Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що ЄС слід враховувати ризик ескалації з боку росії. За її словами, Москва зберігає свої стратегічні цілі і може спробувати змінити баланс безпеки в Європі.
Про це йдеться у публікації The Wall Street Journal.
У Європі фіксують зростання загроз і риторики Москви
На тлі масованих ударів по Києву в європейських столицях посилюються побоювання, що Володимир Путін може спробувати розширити конфлікт за межі України.
За даними західних медіа, останніми тижнями росія посилила жорсткі заяви на адресу країн Балтії, включно з погрозами щодо Латвії, яку звинувачували в розміщенні українських операторів безпілотників. У Ризі ці звинувачення відкидають.
Також повідомлялося, що російське Міноборони публікувало дані про компанії в кількох європейських країнах, які нібито беруть участь у виробництві дронів спільно з Україною, попереджаючи про можливі наслідки та ескалацію в разі продовження військової підтримки Києва.
У ЄС говорять про ризик перевірки НАТО
Європейські чиновники у сфері безпеки допускають, що Москва може спробувати перевірити єдність НАТО, обравши обмежені цілі – від країн Балтії до об’єктів альянсу в Балтійському регіоні та Арктиці.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що ситуація з безпекою в Європі погіршилася за останні два роки, а росія почала активніше використовувати гібридні методи, переходячи до більш ризикованих дій.
За його словами, європейським країнам необхідно посилювати стримування та оборонні можливості для протидії цим загрозам.
США та внутрішні ризики Європи посилюють невизначеність
У публікаціях наголошується, що заяви про можливе скорочення американської військової присутності в Європі та політичні сигнали зі США можуть послабити стримувальний фактор НАТО.
На цьому тлі в ЄС побоюються, що росія може сприйняти ситуацію як можливість для посилення тиску.
Європейські політики також попереджають про зростання внутрішньої нестабільності в ЄС, пов’язаної з економічними наслідками війни та енергетичними питаннями.
У ЄС вважають, що стратегія росії не змінилася
Міністр Франції у справах Європи Бенжамін Хаддад наголосив, що росія, як і раніше, прагне змінити архітектуру безпеки на континенті, а тому Європа повинна продовжувати підтримку України і посилювати оборонні програми.
Водночас у західних розвідках зазначають, що прямих ознак підготовки Росії до нападу на країни НАТО поки що немає.
Однак експерти попереджають, що подальший розвиток конфлікту залежить від ресурсів Москви та внутрішнього тиску.
За оцінками розвідки, російська армія зазнає значних втрат, що в перспективі може поставити Кремль перед вибором між продовженням поточної стратегії та додатковою мобілізацією.
Україна і ЄС: війна дронів змінює характер фронту
Окремо наголошується, що бойові дії все більше зміщуються в бік безпілотних технологій. Це створює “зону ураження”, де традиційна лінія фронту фактично втрачає колишнє значення, а війна набуває нового технологічного характеру.
[type] => post
[excerpt] => Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що ЄС слід враховувати ризик ескалації з боку росії. За її словами, Москва зберігає свої стратегічні цілі і може спробувати змінити баланс безпеки в Європі.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1779962040
[modified] => 1779924843
)
[title] => У ЄС заявили про ризик розширення війни росією за межі України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187485&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 187475
[uk] => 187485
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 187476
[image] => Array
(
[id] => 187476
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg
[original_lng] => 41388
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/legvedelem-6.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 269
[_thumbnail_id] => 187476
[_edit_lock] => 1779914185:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 953838813001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 977086
[5] => 43
[6] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
[6] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 53343
[1] => 215
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна в Україні
[1] => ЄС
)
)
[1] => Array
(
[id] => 187461
[content] =>
Росія зайшла в глухий кут у війні проти України. Тому в європейських столицях зростає побоювання, що російський диктатор Володимир Путін спробує перетасувати карти, розширивши конфлікт на Європу.
Кілька європейських чиновників, відповідальних за національну безпеку, попередили, що Росія може спробувати перевірити згуртованість НАТО, завдавши удару по одній із балтійських країн, шведських або данських островах у Балтійському морі або території альянсу в Арктиці.
Окрім того, нещодавні погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО та його кроки щодо скорочення американських військ, дислокованих у Європі, посилюють загрозу.
Високопоставлені європейські чиновники побоюються, що Росія може побачити можливість для посилення своїх позицій у найближчі 12 місяців, оскільки нафтова криза, спричинена війною з Іраном, створить додаткові політичні потрясіння в Європі, підтримуючи ультраправі партії, які прагнуть відновлення закупівель російської нафти та газу і припинення допомоги Україні.
За словами представників європейських розвідувальних і військових відомств, немає жодних ознак того, що Росія дійсно перекидає війська або техніку для організації нападів на країни Балтії або інші території за межами України.
Однак Путіну в найближчі місяці доведеться зіткнутися з непростим вибором. За оцінками західних розвідувальних служб, російські війська втрачають майже 35 000 солдатів на місяць, що перевищує можливості Кремля щодо набору особового складу.
Зазначається, що продовження війни в Україні в нинішніх темпах незабаром стане неможливим без застосування примусової мобілізації, і Путіну необхідно якось виправдати цей крок.
“Якщо ви просто мобілізуєтеся для цієї війни, то ви дасте сигнал, що насправді не виграєте цю війну. Тому настає момент, коли їм необхідно ескалувати ситуацію, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звичайно, ніхто не бачить, що коїться в голові Путіна, але це може бути розрахунком для просування вперед і зміни лінійності цієї війни”, – заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.
При цьому, як зазначає WSJ, Путін продовжує заявляти, що перемога близька, і немає жодних ознак того, що його стратегічна мета – панування над усією Україною та перерозподіл балансу сил у Європі – якось змінилася, незважаючи на проблеми, з якими стикається Москва на полі бою.
Зараз ЄС для Росії – це непримиренний ворог, якого необхідно покарати або знищити.
Видання зазначає, що російські війська, ймовірно, показали б набагато кращі результати проти європейських армій, ніж проти України, особливо якщо США не поспішать на допомогу. Хоча для початку такої ескалації Росії спочатку довелося б поповнити ряди своєї армії.
“Мобілізація, технічно, цілком здійсненна; їхня система мобілізації налагоджена. Але це також створило б серйозні внутрішні проблеми та тиск, які потім могли б призвести до різних цікавих наслідків. Це було б ризикованим рішенням для Путіна”, – сказав директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
Водночас високопоставлений німецький парламентарій Норберт Реттген вважає, що ідея виходу з глухого кута в Україні шляхом розширення війни на країни НАТО в Прибалтиці може бути спокусливою, але небезпечною для Путіна.
“Це був би величезний і додатковий ризик для Путіна – після того, як він не домігся достатніх успіхів проти України, просто додати ще одного дуже сильного супротивника до військового конфлікту”, – зазначив він.
При цьому Реттген визнав, що Путін відомий своєю схильністю до ризикованих дій і здатний на ескалацію конфлікту.
[type] => post
[excerpt] => Росія зайшла в глухий кут у війні проти України. Тому в європейських столицях зростає побоювання, що російський диктатор Володимир Путін спробує перетасувати карти, розширивши конфлікт на Європу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1779913980
[modified] => 1779904215
)
[title] => У ЄС побоюються, що росія може напасти на Європу у найближчі 12 місяців
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187461&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 187446
[uk] => 187461
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 187447
[image] => Array
(
[id] => 187447
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png
[original_lng] => 1139824
[original_w] => 1200
[original_h] => 670
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-300x168.png
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-768x429.png
[width] => 768
[height] => 429
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas-1024x572.png
[width] => 1024
[height] => 572
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png
[width] => 1200
[height] => 670
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png
[width] => 1200
[height] => 670
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-oroszorszag-haboru-tamadas.png
[width] => 1200
[height] => 670
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 356
[_thumbnail_id] => 187447
[_edit_lock] => 1779893425:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 914075190002
[_oembed_f637bf191bf4d8379aff82f73349e1bf] =>
On the phone with President @ZelenskyyUA, I reiterated Europe’s full support for Ukraine as Russia doubles down on its brutal war of aggression.
Air defence and drone and counter-drone capabilities are among Europe’s most urgent defence priorities.
And Ukraine will be fully…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 27, 2026
Москва пригрозила Єревану в односторонньому порядку призупинити або денонсувати угоди про постачання природного газу, нафтопродуктів і необроблених алмазів, якщо Вірменія продовжить курс на зближення з Європейським Союзом.
Про це йдеться в листі міністра енергетики рф Сергія Цивільова, адресованому Міністерству територіального управління та інфраструктур Вірменії, передає The Moscow Times.
У документі зазначається, що поглиблення співпраці Єревана з ЄС і заяви про можливий вступ до блоку «створюють ризики» для стратегічного характеру російсько-вірменських відносин, зокрема в енергетичній сфері.
Російська сторона нагадує про угоду 2013 року, яка передбачала безмитні поставки енергоносіїв та алмазів до Вірменії. Натомість Єреван тоді підтвердив курс на інтеграцію з Євразійським економічним союзом. Нині країна залишається майже повністю залежною від російського газу: у 2025 році обсяги постачання становили близько 2,7 млрд кубометрів.
За даними джерел, пільгова ціна газу для Вірменії становить близько 177 доларів за тисячу кубометрів. У Москві при цьому попереджають, що у разі зміни зовнішньополітичного курсу Єревана тарифи можуть бути приведені до ринкового рівня.
Окрім газу, Вірменія щороку імпортує з росії близько 0,9–1 млн тонн нафтопродуктів. Водночас країна поступово диверсифікує енергопостачання, закуповуючи паливо в Румунії, Єгипті та Болгарії, а також частково – в Азербайджані після пом’якшення транзитних обмежень.
Паралельно Москва посилює економічний тиск через регуляторні заходи. Російський наглядовий орган призупинив продаж алкоголю низки вірменських виробників, а також заборонив імпорт мінеральної води «Джермук».
Загострення відносин відбувається на тлі активізації курсу Вірменії на зближення з ЄС. У 2025 році парламент країни розпочав процедури, пов’язані з євроінтеграцією, а також ухвалив рішення про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, що викликало різку реакцію в Москві.
Після останніх погроз росії перейти до системних ударів по українській столиці Євросоюз викликав тимчасового повіреного у справах рф.
Про це повідомляє речниця Європейської комісії Аніта Хіппер у соцмережі Х.
Вона наголосила, що погрози на адресу іноземних громадян і дипломатів із закликами залишити Київ “є неприйнятною ескалацією”.
“Євросоюз викликав тимчасового повіреного у справах, закликаючи припинити напади на цивільне населення та розпочати справжні мирні переговори, починаючи з повного та безумовного припинення вогню”, – заявила Хіппер.
Речниця також підкреслила, що представництво Європейського союзу в Україні продовжує роботу в Києві.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова відреагувала на погрози рф ударами по Києву та наголосила, що не піддасться тиску.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на її заяву у Facebook.
Матернова наголосила, що Євросоюз продовжить роботу в Києві та не збирається піддаватися тиску Кремля.
„Ми нікуди не поїдемо”, – заявила дипломатка.
Вона також назвала заяви МЗС росії „шедевром лицемірства”, згадавши про постійні атаки рф по цивільній інфраструктурі України.
За словами Матернової, Москва намагається спровокувати паніку, ізолювати Україну та налякати міжнародні організації й дипломатів. Водночас у ЄС переконані, що такі погрози свідчать не про силу Кремля, а про його слабкість.
„Чим агресивнішим стає Кремль, тим очевидніше, що режим Путіна розуміє: він не здатний зламати ані Україну, ані підтримку партнерів”, – зазначила посол ЄС.
Матернова підкреслила, що Євросоюз залишатиметься поруч із Україною попри російський тиск та погрози.
„Київ стоїть. Україна стоїть. І ми стоїмо поруч із ними”, – заявила вона.
Польща не виступатиме проти відкриття всіх шести кластерів переговорів про вступ України до Євросоюзу.
Про це заявив державний секретар Міністерства закордонних справ Польщі Ігнацій Нємчицький, інформує Суспільне.
“Наразі ми говоримо про відкриття першого кластера, але якщо ми перейдемо до обговорення відкриття наступних розділів, наступних кластерів, я не думаю, що ми будемо проти”, – сказав він.
Також Нємчицький прокоментував лист канцлера Мерца щодо надання Україні асоційованого членства в ЄС.
“Під час обговорення розширення висувається дуже багато концепцій. Наша увага зосереджена на тому, і ми вважаємо, що це пропозиція, яку ми робимо всім країнам-кандидатам, що ми маємо процес розширення, заснований на заслугах, і саме на цьому ми повинні зосередитися”, – підсумував він.
Президент Володимир Зеленський заявив, що присутність України в Євросоюзі має бути повноцінною та повноправною.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відеозвернення глави держави.
За словами Зеленського, Україна продовжує активно вести дипломатичну роботу з партнерами в ЄС, щоб наблизити членство нашої країни у блоці.
„Україна бореться за своє життя, за свою незалежність і за ту Європу, яка найдовше живе в мирі, захищає людей і життя, захищає культуру і саме завдяки такому захисту має справді глобальну роль”, – сказав президент.
Він додав, що „без України не може бути повноцінного європейського проєкту” та закликав відкрити переговорні кластери.
„Присутність України в ЄС також має бути повноцінною – повноправною. Важливо відкрити кластери. Важливо змістовно рухатись у перемовинах. Важливо працювати на 100% заради безпеки й заради наших людей”, – резюмував Володимир Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський обговорив мирні переговори щодо завершення війни з французьким колегою Емманюелем Макроном, прем’єром Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на повідомлення Зеленського у Telegram.
За словами українського президента, головною темою розмови була активізація переговорного процесу щодо завершення війни, а також участь у ньому Європи.
За результатами обговорення лідери домовилися про зустріч радників з питань національної безпеки найближчим часом.
„Всі партнери відмічають, що позиція України значно сильніша – як на полі бою, так і в нашій далекобійності. Це вагомо, і саме такий наш тиск може спонукати до правильної та дієвої дипломатії”, – додав Зеленський.
Український президент також поінформував лідерів про російські плани щодо України, Білорусі та інших напрямків у Європі та пообіцяв, що розвідки країн обміняються наявною інформацією.
Також йшлося про комунікацію з американською стороною.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував пропозицію Німеччини щодо надання Україні статусу „асоційованого” члена Європейського Союзу без права голосу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
У листі до керівництва ЄС Зеленський назвав „несправедливою” ідею участі України в Євросоюзі без права голосу. Таким чином, президент відповів на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого проміжного формату інтеграції України до ЄС.
„Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Європейському Союзі, але залишалася без права голосу”, – наголосив український лідер.
Лист був адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу, який нині головує в Раді ЄС.
Зеленський також зазначив, що після зміни влади в Угорщині з’явилося більше можливостей для просування переговорів про вступ України до ЄС.
„Настав час рухатися вперед у питанні членства України повноцінним і змістовним чином”, – підкреслив президент.
Глава держави подякував європейським партнерам за підтримку під час війни та наголосив, що Україна фактично захищає всю Європу від російської агресії.
„Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами”, — наголосив Зеленський. — „Україна заслуговує на справедливе ставлення та рівні права в Європі”.
У рамках конференції GLOBSEC міністр Естонії Маргус Цахкна та президент Чехії Петр Павел обговорили подальшу підтримку України та просування її вступу до ЄС, а також зміцнення безпеки на східному фланзі НАТО.
У ході переговорів сторони зосередилися на продовженні всебічної допомоги Україні та необхідності просування переговорів щодо її вступу до Європейського Союзу.
Цахкна також подякував Чехії за внесок у зміцнення безпеки на східному фланзі НАТО.
Раніше Павел заявив, що примушення України до невигідного миру створить довгострокові загрози для безпеки всієї Європи.
