Згідно з останнім висновком Венеціанської комісії, Зміни до закону України про нацменшини залишаються невідповідними. Про зауваження та пропозиції дорадчого органу розповів керівник Інституту стратегічних досліджень Угорського національного університету державної служби Балаж Тарнок.
Після червневого висновку Венеціанської комісії Верховна рада України у вересні внесла зміни до закону України про нацменшини, які також розглянув дорадчий орган. Після вивчення документу Венеціанська комісія заявила, що в кількох пунктах її рекомендації були виконані, але в багатьох інших були виконані лише частково або не виконані зовсім. Зокрема для меншин і надалі не гарантований вільний доступ до засобів масової інформації. Щодо деяких зауважень Венеціанської комісії влада України заявила, що для їхнього вирішення необхідні зміни до закону про державну мову чи закону про освіту, повідомив Балаж Тарнок в ефірі радіостанції InfoRádió. Він також зазначив, що, на думку Товариства угорської культури Закарпаття, у законі вихолощено поняття національної меншини, що фактично виключає дотримання колективних прав.
На думку експерта, основною проблемою залишається те, як із конституційної точки зору в Україні підходять до незахищеності національних меншин.
«Згідно з частиною нещодавно ухвалених поправок, мовні послаблення, сформульовані щодо національних меншин, не поширюються на мову держави-агресора – російську і це обмеження триватиме щонайменше протягом п’яти років після закінчення війни. На думку Венеціанської комісії, обмеження є законним через російську агресію, хоча в українській Конституції є пункт, у якому йдеться про захист російської мови. Проблема полягає в тому, що обмеження стосується лише мовних прав і довільного визначення періоду їхньої дії. Венеціанська комісія, по суті, запропонувала Україні вихід, побачивши можливість розмежувати національні меншини, які розмовляють офіційними мовами Європейського Союзу, й інші. Таким чином, меншинам, які розмовляють румунською, угорською, польською, болгарською та іншими мовами Європейського Союзу, можуть бути повернуті раніше відібрані права, тоді як проти росіян, проти яких були спрямовані зміни 2017, 2019 і 2022 років, обмеження залишилося б», – пояснив Балаж Тарнок.
Хоча висновки Венеціанської комісії не є юридично обов’язковими за міжнародним правом, вони враховуються державами. На думку експерта, реальний політичний тиск також може спонукати Україну закріпити рекомендації в законі, оскільки країна хоче приєднатися до Європейського Союзу, а відповідний захист меншин є умовою вступу. Крім того, для приєднання потрібна згода країни-членів, тому рішення Угорщини чи Румунії, які ініціювали передачу закону на розгляд Венеціанської комісії, також матиме значення, зазначив Балаж Тарнок.
Справа стосується й інших країн, адже в Україні у значній кількості проживає, зокрема, болгарська, польська та грецька меншини. На думку експерта, це питання не варто розглядати на двосторонній основі, оскільки ЄС має чіткі вимоги щодо того, що має робити країна – претендент на вступ, і в разі їхнього невиконання це стосуватиметься не лише певних країн, а Євросоюзу загалом.
Проблему потрібно вирішувати довгостроковими гарантіями, в ідеалі такими, які діятимуть довгостроково і після приєднання до ЄС, підкреслив експерт.
На його думку, з точки зору правового порядку найсильнішою була б конституційна гарантія. Не менш важливо, щоб Україна виконувала свої міжнародні зобов’язання, зокрема положення договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорщиною, які включають повагу до прав меншин.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Верховна рада ухвалила зміни до закону „Про національні меншини (спільноти) України”. У місцях компактного проживання нацменшин дозволені публічні заходи реклама та мовами цих меншин (окрім російської).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Як зазначається в пояснювальній записці до проекту №9610, у червні Венеційська Комісія) оприлюднила висновок до закону, ухваленому в грудні 2022 року, в якому містяться зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.
„Внесення відповідних змін до законодавства також дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена Європейського Союзу”, – йдеться в пояснювальній записці.
Закон дає оновлене визначення терміну національні меншини (спільноти), що базується на основі інклюзивного підходу та відповідає Рамковій конвенції про захист національних меншин 1995 року.
Згідно з законом:
„Національна меншина (спільнота) України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність”.
За законом, публічні заходи (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи), організовані для осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть проводитися мовами відповідних національних меншин (спільнот).
Культурно-мистецький, розважальний або видовищний захід, що організовується та проводиться особами, які належать до національної меншини (спільноти), може проводитися мовою відповідної національної меншини (спільноти).
Крім того, населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин допускається поширення внутрішньої та зовнішньої реклами, а також реклами у відповідних аудіальних та аудіовізуальних медіа місцевої категорії, виконаної державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин.
Ці положення не застосовуються до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, тобто російської мови.
Думка з приводу Проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, прийнятого Верховною Радою України в першому читанні (проєкт закону та пов’язані з ним документи доступні за посиланням https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42516)
За словами ініціаторів закону, метою проєкту змін є вдосконалення правового регулювання захисту свобод і прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) відповідно до Європейської конвенції з прав людини, Рамкової конвенції із захисту національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та відповідних пропозицій Венеціанської комісії. За їхніми словами, введення положень цього документа в закон також дозволить Україні виконати відповідну рекомендацію Єврокомісії щодо досягнення повноправного членства в Європейському Союзі.
Законопроєкт пропонує зміни в кількох пунктах, які в багатьох випадках можна тлумачити як крок назад з юридичної точки зору, але вони жодним чином не є вирішенням ситуації з меншинами.
Однією з цих поправок законодавець прагне надати правовий статус національної меншини (громади) практично кожній групі громадян, які заявляють, що вони не є українцями. Щодо угорської громади, ця поправка вважається недоліком, оскільки з точки зору правового статусу вона ставить фактично корінну угорську меншину на один рівень із щонайменше 100 іншими національностями, переважно діаспорними меншинами у великих містах, що значною мірою ускладнює практичний правовий захист і правозастосування.
Згідно з іншою поправкою, «права і свободи осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним в демократичному суспільстві».
Ця поправка є дискримінаційною щодо меншин, повністю суперечить декларації про фактичну юридичну рівність меншин і викликає багато запитань. На думку ініціаторів, держава розглядає осіб, які належать до меншин, як загрозу громадському порядку та територіальній цілісності держави? Невже ці люди хоча б формально не мають рівних прав із більшістю? Яким чином держава збирається ідентифікувати осіб, на яких поширюється це обмеження?
Ініціатори законопроєкту пропонують внести чимало змін і до Статті «Право на використання мови національної меншини (спільнот) », котрі підсилюють обмеження щодо використання мов меншин, передбачені Законом про державну мову та Законом про медіа, щодо норм яких Венеціанська комісія висловила критику в своєму висновку CDL-AD (2023) 021.
Не буде суттєвих змін і для існуючих обмежень щодо видання та розповсюдження друкованої продукції мовами нацменшин. Отже, вчергове підтверджується дискримінаційна норма, передбачена попередніми законами.
На нашу думку, якщо запропоновані зміни будуть схвалені, то збережеться антиконституційна ситуація, коли правила використання мови регулюватимуться не законом, а правопорядком нижчого рівня. А в українській правовій системі й надалі без тлумачення залишаться такі базові поняття та критерії, як «населені пункти, в яких традиційно, проживають особи, котрі належать до національних меншин», «населений пункт, у якому представники національних менших становлять значну частину населення», «на прохання меншини», «реальна потреба».
Ініціатори законопроєкту пропонують доповнити Статтю 11 «Право на освіту» Закону про нацменшини ще однією частиною такого змісту: «Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
У світлі принципу недискримінації ця пропозиція є незрозумілою, оскільки в українській правовій системі, відповідно до пункту 2 частини третьої Статті 4 Закону про освіту 2017 року, держава забезпечує безкоштовними підручниками всіх учнів, які здобувають загальну середню освіту.
Тому ця пропозиція викликає низку питань. Серед іншого: без такого положення ці особи не мали б права на безкоштовні підручники? Як ідентифікуватимуть цих осіб? Чому привілей мають не здобувачі освіти мовами нацменшин, чому не підручники, видані мовами меншин, безкоштовні? Чи мають право на безкоштовні підручники ті, хто здобуває освіту в приватних навчальних закладах?
Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що законопроєкт не досягає мети, яку поставили ініціатори в обґрунтуванні, а також взагалі не вдосконалює правового регулювання реалізації свобод і прав осіб, які належать до національних меншин.
На нашу думку, це невдала законодавча спроба виконати одну з умов членства в ЄС, яка свідчить про те, що керівництво країни щодо нацменшин продовжує політику, закладену в законах про освіту, про медіа та про державну мову, котра ігнорує текст та духовну суть Конституції, а також зобов’язання, обумовлені численними міжнародними конвенціями.
2023. 09. 18.
tm/dk
[type] => post
[excerpt] => Думка з приводу Проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, прийнятого Верховною Радою У...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1695302220
[modified] => 1695303149
)
[title] => Думка з приводу змін до Закону про нацменшини
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=90373&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 90294
[uk] => 90373
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 70257
[image] => Array
(
[id] => 70257
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[original_lng] => 25975
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/parlament-legfelso-tanacs-rada.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 4030
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 70257
[_edit_lock] => 1695293624:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 508209258000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 45
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Думки
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
)
)
[3] => Array
(
[id] => 82442
[content] =>
Уряд Угорщини закликає Верховну Раду, уряд та президента України припинити позбавляти прав угорську нацменшину і, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, повернути угорській громаді права, які вона мала раніше, заявив у четвер на пресконференції в Будапешті Томаш Менцер, державний секретар міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, відповідальний за двосторонні зв’язки.
Високопосадовець наголосив, що водночас уряд закликає Брюссель нарешті внести до порядку денного питання щодо позбавлення прав угорської нацменшини та вжити суттєвих кроків, щоб угорцям повернули права, набуті ними раніше.
«Брюсселю важливі мігранти та різні сексуальні меншини, але настав час зайнятися і проблемою захисту національних, яка є надзвичайно серйозною та реальною», – сказав Менцер.
Посилаючись на нещодавно прийняті в Україні зміни до законів про освіту, мову та національні меншини, держсекретар зазначив, що це явно добре продумані, взаємозв’язані заходи, які повністю суперечать двостороннім договорам, міжнародним угодам і європейським цінностям.
За його словами, закон про освіту позбавляє угорців навчатися рідною мовою. У ньому йдеться про те, що учні, які досі мали змогу вчитися рідною мовою, з 5-го класу зобов’язані вивчати державною мовою, тобто українською, не менше 20% навчальної програми, з 9-го – не менше 40%, з 10-го – не менше 60%. Верхньої межі немає, це залежить від школи та директора, зазначив держсекретар.
Він додав, що політична мета української сторони, щоб усі вивчили українську, цим законом точно не буде досягнута, адже мови можна навчати в рамках уроків мови.
Менцер наголосив, що мета полягає в тому, аби повністю придушити навчання угорською мовою, і це ще один крок до асиміляції закарпатської угорської громади. Якщо немає навчання рідною мовою, то не потрібні угорські філологи, і батьки також задумаються, чи варто віддавати дітей до угорськомовної школи, зазначив посадовець.
Крім того, вирішили змінити назви шкіл, а з їхніх стін прибрати угорськомовні таблички. Ці школи будуть не закладами нацменшини, а українськими, де учні вивчають окремі предмети угорською мовою, пояснив держсекретар.
Він зазначив, що Венеціанська комісія перевірила закон і чітко заявила, що він невідповідний.
Щодо мовного закону Менцер зазначив, що, крім галузі освіти, він обмежить використання рідної мови в інших сферах життя, зокрема культури, адміністрування та ЗМІ, вимагаючи використання в них виключно державної мови.
Під регулювання не підпадають лише приватні розмови та релігійні обряди, тобто розмовляти угорською можна вдома, між чотирма стінами, додав він.
Менцер зазначив, що Венеціанська комісія перевірила й цей закон і також встановила, що він суперечить європейським цінностям та правилам.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Уряд Угорщини закликає Верховну Раду, уряд та президента України припинити позбавляти прав угорську нацменшину і, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, повернути угорській громаді права, які вона мала раніше, заявив у четвер на пресконфер...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1687537800
[modified] => 1687525801
)
[title] => Уряд Угорщини закликав Україну припинити позбавляти нацменшини їхніх прав
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=82442&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 82368
[uk] => 82442
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 49795
[image] => Array
(
[id] => 49795
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[original_lng] => 137279
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/menczer-tamas.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3247
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 49795
[_edit_lock] => 1687515006:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_7f0a6a45c30419bcceb2fb40f6bc338c] =>
[_oembed_time_7f0a6a45c30419bcceb2fb40f6bc338c] => 1692176515
[_oembed_9b53914b544c13d97cdb102507fcb934] =>
Угорщина стоїть на боці України, поважає цілісність країни, вважає важливим збереження її незалежності, але водночас війна не може бути приводом для обмеження прав людини та нацменшин, – заявив голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолт Неймет на конференції щодо становища нацменшин в Україні, організованій під час літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
У своєму виступі Жолт Неймет назвав відрадним і важливою віхою висновок Венеціанської комісії щодо закону України про національні меншини. Оприлюднений 13 червня висновок – це прорив, що «наказує Україні зупинитися» у сфері прав людини та меншин, підкреслив він.
«Набуті права не можуть бути відібрані. Набуті права необхідно відновити. Процес євроінтеграції України може значною мірою сприяти цьому в найближчий період», – додав голова парламентського комітету.
«Слід наголосити, що ми засуджуємо війну Росії. Ми також засуджуємо те, що агресія відбувається з аргументацією на питання меншин, що надзвичайно ускладнює презентацію справ щодо наценшин. Ми стоїмо на боці України, але війна не може служити приводом для обмеження прав людини та меншин», – сказав він.
«У міжнародному співтоваристві назріла рішучість захищати права меншин», – підкреслив Жолт Неймет, висловивши сподівання, що думка Венеціанської комісії та міжнародної спільноти буде почута і в Україні. Депутат Європарламенту від «Фідес» Андрея Бочкор підкреслила, що Венеціанська комісія констатувала: в Україні є проблема у сфері захисту прав меншин.
Вона наголосила, що звуження прав меншин в Україні триває роками, водночас, унаслідок висновку Венеціанської комісії та через тиск Європейської комісії, є надія, що Київ змінить пункти закону про національні меншини, які «радикально позбавляють прав» порівняно з попередніми положеннями 1992 року.
На думку Венеціанської комісії, є непропорційним те, як українську мову хочуть нав’язати нацменшинам, і це спричиняє особливо негативний ефект у сфері освіти. Євродепутат назвала важливим: експерти наголосили на тому, що необхідно виправити пункти й щодо ЗМІ, оскільки, за її словами, запровадження закону призведе до явної дискримінації та ускладнить доступ до інформації.
«Відтермінування імплементації статті 7 закону про освіту до 1 вересня 2024 року дозволяє закарпатській угорській громаді видихнути, адже не потрібно одразу переходити на двомовне навчання. Водночас цей захід лише відтерміновує проблему, яка, сподіваємося, буде вирішена після початку переговорів про вступ України до ЄС», – додала Андрея Бочкор.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович зазначив: крім війни в Україні, найбільшою проблемою є те, що останнім часом у цій державі були прийняті закони, які суттєво обмежили права закарпатських угорців та інших меншин в Україні.
За його словами, закарпатські угорці перебувають під подвійним тиском, частково через воєнні умови, частково через заходи щодо обмеження прав меншин. Україна має повернутися до європейських стандартів, які раніше були частиною правової практики в Україні, підкреслив він.
Якби відтермінування імплементації зазначеної статті закону про освіту до вересня 2024 року не було, це призвело б до того, що «угорськомовна освіта фактично була б припинена». Все це спричинило б хаос і занепад у сфері угорськомовної освіти, що є неприпустимим, заявив голова ТУКЗ-КМКС.
«Сподіваємося, що періоду до вересня наступного року буде достатньо для досягнення компромісу з державними органами України, який задовольнить освітні потреби закарпатських угорців», – додав Василь Брензович.
(MTI)
[type] => post
[excerpt] => Угорщина стоїть на боці України, поважає цілісність країни, вважає важливим збереження її незалежності, але водночас війна не може бути приводом для обмеження прав людини та нацменшин, – заявив голова парламентського комітету з питань закордонних ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1687434540
[modified] => 1687432533
)
[title] => У Страсбурзі на конференції обговорили ситуацію національних меншин в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=82329&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 82310
[uk] => 82329
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 82311
[image] => Array
(
[id] => 82311
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n.jpg
[original_lng] => 244318
[original_w] => 1610
[original_h] => 838
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n-300x156.jpg
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n-768x400.jpg
[width] => 768
[height] => 400
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n-1024x533.jpg
[width] => 1024
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n-1536x799.jpg
[width] => 1536
[height] => 799
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n.jpg
[width] => 1610
[height] => 838
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/355448432-712695423991428-5814834110533130284-n.jpg
[width] => 1610
[height] => 838
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3612
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 82311
[_edit_lock] => 1687421734:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_algolia_sync] => 1202768291001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
[2] => photo_size_select_actual
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 21
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Фото
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
)
)
[5] => Array
(
[id] => 82283
[content] =>
З ініціативи очільника делегації Угорщини в Європейській раді Жолта Неймета сьогодні у Страсбурзі відбудеться захід під назвою «Права меншин в Україні в світлі нещодавно ухваленого закону України про нацменшини»», в рамках якого представники угорської та румунської громад Закарпаття окреслюють нинішню ситуацію національних меншин в Україні. Закарпатських угорців представляє голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, румунську громаду Закарпаття – Ауріка Божеску, відповідальний секретар об’єднання «Румунська спільнота України», – йдеться у дописі депутата Європарламенту Андреї Бочкор на її сторінці у Facebook.
На заході, окрім обговорення прав меншин в Україні, відбудеться презентація англомовного наукового видання «Боротьба за виживання». Закарпатські угорці (1944–2022) ». Книга знайомить із минулим закарпатської угорської громади, а також допомагає краще зрозуміти нинішні процеси щодо відстоювання прав меншини, – зазначається в дописі.
У висновку Венеціанської комісії щодо Закону України «Про національні меншини (громади) », опублікованому 12 червня, чітко зазначено, що новий український закон містить низку гарантій, які відповідають міжнародним стандартам, але не повністю відповідає європейським та міжнародним стандартам захисту нацменшин. Крім того, не відображає міжнародні зобов’язання України, а тому потребує внесення поправок у кількох пунктах.
Андрея Бочкор, депутатка Європарламенту від партії «Фідес», підсумувала цю думку, зазначивши, що висновок у багатьох випадках повторює критику, вже висловлену щодо попередніх законів – про освіту 2017 року та про мову 2019 року, яку українські законодавці не врахували в новому документі про нацменшини, незважаючи на обіцянки. Крім того, у висновку критикується звуження існуючих прав національних меншин на освіту рідною мовою та називається непропорційним обмеження використання рідної мови нацменшинами. Хоча розширення сфери застосування української мови як державної є легітимною метою, у тексті наголошується, що це має відбуватися на основі принципу пропорційності та без шкоди для прав національних меншин.
Висновок Венеціанської комісії не стосується набутих прав, які досі гарантуються Законом про меншини 1992 року, але більше не гарантуються новим законом 2022 року, таких як культурна автономія, вільне використання національної символіки або право національних меншин на збереження засобів до існування в місцях їхнього історичного чи нинішнього проживання.
«Позитивним наслідком цього висновку є те, що українська влада знову відтермінувала повне набуття чинності статті 7 Закону «Про освіту» для національних шкіл з навчанням мовами ЄС на один рік, продовживши таким чином перехідний період до 1 вересня 2024 року. Однак це не означає повного вирішення проблеми, яка, сподіваємося, буде розв’язана в процесі вступу до ЄС у найближчому майбутньому. Я впевнена, що Україна серйозно поставиться до рекомендацій Венеціанської комісії й попередні критичні зауваження, зроблені у 2017 та 2019 роках, будуть враховані», – підкреслила Андрея Бочкор.
Страсбург, 15 червня 2023 року
[type] => post
[excerpt] => У висновку Венеціанської комісії щодо Закону України «Про національні меншини (громади) », опублікованому 12 червня, чітко зазначено, що новий український закон містить низку гарантій
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1686916200
[modified] => 1686909019
)
[title] => Венеціанська комісія заявила, що новий український закон про нацменшини не повністю відповідає європейським та міжнародним стандартам
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81847&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 81777
[uk] => 81847
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 59333
[image] => Array
(
[id] => 59333
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[original_lng] => 74199
[original_w] => 994
[original_h] => 570
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20-300x172.jpg
[width] => 300
[height] => 172
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20-768x440.jpg
[width] => 768
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/bocskor-andrea-20.jpg
[width] => 994
[height] => 570
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3780
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 59333
[_edit_lock] => 1686898220:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_b48c73133d94d988d74a85d1fa58b5e8] =>
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Ситуація з мовами меншин у Сербії покращилася, але уряд має докласти додаткових зусиль для підтримки двомовної освіти та заохочення використання мов меншин як у засобах масової інформації, так і в суспільному житті, – заявила Рада Європи, яка об’єднує 46 держав-членів.
У звіті Ради Європи про застосування Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ECRMML) експертний комітет, відповідальний за моніторинг застосування Хартії, заявив, що з моменту останнього звіту, опублікованого п’ять років тому, Сербія досягла прогресу у виконанні своїх зобов’язань за Хартією, в країні прискорився процес офіційного використання мов.
Доповідачі відзначили досягнутий прогрес, але звернули увагу на те, що в кількох населених пунктах, де традиційно розмовляють мовами меншин, зокрема ромською та українською, необхідні зусилля для забезпечення офіційного використання мов меншин.
У звіті наголошується, що освіта мовами меншин на різних рівнях забезпечена албанською, боснійською, болгарською, хорватською, угорською, румунською, русинською та словацькою мовами, однак інші мови меншин взагалі не можна використовувати на жодному рівні освіти.
Щодо системи освіти дорослих зазначається, що, за винятком угорської, сертифікована освіта дорослих не проводиться жодною іншою мовою меншини.
Експерти встановили, що більшість мов меншин використовуються в кримінальних і цивільних судових процесах, але не в адміністративних. За винятком угорської мови, мови меншин не використовуються в контактах із місцевими представництвами національних органів влади.
Доповідачі відзначили, що більшість мов меншин використовуються в ефірах як державних, так і приватних телерадіокомпаній, водночас повторили свої попередні рекомендації щодо подовження тривалості та більш частого транслювання програм мовами меншин, а також виробництва контенту різного жанру.
«Влада Сербії повинна розробити комплексний медіа-план для кожної мови меншин», – заявили доповідачі.
Крім того, слід значно посилити бюджетну та кадрову спроможність рад національних меншин, щоби вони ефективно підтримували використання мов меншин у суспільному житті та повною мірою виконувати роль консультативних рад із політики щодо мов меншин. Також необхідно, щоби Сербія включила інформацію про мови та культури меншин у національні навчальні програми, підготовку вчителів та навчальні матеріали більшості.
Щодо використання мови угорської меншини, у звіті підтверджується, що в Сербії навчання угорською мовою здійснюється у дитячих садочках, початкових, середніх школах та закладах професійно-технічної освіти, крім того, в дошкільних навчальних закладах організовано двомовне угорсько-німецьке навчання. Зазначається, що, на думку представників угорської меншини, використання угорської мови в судах могло б бути більш частим, чому сприяло б навчання більшої кількості угорськомовних юристів. Хоча носії угорської мови часто подають усні чи письмові запити угорською мовою до місцевих представництв національних органів влади, ті зазвичай не готують документи угорською мовою. Представники угорської меншини також висловили необхідність додаткового фінансування закладів культури, які використовують угорську мову, зокрема бібліотек.
Експертний комітет закликав угорців, які проживають у Сербії, використовувати рідну мову під час спілкування з місцевими представництвами національних органів влади та допомагати готувати документи угорською мовою.
Крім того, експерти закликали владу Сербії вжити заходів для заохочення використання угорської мови в спілкуванні з надавачами державних послуг.
[type] => post
[excerpt] => Ситуація з мовами меншин у Сербії покращилася, але уряд має докласти додаткових зусиль для підтримки двомовної освіти та заохочення використання мов меншин як у засобах масової інформації, так і в суспільному житті, – заявила Рада Європи, яка об’є...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1686252360
[modified] => 1686246372
)
[title] => Сербія повинна зробити ще більше для використання мов меншин – Рада Європи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81107&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 81043
[uk] => 81107
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 81044
[image] => Array
(
[id] => 81044
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[original_lng] => 180343
[original_w] => 720
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/europa-tanacs.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2858
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 81044
[_edit_lock] => 1686235573:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 831643559002
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
[1] => 2950
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
[1] => Сербія
)
)
[8] => Array
(
[id] => 80325
[content] =>
До Верховної Ради внесено законопроєкт про внесення змін до закону щодо відтермінування переходу на україномовну освіту в школах із навчанням офіційними мовами Європейського Союзу до 1 вересня 2024 року, – повідомила Верховна Рада на своєму офіційному сайті.
Згідно з повідомленням, законопроєкт вносить зміни до прикінцевих та перехідних положень розділу XII Закону „Про освіту” щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану.
Згідно з текстом проєкту змін, особи, які належать до національних меншин України, володіють офіційними мовами Європейського Союзу та розпочали здобуття загальної середньої освіти мовою відповідної національної меншини до 1 вересня 2018 року, можуть продовжити навчання до 1 вересня 2024 року за правилами, що діяли до набрання чинності цим законом, із поступовим збільшенням кількості предметів, що викладаються українською мовою.
[type] => post
[excerpt] => До Верховної Ради внесено законопроєкт про внесення змін до закону щодо відтермінування переходу на україномовну освіту в школах із навчанням офіційними мовами Європейського Союзу до 1 вересня 2024 року, – повідомила Верховна Рада на своєму офіцій...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1685532240
[modified] => 1685530235
)
[title] => Перехід на україномовну освіту в школах нацменшин можуть відтермінувати на рік, законопроєкт готовий
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=80325&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 80287
[uk] => 80325
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 80288
[image] => Array
(
[id] => 80288
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[original_lng] => 112852
[original_w] => 556
[original_h] => 425
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1-300x229.jpg
[width] => 300
[height] => 229
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/legfelso-tanacs-1.jpg
[width] => 556
[height] => 425
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2454
[_thumbnail_id] => 80288
[_edit_lock] => 1685519435:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 831637118002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
[2] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 19
[6] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Терміново
[6] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 15444
)
[tags_name] => Array
(
[0] => нацменшини
)
)
[9] => Array
(
[id] => 79974
[content] =>
«Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції «Права нацменшин у процесі розширення Європейського Союзу», яка була організована робочою групою з питань нацменшин Європейського парламенту 23 травня в Брюсселі.
На заході в стінах Європарламенту очільник ТУКЗ-КМКС нагадав, що після здобуття Україною незалежності в 1992 році було прийнято закон про національні меншини, котрий відповідав європейським стандартам і надавав широкі права. Він значною мірою задовольняв потреби нацменшин, які проживають у країні, і це було закріплено в Конституції в 1996 році. «Однак у 2017-му після ухвалення закону про освіту, а згодом закону про мову та нового закону про нацменшини всі права, які ми раніше мали, були або забрані, або значно обмежені. Ми просимо відновити наші права відповідно до Конституції України та міжнародних зобов’язань України», – додав Василь Брензович.
«Європейський Союз знову стоїть на порозі розширення (ідеться про країни Західних Балкан, Україну, Грузію та Молдову), і права нацменшин, як і раніше, є надзвичайно важливим аспектом цього процесу. Адже Копенгагенські критерії, що визначають, які країни можуть приєднатися до Європейського Союзу, містять, зокрема, пункти про повагу до прав людини та прав національних меншин», – акцентував Василь Брензович, а відтак подякував організаторам конференції за можливість представити в Європарламенті реальну картину нинішнього становища національних меншин України, у тому числі закарпатських угорців. «Закарпатські угорці виступають за якнайшвидшу європейську інтеграцію України, але водночас ми хочемо зберегти та відновити наші права, гарантовані Конституцією України, міжнародними договорами України й Договором про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорщиною», – додав політик.
Депутатка Європарламенту закарпатського походження Андрея Бочкор, виступаючи на конференції, наголосила, що нацменшини, які проживають в Україні, підтримують початок процесу вступу країни до ЄС. За її словами, вони позитивно ставляться до більшості й очікують, що зможуть жити як повноправні громадяни на своїй батьківщині.
«Важливість сьогоднішньої конференції полягає насамперед у тому, що в Європарламенті в присутності єврокомісара з питань сусідства та розширення ми маємо можливість повідомити про бажання закарпатських угорців зберегти набуті раніше права. Як угорська громада краю, так і румунська, які проживають в Україні, котра чекає на вступ до ЄС, вважають дуже несправедливим, що прийняті в останні роки закони значно обмежили їхні права, які гарантувалися нацменшинам законом 1992 року та Конституцією. Наразі найактуальнішою і найболючішою проблемою є те, що з вересня 2023 року румунські та угорські діти, котрі проживають в Україні, більше не матимуть можливості навчатися рідною мовою. А це призведе до руйнування угорської та румунської шкільної системи в Україні, яка успішно працювала протягом десятиліть. Ми виступаємо проти цього і просимо допомоги європейських інституцій», – повідомила Андрея Бочкор. «Відповідно до Копенгагенських критеріїв, повага до прав меншин є дуже важливим аспектом, тому треба наголосити, що Європейський Союз та його інституції мають приділити значну увагу відповідному впорядкуванню правового становища українських нацменшин», – додала вона.
Як підкреслила співголова робочої групи з питань меншин, очільниця групи депутатів Європарламенту від «Фідес» Кінґа Ґал, досвід останніх 20 років показує, що права мовних і національних меншин можуть бути гарантовані під час процесу вступу. «Перед вступом, під час переговорів про вступ права меншин можна відстоювати, вимагати їхнього дотримання. Таким чином це відбувається і щодо країн Західних Балкан, де з’являються серйозні критерії, які стосуються національних і мовних меншин. Так само це має відбуватися і в процесі вступу України. Ми часто бачимо, що в Брюсселі не дуже добре знають про події в Україні, не бачать чітко, що відбувається з питанням освіти рідною мовою, питанням мовних прав, та й загалом правами нацменшин, зокрема закарпатських угорців. Саме тому важливо привернути увагу Європи й розповісти про реальність, з якою доводиться рахуватися. Наголосити, що є неприйнятним, коли йдеться про вступ країни до ЄС у ХХІ столітті, зокрема підкреслити, що забирати набуті права нацменшин неприпустимо. Ці питання необхідно вирішувати, адже представники національної меншини не мають почуватися на батьківщині громадянами другого сорту. Тому слід наголосити, що Україна зможе приєднатися до Європейського Союзу, лише якщо ми матимемо можливість забезпечити захист прав нацменшин під час переговорів про вступ, якщо національні та мовні меншини, зокрема угорська громада Закарпаття, стануть громадянами з рівними правами», – зазначила Кінґа Ґал.
«Ми вже неодноразово порушували в Європарламенті питання національних меншин і будемо робити це й надалі, адже переконані, що їхній захист має бути компетенцією ЄС. Права нацменшин – це права людини. Меншини мають право захищати свою ідентичність і культуру, свої культурні установи, рідну мову, ЗМІ. Мають право на освіту рідною мовою. Національні меншини не становлять загрози для більшості, але їм потрібна допомога більшості, щоб зберегти свою ідентичність на батьківщині», – наголосив, у свою чергу, співголова робочої групи з питань меншин, депутат Європарламенту Лорант Вінце.
На конференції виступив і єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. Він підкреслив, що країни, які очікують на вступ, повинні усвідомлювати, що повага до цінностей ЄС необхідна не лише під час процесу приєднання до Євросоюзу, але й після того, як вони стануть його повноправними членами. «Захист національних меншин є такою ж цінністю, як і будь-яка інша базова цінність ЄС. Слід допомогти країнам, які очікують на вступ, відчути своїми цінності Євросоюзу й забезпечити відображення всіх цих зобов’язань у національному законодавстві. Для того щоб меншини сприяли повноті держави, необхідний однаковий підхід і цілковите визнання їхніх прав, релігії та переконань», – наголосив єврокомісар. Він додав, що стосовно вступу України є серйозні проблеми, які потребують особливої уваги, зокрема щодо освіти нацменшин та використання їхніх мов. За його словами, усі ці питання треба вирішувати разом із національними меншинами.
bocskor.fidesz-eu.hu, TV21 Ungvár, lexi
[type] => post
[excerpt] => «Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1685108400
[modified] => 1685107719
)
[title] => Захист національних меншин та їхніх прав є важливим у процесі вступу до Європейського Союзу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=79974&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 79894
[uk] => 79974
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 79897
[image] => Array
(
[id] => 79897
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[original_lng] => 38814
[original_w] => 767
[original_h] => 511
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg
[width] => 767
[height] => 511
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 3452
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 79897
[_edit_lock] => 1685096920:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_b48c73133d94d988d74a85d1fa58b5e8] =>
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
