Франція ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН через події на Близькому Сході.
Про це повідомив у соцмережі Х президент Франції Емманюель Макрон.
„Я перебуваю в тісному контакті з нашими європейськими партнерами та друзями на Близькому Сході”, – каже він.
„Початок війни між Сполученими Штатами, Ізраїлем та Іраном має серйозні наслідки для міжнародного миру й безпеки. У цей вирішальний момент вживаються всі необхідні заходи для забезпечення безпеки нашої національної території, наших громадян та наших інтересів на Близькому Сході”, – додав він.
За словами Макрона, Франція також готова задіяти необхідні ресурси для захисту своїх найближчих партнерів, якщо вони звернуться з таким проханням.
„Подальша ескалація є небезпечною для всіх. Вона повинна бути зупинена. Іранський режим має усвідомити, що в нього не залишається іншого вибору, окрім як добросовісно долучитися до переговорів щодо припинення своїх ядерної та балістичної програм, а також діяльності з дестабілізації регіону. Це є абсолютно необхідним для безпеки всіх на Близькому Сході.
Іранський народ також повинен мати можливість вільно будувати своє майбутнє. Масові вбивства, скоєні ісламським режимом, позбавляють його легітимності та вимагають повернення голосу народу. Чим швидше – тим краще”, – резюмує він.
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
Рада Безпеки ООН проведе засідання щодо України 24 лютого – у день четвертих роковин повномасштабного російського вторгнення. На ньому обговорять наслідки війни та перспективи досягнення справедливого миру.
Про це повідомив журналістам голова Радбезу ООН, виконувач обов’язків постійного представника Великої Британії при Організації Об’єднаних Націй Джеймс Каріукі, передає Укрінформ.
Під час пресбрифінгу, присвяченого головуванню Великої Британії в Раді Безпеки у лютому, Каріукі наголосив, що питання України буде одним із ключових пріоритетів. За його словами, Велика Британія зосередить увагу на трьох конфліктах, які становлять найбільшу загрозу міжнародному миру та безпеці, – в Україні, Судані та секторі Газа.
Він підкреслив, що Лондон підтримує президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа у прагненні до справедливого миру для України, а також закликав усі держави, незалежно від їхніх відносин із росією, чинити тиск на Москву, щоб змусити її долучитися до мирних зусиль.
Каріукі заявив, що Україна демонструє готовність до миру, тоді як росія, за його словами, продовжує блокувати прогрес, тероризувати українське населення та завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі. Він засудив останні атаки рф, зазначивши, що вони залишають українські родини без базових умов для життя посеред зими.
Голова Радбезу також наголосив, що Велика Британія віддана прискоренню підтримки України та посиленню економічного тиску на росію, аби змусити її сісти за стіл переговорів. За його словами, Лондон і надалі надаватиме Україні економічну, фінансову та військову допомогу, необхідну для самооборони.
«На п’ятому році цієї руйнівної війни ми знову підтвердимо нашу відданість суверенітету та територіальній цілісності України та важливості досягнення справедливого й тривалого миру», – зауважив він.
Засідання Ради Безпеки ООН 24 лютого очолить молодший міністр Великої Британії у справах Європи, Північної Америки та заморських територій Стівен Дауті.
Водночас Каріукі повідомив, що наразі Радбез не планує розглядати виконання резолюції щодо російської війни проти України, ухваленої рік тому, пояснивши це тим, що переговорний процес триває.
За словами Генерального секретаря ООН, на організацію чекає серйозна фінансова криза: через брак внесків від держав-членів і бюджетні обмеження кошти можуть закінчитися до літа, що поставить під загрозу реалізацію програм.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у листі до держав-членів попередив, що організація зіткнеться з «неминучим фінансовим крахом» через несплату внесків і скорочення бюджету.
За його словами, криза поглиблюється, і нинішня ситуація вже ставить під загрозу виконання програм ООН.
Згідно з повідомленням, організація до липня може залишитися без грошей.
Гутерріш наголосив, що держави-члени повинні сплачувати свої внески повністю та вчасно, інакше знадобиться перегляд фінансових правил.
Ситуацію ще більше ускладнює те, що найбільший донор, Сполучені Штати, значно скоротили свої внески до регулярного бюджету ООН та бюджету миротворчих операцій. До того ж Сполучені Штати призупинили свої платежі до Всесвітньої організації охорони здоров’я, не сплативши борг у розмірі 260 мільйонів доларів.
Крім того, минулого року президент США Дональд Трамп підписав указ про вихід Сполучених Штатів і з Ради ООН з прав людини.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш шкодує з приводу рішення США вийти з десятків організацій ООН.
Про це заявив речник ООН Стефан Дюжаррік, повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
Президент США Дональд Трамп заявив у середу, що Сполучені Штати вийдуть з десятків міжнародних та ООН-структур оскільки вони «діють всупереч національним інтересам США».
За словами Дюжарріка, «більшість» з 31 організації ООН, які є у списку США, фінансуються із регулярного бюджету ООН. Речник ООН додав, що організація не отримувала жодного офіційного повідомлення від адміністрації Трампа, зазначивши, що у списку США є деякі організації, вихід з яких вимагатиме надсилання офіційних листів.
«Усі організації ООН продовжуватимуть виконувати свої мандати, надані державами-членами. Організація Об’єднаних Націй несе відповідальність перед тими, хто залежить від нас», – зазначив Дюжаррік.
Сполучені Штати є найбільшим платником до регулярного бюджету ООН, сплачуючи максимальні 22% відповідно до оцінок, узгоджених Генеральною Асамблеєю. Ці платежі є обов’язковими. За словами Дюжарріка, минулого року США не здійснювали жодних платежів до регулярного бюджету. Наразі Вашингтон заборгував близько $1,5 мільярда.
«Внески до регулярного бюджету Організації Об’єднаних Націй та бюджету миротворчих операцій, затверджені Генеральною Асамблеєю, є юридичним зобов’язанням згідно з Статутом ООН для всіх держав-членів, включаючи Сполучені Штати», – наголосив Дюжаррік.
Регулярний бюджет, який на 2026 рік становить 3,45 млрд доларів, включає політичну, гуманітарну, економічну, соціальну діяльність, роботу щодо роззброєння та роботу в галузі комунікацій. Внески до більшості агентств, фондів та програм ООН, таких як Світова продовольча програма та дитяча організація ЮНІСЕФ, є добровільними.
Керівник Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Філіппо Гранді заявив, що прибуття до Великої Британії 40 тисяч біженців на невеликих човнах щороку не повинно бути проблемою для країни при належній організації.
Про це він заявив інтерв’ю на BBC Radio 4, цитує Telegraph.
За його словами, 40 тисяч людей, які перетнули Ла-Манш цього року, відповідають «щоденному прибуттю» біженців у деяких країнах, як-от Чад.
Він додав, що імміграцію в західних країнах потрібно «організувати набагато краще», і поклав на політиків часткову відповідальність за негативне ставлення громадськості до іммігрантів.
«Ніщо так не створює ворожу атмосферу, як погано організований прийом, і, на жаль, ми це бачили», — сказав Гранді, який залишає свою посаду наприкінці цього місяця.
Глава УВКБ ООН висловив думку, що при поганій організації починається «хаос», і тоді від громадськості лунають заклики «чинити опір, будувати стіни, не рятувати людей у морі».
За даними Міністерства внутрішніх справ Великої Британії, цього року до країни на невеликих човнах прибуло трохи більш як 41 тисяча людей. Це більше, ніж у 2024-му, але менше, ніж у 2022-му.
[type] => post [excerpt] => Керівник Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Філіппо Гранді заявив, що прибуття до Великої Британії 40 тисяч біженців на невеликих човнах щороку не повинно бути проблемою для країни при належній організації. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1766947500 [modified] => 1766929752 ) [title] => В ООН вважають, що Велика Британія здатна щороку приймати по 40 тисяч біженців, які прибувають на човнах [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=173569&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 173692 [uk] => 173569 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 173570 [image] => Array ( [id] => 173570 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp [original_lng] => 123676 [original_w] => 1312 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/gencfh-c16x9x50px50p-c02988bc42664a6a4b81be6e1a7d21fc-1.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1766926323:2 [_thumbnail_id] => 173570 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 800 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 599264967001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 11909 [1] => 811 [2] => 229 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => Великобританія [2] => ООН ) ) [5] => Array ( [id] => 172705 [content] =>
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк повідомив, що на тимчасово окупованих росією територіях порушуються права людини. Під час інтерактивного діалогу в раді ООН з прав людини він заявив: «На тимчасово окупованих територіях вчиняється незаконна конфіскація майна, обмежується свобода пересування, слова та віросповідання, а також відбуваються утиски цивільного населення».
Фолькер Тюрк додав, що доступ до інтернету месенджерів «ще більше обмежується», а «конфіскація майна з порушенням міжнародного гуманітарного права викликає зростаюче занепокоєння».
Станом на листопад 2025 року понад 38 тисяч квартир в окупованих регіонах класифіковані як імовірно покинуті. Українці не можуть перевірити статус своєї нерухомості та зберегти право власності на неї, повідомив Верховний комісар.
«Поки тривають мирні переговори, наші спостереження і звіти свідчать, що війна загострюється, збільшується кількість загиблих та руйнувань», – підкреслив Тюрк. Він також закликав, щоб переговори про припинення вогню включали «заходи, які пом’якшать шкоду, завдані збитки та зміцнять довіру в довгостроковій перспективі».
Постійний представник закликав міжнародну спільноту підтримати Україну в прагненні до справедливого і сталого миру, наголосивши, що вона не починала цю війну й не погодиться на мир ціною поступок агресору. Єдиний прийнятний шлях – це захист людей, притягнення росії до повної відповідальності за воєнні злочини та відновлення справедливості для кожної жертви.
Верховний комісар ООН з прав людини з початку війни задокументував страти 96 військовополонених та невоюючих. «З середини листопада… маємо достовірну інформацію про страту 14 українських військовополонених, ще десять інших справ розслідуємо», – наголосив він.
Згідно зі звітом, опублікованим у вересні Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), 13 500 українських військових було взято в полон, з них близько 170 загинули в полоні, близько 6 800 були звільнені, близько 6 300 залишаються в полоні.
Верховний комісар ООН також закликав українську сторону захистити російських військовополонених від катувань і жорстокого поводження. Він додав, що з середини листопада було опитано 127 російських військовополонених та 10 військовополонених з інших країн, які утримуються в Україні, і половина з них повідомили, що зазнали катувань та жорстокого поводження під час перевезення до офіційних місць утримання під вартою.
Фолькер Тюрк заявив, що Управління Верховного комісара з прав людини має достовірну інформацію про чотири випадки страти російських солдатів українськими військовими та розслідує ще три такі випадки.
На Конференції ООН зі зміни клімату (СОР30) у Бразилії країни-учасниці досягли компромісної угоди. У ній не згадується про викопне паливо, але є зобов’язання збільшити фінансування бідних країн, які потерпають від глобального потепління.
Угоду уклали після двох тижнів напружених переговорів у місті Белен у Бразилії. Президент COP30 Андре Корреа до Лаго визнав, що переговори були важкими.
Дискусії тривали між забезпеченими державами й країнами, що розвиваються, а також між тими учасниками, які мають протилежні погляди на видобуток нафти, газу й вугілля.
Європейський Союз наполягав, аби до угоди додали зобов’язання поступово відмовитися від викопного палива. Однак врешті-решт європейцям довелося поступитися, оскільки коаліція країн, включно із провідним експортером нафти — Саудівською Аравією, заявила, що не допустить такого формулювання в тексті.
Кінцева угода передбачає добровільну ініціативу, яка покликана допомогти країнам виконати свої поточні зобов’язання щодо скорочення викидів. Водночас науковці наголосили, що чинні зобов’язання є недостатніми, щоб запобігти підвищенню глобальної температури вище, ніж на 1,5°C.
Крім того, документ закликає багаті країни до 2035 року щонайменше утричі збільшити фінансову підтримку держав, що розвиваються, аби ті могли адаптуватися до кліматичних змін.
[type] => post [excerpt] => На Конференції ООН зі зміни клімату (СОР30) у Бразилії країни-учасниці досягли компромісної угоди. У ній не згадується про викопне паливо, але є зобов’язання збільшити фінансування бідних країн, які потерпають від глобального потепління. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1763913995 [modified] => 1763914005 ) [title] => На кліматичній конференції ООН країни не змогли дійти згоди щодо відмови від викопного палива [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=169758&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 169725 [uk] => 169758 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 169728 [image] => Array ( [id] => 169728 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30.jpeg [original_lng] => 265815 [original_w] => 1600 [original_h] => 1066 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30-1024x682.jpeg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30-1536x1023.jpeg [width] => 1536 [height] => 1023 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30.jpeg [width] => 1600 [height] => 1066 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/cop30.jpeg [width] => 1600 [height] => 1066 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1752 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 169728 [_edit_lock] => 1763906838:3 [_algolia_sync] => 533300678002 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1380706 [1] => 229 ) [tags_name] => Array ( [0] => кліматична конференція [1] => ООН ) ) [7] => Array ( [id] => 168332 [content] =>
Адміністрація президента Дональда Трампа пропонує вилучити з щорічної резолюції ООН формулювання, які підтверджують територіальну цілісність України та засуджують анексію Криму та інших регіонів росією.
Про це повідомляє Kyiv Post з посиланням на дипломатичні джерела.
Документ, що подається Україною до Третього комітету Генасамблеї ООН, традиційно засуджує порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях і підтверджує міжнародну підтримку суверенітету України. У грудні минулого року резолюцію ухвалили 78 країнами, зокрема США.
За словами співрозмовників видання, Вашингтон зараз наполягає на тому, щоб резолюцію подали у ширшому форматі під назвою «Війна в Україні», без згадок про «територіальну цілісність» та «агресію». Західні союзники попереджають, що такий крок може послабити дипломатичну вагу документа та підірвати міжнародний консенсус щодо засудження російського вторгнення.
Дипломати наголошують, що резолюція важлива не лише як політичний сигнал, а й як основа для майбутніх механізмів притягнення росії до відповідальності на міжнародних майданчиках, включно з Міжнародним кримінальним судом.
Цей дипломатичний конфлікт відбувається на тлі нового звіту Незалежної міжнародної комісії ООН, який фіксує систематичні злочини росії проти людяності на окупованих територіях, включно з вбивствами та примусовими переміщеннями цивільного населення.
Деякі західні дипломати вважають, що позиція США є черговим прикладом, коли Вашингтон відходить від спільних інтересів союзників у вирішальний момент дипломатії. На їхню думку, видалення ключових формулювань з резолюції може надіслати Москві сигнал про зменшення американської підтримки міжнародного порядку.
Третій комітет Генасамблеї ООН має розглянути резолюцію найближчими тижнями, а союзники намагаються переконати США переглянути свою позицію.
Рада Безпеки ООН підтримала запропоновану США резолюцію щодо скасування санкцій проти сирійських президента Ахмеда аль-Шараа та міністра внутрішніх справ Анаса Хаттаба.
У повідомленні зазначається, що резолюція була ухвалена 14 головами з 15. Китай у цьому голосуванні утримався.
Постпред США в ООН Майк Волц назвав резолюцію „сильним політичним сигналом”, який визнає, що Сирія вступила в нову еру.
Делегат Сирії Ібрагім Абдулмалік Олабі, привітав рішучу підтримку та прихильність Радбезу до поваги суверенітету та територіальної цілісності його країни.
Він підкреслив, що Сирія перегортає сторінку війни і страждань, будуючи сучасну державу, засновану на верховенстві права.
„Дамаск продовжує простягати руку всім країнам світу”, – сказав постпред Сирії, додавши, що країна буде прагнути стати місцем зустрічі Сходу і Заходу.
США запропонували проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який передбачає скасування санкції щодо президента Сирії Ахмеда аль-Шараа, який повинен зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі наступного понеділка.
Вашингтон вже кілька місяців закликає 15 членів Радбезу пом’якшити санкції проти Сирії.
Після 13 років громадянської війни президент Сирії Башар Асад був повалений в грудні в результаті блискавичної наступальної операції повстанських сил під керівництвом ісламістської організації „Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ).
ХТШ була офіційним крилом „Аль-Каїди” в Сирії до розриву відносин у 2016 році. З травня 2014 року ця група перебуває в санкційному списку Ради Безпеки ООН щодо „Аль-Каїди” та „Ісламської держави”.
Низка членів ХТШ також перебувають під санкціями ООН – забороною на поїздки, заморожуванням активів та ембарго на постачання зброї.
Сполучені Штати підготували проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який передбачає зняття санкцій із президента Сирії Ахмеда аль-Шараа, який наступного тижня планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.
Проєкт резолюції також передбачає скасування санкцій проти міністра внутрішніх справ Сирії Анаса Хаттаба. Наразі невідомо, коли резолюцію можуть винести на голосування.
Для ухвалення потрібні щонайменше дев’ять голосів «за» та відсутність вето з боку росії, Китаю, США, Франції або Великої Британії. Вашингтон уже кілька місяців закликає 15 членів Ради Безпеки пом’якшити санкції проти Сирії.
