Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем нагадав про свій законопроєкт, який передбачає введення вторинних мит на імпорт нафти, газу, урану та інших продуктів із росії.
Про це повідомляє Грем в Х, пише „Європейська правда”.
Коментар Грема з’явився на тлі того, як президент США Дональд Трамп розкритикував останні удари рф по цивільних містах України і висловив сумнів, що господар Кремля Володимир Путін хоче завершити війну. Він також пригрозив росії санкціями.
У відповідь Грем заявив, що цінує зусилля Трампа і його команди, які „працюють над тим, щоб чесним і справедливим чином покласти край війні в Україні, розв’язаній варварським вторгненням Путіна”.
„Що стосується додаткових санкцій щодо путінської росії, я представив законопроєкт, підтриманий майже 60 членами обох партій, який передбачає введення вторинних мит на імпорт нафти, газу, урану та інших продуктів із росії”, – зазначив він.
За словами Грема, Сенат „готовий рухатися в цьому напрямку і зробить це переважною більшістю голосів, якщо росія не прийме чесний, справедливий і міцний мир”.
Як відомо, перед похороном Папи Римського у Римі відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського і його американського колеги Дональда Трампа. Зустріч відбулася на тлі тиску США на Київ у процесі спроб покласти край війні рф проти України.
[type] => post [excerpt] => Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем нагадав про свій законопроєкт, який передбачає введення вторинних мит на імпорт нафти, газу, урану та інших продуктів із росії. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1745775000 [modified] => 1745771687 ) [title] => У Сенаті після заяви Трампа заговорили про додаткові санкції проти рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=149086&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 149083 [uk] => 149086 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 149084 [image] => Array ( [id] => 149084 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [original_lng] => 11254 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 150 [height] => 84 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/graham.avif [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 546 [_thumbnail_id] => 149084 [_edit_lock] => 1745760888:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 591789581000 [_oembed_a4c16e0d99b7530df7a0625a4c53a1cc] =>
La presidente della Commissione europea, Ursula von der Leyen, e il presidente americano, Donald Trump, si sono stretti la mano e hanno avuto un breve scambio sul sagrato di piazza San Pietro prima dell'avvio della cerimonia funebre per l’ultimo saluto a Papa Francesco… pic.twitter.com/VAZoQMalyJ
52 сенатори проголосували за призначення, 48 – проти. Зазначається, що один республіканець – сенатор Мітч Макконнелл – приєднався до демократів, які виступили проти неї.
Перед голосуванням лідер сенатської меншості, демократ Чак Шумер попросив своїх колег-республіканців переглянути рішення про затвердження Габбард на посаду.
„Я прошу своїх колег – я знаю, що зараз остання хвилина – подумати двічі, проголосувати „ні”, як ми всі й голосуватимемо, бо це жахлива кандидатура, яка поставить під загрозу нашу національну безпеку та наші розвідувальні операції в усій країні та світі”, – підкреслив Шумер.
Видання нагадує, що Габбард – 14-та номінантка Трампа, яку було затверджено з 20 січня.
Її затвердження стало драматичним поворотом для номінації, яка від самого початку була однією з найбільш суперечливих у Трампа. Колишня конгресвумен-демократка з Гавайських островів, Габбард стала об’єктом пильної уваги з боку законодавців Сенатського комітету з розвідки через її погляди на стеження і низку суперечливих зустрічей, які вона провела в Лівані і Сирії в 2017 році, в тому числі з тодішнім президентом Башаром Асадом.
I just spoke to President Volodymyr Zelenskyy of Ukraine. The conversation went very well. He, like President Putin, wants to make PEACE. We discussed a variety of topics having to do with the War, but mostly, the meeting that is being set up on Friday in Munich, where Vice…
— Donald J. Trump Posts From His Truth Social (@TrumpDailyPosts) February 12, 2025
Верхня палата американського Конгресу схвалила рішення припинити дебати та висунути кандидатуру колишнього ведучого телеканалу Fox Піта Гегсета на посаду міністра оборони Сполучених Штатів.
Процедурне голосування відбулося в четвер, передає власний кореспондент Укрінформу.
Попри те, що двоє республіканців та всі демократи висловилися проти Гегсета, республіканській більшості вистачило голосів, щоби погодитися на висунення його кандидатури на чолі Пентагону.
Так, 51 сенатор висловився «за», 49 проголосували «проти», у тому числі двоє представниць Республіканської партії – Ліза Мурковські та Сюзен Коллінз.
Остаточне голосування за призначення Гегсета на посаді глави Пентагону очікується в п’ятницю.
Керівники американської розвідки закликали продовжити військову підтримку України на слуханнях у верхній палаті Конгресу США в понеділок.
На слуханнях у сенаті, присвячених змінам у балансі сил у світі, Авріл Гейнс, директор національної розвідки Розвідувального управління США, закликала законодавців ухвалити закон про військову підтримку України.
Роберт Бернс, директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ), заявив, що буде «величезною історичною помилкою», якщо Конгрес не прийме рішення про допомогу Києву.
З осені минулого року Білий дім намагається домогтися від Конгресу схвалення військової допомоги на суму близько 60 мільярдів доларів у рамках так званого законопроєкту про національну безпеку, що дозволить США продовжити постачання зброї українській армії.
На слуханнях у сенаті посадовці говорили про те, що КНР, росія та деякі інші держави кидають виклик довготривалому міжнародному порядку, який ґрунтується на правилах.
Керівники розвідки зазначили, що рф отримує підтримку з боку Китаю, а торговельні відносини між двома країнами неухильно зміцнюються з початком війни в Україні. Китайський експорт товарів, які можуть бути використані у військових цілях, потроївся.
У понеділок американська преса з посиланням на дані розвідки НАТО також повідомила, що виробничі потужності росії з виробництва артилерійських боєприпасів майже втричі перевищують виробничі потужності США та Європи разом узятих.
Conflit Hamas-Israël : ce matin devant le juge des référés du tribunal administratif de Paris pour contester la suspension de l'interdiction d'une manifestation propalestinienne à Paris.
Le Hamas, « un mouvement de résistance » ? Non ! c’est un mouvement terroriste. Je saisis le procureur de la République pour apologie du terrorisme. https://t.co/Z9jmpDnNmi
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Парламентський комітет одноголосно погодився з тим, що Мілош Земан не може виконувати свої повноваження. Тим часом поліція почала розслідування щодо цього.
У Чехії Комітет Сенату з Конституції у вівторок, 19 жовтня, одноголосно проголосував за те, що у чинного президента Мілоша Земана треба забрати повноваження у зв’язку з його станом здоров’я, повідомляє iDnes.
При цьому частина засідання сенатського комітету, присвячена активації статті 66 Конституції про зняття президентських повноважень, проходила за зачиненими дверима через формулювання з листа медиків про стан здоров’я Земана.
Згідно з Конституцією, для позбавлення президента повноважень необхідна згода абсолютної більшості законодавців у верхній і нижній палатах парламенту.
Однак, Палата депутатів, нижня палата чеського парламенту, не зможе прийняти це рішення до свого інавгураційного засідання, яке має відбутися 8 листопада. Водночас наступне засідання Сенату Чехії, де можуть розглянути це питання, заплановано на 26 жовтня.
Тим часом, поліція Чехії почала розслідування можливих протиправних дій щодо держави у зв’язку з госпіталізацією президента країни Мілоша Земана. Про це у вівторок повідомила газета Mlada fronta Dnes.
За даними видання, слідчих, зокрема, цікавить, чи не підробив чи хтось із оточення президента підпис під документом про скликання засідання Палати депутатів 8 листопада, оскільки спікер Сенату Мілош Вистрчил в понеділок з посиланням на Центральний військовий госпіталь в Празі стверджував, що Земан за станом здоров’я не здатний виконувати свої обов’язки і в найближчі тижні навряд чи зможе повернутися до роботи.
