восьмеро депутатів, проте хтось з обранців працює за кордоном. Порахувати – якщо троє не прийдуть на засідання, то будуть присутні лише семеро. Проте, на щастя, якраз приїхали додому двоє депутатів із заробітків із Німеччини та Угорщини, тож вони голосували. Ми навіть завантажили фото про це на сторінку сільської ради у соцмережі. Опоненти посилалися на те, що на засіданні депутатів сільради не було достатньо присутніх для ухвалення рішення, проте я все міг підтвердити документами та фотографіями. Упевнений, що після цього судове рішення буде винесено на нашу користь. Якщо ж ні, то я продовжуватиму боротьбу, адже правда та мешканці села – на нашому боці. Не можна нас змусити приєднатися до Горонди, адже згідно із законом рішення про це ухвалюють мешканці», – наголошує Янош Орос.
Місцевих обурило і те, що журналісти телеканалу «М-студіо» випустили неправдивий сюжет про цю справу. У машині знімальної групи сидів один із працівників Горондівської сільради, котрий показував, кому ставити запитання у Жнятині. Попри це опитані журналістами люди говорили про бажання приєднуватися до Мукачева, проте їхні відповіді не ввійшли до сюжету. Натомість дали більше синхронів мешканців Горонди.
А про поштаря села збрехали, ніби він за приєднання до Мукачева тому, що працює у місті, хоча працює він у Жнятині, не в Мукачеві. Це настільки обурило місцевих мешканців, що вони, у восьми автомобілях, поїхали в Ужгород – до голови ОДА. Жителі села не можуть повірити, що в обласному центрі беруть до уваги лише 135 підписів, котрі були зібрані шахрайським методом, а 1040 підписів – ні. Тепер думають, хто може стояти за мешканцями Горонди. Проте вирішили, що обстоюватимуть свою позицію до кінця. Якщо буде необхідно, вийдуть на протест, адже їхнє право вирішувати – з ким жити у рамках місцевого самоврядування. В якості першого кроку сільський голова скликав збори мешканців села на неділю, 9 лютого, на 14 годину за київським часом, щоб повідомити про ситуацію, що склалася.
