Прихильники законопроєкту про великий пакет допомоги Києву змогли обійти республіканську більшість у Конгресі. Однак попереду ще довгий шлях.
Нижня палата Конгресу США у середу, 3 червня, проголосувала за процедурну постанову, яка відкриває шлях до розгляду законопроєкту про новий пакет допомоги Україні. Документ передбачає виділення Києву 1,3 млрд доларів безпекової допомоги, а також до 8 млрд доларів додаткової підтримки у формі кредитів, повідомляє The Hill.
Зазначається, що законопроєкт також містить положення про поповнення запасів американського озброєння, створення фінансових інструментів для післявоєнного відновлення України та запровадження нових санкцій проти Росії і структур, які підтримують її військові дії.
Документ вдалося винести на розгляд завдяки процедурі discharge petition – спеціальному механізму, який дозволяє обійти „відсутність апетиту” у спікера Конгресу Майка Джонсона, і примусово поставити законопроєкт на голосування. Для цього необхідно було зібрати щонайменше 218 підписів членів палати.
Вирішальним став підпис конгресмена Кевіна Кайлі з Каліфорнії, який нині має статус незалежного політика. Після цього Палата представників була зобов’язана провести голосування щодо подальшого просування документа.
У результаті процедуру підтримали 218 законодавців. За проголосували 211 демократів, шестеро республіканців і один незалежний конгресмен. Проти виступили 204 республіканці.
Палата представників повинна провести два голосування: одне щодо правил розгляду документа, а друге – безпосередньо за його ухвалення. Якщо законопроєкт отримає підтримку, його передадуть у Сенат.
Там документ мають розглянути профільні комітети, після чого його винесуть на голосування. Для ухвалення потрібна проста більшість голосів, але для подолання можливого філібастеру – процедури затягування або блокування розгляду – зазвичай необхідно щонайменше 60 голосів сенаторів.
Останнім етапом стане рішення президента США Дональда Трампа, який може підписати законопроєкт або накласти на нього вето. Якщо очільник Білого дому скористається правом вето, Конгрес зможе його подолати лише за умови підтримки документа двома третинами голосів як у Палаті представників, так і в Сенаті.
Видання нагадує, що законопроект, вперше внесений у квітні 2025 року, залишався у підвішеному стані, оскільки республіканці під керівництвом Трампа призупинили зусилля щодо надання додаткової підтримки Україні. Президент назвав підтримку США країні марною тратою грошей і розпочав серію невдалих спроб змусити російського диктатора Володимира Путіна припинити війну.
Ухвалення закону свідчить про поступову втрату президентом лояльності своїх однопартійців з Республіканської партії.
Палата представників Конгресу США підтримала законопроєкт, який забороняє президенту Дональду Трампу продовжувати війну проти Ірану без отримання на це згоди з боку Конгресу. Про це повідомляє The Guardian, називаючи такий крок конгресменів „приголомшливою критикою” на адресу Трампа.
Зазначається, що у Палаті представників знайшлося 215 голосів на підтримку документа, 208 конгресменів проголосували проти. Однак, далі документ має пройти Сенат, де його підтримка під великим питанням.
Водночас ухвалення закону свідчить про поступову втрату президентом лояльності своїх однопартійців з Республіканської партії. Нинішнє голосування стало для Трампа вже третьою політичною поразкою за останній час: раніше республіканці відмовилися підтримати мільярд доларів фінансування для бальної зали глави держави, а також розкритикували заснування фонду виплат „жертвам політичних переслідувань часів Байдена”.
Чимало представників політичної сили президента вважають, що війна з Іраном завдала непоправної шкоди рейтингам партії перед проміжними виборами, які мають відбутися у листопаді. Опитування свідчать, що американці не підтримують війну, натомість різко засуджують підняття цін на пальне.
Причиною такого рішення став ризик відхилення документа через відсутність республіканців у сесійній залі.
Лідери республіканців у Палаті представників Конгресу США раптом скасували голосування щодо обмеження військової кампанії президента Дональда Трампа проти Ірану. Про це повідомляють Bloomberg і Axios.
Причиною такого рішення став ризик відхилення документа через відсутність республіканців у сесійній залі, що загрожувало „ганебною поразкою президента Дональда Трампа”.
Bloomberg пише, що цей маневр відбувся після нерезультативного голосування в Палаті представників на тому тижні щодо резолюції про припинення воєнних дій США проти Ірану.
„Демократи наполягали на повторному голосуванні щодо непопулярного іноземного конфлікту, оскільки він завдає зростаючої економічної шкоди американцям”, – ідеться в повідомленні.
Своєю чергою видання Axios зазначає, що голосування значною мірою має символічний характер через те, що Трамп може накласти вето на цей законопроєкт.
У Палаті представників Конгресу США зібрано необхідну кількість підписів під петицією (discharge petition), яка дозволяє винести на голосування законопроєкт про військову допомогу Україні та нові санкції проти РФ в обхід спікера-республіканця Майка Джонсона.
За петицією необхідно було зібрати 218 підписів законодавців.
Законопроєкт, внесений Грегорі В. Міксом — найвищим за рангом демократом у Комітеті із закордонних справ — місяцями залишався без руху. Його прихильникам не вистачало лише одного підпису, щоб оминути керівництво Палати та забезпечити швидкий розгляд документа. Однак 13 травня незалежний законодавець Кевін Кайлі приєднався до ініціативи.
„Нещодавні успіхи України створили вікно можливостей для миру, але зрив останнього припинення вогню довів, що для успіху дипломатії потрібні важелі тиску”, – заявив Кайлі.
Хоча багато членів Конгресу з обох партій рішуче підтримували Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, багато найближчих республіканських союзників президента Дональда Трампа стали більш стриманими після його повернення до Білого дому в січні 2025 року, і допомога Києву сповільнилася.
Петиція, що зібрала 218 підписів, дозволяє законодавцям змусити Палату представників провести голосування, навіть якщо проти законопроєкту виступає спікер-республіканець Майк Джонсон, який визначає порядок денний.
Законопроєкт мусять винести на розгляд наприкінці травня.
Петиція стосується розгляду законопроєкту H.R. 2913, що був поданий у квітні 2025 року Грегорі Міксом з Нью-Йорка.
Законопроєкт передбачає виділення $1,3 млрд на безпекову допомогу Україні та до $8 млрд додаткової підтримки у формі прямих позик. Також він спрямований на поповнення американських запасів озброєння, створення механізмів фінансування повоєнної відбудови та запровадження нових санкцій проти Росії.
Адміністрація президента США Дональда Трампа не погоджується з конгресменами, які вказують на те, що кінцевий термін для ведення війни проти Ірану без схвалення Конгресу завершується у п’ятницю, 1 травня.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Axios.
Згідно із Законом про воєнні повноваження 1973 року адміністрація США після 60 днів ведення військових дій має або зупинити операції, або винести це питання на голосування обох палат Конгресу.
Оскільки перші удари США по Ірану були завдані 28 лютого, то цей термін мав би спливати 1 травня.
Однак міністр оборони Піт Гегсет виступив проти такої інтерпретації, наголошуючи на тому, що між Вашингтоном та Тегераном вже кілька тижнів триває перемир’я.Такі заяви глави Пентагону зустріли опір з боку законодавців від обох партій.
„Припинення вогню означає, що бомби не падають. Це не означає, що немає воєнних дій. Якщо ми використовуємо американські військові для блокування всього, що входить до Ірану та виходить з нього, це все одно ворожість”, – заявив сенатор-демократ Тім Кейн.
Водночас деякі республіканці переконані, що адміністрація дотримуватиметься своєї інтерпретації та офіційно сповістить про це Конгрес.
„Я гадаю, що адміністрація надішле нам якесь офіційне повідомлення, в якому буде сказано: „Ось, на нашу думку, ми знаходимося в рамках Закону про воєнні повноваження. Або ми хочемо ще 30 днів, або ми не вважаємо, що нам потрібен додатковий час через те, що відбувається”, – сказав сенатор-республіканець Джош Гоулі.
У США розблокували 400 мільйонів доларів допомоги для України, які раніше були затверджені Конгресом, але затримувалися на рівні Пентагону.
Про це повідомив міністр оборони США Піт Гегсет під час слухань у Комітеті з питань збройних сил Палати представників, пише Bloomberg.
За його словами, фінансування, призначене для зміцнення оборонних спроможностей європейських партнерів, офіційно розблокували.
Рішення ухвалили після критики з боку впливових сенаторів, зокрема Мітча Макконнелла, який очолює підкомітет із питань оборонних витрат. У своїй колонці для The Washington Post він заявив, що допомога Україні «припадає пилом у Пентагоні» без чітких пояснень.
Водночас у Міністерстві оборони США уточнили, що кошти поки не законтрактовані – їх використання залежатиме від того, яке саме озброєння вирішить закупити українська сторона.
Bloomberg пише, що на тлі цього у Вашингтоні триває дискусія щодо подальшої підтримки Києва. Адміністрація президента Дональд Трамп наполягає на тому, щоб європейські союзники взяли на себе більшу частину фінансування допомоги Україні.
[type] => post
[excerpt] => У США розблокували 400 мільйонів доларів допомоги для України, які раніше були затверджені Конгресом, але затримувалися на рівні Пентагону.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1777546140
[modified] => 1777545107
)
[title] => США розблокували $400 млн допомоги Україні після критики в Конгресі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184904&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 184908
[uk] => 184904
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 184906
[image] => Array
(
[id] => 184906
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285.png
[original_lng] => 652012
[original_w] => 1140
[original_h] => 638
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285-300x168.png
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285-768x430.png
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285-1024x573.png
[width] => 1024
[height] => 573
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285.png
[width] => 1140
[height] => 638
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285.png
[width] => 1140
[height] => 638
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/image-285.png
[width] => 1140
[height] => 638
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1777534178:8
[views_count] => 377
[_thumbnail_id] => 184906
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 46830689000
[_oembed_f637bf191bf4d8379aff82f73349e1bf] =>
On the phone with President @ZelenskyyUA, I reiterated Europe’s full support for Ukraine as Russia doubles down on its brutal war of aggression.
Air defence and drone and counter-drone capabilities are among Europe’s most urgent defence priorities.
And Ukraine will be fully…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 27, 2026
Колишня державна секретарка США Гілларі Клінтон свідчила перед Конгресом США у четвер, 26 лютого, про минулі зв’язки її та її чоловіка, експрезидента США Білла Клінтона, із засудженим за сексуальні злочини Джеффрі Епштейном.
Про це пише CNN.
Як відомо, подружжя погодилося дати свідчення в рамках розслідування Конгресу США щодо Епштейна на початку лютого.
Після шести з половиною годин закритих переговорів із законодавцями Комітету з нагляду Палати представників Клінтон заявила, що „відповіла на кожне їхнє запитання так повно, як могла, виходячи з того, що мені відомо”. Вона наголосила, що ніколи не зустрічалася з Епштейном і не спілкувалася з ним.
„Я не знаю, скільки разів мені довелося повторювати: „Я не знала Джеффрі Епштейна”, – сказала вона журналістам.
Клінтон сказала, що знала Гіслейн Максвелл, яку засудили у зв’язку зі злочинами Епштейна, „побіжно, як знайому”, і що Максвелл „прийшла як супутниця, гостя, когось, хто був запрошений” на весілля її дочки Челсі Клінтон у 2010 році.
У коментарі CNN вона також запевнила, що її чоловік не знав про злочини Епштейна в той час, коли спілкувався з ним.
Їхні товариські стосунки, за її словами, закінчилися за кілька років до того, як стало відомо про злочинну діяльність Епштейна.
Голова Комітету з нагляду Палати представників Джеймс Комер натомість заявив, що Клінтон сказала не все.
„Це двопартійне розслідування. У американського народу багато запитань. Наскільки мені відомо, Клінтони не відповіли на дуже багато запитань, якщо взагалі відповіли, щодо своїх знань або участі у справах Епштейна та Максвелл”, – додав він.
Президент США Дональд Трамп під час щорічного звернення до Конгресу торкнувся теми війни між росією та Україною, а також розповів історію української біженки, яка загинула в Америці.
Про це повідомляє NBC News.
Заяви про війну
На початку своєї промови Трамп озвучив ключові тези, прагнучи звернутися до максимально широкої телевізійної аудиторії країни.
Зокрема, президент наголосив, що його адміністрація активно займається питанням врегулювання війни між росією та Україною.
За словами глави Білого дому, зусилля спрямовані на припинення бойових дій і зниження кількості жертв.
Що сказав Трамп про війну рф проти України
„Ми дуже наполегливо працюємо над тим, щоб припинити дев’яту війну, вбивства і різанину між росією і Україною, де щомісяця гине 25 000 солдатів, війну, якої ніколи б не сталося, якби я був президентом”, – заявив Трамп.
Історія українки, яку згадав Трамп
Під час звернення президент також згадав українську біженку Ірину Заруцьку, яка загинула в штаті Північна Кароліна. Трамп звернувся до її матері, яка перебувала в залі, і розповів про трагедію родини.
За його словами, жінка разом із донькою залишила Україну після початку повномасштабної війни й оселилася в родичів у місті Шарлотт.
„Ми пишаємося, що сьогодні тут жінка, яка пройшла через пекло – Анна Заруцька. У 2022 році вона та її прекрасна донька, дуже гарна молода жінка Ірина, залишили розірвану війною Україну, щоб жити з родичами в місті Шарлотт, у Північній Кароліні”, – наголосив американський лідер.
Трамп зазначив, що влітку минулого року 23-річна Ірина їхала додому, коли стала жертвою жорстокого злочину. Він наголосив, що заарештований і звільнений десяток разів без застави, порізав ножем її шию і тіло.
„Ніхто не забуде вираз обличчя Ірини, коли вона дивилася на свого нападника в останні секунди свого життя. Вона втекла від війни, щоб бути вбитою злочинцем. Пані Заруцька, сьогодні я обіцяю справедливість у справі вашої прекрасної доньки, Ірини”, – сказав Дональд Трамп.
Що відомо про вбивство Ірини Заруцької
Тіло 23-річної українки знайшли 22 серпня на станції легкорейкового транспорту в Шарлотті. Дівчина приїхала до США після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
За інформацією поліції, вона дістала смертельні ножові поранення. Підозрюваного – 34-річного Декарлоса Брауна – затримали незабаром після прибуття правоохоронців на місце.
Йому висунули обвинувачення в убивстві першого ступеня, проте мотив злочину поки що не встановлено.
Відомо, що раніше Брауна неодноразово затримували з 2011 року. Серед звинувачень були важка крадіжка, збройне пограбування та погрози. Більшість справ згодом закрили.
У січні 2025 року йому також інкримінували неправомірне використання системи 911, справа щодо якої ще чекає на розгляд.
Trump: PM Orban of Hungary. He has my complete and total endorsement. An incredible job on immigration, unlike some countries that have hurt themselves. You have my total and complete endorsement and I'm putting it out. I already did but putting it out again pic.twitter.com/8kdUE0Cstx
We condemn the shooting at the White House Correspondents Dinner. Relieved that President Trump @POTUS, @JDVance, and other attendees have not been harmed. Such violence has no justification and must have no place in a democratic society.
Сенат США схвалив проект бюджету Пентагону, в якому передбачено витрати на допомогу Україні. Раніше цей документ успішно пройшов через Палату представників, а Дональд Трамп вже пообіцяв його підписати, повідомляє Reuters.
Закон про фінансування національної оборони США на 2026 фінансовий рік (з 1 жовтня 2025 року до 30 вересня 2026 року) передбачає рекордні 901 мільярд доларів військових витрат. Він зокрема включає зусилля щодо підвищення обороноздатності США у протистоянні з Китаєм і Росією.
Документ приймався як складний компроміс між республіканцями і демократами, тому у ньому міститься пункт про фінансування військової допомоги Україні на 800 мільйонів доларів – по 400 мільйонів доларів протягом кожного з наступних двох років. За ці гроші буде профінансовано закупівлю американської зброї для потреб ЗСУ.
Закон також передбачає виділення 175 мільйонів доларів на підтримку обороноздатності Латвії, Литви та Естонії.
Ще один важливий пункт: документ забороняє Пентагону скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче 76 000 осіб, а також забороняє командувачу військ США в Європі відмовлятися від звання Верховного головнокомандувача НАТО – традиційно ці дві посади обіймала одна людина.
Цікаво, що закон не передбачає фінансування зміни назви Міністерства оборони на Міністерство війни. Це перейменування ініціював Дональд Трамп, але, як зазначає Reuters, без схвалення Конгресу остаточно рішення не може бути впроваджене.
[type] => post
[excerpt] => Сенат США схвалив проект бюджету Пентагону, в якому передбачено витрати на допомогу Україні. Раніше цей документ успішно пройшов через Палату представників, а Дональд Трамп вже пообіцяв його підписати, повідомляє Reuters.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1766087880
[modified] => 1766083907
)
[title] => Конгрес США схвалив нову військову допомогу Україні: названо суму
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=172623&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 172566
[uk] => 172623
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 172567
[image] => Array
(
[id] => 172567
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus.png
[original_lng] => 190689
[original_w] => 696
[original_h] => 464
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus.png
[width] => 696
[height] => 464
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus.png
[width] => 696
[height] => 464
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus.png
[width] => 696
[height] => 464
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus.png
[width] => 696
[height] => 464
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/usa-kongresszus.png
[width] => 696
[height] => 464
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1225
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 172567
[_edit_lock] => 1766076715:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 585583736002
[_oembed_3a161a720e6e6b94afc7d73b9592a7e2] =>
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
Білий дім цього тижня проводить зустріч із делегацією священнослужителів та лобістів, пов’язаних із Російською православною церквою (РПЦ), яка підтримує військові дії рф проти України.
Метою делегації, відповідно до листів, надісланих членам Конгресу, є привернення уваги до заяв про “релігійні переслідування православних християн з боку українського уряду”. Офіційний представник Білого дому підтвердив зустріч з делегацією.
Разом із тим українські урядовці, аналітики й конгресмени, які підтримують Україну, наголошують, що Кремль системно використовує РПЦ як інструмент ведення війни. За їхніми словами, церква забезпечує ідеологічне підґрунтя для агресії проти України та може сприяти збору інформації.
Ініціативи в Конгресі
Декілька республіканців Палати представників готують звернення до генеральної прокурорки Пем Бонді з проханням розслідувати, чи намагається Росія впливати на американські православні громади. У проєкті листа зазначається, що Російська православна церква закордоном “прагне розширювати політичний вплив у США”, включно з майбутнім заходом у листопаді 2025 року, передбаченим для лобіювання членів Конгресу.
Автори листа наголошують, що такі зв’язки можуть стати каналом для “збору розвідданих або операцій іноземного впливу на американських посадовців”.
Схожі ризики нещодавно відзначила й розвідка Фінляндії, яка попередила про впливові операції, пов’язані з парафіями Московського патріархату, хоча описала їх як обмежені за масштабом.
Склад делегації
До делегації в США входять представники щонайменше трьох церков, що мають прямі зв’язки з РПЦ:
Патріарх Сербської православної церкви Порфирій у квітні відвідав Москву, де зустрічався з Володимиром Путіним і патріархом Кирилом. Кирила давно пов’язують із КДБ, і він публічно підтримав російське вторгнення в Україну, назвавши війну “священною” та заявивши, що смерть на службі “змиває всі гріхи”.
