Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з рф.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.
Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.
Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.
Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.
За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.
У п’ятницю, 31 жовтня, парламент Болгарії проголосував за обмеження експорту пального до країн ЄС після запровадження санкцій США проти російської компанії „Лукойл”.
Голова бюджетного комітету болгарського парламенту Делян Добрев заявив, що заборона на експорт нафтопродуктів є превентивним заходом, спрямованим на уникнення зловживань на ринку.
„Причина полягає в тому, щоб запобігти спекуляціями цінами, оскільки є зацікавлені сторони, які намагаються займатися такою практикою”,- сказав він.
За словами Добрева, наразі Болгарія переважно споживає дизельне паливо – понад 80%, тоді як бензин становить менш як 20%.
Водночас заборона не поширюється на заправки суден і літаків, як болгарських, так і іноземних, а також на постачання пального для збройних сил країн-членів ЄС і НАТО.
У Болгарії компанія „Лукойл” володіє найбільшим нафтопереробним заводом на Балканах через свою швейцарську дочірню компанію Litasco.
Через неї російська компанія також контролює „Лукойл-Болгарія”, одну з провідних компаній країни у сфері роздрібного продажу пального.
Нагадуємо, 23 жовтня Мінфін США повідомив про запровадження санкцій проти великих російських нафтових компаній – „Роснефть” та „Лукойл”. Причина додаткових санкцій – відсутність серйозної готовності Росії до мирного процесу з метою припинення війни в Україні.
24 жовтня стало відомо, що спецпредставник російського диктатора Кирило Дмитрієв прибув до Сполучених Штатів для офіційних переговорів.
Американські санкції проти російської компанії NIS, яка володіє сербською нафтовою групою, заблокували отримання партії сирої нафти, що могла б продовжити роботу єдиного нафтопереробного заводу Сербії, пише Reuters.
Без нових поставок нафтопереробний завод NIS у Панчеві буде змушений зупинити роботу вже за кілька днів.
Президент Сербії Александр Вучич ще 9 жовтня попередив, що без нових поставок НПЗ, який забезпечує більшість палива в країні, зокрема, бензин і авіапальне, не зможе працювати після 1 листопада. Водночас він запевнив, що паливні сховища заповнені і наявних запасів вистачить до кінця року:
«Не буде дефіциту сирої нафти, її похідних і не буде енергетичної кризи», — заявив Вучич.
Санкції США, ухвалені ще у січні, мали на меті обмежити діяльність NIS через її російське власництво.
Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, танкер Maran Helios, який перевозив 1 млн барелів казахстанської нафти KEBCO для NIS, прибув 9 жовтня до хорватського порту Омішаль. Проте паливо до Сербії так і не потрапило.
Оператор хорватського нафтопроводу Janaf повідомив, що завершив усі поставки нафти, що належали NIS, ще 8 жовтня, і після цього жодних нових обсягів до транспортування не планувалося.
Наразі невідомо, чи буде цей вантаж збережено в порту Омішаль, чи перепродано іншому покупцеві.
За розрахунками Reuters, партія сирої нафти, яку мала отримати Сербія, дозволила б заводу в Панчеві працювати приблизно 10 днів. Хоча джерела агентства зазначають, що запаси пального майже заповнені, країна незабаром стане дедалі більш залежною від імпорту.
Влада Індії не підтвердила і не спростувала, що змінює свою політику щодо нафти з росії після заяви президента США Дональда Трампа з цього питання.
Про це заявив офіційний представник МЗС Індії Рандхір Джайсвал, якого цитує AFP.
Представник зовнішньополітичного відомства Індії наголосив, що пріоритетом влади країни у галузі енергетики є інтереси своїх громадян.
“Нашим постійним пріоритетом є захист інтересів індійських споживачів в умовах нестабільної ситуації в енергетичній сфері”, – зазначив Джайсвал.
За його словами, політика Індії щодо імпорту “повністю орієнтована на досягнення цієї мети”.
“Це включає розширення джерел постачання енергії та їх диверсифікацію відповідно до ринкових умов”, – додав представник МЗС.
Коментуючи можливість імпорту енергоносіїв зі США, він зазначив, що Індія “протягом багатьох років прагнула розширити джерела постачання енергоносіїв”.
“Протягом останнього десятиліття це поступово просувалося вперед. Нинішня адміністрація виявляє зацікавленість у поглибленні енергетичної співпраці з Індією. Обговорення тривають”, – резюмував він.
Дефіцит бензину в росії вже становить майже 20%. Крім того, рф використовує резервні запаси дизелю через удари по нафтопереробних заводах.
Про це заявив президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення в середу, 8 жовтня.
„Україна досягає дійсно значних речей, зокрема наші далекобійні санкції проти росії це демонструють. За нашими даними, дефіцит пального в росії вже йде до показника 20%”, – сказав глава держави.
Це значення стосується бензину, а щодо дизелю, то, за словами Зеленського, росія вже використовує резерви, які берегла на „чорний день”.
Президент нагадав, що російському диктатору Володимиру Путіну неодноразово пропонували закінчити війну або хоча б припинити вогонь.
„Він відкинув усі пропозиції – наші пропозиції, американські пропозиції. Саме тому цілком справедливо, що росія повинна відчувати повну ціну війни. Виробники зброї це забезпечують, наші далекобійні удари стали точнішими”, – підкреслив Зеленський.
Президент США Дональд Трамп закликав Туреччину скоротити імпорт енергоресурсів із росії. Він заявив, що продаж винищувачів-невидимок F-35 Анкарі залежить від її підтримки американських цілей.
Видання Bloomberg пише, що американський лідер охарактеризував свою зустріч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом як „вирішальну”, заявивши, що він може розглянути можливість повернення Анкари в спільну програму з виробництва і закупівлі винищувачів F-35 компанії Lockheed Martin Corp. Він також закликав турецького президента докласти більше зусиль, щоб переконати Кремль зупинити війну проти України.
Трамп тисне на партнерів США, щоб вони скоротили закупівлі російських енергоресурсів у спробі обмежити фінансування війни Кремля проти України.
Президент США заявив, що турецький лідер міг би переконати Путіна припинити війну проти України, зазначивши, що Ердоган користується повагою як у Москві, так і в Києві. Також він заявив, що обмеження імпорту російських енергоносіїв є найкращим способом посилити тиск на Москву.
„Я думаю, що він міг би мати великий вплив, якби захотів. Зараз він дуже нейтральний. Йому подобається бути нейтральним. Я теж люблю бути нейтральним, але він – людина, яка, якби він втрутився, найкраще, що він міг би зробити, – це не купувати нафту і газ у росії”, – сказав Трамп.
Водночас Ердоган має свої мотиви для компромісу. Він прагнув укласти угоду зі США в галузі авіації, оборони та енергетики, щоб налагодити відносини з Вашингтоном.
Туреччина залежить від військової та дипломатичної підтримки США. Усунення деяких розбіжностей між країнами може мати вирішальне значення для зміцнення НАТО, оскільки Альянс стикається з новими викликами з боку росії, а Трамп прагне послабити напруженість на Близькому Сході.
Варто зазначити, що росія – найбільший постачальник енергоресурсів до Туреччини, забезпечуючи 66% імпорту нафти та 41% імпорту газу у 2024 році.
Європа скоротила імпорт російських нафти й газу на 80%, але частина країн досі залежна від цих ресурсів, що викликає критику та вимоги посилити санкції.
Як повідомляє РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Sky News.
На думку президента України Володимира Зеленського, в Європі досі не можуть повністю відмовитись від російського газу та нафти і для України це небезпечно, так як щоденна торгівля Росії з європейськими країнами напряму впливає на тривалість війни й коштує життів українських громадян.
Серед найбільших імпортерів залишаються Словаччина та Угорщина, а також низка країн, що закуповують енергоресурси через треті держави. Газ продовжують отримувати, зокрема, Бельгія та Франція.
Зеленський наголошує, що щоденна торгівля Росії з європейськими країнами напряму впливає на тривалість війни й коштує життів українських громадян. Саме тому він постійно закликає союзників не думати про майбутні відносини з Росією після війни, а зосередитися на допомозі Україні та посиленні тиску на Кремль.
У Китаї пригрозили «вжити рішучих заходів», якщо країни НАТО введуть мита проти КНР через закупівлю російської нафти.
Про це заявив речник міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь, повідомляє Global Times.
Він стверджує, що економічна та енергетична співпраця Китаю з країнами світу, включно з росією, є «законною, правомірною та бездоганною».
«Крок США є типовим актом одностороннього тиску та економічного примусу, що серйозно підриває правила міжнародної торгівлі та загрожує безпеці та стабільності глобальних промислових і логістичних ланцюгів», — сказав Лінь Цзянь.
За його словами, з початку війни росії проти України Китай займав «об’єктивну та неупереджену» позицію, наполягаючи на просуванні мирних переговорів.
«Ми рішуче виступаємо проти того, щоб певні сторони перекладали відповідальність за цю проблему на Китай, і рішуче виступаємо проти введення проти КНР незаконних односторонніх санкцій», — зазначив речник.
Лінь Цзянь додав, що Китай «вживе рішучих контрзаходів і захищатиме свій суверенітет, безпеку та інтереси розвитку», якщо його законні права та інтереси будуть порушені.
13 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити жорсткі санкції проти країни-агресора росії за умови, якщо усі країни НАТО почнуть робити те саме та припинять купувати російську нафту.
Він пропонує країнам НАТО запровадити мита для Китаю на рівні 50−100%, які можуть бути скасовані після закінчення війни в Україні. Трамп вважає, що високі мита зламають вплив Китаю на рф.
Офіційні особи ЄС обговорюють можливість запровадження потенційних санкцій проти Китаю та інших третіх країн за закупівлю російської нафти.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на свої джерела.
За даними журналістів, питання про можливі додаткові санкції проти Китаю порушувалося «у багатьох дискусіях».
При цьому, за словами іншого джерела, пропозиції ЄС перебувають «на дуже ранній стадії» і навряд чи будуть ухвалені, якщо США відмовляться їх підтримувати.
«У своєму останньому пакеті санкцій блок запровадив санкції проти двох невеликих китайських банків за те, що вони нібито сприяли торгівлі забороненими товарами з росією. За словами офіційних осіб, цей крок став перевіркою правової бази щодо розширення обмежень на Китай», – пише видання.
Президент США Дональд Трамп заявив, що значно підвищить мита проти Індії за перепродаж російської нафти.
Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.
„Індія не тільки купує величезні обсяги російської нафти, але й продає значну частину придбаної нафти на відкритому ринку, отримуючи великі прибутки. Їй байдуже, скільки людей в Україні гине від російської військової машини. З огляду на це, я суттєво підвищу мита, які Індія сплачує США”, – зазначив Трамп, не уточнивши деталей.
