Румунське видання отримало у своє розпорядження відповідний проект постанови надзвичайного розпорядження.
«Витрати (…) призначені на оплату контрактів, необхідних для навчання українського персоналу, а також на проживання, харчування, транспортування, паливо, витрачене в процесі навчання, забезпечення спеціальним обладнанням та іншими супутніми товарами і послугами», – йдеться в документі.
Разом з тим у постанові не наводиться оцінка витрат на навчання. В ньому тільки вказується, що не потрібні кошти на додаток до тих, які вже затверджені для Міноборони через бюджет.
Румунський уряд минулої осені вніс у так звану «постанову про жорстку економію» кілька винятків із Закону про державні фінанси та Закону про фіскально-бюджетну відповідальність, щоб дозволити міністерству, зокрема «забезпечити основу для організації та функціонування пілотного навчального закладу для експлуатація літака F-16 (…)».
Також у документі йдеться, що враховуючи «делікатний характер» робіт і послуг, які необхідно укладати, а також «конфіденційний характер» діяльності, спрямованої на навчання українських кадрів, законодавство, що регулює публічні закупівлі «не може бути застосоване».
Генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив на важливості переходу української армії на стандарти НАТО.
Про це він заявив на брифінгу за підсумками зустрічі міністрів оборони країн НАТО, пише „Еспресо”.
Як розповів Столтенберг, під час зустрічі у Брюсселі міністри оборони країн НАТО погодили дорожню інноваційну карту для України, яка передбачає приєднання нашої країни до навчального центру JATEC в Польщі. Він заявив, що подібні ініціативи наближають Україну до членства в Альянсі НАТО. Столтенберг також наголосив на важливості переходу української армії на стандарти Альянсу.
„Якщо ми говоримо про надійні довготермінові зобовʼязання для України, то це показує Кремлю, що вони не зможуть нас перечекати. Усі ці ініціативи наближають Україну до членства в НАТО. Сьогодні дуже важливо, що українська армія перейшла на стандарти НАТО. Зокрема, закупівлі та оборонно-промислова база. Сьогодні ми розробили першу інноваційну дорожню карту для України. Україна доєднається до навчального центру JATEC в Польщі. Також очільники оборонних відомств країн НАТО розробили промислову обіцянку для України, щоб підкріпити нашу довготермінову співпрацю”, – сказав генсек НАТО.
Країни-члени НАТО не повинні боятись відправити своїх військових в Україну. Це не втягне Альянс у війну з Російською Федерацією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра Естонії Каю Каллас в коментарі Financial Times.
Як відзначила Каллас, „є країни, які вже тренують солдатів на місцях”. Тренування проходять на їх страх та ризик. Водночас атака російських терористів на навчальний персонал не призвела б до автоматичного пускання в дію статті 5 НАТО.
„Я не можу собі уявити, що якщо там хтось постраждає, то ті, хто відправив своїх людей, скажуть: „Це стаття 5. Давайте … розбомбимо Росію”. Це не так працює. Це не відбувається автоматично. Тому ці страхи не мають під собою підстав„, – відзначила прем’єр.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів Америки (США) Сі Кей Браун також відзначив, що західні лідери врешті-решт прийдуть до рішення про відправку солдатів в Україну.
За словами Каллас, для прийняття відповідного кроку з боку Естонії необхідне схвалення парламенту, втім „ми не повинні зараз нічого виключати”.
„Російська пропаганда говорить про війну з НАТО, тому їм не потрібне виправдання. Що б ми не робили зі свого боку… Якщо вони захочуть напасти, вони нападуть„, – додала прем’єр.
Військово-повітряні сили Польщі, країн Балтії та Сполучених Штатів розпочали спільні багатонаціональній навчання „Astral Knight-24 („Зоряний лицар – 24”).
Про це Оперативне командування ЗС Польщі повідомило в соцмережі Х.
Мета навчань – розширити інтеграцію системи протиповітряної та протиракетної оборони та побудувати архітектуру командування у повітряній сфері.
Під час навчань передбачено інтеграцію багатонаціональних сил і засобів за сценаріями реальних навчань і віртуальної візуалізації у режимі реального часу – FTX (Field Training Exercise) та LVC (Live Virtual Constructive).
Ключову роль під час навчань відіграватимуть офіцери 183-ї групи авіаційних операцій (AOG) та Центру повітряних операцій – командування авіаційного компонента (COP-DKP). Вони систематично здійснюють заходи щодо інтеграції взаємодоповнювальних елементів, посилення оперативних можливостей та зміцнення міжособистісних зв’язків персоналу.
Щороку Північноатлантичний альянс проводить навчання Об’єднаної оперативної групи високої готовності (VJTF) для перевірки можливостей підрозділів швидко переміщатися по Європі в разі потреби.
Про це повідомляє командування Об’єднаних сил НАТО в Брюнсумі (Нідерланди).
VJTF є елементом найвищої готовності більших Сил реагування НАТО (NRF), до складу яких також входять військово-повітряні і військово-морські сили.
«Навчання Brilliant Jump («Блискучий стрибок») надсилають потужний сигнал про те, що НАТО готове захищати усіх членів Альянсу від будь-якої загрози», — зазначили в Альянсі.
Цього року навчання проводяться на полігоні Дравсько-Поморське на півночі Польщі.
У них беруть участь 3000 військовослужбовців і 700 одиниць техніки з п’яти країн НАТО — Албанії, Польщі, Іспанії, Туреччини та Великої Британії.
У середу до польського порту Щецин прибула військова техніка іспанської 10-ї бригади «Гусман Ель Буено», що входить до складу сил швидкого реагування НАТО Spearhead («Вістря списа»).
Водночас польські танки Leopard 2A5 зі складу 1-ї Варшавської бронетанкової бригади були перекинуті залізницею на полігон Дравсько-Поморське для участі в навчаннях.
Туреччина відправила на навчання бронеавтомобілі, вантажівки та понад 100 військовослужбовців.
Від Британії у навчаннях бере участь 7-ма бригада британської армії, яка складає найбільшу частину Сил швидкого реагування НАТО.
У Верховній раді пропонують народним депутатам та державним службовцям пройти військові навчання. У парламенті вважають, що це може змінити ставлення українців до мобілізації.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову фракції „Слуга народу” Давида Арахамію, якого цитує LB.
На думку нардепа, депутати та посадовці мають проходити військові навчання на загальних умовах з іншими українцями. Але такі тренування можуть відбуватися у частковому режимі.
„Я не маю на увазі, що ми будемо замість сесії в учебці. Це буде парт-тайм”, – сказав Арахамія.
Він заявив, що українцям потрібно пояснити, як проходить мобілізація. За словами нардепа, багато хто думає, що після отримання повістки і проходження військово-лікарської комісії, відразу відправляють в „учебку”, де немає достатнього навчання, а потім – на фронт.
Військово-морські сили Великобританії, Фінляндії та Естонії спільно з фінською прикордонною службою відпрацьовують захист підводної інфраструктури в Балтійському морі, повідомило міністерство оборони Фінляндії.
На початку жовтня сталося пошкодження газопроводу Balticconnector, який з’єднує Естонію з Фінляндією, та трьох телекомунікаційних кабелів. За даними влади цих двох країн, пошкодження спричинило зареєстроване в Гонконгу вантажне судно, яке протягнуло якір по морському дну. Пекін заявив, що готовий поділитися всією необхідною інформацією відповідно до міжнародного права.
Мета дводенних військових навчань – удосконалення навичок, необхідних для захисту й контролю підводної інфраструктури та відбиття підводних військових загроз, повідомило міністерство оборони Фінляндії.
«Після інциденту з Balticconnector кілька держав у Балтійському регіоні посилили співпрацю та збільшили частоту власних операцій зі спостереження за флотом», – підкреслив Янне Хууско, речник Генерального штабу Фінляндії.
Військові навчання проводяться під егідою оборонного співробітництва під назвою «Об’єднані експедиційні сили» (Joint Expeditionary Force (JEF). Це багатонаціональні експедиційні сили, які були створені у 2015 році Сполученим Королівством і складаються з 9 його північноєвропейських союзників: Данії, Фінляндії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Нідерландів, Швеції та Норвегії.
Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій підтримав законопроєкт № 10117, який серед іншого запроваджує визнання результатів попереднього навчання, здобутого шляхом неформальної та інформальної освіти.
Втім, як повідомила в телеграмі народна депутатка, член Комітету ВР з питань освіти Юлія Гришина, Комітет вдруге виключив з тексту законопроєкту норму про скасування заочної форми навчання.
„Сьогодні під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій ми вдруге виключили норму про скасування заочної форми навчання. Цього разу із законопроєкту №10177 щодо розвитку освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті”, – написала Гришина.
Як повідомив у телеграмі народний депутат, член Комітету Роман Грищук, законопроєкт №10177 робить навчання в закладах вищої освіти більш гнучким для студентів.
Зокрема, пропонується запровадити визнання результатів попереднього навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти (самоосвіти). Уможливлюються міждисциплінарні бакалаврські програми, вступ на широку галузь з можливістю пізніше обрати спеціальність. Окрім цього, законопроєктом пропонується посилити вимоги до регульованих професій (лікарі, наприклад) і розширити варіативну складову для нерегульованих спеціальностей.
Також пропонується встановити законом мінімальну кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС. На бакалавраті мінімум 10 годин (з 30 годин на один кредит ЄКТС), на магістратурі – мінімум 8 годин.
Індивідуальний навчальний план може передбачати річне навчальне навантаження в обсязі не менше 30 та не більше 80 кредитів ЄКТС.
Строк навчання здобувача вищої освіти за освітньою програмою може бути скорочено не більше ніж на 25 відсотків шляхом збільшення кількості кредитів протягом року навчання. Тобто закінчити бакалаврат можна буде за 3 роки.
[type] => post
[excerpt] => Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій підтримав законопроєкт № 10117, який серед іншого запроваджує визнання результатів попереднього навчання, здобутого шляхом неформальної та інформальної освіти.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1700248140
[modified] => 1700247152
)
[title] => Комітет ВР з питань освіти знову не підтримав скасування заочної форми навчання
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=95646&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 95745
[uk] => 95646
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 95647
[image] => Array
(
[id] => 95647
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1.jpg
[original_lng] => 40317
[original_w] => 780
[original_h] => 470
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1-300x181.jpg
[width] => 300
[height] => 181
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1-768x463.jpg
[width] => 768
[height] => 463
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1.jpg
[width] => 780
[height] => 470
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1.jpg
[width] => 780
[height] => 470
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1.jpg
[width] => 780
[height] => 470
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/pexels-andrea-piacquadio-3762800-2-768x432-780x470-1.jpg
[width] => 780
[height] => 470
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1700239952:8
[_thumbnail_id] => 95647
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1285
[translation_required_done] => 1
[_oembed_3af07b0b21d0681eda679f533767f95f] =>
I spoke with Luxembourg's Prime Minister @LucFrieden about the anticipated outcomes of the inaugural Peace Summit in Switzerland.
I appreciate Prime Minister Frieden's confirmation of his attendance, as well as his willingness to work with countries under Russian information… pic.twitter.com/M9lFWGFFyH
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 13, 2024
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
Українські пілоти увійдуть у „першу хвилю” навчання на винищувачах F-16 у Румунії. Там відкриють такий центр.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням заяву президента України Володимира Зеленського під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом.
„Є надзвичайно важливе рішення про підготовку в Румунії для F-16. Створюється центр підготовки пілотів. Ми обговорили, як прискорити таку підготовку і домовились, що українські пілоти будуть включені до „першої” хвилі навчання”, – сказав президент.
Раніше союзники України заявили про створення авіаційної коаліції для передачі державі сучасних винищувачів, зокрема F-16. Очолюють коаліцію Нідерланди та Данія. Зокрема, нещодавно стало відомо, що Україна отримає щонайменше 61 літак із Данії та Нідерландів.
While in Oslo, I had a call with Poland’s Prime Minister @DonaldTusk. I congratulated my friend on his appointment and the beginning of a new chapter in our bilateral relations.
As the #EUCO summit approaches, we discussed its upcoming decisions that will bring the entire…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 13, 2023
Прагнення скасувати заочне навчання в українських вишах деякі експерти називають реформою заради реформи.
У Верховній Раді зареєстрували законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року”. Згідно з документом, вишам пропонують не набирати наступного року бакалаврів та магістрів на вечірню та заочну форми навчання. Депутати радять навчальним закладам орієнтуватися на дистанційну та дуальну форми здобуття освіти. Зміни не стосуватимуться студентів, які вже вчаться на вечірній формі чи заочно.
Чи доцільна така освітня реформа? Думками з цього приводу поділились Юрій Ковальчук, начальник відділу дистанційної освіти Українського інституту розвитку освіти, Микола Скиба, експерт Українського інституту майбутнього, та Іван Бабин, європейський експерт із реформування вищої освіти в ЄПВО.
— Отже, чи варто скасовувати заочну та вечірню форми навчання?
М. Скиба:
— На мою думку, так. Адже доволі часто заочну форму використовують лише задля отримання “кірочки”, а не знань. Вона дає легальну можливість студенту не з’являтись в університеті, а потім здати сесію, нерідко шляхом домовлянь.
Основне завдання цього законопроекту — зменшити фейковість, іншими словами, кількість обману в освіті, й підвищити вагу диплома.
Ю. Ковальчук:
— Багато хто думає, що цим законопроектом депутати хочуть позбавити людей, які працюють, можливості навчатись. Це не так! Річ у тому, що з періоду пандемії заочна форма освіти по суті стала дистанційною. Навчатись можна де і коли завгодно, без потреби перебувати на лекції у режимі реального часу. А замість прослуховування цілої лекції, яку читають у “зумі”, можна переглянути й переслухати найцікавіші частини, при потребі навіть по декілька разів.
І. Бабин:
— Цей законопроект суперечить законам України “Про освіту” і “Вищу освіту”. Якщо заочна форма тривалий період забезпечувала якість вищої освіти, вона має право на подальше існування. Бо зручна для працюючих осіб і перевірена часом. Зрештою, така форма навчання має місце в системі вищої освіти багатьох країн Європи. Тому прагнення скасувати “заочку” в українських вишах вважаю бездумним. Реформа заради реформи Україні не потрібна.
— А що може держава запропонувати студентам замість заочної та вечірньої форм навчання?
М. Скиба:
— Особисто я скептично ставлюсь до дистанційної форми навчання, це можна порівняти з онлайн-університетом. Така форма може бути ефективною при освоєнні комп’ютерних наук. Тоді як, до прикладу, для здобуття знань з інженерії, енергетики чи педагогіки вона не дуже підходить.
Нам варто взяти до уваги досвід провідних університетів світу, де поширена дуальна форма, що полягає у поєднанні аудиторного навчання і навчання безпосередньо на робочому місці. Застосування цієї моделі почалось з професійно-технічної сфери й поступово впроваджується в університети. Ця модель доводить свою дієвість, адже людина отримує професійний досвід, розуміючи водночас, для чого їй потрібне навчання і нові знання.
У цієї форми навчання ще одна сильна сторона: програма узгоджується між роботодавцем і університетом. Таким чином роботодавець має можливість впливати на якість освіти.
Мало того: варто запровадити західну модель навчання, яка полягає у тому, що лише частина дисциплін обов’язкова. А більшість предметів має можливість обирати студент, орієнтуючись на сферу своєї діяльності.