Британія створить об’єднані військово-морські сили з дев’ятьма європейськими країнами для стримування майбутніх російських загроз з боку „відкритого морського кордону” на півночі.
Про це повідомив глава Королівського флоту адмірал сер Гвін Дженкінс, передає The Guardian.
У своїй промові Дженкінс зазначив, що 10 країн-членів Об’єднаних експедиційних сил (JEF) підписали заяву про наміри створити „багатонаціональні морські сили”, які діятимуть як „доповнення до НАТО”.
До складу альянсу увійдуть Велика Британія, Нідерланди, усі п’ять країн Північної Європи (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція) та три країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія). Канада також розглядає можливість приєднатися.
Дженкінс зазначив, що попри кризу, яка триває на Близькому Сході, де Ормузька протока залишається закритою через американо-ізраїльську війну проти Ірану, „Росія залишається найсерйознішою загрозою для нашої безпеки”.
„За останні два роки кількість російських вторгнень у наші води зросла майже на третину”, – сказав командувач британського флоту, додавши, що, на його думку, Велика Британія має „відкритий морський кордон із Росією на півночі”.
Новими військово-морськими силами „за необхідності командуватимуть” із британського військового штабу в Нортвуді (на північному заході Лондона). Вони будуть „створені для негайного вступу в бій у разі потреби, маючи реальні можливості, реальні військові плани та реальну інтеграцію”, – зазначив Дженкінс.
Водночас джерела видання у військово-морських силах зазначають, що британський флот відчуває кризу з наявністю кораблів через брак попередніх інвестицій. Для підвищення боєздатності Дженкінс анонсував, що „безекіпажні кораблі супроводу” – великі морські дрони – ходитимуть поруч із британськими військовими кораблями у найближчі два роки.
Об’єднані експедиційні сили (Joint Expeditionary Force, JEF) – це військово-політична коаліція на чолі з Великою Британією створена у 2014 році у відповідь на анексію Криму для швидкого реагування на загрози – до введення в дію статті 5 договору про НАТО.
Міністерство закордонних справ Великої Британії викликало посла Росії, щоб вручити йому повідомлення про скасування акредитації одного з російських дипломатів у Лондоні.
Таке рішення Британія ухвалила у відповідь на те, що 30 березня Росія звинуватила британського дипломата у шпигунстві та вислала його з країни.
Лондон знову засудив висилку працівника посольства в Москві, назвавши це „кампанією з дискредитації”.
„Ми рішуче засуджуємо необґрунтоване рішення Росії минулого місяця вислати ще одного британського дипломата та зловмисну публічну кампанію з дискредитації, яка послідувала за цим. Така поведінка є абсолютно неприйнятною, і ми не потерпимо переслідування чи залякування наших дипломатичних співробітників”, – наголосили в уряді.
Там запевнили, що подальші неспровоковані та невиправдані дії Росії проти британських дипломатів розцінюватимуться як ескалація та зустрінуться з пропорційними заходами у відповідь.
[type] => post [excerpt] => Міністерство закордонних справ Великої Британії викликало посла Росії, щоб вручити йому повідомлення про скасування акредитації одного з російських дипломатів у Лондоні. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1777490460 [modified] => 1777482672 ) [title] => Британія анулює акредитацію російського дипломата у відповідь на схожі кроки рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184833&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184905 [uk] => 184833 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 184834 [image] => Array ( [id] => 184834 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash.webp [original_lng] => 63324 [original_w] => 1944 [original_h] => 924 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash-300x143.webp [width] => 300 [height] => 143 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash-768x365.webp [width] => 768 [height] => 365 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash-1024x487.webp [width] => 1024 [height] => 487 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash-1536x730.webp [width] => 1536 [height] => 730 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash.webp [width] => 1944 [height] => 924 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/aleks-marinkovic-rajjdlgu0x8-unsplash.webp [width] => 1944 [height] => 924 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1777471969:3 [_thumbnail_id] => 184834 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 440 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 45513229000 [_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
Війна в Україні почалася з порушення Будапештського меморандуму, це не випадковість, не непорозуміння, а результат цілеспрямованої політики.
Про це заявив принц Гаррі, герцог Сассекський, на Київському безпековому форумі, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми повинні абсолютно чітко розуміти природу цієї війни. Це не випадковість, не непорозуміння і не неминучий туман конфлікту. Це результат стійкої, цілеспрямованої політики, спланованої, виконаної та захищеної на найвищому рівні. Вона починається з порушення Будапештського меморандуму», – сказав принц Гаррі.
Член королівської сімʼї також певен, що навмисні атаки на цивільних, масові вбивства, тортури, сексуальне насильство та примусова депортація населення в Україні можуть вважатися актом геноциду.
«Америка була частиною гарантії того, що суверенітет і кордони України будуть поважатися. Це момент для американського лідерства. Момент для Америки, щоб показати, що вона може виконувати свої зобов’язання за міжнародними договорами. Не з милосердя, а через свою власну незмінну роль у глобальній безпеці та стратегічній стабільності», – підкреслив він.
Принц Гаррі додав, що Україна заслужила на повагу світу завдяки своєму лідерству, стійкості та інноваціям.
«Питання вже не в тому, чи витримає Україна. Ви вже відповіли на це. Питання в тому, чи решта світу зрівняється з вашою рішучістю. Бо одного дня ця війна закінчиться. І історія не питатиме, що ми сказали, вона питатиме, що ми зробили», – наголосив член королівської сімʼї.
[type] => post [excerpt] => Війна в Україні почалася з порушення Будапештського меморандуму, це не випадковість, не непорозуміння, а результат цілеспрямованої політики. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1777053060 [modified] => 1777051182 ) [title] => Війна в Україні почалася з порушення Будапештського меморандуму і це не є випадковістю - принц Гаррі [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184411&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 184375 [uk] => 184411 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 184376 [image] => Array ( [id] => 184376 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry.jpg [original_lng] => 306949 [original_w] => 1300 [original_h] => 731 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry.jpg [width] => 1300 [height] => 731 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry.jpg [width] => 1300 [height] => 731 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/harry.jpg [width] => 1300 [height] => 731 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 522 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 184376 [_edit_lock] => 1777040383:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 886552443001 [_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
Велика Британія та Франція уклали нову трирічну угоду, спрямовану на припинення перетину Ла-Маншу нелегальними мігрантами на невеликих човнах.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство AFP.
Згідно з угодою, Франція зобов’язалася збільшити чисельність правоохоронних органів на узбережжі більш ніж удвічі. До 2029 року їхня кількість має сягнути 1 400 осіб.
Тим часом Велика Британія надасть фінансування у розмірі до 766 млн євро, хоча майже чверть цієї суми буде надана на певних умовах.
Сусіди по Ла-Маншу протягом кількох місяців сперечалися щодо поновлення угоди, яка визначає фінансовий внесок Великої Британії у французькі зусилля із запобігання спробам мігрантів незаконно переправитися до Великої Британії.
Британія звинуватила Францію в тому, що вона робить занадто мало для запобігання відправленню потенційних шукачів притулку з французьких берегів, при цьому контрабандисти та мігранти йдуть на все більший ризик, щоб уникнути виявлення.
Як наслідок, Лондон наполягав, що поновить вперше підписаний у 2018 році договір, що був продовжений у 2023 році, лише якщо зможе встановити умови щодо використання французьким урядом британських коштів.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що англо-французька співпраця „вже зупинила десятки тисяч переправлень”, і що „ця історична угода означає, що ми можемо піти далі: посилити розвідку, спостереження та присутність на місцях для захисту кордонів Великої Британії”.
Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що ситуація в Ормузькій протоці ще не нормалізувалася, і закликала Тегеран дозволити повністю відновити міжнародне судноплавство.
Про це очільниця британського зовнішньополітичного відомства сказала у коментарі Reuters, повідомляє „Європейська правда”.
Купер сказала, що ситуація в Ормузькій протоці поки що не повернулася до нормального режиму, і закликала Тегеран забезпечити повне відновлення міжнародного судноплавства.
„Ми перебуваємо на критичному етапі дипломатичних переговорів, коли перемир’я вже набрало чинності… але нормальне судноплавство через протоку поки що не відновлено”, – зазначила вона.
Купер додала, що перемир’я між США та Іраном має перерости у сталий мир, додавши, що відновлення судноплавства через цю водну артерію є нагальним для світової економіки.
„Нам потрібно, щоб Ормузька протока була відкритою… адже це допоможе всім нашим економікам по всьому світу, які зараз перебувають у заручниках”, – сказала вона.
Купер зазначила, що понад 50 країн підтримали зусилля щодо забезпечення свободи судноплавства, а більше десятка з них готові надати морську підтримку, включаючи розмінування та забезпечення безпеки судноплавства, як тільки конфлікт закінчиться.
Вона зазначила, що для перетворення перемир’я на тривале врегулювання ще „попереду чимало роботи”, і закликала всі сторони дотримуватися перемир’я.
Очікується, що в межах кредиту упродовж 2027 року для України вдасться закупити озброєння на суму до 60 млрд євро.
Зокрема, єврокомісар з питань Brexit Марош Шефчович заявляв про готовність ЄС до більшої участі Лондона в кредиті в межах ширшого „перезавантаження” відносин. Він також стверджував, що це може бути вигідним обом сторонам.
Однак за правилами Євросоюзу, британські компанії зможуть брати участь у тих контрактах із закупівлі зброї, які не можуть виконати європейські виробники. Тому у Великій Британії прагнуть домовитися з блоком про збільшення можливостей своїх виробників.
Ймовірно, внесок Лондона в позику становитиме 455 млн євро (390 млн фунтів стерлінгів), однак остаточно суму ще не узгодили.
Там зазначили, що до кінця року поставлять щонайменше 120 тис. дронів, що стимулюватиме створення нових робочих місць по всій Великій Британії.
Новий пакет військової допомоги, що є найбільшим для країни у сфері поставок БпЛА, включатиме тисячі ударних дронів дальнього радіусу дії, розвідувальних безпілотників, дронів для логістичного забезпечення та морських засобів, які вже пройшли бойове випробування на передовій в Україні.
Поставки нових БпЛА вже розпочалися цього місяця.
„Це значне посилення перевірених у боях безпілотників надасть українським силам можливості, необхідні для захисту свого народу та боротьби з російською агресією.
Останніми тижнями увага прикута до Близького Сходу – Путін хоче відвернути нашу увагу, але українці продовжують боротися з величезною мужністю, і ніщо не змусить нас відвернутися від них, поки ми не забезпечимо мир”, – наголосив міністр оборони Джон Гілі.
Велика Британія на невизначений час відклала передачу острівного архіпелагу в Індійському океані Маврикію через тиск США.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це пише CNN.
“Обʼєднане Королівство було змушене поставити на паузу свій план про передачу островів Чагос, на яких знаходиться авіабаза США Дієго-Гарсія, після неодноразової критики угоди Трампом”, – йдеться у матеріалі.
Водночас за словами речника премʼєр-міністра Британії, “ми й досі переконані, що угода про передачу – найкращий спосіб захистити довготермінове майбутнє бази”. “Видається, що у чинній сесії британського парламенту бракує часу, аби закріпити угоду в національному законодавстві”, – стверджує CNN.
Уряд Великої Британії вже давно заявив, що угода не набуде чинності без схвалення США, а відповідного обміну дипломатичними нотами іще не відбулося. “Відповідно до умов чинної угоди, Велика Британія та США й надалі матимуть доступ до бази на острові Дієго-Гарсія – найбільшому в архіпелазі Чагос, – оскільки Лондон щорічно перераховуватиме Маврикію 101 мільйон фунтів за оренду тривалістю 99 років”, – зауважується у статті.
Уряд Великої Британії дав зрозуміти, що не дозволить США використовувати свої військові бази для ударів по іранських об’єктах енергетичної чи цивільної інфраструктури.
Про це заявив речник британського прем’єр-міністра Кіра Стармера Том Веллс, якого цитує Bloomberg, повідомляє „Європейська правда”.
Відповідаючи у вівторок на запитання про погрозу Трампа бомбити іранські мости та електростанції, якщо Іран не погодиться знову відкрити Ормузьку протоку, Веллс вказав на позицію Великої Британії, висловлену ще в перші дні війни.
За його словами, ця позиція полягає в тому, що США можуть використовувати британські бази у Фейрфорді (графство Глостершир, Англія) та на острові Дієго-Гарсія в Індійському океані лише для того, що уряд Британії називає „оборонними” місіями.
„Наші принципи були чіткими з найпершого дня. Наша позиція з цього питання не змінилася”, – сказав Веллс.
Він відмовився відповідати на запитання, чи розглядатиме Велика Британія знищення цивільної інфраструктури США як воєнний злочин.
„Чинна угода передбачає використання США британських баз для колективної самооборони регіону, включаючи оборонні операції США зі знищення ракетних баз і засобів, що використовуються для атак на кораблі в Ормузькій протоці”, – сказав Веллс.
Велика Британія організовує міжнародну зустріч за участю 35 держав, щоб обговорити шляхи відновлення роботи Ормузької протоки, ключового маршруту для світових поставок нафти й газу, який Іран фактично заблокував.
Про це заявив прем’єр-міністр Кір Стармер, пише The Guardian.
За словами глави уряду, переговори відбудуться у четвер за участі міністерки закордонних справ Єветт Купер та представників десятків країн. США, як стало відомо, прямої участі в консультаціях не братимуть, адже зустріч стосується держав, що раніше підписали спільну заяву про готовність сприяти забезпеченню безпечного проходу суден.
Стармер зазначив, що учасники мають оцінити «усі можливі дипломатичні та політичні кроки», які дозволять відновити свободу судноплавства, гарантувати безпеку екіпажів і заблокованих суден, повернути рух критично важливих вантажів, зокрема нафти, газу та добрив.
Серед країн, які долучилися до ініціативи: Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія, Канада, Австралія, Південна Корея, Нова Зеландія, ОАЕ, Нігерія та інші.
Британський прем’єр визнає, що операція щодо розблокування протоки буде складною та тривалою. За його словами, треба об’єкнати військові та дипломатичні зусилля.
Як відомо, через часткову блокаду Іраном у протоці застрягли близько 1000 суден. До початку конфлікту через Ормуз проходила п’ята частина світових постачань нафти й газу.
Лише 130 суден пройшли протоку з моменту, коли розпочалися бойові дії. Раніше, у мирний час, така кількість кораблів проходила протоку за день.
