Кандидат на пост канцлера Німеччини, лідер німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявив, що участь Німеччини у миротворчих силах в Україні має бути в рамках міжнародного права та у “консенсусі з росією”.
Про це повідомляє Die Zeit.
За його словами, миротворча місія в Україні без згоди росії може бути неефективною та призвести до ще більшої ескалації війни.
“Якщо має бути мирна угода і якщо Україна потребує гарантій безпеки, то це можна обговорювати лише за наявності відповідного мандату згідно з міжнародним правом. Наразі я цього не бачу. Я хотів би, щоб такий мандат базувався на консенсусі з росією, а не на конфлікті”, — сказав Мерц.
Політик заявив, що поки не може собі уявити, як завершити війну в Україні та додав, що міжнародні партнери, включаючи Німеччину, ще дуже далекі від “припинення вогню” і це питання з’ясовуватиметься в найближчі тижні та місяці.
Russia is at it again, using dangerous statements to undermine all achievements of our shared diplomatic efforts with President Trump's team. We keep working together to bring peace closer.
This alleged "residence strike" story is a complete fabrication intended to justify…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) December 29, 2025
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що не виключає можливості участі його країни у миротворчій місії в Україні.
Про це він заявив в інтерв’ю Kyiv Independent, яке було опубліковано 18 грудня.
На запитання щодо участі Швеції у потенційній миротворчій місії для моніторингу можливого припинення вогню в Україні, Йонсон відповів, що ця опція не відкидається. Він також підкреслив, що Швеція вже має присутність в Україні через своє агентство оборонних закупівель, яке співпрацює з українським урядом у закупівлі військового обладнання.
Міністр також не виключив проведення військових навчань на території України.
Європейська рада на зустрічі 29 та 30 червня мають обговорити питання того, які майбутні безпекові зобов’язання ЄС може надати Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Відомо, що західні партнери працюють над пакетом довгострокових гарантій щодо надання Києву зброї, обладнання, боєприпасів, навчання та іншої військової допомоги.
Окрім цього країни ЄС готові сприяти майбутнім зобов’язанням щодо безпеки перед Україною. Це необхідно для того, щоб „допомогти Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації”.
Раніше у Франції запропонували ідею формулювання про гарантії безпеки, яка полягала в тому, щоб спиратися на ініціативи ЄС, такі як фонд, який фінансує військову допомогу Києву, і навчальна місія для українських солдатів.
Однак він викликав занепокоєння у Австрії, Ірландії, Мальти та Кіпру, а також серед рішучих прихильників трансатлантичного співробітництва, таких як країни Балтії. Вони наполягали, що європейська безпека є перш за все питанням НАТО.
„Для нас, як нейтральних держав, зрозуміло, що ми не можемо дати такі гарантії безпеки. Австрія, Ірландія, Мальта та Кіпр чітко дали зрозуміти, що мають заперечення”, – сказав канцлер Австрії Карл Нехаммер.
Він зауважив, що дане питання буде обговорено і знайдено формулювання, які будуть прийнятні і для всіх країн.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що будь-яка роль ЄС залишається предметом обговорення.
„Нам доведеться обговорити, наскільки далеко це зайде, і чи буде це летальна, чи нелетальна підтримка. І ми повинні взяти до уваги, що кілька країн ЄС не є членами НАТО”, – сказав Рютте.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головна умова до потенційної миротворчої місії в Україні – у тому, що вона не повинна заморожувати конфлікт і закріплювати нинішні позиції сторін.
Про це він сказав під час спілкування зі ЗМІ у Польщі.
Дмитро Кулеба зазначив, що Україні необхідно мати різні рішення для усіх можливих сценаріїв.
„Безумовно, ініціативи від польського уряду (щодо потенціної миротворчої місії – ред.) корисні, тому що Польща є членом НАТО і може просувати їх всередині Альянсу. Але у нас є одне застереження до будь-якої ініціативи, які озвучуються тією чи іншою країною: ці ініціативи не повинні заморожувати конфлікт. З 24 лютого додаткові території України стали тимчасово окупованими. Наша принципова позиція полягає у тому, що Росія має вийти на позиції які вона займала станом на 23 лютого. Відповідно жодна ініціатива, яка буде фіксувати статус-кво, не відповідає українським інтересам”, – наголосив Дмитро Кулеба.
Він зазначив, що під час візиту детально обговорив ідею Польщі з віцепрем’єром Ярославом Качинським та переконався, що той має повне розуміння української позиції і щиро хоче допомогти.
„Тепер немає жодних сумнівів чи непорозумінь щодо цієї місії – ми синхронізувалися і будемо вдячні Польщі за будь які нові ініціативи які ми будемо проговорювати і вони зможуть їх просувати”, – додав Дмитро Кулеба.
