Індія схвалила закупівлю озброєння на 2,38 трлн рупій (близько $25 млрд), серед якого – придбання додаткових російських ЗРК С-400 на на близько $6,1 млрд.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело в індійському Міноборони.
Як зазначається, індійська Рада з оборонних закупівель під керівництвом міністра оборони Раджната Сінгха погодила придбання ще п’яти російських зенітно-ракетних систем на суму близько $6,1 млрд.
«Система С-400 дозволить протидіяти дальнім повітряним загрозам, націленим на ключові об’єкти», – йдеться у заяві відомства, яке цитує Bloomberg.
За даними агенції, наразі Індія має три системи С-400, які використовувалися під час чотириденного конфлікту з Пакистаном у травні 2025 року. Ще дві додаткові ЗРК очікуються найближчими місяцями.
Повідомляється, що попри зниження загальних обсягів, росія залишається найбільшим постачальником озброєнь для Індії – на її частку припадає понад третина закупівель за минулий рік.
Водночас, згідно зі звітом Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, Індія диверсифікує закупівлі та є найбільшим покупцем саме французького військового обладнання.
При цьому зазначається, що нові закупівлі можуть ще більше ускладнити відносини з Білий домом, які погіршилися минулого року на тлі затяжних переговорів щодо торговельної угоди зі США.
Окрім цього, Міноборони схвалило капітальний ремонт винищувачів російського виробництва і закупівлю вітчизняних ударних безпілотників.
Київ готується до того, що у разі мирної угоди з Росією не зможе повністю покладатися на безпекові гарантії західних союзників. Натомість Україна планує зміцнювати власну армію та оборонну промисловість, щоб стати «сталевим дикобразом», неприступним для потенційних агресорів.
Як зазначає видання, у Києві дедалі більше сумніваються в надійності зовнішніх зобов’язань, зокрема через відмову президента США Дональда Трампа розглядати членство України в НАТО. У таких умовах Україна реалізує так званий «план Б» – перетворення країни на «сталевого дикобраза», здатного самостійно відбити нову агресію.
Західні гарантії викликають сумніви через історичний досвід: обіцянки США та Великої Британії після відмови України від ядерної зброї у 1994 році виявилися порожніми. Також США виключили можливість прийняття України до НАТО, що унеможливлює захист за статтею 5 альянсу.
Голова місії України при НАТО Альона Гетманчук зазначила, що країна переосмислила підхід до безпеки: тепер ключовими гарантіями мають бути власні Збройні сили та стійка оборонна індустрія, а не лише обіцянки партнерів.
Одним із наріжних каменів стримування має стати велика армія. Під час переговорів Україна наполягає на збереженні війська чисельністю до 800 тисяч осіб навіть у мирний час. Водночас держава готується до масштабних реформ у системі підготовки, управління та комплектування ЗСУ.
Європейська комісія ще минулого року закликала Україну перетворитися на «сталевий їжак, неперетравний для сучасних і майбутніх агресорів». Для цього країна має зберегти велику постійну армію, активно розвивати виробництво дронів та ракет, модернізувати танки, артилерію та авіацію, а також вкладати кошти у власне озброєння. За планами Києва, до арсеналу можуть увійти до 150 шведських винищувачів Saab JAS-39E Gripen.
Окремий акцент робиться на дронах і ракетних технологіях. У 2025 році Міноборони України законтрактувало 4,5 млн FPV-дронів, витративши на це понад 110 млрд гривень. Також Україна розробляє власні крилаті ракети, далекобійні безпілотники та працює з Великою Британією над тактичною балістичною ракетою.
Водночас оборонна промисловість стикається з браком фінансування: торік підприємства могли виробляти продукції на $35 млрд, але контракти було укладено лише на $12 млрд. У Києві сподіваються залучити кошти через європейські програми оборонного фінансування та довгострокові угоди з партнерами.
За словами експертів, майбутня безпека України залежить насамперед від стабільності виробництва озброєнь і технологій.
«Важливі не окремі системи чи технологічні прориви, а здатність промисловості працювати довго, під тиском і з передбачуваними результатами», – наголосив Ігор Федірко, гендиректор Української ради оборонної промисловості.
[type] => post [excerpt] => Київ готується до того, що у разі мирної угоди з Росією не зможе повністю покладатися на безпекові гарантії західних союзників. Натомість Україна планує зміцнювати власну армію та оборонну промисловість, щоб стати «сталевим дикобразом», неприступн... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1770201480 [modified] => 1770194106 ) [title] => Безпека без ілюзій: Україна робить ставку на сильну армію та власне озброєння [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=177008&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 177008 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 177009 [image] => Array ( [id] => 177009 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23.png [original_lng] => 1264844 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23-768x512.png [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23-1024x683.png [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23.png [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23.png [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-23.png [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1770186906:8 [_thumbnail_id] => 177009 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 496 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 683216050002 [_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
Словенія планує виділити близько 43 мільйонів євро до кінця року на закупівлю американського озброєння для потреб Сил оборони за програмою PURL.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль у Telegram за результатами зустрічі зі своїм словенським колегою Борутом Сайовіцем.
Словенія оголосила про своє рішення приєднатися до ініціативи PURL у жовтні, однак подробиці її внеску були засекречені.
„Це дійсно важлива ініціатива з підсилення наших спроможностей, передусім у галузі ППО. Надзвичайно цінуємо, що Словенія планує виділити близько 43 мільйонів євро до кінця року на цей механізм”, – написав Шмигаль.
Також міністр оборони заявив, що Україна готова ділитися зі Словенією досвідом із застосування дронів-перехоплювачів, далекобійних безпілотників та інших видів БПЛА.
Туреччина надасть Сирії системи озброєння та логістичні засоби відповідно до угоди про військове співробітництво, підписаної в середу, 14 серпня.
Про це повідомив представник Міністерства оборони Туреччини на умовах анонімності Reuters, пише „Європейська правда”.
Туреччина є одним з головних закордонних союзників Сирії з моменту повалення президента Башара Асада минулого року. Вона пообіцяла допомогти в підготовці та реорганізації збройних сил Сирії, відновленні країни та її інститутів, а також підтримати зусилля з захисту територіальної цілісності Сирії.
У рамках першого кроку до укладення всеосяжної угоди про військове співробітництво, переговори щодо якої тривали кілька місяців, Туреччина і Сирія підписали в середу, 13 серпня, меморандум про взаєморозуміння після зустрічі міністрів закордонних справ і оборони та керівників спецслужб обох країн.
Співрозмовник агентства сказав, що окрім систем озброєння та логістичних засобів, Анкара також навчить сирійську армію користуватися таким обладнанням, якщо буде потреба.
„Меморандум має на меті координацію, планування військової підготовки та співробітництва, надання консультацій, обмін інформацією та досвідом, забезпечення постачання військового обладнання, систем озброєння, логістичних матеріалів та пов’язаних послуг”, – повідомив представник Міністерства оборони Туреччини.
Кілька європейських країн готуються подати заявки на багатомільярдні кредити ЄС, щоб закупити зброю для України та водночас наростити власний оборонний потенціал.
Йдеться про нову кредитну програму Security Assistance Facility for Europe (SAFE), на яку виділено до 150 мільярдів євро. Країни-члени можуть звернутися по дешеві довгострокові позики до середи, 30 липня.
Програма SAFE була запропонована Єврокомісією у березні в межах ширшої ініціативи ReArm Europe. Її мета – зміцнити європейську оборонну промисловість і скоротити залежність від військової допомоги США.
Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Угорщина та Литва вже офіційно підтвердили зацікавленість в участі, повідомив речник з питань оборони ЄС. Очікується, що до дедлайну заявки також подадуть Латвія, Греція та знову ж таки Чехія й Болгарія. Франція, ймовірно, також скористається пропозицією, тоді як Німеччина, Швеція і Нідерланди утримаються.
Навіть країни, які не беруть кредитів, можуть долучитися до спільних закупівель зброї для України, що дозволяє суттєво знизити вартість контрактів. Програма також заохочує закупівлю зброї безпосередньо в українських виробників, що дає змогу Києву збільшити масштаби власного оборонного виробництва та поглибити інтеграцію з ЄС.
За даними комісара ЄС з питань оборони Андрюса Кубілюса, щонайменше 20 країн планують запросити до 100 мільярдів євро. Позики видаватимуться на 45 років із можливістю авансових виплат до 15%, а фінансуватимуться за рахунок боргових зобов’язань ЄС із найвищим кредитним рейтингом.
Країни з високим держборгом, зокрема Італія та Австрія, виявляють обережність щодо участі через ризик погіршення своїх фіскальних показників. Водночас навіть держави з обмеженим бюджетом – як-от Бельгія чи Греція – вже визначили бажану суму: Брюссель розраховує на 7–11 млрд євро, Афіни – на 1,2 млрд.
[type] => post [excerpt] => Навіть країни, які не беруть кредитів, можуть долучитися до спільних закупівель зброї для України, що дозволяє суттєво знизити вартість контрактів. Програма також заохочує закупівлю зброї безпосередньо в українських виробників, що дає змогу Києву ... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1753896720 [modified] => 1753882673 ) [title] => Європейські країни позичать мільярди у ЄС для озброєння України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=158149&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 158187 [uk] => 158149 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 158150 [image] => Array ( [id] => 158150 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg [original_lng] => 27562 [original_w] => 445 [original_h] => 241 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731-300x162.jpeg [width] => 300 [height] => 162 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg [width] => 445 [height] => 241 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg [width] => 445 [height] => 241 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg [width] => 445 [height] => 241 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg [width] => 445 [height] => 241 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg [width] => 445 [height] => 241 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1753871874:3 [_thumbnail_id] => 158150 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1737 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 301393822002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 37 [3] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Світ [3] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 6305 [2] => 48258 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => кредити [2] => озброєння ) ) [5] => Array ( [id] => 157294 [content] =>
Гілі також повідомив, що разом з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом домовився про партнерство в наданні Україні критично важливих ракет ППО.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі під час головування на зустрічі Контактної групи з питань оборони України (у форматі „Рамштайн”) закликав до „50-денної кампанії” з озброєння України. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
„Паралельно з новою угодою, яка має гарантувати, що Україна отримає все необхідне для самозахисту, президент Трамп також запустив зворотний відлік – 50 днів, аби Путін погодився на мир або зіткнувся з нищівними економічними санкціями. І як члени цієї Контактної групи, ми маємо теж активізуватися в ці 50 днів – забезпечити Україну зброєю на полі бою й допомогти притиснути Путіна до переговорного столу”, – зазначив він.
Гілі також повідомив, що разом з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом домовився про партнерство в наданні Україні критично важливих ракет ППО.
Він додав, що в межах Всеосяжного пакету допомоги НАТО Велика Британія передасть Україні ще 40 мільйонів фунтів.
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Норвегія планує спрямувати додаткові $400 мільйонів на закупівлю українського озброєння для потреб Сил оборони України.
Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками зустрічі з норвезьким колегою Торе Оншуусом Сандвіком, який 22 червня прибув з візитом до Києва.
„Разом із Головнокомандувачем ЗСУ генералом Олександром Сирським, начальником Генштабу генерал-майором Андрієм Гнатовим та моїми заступниками провели предметні перемовини щодо подальшої співпраці. Ми високо цінуємо підтримку з боку Норвегії – уряду, народу, усіх, хто стоїть поруч з Україною у боротьбі за свободу. У 2025 році допомога Україні сягне 1.5% ВВП Норвегії – це надзвичайно важливий внесок. Дякую за солідарність і рішучість”, – заявив Умєров.
Під час зустрічі сторони обговорили довгострокову модель підтримки, яку назвали „норвезькою”. Зокрема, оглянули перспективи масштабних інвестицій у спільні оборонні проєкти та глибшу інтеграцію наших оборонно-промислових комплексів.
Окрему увагу приділили перспективам співпраці в таких напрямках:
виробництво та спільні закупівлі БПЛА
індустріальні проєкти в галузі ППО, радіоелектроніки, перехоплювачів
передача нових комплексів NASAMS та боєприпасів, здатних збивати балістичні цілі.
Також Україна передала партнерам перелік потенційних проєктів. На зустрічі також обговорили проєкт скандинавсько-балтійської бригади. Зазначається, що вже почали отримувати озброєння в межах цієї ініціативи.
Сандвік підтвердив, що Норвегія планує спрямувати додаткові $400 мільйонів на закупівлю українського озброєння – для потреб Сил оборони України.
„Домовилися скоординувати підходи до визначення планів військової допомоги на 2026 рік для найфективнішої підтримки українських захисників. Дякую пану Сандвіку, норвезькому уряду та всьому норвезькому народу за тверду позицію. Разом посилюємо європейську безпеку та наближаємо перемогу”, – додав Умєров.
Нідерланди офіційно оголосили, що зняли з озброєння винищувачі F-16, на зміну їм прийшли літаки F-35.
Про це йдеться у заяві Міністерства оборони Нідерландів, яку наводить „Європейська правда”.
У відомстві нагадали, що перший з 213 винищувачів F-16, придбаних Нідерландами, прибув на авіабазу Леуварден 6 червня 1979 року.
„Міністерство оборони офіційно попрощалося з легендарним літаком. У рамках цього заходу над Нідерландами було проведено стройовий політ восьми літаків”, – йдеться у заяві.
Як зазначив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, „після 45 років вірної служби і безлічі місій літак знайде нове життя в Україні та Румунії”.
We continue to take a leading role in supporting Ukraine.
That’s why, during my visit to Kharkiv and Kyiv, I’m announcing a Drone Action Plan.
With €400M, we will provide advanced drones for reconnaissance, defense, and attack. Nearly half will be developed in the Netherlands. pic.twitter.com/eDNigQFgoF
Рада Європейського Союзу схвалила підтримку збройних сил Північної Македонії на суму 13 мільйонів євро в рамках Європейської мирної програми.
У заяві органу ЄС повідомляється, що мета підтримки, яка надійде від фонду Євросоюзу, створеного для фінансування іноземних військових і оборонних витрат, полягає в зміцненні оборонного потенціалу західнобалканської країни, зокрема щодо її участі в Спільних операціях ЄС із політики безпеки та оборони та в інших міжнародних місіях.
Згідно з рішенням, Північна Македонія також отримає військове обладнання, «яке не спричиняє смерть», супутні засоби та, у разі необхідності, технічну допомогу. Підтримка також охоплює технології, пов’язані з розвідкою, спостереженням, радіозв’язком, а також інженерне обладнання, системи зв’язку та інформації.
«Відповідне рішення є яскравим доказом поглиблення відносин між Європейським Союзом і Північною Македонією у сфері політики безпеки та оборони, на додаток до повної координації спільної зовнішньої політики та політики безпеки Північної Македонії та ЄС», – йдеться в повідомленні Ради Європейського Союзу.
Україна одержала від союзників 10 американських винищувачів F-16. До кінця року очікується постачання ще 10 літаків.
Такими даними поділився народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Вадим Івченко у Facebook.
За його словами, інтегрувати ці винищувачі в систему протиповітряної оборони для створення єдиного щита поки що не вдасться, оскільки для цього «потрібно набагато більше літаків».
Івченко також розповів про озброєння, яким мають намір оснастити F-16 для України.
«Поки що йдеться про можливі поставки ракет AGM-88 HARM класу «повітря-земля», боєприпасів JDAM підвищеної дальності, ракет середньої дальності класу «повітря-повітря» AMRAAM, і ракет AIM-9X малої дальності класу «повітря-повітря», – повідомив він.
