Румунія отримає від США нову систему Patriot, заявив у п’ятницю, 4 квітня, прем’єр-міністр Марчел Чолаку.
Про це повідомляє Digi24.
За словами Чолаку, договір щодо купівлі був укладений і оплата була здійснена.
«Я уклав контракт, я зібрав гроші. У нас є всі гроші, ми отримали гроші, ми вже зробили оплату. До цього всього, до нас прийде нова модель», — відповів Чолаку.
5 вересня 2024 року президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про передачу Україні зенітно-ракетного комплексу Patriot. 3 жовтня Міністерство оборони Румунії наголосило, що в Україну вже доставили систему Patriot.
Вища рада національної оборони Румунії (CSAT) на засіданні у п’ятницю ухвалила продовжити військову підтримку України.
Про це повідомляє Romania Journal із посиланням на пресреліз адміністрації президента Румунії.
Це було перше засідання CSAT після того, як Іліє Боложан у лютому обійняв посаду виконувача обов’язків президента Румунії.
На засіданні ради було проаналізовано ситуацію, пов’язану з війною Росії проти України. Особливу увагу учасники звернули на ситуацію на перспективи переговорів щодо мирного врегулювання.
Зазначається, що у Румунії привітали результати останніх переговорів у Ер-Ріяді щодо припинення вогню і зусилля США у цьому напрямку, «як перший крок до досягнення мирної угоди».
«Румунія, як сусідня країна, що має найдовший сухопутний і морський кордон з Україною, безпосередньо зацікавлена в припиненні війни. Ми хочемо, щоб Україна насолоджувалася миром і могла йти своїм європейським шляхом, відповідно до рішень, прийнятих на рівні Євросоюзу. Наша підтримка України буде продовжуватися», – наголошується у пресрелізі адміністрації президента Румунії.
Учасники зустрічі також обговорили зміцнення оборони на східному фланзі НАТО, домовившись про поетапне збільшення Румунією частки ВВП на оборонні видатки.
За результатами засідання CSAT, зокрема, схвалила посилення координації задля зміцнення сил стримування і оборони на східному фланзі Альянсу, у тому числі розгортання сил Альянсу в Румунії, та впровадження додаткових заходів підтримки України відповідно до рішень союзників та міжнародних зобов’язань.
Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив як необґрунтовані скарги трьох ультраправих партій на закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які входять в румунський повітряний простір в мирний час.
Про це йдеться в рішенні суду від 27 березня, яке є в розпорядженні.
У своєму рішенні румунський Конституційний суд констатував, що заходи щодо захисту повітряного простору повинні розглядатись у контексті зобовʼязань країни в НАТО.
„Вступ до НАТО передбачає як передання певних повноважень, так і спільне здійснення певних повноважень з державами-членами, що не впливає на суверенітет країни”, – заявили в суді.
Там також встановили, що закон „не регулює жодного законодавчого рішення щодо організації військової або воєнізованої діяльності, відмінних від регулярних збройних сил”.
Сполучені Штати відклали включення Румунії до своєї програми безвізового режиму.
Про це повідомило у вівторок Міністерство внутрішньої безпеки США, пише „Європейська правда” з посиланням на Politico.
Згідно з повідомленням на сайті програми, уряд США продовжує розглядати відповідність країни „суворим вимогам безпеки”, не надаючи жодної інформації про те, коли пауза може бути скасована.
Румунія мала приєднатися до програми безвізових поїздок США наприкінці березня – про це оголосила адміністрація Байдена в січні. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що він „переконаний”, що рішення Вашингтона є „суто технічним заходом” в рамках переоцінки США ризиків для безпеки.
„Ми скористаємося цією – сподіваємося, нетривалою – затримкою, щоб попрацювати з нашими американськими партнерами для з’ясування всіх питань, що викликають занепокоєння уряду США”, – заявив Чолаку.
Включення Румунії до програми безвізового режиму США відбулося на тлі передвиборчих потрясінь в країні. Після того, як ультраправий кандидат у президенти Келін Джорджеску переміг у першому турі президентських виборів, результати були анульовані в грудні через ймовірні маніпуляції з боку Росії під час виборчої кампанії.
Центральна виборча комісія (ЦВК) заявила, що на підставі минулорічного рішення Конституційного суду виключила голову партії «SOS Румунія» Діану Шошоаку з президентських виборів.
Пояснюючи такий крок, ЦВК нагадала: Конституційний суд у своєму рішенні № 2024/2 визнав, що переконання, поведінка та публічні заяви політикині в цьому виборчому циклі суперечать конституційним принципам і цінностям, тож виборча комісія зобов’язана забезпечити виконання цього рішення, інформує Agerpres.
Згідно із заявою, за таких обставин немає необхідності перевіряти, чи відповідає Діана Шошоаке додатковим умовам для подання своєї кандидатури.
Центральна виборча комісія також нагадала, що в жовтні минулого року Конституційний суд дискваліфікував політикиню від участі в президентських виборах, які згодом були скасовані.
Як зазначила у своєму рішенні ЦВК, президентські вибори в травні 2025 року є частиною того ж виборчого циклу, що й ті, які спочатку були заплановані на листопад – грудень 2024-го. «Аргументи, висунуті проти Діани Шошоаке в той час, усе ще залишаються чинними», – ідеться в заяві.
Діана Шошоаке – одна з п’яти кандидатів, висунення яких Центральна виборча комісія відхилила.
Голова партії «SOS Румунія» заявила, що звернеться до Конституційного суду. Пакети документів кандидати в президенти можуть подавати до Центральної виборчої комісії до півночі суботи.
Міністерство закордонних справ Румунії запросило в України інформацію про обмеження освіти рідною мовою для румунської нацменшини та заборону використання румунської мови в школах, повідомляє румунський освітній портал Edupedu.ro.
Портал звернувся до міністерства закордонних справ Румунії з проханням висловити позицію щодо документа Ванчиковецької громади Чернівецької області, поширеного у Facebook учителями з України та Румунії. За інформацією видання, документ містить заходи з витіснення румунської мови в школах румунської національної меншини під приводом виконання державної мовної політики.
Громада, посилаючись на вказівки профільного комітету Верховної Ради України, прописала реалізацію трьох «методичних рекомендацій» для сільської школи. Відповідно до однієї з них, «необхідно та важливо» використовувати державну мову не лише на уроках, а й на перервах, гурткових заняттях та екскурсіях.
У відповідь на запит Edupedu.ro міністерство закордонних справ Румунії відповіло, що звернулося до української сторони за інформацією та з вимогою визнати документ недійсним, оскільки його зміст суперечить нормам українського законодавства й обмежує права національних меншин, які проживають у країні.
Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році міністерством освіти Румунії, у Чернівецькій області діють 63 румунськомовні школи, а на Закарпатті – 12.
За інформацією із сайту МЗС Румунії, у Чернівецькій області проживають 181 780 румуномовних мешканців, у Закарпатській – 32 152. Під час останнього перепису населення 724 жителі Одеської області визнали себе румунами, а 123 751 – молдованами.
Конституційний суд Румунії одностайно відхилив скаргу проросійського політика Келіна Джорджеску на заборону балотуватися на повторних виборах президента країни, що мають відбутися у травні.
Як пише BBC, служителі Феміди залишили чинним рішення центрального виборчого бюро, відповідно до якого Джорджеску не відповідає юридичним вимогам до кандидатів у глави держави через „порушення зобов’язання захищати демократію”.
Сам політик через соціальні мережі відмовився закликати прихильників до будь-яких протестів чи радикальних дій. Він попросив „продемонструвати у мирний та демократичний спосіб, що наш вибір має значення” та „зробити так, як підказує совість”, обравши іншого кандидата під час голосування.
Центральне виборче бюро Румунії ухвалило рішення, що правий популіст Келін Джорджеску не може балотуватися на повторних президентських виборах в країні у травні.
Про це повідомляє Observator, digi24.ro та Bloomberg.
Центральне виборче бюро Румунії відмовило в реєстрації кандидатури ультраправого політика Келіна Джорджеску на президентських виборах. Про це повідомив представник установи.
„Рішення виключити Георгеску з президентських перегонів 4 травня, ймовірно, посилить антиурядові настрої в Румунії і піде на користь надто правим”, – пише Bloomberg.
Румунський політик-популіст вже відреагував.
Ще один прямий удар в серце демократії в усьому світі! У мене є тільки ще одне повідомлення: якщо демократія в Румунії впаде, впаде весь демократичний світ! Це тільки початок. Це так просто! Європа тепер – диктатура, Румунія – під тиранією! – написав Джорджеску.
Лідер скасованих минулорічних президентських виборів у Румунії, ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску офіційно висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2025 року.
Про це повідомляє digi24.ro.
Він особисто подав заявку в ЦВК Румунії і звернувся з промовою до своїх прихильників.
Повідомляється, що з самого ранку кілька сотень прихильників Келіна Джорджеску з триколірними прапорами, зображеннями кандидата та плакатами зібралися перед штаб-квартирою ЦВК та чекали на кандидата. Сотні прихильників вигукували його ім’я.
Подавати заявку Джорджеску прибув у супроводі дружини та охоронців.
Після того, як Джорджеску з дружиною покинули ЦВК, його прихильники продовжили перебувати на вулицях, скандуючи “Свободу!”, “Єдність!”, “Ми голосували, ви вкрали!”.
За даними digi24.ro, до ЦВК вже почали надходити оскарження реєстрації кандидатури Келіна Джорджеску на посаду президента Румунії у 2025 році.
У Румунії оголосили про затримання шести осіб за підозрою у держзраді й підготовці до повалення конституційного ладу, у справі фігурує у тому числі 101-річний генерал-майор.
Про це повідомляє Digi24.
Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму DIICOT заявило про арешт шести осіб за підозрою у держзраді та підготовці державного перевороту. Затримання відбулися у четвер.
За даними слідства, з 2023 року підозрювані утворили організовану групу „з метою підриву суверенітету і незалежності румунської держави, політичним шляхом підриваючи оборонні спроможності країни” і вели системну роботу для досягнення своїх цілей.
Серед іншого, вони неодноразово контактували з „агентами іноземної сили на території Румунії та у Російській Федерації”, для чого у тому числі кілька разів їздили у росію і розповідали там про свої плани захоплення державної влади у Румунії.
Підозрювані нібито мали наміри вивести Румунію з НАТО, добитися ухвалення нової конституції та зміни державної символіки, розпуску політичних партій, встановлення нового уряду зі „своїх людей”, повного перезавантаження держустанов.
Також члени групи шукали однодумців через соцмережі і поширювали свій контент.
Один з підозрюваних – 101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, ветеран Другої світової війни. У нього також пройшли обшуки.