На засіданні Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй 20 квітня Україна говоритиме про необхідність міжнародної відповіді на сьогоднішні обстріли росії, внаслідок яких постраждали понад 100 людей.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Очільник МЗС наголосив, що удари росії по Україні вимагають негайної та рішучої міжнародної відповіді, зокрема з боку Ради Безпеки ООН.
«На засіданні Ради, запланованому на понеділок, 20 квітня, на запит України, ми порушимо питання необхідності жорсткої реакції РБ ООН на державний терор з боку росії — країни, яка досі незаконно займає своє постійне місце», — додав Сибіга.
Він зазначив, що коли Україна запропонувала рф продовжити великоднє припинення вогню, росія «вже затвердила плани щодо подальших вбивств мирних жителів».
Росія та Китай, як постійні члени Ради безпеки ООН, заблокували резолюцію Бахрейну про розблокування Ормузької протоки. Йдеться про трансляцію засідання Радбезу від 7 квітня.
У проєкті документа наголошувалося на необхідності координації державами, зацікавленими у комерційних морських маршрутах, оборонних заходів для забезпечення безпеки судноплавства через протоку, пише Reuters. Це могло включати супровід торгових суден та протидію будь-яким спробам перекрити або перешкоджати міжнародному судноплавству.
Водночас у фінальній версії резолюції було вилучено згадки про санкціонування застосування сили щодо Ірану, навіть у оборонних цілях. Reuters зазначає, що документ пом’якшили саме для того, аби Китай і Росія його не заблокували.
За резолюцію проголосували 11 членів Ради безпеки, проти – Росія та Китай, утрималися Пакистан і Колумбія. Голосування відбулося за кілька годин до терміну, встановленого Дональдом Трампом, до якого Іран мав укласти угоду або ризикував атакою американських військових на електростанції та мости.
Рада безпеки ООН складається з 15 членів: 5 постійних (США, Велика Британія, Франція, Китай, Росія) та 10 непостійних, обраних Генасамблеєю на дворічний термін. Станом на квітень 2026 року непостійними членами є: Бахрейн, Колумбія, Демократична Республіка Конго, Данія, Греція, Латвія, Ліберія, Пакистан, Панама та Сомалі.
Право вето на будь-яку резолюцію мають лише постійні члени Ради. До червня головування у Раді безпеки здійснює Бахрейн.
Радбез зібрався на термінове засідання Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй засудив завдані в суботу авіаудари США та Ізраїлю по Ірану, а також закликав до негайного повернення за стіл переговорів, щоб «відсунути регіон і наш світ від прірви», повідомляє Associated Press.
Антоніу Гутерреш на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що необхідно зробити все можливе, аби запобігти подальшій ескалації.
«Альтернатива, — попередив він, — це потенційно ширший конфлікт із тяжкими наслідками для цивільного населення та регіональної стабільності».
Гутерреш заявив, що удари США та Ізраїлю порушують міжнародне право, зокрема Статут ООН.
Водночас він засудив і відповідні удари Ірану, які, за його словами, порушили суверенітет і територіальну цілісність Бахрейну, Іраку, Йорданії, Кувейту, Катару, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Водночас постійний представник США при ООН Майк Волтц наполягав, що дії американських військових є законними.
«Іран не може володіти ядерною зброєю, — заявив він членам Ради. — Це питання не політики, а глобальної безпеки. І з цією метою Сполучені Штати вживають законних заходів».
Постійний представник Ізраїлю при ООН Дані Данон захистив удари, назвавши їх необхідними для усунення екзистенційної загрози.
«Ми зупиняємо екстремізм до того, як він стане неконтрольованим, — сказав він. — Ми забезпечимо, щоб жоден радикальний режим, озброєний ядерною зброєю та балістичними ракетами, не міг загрожувати нашому народу або всьому світові».
Постійний представник Ірану при ООН Амір Саїд Іравані заявив, що внаслідок авіаударів загинули та були поранені сотні іранських цивільних. Він назвав це воєнним злочином і злочином проти людяності.
Іравані різко розкритикував ООН та Раду Безпеки — її найвпливовіший орган — за те, що вони не дослухалися до попереджень Тегерана щодо «воєнної риторики» з боку США в останні тижні, та закликав Раду діяти негайно.
«Питання, яке стоїть перед Радою, є простим: чи може будь-яка держава-член, включно з постійним членом цієї Ради, за допомогою сили, примусу або агресії визначати політичне майбутнє чи державний устрій іншої країни або встановлювати контроль над її справами», — заявив Іравані.
Під час свого виступу іранський дипломат не згадав і не прокоментував заяви президента Дональда Трампа та прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу про те, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї нібито загинув унаслідок ударів. Ліквідація другого лідера Ісламської Республіки, який не мав офіційно визначеного наступника, посилила побоювання щодо затяжного конфлікту з огляду на погрози Ірану щодо відплати.
Постійний представник Росії при ООН засудив удари США та Ізраїлю, тоді як представник Китаю висловив більш стриману критику.
«Ми вимагаємо, щоб Сполучені Штати та Ізраїль негайно припинили свої агресивні дії, — заявив постійний представник Росії Васілій Нєбєнзя. — Ми наполягаємо на негайному відновленні політичних і дипломатичних зусиль із врегулювання ситуації на основі міжнародного права, взаємної поваги та балансу інтересів».
Росіянам не сподобалася атака на Іран. У МЗС прокоментували події на Близькому Сході.
Постійний представник Китаю при ООН Фу Цун заявив, що Китай глибоко занепокоєний «раптовою ескалацією регіональної напруженості» та підтримує заклик Росії повернутися до дипломатичних переговорів.
Проведення екстреного засідання ініціювали п’ятеро членів Ради Безпеки — Бахрейн як представник арабських країн, Франція, Росія, Китай і Колумбія.
У спільній заяві лідери Великої Британії та Франції — обидві країни мають право вето в Раді Безпеки — разом із канцлером Німеччини закликали до відновлення переговорів між США та Іраном щодо іранської ядерної програми. Ці три держави, які були учасниками ядерної угоди 2015 року з Іраном, раніше очолювали зусилля з пошуку переговорного врегулювання. У 2018 році Трамп вивів США з цієї угоди.
Три європейських лідери різко засудили іранські удари в регіоні — не згадуючи удари США та Ізраїлю — та закликали керівництво Ірану до пошуку переговорного рішення, заявивши:
«Зрештою, іранський народ повинен мати можливість сам визначати своє майбутнє».
Засідання Ради Безпеки відбувається в останній день головування Великої Британії в цьому органі та за день до того, як Сполучені Штати переберуть на себе ротаційне головування у березні.
Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий до деескалації та до переговорів після закінчення ударів США та Ізраїлю.
[type] => post
[excerpt] => Радбез зібрався на термінове засідання Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй засудив завдані в суботу авіаудари США та Ізраїлю по Ірану, а також закликав до негайного повернення за стіл переговорів, щоб «відсунути регіон і наш світ від...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1772464140
[modified] => 1772459522
)
[title] => Рада Безпеки ООН зібралася через удари по Ірану – що відомо
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=179689&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 179611
[uk] => 179689
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 281
[image] => Array
(
[id] => 281
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1.jpg
[original_lng] => 54419
[original_w] => 620
[original_h] => 330
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1-300x160.jpg
[width] => 300
[height] => 160
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1.jpg
[width] => 620
[height] => 330
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1.jpg
[width] => 620
[height] => 330
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1.jpg
[width] => 620
[height] => 330
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1.jpg
[width] => 620
[height] => 330
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/ensz_bt_1.jpg
[width] => 620
[height] => 330
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 620
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 281
[_edit_lock] => 1772452322:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 728113015001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 9
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Спецтема
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 613
[1] => 229
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Іран
[1] => ООН
)
)
[3] => Array
(
[id] => 179508
[content] =>
Франція ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН через події на Близькому Сході.
Про це повідомив у соцмережі Х президент Франції Емманюель Макрон.
“Я перебуваю в тісному контакті з нашими європейськими партнерами та друзями на Близькому Сході”, – каже він.
“Початок війни між Сполученими Штатами, Ізраїлем та Іраном має серйозні наслідки для міжнародного миру й безпеки. У цей вирішальний момент вживаються всі необхідні заходи для забезпечення безпеки нашої національної території, наших громадян та наших інтересів на Близькому Сході”, – додав він.
За словами Макрона, Франція також готова задіяти необхідні ресурси для захисту своїх найближчих партнерів, якщо вони звернуться з таким проханням.
“Подальша ескалація є небезпечною для всіх. Вона повинна бути зупинена. Іранський режим має усвідомити, що в нього не залишається іншого вибору, окрім як добросовісно долучитися до переговорів щодо припинення своїх ядерної та балістичної програм, а також діяльності з дестабілізації регіону. Це є абсолютно необхідним для безпеки всіх на Близькому Сході.
Іранський народ також повинен мати можливість вільно будувати своє майбутнє. Масові вбивства, скоєні ісламським режимом, позбавляють його легітимності та вимагають повернення голосу народу. Чим швидше – тим краще”, – резюмує він.
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
Рада Безпеки ООН проведе засідання щодо України 24 лютого – у день четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення. На ньому обговорять наслідки війни та перспективи досягнення справедливого миру.
Про це повідомив журналістам голова Радбезу ООН, виконувач обов’язків постійного представника Великої Британії при Організації Об’єднаних Націй Джеймс Каріукі, передає Укрінформ.
Під час пресбрифінгу, присвяченого головуванню Великої Британії в Раді Безпеки у лютому, Каріукі наголосив, що питання України буде одним із ключових пріоритетів. За його словами, Велика Британія зосередить увагу на трьох конфліктах, які становлять найбільшу загрозу міжнародному миру та безпеці, – в Україні, Судані та секторі Газа.
Він підкреслив, що Лондон підтримує президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа у прагненні до справедливого миру для України, а також закликав усі держави, незалежно від їхніх відносин із росією, чинити тиск на Москву, щоб змусити її долучитися до мирних зусиль.
Каріукі заявив, що Україна демонструє готовність до миру, тоді як росія, за його словами, продовжує блокувати прогрес, тероризувати українське населення та завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі. Він засудив останні атаки рф, зазначивши, що вони залишають українські родини без базових умов для життя посеред зими.
Голова Радбезу також наголосив, що Велика Британія віддана прискоренню підтримки України та посиленню економічного тиску на росію, аби змусити її сісти за стіл переговорів. За його словами, Лондон і надалі надаватиме Україні економічну, фінансову та військову допомогу, необхідну для самооборони.
«На п’ятому році цієї руйнівної війни ми знову підтвердимо нашу відданість суверенітету та територіальній цілісності України та важливості досягнення справедливого й тривалого миру», – зауважив він.
Засідання Ради Безпеки ООН 24 лютого очолить молодший міністр Великої Британії у справах Європи, Північної Америки та заморських територій Стівен Дауті.
Водночас Каріукі повідомив, що наразі Радбез не планує розглядати виконання резолюції щодо російської війни проти України, ухваленої рік тому, пояснивши це тим, що переговорний процес триває.
За словами Генерального секретаря ООН, на організацію чекає серйозна фінансова криза: через брак внесків від держав-членів і бюджетні обмеження кошти можуть закінчитися до літа, що поставить під загрозу реалізацію програм.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у листі до держав-членів попередив, що організація зіткнеться з «неминучим фінансовим крахом» через несплату внесків і скорочення бюджету.
За його словами, криза поглиблюється, і нинішня ситуація вже ставить під загрозу виконання програм ООН.
Згідно з повідомленням, організація до липня може залишитися без грошей.
Гутерріш наголосив, що держави-члени повинні сплачувати свої внески повністю та вчасно, інакше знадобиться перегляд фінансових правил.
Ситуацію ще більше ускладнює те, що найбільший донор, Сполучені Штати, значно скоротили свої внески до регулярного бюджету ООН та бюджету миротворчих операцій. До того ж Сполучені Штати призупинили свої платежі до Всесвітньої організації охорони здоров’я, не сплативши борг у розмірі 260 мільйонів доларів.
Крім того, минулого року президент США Дональд Трамп підписав указ про вихід Сполучених Штатів і з Ради ООН з прав людини.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш шкодує з приводу рішення США вийти з десятків організацій ООН.
Про це заявив речник ООН Стефан Дюжаррік, повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Президент США Дональд Трамп заявив у середу, що Сполучені Штати вийдуть з десятків міжнародних та ООН-структур оскільки вони «діють всупереч національним інтересам США».
За словами Дюжарріка, «більшість» з 31 організації ООН, які є у списку США, фінансуються із регулярного бюджету ООН. Речник ООН додав, що організація не отримувала жодного офіційного повідомлення від адміністрації Трампа, зазначивши, що у списку США є деякі організації, вихід з яких вимагатиме надсилання офіційних листів.
«Усі організації ООН продовжуватимуть виконувати свої мандати, надані державами-членами. Організація Об’єднаних Націй несе відповідальність перед тими, хто залежить від нас», – зазначив Дюжаррік.
Сполучені Штати є найбільшим платником до регулярного бюджету ООН, сплачуючи максимальні 22% відповідно до оцінок, узгоджених Генеральною Асамблеєю. Ці платежі є обов’язковими. За словами Дюжарріка, минулого року США не здійснювали жодних платежів до регулярного бюджету. Наразі Вашингтон заборгував близько $1,5 мільярда.
«Внески до регулярного бюджету Організації Об’єднаних Націй та бюджету миротворчих операцій, затверджені Генеральною Асамблеєю, є юридичним зобов’язанням згідно з Статутом ООН для всіх держав-членів, включаючи Сполучені Штати», – наголосив Дюжаррік.
Регулярний бюджет, який на 2026 рік становить 3,45 млрд доларів, включає політичну, гуманітарну, економічну, соціальну діяльність, роботу щодо роззброєння та роботу в галузі комунікацій. Внески до більшості агентств, фондів та програм ООН, таких як Світова продовольча програма та дитяча організація ЮНІСЕФ, є добровільними.
Керівник Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Філіппо Гранді заявив, що прибуття до Великої Британії 40 тисяч біженців на невеликих човнах щороку не повинно бути проблемою для країни при належній організації.
Про це він заявив інтерв’ю на BBC Radio 4, цитує Telegraph.
За його словами, 40 тисяч людей, які перетнули Ла-Манш цього року, відповідають «щоденному прибуттю» біженців у деяких країнах, як-от Чад.
Він додав, що імміграцію в західних країнах потрібно «організувати набагато краще», і поклав на політиків часткову відповідальність за негативне ставлення громадськості до іммігрантів.
«Ніщо так не створює ворожу атмосферу, як погано організований прийом, і, на жаль, ми це бачили», — сказав Гранді, який залишає свою посаду наприкінці цього місяця.
Глава УВКБ ООН висловив думку, що при поганій організації починається «хаос», і тоді від громадськості лунають заклики «чинити опір, будувати стіни, не рятувати людей у морі».
За даними Міністерства внутрішніх справ Великої Британії, цього року до країни на невеликих човнах прибуло трохи більш як 41 тисяча людей. Це більше, ніж у 2024-му, але менше, ніж у 2022-му.
[type] => post
[excerpt] => Керівник Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Філіппо Гранді заявив, що прибуття до Великої Британії 40 тисяч біженців на невеликих човнах щороку не повинно бути проблемою для країни при належній організації.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1766947500
[modified] => 1766929752
)
[title] => В ООН вважають, що Велика Британія здатна щороку приймати по 40 тисяч біженців, які прибувають на човнах
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173569&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 173692
[uk] => 173569
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 173570
[image] => Array
(
[id] => 173570
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp
[original_lng] => 123676
[original_w] => 1312
[original_h] => 738
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1766926323:2
[_thumbnail_id] => 173570
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 880
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 599264967001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11909
[1] => 811
[2] => 229
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => Великобританія
[2] => ООН
)
)
[8] => Array
(
[id] => 172705
[content] =>
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк повідомив, що на тимчасово окупованих росією територіях порушуються права людини. Під час інтерактивного діалогу в раді ООН з прав людини він заявив: «На тимчасово окупованих територіях вчиняється незаконна конфіскація майна, обмежується свобода пересування, слова та віросповідання, а також відбуваються утиски цивільного населення».
Фолькер Тюрк додав, що доступ до інтернету месенджерів «ще більше обмежується», а «конфіскація майна з порушенням міжнародного гуманітарного права викликає зростаюче занепокоєння».
Станом на листопад 2025 року понад 38 тисяч квартир в окупованих регіонах класифіковані як імовірно покинуті. Українці не можуть перевірити статус своєї нерухомості та зберегти право власності на неї, повідомив Верховний комісар.
«Поки тривають мирні переговори, наші спостереження і звіти свідчать, що війна загострюється, збільшується кількість загиблих та руйнувань», – підкреслив Тюрк. Він також закликав, щоб переговори про припинення вогню включали «заходи, які пом’якшать шкоду, завдані збитки та зміцнять довіру в довгостроковій перспективі».
Постійний представник закликав міжнародну спільноту підтримати Україну в прагненні до справедливого і сталого миру, наголосивши, що вона не починала цю війну й не погодиться на мир ціною поступок агресору. Єдиний прийнятний шлях – це захист людей, притягнення росії до повної відповідальності за воєнні злочини та відновлення справедливості для кожної жертви.
Верховний комісар ООН з прав людини з початку війни задокументував страти 96 військовополонених та невоюючих. «З середини листопада… маємо достовірну інформацію про страту 14 українських військовополонених, ще десять інших справ розслідуємо», – наголосив він.
Згідно зі звітом, опублікованим у вересні Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), 13 500 українських військових було взято в полон, з них близько 170 загинули в полоні, близько 6 800 були звільнені, близько 6 300 залишаються в полоні.
Верховний комісар ООН також закликав українську сторону захистити російських військовополонених від катувань і жорстокого поводження. Він додав, що з середини листопада було опитано 127 російських військовополонених та 10 військовополонених з інших країн, які утримуються в Україні, і половина з них повідомили, що зазнали катувань та жорстокого поводження під час перевезення до офіційних місць утримання під вартою.
Фолькер Тюрк заявив, що Управління Верховного комісара з прав людини має достовірну інформацію про чотири випадки страти російських солдатів українськими військовими та розслідує ще три такі випадки.
На Конференції ООН зі зміни клімату (СОР30) у Бразилії країни-учасниці досягли компромісної угоди. У ній не згадується про викопне паливо, але є зобов’язання збільшити фінансування бідних країн, які потерпають від глобального потепління.
Угоду уклали після двох тижнів напружених переговорів у місті Белен у Бразилії. Президент COP30 Андре Корреа до Лаго визнав, що переговори були важкими.
Дискусії тривали між забезпеченими державами й країнами, що розвиваються, а також між тими учасниками, які мають протилежні погляди на видобуток нафти, газу й вугілля.
Європейський Союз наполягав, аби до угоди додали зобов’язання поступово відмовитися від викопного палива. Однак врешті-решт європейцям довелося поступитися, оскільки коаліція країн, включно із провідним експортером нафти — Саудівською Аравією, заявила, що не допустить такого формулювання в тексті.
Кінцева угода передбачає добровільну ініціативу, яка покликана допомогти країнам виконати свої поточні зобов’язання щодо скорочення викидів. Водночас науковці наголосили, що чинні зобов’язання є недостатніми, щоб запобігти підвищенню глобальної температури вище, ніж на 1,5°C.
Крім того, документ закликає багаті країни до 2035 року щонайменше утричі збільшити фінансову підтримку держав, що розвиваються, аби ті могли адаптуватися до кліматичних змін.
