Новий президент Польщі Кароль Навроцький у середу заявив про намір ініціювати загальнонаціональне обговорення щодо внесення поправок до конституції країни.
„Правова безпека польських громадян, конституційний і правовий порядок держави для мене набагато важливіші, ніж самозаспокоєння якогось одного класу суспільства”, – сказав він після вступу на посаду глави держави.
„Давайте почнемо загальнонаціональну дискусію про те, якою має бути конституція 2030 року, – наводить його слова польський телеканал Polsat. – Ми повинні почати роботу над новою конституцією, проект якої буде готовий через п’ять років”.
Для досягнення цієї мети Навроцький планує створити раду з реформування державної системи: „Я запрошу до цієї ради представників усіх політичних кіл, вчених, усіх, кому небайдужа польська держава і наша правова система”.
„Ми розпочнемо чесну дискусію на національному рівні про те, як повинна виглядати конституція 2030 року, оскільки громадянам потрібні чіткі, прозорі принципи політичної взаємодії, яка служить інтересам суверенітету і безпеки польської держави, і ми повинні це зробити зараз, починаючи з 2025 року, щоб бути готовими не пізніше 2030 року”, – заявив президент Польщі.
За його словами, ці заходи необхідні у зв’язку зі змінами, що відбулися за останні 30 років.
„Ми перебуваємо в абсолютно новій суспільній і геополітичній ситуації”, – підкреслив Навроцький.
Президент нагадав, що чинна конституція Польщі була прийнята в 1997 році, зазначивши, що як і раніше з повагою ставиться до авторів конституції, прийнятої майже 30 років тому. Проте, за його словами, з тих пір у світі відбулося багато змін, і правові акти необхідно адаптувати до них.
Навроцький був приведений до присяги на посаді президента Польщі раніше в середу. Церемонія відбулася в Національних зборах Польщі. Він переміг на виборах президента, другий тур яких відбувся 1 червня. Тоді він отримав 50,89% голосів, а його суперник градоначальник Варшави Рафал Тшасковський – 49,11%.
[type] => post
[excerpt] => Новий президент Польщі Кароль Навроцький у середу заявив про намір ініціювати загальнонаціональне обговорення щодо внесення поправок до конституції країни.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1754559060
[modified] => 1754520535
)
[title] => Новий президент Польщі до 2030 року має намір провести реформу конституції
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=158692&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 158854
[uk] => 158692
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 158693
[image] => Array
(
[id] => 158693
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw.jpg
[original_lng] => 34385
[original_w] => 640
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw.jpg
[width] => 640
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw.jpg
[width] => 640
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw.jpg
[width] => 640
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw.jpg
[width] => 640
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/vil-qyweplpw.jpg
[width] => 640
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1754509762:3
[_thumbnail_id] => 158693
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1090
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 309222428001
[_oembed_53f3871bb07629bddd42c2b50d5d819c] =>
Єврокомісія ухвалила рішення зменшити суму четвертого траншу фінансової допомоги Україні у рамках програми Ukraine Facility. Київ отримає 3,05 млрд євро, хоча спочатку сума була більшою.
Про це повідомив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє на брифінгу, його цитує портал Суспільне.
Він розповів, що рішення ухвалене через те, що українська сторона не виконала 3 із 16 запланованих кроків, обіцяних Євросоюзу.
«Це частковий платіж, оскільки Україна виконала 13 із 16 реформ, які були спочатку заплановані для цього четвертого платежу. І зараз цей запит розглядається у Раді ЄС», – зазначив Мерсьє.
Представник Єврокомісії наголосив, що новий транш буде перерахований без затримок. При цьому Україна зможе отримати урізані кошти у рамках наступних пакетів, якщо проведе усі заплановані реформи.
Берегівська міська рада провела ювілейну, 50-ту сесію, під час якої депутати розглянули 128 питань порядку денного. Серед ключових — внесення змін до бюджету на 2025 рік, а також ухвалення рішень у сферах земельних відносин, благоустрою, освіти, містобудування, комунального господарства та соціального захисту.
З метою забезпечення безперебійного електропостачання було надано згоду на встановлення когенераційної газової установки та системи накопичення енергії на території Берегівської лікарні імені Бертолона Ліннера.
Затверджено План формування мережі закладів освіти, які забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027 року. Зокрема, Берегівський ліцей імені Габора Бетлена та Берегівський ліцей «Платан» визначено як заклади профільної середньої освіти академічного спрямування.
Унаслідок трансформації освітньої системи України з 2027 року на базі нинішнього Берегівського ліцею імені Бетлена Габора функціонуватимуть два заклади: один — з 1 по 9 класи (загальноосвітня школа), інший — з 10 по 11 класи (академічно спрямований заклад середньої освіти).
Про це повідомляє Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
Державний секретар США Марко Рубіо, який виконує обовʼязки радника з національної безпеки Дональда Трампа, має намір значно скоротити штат Ради нацбезпеки та кардинально змінити її роботу.
Про це NBC News повідомили чотири людини, безпосередньо обізнані з планами Рубіо, пише „Європейська правда”.
Рада нацбезпеки, що діє при Білому домі, є основним центром координації політичного процесу в урядових установах, який допомагає президенту США ухвалювати рішення з питань зовнішньої політики та національної безпеки.
За даними NBC News, скорочення штату Ради частково буде спрямоване на те, щоб узгодити її роботу з методами ухвалення рішень Трампом.
Замість великого штату, який готує рекомендації щодо політики для президента США, планується створити більш вертикальну структуру, в якій Трамп буде давати вказівки раднику з нацбезпеки, який потім буде доручати підлеглим для виконання цих вказівок, заявили двоє джерел телеканалу.
Коли Трамп почав другий президентський термін, в Раді нацбезпеки працювали 300 співробітників, у січні їхнє число скоротили до близько 150. Після реформи Рубіо в штаті можуть залишитись 50-60 людей, припускають співрозмовники NBC News.
Крім того, Рубіо обговорює передання частини повноважень Ради нацбезпеки іншим відомствам, зокрема Державному департаменту та Центральному розвідувальному управлінню, сказало інше джерело NBC News.
Замість МСЕК було створено мережу із 294 багатопрофільних лікарень, а до роботи залучені понад 1400 експертних команд.
В Україні з 1 січня триває реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) і вже є позитивні результати. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в середу, 12 березня.
Він розповів, що провів нараду з міністром охорони здоров’я, міністром соціальної політики, представниками Мінекономіки та директором Держслужби зайнятості. Обговорювались наступні кроки реформи.
„Заслухали МОЗ щодо виконаної роботи у своєму напрямку. Замість застарілих МСЕК було створено мережу із 294 багатопрофільних лікарень, а до роботи залучені понад 1400 експертних команд із 6,6 тисяч медпрацівників усіх необхідних спеціальностей. Завдяки цифровізації процесу в пацієнтів тепер немає необхідності збирати велику кількість довідок від різних лікарів, оскільки інформація в електронному форматі передається між закладами та інформаційними системами різних сфер”, – написав Шмигаль.
Він зазначив, що за підсумками наради визначили відповідальних за подальшу координацію реформи.
„Тепер у зоні відповідальності Мінсоцполітики. Маємо напрацювати підхід, який допоможе людям отримувати широкі можливості для реабілітації та самореалізації”, – підкреслив глава уряду.
За його словами, міністерства отримали необхідні завдання відповідно до порядку дій до кінця цього року.
В одному зі своїх виступів Генеральний секретар ООН назвав співпрацю найважливішою в інтелігентному світі.
На думку Антоніу Гуттереша, хоча наш світ швидко розвивається, ми все ще стикаємося з тими ж проблемами, що й раніше. Він нагадав, що минулого року конфлікти виникали один за одним, але, на щастя, на новий рік було досягнуто припинення вогню. Через два роки Ліван нарешті отримав уряд. Але є й постійні кризи, як в Україні чи Судані.
Країни, що розвиваються, також мають проблеми, особливо африканські держави, які стикаються з інфляцією з двозначними цифрами. За словами Гуттереша, перед нами постав екзистенційний виклик, чимось схожий на «холодну війну», коли ми боялися ядерної загрози. Наразі людству загрожують також кліматична криза та ймовірне повстання штучного інтелекту.
Рівень моря буде підніматися, і ми не можемо це зупинити, оскільки така ситуація спричинена використанням викопних енергоносіїв. 2024 рік став найтеплішим з початку вимірювань, а глобальне потепління перевищило півтора градуса. Цей показник ніколи не був таким високим від початку промислової революції.
Виробництво відновлюваної енергії з часом витіснить викопні енергоносії. Саме тому ми повинні об’єднатися, щоб зробити 2025 рік віхою у вирішенні кліматичної кризи.
Повстання штучного інтелекту
Генеральний секретар вважає, що у випадку зі штучним інтелектом (ШІ) важливе значення має глобальна співпраця, інакше він може легко вийти з-під контролю і лише зашкодить людству. Для цього кожна нація повинна створити власні регулятори ШІ.
Штучний інтелект має стати можливістю донести всі досягнення цифрової ери – від інтернету до найшвидших мобільних мереж – до всіх спільнот, закликав Антоніу Гуттереш.
Що чекає на Близький Схід у 2025 році?
На думку Генсека ООН, припинення вогню в Секторі Гази було досягнуто завдяки багатостороннім закулісним переговорам. Але що тепер буде в Газі? Чи відбудеться подальша ізраїльська анексія на Західному березі річки Йордан та в Секторі Гази, чи відновиться палестинська адміністрація й розпочнуться змістовні переговори щодо створення двох держав?
Стосовно тривалості припинення вогню, то Гуттереш вважає, що ситуація наразі обнадійлива, адже щойно перемир’я набуло чинності, сотні вантажів з допомогою прибули до спустошених районів.
Крім того, великою проблемою є ситуація в Сирії. Що станеться з тими організаціями, які брали участь у збройних конфліктах, але не є невід’ємною частиною нового керівництва в Дамаску? Сподіваємося, буде сформований уряд, який представлятиме всі меншини, що проживають у Сирії, і держава не розпадеться під впливом радикальних екстремістів, додав Генсек.
За словами Гуттереша, іранці зрозуміли, що їм не вдасться отримати ядерну зброю будь-якою ціною. У той же час вони повинні прийняти нову архітектуру безпеки у своїй країні.
В ООН потрібні реформи
Як приклад Генеральний секретар згадав Раду безпеки, три з п’яти постійних членів якої є європейськими, але світ – це не лише Європа. Таку ситуацію однозначно слід переглянути, на сьогодні подібний спосіб роботи є застарілим, визнав Антоніу Гуттереш.
Ухвалені поправки передбачають нову процедуру обрання суддів Конституційного трибуналу Польщі та інші аспекти.
У п’ятницю, 13 вересня, Польський Сейм ухвалив поправки до законодавства, покликані скасувати запроваджені попередньою владою «Права і справедливості» зміни до Конституційного трибуналу, які були розкритиковані Євросоюзом, передає RMF FM.
Як пише видання, ухвалені поправки передбачають, серед іншого, нову процедуру обрання суддів Конституційного трибуналу: їх повинні підтримати три п’яті польських парламентарів, а не абсолютна більшість, що збільшує вагу опозиції в процесі.
Кандидати в судді Конституційного трибуналу Польщі також не можуть протягом попередніх 4 років бути депутатами, сенаторами, членами Європарламенту, уряду або політичної партії.
Інші пункти стосуються перехідних положень, які скасовують чинні – ухвалені за правління «Права і справедливості» – закони, що стосуються функціонування Трибуналу.
Разом із ухваленою в березні постановою затверджені законодавчі положення становлять пакет комплексної реформи Конституційного трибуналу, який вніс чинний уряд Дональда Туска.
Зазначається, ухвалені закони ще має підписати президент Польщі Анджей Дуда, який час від часу конфліктує з нинішнім урядом.
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL
Штати пропонують створити у Раді безпеки ООН два місця для країн Африки, і одне для малих острівних держав. Також пропонується реформувати Радбез та внести зміни до статуту.
США ініціюють масштабні зміни в Організації Обʼєднаних націй. Про це у четвер, 12 вересня, заявила представниця Штатів Америки в ООН Лінда Томас-Грінфілд, передає Голос Америки.
Зокрема США підтримують „інклюзивне реформування” Ради Безпеки ООН, яка зможе ефективно вирішувати виклики ХХІ століття.
„Ми повинні очолити шлях у багатостороннє майбутнє, яке відповідає цінностям, закріпленим у минулому, але також реаліям сьогодення”, – заявила Томас-Грінфілд.
Що пропонують США:
Створити два постійних місця без права вето в Раді Безпеки ООН для країн Африки.
Створити нове виборне місце в Радбезі ООН для малих острівних держав, що розвиваються.
Разом з іншими державами реформувати Радбез і внести зміни до статуту ООН.
Водночас, відповідаючи на запитання про усунення з Радбезу країн, які порушують принципи Статуту ООН, Томас-Грінфілд сказала, що такий механізм є, але впровадити його „дуже складно”.
США не пропонують змін у кількості країн, які мають право вето в Раді Безпеки. Сьогодні такими країнами є США, Велика Британія, Франція, Китай та Росія.
Очікується, що переговори щодо реформування Радбезу можуть розпочатись через кілька тижнів під час Генеральної Асамблеї ООН.
Після місяців дебатів парламент Аргентини підтримав запропонований президентом Хав’єром Мілеєм пакет економічних реформ.
Про це у п’ятницю, 28 червня, повідомляє France24.
„Ми налаштовані дати уряду президента Мілея інструменти для реформування держави раз і назавжди”, – сказав очільник правлячого блоку Габріель Борнороні.
Тепер уряд зможе запровадити жорсткі заходи економії, спрямовані на те, щоб до кінця 2024 року дефіцит аргентинського бюджету впав до нуля.
Мілей називає свою законодавчу ініціативу „найкращими фіскальними змінами в історії не лише Аргентини, а всього людства”.
За словами політолога та економіста Пабло Тігані, рішення парламенту означає „повний успіх для уряду”. Однак в економічній галузі „це буде повернення до політики 1990-х років з дерегуляцією, приватизацією та безумовним відкриттям економіки, що завдасть важкого удару по промисловості та малих і середніх підприємствах”.
Реформи Мілея спрямовані на відновлення економіки і передбачають оголошення надзвичайного економічного стану, скорочення пенсій і послаблення трудових прав.
Проти економічних реформ президента виступають ліві політичні партії, профспілки та громадські організації.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення виплат за автострахуванням.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Про це свідчать дані в картці документа №8300 на сайті Верховної Ради.
Законопроєктом пропонується поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених у країнах Європейського Союзу, і розширити застосування „європротоколу” – оформлення заяви про страхове відшкодування у разі ДТП без участі поліції.
Зараз ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю, становить 320 тисяч гривень на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих, – 160 тисяч гривень на одного потерпілого, але не більш ніж 800 тисяч гривень на одну страхову подію.
Упродовж двох років після введення закону в дію пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб, до 1 млн гривень на одного потерпілого та 20 млн гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб, – до 2 млн гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.
Також документ передбачає запровадження:
швидкого здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію закону (зараз це роки, а пропонується до 90 днів);
прямого врегулювання у всіх випадках ДТП, у яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до свого страховика, навіть якщо винуватець не застрахований;
порядку розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі, необхідному для відновлення транспортного засобу, та поширення дії страхового покриття на пасажирів транспортного засобу, який спричинив ДТП.
Окрім того, строк розгляду заяви про здійснення страхової виплати зменшиться з 90 до 60 днів із дня подання заяви про здійснення страхової виплати. Він передбачає встановлення вичерпного переліку документів, необхідних для отримання страхової виплати та підстав для відмови у здійсненні такої виплати.
