Зазначається, що уряд вирішив перерозподілити кошти на 2025 рік як у межах географічної, так і тематичної допомоги. Рішення пов’язане з великою кількість криз у світі та призупиненням США частини своєї допомоги.
„Ми вивільняємо 1,67 мільярда крон (близько 176 млн доларів США. – ред.) на підтримку України та життєво необхідну гуманітарну допомогу по всьому світу. Швеція не зможе повністю компенсувати скорочення з боку США, але ми зобов’язані зробити все можливе, щоб допомогти Україні та рятувати життя”, – заявив міністр з питань міжнародної допомоги та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Дуса.
Міністр також зазначив, що допомога Україні та країнам регіону „має екзистенційне значення для всієї Європи”. Він підкреслив, що Україна є найвищим пріоритетом для Швеції як у сфері міжнародної допомоги, так і в зовнішній політиці.
„Щоб протистояти Росії, яка не вагається обстрілювати дитячі майданчики, лікарні, школи та житлові будинки, необхідно посилити підтримку. Україна бореться не лише за свою свободу, а й за свободу всієї Європи”, – підсумував Дуса.
У Фінляндії компанію запідозрили у постачанні неякісних бронежилетів до України.
Як пише фінський мовник Yle, Центральна кримінальна поліція підозрює фірму в шахрайстві з обтяжливими обставинами, розкраданні з обтяжуючими обставинами та відмиванні грошей з обтяжуючими обставинами.
Компанія уклала контракт на постачання засобів захисту на суму близько 5,7 млн євро з міністерством оборони України. Вона мала відправити 10 тисяч бронежилетів, і лише 5 000 доставили влітку 2022 року.
Попереднє розслідування встановило, що, імовірно, якість продукції не відповідала заявленій у контракті. Україна звернулася з проханням щодо правової допомоги у цій справі наприкінці 2023 року.
У скоєнні злочинів підозрюють керівника компанії. Двоє людей перебували під вартою під час попереднього слідства. Ще одному фігуранту не було пред’являли підозр.
З 1 липня українці за кордоном отримали можливість через електронний кабінет заявника інформаційно-комунікаційної системи МЗС „е-Консул” подавати інформацію та документи в електронній формі для вчинення нотаріальних дій.
„Сьогодні стартує пілотний запуск у перших 40 закордонних дипломатичних установах нової послуги в одній з ключових консульських сфер. Це автоматизована подача документів для вчинення нотаріальних дій”, – зазначили у міністерстві. Головне нововведення полягає в тому, що всі процедури подачі та обробки документів тепер можна зробити онлайн, без потреби фізичного відвідання дипустанови. До консульства потрібно буде приїхати, щоб забрати готовий документ.
Раніше для вчинення нотаріальної дії в консульстві громадянин мав особисто прийти та подати всі необхідні документи в паперовому вигляді, написати заяву власноруч; повідомити, які саме повноваження він збирається передати іншій особі, узгодити з консулом текст необхідної довіреності; оплатити консульський збір (зазвичай на пошті або в банку), а потім очікувати на друк довіреності консулом та її отримання у другій половині дня. Інколи, у разі відсутності якогось документа або невпевненості у тому, який саме текст довіреності підійде для подальшого використання, доводилося відвідувати дипломатичну установу ще раз в інший день.
Відтепер людина у зручний час через систему е-Консул подає онлайн заяву на вчинення нотаріальної дії, завантажує зразок необхідної довіреності чи нотаріальної заяви, підвантажує усі необхідні документи. Система підказує, які документи мають бути подані для вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії.
Консульська посадова особа опрацьовує подану інформацію без фізичної присутності заявника та у разі її відповідності вимогам законодавства підтверджує право заявника звернутися за вчиненням нотаріальної дії.
У разі виявлення якихось невідповідностей заявнику надсилатимуть повідомлення з конкретними рекомендаціями щодо їх усунення. Система сформує нотаріальний документ та надішле людині повідомлення про готовність консульської посадової особи його посвідчити та необхідність оплатити консульський збір.
Людині згодом тільки потрібно записатися в е-Чергу для вчинення нотаріальної дії, прибути до дипломатичної установи у визначений час, подати документи, які надсилались в електронній формі, особисто підписати попереднього узгоджений через систему е-Консул нотаріальний документ та, після внесення консулом інформації до реєстру нотаріальних дій, отримати оформлений документ.
Відсьогодні громадяни України вже мають доступ до цього пілотного проєкту в посольствах України в Австралії, Алжирі, Анголі, Аргентині, Ботсвані, В’єтнамі, Гані, Ефіопії, Індії, Індонезії, Катарі, Кенії, КНР, генконсульствах у Гуанчжоу та Шанхаї, посольствах в Конго, Кореї, Кот-д’Івуарі, Кубі, Кувейті, Латвії, Малайзії, Марокко, Мексиці, Мозамбіку, ОАЕ, Омані, ПАР, Перу, Руанді, Саудівській Аравії, Сенегалі, Сінгапурі, Таїланді, Тунісі, Чилі, Японії, генконсульствах в Мілані, Гамбурзі та Гданську.
Na svou šestou cestu po Ukrajině jsem dorazil s jasnou zprávou – Česko nevzdá podporu Ukrajinců v boji proti ruskému agresorovi. 🇨🇿🤝🇺🇦 pic.twitter.com/84GsfJtUJK
Під час візиту до України міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль назвав підтримку Києва найважливішим завданням німецької зовнішньої політики. Високопосадовця супроводжували представники німецької оборонної промисловості. За день до цього росія завдала по Україні найпотужнішого ракетного удару з початку війни.
Через регулярні масові російські авіаудари міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль обіцяє Києву постійну військову допомогу.
«Свобода і майбутнє України є найважливішим завданням нашої зовнішньої та безпекової політики», – заявив міністр під час візиту до Києва. «Ми будемо твердо стояти на боці України, щоб вона й надалі могла успішно захищатися з використанням сучасних засобів протиповітряної оборони й іншої зброї, а також завдяки гуманітарній та економічній допомозі», – додав він.
Йоганн Вадефуль приїхав до української столиці вранці спеціальним поїздом. Політик прибув з візитом, який з міркувань безпеки тримався в таємниці. Вадефуля супроводжували представники німецької оборонної промисловості. За інформацією міністерства закордонних справ Німеччини, під час візиту відбудуться переговори на високому рівні з представниками ділових кіл та українськими політиками.
«В Україні вирішиться, чи залишиться наша Європа місцем, де цінуються свобода й людська гідність, чи континентом, де насильство зміщує кордони», – заявив Вадефуль. На його думку, російський президент Володимир Путін не хоче миру, а за будь-яку ціну прагне завоювання та підкорення. «Тому ми продовжуємо зосереджувати всю нашу увагу на підтримці України», це демонструє «нашу непохитність як європейців», цитує його слова Welt.
У Києві Вадефуль, зокрема, проведе переговори зі своїм колегою Андрієм Сибігою, а біля меморіалу Бабин Яр ушанує пам’ять жертв масових убивств євреїв під час німецької окупації 1941 року.
Міністр закордонних справ Німеччини прибув до Києва наступного дня після того, як росія здійснила найсерйознішу з початку війни комбіновану атаку по Україні. За даними українських ВПС, росіяни випустили по наших містах 477 дронів і 60 ракет. Повітряна тривога пролунала по всій країні, зокрема в західних регіонах, найбільш віддалених від лінії фронту.
У травні та червні російські бомбардування різко посилилися, масові атаки стали частішими та смертоноснішими, нагадує Kyiv Independent.
Пізно ввечері 28 червня українські ВПС попередили, що росія запустила три бомбардувальники Ту-95 з військового аеродрому Оленя в Мурманській області. Крім того, до різних регіонів України прямували кілька груп російських дронів.
Інформація про вибухи та удари надходила з Миколаєва, Кременчука, Запоріжжя, Черкаської області, Івано-Франківська та Львова. Атаки відбувалися хвилями протягом цілої ночі. Раніше українські ВПС повідомили про втрату винищувача F-16, третього за час цієї війни.
Президент України Володимир Зеленський розглядає масштабні кадрові перестановки в Кабінеті міністрів.
Про це йдеться в матеріал РБК-Україна.
Як повідомляють джерела, вирішальною стала репутаційна криза, пов’язана зі скандалом навколо віцепрем’єра Олександра Чернишова. Йому вдалося уникнути кримінального переслідування, однак в Офісі президента вважають, що цей випадок значно вдарив по іміджу центральної влади. Відтак долю самого Чернишова та, ймовірно, його міністерства вже вирішено.
„Певна напруга дійсно відчувається. І ці чутки про відставки не тільки Шмигаля, а й інших міністрів, не сприяють роботі уряду. Але малоймовірно, що до середини липня ми матимемо якусь конкретику. До конференції з відновлення прем’єра точно не звільнять, далі ніхто гарантій не дасть”, – розмірковує у розмові з виданням один з урядовців.
Хто „на вихід”
За інформацією джерел, серед потенційних кандидатів на звільнення:
Оксен Лісовий, міністр освіти – через недостатні результати та нарікання з боку депутатів;
Оксана Жолнович, міністерка соцполітики – теж через критику на її адресу;
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я – нібито сам готовий подати у відставку після 4 років на посаді;
Матвій Бідний, міністр молоді та спорту – його подальша доля залишається невизначеною;
Наталія Калмикова, міністерка у справах ветеранів – влада сумнівається в ефективності, але й не бачить, кого можна призначити на її місце.
Можливі нові призначення
У разі відставки прем’єр-міністра Дениса Шмигаля основним кандидатом на його місце залишається Юлія Свириденко, яка нині очолює Мінекономіки.
Також розглядаються такі перестановки:
Олексій Кулеба (віцепрем’єр з відновлення) може очолити Міністерство економіки або Міненерго у разі звільнення Германа Галущенка;
Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради, може стати новою міністеркою фінансів замість Сергія Марченка. Але, як зазначають у фракції „Слуга народу”, партнери України на Заході виступають проти цього кроку.
Також, за даними РБК-Україна, обговорюється варіант переведення міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка на посаду віцепрем’єра.
Що з Умєровим
Попри нещодавні чутки, питання заміни міністра оборони Рустема Умєрова наразі не розглядається. Водночас джерела підтверджують, що раніше розглядалась ідея його переведення на посаду посла України у США, але від неї вже відмовились.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
У МЗС України прокоментували рішення про вихід України з Оттавської конвенції.
Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України, опублікованій 29 червня.
У міністерстві нагадали, що Україна ратифікувала Конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, відому під назвою „Оттавська конвенція” у 2005 році і відтоді сумлінно виконувала її положення.
Водночас російська федерація, яка не є державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала проти України збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни.
„З 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора. Наголошуємо, що на час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”, – наголосили в МЗС.
Зазначається, що Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією та ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами. Так, збройна агресія російської федерації проти України вже змусила низку держав – Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію – переглянути свою позицію та ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції.
У МЗС України наголосили, що міжнародна спільнота має усвідомлювати, що з моменту приєднання України та цих держав до Оттавської конвенції ситуація з регіональною безпекою суттєво погіршилася.
„Відтак, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави.
В умовах, коли росія здійснює геноцид з метою знищення України як держави і українців як нації, Україна змушена надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян та обороні своєї держави. Це стосується зокрема й участі нашої держави у міжнародно-правових документах та механізмах”, – підсумовується в заяві.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Про це повідомив народний депутат від фракції „Голос” Роман Костенко.
„Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень”, — ідеться у повідомленні.
Наразі самого указу на сайті президента немає.
Офіційний вихід держави з Оттавської конвенції відбувається за шість місяців після офіційного повідомлення про це ООН. Після цього Україна зможе офіційно застосовувати, накопичувати та виробляти протипіхотні міни.
Pistorius: decision on two patriots for Ukraine will be taken within days or weeks, but actual delivery of first system will take months. https://t.co/qDG9gMwS3h
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Президент Володимир Зеленський під час сьогоднішньої зустрічі зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою подякував за всю підтримку, яку Польща надавала Україні протягом останніх років. Також вони обговорили подальший розвиток відносин між країнами.
Про це український лідер заявив під час спільного спілкування з журналістами.
«Сьогодні, у День Конституції України, зустрівся з особливим гостем нашої держави – президентом Польщі Анджеєм Дудою. Анджей з Україною з перших днів війни, завжди пліч-о-пліч, надійний союзник і справжній друг. Це, безперечно, той рівень взаємин, які ми хочемо з Польщею зберегти та зміцнити», – йдеться в повідомленні.
Зеленський не виключив, що буде відвідувати Польщу із візитами за президентства Кароля Навроцького, який змінить Дуду на цій посаді. Він також наголосив, що не проти запросити Навроцького до України.
«Авжеж будемо запрошувати нового президента в Україну і з радістю, якщо буде запрошувати й мене в Польщу. Я завжди на такі запрошення позитивно реагую», – зазначив Зеленський.
Український лідер повідомив, що говорив з Дудою про подальший розвиток відносин між країнами, безпекову ситуацію в регіоні, можливі рішення на рівні Євросоюзу та в координації з партнерами по НАТО.
«Цими місяцями ми реалізовуємо доволі серйозні наші українсько-польські домовленості в оборонній співпраці. Сподіваюсь, за підсумками півріччя зможемо сказати, що ми разом зробили відчутний крок на посилення наших безпекових позицій. Дякую особисто Анджею та народу Польщі за підтримку, за значну оборонну допомогу та спільні рішення задля нашої і вашої свободи», – додав український президент.
Згідно зі словами Зеленського, цими місяцями Київ та Варшава реалізовують доволі серйозні домовленості в оборонній співпраці.
«Сподіваюсь, що за підсумками цього півріччя ми зможемо сказати, що ми разом зробили відчутний крок на посилення наших позицій», – додав Зеленський.
[type] => post
[excerpt] => Президент Володимир Зеленський під час сьогоднішньої зустрічі зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою подякував за всю підтримку, яку Польща надавала Україні протягом останніх років. Також вони обговорили подальший розвиток відносин між країнами.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1751141340
[modified] => 1751137105
)
[title] => Зеленський розповів про зустріч із Дудою
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=155249&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 155249
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 155250
[image] => Array
(
[id] => 155250
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315.png
[original_lng] => 321217
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315-300x189.png
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/image-315.png
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1751126305:8
[_thumbnail_id] => 155250
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1652
[translation_required_done] => 1
[_oembed_e75d44ae0c1efe0807ea3d6f978ee55b] =>
I was pleased to greet Ukraine's true friend, @AndrzejDuda, at Kyiv Central Station this morning.
President Duda has stood by Ukraine's side during the most difficult times of Russia's full-scale aggression.
Від початку 2025 року сума внесків на рахунки Коаліції спроможностей з розмінування України (DMCC) вже досягла 93 млн євро.
Як передає Міноборони, про це стало відомо під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку (Ісландія).
Зазначається, що одним з основних результатів зустрічі стала деталізація пропозицій щодо внесків держав-учасниць Коаліції для оснащення та підготовки підрозділів з розмінування Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ.
„Минулого року ми разом багато досягли: розгорнуто реальні спроможності на місцях; навчені фахівці працюють у найскладніших умовах; техніка, надана партнерами, щодня рятує життя людей”, – зазначив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля, який очолив українську делегацію.
Він також подякував урядам Ісландії та Литви, які є державами-лідерами DMCC, за сталість і далекоглядність у розбудові інфраструктури, яка потрібна для розмінування та безпечного відновлення України.
Коаліція спроможностей з розмінування України створена у лютому 2024 року в межах роботи Контактної групи з питань оборони України.
Зазначається, що німецький міністр оборони Борис Пісторіус нещодавно запевняв, що допомога Україні на майбутній рік становитиме 9,2 млрд євро, але в проєкті бюджету від 24 червня вказано суму на 900 млн євро меншу, тобто 8,3 млрд євро.
У Міноборони ділили суму на дві частини: 7,3 млрд євро вже затверджено, 1,9 млрд євро додатково плануються. Але тепер чиновники стверджують, що все включено в уже прописані 8,3 млрд євро.
У Міноборони Німеччини пояснили різницю тим, що кошти, яких бракує, – це так зване співфінансування і повернення з Європейського фонду миру. „Тобто гроші нібито будуть, але поки що їх у бюджеті немає”, – написало видання.
„У підсумку все одно вийде близько 9 млрд євро”, – запевнили в міністерстві.
При цьому в Бундестазі такі заяви Міноборони викликали подив. Видання зазначило, що депутат від „Зелених” Себастіан Шефер заявив, що „незрозуміло, звідки міністерство бере заявлені суми”.
„Україні потрібні не обіцянки, а реальна підтримка”, – акцентував він.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
