Президент Володимир Зеленський підписав закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.
Закон має на меті підвищити ефективність контролю за безпечністю продукції та посилити відповідальність за порушення стандартів.
Відповідно до документа, перевірки та контроль стануть однаковими як для товарів у традиційних магазинах, так і для продукції, що продається через інтернет‑платформи.
Закон також розширює можливості держави оперативно реагувати на скарги споживачів і посилює захист їхніх прав на безпечну та якісну продукцію.
Для бізнесу закон створює рівні умови для конкуренції та додаткові можливості виходу на європейські ринки.
Ухвалений акт є частиною підготовки до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, що є важливим кроком для інтеграції України до єдиного ринку Європейського Союзу.
Очікується, що реалізація закону створить передумови для вільного обігу українських товарів у ЄС та підвищить довіру до національної системи контролю якості.
Уряд України направив до Європейської комісії необхідні документи для отримання 2,7 млрд євро у рамках механізму Ukraine Facility, на які Україна може претендувати після нещодавнього завершення ряду реформ.
Про це, як передає кореспондентка “Європейської правди”, заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє у Брюсселі 27 квітня.
Україна звернулася до ЄС з проханням перерахувати їй 2,7 млрд євро після успішного ухвалення низки законопроєктів в рамках механізму фінансування Ukraine Facility.
“Щодо 2,7 млрд, я можу підтвердити, що Україна справді подала свій запит на платіж. Зараз ми обробляємо цей запит”, – повідомив Мерсьє.
Він додав, що наразі не може надати конкретну оцінку запиту та дату, коли саме Україна може отримати ці кошти.
[type] => post
[excerpt] => Уряд України направив до Європейської комісії необхідні документи для отримання 2,7 млрд євро у рамках механізму Ukraine Facility, на які Україна може претендувати після нещодавнього завершення ряду реформ.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1777314660
[modified] => 1777303991
)
[title] => Україна направила до ЄС запит на виплату 2,7 млрд євро в обмін на ухвалені закони
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184616&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 184701
[uk] => 184616
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 184617
[image] => Array
(
[id] => 184617
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96.jpeg
[original_lng] => 1142441
[original_w] => 1920
[original_h] => 1075
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-300x168.jpeg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-768x430.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-1024x573.jpeg
[width] => 1024
[height] => 573
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96-1536x860.jpeg
[width] => 1536
[height] => 860
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96.jpeg
[width] => 1920
[height] => 1075
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/6d7480567b53b9005ee9080f485b0e96.jpeg
[width] => 1920
[height] => 1075
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1777293192:3
[_thumbnail_id] => 184617
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 505
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 892792935001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 59
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => закон
)
)
[2] => Array
(
[id] => 184159
[content] =>
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12087-д про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу.
Про це йдеться у картці законопроєкту, опублікованій ВР, повідомляє “Європейська правда”.
Верховна Рада 7 квітня в остаточному другому читанні ухвалила цей закон, що спрямований на формування комплексної правової бази для повноцінної інтеграції українського ринку електричної енергії до внутрішнього енергетичного ринку Європейського Союзу.
Зокрема, закон передбачає створення правових засад для об’єднання ринків (market coupling) “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі (щоб торгівля електроенергією відбувалася узгоджено за цінами і обсягами як на наступний день, так і в той самий день).
Передбачено також імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та запровадження механізмів забезпечення потужності.
Крім того, закон регулюватиме взаємодію між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією.
Документ також передбачає розвиток нових гнучких інструментів ринку та посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об’єднань та інституту активного споживача.
Прийняття закону є важливим кроком у процесі синхронізації національного законодавства у сфері енергетики з правом ЄС.
Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо справляння військового збору”, яким дія військового збору продовжується на три роки після завершення війни.
Як передає Укрінформ, про це свідчить картка відповідного документа на сайті Верховної Ради.
14 квітня закон був повернутий до парламенту з підписом глави держави.
Як повідомляв Укрінформ, 7 квітня Верховна Рада на виконання вимог МВФ ухвалила за основу та в цілому урядовий законопроєкт №15110 щодо продовження дії військового збору на три роки після завершення війни.
Закон передбачає продовження дії чинних положень податкового законодавства щодо справляння військового збору на три роки, наступні за роком, в якому буде припинено воєнний стан.
Це рішення ухвалене на виконання Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику від 13 лютого 2026 року.
Документом передбачено, що військовий збір зараховуватиметься до спеціального фонду державного бюджету України та спрямовуватиметься на забезпечення потреб Збройних сил України.
Передбачено, що протягом трьох років, наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, діятимуть поточні ставки військового збору:
для фізичних осіб — 5% (для військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони — 1,5% із доходів у вигляді грошового забезпечення (крім доходів, звільнених від оподаткування військовим збором);
для фізичних осіб — підприємців 1-ї, 2-ї та 4-ї груп єдиного податку — 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року;
для платників єдиного податку 3-ї групи (фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, крім е-резидентів) — 1% від доходу.
За розрахунками Мінфіну, продовження справляння військового збору у чинних на сьогодні розмірах дозволить залучати до держбюджету близько 140 млрд гривень у рік.
[type] => post
[excerpt] => Президент Володимир Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо справляння військового збору", яким дія військового збору продовжується на три роки піс...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1776167940
[modified] => 1776178241
)
[title] => Військовий збір продовжили на три роки після війни - Зеленський підписав закон
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183377&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183389
[uk] => 183377
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 183378
[image] => Array
(
[id] => 183378
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366.jpeg
[original_lng] => 79305
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366-300x171.jpeg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/630-360-1671115306-366.jpeg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1776167443:8
[_thumbnail_id] => 183378
[_edit_last] => 8
[views_count] => 500
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 14436793000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 2057510
[1] => 612
[2] => 59
)
[tags_name] => Array
(
[0] => військовий податок
[1] => Володимир Зеленський
[2] => закон
)
)
[4] => Array
(
[id] => 182261
[content] =>
Кнесет Ізраїлю ухвалив закон, що дозволяє застосовувати смертну кару – страту через повішення – до палестинців, засуджених за вбивство громадян Ізраїлю.
Про це пише Аljazeera.
Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу особисто підтримав ініціативу під час голосування, що стало перемогою для праворадикальних сил країни. Нові норми не мають зворотної сили та поширюватимуться виключно на майбутні судові справи.
Згідно з ухваленим актом, ізраїльські суди також отримали повноваження призначати смертну кару або довічне ув’язнення власним громадянам. Правозахисні організації Ізраїлю та Палестини вже засудили це рішення, назвавши його драконівським та таким, що навряд чи зупинить майбутні напади. Очікується, що закон буде оскаржений у Верховному суді Ізраїлю найближчим часом. Таким чином, країна запроваджує радикальну міру покарання, яка викликала значний резонанс як усередині держави, так і на міжнародному рівні.
Верховна Рада ухвалила закон щодо особливостей соціального захисту членів сімей поліцейського, які загинули під час виконання службових обов’язків або були визнані судом безвісно відсутніми чи зникли безвісти за особливих обставин.
Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу №13649 підтримали 268 народних депутатів.
Метою закону є забезпечення ефективності в реалізації на практиці положень Закону «Про Національну поліцію» щодо соціального захисту родин поліцейських, які загинули або зникли безвісти під час служби.
Згідно з законом, члени сімей таких поліцейських за наявності посвідчення, що підтверджує відповідний статус, матимуть право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені законодавством.
Зокрема, за дружиною (чоловіком), дітьми віком до 18 років, а в разі їх навчання у закладах вищої освіти – до 23 років, закріплюється право на безоплатне медичне обслуговування у закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ.
Крім того, передбачено можливість вступу поза конкурсом до закладів освіти України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також гарантовано право на безоплатне санаторно-курортне лікування.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що законопроєкт розроблено міністерством у співпраці з Національною поліцією та Комітетом Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, «щоб відновити справедливість і гарантувати необхідну допомогу сімʼям».
«Ризик і служба – щоденна реальність для поліцейських у зоні бойових дій. Тому підтримка їхніх родин має бути чіткою і гарантованою. Сьогоднішнє рішення – саме про це», – наголосив він.
Австралія оголосила про посилення законів щодо зброї після масової стрілянини на пляжі Бонді у Сіднеї, де загинули 15 людей під час єврейського святкування Хануки. Це найгірша масова стрілянина в країні майже за 30 років.
Прем’єр-міністр Ентоні Альбанезе заявив, що уряд працює над посиленням законодавства про зброю та створенням національного реєстру вогнепальної зброї. Йдеться про обмеження кількості зброї на одну особу та термін дії ліцензій.
«Обставини людей можуть змінюватися. Люди можуть радикалізуватися з часом. Ліцензії не повинні бути безстроковими», – зазначив прем’єр.
Альбанезе назвав напад «чистим злом, актом антисемітизму та тероризму» і пообіцяв зробити все можливе для боротьби з антисемітизмом в Австралії. Світові лідери, включно з Дональдом Трампом та Еммануелем Макроном, висловили співчуття та підтримку.
Як відом, масові стрілянини в Австралії трапляються рідко: остання подібна трагедія сталася у 1996 році, коли 35 людей загинули у порту Артур, штат Тасманія.
За оцінками, у Австралії проживає близько 150 тисяч євреїв, третина з яких живе у східних передмістях Сіднея, включно з пляжем Бонді.
Один із законів передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників та іншої техніки.
Верховна Рада4 грудняухвалила два закони для посилення обороноздатності України. Один з них розширює податкові пільги для потреб оборони, інший – спрощує митні процедури для імпорту товарів, потрібних для оборони. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Закон №14169 передбачає звільнення від ПДВ імпорту комплектуючих для безпілотників, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів, необхідних для модернізації та ремонту озброєння.
Також під закон підпадають сучасні симулятори бойових дій для навчальних центрів і полігонів, що дозволить підвищити якість підготовки військовослужбовців у безпечних і максимально реалістичних умовах.
Метою закону є здешевлення модернізації військової техніки, унормування митних пільг для знищених або непридатних товарів, врегулювання питання зміни цільового використання імпортованих матеріалів та запобігання фінансовим втратам оборонних підприємств.
Закон №14170 розширює перелік випадків, коли виробники та постачальники техніки для армії можуть не сплачувати ввізне мито.Це стосується комплектуючих для безпілотників, машин розмінування, засобів верхпротидії технічним розвідкам та іншої техніки, що виробляється, ремонтується або модернізується для ЗСУ.
Також закон визначає порядок дій у випадках втрати, пошкодження чи непридатності імпортованих товарів під час випробувань.
Підприємства зможуть підтвердити причини втрати та уникнути додаткових донарахувань.Окремо врегульовано можливість змінити призначення товарів або реекспортувати їх без штрафів.
Сенат Італії відклав до лютого 2026 року голосування за проєкт закону про сексуальне насильство. Це викликало критику з боку опозиційних партій і спровокувало дискусії щодо юридичних наслідків.
Італійський сенат не голосуватиме за закон про сексуальне насильство до лютого 2026 року, таким чином блокуючи законопроєкт, який тиждень тому одностайно схвалила палата представників.
Голова Комітету сенату з питань юстиції Джулія Бонджорно в середу повідомила газеті Corriere della Sera, що законопроєкт буде готовий у січні, але голосування в сенаті відклали, оскільки партія «Ліга» зажадала нових слухань і перегляду тексту.
Ця політична сила висловила занепокоєння щодо пункту, який регулює «незначні» випадки, і попросила уточнити це поняття. Партії «Форза Італія» та «Італійські брати» (FdI) підтримали її й відклали голосування, заплановане на вівторок, коли саме відзначається Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
Законопроєкт був розроблений за результатами угоди між лідеркою Демократичної партії (PD) Еллі Шлейн та прем’єр-міністеркою Джорджією Мелоні. Минулого тижня документ одностайно прийняли в палаті представників.
Від одностайності до конфлікту
Згадана ситуація викликала різку критику з боку опозиційних партій, котрі звинуватили урядову коаліцію в саботажі. Це сталося наступного дня після регіональних виборів, на яких перемогу здобули лівоцентристи в Кампанії та Апулії, а правоцентристи – у Венето.
«Я почула Джорджію Мелоні й попросила її виконати домовленості, адже менш ніж тиждень тому текст був прийнятий одностайно», – сказала Шлейн після відкладення голосування.
Марія Елена Боскі, лідерка фракції опозиційної партії Italia Viva в палаті депутатів, звинуватила більшість у зміні своїх поглядів і заявила: «Ми більше не довіряємо їм».
Мелоні захистила відстрочку, сказавши, що закон «потрібно ухвалити правильно, а не поспішно», і заперечила, що було укладено будь-яку політичну угоду про прискорення голосування. «Це не те, що я можу вирішити, це законопроєкт, ініційований парламентом, а не урядом», – заявила вона Corriere della Sera.
Бонджорно відкинув твердження про затримки й заявив: «Правда, що між Шлейн і Мелоні була досягнута домовленість, але не щодо деталей єдиного пункту та не щодо прийняття закону саме 25 числа».
Законопроєкт викликав дискусію, що вийшла за межі парламентської процедури. За словами криміналіста Енріко Аматі, поєднання вимог щодо згоди та широкої категорії «сексуальних дій» становить ризик перенесення тягаря доведення на обвинувачених, з чим погодилася міністерка з питань рівних можливостей Євгенія Рочелла.
Фабіо Роя, голова суду в Мілані, який десятиліттями займається справами, пов’язаними зі зґвалтуваннями, відкинув це твердження. «Неправда, що введення поняття вільної згоди означатиме перекладення тягаря», – наголосив він.
Як Європа ставиться до питання вбивств жінок?
Віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Мінзату, комісар з питань рівності Хаджа Лахбіб та верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас у своїй спільній заяві підтвердили прихильність блоку до боротьби з насильством проти жінок.
Вони зазначили, що їхній план дій щодо прав жінок ставить на перше місце принцип «відсутності насильства на ґрунті статі» й це буде пріоритетом у стратегії гендерної рівності на 2026–2030 роки.
Стамбульська конвенція, затверджена Радою Європи у квітні 2011 року й підписана 45 країнами, визначає насильство проти жінок як порушення прав людини та дискримінацію. ЄС ратифікував документ у червні 2023 року.
Конвенція визнала злочином домагання, сексуальне й фізичне насильство, примусове одруження та примусовий аборт і рекомендувала країнам-підписантам внести ці злочини до своєї кримінально-правової системи.
Перший законодавчий акт ЄС про насильство щодо жінок, прийнятий у 2024 році, виключив згоду з визначення зґвалтування після того, як кілька держав-членів, зокрема Франція та Німеччина, виступили проти цього. У своєму первинному проєкті 2022 року Європейська комісія визначила зґвалтування як «секс без згоди».
У жовтні після справи Жизель Пеліко, коли чоловік використовував наркотики щодо своєї дружини, а потім десятки чоловіків ґвалтували її, поки вона була без свідомості, Франція внесла згоду як ключовий елемент до кримінального визначення зґвалтування,
Іспанія, Швеція, Нідерланди, Канада та Норвегія раніше вже запровадили визначення на основі згоди з метою посилення захисту жертв сексуального насильства.
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує чіткі стандарти якості мобільного зв’язку та забезпечує стабільний швидкісний інтернет для користувачів у будь-якому куточку країни.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Закон №12094 передбачає закладення основи для швидкого та прогнозованого мобільного інтернету завдяки низці ключових змін у телеком-сфері. Зокрема:
1. Швидкість стає обов’язковим стандартом.
Раніше оператори наводили теоретичні показники швидкості. Відтепер держава встановлюватиме мінімальні стандарти якості, а оператори зобов’язані будуть їх гарантувати.
2. Контроль якості — у смартфоні користувача.
Українці зможуть проводити спідтести, а результати автоматично надходитимуть до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій. Це дозволить швидко виявляти проблемні зони та покращувати покриття.
3. Розширення мереж у селах.
Скасування мораторію на перевірки стимулюватиме операторів активніше розбудовувати інфраструктуру в сільській місцевості, де значна частина територій досі залишається без якісного зв’язку.
4. Національний роумінг працюватиме й після війни.
Користувачі зможуть перемикатися між операторами у разі надзвичайних ситуацій, як це діє зараз під час воєнного стану.
