Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що запропонувала ідею щодо надання Україні „репараційної позики” на базі заморожених російських активів.
Про це вона сказала на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.
Як зазначила фон дер Ляєн, ЄС потрібне більш структурне рішення для військової підтримки України.
„І саме тому я висунула ідею репараційної позики, яка базуватиметься на заморожених російських активах”, – сказала вона.
Президентка ЄК пояснила, що позика надаватиметься не одним платежем, „а траншами і з певними умовами”.
„І ми зміцнимо власну оборонну промисловість, забезпечивши, щоб частина кредиту пішла на закупівлі в Європі і з Європою”, – додала вона.
Фон дер Ляєн окремо наголосила, що не буде жодного вилучення російських активів.
„Україна має повертати кредит, якщо росія платить репарації”, – зауважила вона.
У Бельгії українська делегація 25 вересня розпочала двосторонні скринінгові зустрічі з Єврокомісією за переговорним розділом 13 «Рибальство та водний промисел». Зустрічі триватимуть 25 та 26 вересня та проходять у гібридному форматі (онлайн та офлайн). Українську делегацію очолює віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, який бере участь онлайн. Про це повідомив Офіс Віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Розділ 13 належить до Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Цей кластер є фінальним сегментом у процесі скринінгу України з Єврокомісією.
До складу делегації входять представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Верховної Ради України та інших органів влади.
Відкриваючи засідання, Тарас Качка наголосив, що Україна прагне розвивати сектор рибальства за європейськими принципами сталого використання ресурсів та боротьби з незаконним, нерегульованим і незареєстрованим виловом (IUU fishing).
«Сьогодні ми представимо нашу відповідність до стандартів ЄС у цій сфері, а також продемонструємо переваги української рибної галузі. Вона є достатньо розвиненою та має вагоме економічне значення. Україна готова й надалі розвивати галузь у відповідності до правил ЄС задля взаємного інтересу та економічного розвитку як України, так і всього Союзу», – зазначив Віцепремʼєр.
Окремо він підкреслив важливість врахування безпекового контексту з акцентом на Чорному та Азовському морях.
«росія намагається незаконно розширити свій вплив у Чорному та Азовському морях, порушуючи міжнародне право та тимчасово окупувавши Крим та частину прибережних регіонів України. Тому важливо, щоб подальше формування політики рибальства Європейського Союзу та щодо України в межах переговорного процесу враховувало цей аспект», – заявив Тарас Качка.
У перший день сесії фахівці ЄС та України розглянуть:
загальні принципи Спільної рибної політики ЄС (Common Fisheries Policy, CFP) та базове регулювання;
плани щодо вилову та допустимі квоти (discard plans, fishing opportunities);
ринкову політику для рибної та водної продукції;
інспекцію та контроль у сфері рибальства;
боротьбу з незаконним, нерегульованим і незареєстрованим виловом (IUU fishing);
системи збору даних.
У другий день, 26 вересня, обговорять:
розвиток водного промислу;
діяльність Регіональних організацій з управління рибальством (RFMOs);
Європейська Комісія затвердила пропозицію щодо нового, 19-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії і оприлюднить зміст пакета у п’ятницю, 19 вересня.
Про це журналістам у Брюсселі повідомила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, передає кореспондентка „Європейської правди”.
Єврокомісія оголосить зміст нового пакета санкцій проти Росії 19 вересня.
Варто зауважити, що 19-й пакет санкцій має бути затверджений Радою ЄС, і для його ухвалення необхідна одноголосна підтримка всіх 27 держав-членів ЄС.
„19-й пакет буде представлений сьогодні у другій половині дня президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та високою представницею ЄС у закордонних справах Каєю Каллас”, – повідомила Піньо.
Вона наразі не назвала точного часу, коли відбудеться презентація пакета.
Індія допомагає створити шлях до завершення війни Росії проти України. Делі відіграє в цьому процесі важливу роль.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на главу Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у соцмережі X.
Фон дер Ляєн розповіла, що провела розмову з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.
„Ми тепло вітаємо продовження залученості Індії у взаємодію з президентом Зеленським (президентом України Володимиром Зеленським – ред.). Індія відіграє важливу роль у тому, щоб спонукати Росію припинити агресивну війну і допомогти створити шлях до миру”, – зазначила глава ЄК.
Вона також додала, що війна РФ проти України має глобальні наслідки для безпеки та підриває економічну стабільність. Відповідно, вона становить загрозу для всього світу.
За словами фон дер Ляєн, у майбутньому ЄС та Індія планують узгодити спільний стратегічний порядок денний на наступному саміті ЄС-Індія, який може відбутися вже у 2026 році.
Глава ЄК зазначила, що повністю прихильна завершенню переговорів про Угоду про вільну торгівлю до кінця цього року. Для цього прогрес потрібен уже зараз.
[type] => post
[excerpt] => Індія допомагає створити шлях до завершення війни Росії проти України. Делі відіграє в цьому процесі важливу роль.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1757184600
[modified] => 1757180763
)
[title] => Голова ЄК після дзвінка з Моді: Індія відіграє важливу роль у припиненні війни в Україні
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=162230&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 161986
[uk] => 162230
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 161584
[image] => Array
(
[id] => 161584
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[original_lng] => 28467
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-2.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1482
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 161584
[_edit_lock] => 1757170036:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 376711227002
[_oembed_91478bb126135805c2ff67b9147413c5] => {{unknown}}
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 977086
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11898
[1] => 34364
[2] => 602821
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Єврокомісія
[1] => Індія
[2] => Урсула фон дер Ляєн
)
)
[4] => Array
(
[id] => 161695
[content] =>
Зустріч прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з президентом росії володимиром путіним проводилася виключно в рамках двосторонніх відносин і не відображає позицію ЄС.
Про це заявила представниця Єврокомісії Аніта Гіппер, її цитує LIGA.net.
Вона зазначила, що будь-які зустрічі з російською стороною мають відповідати спільній позиції країн блоку.
«Згідно з політиками ЄС, ми обмежуємо відносини до необхідного мінімуму та ізолюємо росію на міжнародному рівні», – сказала Гіппер.
Представниця ЄК наголосила, що Словаччина раніше підтримала цю політику разом із 26 іншими членами Євросоюзу.
Країни-партнери України склали чітку дорожню карту з питання надання гарантій безпеки.
Про це заявила прес-секретар Єврокомісії Аріанна Подеста, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
У Подести попросили прокоментувати заяву глави ЄК Урсули фон дер Ляєн про те, що партнери України склали „доволі точні плани” щодо відправки солдатів в Україну в рамках гарантій безпеки.
Вона зазначила, що представники ЄК беруть участь у технічних переговорах, а фон дер Ляєн підтримує контакти з лідерами.
„Таким чином, це позиція президентки (Єврокомісії – ред.), сформована на основі інформації, яку вона отримує під час обговорень із лідерами, а також під час взаємодії на технічному рівні, що формується певний план. Існує чітка дорожня карта, як вона сказала, щодо створення цих гарантій безпеки”, – розповіла Подеста.
При цьому вона нагадала заяву фон дер Ляєн про те, що минулого тижня „коаліція рішучих” виробила „досить точний план”.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснили візит на польсько-білоруський кордон, попри попередження служб безпеки.
Під час спільної заяви для ЗМІ Туск зізнався, що коли він і фон дер Ляєн прямували до місця проведення пресконференції, вони отримали інформацію і рекомендацію від служби безпеки відмовитися від неї або змінити місце проведення, оскільки „з’явилися білоруські солдати з рушницями”.
„Тому я запитав президентку, що вона думає з цього приводу. Чи готова вона брати участь у цій конференції, в цьому місці. І я почув слова, які я хотів почути, і для нас тут, у Польщі, вони були очевидні: жодних поступок, ніхто нас тут не залякає і не потурбує. Ми також тут, щоб показати цю справжню європейську рішучість”.
Фон дер Ляєн у свою чергу заявила, що вона прибула, щоб висловити повну солідарність Європи з Польщею як прифронтовою країною. „Упродовж багатьох років ви і поляки стикаєтеся з цілеспрямованими і цинічними гібридними атаками. Я хотіла б підкреслити, що Європа стоїть пліч-о-пліч з вами у всіх можливих випадках”.
На прикордонному посту в Кринках прем’єр-міністр Дональд Туск і голова Єврокомісії взяли участь у брифінгу з командирами Прикордонної служби та армії – служб, залучених до захисту польсько-білоруського кордону, де вже кілька років відбуваються гібридні дії та міграційний тиск, інспіровані Білоруссю та Росією.
У Підляському воєводстві на 186 км кордону з Білоруссю встановлено сталевий паркан висотою 5,5 м, який доповнюється електронним бар’єром, що діє на 206 км цього кордону, включаючи річкові ділянки. У Люблінському воєводстві, з іншого боку, вздовж прикордонної річки Буг встановлено електронний бар’єр довжиною 171 км.
📍 At the border between Poland and Belarus.
Poland is facing hybrid attacks from across the border.
We stand in solidarity with our Member State.
In our new EU budget, we have proposed to triple border management funding.
Згідно з комюніке Канцелярії прем’єр-міністра, крім оборони і безпеки на східному кордоні ЄС, темою переговорів у Кринках також є програма пільгового кредитування SAFE, яка є частиною плану переозброєння Європи у зв’язку, серед іншого, з розвитком військового потенціалу Росії.
Після брифінгу з представниками служб Дональд Туск і Урсула фон дер Ляєн оглянули місце, де зберігаються елементи для будівництва „Східного щита”, а також модернізовану сталеву загорожу на кордоні.
Керівництво Європейського Союзу планує ухвалити 19-й пакет санкцій проти росії у вересні. Робота у цьому напрямку вже ведеться.
Про це повідомила речниця Єврокомісії Аріанна Подеста під час брифінгу 14 серпня.
«Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м. Сподіваємося, що ми зможемо ухвалити його в наступному місяці. Це термін, на який ми орієнтуємось», – сказала вона.
Подеста додала, що Єврокомісія відстежує ефективність санкцій і має намір продовжувати тиск на росію.
При цьому вона не стала розкривати подробиці і зазначила, що інформація про ще не прийняті пакети розголошується в дуже рідкісних випадках.
Формат переговорів щодо завершення війни росії проти України поки що не узгоджено. Тому наразі невідомо, чи братиме Європа участь у діалозі.
Як передає РБК-Україна, про це представник Єврокомісії Аріанна Подеста заявила на брифінгу.
Подеста зазначила, що представники ЄС перебувають у постійному контакті з українськими чиновниками та європейськими лідерами. Переговори та контакти „тривають на всіх рівнях”.
Вона також прокоментувала чутки щодо можливих тристоронніх переговорів між президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним без участі представників Європи. За її словами, ще „не було жодного рішення щодо формату”.
„Формат, терміни, логістика – все це на даному етапі абсолютно неясно. Усе ще перебуває в процесі визначення. Тож потрібно буде подивитися, як розвиватимуться події. Зараз говорити про це передчасно. Тому, звісно, не може бути розчарування з приводу того, що не було запитано і не було вирішено”, – звернула увагу представниця ЄК.
Європейський Союз «не може знайти» листування очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з керівником компанії Pfizer, незважаючи на значний публічний інтерес до справи і рішення Суду ЄС.
Про це повідомляє The New York Times.
Як відомо, Суд ЄС 14 травня постановив, що Європейська комісія діяла неправомірно, відмовившись оприлюднити текстові повідомлення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до генерального директора Pfizer Альберта Бурлои в розпал пандемії перед укладенням ЄС угоди, за яким блок зобов’язався придбати до 1,8 мільярда доз вакцини Pfizer-BioNTech проти Covid-19.
Коли на початку 2021 року Європейський Союз уклав цю угоду, виник великий інтерес до того, як вдалося її досягти.
Тож, коли стало відомо, що Урсула фон дер Ляєн, президент виконавчої гілки ЄС, обмінювалася текстовими повідомленнями з головним виконавчим директором Pfizer під час переговорів щодо угоди, журналісти запросили ці записи відповідно до правил прозорості блоку. Європейський Союз відмовив, і The New York Times оскаржила цю відмову в суді.
У травні 2025 року суд ЄС постановив, що блок «не зміг пояснити правдоподібним чином», чому він не оприлюднив записи. У відповідь на це рішення виконавча гілка блоку, Європейська комісія, надала газеті пояснення.
Однак, з відповіді Єврокомісії випливає, що повідомлення були знищені або втрачені. У комісії «не вважали їх важливими» і не думали, що зобов’язані їх зберігати.
У відповіді, як зазначає NYT, підтверджується, що текстові повідомлення колись існували. Зокрема, керівник офісу Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт прочитав їх «влітку 2021 року».
Це означає, що рішення не зберігати повідомлення було прийнято після першого запиту на їх отримання у травні 2021 року від Александра Фанти, тодішнього журналіста німецького новинного видання. Пізніше NYT надіслало власний запит.
Комісія стверджує, що керівник офісу фон дер Ляєн начебто вирішив, що «єдиною метою» повідомлень було планування, і що їх не потрібно було зберігати.
Також у Єврокомісії зазначили, що зараз не можуть знайти текстові повідомлення, і припускають, не заявляючи прямо, що вони тепер відсутні.
Пояснюється це тим, що Урсула фон дер Ляєн неодноразово змінювала свій телефон з 2021 року, не переносячи повністю дані на нові пристрої. А коли пан Зайберт нещодавно шукав її останній пристрій та повідомлення в додатку Signal, він не знайшов цих повідомлень.
«Є багато питань — я не вважаю цю відповідь задовільною для нікого», — сказав Нік Айосса, директор Transparency International EU, аналітичного центру з боротьби з корупцією. Він поставив під сумнів, чому тексти не були розкриті, якщо про їх існування було відомо у 2021 році.
Хоча різні уряди застосовують різні підходи до електронних повідомлень згідно із законами про свободу інформації, деякі місця, включаючи багато штатів США, а в деяких випадках і федеральний уряд США, розглядають їх як публічні записи.
Але Європейська комісія чинить опір зміні своєї політики чи наданню додаткової інформації, навіть попри постійну критику.
Обробка текстових повідомлень, яку в Брюсселі часто називають «Пфайзергейтом», була постійною політичною проблемою для фон дер Ляєн. Вона навіть спонукала до ініціювання вотуму недовіри їй на початку цього літа, першого такого роду за понад десять років.
